The document analyzes changes in climate conditions in the Polissya zone of Ukraine over the past 60 years based on observations from the Zhytomyr Meteorological Station from 1959 to 2019. It finds that average annual rainfall has remained relatively unchanged, varying only 4-11 mm from the long-term average of 604 mm. However, air temperature has increased significantly over this period, rising by 2.04°C from 1959 to 2000 and 6.05°C from 2001 to 2019 compared to the long-term average, representing increases of 6.3% and 18.6% respectively. The increasing temperatures and potential changes to rainfall patterns may significantly transform Ukraine's climate and agricultural zones, with more extreme weather events like

1. No 78 (2021)
Vol. 2
Sciences of Europe
(Praha, Czech Republic)
ISSN 3162-2364
The journal is registered and published in Czech Republic.
Articles in all spheres of sciences are published in the journal.
Journal is published in Czech, English, Polish, Russian, Chinese, German and French, Ukrainian.
Articles are accepted each month.
Frequency: 24 issues per year.
Format - A4
All articles are reviewed
Free access to the electronic version of journal
All manuscripts are peer reviewed by experts in the respective field. Authors of the manuscripts bear responsibil-
ity for their content, credibility and reliability.
Editorial board doesn’t expect the manuscripts’ authors to always agree with its opinion.
Chief editor: Petr Bohacek
Managing editor: Michal Hudecek
• Jiří Pospíšil (Organic and Medicinal Chemistry) Zentiva
• Jaroslav Fähnrich (Organic Chemistry) Institute of Organic Chemistry and Biochemistry
Academy of Sciences of the Czech Republic
• Smirnova Oksana K., Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of History
(Moscow, Russia);
• Rasa Boháček – Ph.D. člen Česká zemědělská univerzita v Praze
• Naumov Jaroslav S., MD, Ph.D., assistant professor of history of medicine and the social
sciences and humanities. (Kiev, Ukraine)
• Viktor Pour – Ph.D. člen Univerzita Pardubice
• Petrenko Svyatoslav, PhD in geography, lecturer in social and economic geography.
(Kharkov, Ukraine)
• Karel Schwaninger – Ph.D. člen Vysoká škola báňská – Technická univerzita Ostrava
• Kozachenko Artem Leonidovich, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department
of History (Moscow, Russia);
• Václav Pittner -Ph.D. člen Technická univerzita v Liberci
• Dudnik Oleg Arturovich, Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor, De-
partment of Physical and Mathematical management methods. (Chernivtsi, Ukraine)
• Konovalov Artem Nikolaevich, Doctor of Psychology, Professor, Chair of General Psy-
chology and Pedagogy. (Minsk, Belarus)
«Sciences of Europe» -
Editorial office: Křižíkova 384/101 Karlín, 186 00 Praha
E-mail: info@european-science.org
Web: www.european-science.org

2. CONTENT
AGRICULTURAL SCIENCES
Klymenko T.
MONITORING OF THE CLIMATE SITUATION IN THE
POLISYA ZONE OF UKRAINE ........................................3
Klymenko T., Trembitska O.
CHANGE OF AIR TEMPERATURE REGIME AND
HYDROTHERMAL COEFFICIENT (SCC) OF THE
VEGETATION PERIOD IN THE POLISSIAN ZONE OF
UKRAINE......................................................................5
BIOLOGICAL SCIENCES
Danilchuk N., Krasnoshtan O.,
Boyko L., Yukhimenko Y.
DURABILITY OF TREE AND SHRUB PLANTS IN
LANDSCAPE COMPOSITIONS OF KRYVY RIG AND
DENDRARIA OF KRYVYI RIH BOTANICAL GARDEN
OF THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF
UKRAINE......................................................................8
JURIDICAL SCIENCES
Logvinsky G.
ENCROACHMENT ON THE DEFENDER OR
REPRESENTATIVE OF A PERSON IN THE LAW OF THE
COMMON LAW FAMILY ............................................13
MEDICAL SCIENCES
Zherzhova T., Boyko О., Kravchenko M.,
Pisarevska I., Solomenko M., Odintsova L.,
Vlasova K., Kryzhanovsky I., Shevchenko I.,
Pavlova V., Stepura V., Galazdra S.
PREPARING A WOMAN WITH AN ALLERGIC
PATHOLOGY FOR PREGNANCY..................................18
PEDAGOGICAL SCIENCES
Zaliavska O.
THE INTERACTIVE METHOD AS AN EDUCATIONAL
INNOVATION IN HIGHER MEDICAL EDUCATION.......22
Zaliavska O.
MOTIVATION FOR LEARNING AND PROFESSIONAL
GROWTH OF STUDENTS OF THE HIGHER MEDICAL
ESTABLISHMENTS......................................................23
PHILOLOGICAL SCIENCES
Bekeeva A.
SATIRICAL AND HUMOROUS MOTIFS IN THE STORIES
OF O. HENRY .............................................................26
Mashakova A.
TRANSLATION OF ZHAMBYL ZHABAYEV'S POETRY
INTO FOREIGN LANGUAGES AND ITS RECEPTION
ABROAD ....................................................................30
Ngo Thi Yen
LEARNING TEXTS IN RUSSIAN AS AN ELEMENT OF
TRAINING FOREIGNERS IN THE COURSE OF RUSSIAN
FEDERATION..............................................................33
POLITICAL SCIENCES
Medved A.
GLOBAL TRENDS OF DIGITAL TRANSFORMATION IN
SERVICE MODEL OF THE STATE.................................37
SOCIAL SCIENCES
Firsov M., Chernikova A., Tereshchuk S.
FEATURES OF THE ASSISTANCE PARADIGM IN THE
AUTOCRATIC PATERNALISM MODEL ........................42
ECONOMIC SCIENCES
Grigoryan K., Petrosyan G.,
Vardanyan K., Avagyan G.
ASSESSMENT OF THE EFFECTS OF PUBLIC
INVESTMENT ON GDP GROWTH: CASE OF ARMENIA
..................................................................................46
Ustilovska A., Khalina V.,
Smachylo V., Kolmakova O., Chumak E.
ANALYSIS OF THE TRANSPORT INDUSTRI’S
PERSONNEL ...............................................................61

3. Sciences of Europe # 78, (2021) 3
AGRICULTURAL SCIENCES
МОНІТОРИНГ КЛІМАТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ У ЗОНІ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ
Клименко Т.В.
к. с.-г. наук
Поліський національний університет, Україна
MONITORING OF THE CLIMATE SITUATION IN THE POLISYA ZONE OF UKRAINE
Klymenko T.
Candidate of Agricultural Sciences
Polissіa National University, Ukraine
DOI: 10.24412/3162-2364-2021-78-2-3-5
АНОТАЦІЯ
У статті проаналізовано динаміку режиму зволоження та зміну температурного режиму повітря у зоні
Полісся України за останні 60 років. Спостереження здійснювались Житомирською метеорологічною
станцією за період із 1959 року по 2019 рік. Встановлено, що за роки досліджень середньорічна кількість
опадів, практично, не змінилась. У середньому випадало 593–600 мм опадів у рік у порівнянні з середнь-
обагаторічною нормою (604 мм), що лише менше на 4–11 мм (0,7–1,8 %). Однак, температура повітря за
останні 60 років значно підвищилась, а саме, за період з 1959 року по 2000 рік (40 років) на 204 о
С, а за
період із 2001 року по 2019 рік (20 років) на 605 о
С до середньобагаторічної норми (3254 о
С), або на 6,3 %
та 18,6 %, відповідно.
ABSTRACT
The article analyzes the dynamics of the humidification regime and the change of air temperature in the
Polissya zone of Ukraine for the last 60 years. Observations were carried out by the Zhytomyr Meteorological
Station for the period from 1959 to 2019. It was found that over the years of research, the average annual rainfall
has not changed. On average, 593–600 mm of precipitation fell per year compared to the long-term average (604
mm), which is only 4–11 mm less (0.7–1.8%). However, the air temperature over the last 60 years has increased
significantly, namely, for the period from 1959 to 2000 (40 years) by 204 0
C, and for the period from 2001 to 2019
(20 years) by 605 0
C to the long-term average ( 3254 0
С), or by 6.3% and 18.6%, respectively.
Ключові слова: зміна кліматичної ситуації у регіоні, режим зволоження, температурний режим по-
вітря.
Кеywords: change of climatic situation in the region, humidification mode, air temperature regime.
Постановка проблеми
Сьогодні наслідки зміни клімату вже відчува-
ються і вони посилюватимуться у майбутньому.
Зумовлені зміною клімату небезпечні погодні
явища, наприклад, паводки, повені, сильні вітри,
зливові дощі, град, посухи, затоплення прибереж-
них територій призводять до значних економічних
втрат в усьому світі. До середини ХХІ сторіччя
ймовірні значні втрати для сільського, лісового та
водного господарств, енергетики та інших секторів
економіки внаслідок і зміни термічного режиму,
просторового та сезонного розподілу атмосферних
опадів, небезпечних погодних явищ [1, 6].
Глобальне потепління є одним з головних
індикаторів зміни клімату. Причиною потепління є
температурний дисбаланс планети Земля, спричи-
нений збільшенням концентрації парникових газів
в атмосфері в результаті згорання викопного па-
лива, знеліснення, деградації ґрунтів та сільсько-
господарських земель [4, 5]. Надлишкове тепло, що
утримується біля поверхні Землі, в основному
спричиняє підвищення температури океанів, а не-
велика його частина призводить до підвищення
температури атмосфери [1, 6].
Річні опади є ще одним важливим індикатором
формування первинного водного балансу. На гло-
бальному рівні річні опади значно більше відрізня-
ються, аніж температура повітря. За період з 1950
року і дотепер в межах Європи річні опади зростали
на 70 мм за кожне десятиліття у північно-східній та
північно-західній частинах континенту і зменшува-
лися на 70 мм за кожне десятиліття у деяких части-
нах Південної Європи [3, 5].
При глобальних перетвореннях довкілля
визначальну роль відіграють кліматичні зміни,
спричинені природними та антропогенними факто-
рами. Перебуваючи в тісному взаємозв’язку з усіма
компонентами природного середовища, клімат (ба-
гаторічний режим погоди, властивий даній місце-
вості) відчутно впливає на них, на умови життя і са-
мопочуття людини, тварини, рослини [5].
Викликані глобальними змінами клімату
підвищення середньої температури та нерівномір-
ний розподіл опадів в цілому може призвести до
істотної трансформації переважної частини кліма-
тичних і сільськогосподарських зон України. Треба
відмітити, що найбільш помітним наслідком зміни
клімату буде не стільки поступове потепління,
скільки зростання кількості та інтенсивності екс-
тремальних погодних явищ: сильні засухи, повені,
шторми, урагани, надзвичайно спекотні дні. Тому
існує нагальна потреба в підвищенні адаптації до
кліматичних змін у деяких галузях національної

4. 4 Sciences of Europe # 78, (2021)
економіки України, зокрема й у сільському госпо-
дарстві [2].
Аналіз останніх досліджень та публікацій
Глобальна зміна клімату – одна з най-
гостріших екологічних проблем які стоять перед
людством. При глобальних перетвореннях довкілля
визначальну роль відіграють кліматичні зміни,
спричинені природними та антропогенними факто-
рами. Перебуваючи в тісному взаємозв’язку з усіма
компонентами природного середовища, клімат (ба-
гаторічний режим погоди, властивий даній місце-
вості) відчутно впливає на них, на умови життя і са-
мопочуття людини [6].
З’ясування антропогенних змін і коливань
клімату неможливе без вивчення його природної
динаміки, яка ґрунтується на даних про стан кліма-
тичної системи “атмосфера – океан – поверхня суші
– літосфера – біота” і взаємодію елементів цієї си-
стеми за тривалий час. Спостереження за станом
кліматичної системи, оцінювання та прогнозування
її подальшого розвитку здійснюють за допомогою
кліматичного моніторингу[1].
Кліматичний моніторинг пов’язаний з еко-
логічним. Він потребує спеціальної системи спо-
стережень, спроможної забезпечити виконання на-
укових і практичних завдань та надати широку
кліматичну інформацію. З цією метою, як правило,
створюють службу збору кліматичних даних, сфера
діяльності якої простягається і за межі моніто-
рингу антропогенних змін клімату. Для пізнання
сутності й антропогенної складової змін і коливань
клімату необхідний великий масив даних про пара-
метри елементів біосфери та процеси, які характе-
ризують її зміни [3].
Згідно прогнозів провідних міжнародних нау-
кових центрів з дослідження клімату, протягом
наступного століття температура підвищиться на 2-
5 градусів за Цельсієм. Такі темпи глобального по-
тепління спричиняють серйозні кліматичні зміни і
різні екосистеми опиняться під загрозою зникнення
[4, 6].
Сьогодні можна відверто сказати, що значні
кліматичні зміни вже відбуваються. Ми повинні за-
мислитися та зрозуміти, що людство не має права
використовувати атмосферу планети для забруд-
нення. Якщо ми не розпочнемо активно діяти, то
вже незабаром наблизимось до тої межі, коли гло-
бальну зміну клімату зупинити буде вже немож-
ливо і життя на планеті у майбутньому буде під за-
грозою [1, 6].
Більше того, сучасні прогнози настання
несприятливих метеорологічних явищ вказують на
необхідність сприймати їх за норму сьогодення.
Виникає потреба в розробленні та реалізації плану
заходів з адаптації до зміни клімату [4, 6].
Виділення невирішених раніше частин за-
гальної проблеми
У статті подаються матеріали довгострокових
спостережень за кліматичною ситуацією полісь-
кого регіону, а саме, режимом зволоження та тем-
пературним режимом повітря за період з 1959 року
по 2019 рік. Виділений період зміни кліматичних
умов регіону за останні 20 років.
Мета досліджень. Здійснити моніторинг
кліматичної ситуації у зоні Полісся України, а саме,
динаміку зміни режиму зволоження та температур-
ного режиму повітря на основі довгострокових спо-
стережень.
Методика досліджень. Дослідження
здійснювалися на Житомирській метеорологічній
станції розташованій у зоні Полісся України. Спо-
стереження проводились за режимом зволоження
та температурним режимом повітря сертифікова-
ними приладами та обладнанням.
Схема досліду:
1. Динаміка режиму зволоження регіону за 60-
річний період
2. Зміни температури повітря у регіоні за 60-
річний період
3. Зміна кліматичної ситуації регіону по відно-
шенню до періодів спостережень із 1959–2000 рр.
(40 років) до 2001–2019 рр. (20 років).
Результати досліджень.
У таблиці1 наведені дані метеорологічних до-
сліджень щодо динаміки режиму зволоження
(опади) та температурних показників повітря (t o
C)
згідно спостережень у період із 1959 року по 2019
рік.
Таблиця 1
Динаміка режиму зволоження (мм) та зміни температурних показників повітря (t o
C) по відношенню до
періодів спостережень із 1959–2000 рр. до 2001–2019 рр.
Роки спосте-
режень
Кількість опадів, мм Сума температур повітря, о
С
за роки
спосте-
режень
серед-
ньо
бага-
торі-
чна
нор
ма, мм
+, –
до серед
ньо
багаторі-
чної но-
рми
%
до сере-
дньо
багаторі-
чної но-
рми
за роки
спостере-
жень
серед-
ньо
багато-
річна
нор
ма, о
С
+, –
до серед
ньо
багаторі-
чної но-
рми
%
до серед
ньо
багаторі-
чної но-
рми
за рік
1959–2000 рр. 593 604 – 11 98,2 3458 3254
+ 204
106,3
2001–2019 рр. 600 604 – 4 99,3 3859 3254
+ 605
118,6
1959– 2000 рр.
2001–2019 рр.
– 7* - - 101,1 + 401* - - 111,6
Примітка: * – різниця у співвідношенні років, +, –.

5. Sciences of Europe # 78, (2021) 5
Згідно даних спостережень встановлено, що у
період із 1959 р. по 2000 р. середньорічна кількість
опадів, практично, не змінилась. Якщо з 1959 р. по
2000 р. (40 років) у середньому випадало 593 мм
опадів, то у період з 2001 р. по 2019 р. – 600 мм, або
лише за останні 20 років більше на 7 мм. У
порівнянні з середньобагаторічною нормою (604
мм) кількість опадів була меншою на 11 мм та 4 мм
згідно до періодів досліджень, що, відповідно, скла-
дає 1,8 % та 0,7 %. Тобто, за 60-річний період
щорічна кількість опадів у зоні Полісся змінилась
незначно.
Відносно зміни температурного режиму по-
вітря сдід зазначити, що за останні 60 років темпе-
ратура повітря значно підвищилась, а саме, за
період з 1959 р. по 2000 р. (40 років) на 204 о
С, а за
період із 2001 р. по 2019 р. (20 років) на 605 о
С до
середньобагаторічної норми, яка складає у полісь-
кій зоні 3254 С, або у відсотковому відношенні
підвищення відбулось на 6,3 % та 18,6 %,
відповідно. Тобто, зберігається чітка тенденція до
поступового підвищення температури повітря.
Отже, у зоні Полісся України спостереження за
зміною кліматичних умов протягом 60 років пока-
зують, що за кількістю опадів, практично, змін
немає по відношенню до середньорічної норми,
але, температурний режим повітря значно підви-
щився, що, безперечно, необхідно враховувати при
вирощуванні сільськогосподарських культур та у
господарській діяльності.
Висновки. Аналіз досліджень за 60-річний
період показує, що кліматичні умови Полісся
України змінюються. Якщо режим зволоження
регіону знаходиться у межах річної норми, то тем-
пературний режим повітря має тенденцію до підви-
щення. У порівнянні з середньорічною нормою за
останні 20 років температура повітря підвищилася
на 605 о
С, що треба враховувати у господарській
діяльності.
Література
1. Адаптація до зміни клімату. Навч. посібник.
Агентство сприяння сталому розвитку Карпатсь-
кого регіону «ФОРЗА» 2015. - 88 с.
2. Довідник з агрокліматичних ресурсів
України. Агрокліматичні ресурси. Том I, серія 2, ча-
стина 1. - К.: Український Гідрометцентр Держав-
ного Комітету України по гідрометеорології, 1995.
– 201 с.
3. Величко О.М., Гало М. Дудич І.І. Шпеник
Ю.О. Основи екології та моніторингу довкілля:
навч. посібник.: Ужгород.: УжНУ, 2002. 285 с.
4. Ерік Е. Массей. 2012 Досвід Європейського
Союзу в адаптації до зміни клімату та застосування
його в Україні. / Бюро Координатора з економічної
та довкільної діяльності ОБСЄ, 40 с.
5. Хромов С.П., Петросянц М.А. Метеорология
и климатология: Учебник.- 5-е изд. Перераб. и доп.
– М.: Изд-во МГУ, 2001. - 528 с.
6. Зміна клімату [Електронний ресурс] // WWF.
– 2019. – Режим доступу до ресурсу:
https://wwf.ua/our_work/climate_change/climate/.
ЗМІНА ТЕМПЕРАТУРНОГО РЕЖИМУ ПОВІТРЯ ТА ГІДРОТЕРМІЧНОГО КОЕФІЦІЄНТА
(ГТК) ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ У ЗОНІ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ
Клименко Т.В.
к. с.-г. наук
Трембіцька О.І.
к. с.-г. наук
Поліський національний університет, Україна
CHANGE OF AIR TEMPERATURE REGIME AND HYDROTHERMAL COEFFICIENT (SCC) OF
THE VEGETATION PERIOD IN THE POLISSIAN ZONE OF UKRAINE
Klymenko T.,
Trembitska O.
Candidate of Agricultural Sciences
Polissіa National University, Ukraine
DOI: 10.24412/3162-2364-2021-78-2-5-7
АНОТАЦІЯ
У статті наведені дослідження зміни температурного режиму повітря вегетаційного періоду в зоні
Полісся України та визначений інтегральний показник зволоження періоду за гідротермічним
коефіцієнтом (ГТК) протягом останніх 30 років спостережень. Встановлено, що температура повітря за
період з 1991 року по 2019 рік підвищилась у значних межах, і наразі підвищення за останніми 10-річними
середньорічними даними складає 571 о
С за вегетаційний період що, безперечно, необхідно враховувати
при підборі сільськогосподарських культур та умовах їх вирощування.
Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) зволоженості вегетаційного періоду регіону за рахунок поступового
підвищення температури повітря зменшився від 1,8 (надмірна вологість) до 1,1 (недостатня вологість).
Тобто, за останні 30 років вегетаційний період поліського регіону із зони надмірної вологості перейшов у
зону недостатньої вологості, який умовно можна віднести вже до вегетаційного періоду лісостепової зони.

6. 6 Sciences of Europe # 78, (2021)
ABSTRACT
The article presents studies of changes in air temperature during the growing season in the Polissya region of
Ukraine and determines the integrated period of the humidification coefficient by the hydrothermal coefficient
(GTC) during the last 30 years of observations. It is established that the air temperature for the period from 1991
to 2019 has increased significantly, and now the increase over the last 10-year average annual data is 571 0
C during
the growing season, which of course, must be taken into account when selecting crops and growing conditions.
The hydrothermal coefficient (GTC) of humidity of the vegetation period of the region due to the gradual increase
of air temperature decreased from 1.8 (excessive humidity) to 1.1 (insufficient humidity). That is, for the last 30
years the vegetation period of the Polissya region has moved from the zone of excessive humidity to the zone of
insufficient humidity, which can be conditionally attributed to the vegetation period of the forest-steppe zone.
Ключові слова: вегетаційний період, температурний режим повітря, гідротермічний коефіцієнт
(ГТК).
Кеywords: vegetation period, air temperature, hydrothermal coefficient (GTC).
Постановка проблеми
Подальше виробництво врожаю перебуває під
загрозою зміни клімату, що призводить до зміни
температур, зміни структури опадів і частіших екс-
тремальних погодних явищ. Засухи і повені будуть
відбуватися частіше і стануть більш інтенсивними
в природі. Тому необхідно терміново зрозуміти по-
тенційні наслідки, які може мати зміна погоди на
врожайність сільськогосподарських культур з ме-
тою адаптації до змін клімату [2, 6].
Вплив глобального потепління на сільське гос-
подарство різноманітний. Мінімальне підвищення
температури може пыдвищити врожай в місцях з
помірним кліматом, тоді як екстремальне по-
тепління може призвести до зниження урожаїв.
Україна, як важливий гравець на світовому ринку
зерна та деяких інших культур завдяки своїм вели-
ким масивам придатних сільськогосподарських зе-
мель, особливо цікава та перспективна. Виходячи з
історичних кліматичних даних, зрозуміло, що
Україна вже відчуває поступове зростання темпера-
тури повітря, а кліматичні прогнози передбачають
подальше її підвищення [1, 3].
Аналіз останніх досліджень та публікацій
Аналіз України за довгостроковими серіями
кліматичних параметрів на основі супутникових
даних, кліматичного моделювання, статистичного
аналізу врожайності та валового збору зернових по-
казав, що існує різниця між основними кліматич-
ними зонами країни [1, 5, 6]. У північній зоні
Полісся спостерігається скорочення площі холо-
достійких культур, таких як зернові та зернобобові,
льон, та люпин, та збільшення площі під енергетич-
ними культурами – кукурудзою, соєю і навіть со-
няшником. У центральній лісостеповій зоні затяжні
посухи сприяли розвиткові пізніх культур, таких як
соняшник і кукурудза. А в південно-східній сте-
повій зоні, з її жарким літом, короткою зимою і де-
фіцитом вологи протягом вегетаційного періоду,
спостерігається скорочення ранніх зернових куль-
тур і збільшення площ під кукурудзою, соняшни-
ком і соєю з обов’язковим використанням відповід-
ного стресо-стійкої генетики для досягнення бажа-
ного рівня врожаю [4, 6].
Щоб забезпечити майбутнє виробництво
сільськогосподарських культур з огляду на зміну
клімату, необхідно більше інвестицій в регіонально
орієнтовані стратегії адаптації насіннєвого ма-
теріалу до кліматичних умов України, наприклад,
на вдосконалення стратегій управління техно-
логіями в агрономії та розробці насіннєвого ма-
теріалу, стійкого до посухи [3].
Виділення невирішених раніше частин за-
гальної проблеми
У зв’язку зі зміною кліматичних умов в останні
роки та десятиріччя, згідно вітчизняних та за-
рубіжних авторів, відбувається зниження урожай-
ності сільськогосподарських культур, погіршення
фітосанітарного стану агроценозів, поява суховіїв
тощо. Зона Полісся України вважається зоною до-
статньої зволоженості та помірним температурним
режимом. Але, наразі відбувається значне підви-
щення температури повітря і у поліському регіоні.
Тому потребує вивчення питання наскільки
змінюється температурний режим повітря за веге-
таційний період та як змінюється інтегральний по-
казник зволоженості періоду визначений на основі
гідротермічного коефіцієнту (ГТК).
Мета досліджень. Дослідити зміни темпера-
турного режиму повітря вегетаційного періоду в
зоні Полісся України за довгостроковими спостере-
женнями та визначити інтегральний показник зво-
ложення періоду на основі гідротермічного
коефіцієнта (ГТК).
Методика досліджень. Дослідження за темпе-
ратурним режимом повітря вегетаційного періоду у
зоні Полісся України (квітень-вересень) проводи-
лись на Житомирській метеорологічній станції
розташованій у м. Житомир з допомогою серти-
фікованих приладів та обладнання. Гідротермічний
коефіцієнт (ГТК) розраховувався за методикою Г.
Т. Селянінова [3]. Даний показник визначається за
співвідношенням суми опадів (Р) в мм до суми тем-
ператур (t о
С) за визначаємий період, зменшеної у
10 разів:
t
10
*
Р
ГТК =
, (1)
де: Р – сума опадів, мм;
t – сума температур, о
С.
Чим нижчий показник ГТК, тим посуш-
ливіший період (регіон).
Схема досліду:
1. Зміна температури повітря вегетаційного
періоду в поліському регіоні за 30-річний період
спостережень (1991-2019 рр.)
2. Зміна інтегрального показника зволоженості
вивчаємого регіону за гідротермічним
коефіцієнтом (ГТК) у роки спостережень.

7. Sciences of Europe # 78, (2021) 7
Результати досліджень.
У таблиці 1 наведені дані 30-річні дані (1991-
2019 рр. ) метеорологічних досліджень щодо ди-
наміки температури повітря та розрахункові дані
гідротермічного коефіцієнта (ГТК) у поліському
регіоні України за вегетаційний період (квітень-ве-
ресень).
Таблиця 1
Температурні умови (t o
C) та гідротермічний коефіцієнт (ГТК, за Селяніновим) вегетаційного періоду за
роки спостережень з 1991 р. по 2019 р.
Роки спостережень Температура повітря, о
С
Показники
+, – до серед
ньобагаторічної норми (2866 о
С)
ГТК
1991–2000 рр.
2879*
2658–3120
+ 10 1,8
2001–2010 рр.
3133
2871–3330
+ 267 1,4
2011–2019 рр.
3337
3186–3576
+ 571 1,1
Примітка: * – чисельник: середні значення; знаменник: діапазон значень.
Значення інтегрального показника зволоженості ГТК: < 0,5 – сильна засуха; 0,6–0,7 – дуже посушливо;
0,8–0,9 – посушливо; 1,0–1,2 – недостатня вологість; 1,3–1,6 – помірна вологість; >1,7 – надмірна вологість;
>2,0 – істотно надмірна вологість.
Встановлено, що за період з 1991 року по 2019
рік (30-річний термін) температура повітря у веге-
таційному періоді значно підвищилась. Якщо за 10-
річний період з 1991 року по 2000 рік підвищення
складало лише + 10 о
С, то у наступному 10-річчі
(2001–2010 рр.) температура повітря підвищилась
вже на 267 о
С. Слід зазначити, що у наступне деся-
тиріччя (2011–2019 рр.) температура повітря підви-
щилась у значних межах, а саме, підвищення скла-
дало вже 571 о
С за вегетаційний період що, безпе-
речно, впливає на умови вирощування деяких
сільськогосподарських культур.
Значно змінився також і гідротермічний
коефіцієнт (ГТК) зволоженості. Враховуючи, що
кількість опадів за рік та вегетаційний період прак-
тично відповідають середньобагаторічним даним,
тобто змінюються у незначних межах, то підви-
щення температури повітря значно впливає на його
значення. Якщо у період 1991-2000 рр. середнь-
орічне значення показника складало 1,8 (надмірна
вологість), то у наступному 10-річчі (2001–2010
рр.) показник зменшився до 1,4 (помірна вологість),
а у 2011–2019 рр. до 1,1 (недостатня вологість).
Тобто, інтегральний показник зволоженості вказує
на те, що за останні 30 років за рахунок поступового
підвищення температури повітря поліський регіон
із зони надмірної вологості перейшов у зону недо-
статньої вологості, який умовно можна віднести
вже до лісостепової зони.
Висновки. Дослідження показали, що за
останні 30 років температура повітря за вегетацій-
ний період (квітень-вересень) значно підвищилась,
а саме, на 571 о
С, що необхідно враховувати при
підборі та вирощуванні сільськогосподарських
культур. Поступове підвищення температури та-
кож значно вплинуло на інтегральний показник
зволоженості (ГТК) регіону. За період з 1991 року
по 2019 рік значення ГТК знизились із 1,8
(надмірна вологість) до 1,1 (недостатня вологість),
тобто, вегетаційний період поліського регіону
умовно можна віднести до вегетаційного періоду
лісостепової зони.
Література
1. Таранова Н.Б. Метеорологія і кліматологія в
завданнях і запитаннях / Н.Б. Таранова. – Тер-
нопіль: ТНПУ, 2015. – 118 с.
2. Казаков О.Л. Стихійні метеорологічні явища
на Україні // Вестник гидрометцентра ЧАМ. – 2010,
№1(11). – С.53-66.
3. Примак І. Д. Сільськогосподарська метеоро-
логія та кліматологія / І.Д. Примак, А.М. Польовий
та ін. За ред. І.Д. Примака. – Біла Церква, 2008.- 488
с.
4. Кліматичний Кадастр України / Державна
гідрометслужба; УкрНДГМІ; Центр. геофізична об-
серваторія [електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.cgo.kiev.ua/index.php?dv=pos-klim-
kadastr.
6. [електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://euralis.ua/2019/03/14/vpliv-zmini-klimatu-na-
silske-gospodarstvo-v-ukrayini/

8. 8 Sciences of Europe # 78, (2021)
BIOLOGICAL SCIENCES
ДОВГОВІЧНІСТЬ ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВИХ РОСЛИН У ЛАНДШАФТНИХ
КОМПОЗИЦІЯХ М. КРИВИЙ РІГ ТА ДЕНДРАРІЇ КРИВОРІЗЬКОГО БОТАНІЧНОГО САДУ
НАН УКРАЇНИ
Данильчук Н.М.,
Красноштан О.В.,
Бойко Л.І.,
Юхименко Ю.С.
Криворізький ботанічний сад НАН України
Україна
DURABILITY OF TREE AND SHRUB PLANTS IN LANDSCAPE COMPOSITIONS OF KRYVY RIG
AND DENDRARIA OF KRYVYI RIH BOTANICAL GARDEN OF THE NATIONAL ACADEMY OF
SCIENCES OF UKRAINE
Danilchuk N.,
Krasnoshtan O.,
Boyko L.,
Yukhimenko Y.
Kryvyi Rig Botanical Garden National Academt of Sciences
Ukraine
DOI: 10.24412/3162-2364-2021-78-2-8-12
АНОТАЦІЯ
Наведено результати досліджень довговічності дерев та чагарників у складі ландшафтних дендро-
логічних композицій дендрарію ботанічного саду та м. Кривий Ріг. Встановлено, що у складі композицій
дендрарію Криворізького ботанічного саду переважають деревні екземпляри віком понад 30 років, чагар-
ники аналогічного віку становлять понад 30 %. В досліджених ландшафтних композиціях м. Кривий Ріг
деревна рослинність значно молодша, і представлена здебільшого молодими деревами і чагарниками віком
до 10 років.
ABSTRACT
The results of researches of durability of trees and bushes as a part of landscape dendrological compositions
of the arboretum of the botanical garden and the Kryvyi Rih city are given. It was found that woody specimens
over 30 years old prevail in the composition of the arboretum of the Krivyi Rih Botanical Garden, shrubs of a
similar age account for more than 30 %. In the studied landscape compositions of Kryvyi Rih, the tree vegetation
is much younger, and represented mainly by young trees and shrubs up to 10 years old.
Ключові слова: ландшафтні дендрологічні композиції, довговічність, життєвий стан, вікова група,
Криворіжжя.
Keywords: landscape dendrological compositions, durability, vital state, age group, Krivyi Rih.
Міські зелені насадження є функціонально-
важливим і незамінним компонентом міського се-
редовища, який забезпечує вирішення низки еко-
логічних, санітарних, рекреаційних, містобудівних
та інших питань життєзабезпечення міста. Перш за
все, зелені насадження зменшують запиленість та
задимленість повітря. Також суттєвий вплив вони
чинять на формування мікроклімата в місті шляхом
впливу на тепловий режим, вологість та ступінь
рухливості повітря. Відповідно, стан і функціо-
нальна повноцінність міських зелених насаджень –
один з ключових параметрів стану самого міста .
В м. Кривий Ріг зелені насадження, розміщені
в межах заселеної території, знаходяться під силь-
ним впливом факторів, що створюють специфіку
екологічної ситуації заселеної території: викиди
промислових підприємств та автотранспорту, ніч-
ного освітлення, знищення підстилки тощо. Саме
особливості міського середовища позначаються на
перебігу життєвих процесів рослин, їх зовнішньому
вигляді та будові органів. Загальна тривалість
життя рослин в умовах міста значно менша, ніж в
природному середовищі.
Важливим аспектом при дослідженні компо-
зиційних насаджень різного типу є вивчення віко-
вої мінливості, стійкості й довговічності штучних
фітоценозів та старовікових дерев, які є їх основою.
У літературі питання стійкості паркових біоценозів
частково висвітлене в працях Л.І. Рубцова (1977),
С.І. Кузнецова (1989), Ю.О. Кліменко (1999), деякі
аспекти вікової мінливості деревних рослин викла-
дені в роботах І.Г. Серебрякова (1962), Л.І.
Правдіна (1964), І.І. Коршикова (2002), С.В. Ро-
говського (2010) та ін. [1; 2, с. 317–320; 3, с. 50–55;
4; 5; 6, с. 46–51]. Об'єктивною причиною цього є
складність і багатогранність біолого-екологічних
процесів, які впливають на вікову мінливість рос-
лин.
Під довговічністю розуміють максимальну
тривалість життя рослин. У свою чергу, тривалість

9. Sciences of Europe # 78, (2021) 9
життя рослин – це здатність організму протистояти
природним процесам старіння [7; 8].
На довговічність рослин безпосередньо впли-
вають екологічні умови зростання: світловий, теп-
ловий, водний режими та ґрунтові фактори [9, с.
99–104]. В умовах міста негативний вплив на рос-
лини чинять запиленість та загазованість міського
повітря, порушення технології посадки, ущіль-
неність та бідність ґрунту на поживні речовини,
ушкодження шкідниками та антропогенні фактори,
зокрема, механічні ушкодження. За впливу
сумісної дії цих факторів відбувається зниження
життєздатності рослин і, відповідно, скорочення
тривалості життя [10, с. 29–38].
Тривалість життя і пов'язаний з нею період де-
коративності рослин можуть відрізнятися в природі
та культурі. Старіння штучних ценозів відбувається
швидше, ніж природних. Зі збільшенням віку рос-
лин відбувається ослаблення їх захисних ме-
ханізмів і біологічної стійкості до стресів різного
характеру. Відмирання дерев в міській зоні відбу-
вається у віці найбільшого декоративного та сере-
довищеперетворюючого ефекту – 40–50 років [1;
11].
Тривалість життя деревних рослин має велике
значення в садово-парковому будівництві не тільки
з економічних, а й з естетичних міркувань, оскільки
старі, потужно розвинені дерева становлять значно
більшу декоративну цінність, ніж молоді. Деревні
рослини знаходяться в безперервному розвитку і
мають неоднакову довговічність. За довговічністю
дерева і чагарники поділяють на:
• досить довговічні (дерева – до 500 років і
більше, чагарники – до 100 років і більше) –
Quercus robur L., Juniperus communis L., Rosa canina
L.;
• довговічні (дерева з тривалістю життя 200–
500 років, чагарники – 50–100 років) – Picea
pungens Engelm., Picea abies (L.) Karsten, Lаrix
decіdua Mill., Larix sibirica Ledeb., Pinus sylvestris
L., Acer platanoides L., Fraxinus excelsior L., Syringa
vulgaris L.;
• середньої довговічності (дерева з тривалістю
життя 100–200 років, чагарники – 25–50 років) –
Аbies sibіrica Ledeb., Thuja occidentalis L., Betula
pendula Roth., Aesculus hippocastanum L., Populus
deltoides Marsh., Acer ginnala Maxim., Cotoneaster
lucidus Schltdl., Elaeagnus argentea Pursh.;
• недовговічні – Salix alba L. f. Pendula, Acer
negundo L., Sorbus aucuparia L., Populus tremula L.,
Physocarpus opulifolius (L.) Maxim., Symphoricarpos
albus (L.) F. Blake, Philadelphus coronarius L., Spi-
raea japonica L. При цьому породи, які ростуть
швидко, як правило, менш довговічні, ніж ті, що ха-
рактеризуються низькою швидкістю росту [11].
Різні рослини старіють не лише з різною швид-
кістю, але і в силу різних причин. Зовнішній вигляд,
величина і довговічність рослин залежать від
впливу зовнішнього середовища. Особливо різко
скорочується довговічність зелених насаджень в
несприятливих умовах міста внаслідок забруд-
нення повітря пилом, димом і шкідливими газами,
бідності ґрунтів поживними елементами і забруд-
нення їх шкідливими домішками, а також погір-
шення водного і повітряного режиму ґрунту в ре-
зультаті його ущільнення.
За несприятливих умов навколишнього сере-
довища дерева рідко доживають до свого гранич-
ного віку. Процес старіння дерева визначається по-
ступовим відмиранням гілок, зменшенням об-
листвіння, ослабленням приросту. У чагарників
терміни життя інші, вони щорічно змінюють вигляд
протягом 6–15 років. Їх довговічність значно збіль-
шується завдяки здатності давати поросль до гли-
бокої старості [12]. Проте в насадженнях міського
озеленення чагарники рідко доживають до свого
граничного віку, вони втрачають декоративність і
їх зазвичай омолоджують або замінюють.
В дослідженій дендрофлорі парків і скверів
Кривого Рогу налічується 160 видів, 34 культивари,
шість гібридів, які належать до 89 родів і 41 родини,
двох відділів. Голонасінні представлені 17 видами,
12 культиварами з 10 родів чотирьох родин, а по-
критонасінні – 143 видами, 28 культиварами та
гібридами з 79 родів 37 родин [13, с. 93–101].
Враховуючи те, що активне створення насад-
жень парків і скверів Кривого Рогу відбувалося
впродовж 1926-1940 рр. і 1950-1980 рр. XX ст., вік
основних паркоутворюючих деревних порід варіює
в межах 45–90 років. Більша частина деревно-ча-
гарникових насаджень парків і скверів (75 %) сфор-
мовано особинами репродуктивного віку 45–65
років, які висаджувались у період масового озеле-
нення м. Кривий Ріг. Дерева, вік яких перевищує 80
років (старі генеративні та субсенильні особини),
представлені в незначній кількості і зустрічаються
переважно в найстаріших об’єктах озеленення.
Для більш детального дослідження серед місь-
ких насаджень були виділені листяні, хвойні та
змішані композиції деревних порід, які у свою
чергу були поділені за складом на прості (монопо-
родні) та складні (2 і більше порід у складі компо-
зиції). Таксономічний склад досліджених компо-
зицій нараховує 10 видів та 50 культиварів з 19
родів,12 родин та 2 відділів. Відділ Pinophyta пред-
ставлений 3 видами та 42 культиварами з 4 родів та
2 родин (64 %), відділ Magnoliophyta – 7 видами та
18 культиварами з 15 родів та 10 родин (36 %).
Найбільш різноманітно використаний таксо-
номічний потенціал роду Juniperus L., що стано-
вить 52 % від кількості такcонів хвойних порід та36
% від загальної кількості таксонів. За типом
біоморфи переважають чагарники, до яких відно-
ситься 46 таксонів, дерева представлені 24 таксо-
нами .
Тривалість життя і період декоративності рос-
лин, як правило, відрізняється в природі та куль-
турі. Старіння штучних ценозів, якими є ботанічні
експозиції, відбувається набагато швидше, ніж при-
родних, і, для експозицій, вік яких сягає понад 50
років, зниження довговічності і декоративності
особливо показове. Негативні зміни загального ви-
гляду експозицій особливо помітні в зв'язку зі

10. 10 Sciences of Europe # 78, (2021)
збільшенням рекреаційного навантаження і погір-
шенням екологічної обстановки в містах (загазо-
ваність, запиленість).
За віком дерева та чагарники у досліджених
дендрологічних композиціях були умовно
розподілені за наступними групами: I – 0–10 років;
II – 11–20 років, III – 21–30 років, IV – 31–40 років.
Серед дерев, що були досліджені в складі компо-
зицій на території КБС НАН України, 17 % склада-
ють молоді дерева віком до 10 років (перша вікова
група).
До другої вікової групи віднесені дерева, вік
яких становить 11–20 років. Їх частка складає 30 %
від загальної кількості досліджених в групах дерев.
Натомість 40 % дерев мають вік понад 30 років і
віднесені до четвертої вікової групи. Дерева віком
від 21 до 30 років становлять 13 % серед дослідже-
них дерев в композиційних насадженнях Саду.
Рисунок 1 – Вікова структура та життєвий стан листяних дерев в дендрарії Криворізького ботаніч-
ного саду НАН України
Слід зазначити, що переважна більшість (55 %)
дерев в групах, незалежно від віку, мають високий
бал життєвого стану – I група (VIII балів), хоча
здебільшого це молоді рослини віком до 10 років,
за виключенням 35-річної Tilia cordata Mill. Більш
вікові дерева Quercus roburL. і Quercus rubra L. (30
та 45 років відповідно) мають дещо знижений
рівень життєвого стану (II група, VII балів) вна-
слідок всихання незначної кількості гілок в кроні і
становлять 27 %. Ще нижчий рівень життєвості (III
група, VI балів) мають 18 % досліджених дерев. Це
в основному 30-річні рослини, у яких внаслідок по-
сушливості кліматичних умов відмічено всихання
скелетних гілок у кроні.
Щодо віку чагарників, які зростають в ланд-
шафтних групах дендрарію КБС, то тут розподіл
дещо інакший. Найбільша доля чагарників на
сьогоднішній день в досліджених композиціях має
вік 11–20 років (ІІ група) і складає 45 % (рис. 2). До
першої групи віднесено 10 % досліджених чагар-
ників віком до 10 років. До третьої та четвертої
вікових груп належать 13 % та 32 % чагарників
відповідно. Чагарникові види та культивари в до-
сліджених групах Саду мають життєвий стан на
рівні 1–3 балів. Понад 60 % чагарникової рослин-
ності в композиціях знаходиться в доброму стані.
Це чагарники першої-другої вікових груп віком до
10 та від 10 до 20 років відповідно. На долю чагар-
ників з незначним зниженням життєвого стану (ІІ
бали) припадає 22 %. Це чагарники третьої та чет-
вертої вікових груп. 15 % досліджених в компо-
зиціях чагарників має життєвий стан ІІІ бали.
Рисунок 2 – Вікова структура та життєвий стан листяних чагарників в умовах Криворізького ботаніч-
ного саду НАН України
І
17%
ІІ
30%
ІІІ
13%
ІV
40%
вікова структура
1
55%
2
27%
3
18%
життєвий стан
І
10%
ІІ
45%
ІІІ
13%
ІV
32%
вікова структура
1
63%
2
22%
3
15%
життєвий стан

11. Sciences of Europe # 78, (2021) 11
В основному це чагарники четвертої вікової
групи віком понад 30 років, які майже досягли того
граничного віку, коли рослина найбільш жит-
тєздатна та декоративна і на даний час мають ого-
лені стовбури, високо підняті крони. Це такі види
як Berberis thunbergii DC., Cornus mas L., Laburnum
anagyroides Mediк., Philadelphus schrenkii Rupr. et
Maxim., Kolkwitzia amabilis Graebn., Paeonia
suffruticosa Andrews, Crataegus turkestanica Pojark.,
а також культивари Syringa vulgaris L.
‘Maximowicz’ та Spiraea japonica L. ‘Macrophylla’.
Серед хвойних в композиціях Саду 53 % ста-
новлять молоді дерева та чагарники віком від 10 до
20 років (друга вікова група), на долю рослин, що
віднесені до четвертої вікової групи, припадає 47 %
рослин віком більше 30 років. Більша частина хвой-
них знаходиться в доброму стані, причому немає
чіткої залежності життєвого стану рослин від їх
віку, але в більшості своїй це дерева та чагарники
віком від 10 до 20 років. Нижчий бал життєвого
стану мають 35 % хвойних рослин в досліджених
композиціях. Це рослини віком понад 30 років, за
виключенням Thuja occidentalis L. ‘Nana’, вік якої
на сьогоднішній день 13 років.
В досліджених ландшафтних композиціях м.
Кривий Ріг деревна рослинність значно молодша,
ніж в насадженнях КБС НАН України і представ-
лена двома віковими групами. Тут суттєво перева-
жають молоді рослини віком до 10 років, як серед
дерев, так і серед чагарників. Дерева віком до 10
років (І група) становлять 88 % від загальної кіль-
кості досліджених дерев в композиціях, другу
вікову групу складають дерева віком 11-20 років –
12 % від досліджених дерев. Всі дерева в компо-
зиціях на території міста знаходяться у відмінному
життєвому стані (VIII балів), не залежно від віку, та
мають добре розвинену розкидисту крону або
підлягають регулярній стрижці.
Майже всі чагарники ландшафтних компо-
зицій на території міста належать до першої вікової
групи: це молоді рослини віком до 10 років. Рос-
лини другої вікової групи становлять лише 2 % від
загальної кількості досліджених в композиціях ча-
гарників. Всі чагарники в міських насадженнях ма-
ють відмінний життєвий стан: вони доглянуті,
своєчасно политі й обрізані.
Така різниця у розподілі дерев і чагарників за
віковими групами між рослинами міста та денд-
рарію Саду обумовлена тим, що в останні 15–-20
років ситуація з озеленення почала стрімко
змінюватися. Почали активно проводитися роботи
з комплексного благоустрою міських територій,
невід’ємною частиною яких є створення нових ви-
соко декоративних композицій з дерев та чагар-
ників.
Отже, за результатами дослідження вікової
структури деревно-чагарникових рослин у визначе-
них натурних дендрокомпозиціях встановлено, що
деревні породи у складі композицій дендрарію
Криворізького ботанічного саду переважають
екземпляри віком 31–40 років, їх частка складає 40
%; дерев віком 11–20 років – 30 %; в категорії 21–
30 років їх 13 %; доля молодих дерев, віком до 10
років, складає 17 %. Розподіл чагарників за віковою
структурою інший, тут переважають рослини,
віком 11–20 років (45 %); 32 % становлять рослини
вікової групи 31–40 років; 13 % – вікової групи 21–
30 років. Найменшою кількістю в складі компо-
зицій дендрарію представлені молоді чагарники
віком до 10 років.
В досліджених ландшафтних композиціях м.
Кривий Ріг деревна рослинність значно молодша,
ніж в насадженнях дендрарію, і представлена двома
віковими групами. Дерева віком до 10 років станов-
лять 88 %, тоді як на долю дерев віком 11–20 років
припадає 12 %. Майже всі чагарники моніторинго-
вих ландшафтних композицій на території міста (98
%) – це молоді рослини віком до 10 років. Кущі
віком 11–20 років становлять лише 2 % від до-
сліджених у складі композиційних насаджень
міста.
Систематичне вивчення паркових біоценозів
та деревних рослин, як головної їх складової, потре-
бує передусім інвентаризації та ландшафтної такса-
ції не лише рослин інтродукованих видів, а й повної
інвентаризації та ландшафтної таксації старовіко-
вих дерев, особливо видів-едифікаторів, уточнення
їхнього віку, походження, санітарного стану,
бонітету, репродуктивної здатності, мінливості за
період зростання в ландшафтних композиціях. Така
інформація дала б можливість не лише зафіксувати
цінну інформацію на сьогодні, а й прогнозувати
його майбутній стан. Вона може бути основою
моніторингу вікових змін як паркових фітоценозів,
так і дендрофлори загалом. Це дасть змогу об'єк-
тивно судити про максимальний термін життя де-
ревних рослин в умовах штучно створених біоце-
нозів, виявити чинники, які найбільше впливають
на довговічність насаджень та окремих рослин.
Крім того, важливим нюансом цієї роботи є
відстеження впливу змін клімату на деревні рос-
лини (терміни та тривалість фенофаз розвитку, ін-
тенсивність росту, періодичність та інтенсивність
плодоношення, ушкодження хворобами і шкідни-
ками). Накопичений аналіз біоморфологічних та
ритмологічних даних про життєдіяльність старих
рослин дасть змогу прогнозувати їхній стан і вжи-
вати заходів, спрямованих на підтримання їх дов-
говічності та стійкості в умовах культури. Інфор-
мація щодо особливостей росту і розвитку вікових
дерев у композиційних біоценозах є важливою че-
рез циклічну зміну погодно-кліматичних умов.
В умовах рекреаційного навантаження, що чи-
нить додатковий негативний вплив на рослини,
важливо вести моніторинг впливу різного поход-
ження на біоту у міських насадженнях, додатково
досліджувати потоки відвідувачів, їхні потреби та
запити, удосконалювати екскурсійні маршрути,
збагачувати експозиції, враховуючи історичне ми-
нуле та семантику композицій задля розроблення
стратегії подальшого розвитку композиційних нас-
аджень.

12. 12 Sciences of Europe # 78, (2021)
Література
1. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ланд-
шафтной архитектуре: справочник. – Киев: Нау-
кова думка, 1977. – 272 с.
2. Кузнєцов С.І., Клименко Ю.О. Біоеко-
логічні та фітомеліоративні засади паркознавства.
Львів: Науковий вісник НЛТУ, Вип. 13 (5), 2003.
3. Клименко Ю.А., Кузнецов С.И. Об акту-
альных биоэкологических проблемах зеленого
строительства // Бюлетень державного Нікітського
саду, № 81, 1999.
4. Серебряков И.Г. Экологическая морфоло-
гия растений: жизненные формы покрытосеменных
и хвойних. – М., 1962. – 378 с.
5. Правдин Л.Ф. Сосна обыкновенная. Из-
менчивость, внутривидовая систематика и селек-
ция. – М.: Наука, 1964. – 191 с.
6. Коршиков И.И., Красноштан О.В., Терлыга
Н.С., Мазур А.Е. Естественное возобновление
сосны крымской (Pinus pallasiana D. Don) на желе-
зорудном отвале Криворожья // Интродукция рас-
тений, №. 4, 2005.
7. Вигоров Л.И. Практикум по физиологии
древесных растений. – М.: Высшая школа, 1961. –
148 с.
8. Ландшафтная архитектура: методические
указания для практических занятий. Сост.: В.Ф. Ко-
вязин, В.В. Ростопша. – СПб, 2017. – 35 с.
9. Богун Н.М., Ташнинова Л.Н., Санджиева
А.Г. Актуальные проблемы изучения природных
экосистем в условиях антропогенного опустынива-
ния // Научная мысль Кавказа, № 3, 2006.
10. Вергунов А.П. Учет санитарно-гигиениче-
ских и микроклиматических факторов городской
среды. Архитектурная композиция садов и парков.
– М.: Стройиздат, 1980.
11. Методичні рекомендації з курсу «Дендро-
логія» Уклад.: А.М. Солоненко, С.О. Яровий, В.А.
Васін. – Мелітополь, 2009. – 57 с.
12. Черноносова Т. О. Міське зелене будів-
ництво: конспект лекцій. Харків. нац. Ун-т міськ.
госп-ва ім. О. М. Бекетова, 2018. – 68 с.
13. Терлига Н.С., Данильчук О.В., Юхименко
Ю.С., Федоровський В.Д., Данильчук Н.М.
Культивована дендрофлора парків і скверів
Кривого Рогу: історичні аспекти формування та
сучасний стан // Вісник Харківського
національного аграрного університету. Серія
Біологія, Вип. 2 (35), 2015.

13. Sciences of Europe # 78, (2021) 13
JURIDICAL SCIENCES
ПОСЯГАННЯ НА ЗАХИСНИКА ЧИ ПРЕДСТАВНИКА ОСОБИ У ЗАКОНОДАВСТВІ КРАЇН
ПРАВОВОЇ СІМ’Ї ЗАГАЛЬНОГО ПРАВА
Логвинський Г.В.
аспірант кафедри кримінального права
Національного університету «Одеська юридична академія»
ENCROACHMENT ON THE DEFENDER OR REPRESENTATIVE OF A PERSON IN THE LAW OF
THE COMMON LAW FAMILY
Logvinsky G.
postgraduate student of the Department of Criminal Law
National University "Odessa Law Academy"
DOI: 10.24412/3162-2364-2021-78-2-13-17
АНОТАЦІЯ
У статті досліджено питання посягання на захисника чи представника особи у законодавстві країн
правової сім’ї загального права. Автором встановлено, що у КК американських штатів, як правило, існує
окрема норма про кримінальну відповідальність за посягання на життя та/або майно державного служ-
бовця. Наприклад, у КК Колорадо виділено окрему норму про посягання на державного службовця як
спробу впливу на прийняття ним рішення. Злочин про спроби впливу на державного службовця в КК штату
Колорадо розміщено у Розділі 18-8-306.
Зроблено висновок, що у КК різних штатів прямо не передбачено відповідальність за посягання на
життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги.
Вирішення питання щодо кваліфікації таких посягань різниться в залежності від штату, що породжує ряд
колізій та недостатню кримінально-правову охорону прав адвокатів. Кваліфікація посягання на захисника
чи представника особи здійснюється за «публічне залякування та помсту» (ст. 122 КК штату Луізіана), за
погрозу (ст. 422 КК Каліфорнії) або за посягання на державного службовця у тих штатах де існує широке
поняття «державний службовець»(Розділі18-8-306 КК Колорадо).
ABSTRACT
The article examines the issues of encroachment on a defender or representative of a person in the legislation
of countries of a legal family of common law. The author found out that in the Criminal Code of American states,
as a rule, there is a separate provision on criminal liability for encroachment on the life and/or property of a civil
servant. For example, in the Criminal Code of Colorado, there is a separate article, concerning encroachment on a
civil servant as an attempt to influence his decision-making. The Colorado Criminal Code of Attempted encroach-
ment of a Civil Servant is found in section 18-8-306.
It is concluded that the Criminal Code of different states does not directly provide for liability for encroach-
ment on the life of a defence lawyer or representative of a person in connection with activities related to the
provision of legal assistance. Decisions on the qualification of such offenses differ from state to state, which gives
rise to a number of conflicts and insufficient criminal law protection of the rights of lawyers. The qualification of
an attack on a defender or representative of a person is carried out under "public intimidation and revenge" (article
122 of the Criminal Code of Louisiana), threat (article 422 of the California Criminal Code) or attack on a public
servant in those states where there is a broad concept of "public servant" (Created 18-8-306 of the Criminal Code
of Colorado).
Ключові слова: компаративістський аналіз, кримінальне правопорушення, правова сім’я, посягання,
захисник, представник особи.
Keywords: comparative analysis, criminal offense, legal family, encroachments, defender, representative of
a person.
Євроінтеграційні прагнення в Україні ак-
туалізують питання дослідження законодавства, ін-
ших правових сімей, груп та систем. Визначальною
передумовою актуалізації таких процесів виступає
глобалізація, що позначається впливом на процеси
політичного, економічного та правового харак-
терів. Міждержавне співробітництво сприяє ро-
зробленню та імплементації універсальних та регіо-
нальних стандартів у різних сферах діяльності, але
передусім у сфері прав і свобод людини, міжнарод-
них та торгівельно-економічних відносин. Правове
регулювання, таким чином, набуває інтернаціо-
налізованого характеру [1].
Як зазначає О.П. Дзьобань, глобалізаційні про-
цеси здійснюють серйозний вплив і на таку важ-
ливу сферу суспільного життя, як правосвідомість і
правова культура, в рамках національних правових
систем. Правова система виступає як явище того,
що соціально детермінується, що відображає її
соціальну обумовленість. Функціонування право-
вої системи залежить від соціальних чинників, що
відображають духовну сферу суспільного життя:

14. 14 Sciences of Europe # 78, (2021)
релігії, традицій, культури, а також від чинників,
що формують матеріальну сферу життя, інтересів і
потреб різних складових соціальної структури сус-
пільства (класів, прошарків і груп населення,
індивідів) [2].
Дослідження порівняльно-правових аспектів
посягання на захисника чи представника особи до-
цільно розпочати із з’ясування базових компара-
тивістських понять, а саме поняття правова система
та правова сім’я.
До англо-американського типу правової си-
стеми, як правило, відносять законодавство певних
країн, це: Англія, Північна Ірландія, США, Канада,
Австралія, Нова Зеландія, деякою мірою — ко-
лишні колонії Британської імперії (нині 36 країн є
членами Співдружності та ін. Усередині англо-аме-
риканського типу правової системи розрізняють
два підтипи, або дві групи: — англійське загальне
право (Англія); — американське право (США).
Крім того, поділ англо-американського типу
правової системи можливий на дві групи: європей-
ське загальне право (Англія, Ірландія); позаєвро-
пейське загальне право (США, Канада). Право кож-
ної країни поза Європи набуло широкої автономії в
рамках англо-американського типу правової си-
стеми. 3. Змішаний тип правової системи виник на
стику двох класичних типів правової системи: ро-
ман германської та англо-американської і має спе-
цифічні риси.
Х. Бехруз виділяє три основні правові сім'ї: ро-
мано-германська, англосаксонська і соціалістична,
до яких примикають інші правові сім'ї, а саме:
релігійні і традиційні правові системи, зокрема му-
сульманське й індуське право, право країн Дале-
кого Сходу, а також правові системи країн Африки
[3, c. 30]. Ми ж погоджуємося з думкою А.М. Со-
ловйової про те, що соціалістичні правові системи
в основному стали історією (їх можна вивчати в ре-
троспективному плані), проте й сьогодні є низка
правових систем (Куба, В’єтнам, КНДР), які збе-
регли соціалістичне забарвлення з внесенням до
них більших чи менших – залежно від держави –
новацій. Проте це не означає, що з урахуванням
«соціалістичного» забарвлення їх не можна відне-
сти до класично усталених типів правової системи
[4].
У той же час, є очевидним той факт, що жодна
класифікація не може бути єдино правильною,
оскільки будь-яке групування правових систем
здійснюється у певному методологічному кон-
тексті, з озиранням на конкретні дослідницькі цілі.
Саме тому кожен такий поділ правових систем на
правові сім’ї буде мати відносний характер [5,
c.239]. Саме тому в юридичній літературі можна
зустріти зізнання у тому, що в дійсності в реаль-
ному житті «немає і не може бути завершеної пра-
вової або будь-якої іншої класифікації, і будь-яка
виокремлена правова сім’я неминуче буде мати
відносний характер» [6, c. 22].
На наш погляд необхідно, аналізуючи інсти-
тути кримінального права зарубіжних держав, дати
можливість кожному досліднику розробити свій
власний підхід до типології кримінально-правових
систем з огляду на специфічні особливості всере-
дині великих правових сімей.
Орієнтиром визначення сутності сучасного
кримінального права у різних країнах є історично
та теоретично обґрунтована типологія кри-
мінально-правових систем, яка може бути до-
повнена та розвинута з урахуванням сучасних істо-
ричних тенденцій.
Слід згадати, що загальне (англо-саксонське)
право історично склалося в Англії. Загальне право
виправдовує свою назву тим, що воно, по-перше,
діяло на території всієї Англії (період його станов-
лення - X - XIII століття) у вигляді судових звичаїв,
виникали крім законодавства, і, по-друге, воно по-
ширювалося на всіх вільних підданих короля в ци-
вільному судочинстві. Узагальнюючи судову прак-
тику у своїх рішеннях, судді керувалися нормами
вже сформованих відносин і на їх основі виробляли
свої юридичні принципи. Сукупність цих рішень,
точніше, принципів, на яких вони гуртувалися (пре-
цедентів), була обов'язковою для всіх судів і, таким
чином, склала систему загального права. Однак по-
милково вважати, що існує пріоритет «суддівсь-
ких» норм перед статутних і конституційними нор-
мами. Специфіка загального права полягає в: 1) від-
сутності кодифікованих галузей права і 2) наяв-
ності в якості джерела права величезної кількості
судових рішень (прецедентів), є зразками для ана-
логічних справ, розглянутих іншими судами. Крім
загального права, в структуру англійського права
входять статутною право (законодавство) і «право
справедливості» [7, c. 2].
Серед особливостей правової системи США
виділяються наступні: наявність загального права,
федеративний характер держави і в силу цього -
розмежування повноважень федерального центру і
штатів в області правового регулювання. Кожен
штат приймає свої правові норми з питань, віднесе-
них до їх відання відповідно до Поправкою Х до
Конституції США. Ці особливості привели до того,
що різні джерела права в США стали конкурувати
між собою. Більш того, стали виникати проблеми у
правозастосуванні в судах різних штатів. Для гар-
монізації законодавства штати стали створювати
різні приватно-державні організації (наприклад,
Національну конференцію уповноважених по
уніфікації законів штатів), які стали готувати
відповідні модельні акти. Юридична громадськість
також бере участь в інших проектах по уніфікації і
гармонізації законодавства штатів у США (напри-
клад, Американська асоціація юристів, Американ-
ський інститут права) [8, c.12].
Сучасне американське федеральне кри-
мінальне право є результатом більш ніж
двохсотлітнього розвитку правової системи США.
Внаслідок поступового розширення компетенції
федерального уряду його значення в останні деся-
тиліття все більше зростає. У зв'язку з цим особлива
увага повинна приділятися питанням повноти, до-
ступності та ефективності законів. Однак багато до-
слідників вважають, що чинне федеральне кри-
мінальне законодавство США не відповідає перера-
хованим якостям. Не в останню чергу це пов'язано