Віртуальна виставка "Жіноча доля у творчості українських письменників"Tatyana Omelchenko
Жінка – берегиня домашнього вогнища, жінка – мати, жінка – любов, ніжність, доброта, жінка – наполегливість, принциповість, рішучість. Саме тому на передодні жіночого свята бібліотека пропонує вам переглянути віртуальну виставку «Жіноча доля у творчості українських письменників».
До 36-ї річниці від дня аварії на Чорнобильській АЕС відділ краєзнавства пропонує ознайомитись з віртуальною книжковою виставкою «Чорнобиль – жива рана землі нашої».
Аварія на Чорнобильській АЕС за міжнародною шкалою оцінок подій кваліфікується як аварія сьомого (найвищого) рівня. Чорнобильська катастрофа визнана катастрофою планетарного масштабу. Радіаційного зараження зазнали території площею близько 200 тис. квадратних кілометрів. Не оминула ця біда і Вінниччину, земля якої разом з іншими регіонами розділила і подвиг ліквідаторів, і біль втрат, і пам’ять про загиблих.
24 лютого 2022 року почалась російсько-українська війна. В перший же день, після жорстокого бою, окупаційні війська ввійшли до зони Чорнобильської АЕС. Окупанти ігнорують загрозу пошкодження ізоляційних споруд над четвертим енергоблоком ЧАЕС. Поблизу Зони відчуження ЧАЕС російські війська транспортують та зберігають десятки тонн артилерійських снарядів, що загрожує екологічній безпеці Європи, адже вони використовують старі боєприпаси, що можуть здетонувати в будь-який момент.
3 квітня 2022 року підрозділи Десантно-штурмових військ Збройних сил України взяли під контроль Чорнобильську АЕС, район міста Прип’ять та ділянку Державного кордону України з Республікою Білорусь.
26 квітня 1986…
24 лютого 2022…
Пам’ятаймо...
Віртуальна виставка "Жіноча доля у творчості українських письменників"Tatyana Omelchenko
Жінка – берегиня домашнього вогнища, жінка – мати, жінка – любов, ніжність, доброта, жінка – наполегливість, принциповість, рішучість. Саме тому на передодні жіночого свята бібліотека пропонує вам переглянути віртуальну виставку «Жіноча доля у творчості українських письменників».
До 36-ї річниці від дня аварії на Чорнобильській АЕС відділ краєзнавства пропонує ознайомитись з віртуальною книжковою виставкою «Чорнобиль – жива рана землі нашої».
Аварія на Чорнобильській АЕС за міжнародною шкалою оцінок подій кваліфікується як аварія сьомого (найвищого) рівня. Чорнобильська катастрофа визнана катастрофою планетарного масштабу. Радіаційного зараження зазнали території площею близько 200 тис. квадратних кілометрів. Не оминула ця біда і Вінниччину, земля якої разом з іншими регіонами розділила і подвиг ліквідаторів, і біль втрат, і пам’ять про загиблих.
24 лютого 2022 року почалась російсько-українська війна. В перший же день, після жорстокого бою, окупаційні війська ввійшли до зони Чорнобильської АЕС. Окупанти ігнорують загрозу пошкодження ізоляційних споруд над четвертим енергоблоком ЧАЕС. Поблизу Зони відчуження ЧАЕС російські війська транспортують та зберігають десятки тонн артилерійських снарядів, що загрожує екологічній безпеці Європи, адже вони використовують старі боєприпаси, що можуть здетонувати в будь-який момент.
3 квітня 2022 року підрозділи Десантно-штурмових військ Збройних сил України взяли під контроль Чорнобильську АЕС, район міста Прип’ять та ділянку Державного кордону України з Республікою Білорусь.
26 квітня 1986…
24 лютого 2022…
Пам’ятаймо...
4. Sabir 12 yaşına qədər
mollaxanada oxumuş, sonra
məşhur şair Seyid Əzimin
açdığı yeni üsullu məktəbə
keçmişdi. Bu məktəb onun
üçün faydalı olmuş, xüsüsilə
biliyinin və şairlik istedadının
inkişafına kömək etmişdir.
Müəllimi Ələkbərə fars
dilindən şerlər tərcümə etdirir,
sonra bu tərcümələri oxuyub
ona məsləhətlər verir, məktəbli
şairin yaradıcılıq həvəsini
artırırdı.
5. Lakin bir-iki il sonra
atası Ələkbəri təhsildən
ayırıb öz dükanında
köməkçi işlədir. Ancaq
elmə və ədəbiyyata
həvəsi sönməyən gənc
yenə oxuyub yazmağında
davam edir.
Dostu Abbas Səhhətin
yazdığına göre, Sabir alış-verişdən
ziyadə oxuyub-yazmağa
həvəs göstərdiyi üçün
atası hirslənib tez-tez onu
məzəmmət edirmiş: hətta bir
dəfə şer dəftərini də cırıbmış.
33. XX əsrin əvvəllərindən
başlayaraq Sabirin şerləri mətbuat
səhifələrində görünür. 1903-cü ildə
“Şərqi-Rus” qəzetində onun şeri çap
olunur. Bir qədər sonra isə o,”Həyat”
qəzetində şer çap etdirir. 1906-cı ildə
“Molla Nəsrəddin” jurnalını öz
arzularına müvafiq həqiqi bir xalq
jurnalı kimi qarşılayıb onun ən
sevimli şairi, ən fəal müəlliflərindən
biri oldu.
34. Bakıya işləməyə gəlir. Əvvəlcə
“Zənbur” jurnalının
redaksiyasında çalışır. Az sonra
Balaxanı məktəbində böyük
həvəslə dərs deməyə başlayır.
Müəllimliyi ilə bərabər, şair
Balaxanı neft mədənlərində
işləyən fəhlələrə, yerli
inqilabçılara yaxınlaşaraq,
onların açdıqları “Nur”
kitabxanasının fəal üzvü olur. O
ilin yazından Sabir Bakıda çıxan
“Günəş” və “Həqiqət”
qəzetlərinin redaksiyasında
işləyir. “Günəş” qəzeti hər
həftənin cümə günü “Palanduz”
sərlövhəsi ilə gülüş səhifəsi
buraxırdı. Sabir bu səhifədə
“Nizədar” və “Çuvalduz” imzaları
ilə müntəzəm surətdə ifşaçı
36. Neliyim, ey vay! bu urus başdılar, Bilməyirəm hardan aşıb-daşdılar?!
Ölkdə gündən-günə çoxlaşdılar, Hər əmlə, hər işə çulğaşdılar,
Qoymayın, ay köhnələr, ay yaşdılar! Heyvərələr hər yerə dırmaşdılar!
47. Sən beləsənmis, balam, ay barakallah sənə!..
Fisq imis əmrin tamam, ay barakallah sənə!..
Doğru imiş, şairin olmaz imiş məzhəbi,
Kafir olurmuş bütün mirzələrin gəlbi,
Ləğvü əbəs mətləbi, ləhvü ləb məsrəbi,
Şuğlü qəzet, teleqram, ay barakallah sənə!
Doğru deyən olsaydı yalançı usanardı,
Avara qalanlar dəxi bir söz də qanardı!
Sabitqədəm olsaydı əgər yar vəfadə,
Aşiq dəxi qaçmazdı bəladan, dayanardı!
48. Rədd ol qapıdan, ağlama zar-zar, dilənçi!
Vaqqıldama bayqus kimi, idbar dilənçi!
Bu məclisimiz məclisi-ehsandır əgrçi,
Düzdüklərimiz nemti-əlvandır əgrçi,
Ehsan füqəra kəslər sayandır əgrçi,
Bir adəti-irsiyyə dəxi var, dilənçi!
Rədd ol qapıdan, ağlama zar-zar, dilənçi!
Vah!.. bu imiş dərsi-üsuli-cədid?!
Yox...x! Yo...x! oğul, məktbi-üsyandı bu!
Molla deyil bundakı təlim edən!
Əlhəzər et, bir yeni şeytandı bu!
Dur qaçaq, oğlum, baş-ayaq qandı bu!..