Політик правди і науки : інформаційний список літератури до 1040-річчя від дня народження Ярослава Мудрого

1. Управління культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система Дарницького району
Бібліотека ім. Ю.Смолича
Інформаційний список літератури
Київ, 2018

2. 2
Політик правди і науки : інформаційний
список літератури до 1040-річчя від дня
народження Ярослава Мудрого / уклад. Л. М.
Дуброва ; бібліотека ім. Ю. Смолича. ‒ Київ,
2018. ‒ 13 с.
Ярослав Володимирович (роки правління 1015-
1054) – видатний державний діяч, Великий князь
Київської Русі та відомий воєначальник, син
Володимира Святославовича. Завдяки багатьом
реформам та досягненням, які мали колосальний
вплив на розвиток Русі, отримав прізвисько
Ярослав Мудрий. Основна заслуга Ярослава у
внутрішній політиці – написання «Правди
Ярослава» – першого збірника законів, який діяв на
території Київської Русі. Цей документ мав
всього 18 статей. За більшість провинностей у
ньому передбачалося грошове стягнення. Тільки за
кілька тяжких злочинів зберігалося право родичів
постраждалого на кровну помсту.
Часи Ярослава Мудрого увійшли в історію
України як період розквіту Руської Землі,
піднесення її економічної і політичної могутності,
поширення християнської віри, її світогляду,
становлення в країні цивілізованого суспільства.

3. 3
Народився майбутній князь у 978 або у 979
році. Його мамою була княгиня Рогніда – дочка
правителів Полоцька, який завоював його батько –
майбутній хреститель Русі князь Володимир
Великий. Перший політичний досвід Ярослав
почав отримувати дуже рано. У десятирічному віці
Володимир призначив його керівником
Суздальської землі. У 1010 році батько поставив
його правити Новгородом – основним торговим і
військовим центром північної частини Київської
Русі. Такий крок свідчив про те, що Володимир
побачив у молодого сина риси жорсткого, але
справедливого правителя.
На Новгородському престолі Ярослав
втримувався спокійно, незважаючи на войовничий
та волелюбний характер жителів міста і сусідніх
племен. У 1014 році князь не захотів віддавати
данину у розмірі 2 000 гривень до Києва. За це
батько наступного літа хотів піти на нього війною,
але несподівано помер.
Дізнавшись про смерть батька, Ярослав
вирішив взяти київський престол для себе. У
листопаді 1015 дружина правителя Новгорода
зустрілась з військом київського князя Ярополка

4. 4
неподалік міста Любеч і перемогла його. Ярослав
ввійшов у столицю Русі, але менше ніж через рік
мусив звідти втікати – Ярополк підійшов до
города з армією свого тестя – короля Польщі
Болеслава Хороброго. Отримавши підтримку в
Новгороді, Ярослав розбив брата на території
нинішньої Київської області і отримав владу
майже над усією Руссю, за виключенням
Тмутаракані, де правив його брат Мстислав.
Внутрішня політика
Князь зменшив вплив варягів на справи Русі.
Він почав брати людей на керівні посади з полян
та інших племен, що населяли державу. У 1023
році брат Ярослава Мстислав пішов походом на
Київ і навіть розбив військо брата, але княжити не
захотів. У 1026 родичі домовилися і поділили Русь
на 2 частини. Чернігівщина та землі по лівому

5. 5
березі Дніпра відійшли Тмутараканському князю.
Остаточне об’єднання Русі відбулося тільки після
його смерті у 1036 році.
З формуванням нових суспільних відносин
почалося збирання і запис поширених у народі
правил взаємостосунків між різними верствами
населення країни. З'явилися писані закони.
Початок юридичному оформленню законодавства
був покладений збіркою законів під назвою
«Руська Правда». До нас дійшло понад 100 списків
цього історичного документа, переписаних
протягом XIII-XVIII ст.
Вважають, що автором найстарішого варіанта
«Руської Правди» був князь Ярослав. Тому цей
перший короткий список дістав назву «Правда
Ярослава». Пізніші списки значно доповнили сини
й онуки князя.У першому варіанті документа
зберігся значний вплив родових звичаїв, у тому
числі й кровної помсти. У цілому ж закони
«Руської Правди» визначали правове становище
різних груп тогочасного населення. У кодексі
чітко виражені норми кримінального права,
зокрема покарання за вбивство, образи, крадіжку.
Відбилася в законі й станова боротьба:
вбивства княжих слуг, розорювання

6. 6
несправедливо встановленої межі, втечі селян і
слуг від лихих власників. Оформлення писаних
законів, поява княжих суддів (ябедників) та
збирачів штрафів (вірників) піднесло внутрішню
міць і міжнародний авторитет Русі.
У майбутньому
закони «Руської
Правди» послужили
основою законодавства
України, Білорусі,
Литви, Москви.
Зовнішня політика
Зовнішня політика Ярослава Мудрого була
досить гнучкою. Князь відвоював у Польщі
червенські міста, ходив у походи на племена
Прибалтики. Неподалік від берега Чудського озера
заснував град Юр’їв (зараз Тарту). Правитель
остаточно ліквідував загрозу, яку становило для
Києва плем’я печенігів.

7. 7
Тесть Європи
Сповнений прагнення зміцнити положення
Київської Русі у Європі, Ярослав сприяв
одруженню своїх дітей з королівськими
династіями Старого Світу. Сам він у 1019 році
узяв шлюб з дочкою норвезького конунга Олава
Ейріксона – Інгігердою. Усі його діти одружилися
з членами правлячих сімей континенту:
Старший син Ілля – з дочкою датського та
англійського короля Кнута;
Другий син Ізяслав – з донькою правителя Польщі
Казимира Гертрудою;
Святослав – з онукою німецького цісаря Генріха
II;
Всеволод – з візантійською принцесою Марією;
П’ятий – Ігор – з принцесою з Німеччини
Кунігундою.
Чотири доньки Ярослава (Єлизавета,
Анастасія, Анна і Агата) стали королевами
чотирьох країн: Норвегії, Словаччини, Франції та
Англії. За широкі родинні зв’язки князя стали
називати «Тестем Європи».

8. 8
Розвиток культури
Князь Ярослав Мудрий дбав про розвиток
культури народів Київської Русі. За його правління
у великих містах держави відкривалися школи,
створювалися місця, де переписувалися книги. 3
ініціативи князя Ярослава й митрополита Іларіона
по всій країні розгорталося церковне й
монастирське будівництво, широка освітня,
культурна та благодійна діяльність. У «Повісті
минулих літ» сказано, що за Ярослава «стала віра
плодитися і поширюватися пo Русі, і чорноризці
(монахи) стали множитися, з'явилися монастирі.
Любив Ярослав церковні устави (закони) і
священиків дуже шанував, а понад усе почитав
чорноризців». До кінця правління князя Русь уже
мала шість церковних округ - єпархій, на чолі з
єпископами. При ньому ж виник і Києво-
Печерський монастир (згодом Лавра). Спочатку в
печері на березі Дніпра оселився майбутній
митрополит Іларіон. А згодом, у 1051 p., прийшли
ченці Антоній і Феодосій, які походили з бояр.
Вони стали першими печерськими чорноризцями і
святими. Мощі Антонія й сьогодні зберігаються у
Лаврі. У цьому ж монастирі на початку XII ст.
чернець Нестор написав літопис «Повість минулих
літ».

9. 9
Храм Святої Софії став своєрідним вищим
навчальним закладом. У його школі отримували
освіту діти з кращих боярських родів. У соборі, в
спеціальному приміщенні, ченці перекладали
твори європейських авторів на давньоруську мову.
.
Князь-будівничий
Будівельний бум на Русі розпочався з часів
правління батька Ярослава – Володимира. Після
перемоги над печенігами у 1034 році, Ярослав
Мудрий наказав будувати собор Святої Софії –
майбутню найвеличнішу релігійну споруду
Київської держави. Цей храм був розкішно
оздоблений. У оформленні його фресками та
мозаїками брали участь найкращі майстри з Греції.
Також при Ярославові значно розширився
Київ. За свідченнями тогочасних істориків, місто
стало за красою суперником Константинополя.
Площа території міста збільшилася у 7 разів. За
наказом князя були зведені Золоті Ворота –

10. 10
парадний в’їзд до Києва, оздоблений
дорогоцінними металами та камінням. Дружина
правителя – Інгігерда на свої кошти збудувала та
утримувала храм Святої Ірини.
Історичний спадок
Ярослав Мудрий зробив для Київської Русі
багато доброго й важливого. Він став лідером нації
та могутнім володарем однієї з найбільш
розвинених країн Європи того часу. Більша
частина діянь князя пережили свій час. Його
спадком стали літописи і закони, добре
налагоджені зв’язки з країнами Європи.
Цікаві факти
Біографію Ярослава Мудрого вдало
прикрашають цікаві факти, які характеризують
життя та смерть князя.
 Після дослідження могили правителя
виявилося, що він був кульгавим. У часи
Київської Русі така вада вважалася
серйозним каліцтвом. При цьому князь

11. 11
добре їздив на коні та вправлявся з мечем і
щитом.
 Ярослав Мудрий мав велику власну
бібліотеку. За свідченнями істориків, вона
складалася з кількох тисяч книг. Але досі
жодних слідів зібрання не збереглося. За
деякими версіями, вона була викрадена
Батиєм або увійшла до багатств Івана
Грозного.
 Ярослав брав активну участь у справах
церкви. За його правління була створена
Київська митрополія, яка організаційно
підпорядковувалася патріархові
Константинополя. У 50-ті роки XI століття
були закладені перші руські монастирі
(Києво-Печерська лавра, Софія Київська та
Ірининський собор), які пізніше стали
центрами культури та опорою християнської
віри.

12. 12
Література
1. Булгак, А. В. Володар Київської Русі : до
1025-річчя від дня народження Ярослава
Мудрого / А. В. Булгак // Календар
знаменних і пам’ятних дат. ‒ 2003. ‒ I кв. ‒
С. 89-94.
2. Видатні постаті в історії України (IX‒XIX
ст.) : короткі біографічні нариси. Історичні
та художні портрети : довід. вид. / В. І. Гусєв
та ін. ‒ Київ : Вища школа, 2002. ‒ С. 29-31.
3. Духопельников, В. Ярослав Мудрий / В.
Духопельников. ‒ Харків : Час читати,
2016. ‒ 121 с.
4. Костомаров, М. Галерея портретів :
біографічні нариси / Микола Костомаров ;
перекл. з російської Микола Ілляш. ‒ Київ :
Веселка, 1993. ‒ С. 16-24.
5. Кочерга, Іван. Свіччене весілля ; Ярослав
Мудрий : п’єси / Іван Кочерга. ‒ Київ :
Альтепрес, 1998. ‒ 232 с.
6. Левицька, Н. М. Історія України. Україна в
світі: ісорія і сучасність : навчальний
посібник / Н. М. Левицька. ‒ 2-ге вид.,
доповн. і перероб. ‒ Київ : Кондор, 2014. ‒
С. 60-62.

13. 13
7. Рогалчьук, Л. Названий історією Мудрим :
до 1040-річчя від дня народження Ярослава
Мудрого (978-1054) / Л. Рогальчук // Дати і
події : календар знаменних дат. ‒ 2018
(перше півріччя). ‒ № 1 (11). ‒ С. 10-14.
8. Червінський, В. І. Історія України:
Джерелний літопис / В. І Червінський, М. І.
Обушний. ‒ 3-тє вид., переробл. й доповн. ‒
Київ : Україна, 2016. ‒ С. 56, 58, 59, 60-64.
9. Шаров, Ігор. 100 видатних імен України /
Ігор Шаров. ‒ Київ : Альтернативи, 1999. ‒
С. 484.
10.Волинська, О. Річниці і дати : [1035 років
тому народився Ярослав Мудрий, великий
князь Київський, зарахований до лику
святих] / Ольга Волинська // Порадниця. ‒
2013. ‒ 10 січня (№ 2). ‒ С. 2.
11.Дудар, Є. Куди зникли останки Ярослава
Мудрого ? / Євген Дудар // Вечірній Київ. ‒
2016. ‒ 7 квітня (№ 14). ‒ С. 23.
12.Ричка, В. «Дітям мудрості» князя Ярослава :
Софійська Оранта ‒ стіна непорушна /
Володимир Річка // День. ‒ 2016. ‒ 8-9 квітня
(№ 62-63). ‒ С. 20.