Василь Симоненко.pdfВасиль Симоненко.pdf

1. Василь Симоненко
Не шукав я до тебе
Ні стежки, ні броду,
Бо від тебе узбіччям
Ніколи не брів –
Я для тебе горів,
Український народе,
Тільки, мабуть,
Не дуже яскраво
Горів.

2. Василь Симоненко
Народився на другий після
Різдва день (8 січня) 1935 р.
в невеличкому селі Біївці
Лубенського району на
Полтавщині.

3. Навчання
У воєнний 1942 рік
повела мати Василя в
школу. Потім гордилася:
“У школі Вася вчився на
“відмінно”. Десятирічку
закінчив із золотою
медаллю”.

4. Навчання
Після закінчення школи
Василь став студентом
факультету
журналістики
Київського державного
університету ім. Тараса
Шевченка.

5. Літературна творчість
Перша його збірка
“Тиша і грім”
з‘явилася 1962 р. у
Держвидаві (нині –
“Дніпро”) і стала
відразу неабиякою
літературною подією.

6. Основні мотиви творчості
 Любов до України.
 Возвеличення рідного народу і людей
праці.
 Філософські роздуми про людину, сенс її
існування, життєві цінності.
 Вічна тема поезії – кохання.

7. Трагічна доля
Йому випало пережити “принади”
колгоспного животіння, воєнне лихоліття,
гірке сирітство (батько загинув на війні),
духовне прозріння, що після викриття
“культу особи” Й.Сталіна викликало
пробудження громадського сумління та
національної гідності.

8. Трагічна доля
Улітку 1962 року його
заарештували. Внаслідок
цього у Василя почалися
проблеми з нирками, що й
стало причиною смерті 13
грудня 1963 року.

9. Після смерті
Уже посмертно вийдуть одна по одній
чотири книжки: три в Україні – “Земне
тяжіння” (1964), “Вино з троянд” (1965),
“Поезії” (1966) і одна в Москві –
“Избранная лирика” (1968).

10. Забуття поета
У часи брежнєвського владарювання - 15
років офіційного забуття: з 1966 по 1981 рік
український читач не побачив жодного
надрукованого Симоненкового рядка.

11. Офіційне визнання
Аж 1981 року з'явилося вибране “Лебеді
материнства”, а через три роки – “Поезії” в
серії “Бібліотека поета”. І лише за
незалежності почнуть активно видавати й
перевидавати Симоненкові книжки, а в
1995 році вшанують офіційним визнанням –
удостоять найвищої державної відзнаки –
премії імені Тараса Шевченка.
Посмертно…