Проект-лікарські рослини.pdf

1. ПРОЕКТ НА ТЕМУ:

2. Паспорт проекту
Красівської ЗОШ І – ІІІ ступенів
Ім. Ц.Л.Посудевського
Анотація Проект «Лікарські рослини рідного краю» розроблено для учнів початкових
класів. Його можна впроваджувати на уроках з курсу «Я і Україна. Природознавство»,
вивчаючи тему «Жива природа». Цей проект містить цікаву інформацію про
різноманітність лікарських рослин, які ростуть на території свого краю. Він
розширить знання дітей про вплив рослин на здоров’я людини. Проект допоможе
вчителю сформувати в учнів початкової школи загально-навчальні уміння та навички:
спостереження за природою, аналіз та порівняння, групування, встановлення причино-
наслідкових зв’язків; формувати життєву компетентність, екологічно-грамотну
поведінку та бажання охороняти і примножувати красу природи і берегти своє
здоров’я.
Рекомендовано вчителям початкових класів.
Вид проекту: навчально-дослідницький.
Керівник проекту: вчителі початкових класів
Учасники проекту: учні, батьки.
Тип за складом учасників: колективний.
За основною діяльністю: пошуково-дослідницький.
За мірою реалізації: міжпредметних зв’язків.
За тривалістю виконання: 2 місяці
За результатами діяльності: творчий
Обґрунтування вибору проблеми. Актуальність.
Купити можна все, не можна купити здоров'я. Здоров'я- найдорожче, людина завжди
дбала про своє здоров'я, тому з давніх-давен користувалася народною медициною.
Здавна відомо, що рослини сприятливо діють на стан людини. Сучасні
експериментальні дослідження фізіологів та психологів це тільки підтверджують. Так
встановлено, що 20-хвилинне споглядання рослин знижує кров’яний тиск, поліпшує
роботу серця, знімає головний біль та заспокоює.
Лікарські рослини менш токсичні та їх застосування менше викликає побічних явищ.
Вітамінні чаї, узвари підвищують імунітет, поповнюють організм вітамінами. Тому
учням корисно знати найпоширеніші лікарські рослини, уміти заварювати чай із них,
застосовувати їх для профілактики та лікування. Пропонований проект виконає ці
завдання.

3. Головне питання.
o Як зберегти здоров`я?
o Чи може природа допомогти зберегти та укріпити здоров´я?
Тематичне питання: «Зелений лікар» - хто він?
Змістові питання:
o Рослини – лікарі це користь чи шкода?
o Як рослини - лікарі пов’язані з нашим життям?
o Які вони рослини – лікарі?
o Чи можна назвати лікарські рослини «зеленою аптекою»?
o Як я зможу зменшити ризик захворіти?
o Чи може рослина вилікувати?
o Чи є корисні лікарські рослини?
o Як можна використовувати рослини – лікарі для здорового харчування?
Прогнозований результат:
Учні навчаться розпізнавати найпоширеніші лікарські рослини, знатимуть їхні
цілющі властивості, вмітимуть заготовляти і зберігати , готуватимуть вдома фіточаї.
Спосіб розв’язання проблеми:
Екскурсія до лісу, збирання інформації в бібліотеці, Інтернеті, періодичній пресі.
Очікувані результати :
- розпізнають найпоширеніші лікарські рослини;
- наводять приклади лікарських рослин;
- розуміють значення рослин для людини;
- пояснюють властивості лікарських рослин;
- працюють у групах;

4. - шукають інформацію (за завданням вчителя) в підручнику або інших джерелах
(енциклопедіях, довідниках, науково-популярних виданнях), беруть участь в
обговоренні здобутої інформації.
-вміють під керівництвом вчителя користуватися програмою Microsoft Power Point
та Microsoft Word для виготовлення інформаційних карток лікарських рослин рідного
краю;
- практично застосувати вміння та знання при облаштуванні здравниці «Рослинки -
здоровинки»;
-вміють готувати вдома фіточаї.
-створити презентацію «Лікарські рослини рідного краю», гербарій рослин рідного
краю, фотоколаж, разом з батьками виготовити поробки з природного матеріалу.
Завдання:
дізнатися про лікарські рослини і їх властивості, зацікавити учнів народними
методами лікування; ознайомити з правилами збору лікарських рослин; навчати дітей
самостійно здобувати інформацію; формувати навички роботи з різними джерелами
інформації, обробки зібраних даних, оформлення результатів діяльності; навчитися
готувати цілющі фіточаї, зацікавити учнів складною суспільною проблемою «Рослина
і здоров’я»; викликати бажання берегти своє здоров’я, заохочувати до здорового
способу життя;залучити батьків до сумісної праці.
Мета проекту: Узагальнити й поглибити знання учнів про лікарські рослини рідного
краю, розширювати знання дітей про користь та застосування лікарських трав, навчати
розпізнавати рослини за малюнками, описом, засушеними примірниками, вміння
досліджувати, дізнаватися та робити елементарні висновки, довести лікувальний
вплив рослин на здоров’я людини.
Розвивати спостережливість, пам’ять, увагу, мислення учнів, уміння працювати в
групах, самостійно здобувати інформацію.
Формувати життєву компетентність, екологічно-грамотну поведінку та бажання
берегти своє здоров’я.
Обладнання: виставка книг про рослини, гербарій лікарських рослин, фотоальбом
лікарських рослин, занесених до Червоної книги України; фітобар із фіточаями;
пучечки лікарських трав, аптечні лікарські трави; запис пісні «Зеленеє жито»;
подарунки для вікторини.

5. План виконання проекту
І етап. Підготовка.
Визначення теми, мети проекту, його тривалості.
ІІ етап. Планування.
1. Ознайомитись з лікарськими рослинами рідного краю, зібрати лікарські рослини
для створення гербарію рослин рідного краю, зробити фото лікарських рослин
для створення фотоколажу «Ми-дослідники» і для створення інформаційного
стенду «Лікарські рослини нашого краю», зібрати природний матеріал для
виготовлення поробок.
2. Визначити джерела інформації: екскурсія, книги, підручники, періодична преса,
Інтернет,
3. Об’єднати дітей у творчі групи для пошуку інформації про лікарські рослини.
ІІІ етап. Реалізація проекту.
Зібрати матеріал. Відібрати найголовніше, найцікавіше.
IV етап. Оформити гербарій лікарських рослин рідного краю , створити фотоколаж
«Ми-дослідники», виготовити поробки з природного матеріалу разом з батьками,
створити презентацію «Лікарські рослини рідного краю з допомогою вчителів,
облаштувати здравницю «Рослинки-здоровинки», підібрати рецепти фіточаїв.
V етап.Запросити гостей.
Запросити учнів, батьків, лікаря-фармацевта.
Зміст презентації:
1. Нас зацікавило питання:
 що таке лікарські рослини і як вони мають лікувальні властивості ?
2. З цим питанням (у вигляді анкети) ми звернулись до учнів нашої школи і
отримали такі результати:
 23 респондента володіють інформацією про рослини
 39 респондентів не володіють такою інформацією

6. Висновок:
 Необхідно розпочати вивчати лікарські рослини;
 Розповсюджувати інформацію про їх лікувальні властивості.
4. Визначили завдання проекту:
 Дізнаємося про світ лікарських рослин і їх лікувальні .властивості (на
прикладі ромашки, маслини, калини, подорожника, часнику );
 готуємо цікавий матеріал про такі рослини;
 випускаємо інформаційну газету про рослини;
 Інформацію про рослини оформлюємо у вигляді мультимедійної
презентації;
 вчимося порівнювати, аналізувати, зіставляти факти, робити
висновки, презентувати свої дослідження мультимедійними засобами;
1. Дослідницька діяльність:
Екскурсія, збирання інформації з використанням науково – художньої
літератури з відвідуванням бібліотек та Інтернет – ресурсів;
37%
63%
Результати анкетування
Прийняли участь –
62 учня.
23 учня знають про
лікарські рослини
(37%)
39 учнів не знають про
лікарські рослини
(63%)

7. Етапи проекту
І Підготовчий етап
Підготовка.
Визначення теми, мети проекту, його тривалості.
ІІ. Організаційний етап проекту
Учнів розділено на 4 групи:
«Дослідники»,
«Науковці»,
«Фольклористи»,
«Фармацевти».
ІІІ. Діяльнісний етап проекту
Група «Дослідників» вивчала лікарські рослини нашого краю та оформляла пам`ятку
«Як збирати лікарські рослини»
Група «Науковців» готувала повідомлення про лікарські рослини, занесені до
Червоної книги України.
Група «Фольклористи» збирала загадки, вірші, легенди про лікарські рослини.
Група «Фармацевти» підбирала рецепти фіточаїв.
2. Залучити медичного працівника для виступу на проекті за темою «Попередження
простудних захворювань за допомогою лікарських рослин».
3. Зібрати матеріал. Відібрати найголовніше, найцікавіше.
4. Оформлення проекту, створення презентації «Лікарські рослини рідного краю»,
гербарію рослин рідного краю, фотоколажу «Ми-дослідники», виставка поробок з
природного матеріалу, облаштування здравниці «Рослинки- здоровинки»
5. Запрошення гостей (учнів, батьків, бібліотекаря, медсестру).
6. Реалізація проекту.
Реалізація проекту
І етап «Подумаємо»
Вступне слово вчителя.
«Здоровий не знає який він багатий», — каже українська приказка. І це недаремно.
Здоров’я не купиш ні за які гроші. Людина веде здоровий спосіб життя, якщо вона не
курить, не вживає алкогольних напоїв, наркотиків, займається фізкультурою і
спортом, стежить за чистотою свого тіла, доброзичливо ставиться до інших людей. Та
протягом життя кожна людина час від часу спіткається з проблемами здоров´я. У цій
ситуації нам завжди готова простягнути руку допомоги матінка-природа. Її цілющі
рослини і вбережуть від хвороби, і вилікують.
— Назвіть відомі вам лікарські трави.
— Які дерева-лікарі ви пригадуєте?

8. — Наведіть приклади кущів, що мають лікарські властивості.
— Корінь якої рослини називають «чудодійним»?
— Навіщо п’ють чай з малиною?
— Якого вітаміну багато в лимонах?
Хочете стати майже справжніми лікарями або допомагати близьким під час хвороби?
Чи, може, виявити свої знання під час спілкування? (Адже ерудованих людей
поважають!)
Слід якнайбільше дізнатися про лікарські рослини.
Давайте ми з вами завітаємо до «Зеленої аптеки».
Отже, вирушаймо в подорож!
Під час екскурсії до місцевого лісу ми ознайомимось із цілющими рослинами, що
ростуть у нашій місцевості, дізнаємось про рослини, занесені до Червоної книги
України, відкриємо кілька нових сторінок Книги Здоров’я для себе.
ІІ етап «Визначаємо коло питань»
1. Учні за бажанням об´єднуються в групи.
Група «Дослідники»готує матеріал про лікарські
рослини та оформлюють пам`ятку «Як збирати лікарські
рослини»
Група «Науковці»готує матеріал про рослини,
занесені до Червоної книги України.
Група «Фармацевти» шукає рецепти фіточаїв
із лікарських рослин.

9. Група «Фольклористи» готує легенди,загадки,
вірші з лікарськими рослинами.
2. Створення «банку даних».
Екскурсія до лісу, опрацювання літератури, робота в мережі Інтернет (за допомогою
вчителя, бібліотекаря, батьків), добір матеріалу для створення інформаційного стенду
«Лікарські рослини нашого краю», презентації «Лікарські рослини рідного краю» та
здравниці «Рослинки-здоровинки»
ІІІ етап «Узагальнюємо і підсумовуємо матеріал».
Систематизація матеріалу.
Підготовка до уроку-презентації проекту.
1. Робота в творчих групах.
Накопичення матеріалу.
Завдання:
1. Обмінятись інформацією, підготовленою вдома (розказати членам групи
про рослину, показати її зображення).
2. Створити презентацію «Лікарські рослини рідного краю», інформаційний стенд
«Лікарські рослини нашого краю» та здравницю «Рослинки-здоровинки»
.
2. Оформлення результатів роботи.
У початковій школі був розроблений проект під назвою «Лікарські рослини рідного
краю». Була створена творча група юних дослідників, яка працювала над проектом у
позаурочний час. Був складений орієнтовний план роботи і визначені завдання
проекту. Проект був комплексним-практично орієнтованим, внутрішкільним,
пошуково-дослідницьким. Продуктом проекту стала мультимедійна презентація
«Лікарські рослини рідного краю», виставка поробок з природного матеріалу, ,
фотоколаж «Ми-дослідники», гербарій «Зелені ліки рідного краю»,модель –
здравниця»Рослинки-здоровинки», фітобар з фіточаями.

10. Зміст проекту
Звучить пісня «Зеленеє жито»
Добрий день, малята,
Хлопчики і дівчата.
З давніх пір і понині
Кажуть в нас в Україні
Здоровенькі були
Учитель. Здрастуйте! Здоровенькі були, дорогі діти і гості! «Дай вам, Боже, здоров’я
од віку і до віку!» - так вітаються люди.«Здоровий не знає, який він багатий», - каже
українська приказка і це не даремно. Здоров’я не купиш ні за які гроші.
Учень. Головне — здоровим бути —
Це потрібно всім збагнути!
Бо як є здоров’я й сила,
То весь світ людині милий.
Й думка в неї веселенька,
І тоді вона жвавенька.
Все їй хочеться робити,
І сміятись, і радіти.
А як тільки захворіє —
Зразу й сонечко тускніє.
Тому це запам’ятай
Й про своє здоров’я — дбай!
Учитель. Людина дбає про своє здоров’я, якщо вона правильно харчується, не курить,
не вживає алкогольних напоїв, займається фізкультурою і спортом, коли веде
здоровий спосіб життя, стежить за чистотою свого тіла, доброзичливо ставиться до
інших людей.
Послухайте вірш про те, «Як думав Василько».
Як думав Василько...
Думав Вася, Танін брат,
Щоб здоровим стати,
Треба їсти — все підряд
І побільше спати.
Так Василько і робив,
Враз, як прокидався,
Щось жував він, їв і їв,
Просто — запихався.
Став гладкий — не підбіжить!
Та і йти не може...
Як такому в світі жить,
Хто тут допоможе?

11. Учитель. Хто ж може допомогти Василькові? У цій ситуації прийде на допомогу
лікар Айболить.
Він незвичайний лікар тому, що лікує лише рослинами, які мають цілющі
властивості. І сьогодні на презентації проекту «Природа, що нас лікує» ми
ознайомимось із цілющими рослинами, що ростуть у нашій місцевості, дізнаємось про
лікарські рослини, занесені до Червоної книги України, відкриємо кілька нових
сторінок книги здоров’я для себе і для наших гостей.
Лікар Аболить
Надаємо слово групі «Дослідники», які
разом зі мною ознайомлять вас із
лікарськими рослинами нашого краю.

12. «Дослідники»
1-й учень
Лікарських рослин у нас багато –
Всі хвороби можна лікувати.
2-й учень
А ця рослина до стежок тулиться, тому й зветься подорожником.
Якщо прикласти його до рани, то кров зупиниться і рана загоїться
швидше.
3-й учень.
Спориш – у ньому вітаміну С більше, ніж у лимоні. Допомагає при захворюваннях
шлунку, кишечнику і нирок.
4-й учень
Це м’ята.

13. Посадила м’яту мати,
Пахне м’ята біля хати.
Буду м’яту поливати,
Хай росте пахуча м’ята.
М’яту використовують при захворюванні нервової системи.
5-учень.
Це ромашка.
На стрункій високій ніжці.
Біля річки на лужку,
У косинці-білосніжній,
Стрів я квітоньку таку.
Ясним оком жовтуватим,
Усміхалася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: «Ні!»
Ромашка – цілюща рослина, її настоєм лікують простудні захворювання.
6-й учень
Це нагідок. Гарненький, духмяний та ще й цілющий. Настоєм із квітів насідків при
ангіні необхідно полоскати горличко.

14. 7-й учень
А це кульбаба. Коріння кульбаби лікарі призначають тим, у кого поганий апетит.
На леваду я пішла,
Ціла купа там кульбаб:
Ніби сонечка малі
Посідали на землі.
8-й учень
Мати-й-мачуха зустрічається по всій Україні. Верхня частина листочка — м’якенька,
лагідна, наче рука мами, а нижня частина листочка — холодна, як рука мачухи. От і
назвали цю рослину мати-й-мачуха. Відвар із листя використовують при кашлі.

15. 9-й учень
Деревій. У народі називають деревцем. Ці дрібненькі маленькі квіточки нагадують
здалеку велику квітку. Де б не росла ця рослина, вона завжди цвіте. Для ліків
використовують квіти і листя.
Діти, я бачу ви зацікавилися
лікарськими рослинами. Проте,
як їх правильно збирати, ви
прочитаєте у пам’ятці, яку
вам приготувала група
«Дослідники».

16. Пам’ятка збирачеві лікарських рослин
1. Лікарські трави зберігають свої цілющі властивості
недовго. Кора, корені — 3—4 роки, листки, трава — 1—2
роки. Отже, не заготовляй трави про запас!
2. Збирати лікарські рослини можна тільки в суху погоду,
краще зранку, після того як підсохне роса.
3. Сушити — в теплому, добре провітрюваному приміщенні:
на горищі чи під навісом.
4. Збирай тільки нижні листки, щоб не зашкодити цвітінню
й плодоношенню рослини.
5. Не поспішай заготовляти корені, кореневища. Хай
достигне насіння.
6. Зірвеш усі квіти — не буде насіння, плодів, а отже, не
буде сходів на другий рік. Так само не можна зламувати всі
квітучі пагони.
7. Якщо збираєш кору, акуратно зріж гілку з куща чи
дерева з того боку, де вони густіші, зріз замасти садовим
варом, фарбою для підлоги чи хоч би жовтою глиною.
8. Заготовляти лікарські росли н и на одному і тому
самому місці можна не частіше, ніж один раз на три роки.
9. Серед лікарських рослин є і отруйні, а тому не можна
торкатися губ, носа, очей, на не вимивши добре рук.
10. Збираючи лікарські рослини, пам’ятай, що не тільки
тобі одному вони потрібні. Вони потрібні багатьом людям
сьогодні, завтра, через рік, завжди.

17. Учитель. Про лікарські рослини є багато цікавих легенд, загадок,віршів, народних
прикмет. Про це нам повідомить група «Фольклористи».
«Фольклористи»
Легенда про ромашку
Убідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було і вона
ходила по степу і збирала всі рослини, які хто порадить.
Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих
пахучих квітів. Почувши про горе матері, бабуся простягла їй
квіти: "Зроби з них відвар і напої синочка”. "А як же звуться ці
квіти?” - запитала жінка. "Як вилікується синок, то й
назвеш їх ім'ям свого сина”.
Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром,
промовляла: "Пий, синочку, ромашку і будеш здоровим!”.
Легенда "Про Калинку і Килимку"
Жили собі мати і донька. Була донька дуже гарна і вміла людей
лікувати. Одного разу Калинка у степу зілля збирала, там побачив її
пан і хотів собі за жінку взяти. Втікала Калинка скільки сили мала,
аж ось попереду річка, а далі вже і бігти нікуди. Вилізла Калинка на
вербу, стрибнула у воду і втопилася. Кожного дня приходила на берег
стара Килина - тужила за дочкою. Вросли у берег ноги старенької
міцним корінням, руки стали вітами гнучкими, а серце перетворилося
на калинові ягідки, що щедро дарує калина людям і пташкам, по сей
день людей лікує.

18. 4-й учень
Журба берези
... У незапам'ятні часи над сивим Дніпром жив молодий і
ставний красень Доброслав. Був він один у матері-вдови, то
ж стара жінка мала його за єдину опору в житті, за єдину
надію і втіху.
Уже й одружувати хлопця прийшов час, уже й пригледіла
мати синові пару, а собі невістку, молоду, гарну дівчину
Любаву.
Та сталося лихо: напали на рідну землю вороги. І пішов
Доброслав із княжою раттю проти супостата. Серце
материнське кров’ю обливалося за сином, сльози туманили
старі очі. А син у січах кривавих відстоював рідну землю,
захищав і материнську старість і молодість ґсвоєї
нареченої Любави.
Якось почула стара мати кінське іржання під ворітьми. В
надії і тривозі вийшла з хати і побачила сивого коня, на
якому син поїхав битися з ворогами. Осідланий, стояв він
під ворітьми без вершника і жалібно, мовби когось
оплакуючи, іржав.
Усе зрозуміла мати, заплакала гірко, схилилася на ворота в
тузі. Цілу ніч отак стояла, а на ранок побачили люди на тім
місці білокоре дерево. І тому мабуть, що хата вдовина
стояла при самімберезі, то й назвали те дерево березою.
Від материного доброго серцямає береза
багатоцілющихліків. Злікувальною метою
використовуютьсябруньки, листя, кора та сікберези. А
щогарна, як тиха сумовитапісня, то теж не диво, бохібаможе
бути на земліхтоськращий, ніжмати для сина?

19. Учитель. Група «Фольклористи» проведе з вами вікторину «Зелена аптечка». Хто
правильно відгадає загадки, отримає невеличкий подарунок.
Вікторина «Зелена аптечка»
Загадки
1. Запалали в чистім полі,
Наче бантики червоні,
То палає в полі так
Польовий, червоний... (мак).
2. Сонечко в траві зійшло
Усміхнулось, розцвіло,
Потім стало біле-біле
І за вітром полетіло. (Кульбаба)
3. Я на сонце дуже схожа —
Золотиста, ніжна, гожа,
Я щоранку розквітаю,
Промінцями всіх вітаю.
Відгадати вам не важко,
Що за квітка я?...(Ромашка)

20. 1. Не гаряче, а пече — утечеш.
При дорозі не скубнеш — обминеш.
Дуже злючою бува ця трава.
Називається вона... (кропива).
2. Корінець пекучий дуже,
Та усім потрібний він.
Ти здогадуєшся, друже?
Ця рослина зветься... (хрін).
3. Я — перша квіточка весни,
Маю блакитно-синій цвіт.
Я пережив зимові сни
І знов родивсь на світ. (Пролісок)
4. На просторах поля золотого
Сині зірочки тремтять.
Мов шматочки неба голубого,
Виграють, виблискують, горять. (Волошка)
5. Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх? Угадай. (Конвалія)
9.У вінку зеленолистім,

21. У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина)
Із скарбниці народної мудрості
«Дерева у прислів’ях та приказках»
 Де верба, там і вода.
 Гнучка , як лоза.
 Зігнувся, як верба над водою.
 Така правда, як на вербі грушка.
 Верба, як трава, ти її покосиш, а вона знову виросте.
 Де не пройде, золоті верби ростуть.
 Високий як лоза, дурний як коза.
 Де срібліє вербиця, там здоров’я водиться.
 Добра, як з курки молока, а з верби – петрушки.
 Грім б’є у високе дерево.
 Де дуби, там і гриби.
 Сади деревину – будеш їсти садовину.
 Дуб ламається, а лозина нахиляється.
«У народних прикметах»
 З наближенням негоди, перед дощем, з квіток акації виділяється так багато
нектару, що аромат відчувається за сотні метрів.
 Якщо навесні береза раніше за вільху листя викине – літо буде сухим, а коли
вільха першою розів’ється – замучать дощі й холод.
 На дощ квіти березки польової стулюються, а розкриваються навіть і за
хмарної погоди.
 Вишня на Покрову має зелене листя – буде сувора зима.
 Горіхів багато, а грибів мало – зима буде сніжною і суворою.
 Перед дощем на листках плакучої верби з’являються крапельки вологи.
 Якщо влітку на горобині багато плодів – осінь буде дощовою,
мало – сухою.
 Коли дуб розпустився швидше від ясена – на посуху.
 На дубі багато плодів – на сувору зиму.
 Якщо на широких листках канн зранку видно прозорі капельки води – вдень
буде дощ.
 Розпустився клен – буде вже тепло.

22. Поетична хвилинка
Від застуди і від кашлю
Випийте мікстуру краще:
З мати-й-мачухи відвар
Допоможе, друзі, вам.
***
Запишалась бузина:
“В світі я така одна,
З мого запашного цвіту
Чудодійні вийдуть ліки,
Із ягід – смачне варення,
Хто ж корисніший за мене?”
***
Здавна всі ми як один:
І жасмин, і дев’ясил
Додають здоров’я й сил,
Живокіст, беріз бруньки
Зцілюють всіх залюбки.
Материнка, валер’яна,-
Також ліки непогані.
І медунка, й зелен-м’ята
Теж уміють лікувати.
***
Щоб прогнати всі недуги,
Нам за це дякують дуже.
Ми разом – велика сила,
Звуть нас – лікарські рослини.
***
Вишня сили зміцнює,
Люди, звірі це знають.
Багато Вітамінів в ній,
Для дітей і для звірів.
***
Заєць вилікував ангіну
Звіробоєм і малиною.
З Суницею чай попив,
І здоров’я повернув.
***
Всіх кропива зігріває,
Як рукою, знімає біль.
Вовк кропивою буде битий –
У нього радикуліт.
***
М’ята перцева теж
Ведмедику бурому допоможе.

23. Від безсоння врятує
І в шлунку біль вгамує.
***
Хто цикорій приймає,
Бадьорість духу не втрачає.
Говорив ведмідь вовкам: –
«За цикорій – все віддам!»
***
Як зустрінуться вам, друзі,
Запашні ромашки в лузі.
Не забудьте їм вклонитись,
З пелюсток росою вмитись,
Бо ромашкові відвари –
То найкращі ліки-чари.
***
Коли хтось упав раптово,
Чи поранив руку, ногу –
Подорожник всім – дружок,
Прикладіть його листок.
***
Заболіли раптом зуби
Є шавлія, кора із дуба.
А нема зеленки, йоду –
Чистотіл знайдіть в городі.
КАЛИНА
Колишися, калинонько, колишися,
Зеленими листочками розпишися.
Сонячними променями розмалюйся,
З дужим вітром буйнесеньким розцілуйся.
А ще й срібною росою вмийся чисто,
Надінь свої ягідочки, як намисто.
Буде тобі, калинонько, дуже радо,
Коли глянеш в чисту річку - у свічадо.
М. Підгірянка
ВМІЙТЕ ПРИРОДУ ЛЮБИТИ
Вмійте природу любити,
Вам у походи ходити
І мандрувать, любі діти,
Вмійте ж природу любити,
Кожній стеблинці радіти
В полі, у лісі, над яром —
Квіти, дерева і трави.
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не втни для забави.
Оберігайте ж повсюди

24. Шлях і стежиночку в гаї,
Все це окрасою буде
Нашого рідного краю.
П. Сиченко
Учитель. Діти, я вас запрошую у фітобар. Давайте подивимось, що приготували нам
наші фармацепти.
«Фармацевти»
1-й учень. Рекомендую чай «Заспокійливий».
У мене чай потрібен для спокою,
Щоби не сваритись між собою,
В ньому листя м’яти з квітами ромашки,
Щоб в житті було усім неважко,
Є ще в ньому корінь валер’яни,
Щоб минали вас думки погані,
Запокійливий чай попивайте
І тривог у житті не майте!
(Листя м’яти, квіти ромашки, корінь валеріани залити окропом у великому чайнику,
настояти, додати за смаком цукор.)
2-й учень. Спробуйте чай «Довгожителів».
До мене йдіть усі чай пити,—
Будете на світі довго жити.
З бузини, шипшини попивайте.
І ніяких болячок не знайте.
Листя із суниць, смородини туди додайте

25. здоров’я споживайте!
Нехай у світі довго вам ведеться
І чайок мій трав’янистий п’ється!
(Сушені ягоди бузини, шипшини, листя суниці та чорної смородини залити окропом у
великому чайнику, настояти, додати за смаком цукор, вершки.)
3-й учень. Ось мій напій «Холодок»
В ньому м’ята і медок.
Хто його скуштує —
Спрагу вмить вгамує,
Виросте міцним, здоровим,
Віджене усі хвороби.
(Листя м’яти залити окропом у великому чайнику, настояти, додати за смаком мед)
Учитель.Давайте покуштуємо чаї, що приготували господарочки.
(Діти куштують чаї, напій, висловлюють свої враження)
1-й учень.Чай з м’яти - корисний при шлункових хворобах.
2-й учень. Чай з малини - протизастудний напій.
3-й учень.Чай з варення смородини – багатий на вітаміни .
1-й учень. Чай з липи - корисний при інфекційних захворюваннях.
2-й учень. Чай з шипшини, калини – ліки від застуди, кашлю.
Чай і відвари є найдавнішим
методом застосування лікарських
трав. Спосіб приготування чаю
залежить від того, яку ми
лікарську рослину обираємо. Для
отримання настою беруться листя
і квіти, з яких в процесі
заварювання виділяються цілющі
речовини.

26. Учитель. Група «Науковці» приготувала повідомлення про лікарські рослини,
занесені до Червоної книги України.
«Науковці»
1-й учень. Первоцвіт дрібний. Занесений до Червоної книги України. Має цілющі
властивості. Два листочки первоцвіту містять добову дозу вітаміну С для дорослої
людини.

27. 2-й учень. Латаття біле в народі називають водяною лелією. Його кореневище, квітки
і листки використовують у медицині, але обережно – при передозуванні ця рослина
отруєна.
3-й учень. Горицвіт весняний, або адоніс,— важлива лікарська рослина,
використовується при захворюваннях серця, і гарний медонос. Цвіте ранньої весни.
4-й учень. Конвалія цвіте у травні. Для того щоб із насіння конвалії виросла нова
рослина, необхідно 7—8 років. Тому її потрібно охороняти.
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
З конвалїї готують ліки для тих, у кого хворе серце.

28. 5-й учень. Сон великий — чарівна і цілюща рослина. Назву «сон» рослина отримала
через те, що квіти в похмуру погоду закриті, ніби сплять, та й в
народній медицині використовували цю рослину як снодійний засіб Не зривайте
даремно оберемки цих квітів, краще помилуйтеся ними в природі!
Розпізнавання лікарських рослин
1. Робота в групах
Кожна група отримує по 2 види засушених рослин, картку з описом 8 рослин і
фотографії 8 рослин.)
Групи отримують такі рослини: І група - м’яту, звіробій; ІІ група - нагідки,
ромашку; ІІІ група - липовий цвіт, плоди шипшини; ІV група - кропиву, глід (плоди).
Команди груп отримують картку із завданням:
1. Розпізнайте засушені рослини, скориставшись фотографіями та описом.
2. Прочитайте про лікарські властивості рослин.
3. Виготовте плакат про кожну із двох рослин. (Для виготовлення плаката учні
вирізають необхідний опис рослини з картки, наклеюють його на чистий аркуш разом
із фотографією рослини, записують лікарські властивості.)
2) Презентація групами виконаних завдань
Виходять усі члени групи, демонструють свої експонати лікарських рослин,
називають їх, кріплять на дошку плакати, розповідають про рослин.

29. 6.Пошукова робота в групах. Діти опрацьовують текст науково – популярної
статті. Відповідають на запропоновані запитання. Групи виступають перед класом.
I група
Завдання: прочитати текст «Збирання лікарських рослин». Відповісти на запитання:
1. В який час збирають лікарські рослини?
2. Коли збирають корені, плоди, квітки?
II група
Завдання : прочитати текст «Сушіння лікарських рослин». Відповісти на запитання:
1. Де треба сушити рослини?
2. Як правильно висушити коріння? ?
III група
Завдання: прочитати текст «Зберігання лікарських рослин». Відповісти на запитання:
1. Як правильно зберігати лікарські рослини?
2. В якому приміщення зберігають рослини?
ІV група
1. Скільки років повинна зберігатись лікарська трава?
2. Скільки років придатне насіння, плоди?
7. Гра «Так – ні»
1. Збирати траву з коренями.
2. Траву і квіти збирати, коли цвіте.
3. Збирати надземні частини в суху погоду.
4. Коріння більшості рослин перед сушінням треба помити.
5. Бруньки збирають рано навесні, коли набрякли, але не лопнули.
6. Листя має бути чистим, непошкодженим, зеленим.
7. Сушити рослини в тіні.
8. Деякі можна сушити на сонці.
9. Частину квіток залишати на рослині.
10. Траву треба щільно прижимати у тарі.
11. Лікарські рослини зберігають на постійних протягах у мішечках.
12. Листя збирають в дощову погоду, щоб були чистіші.
8. Аналіз проблемних ситуацій.
Уявіть, що ви лікарі. Допоможіть пацієнтам, використовуючи знання, отримані в ході
роботи над проектом.
Ситуація 1: хворий кашляє.
Ситуація 2: при чищенні зубів виступає кров з ясен.
Ситуація 3: ваша бабуся скаржиться на те, що вона погано спить, болить серце.
Ситуація 4: на прогулянці твій друг упав і забив коліно.
1-й учень.Чай з м’яти - корисний при шлункових хворобах.
2-й учень. Чай з малини - протизастудний напій.
3-й учень.Чай з варення смородини – багатий на вітаміни .
1-й учень. Чай з липи - корисний при інфекційних захворюваннях.
2-й учень. Чай з шипшини, калини – ліки від застуди, кашлю.

30. Підсумок проекту
Учитель. Наш проект завершений.
Ви сьогодні дізналися багато нового, цікавого й корисного для себе і свого здоров’я.
Були активними, допитливими, старанними і довели усім, що справді рослини мають
лікарські властивості і «Зелена аптека» нашого краю дуже багата.
Пам’ятайте:
Здоров’я дитини – багатство родини!
Здоров’я народу – багатство
Навчальна рефлексія
А тепер я хочу щоб кожен з вас висловився, починаючи із слів:
Рослини лікарі корисні тому, що.…..
Мене зацікавило …..
Я зможу зменшити ризик захворіти, якщо ……
Мені знадобиться у житті…
А на завершення хочу подарувати вам буклети , які допоможуть вам познайомитись з
правилами збирання та зберігання лікарських рослин та ще багато корисного. І хочу
вас запросити до смачного, цілющого чаю з лікарських рослин.
Тут суцвіття диких трав,
На Купала їх збирав.
Із кущів – листки, коріння,
А з дерев – бруньки, насіння.
Ціла, бачите, аптека,
Для здоров'ячка безпека.
Я вам бажаю здоров’я,добра і злагоди,
підтримуйте гарний настрій і частіше
всміхайтеся!

31. Частування учнів чаєм
Додатки
Екскурсія

34. У бібліотеці

35. Аналіз та оброблення отриманої інформації

36. Оформлення зібраних даних

37. Створення фотоколажу «Ми дослідники»
Фотоколаж

38. Познайомимось поближче (інформація про рослини)

40. Виставка «Осінні фантазії». Вироби з природного матеріалу
Поробки, виготовлені дітьми та батьками.

43. Здравниця «Рослинки-здоровинки»

45. Інформація про лікарські рослини
РОМАШКА
Відваром ромашки промивають
рани, очі, вуха, полощуть горло.
Його п’ють як чай, коли болить
горло і живіт або при кашлі.

46. ПОДОРОЖНИК
Листки цієї рослини прикладають
при опіках, укусах комах, наривах.
Свіжим соком із листків лікують
рани. Варто прикласти листочок –
і біль вщухає, а рана загоюється.
З нього готують багато ліків.

47. КОНВАЛІЯ
Ця рослина лікує серце.
Але без поради лікаря пити
не можна, бо рослина отруйна.

48. КУЛЬБАБА
Цю рослину вважають “еліксиром
життя”. Із неї готують салати.
Настій кульбаби – чудовий засіб
від опіків, від безсоння, нормалізує
травлення, очищує легені.

49. КАЛИНА
Ця рослина багата на вітамін С.
Соком калини лікують простуду,
алергію. Ягоди калини понижають
тиск. На свята печуть пиріжки
з калиною, готують квас, варять
кисіль і варення.

50. ЛИПА
Цвіт сушать, варять і п’ють
як чай. Цей напій знижує
температуру тіла людини
при простуді.

51. М’ЯТА
З неї готують заспокійливі чаї.

52. ШИПШИНА
Чай із шипшини покращує
роботу серця, додає сили.
Масло з рослини швидко
заживляє рани.

53. ЗВІРОБІЙ
Це трава від 99 хвороб.
Добре допомагає при грипі,
ангіні, лікує розлади шлунку,
головний біль.

54. ЧИСТОТІЛ
Відваром цієї рослин
лікують рани на тілі,
виводять бородавки.

55. МАТИ-Й-МАЧУХА
Ця рослина допомагає при
простуді і сильному кашлі.
Свіжі листки можна
прикладати до ран.

56. КРОПИВА
Ця рослина зупиняє кровотечі,
заживляє рани. А ще вона
зміцнює волосся. Її добавляють
до страв.

57. КІНСЬКИЙ ЩАВЕЛЬ
Відвари насіння або коренів
використовують при розладах
шлунка у дітей, для зупинки
кровотеч.

58. ЛОПУХ
Відвар кореня та настій
листя лопуха використовують
для зміцнення волосся.

59. ДЕРЕВІЙ
Цю рослину називають
«солдатською травою».
Сік рослини тамує кровотечу,
заживляє рани й забиті місця.
Достатньо розтерти листя
до виділення зеленого соку
і прикласти до рани –
кровотеча припиниться.

60. МАТЕРИНКА
Цю рослину використовують
при лікуванні багатьох недуг –
ангіни, бронхіту, стоматиту,
захворювання шкіри,
випадіння волосся, нежитю,
головного болю, промивання ран.

61. БЕЗСМЕРТНИК
Відвар з трави і квіток
застосовують для лікування
захворювань печінки, шлунка,
для зупинки кровотеч
та як сечогінний засіб.

62. ГЛІД
Плоди, листки і квіти глоду
застосовують при захворюваннях
серця, нервових розладах,
що супроводжуються головними
болями. Настої глоду
допомагають при безсонні.

63. ВАЛЕРІАНА ЛІКАРСЬКА
Застосовують при розладах
нервової системи, безсонні,
порушенні травлення, нудоті,
а також як засіб для підтримання
сили при розумовій перевтомі.

64. Л
Ле
ег
ге
ен
нд
ди
и
Л
Ле
ег
ге
ен
нд
да
а п
пр
ро
о б
бу
уз
зи
ин
ну
у т
та
а б
бу
уз
зо
ок
к.
.
Ж
Жи
ив
в с
ст
та
ар
ри
ий
й-
-п
пр
ре
ес
ст
та
ар
ри
ий
й ч
чо
ол
ло
ов
ві
ік
к.
. Ж
Жи
ив
в с
са
ам
мі
іт
тн
нь
ьо
о.
. М
Ма
ав
в т
ті
іл
ль
ьк
ки
и о
од
дн
но
ог
го
о-
-є
єд
ди
ин
но
ог
го
о с
су
ус
сі
ід
да
а
—
— б
бу
уз
зь
ьк
ка
а н
на
а с
ст
тр
рі
іс
сі
і с
св
во
оє
єї
ї х
ха
ат
ти
и.
. Б
Бу
уз
зь
ьк
ко
о ж
жи
ив
в і
із
з с
св
во
оє
єю
ю б
бу
уз
зь
ьч
чи
их
хо
ою
ю.
. В
Во
он
ни
и в
ви
ив
во
од
ди
ил
ли
и т
тр
ро
оє
є-
-
ч
че
ет
тв
ве
ер
ро
о б
бу
уз
зь
ьч
че
ен
ня
ят
т і
і в
вч
чи
ил
ли
и ї
їх
х л
лі
іт
та
ат
ти
и.
.
О
Од
дн
но
ог
го
о р
ра
аз
зу
у м
мо
ол
ло
од
де
е б
бу
уз
зь
ьч
че
ен
ня
я,
, н
не
е р
ро
оз
зр
ра
ах
ху
ув
ва
ав
вш
ши
и с
св
во
ої
їх
х щ
ще
е с
сл
ла
аб
бк
ки
их
х с
си
ил
л,
, у
уп
па
ал
ло
о в
в
г
гл
ли
иб
бо
ок
ку
у п
пр
рі
ір
рв
ву
у,
, з
зл
ла
ам
ма
ал
ло
о с
со
об
бі
і н
ні
іж
жк
ку
у і
і к
кр
ри
ил
ло
о п
по
ош
шк
ко
од
ди
ил
ло
о.
.
Б
Ба
ач
чи
ив
в т
те
е н
не
ещ
ща
ас
ст
тя
я с
ст
та
ар
ри
ий
й ч
чо
ол
ло
ов
ві
ік
к.
. П
Пі
ід
ді
іб
бр
ра
ав
в з
зр
ра
ан
не
ен
но
ог
го
о п
пт
та
ах
ха
а і
і п
пр
ри
ин
ні
іс
с й
йо
ог
го
о д
до
о с
се
еб
бе
е.
.
М
Мі
іс
ся
яц
ць
ь в
ви
их
хо
ов
ву
ув
ва
ав
в й
йо
ог
го
о,
, а
а к
ко
ол
ли
и н
ні
іж
жк
ка
а і
і к
кр
ри
ил
ло
о з
зо
ов
вс
сі
ім
м з
за
аж
жи
ил
ли
и,
, в
ви
ин
ні
іс
с н
на
а д
дв
ві
ір
р і
і в
ві
ід
дп
пу
ус
ст
ти
ив
в
д
до
о п
пт
та
аш
ши
ин
но
ої
ї р
ро
од
ди
ин
ни
и,
, я
як
ка
а в
ві
іт
та
ал
ла
а й
йо
ог
го
о р
ра
ад
ді
іс
сн
ни
им
м к
кл
ле
ек
ко
от
та
ан
нн
ня
ям
м.
..
..
.
В
Во
ос
се
ен
ни
и п
по
ол
ли
ин
ну
ул
ли
и б
бу
уз
зь
ьк
ки
и в
в д
да
ал
ле
ек
ки
ий
й в
ви
ир
рі
ій
й.
. М
Ми
ин
ну
ул
ла
а з
зи
им
ма
а.
. А
А к
ко
ол
ли
и п
по
ов
ві
ія
ял
ли
и т
те
еп
пл
лі
і
в
ве
ес
сн
ня
ян
ні
і в
ві
іт
тр
ри
и,
, п
по
ов
ве
ер
рн
ну
ул
ли
ис
ся
я з
зн
но
ов
ву
у д
до
о х
ха
ат
ти
ин
ни
и с
ст
та
ар
ро
ог
го
о.
. Т
То
ой
й,
, я
як
ко
ог
го
о в
вр
ря
ят
ту
ув
ва
ав
в в
ві
ін
н в
ві
ід
д
з
за
аг
ги
иб
бе
ел
лі
і,
, і
і й
йо
ог
го
о м
мо
ол
ло
од
да
а б
бу
уз
зь
ьч
чи
их
ха
а.
. І
І к
ко
ож
жн
не
е з
з н
ни
их
х п
пр
ри
ин
не
ес
сл
ло
о у
у д
дз
зь
ьо
об
бі
і п
по
о з
зе
ер
рн
ни
ин
ні
і.
. П
По
ок
кл
ла
ал
ли
и
з
зе
ер
рн
ня
ят
та
а н
на
а д
до
ол
ло
он
ню
ю с
ст
та
ар
ро
ом
му
у,
, і
і з
зр
ро
оз
зу
ум
мі
ів
в в
ві
ін
н,
, щ
що
о н
не
е п
пр
ро
ос
ст
ті
і т
то
о з
зе
ер
рн
на
а,
, а
а ч
ча
ар
рі
ів
вн
ні
і.
. О
От
ту
у
з
зе
ер
рн
ни
ин
ну
у,
, щ
що
о п
пр
ри
ин
ні
іс
с б
бу
уз
зь
ьк
ко
о,
, п
по
ос
са
ад
ди
ив
в с
ст
та
ар
ри
ий
й б
бі
іл
ля
я с
са
ам
мо
ої
ї х
ха
ат
ти
и,
, а
а т
ту
у,
, щ
що
о п
пр
ри
ин
не
ес
сл
ла
а
б
бу
уз
зь
ьч
чи
их
ха
а,
, —
—н
на
ад
д к
кр
ру
уч
че
ею
ю.
. П
По
ол
ли
ив
ва
ав
в ї
їх
х в
во
од
до
ою
ю з
з д
дж
же
ер
ре
ел
ла
а.
. І
І з
зр
ро
ос
сл
ли
и з
з т
ти
их
х з
зе
ер
ре
ен
н н
не
еб
ба
ач
че
ен
ні
і т
ту
ут
т
к
ку
ущ
щі
і.
. З
За
ац
цв
ві
іл
ли
и в
во
он
ни
и в
в т
тр
ра
ав
вн
не
ев
ву
у п
по
ор
ру
у п
па
ах
ху
уч
чи
им
ми
и к
кв
ві
іт
та
ам
ми
и.
. Б
Бу
уз
зь
ьк
кі
ів
в к
ку
ущ
щ —
—
ф
фі
іо
ол
ле
ет
то
ов
ви
им
ми
и к
ке
ет
тя
яг
га
ам
ми
и,
, а
а б
бу
уз
зь
ьч
чи
иш
ши
ин
н —
— б
бі
іл
ли
им
ми
и,
, с
сх
хо
ож
жи
им
ми
и н
на
а п
па
ар
ра
ас
со
ол
ль
ьк
ки
и,
, с
су
уц
цв
ві
іт
тт
тя
ям
ми
и.
.
Т
То
од
ді
і й
й н
на
аз
зв
ва
ав
в в
вд
дя
яч
чн
ни
ий
й ч
чо
ол
ло
ов
ві
ік
к б
бу
уз
зь
ьк
кі
ів
в к
ку
ущ
щ б
бу
уз
зк
ко
ом
м,
, а
а б
бу
уз
зь
ьч
чи
иш
ши
ин
н б
бу
уз
зи
ин
но
ою
ю.
. Б
Бу
уз
зо
ок
к
в
ве
ес
се
ел
ли
ив
в з
зі
ір
р с
св
во
ої
їм
м ц
цв
ві
іт
то
ом
м,
, а
а б
бу
уз
зи
ин
на
а д
да
ар
ру
ув
ва
ал
ла
а с
ст
та
ар
ро
ом
му
у ц
ці
іл
лю
ющ
щі
і л
лі
ік
ки
и в
ві
ід
д б
ба
аг
га
ат
ть
ьо
ох
х х
хв
во
ор
ро
об
б.
.
Л
Ле
ег
ге
ен
нд
да
а п
пр
ро
о л
ли
ип
пу
у.
.
Ж
Жи
ил
ла
а с
со
об
бі
і к
ко
оз
за
ач
чк
ка
а Г
Го
ор
рп
пи
ин
на
а і
і м
ма
ал
ла
а в
во
он
на
а д
дв
во
ох
х с
си
ин
ні
ів
в.
. Н
Ні
іб
би
и в
ві
ід
д с
се
ер
рц
ця
я ї
їх
х в
ві
ід
др
ри
ив
ва
ал
ла
а,
,
в
ви
ир
ря
яд
дж
жа
аю
юч
чи
и н
на
а С
Сі
іч
ч.
.
—
— Д
Ду
уж
же
е г
гі
ір
рк
ко
о м
ме
ен
ні
і в
ви
ир
ря
яд
дж
жа
ат
ти
и в
ва
ас
с,
, а
ал
ле
е й
йд
де
ет
те
е в
ви
и н
на
а с
св
вя
ят
те
е д
ді
іл
ло
о —
— б
бо
ор
ро
он
ни
ит
ти
и н
на
аш
шу
у з
зе
ем
мл
лю
ю.
.
Н
Не
е о
ос
со
ор
ро
ом
мт
те
е н
ні
і п
па
ам
м'
'я
ят
ті
і б
ба
ат
ть
ьк
ка
а,
, щ
що
о з
за
аг
ги
ин
ну
ув
в,
, н
ні
і з
зе
ем
мл
лі
і,
, я
як
ка
а в
ва
ас
с з
зр
ро
ос
ст
ти
ил
ла
а.
. А
А,
, щ
що
об
б п
па
ам
м'
'я
ят
ть
ь
п
пр
ро
о в
ва
ас
с л
ли
иш
ши
ил
ла
ас
сь
ь,
, п
по
ос
са
ад
ді
іт
ть
ь п
по
ор
ру
уч
ч з
з б
ба
ат
ть
ьк
ко
ов
во
ою
ю в
ви
и п
по
о л
ли
ип
пц
ці
і,
, я
я б
бу
уд
ду
у п
пр
ри
их
хо
од
ди
ит
ти
и д
до
о н
ни
их
х і
і
м
мо
ол
ли
ит
ти
ис
ся
я з
за
а в
ва
ас
с.
. К
Ко
ол
ли
и б
бу
уд
ду
ут
ть
ь в
в'
'я
ян
ну
ут
ти
и л
ли
ис
ст
то
оч
чк
ки
и,
, т
то
о з
зн
на
ат
ти
им
му
у,
, щ
що
о в
ва
аж
жк
ко
о в
ва
ам
м,
, к
ко
ол
ли
и
п
пр
ро
об
би
ив
ва
ат
ти
им
ме
ет
ть
ьс
ся
я с
сі
ік
к і
із
з к
ко
от
тр
ро
ої
їс
сь
ь з
з н
ни
их
х,
, з
зн
на
ат
ти
и,
, щ
що
о р
ра
ан
не
ен
ни
ий
й о
од
ди
ин
н і
із
з в
ва
ас
с,
, я
як
к с
ст
та
ан
ну
ут
ть
ь
в
вс
си
их
ха
ат
ти
и,
, з
зн
на
ат
ти
им
му
у,
, н
не
ем
ма
ає
є в
ва
ас
с н
на
а с
св
ві
іт
ті
і.
. П
По
ол
ли
ив
ва
ат
ти
им
му
у ї
їх
х с
сл
ль
ьо
оз
за
ам
ми
и с
св
во
ої
їм
ми
и,
, щ
що
об
б о
ож
жи
ил
ли
и.
.
С
Ск
кі
іл
ль
ьк
ки
и о
ос
са
ад
дж
же
ен
но
о л
ли
ип
п,
, с
ст
ті
іл
ль
ьк
ки
и х
хо
ор
ро
об
бр
ри
их
х м
му
уж
жі
ів
в п
пі
іш
шл
ли
и н
на
а в
ві
ій
йн
ну
у.
. П
Пр
ри
иг
го
от
ту
ув
ва
ал
ла
а я
я в
ва
ам
м
т
то
ор
рб
би
ин
нк
ки
и ц
цв
ві
іт
ту
у з
з б
ба
ат
ть
ьк
кі
ів
вс
сь
ьк
ко
ої
ї л
ли
ип
пи
и.
. Ч
Чи
и з
за
ас
ст
ту
уд
да
а,
, ч
чи
и щ
ще
е я
як
ка
ас
сь
ь х
хв
во
ор
ро
об
ба
а,
, у
у п
пр
ри
иг
го
од
ді
і с
ст
та
ан
не
е

65. л
ли
ип
по
ов
ви
ий
й ц
цв
ві
іт
т.
. П
Пі
ід
д л
ли
ип
по
ою
ю н
ні
ік
ко
ог
го
о щ
ще
е н
не
е в
вб
би
ил
ло
о г
гр
ро
оз
зо
ою
ю.
. З
За
ав
ва
ар
ре
ен
ни
ий
й л
ли
ип
по
ов
ви
ий
й ц
цв
ві
іт
т
д
до
оп
по
ом
мо
ож
же
е в
ві
ід
д з
за
ас
ст
ту
уд
ди
и,
, г
го
ол
ло
ов
вн
но
ог
го
о б
бо
ол
лю
ю,
, н
не
ер
рв
ви
и з
за
ас
сп
по
ок
ко
ої
їт
ть
ь,
, в
вг
га
ам
му
ує
є б
бі
іл
ль
ь у
у ж
жи
ив
во
от
ті
і.
.
П
Пр
ри
ис
ся
яд
де
ем
мо
о п
пі
ід
д б
ба
ат
ть
ьк
кі
ів
вс
сь
ьк
ки
им
м д
де
ер
ре
ев
во
ом
м.
. І
І в
в д
до
ор
ро
ог
гу
у,
, д
ді
іт
ти
и.
..
..
.
П
По
од
дя
як
ку
ув
ва
ал
ли
и с
си
ин
ни
и т
та
а й
й п
по
ої
їх
ха
ал
ли
и.
.
Л
Ле
ег
ге
ен
нд
да
а п
пр
ро
о с
со
ос
сн
ну
у
З
Зв
ві
ід
дк
кі
іл
ля
я з
за
ая
яв
ви
ил
ла
ас
сь
ь у
у л
лі
іс
сі
і ц
ця
я в
ви
ис
со
ок
ка
а т
та
а с
ст
тр
ру
ун
нк
ка
а к
кр
ра
ас
су
ун
ня
я?
? З
За
а д
да
ав
вн
нь
ьо
ою
ю г
гр
ре
ец
ць
ьк
ко
ою
ю л
ле
ег
ге
ен
нд
до
ою
ю
ж
жи
ил
ла
а к
ко
ол
ли
ис
сь
ь ч
ча
ар
рі
ів
вн
на
а н
ні
ім
мф
фа
а П
Пі
іт
ті
іс
с.
. Б
Бу
ул
ла
а в
во
он
на
а м
мо
ол
ло
од
да
а,
, в
вр
ро
од
дл
ли
ив
ва
а і
і в
ве
ес
се
ел
ла
а.
. З
За
а щ
щи
ир
ру
у в
вд
да
ач
чу
у
с
сп
по
од
до
об
ба
ал
ла
ас
сь
ь в
во
он
на
а б
бо
ог
го
ов
ві
і п
пі
ів
вн
ні
іч
чн
ни
их
х в
ві
іт
тр
рі
ів
в Б
Бо
ор
ре
еє
єв
ві
і.
. Н
На
ад
ду
ум
ма
ав
в в
ві
ін
н з
за
ав
во
ол
ло
од
ді
іт
ти
и д
ді
ів
вч
чи
ин
но
ою
ю і
і
п
пе
ер
ре
ен
не
ес
ст
ти
и ї
її
ї з
з к
кв
ві
іт
ту
уч
чи
их
х н
ни
ив
в н
на
а с
сн
ні
іг
го
ов
ві
і п
пр
ро
ос
ст
то
ор
ри
и.
. З
Зл
ля
як
ка
ал
ла
ас
ся
я П
Пі
іт
ті
іс
с і
і п
по
оч
ча
ал
ла
а б
бл
ла
аг
га
ат
ти
и
л
лі
іс
со
ов
во
ог
го
о б
бо
ог
га
а П
Па
ан
на
а с
сх
хо
ов
ва
ат
ти
и ї
її
ї.
. У
Ук
кр
ри
ив
в л
лі
іс
со
ов
ви
ик
к з
зе
ел
ле
ен
ни
им
м г
гі
іл
лл
ля
ям
м н
ні
ім
мф
фу
у,
, а
а с
са
ам
м п
пі
іш
шо
ов
в п
по
о
с
св
во
ої
їх
х с
сп
пр
ра
ав
ва
ах
х.
. У
У ц
цю
ю м
ми
ит
ть
ь н
на
ал
ле
ет
ті
ів
в Б
Бо
ор
ре
ей
й.
. Д
Де
ер
ре
ев
ва
а р
ро
оз
зх
хи
ит
ту
ує
є,
, к
ку
ущ
щі
і г
гн
не
е,
, м
мі
іж
ж н
ни
им
ми
и к
кр
ра
ас
су
ун
ню
ю
ш
шу
ук
ка
ає
є.
. Т
Та
а в
во
он
на
а м
мі
іц
цн
но
о т
тр
ри
им
ма
ає
є с
св
во
ої
ї ш
ша
ат
ти
и.
. В
Ві
ід
д х
хо
ол
ло
од
дн
но
ог
го
о в
ві
іт
тр
ру
у п
по
ом
ме
ер
рз
зл
ли
и т
тр
ра
ав
ви
и,
, о
оп
па
ал
ла
а
л
ли
ис
ст
тя
я,
, л
ли
иш
ше
е ш
ша
ат
ти
и П
Пі
іт
ті
іс
с з
зе
ел
ле
ен
ні
ію
ют
ть
ь,
, н
не
е в
вм
ми
ир
ра
аю
ют
ть
ь.
. Н
Не
е в
ви
ит
тр
ри
им
ма
ал
ла
а н
ні
ім
мф
фа
а,
, з
за
ад
де
ер
ре
ев
в’
’я
ян
ні
іл
ла
а в
ві
ід
д
х
хо
ол
ло
од
ду
у,
, з
за
ав
вм
ме
ер
рл
ла
а д
де
ер
ре
ев
во
ом
м-
-к
кр
ра
ас
су
ун
не
ею
ю з
з в
ві
іч
чн
но
о з
зе
ел
ле
ен
ни
им
ми
и г
го
ол
лк
ка
ам
ми
и.
. А
А с
сл
ль
ьо
оз
зи
и ї
її
ї с
ст
та
ал
ли
и
п
пр
ро
оз
зо
ор
ро
ою
ю с
см
мо
ол
ло
ою
ю н
на
а с
ст
то
ов
вб
бу
ур
рі
і.
.
Л
Ле
ег
ге
ен
нд
да
а п
пр
ро
о р
ро
ом
ма
аш
шк
ку
у
У
У б
бі
ід
дн
но
ої
ї ж
жі
ін
нк
ки
и з
за
ах
хв
во
ор
рі
ів
в с
си
ин
н.
. Г
Гр
ро
ош
ше
ей
й н
на
а л
лі
ік
ки
и в
в н
не
еї
ї н
не
е б
бу
ул
ло
о і
і в
во
он
на
а х
хо
од
ди
ил
ла
а п
по
о с
ст
те
еп
пу
у і
і
з
зб
би
ир
ра
ал
ла
а в
вс
сі
і р
ро
ос
сл
ли
ин
ни
и,
, я
як
кі
і х
хт
то
о п
по
ор
ра
ад
ди
ит
ть
ь.
. О
Од
дн
но
ог
го
о р
ра
аз
зу
у в
во
он
на
а з
зу
ус
ст
тр
рі
іл
ла
а б
ба
аб
бу
ус
сю
ю,
, я
як
ка
а н
не
ес
сл
ла
а в
в
р
ру
ук
ка
ах
х п
пу
уч
чо
ок
к б
бі
іл
ли
их
х п
па
ах
ху
уч
чи
их
х к
кв
ві
іт
ті
ів
в.
. П
По
оч
чу
ув
вш
ши
и п
пр
ро
о г
го
ор
ре
е м
ма
ат
те
ер
рі
і б
ба
аб
бу
ус
ся
я п
пр
ро
ос
ст
тя
яг
гл
ла
а ї
їй
й к
кв
ві
іт
ти
и:
:
«
«З
Зр
ро
об
би
и з
з н
ни
их
х в
ві
ід
дв
ва
ар
р і
і н
на
ап
пі
ій
й с
си
ин
но
оч
чк
ка
а»
».
. «
«А
А я
як
к ж
же
е з
зв
ву
ут
ть
ь ц
ці
і к
кв
ві
іт
ти
и»
» -
- з
за
ап
пи
ит
та
ал
ла
а ж
жі
ін
нк
ка
а.
. «
«Я
Як
к
в
ви
ил
лі
ік
ку
ує
єт
ть
ьс
ся
я с
си
ин
но
ок
к,
, т
то
о й
й н
на
аз
зв
ве
еш
ш ї
їх
х і
ім
м’
’я
ям
м с
св
во
ог
го
о с
си
ин
на
а»
».
. Х
Хл
ло
оп
пч
чи
ик
ка
а з
зв
ва
ал
ли
и Р
Ро
ом
ма
ан
нк
ко
ом
м,
, т
то
ож
ж
м
ма
ат
ти
и н
на
ап
пу
ув
ва
аю
юч
чи
и й
йо
ог
го
о в
ві
ід
дв
ва
ар
ро
ом
м,
, п
пр
ро
ом
мо
ов
вл
ля
ял
ла
а:
: «
«П
Пи
ий
й с
си
ин
но
оч
чк
ку
у,
, р
ро
ом
ма
аш
шк
ку
у,
, і
і б
бу
уд
де
еш
ш
з
зд
до
ор
ро
ов
ви
им
м!
!»
»

66. Ш
Ши
ип
пш
ши
ин
на
а в
ва
аж
жк
ко
о в
ві
ід
дд
да
ає
є п
пл
ло
од
ди
и.
.
В
Во
он
на
а л
лю
юд
де
ей
й х
ха
ап
па
ає
є з
за
а р
ру
ук
ка
ав
ва
а.
.
В
Во
он
на
а к
кр
ри
ич
чи
ит
ть
ь:
: -
- Л
Лю
юд
ди
ин
но
о,
, п
пі
ід
до
ож
жд
ди
и!
!
О
О,
, п
пі
ід
до
ож
жд
ди
и,
, л
лю
юд
ди
ин
но
о,
, б
бу
уд
дь
ь л
ла
ас
ск
ка
ав
ва
а.
.
Н
Не
е в
вс
сі
і,
, н
не
е в
вс
сі
і,
, х
хо
оч
ч я
яг
гі
ід
дк
ку
у о
об
бл
ли
иш
ш!
!
О
Од
дн
на
а п
пт
та
аш
ши
ин
на
а т
та
ак
к м
ме
ен
не
е п
пр
ро
ос
си
ил
ла
а!
!
Я
Я ж
ж т
ту
ут
т д
дл
ля
я в
вс
сі
іх
х,
, а
а н
не
е д
дл
ля
я т
те
еб
бе
е л
ли
иш
ш.
.
І
І п
пр
ро
ос
ст
то
о о
ос
сі
ін
нь
ь щ
що
об
б б
бу
ул
ла
а к
кр
ра
ас
си
ив
ва
а
Л
Ле
ег
ге
ен
нд
да
а п
пр
ро
о ш
ши
ип
пш
ши
ин
ну
у
А
Ав
вт
то
ор
р.
. Я
Як
ко
ос
сь
ь р
ро
оз
зг
гн
ні
ів
ва
ал
ла
ас
сь
ь т
тр
ро
оя
ян
нд
да
а н
на
а ш
ши
ип
пш
ши
ин
ну
у,
, з
зв
ви
ин
ну
ув
ва
ат
ти
ил
ла
а в
в т
то
ом
му
у,
, щ
що
о в
во
он
на
а ї
їй
й
с
со
он
нц
це
е з
за
ат
ту
ул
ля
яє
є.
. П
По
об
ба
ач
чи
ил
ла
а ш
ши
ип
пш
ши
ин
на
а,
, щ
що
о т
ті
ін
нь
ь в
ві
ід
д н
не
еї
ї т
та
ак
ки
и с
сп
пр
ра
ав
вд
ді
і п
па
ад
да
ає
є н
на
а к
кв
ві
іт
ти
и
т
тр
ро
оя
ян
нд
ди
и.
. А
А в
во
он
ни
и т
та
ак
кі
і м
мі
із
зе
ер
рн
ні
і,
, щ
що
о ї
їй
й а
аж
ж б
бо
ол
ля
яч
че
е с
ст
та
ал
ло
о.
. І
І с
ск
ка
аз
за
ал
ла
а в
во
он
на
а т
тр
ро
оя
ян
нд
да
ам
м.
.
Ш
Ши
ип
пш
ши
ин
на
а.
. С
Се
ес
ст
тр
ри
и!
! Х
Хо
од
ді
ім
мо
о д
до
о М
Ма
ат
ті
ін
нк
ки
и П
Пр
ри
ир
ро
од
ди
и.
. Р
Ро
оз
зп
по
ов
ві
ім
мо
о ї
їй
й п
пр
ро
о н
на
аш
шу
у б
бі
ід
ду
у і
і
п
по
оп
пр
ро
ос
си
им
мо
о,
, щ
що
об
б в
во
он
на
а н
на
ас
с р
ро
оз
зс
са
ад
ди
ил
ла
а.
. Б
Бо
ог
ги
ин
ня
я н
на
аш
ша
а д
до
об
бр
ра
а.
. В
Во
он
на
а д
до
оп
по
ом
мо
ож
же
е н
на
ам
м.
. М
Ме
ен
ні
і
с
со
ор
ро
ом
мн
но
о з
за
а с
се
еб
бе
е,
, а
ад
дж
же
е ч
ч в
ва
ам
м с
св
во
ої
їм
м з
зр
ро
ос
ст
то
ом
м л
ли
их
хо
о ч
чи
ин
ню
ю.
.
А
Ав
вт
то
ор
р.
. І
І с
ст
та
ав
в р
рі
ід
д т
тр
ро
оя
ян
нд
до
ов
ви
ий
й п
пе
ер
ре
ед
д з
зе
ел
ле
ен
ни
им
ми
и о
оч
чи
им
ма
а М
Ма
ат
ті
ін
нк
ки
и П
Пр
ри
ир
ро
од
ди
и.
. І
І м
мо
ов
ви
ил
ла
а
н
не
ев
ве
ел
ли
ич
чк
ко
ог
го
о з
зр
ро
ос
ст
ту
у б
бл
лі
ід
до
о-
-р
ро
ож
же
ев
ва
а т
тр
ро
оя
ян
нд
да
а.
.
Т
Тр
ро
оя
ян
нд
да
а р
ро
ож
же
ев
ва
а.
. П
Па
ан
ні
ім
ма
ат
ті
ін
нк
ко
о н
на
аш
ша
а!
! М
Ми
и п
пр
ри
ий
йш
шл
ли
и н
не
е с
ск
ка
ар
рж
жи
ит
ти
ис
ся
я в
ва
ам
м н
на
а с
се
ес
ст
тр
ру
у с
св
во
ою
ю
ш
ши
ип
пш
ши
ин
ну
у,
, а
а п
пр
ро
ос
си
ит
ти
и:
: а
аб
бо
о н
на
ас
с т
тр
ре
еб
ба
а п
пе
ер
ре
ес
са
ад
ди
ит
ти
и в
ві
ід
д н
не
еї
ї,
, а
аб
бо
о ї
її
ї в
ві
ід
д н
на
ас
с,
, б
бо
о с
со
он
нц
це
е н
на
ам
м
з
за
ат
ту
ул
ля
яє
є с
св
во
ої
їм
м р
ро
ос
ст
то
ом
м.
. О
Ос
сь
ь г
гл
ля
ян
нь
ьт
те
е н
на
а м
ме
ен
не
е,
, т
ті
ін
нь
ь в
ві
ід
д с
се
ес
ст
тр
ри
и н
на
аш
шо
ої
ї ш
ши
ип
пш
ши
ин
ни
и п
па
ад
да
ає
є н
на
а
м
ме
ен
не
е,
, с
со
он
нц
це
е з
за
ат
ту
ул
ля
яє
є,
, а
а м
мі
ій
й з
за
ап
па
ах
х з
зн
ни
ик
к.
.
Т
Тр
ро
оя
ян
нд
да
а ж
жо
ов
вт
та
а.
. Т
Та
ак
к.
. П
Па
ан
ні
ім
ма
ат
тк
ко
о.
. Б
Ба
ач
чи
иш
ш,
, і
і я
я в
вж
же
е н
не
ев
ви
ит
тк
ка
а,
, й
й р
рі
ід
де
ен
нь
ьк
ко
ою
ю с
ст
та
ал
ла
а.
. С
Си
ил
л,
, щ
що
об
б
в
ви
ит
ти
ис
ся
я,
, н
не
е в
ви
ис
ст
та
ач
ча
ає
є.
. Т
Те
еп
пл
ла
а н
не
ем
ма
ає
є.
.
Т
Тр
ро
оя
ян
нд
да
а б
бл
ла
ак
ки
ит
тн
на
а.
. Т
Ти
и,
, Б
Бо
ог
ги
ин
не
е,
, с
ст
тв
во
ор
ри
ил
ла
а м
ме
ен
не
е н
не
е д
ду
уж
же
е в
ви
иб
ба
аг
гл
ли
ив
во
ою
ю,
, а
ал
ле
е й
й м
мі
ій
й с
св
ві
іт
т
з
зм
мі
із
зе
ер
рн
ні
ів
в б
бе
ез
з с
со
он
нц
ця
я.
. Т
Ти
и –
– н
на
аш
ша
а м
ма
ат
ти
и,
, а
а с
со
он
нц
це
е –
– н
на
аш
ш б
ба
ат
ть
ьк
ко
о.
. Д
Ді
іт
тя
ям
м б
бе
ез
з б
ба
ат
ть
ьк
кі
ів
вс
сь
ьк
ко
ог
го
о
т
те
еп
пл
ла
а в
ва
аж
жк
ко
о ж
жи
ит
ти
и.
.
А
Ав
вт
то
ор
р.
. П
Пр
ри
ир
ро
од
да
а н
не
е п
по
ос
сп
пі
іш
ша
ал
ла
а.
. В
Во
он
на
а п
пр
ри
иг
гл
ла
ад
ди
ил
ла
а я
ял
ли
ин
но
ов
ві
і к
ко
ос
си
и,
, п
по
оп
пр
ра
ав
ви
ил
ла
а в
ве
ер
рб
бо
ов
ви
ий
й
о
од
дя
яг
г,
, у
ув
ва
аж
жн
но
о п
по
од
ди
ив
ви
ил
ла
ас
сь
ь н
на
а ш
ши
ип
пш
ши
ин
ну
у і
і м
мо
ов
ви
ил
ла
а.
.
П
Пр
ри
ир
ро
од
да
а.
. П
По
ос
сл
лу
ух
ха
ай
йм
мо
о,
, д
ді
іт
ти
и,
, й
й ш
ши
ип
пш
ши
ин
ну
у.
.

67. Ш
Ши
ип
пш
ши
ин
на
а.
. Г
Го
ор
ре
е,
, м
ма
ат
ті
ін
нк
ко
о,
, ї
їх
хн
ні
ім
ми
и у
ус
ст
та
ам
ми
и м
мо
ов
ви
ит
ть
ь.
. Д
До
об
бр
ре
е м
ме
ен
ні
і з
з н
ни
им
ми
и,
, м
мо
ої
їм
ми
и с
се
ес
ст
тр
ра
ам
ми
и.
.
Я
Я в
вс
се
е г
га
ад
да
ал
ла
а,
, щ
що
о с
св
во
ої
їм
м д
ду
уж
жи
им
м т
ті
іл
ло
ом
м х
хо
ол
ло
од
дн
ни
ий
й п
пі
ів
вн
ні
іч
чн
ни
ий
й в
ві
іт
те
ер
р д
до
о н
ни
их
х н
не
е п
пу
ус
ск
ка
аю
ю,
, і
і
з
зо
ов
вс
сі
ім
м з
за
аб
бу
ул
ла
а,
, щ
що
о й
й с
со
он
нц
це
е т
та
ак
ко
ож
ж з
за
ат
ту
ул
ля
яю
ю.
. В
Ві
ід
дс
са
ад
ди
и м
ме
ен
не
е в
ві
ід
д н
ни
их
х.
. К
Ко
ол
ли
и с
со
он
нц
ця
я в
вд
до
ос
ст
та
ал
ль
ь
н
на
ап
п’
’ю
ют
ть
ьс
ся
я,
, т
то
о д
ду
уж
жи
им
ми
и с
ст
та
ан
ну
ут
ть
ь.
. А
А я
я в
ві
ід
дд
да
ал
лі
ік
к с
со
об
бі
і с
ст
та
ан
ну
у й
й л
лю
юб
би
ит
ти
им
му
у ї
їх
х у
у р
ро
оз
зм
ма
аю
ю,
, б
бо
о
в
вр
ро
од
ди
и с
св
во
оє
єї
ї н
не
е м
ма
аю
ю.
.
П
Пр
ри
ир
ро
од
да
а.
. Г
Га
ар
рн
но
о м
мо
ов
ви
иш
ш,
, д
до
оч
чк
ко
о.
. Р
Ро
оз
зу
ум
мн
но
о й
й б
бе
ез
з з
зл
ло
об
би
и.
. П
По
ок
кр
ри
ию
ю т
то
об
бо
ою
ю в
ві
іл
ль
ьн
ні
і м
мі
іс
сц
ця
я б
бі
іл
ля
я
д
до
ор
ро
ог
ги
и,
, в
в я
яр
ро
оч
чк
ку
у н
на
ад
д с
ст
тр
ру
ум
мк
ко
ом
м,
, н
на
а у
уз
зл
лі
іс
сс
сі
і п
по
ос
са
ад
дж
жу
у п
по
о д
дв
ві
і ч
чи
и п
по
о т
тр
ри
и р
ря
яд
до
оч
чк
ко
ом
м.
. Х
Хт
то
о у
у
м
мо
ої
ї в
во
ол
ло
од
ді
ін
нн
ня
я й
йт
ти
им
ме
е,
, т
то
о т
те
еб
бе
е о
об
бо
ов
в’
’я
яз
зк
ко
ов
во
о з
зу
ус
ст
тр
рі
ін
не
е.
. В
Вр
ро
од
ди
и,
, к
ка
аж
же
еш
ш,
, с
св
во
оє
єї
ї н
не
е м
ма
ає
єш
ш?
?
А
Ав
вт
то
ор
р.
. С
Ст
та
ал
ло
о т
ти
их
хо
о-
-т
ти
их
хо
о.
. В
Вс
се
е,
, щ
що
о р
ро
ос
сл
ло
о,
, х
хо
от
ті
іл
ло
о п
по
оч
чу
ут
ти
и,
, я
як
ко
ою
ю к
кр
ра
ас
со
ою
ю н
на
ад
ді
іл
ли
ит
ть
ь Б
Бо
ог
ги
ин
ня
я
д
до
об
бр
ру
у і
і р
ро
оз
зу
ум
мн
ну
у ш
ши
ип
пш
ши
ин
ну
у.
.
П
Пр
ри
ир
ро
од
да
а.
. О
Ос
сь
ь я
як
ку
у к
кр
ра
ас
су
у в
ві
ід
дд
да
ам
м т
то
об
бі
і,
, д
до
он
ню
ю.
. П
Пр
ри
ик
кр
ра
аш
шу
у т
тв
во
оє
є к
ко
ол
лю
юч
че
е т
ті
іл
ло
о ч
че
ер
рв
во
он
ни
им
ми
и
я
яг
гі
ід
дк
ка
ам
ми
и.
. Т
Ти
и б
бу
уд
де
еш
ш н
не
е т
ті
іл
ль
ьк
ки
и к
кр
ра
ас
си
ив
во
ою
ю,
, а
а й
й к
ко
ор
ри
ис
сн
но
ою
ю,
, б
бу
уд
де
еш
ш з
за
ав
вж
жд
ди
и щ
ще
ед
др
ро
ою
ю і
і
д
до
об
бр
ро
ою
ю д
дл
ля
я л
лю
юд
де
ей
й.
. А
А к
ко
ол
лю
юч
чк
ки
и н
не
ех
ха
ай
й л
ли
иш
ша
аю
ют
ть
ьс
ся
я з
з т
то
об
бо
ою
ю.
. К
Кр
ра
ас
са
а н
не
е п
по
ов
ви
ин
нн
на
а б
бу
ут
ти
и
б
бе
ез
зб
бо
ор
ро
он
нн
но
ою
ю.
. Л
Ли
ис
ст
тя
я,
, к
кв
ві
іт
ти
и і
і я
яг
го
од
ди
и т
тв
во
ої
ї в
ві
ік
ка
ам
ми
и л
лі
ік
ку
ув
ва
ат
ти
им
му
ут
ть
ь л
лю
юд
де
ей
й.
.
А
Ав
вт
то
ор
р.
. П
По
ок
кл
ло
он
ни
ил
ли
ис
ся
я к
кв
ві
іт
ти
и П
Пр
ри
ир
ро
од
ді
і.
. Т
Тр
ро
оя
ян
нд
ди
и п
по
ов
ве
ер
рн
ну
ул
ли
ис
ся
я н
на
а с
св
во
оє
є д
да
ав
вн
нє
є м
мі
іс
сц
це
е,
, а
а
ш
ши
ип
пш
ши
ин
на
а –
– н
на
а у
уз
зл
лі
іс
сс
ся
я в
в я
яр
ри
и т
та
а ч
ча
аг
га
ар
рі
і,
, в
в п
пр
ри
ид
до
ор
ро
ож
жн
ні
і р
ро
ов
ви
и й
й н
на
ав
ві
іт
ть
ь п
по
оп
пі
ід
д п
па
ар
рк
ка
ан
на
ам
ми
и.
.
Л
Ле
ег
ге
ен
нд
да
а п
пр
ро
о ч
чи
ис
ст
то
от
ті
іл
л
С
Ст
та
ар
ра
а л
ле
ег
ге
ен
нд
да
а р
ро
оз
зп
по
ов
ві
ід
да
ає
є,
, щ
що
о д
да
ав
вн
но
о к
ко
ол
ли
ис
сь
ь ж
жи
ил
ла
а в
в с
се
ел
лі
і д
ді
ів
вч
чи
ин
на
а М
Ма
ар
рі
іч
чк
ка
а.
. Ж
Жи
ил
ла
а б
бі
ід
дн
но
о
з
з м
ма
ат
ті
ір
р’
’ю
ю-
-в
вд
до
ов
во
ою
ю,
, п
пр
ра
ац
цю
юв
ва
ал
ла
а т
тя
яж
жк
ко
о з
з р
ра
ан
нн
нь
ьо
ог
го
о р
ра
ан
нк
ку
у д
до
о п
пі
із
зн
нь
ьо
ої
ї н
но
оч
чі
і.
. А
А в
вр
ро
од
до
ою
ю
д
ді
ів
во
оч
чо
ою
ю б
бу
ул
ла
а я
як
к п
па
ав
ва
а м
ма
ал
ль
ьо
ов
ва
ан
на
а,
, т
та
ак
ка
а г
га
ар
рн
на
а,
, щ
що
о в
вс
сі
і л
лю
юд
ди
и м
ми
ил
лу
ув
ва
ал
ли
ис
ся
я ї
її
ї к
кр
ра
ас
со
ою
ю.
.
З
За
ак
ко
ох
ха
ав
вс
ся
я в
в М
Ма
ар
рі
іч
чк
ку
у с
си
ин
н с
сі
іл
ль
ьс
сь
ьк
ко
ог
го
о б
ба
аг
га
ат
ті
ія
я О
Ол
ле
ек
кс
са
а.
. Н
Не
е п
пі
іш
шо
ов
в в
ві
ін
н у
у б
ба
ат
ть
ьк
ко
ов
ву
у н
на
ат
ту
ур
ру
у,
,
з
за
аж
же
ер
рл
ли
ив
ву
у т
та
а л
лю
ют
ту
у.
. П
По
ок
ко
ох
ха
ав
в М
Ма
ар
рі
іч
чк
ку
у щ
щи
ир
ро
о,
, я
як
к т
ті
іл
ль
ьк
ки
и м
мо
ож
же
е п
по
ок
ко
ох
ха
ат
ти
и д
дв
ва
ад
дц
ця
ят
ти
ил
лі
іт
тн
ні
ій
й
л
ле
еґ
ґі
ін
нь
ь.
. М
Ма
ар
рі
іч
чк
ка
а,
, х
хо
оч
ч і
і п
пр
ро
от
ти
ив
ви
ил
ла
ас
ся
я с
сп
по
оч
ча
ат
тк
ку
у ц
ць
ьо
ом
му
у н
не
ер
рі
ів
вн
но
ом
му
у в
в о
оч
ча
ах
х л
лю
юд
де
ей
й к
ко
ох
ха
ан
нн
ню
ю,
,
а
ал
ле
е з
зг
го
од
до
ом
м т
те
еж
ж п
по
ол
лю
юб
би
ил
ла
а в
вс
сі
ім
м с
се
ер
рц
це
ем
м с
со
ор
ро
ом
м’
’я
яз
зл
ли
ив
во
ог
го
о л
ла
аг
гі
ід
дн
но
ог
го
о О
Ол
ле
ек
кс
су
у.
.
Б
Ба
ат
ть
ьк
ко
о О
Ол
ле
ек
кс
си
и о
од
д л
лю
ют
ті
і а
аж
ж с
си
ин
ні
ів
в.
. К
Кр
ри
ич
ча
ав
в н
на
а с
си
ин
на
а:
:
—
— Щ
Що
о т
ти
и з
з т
то
ою
ю л
ла
ай
йд
да
ач
чк
ко
ою
ю д
др
ра
ан
нт
ти
ив
во
ою
ю з
зн
на
ай
йш
шо
ов
в с
сп
пі
іл
ль
ьн
но
ог
го
о!
! Н
Ні
іч
чо
ог
го
о в
во
он
на
а з
за
а д
ду
уш
ше
ею
ю н
не
е
м
ма
ає
є.
. А
А щ
що
о ф
фа
ай
йн
на
а,
, т
то
о к
кр
ра
ас
са
а ж
ж н
не
е в
ві
іч
чн
на
а:
: п
по
ос
ст
та
ар
рі
іє
є,
, т
та
а й
й п
по
о к
кр
ра
ас
сі
і.
. А
А я
я в
ви
ис
св
ва
ат
та
аю
ю т
то
об
бі
і б
ба
аг
га
ат
ту
у
д
ді
ів
вк
ку
у,
, щ
що
об
б п
пр
ри
ид
да
ан
не
е з
за
а н
не
ею
ю п
по
ор
ря
яд
дн
не
е д
да
ал
ли
и.
. А
А т
те
е с
са
ам
ме
е г
го
ол
ле
е,
, і
і т
те
еб
бе
е з
з т
то
ор
рб
ба
ам
ми
и п
по
о с
св
ві
іт
ту
у
п
пу
ус
ст
ти
ит
ть
ь.
.
Т
Та
а О
Ол
ле
ек
кс
са
а с
ст
то
оя
яв
в н
на
а с
св
во
оє
єм
му
у:
:
—
— П
По
об
бе
ер
ру
ус
сь
ь,
, —
— к
ка
аж
же
е,
, —
— т
ті
іл
ль
ьк
ки
и з
з М
Ма
ар
рі
іч
чк
ко
ою
ю,
, б
бо
о л
ли
иш
ш в
во
он
на
а о
од
дн
на
а л
лю
юб
ба
а м
ме
ен
ні
і.
.