IНФОРМАЦIЯ
  1. Вступ
  2. Вимірювання кількості інформа
  3. Задачі
  4. Інформація і управління
  5. Інформаційне суспільство

© К.Ю. Поляков
Переклад: В.Семенюка
ІНФОРМАЦІЯ

 Тема 1. Вступ
Інформатика вивчає …
 інформацію та її властивості
 процеси
    збереження…
    обробки…
    передачі
   інформації за допомогою комп’ютерiв.
Французська мова:
informatique = information + automatique
  інформатика         інформація          автоматика

Англійська мова:
computer science
  комп’ютер + наука   = наука про комп’ютери

                                                       3
Інформація – це …
Будь-які відомості про оточуючий світ, які
людина одержує за допомогою органів
чуття:
   очі (зір, 90 процентів інформації)
     вуха (слух)
     язик (смак)
     ніс (нюх)
     шкіра (дотик)

Латинська мова:
   informatiо – роз’яснення, відомості
Інформація – одне з базових понять в
  науці (як матерія, енергія), тому немає
  більш чіткого означення.                   4
Види інформації
 Символ (знак, жест)
 Текст (складається із символів,
  важливий їх порядок)
                  МИР   ≠ РИМ
 Числова інформація
 Графічна інформація (малюнки,
  картини, креслення, фото, схеми,
  карти)
 Звук
 Тактильна інформація (дотик)
 Смак
 Запах                              5
Інформаційні процеси
 Збереження
   мозок, папір, камінь, шкіра, …
   пам’ять ПК, дискети, вінчестери, CD, DVD,
    магнітна плівка
 Обробка
   створення нової інформації
   кодування – зміна форми, запис в іншій
    знаковій системі
   пошук
   сортування – розташування елементів у
    заданному порядку
 Передача
                              завади

       джерело                          приймач
      інформації                       інформації
                    канал зв’язку                   6
IНФОРМАЦIЯ

Тема 2. Вимірювання
 кількості інформації
Одиниці вимірювання
1 біт (binary digit, двійкова цифра) –
  це інформація, яка заключена у
  відповіді на питання: «Так» або
  «Ні»? (вибір одного з двох
  можливих варіантів)
Приклади:
  Ця стінка – зелена? Так.
  Двері відкриті? Ні.
  Сьогодні вихідний? Ні.
  Це новий автомобіль? Новий.
  Ти п’єш чай чи сік? Чай.
                                         8
Якщо варіантів більше…




                 «Так» або «Ні»?


                2 варіанта – 1 біт
                4 варіанта – 2 біта
                8 варіантів – 3 біта

                                       9
Якщо варіантів більше…

 Кількість
 варіантів
                 2   4   8   16   32 64   128   256   512   1024


Кількість біт
інформації
                 1   2   3   4    5   6   7      8    9     10



6 варіантів – між 4 (2 біта) і 8 (3 біта)
Відповідь:           кількість інформації між
                2 і 3 бітами


                                                              10
Одиниці вимірювання
1 байт (bytе) – це об’єм комп’ютерної
  пам’яті, який має індивідуальну
  адресу.
Приклади з історії:
  1 байт = 4 біта
  1 байт = 6 біт
  1 байт = 12 біт
Зараз прийнято:
   1 байт = 8 біт

                                        11
Одиниці вимірювання
1 байт (bytе)     = 8 біт
1 Кб (кілобайт)   = 1024 байта
1 Мб (мегабайт) = 1024 Кб
1 Гб (гігабайт)   = 1024 Мб
1 Тб (терабайт)   = 1024 Гб
1 Пб (петабайт)   = 1024 Тб
                            210
                                  12
Формула Хартлі (1928)

                   I = log 2 N
I   – кількість інформації в бітах
N   – кількість варіантів

Приклад:
 В аеропорту стоїть 6 літаків, з них один
 летить до Киїєва. Скільки інформації у
 повідомлені «До Київа летить другий літак»?

                  ln 6 lg 6
    I = log 2 6 =     =     = 2,585   біт
                  ln 2 lg 2
                                               13
Імовірністний підхід
Імовірність події – число від 0 до 1, що показує, як часто
  відбувається подія при великій кількості однакових дослідів.

    p=0       подія ніколи не відбувається
              (немає невизначеності)
    p = 0,5   подія відбувається в половині
              випадків (є невизначеність)
    p=1       подія відбувається завжди
              (немає невизначеності)

Повна система подій: одна із N подій обов’язково
  відбудеться (і тільки одна!).

     pi – імовірність вибору i-ого варіанту (i=1,…,N)
           0 ≤ pi ≤ 1, p1 + p2 +  p N = 1
                                                           14
Формула Шеннона (1948)
Як підрахувати інформацію, якщо варіанти не
рівноімовірні?
 0 ≤ pi ≤ 1 – імовірність вибору i-ого варіанту (i=1,…,N)
 Ідея: якщо відбувається менш імовірна подія, то ми
       одержуємо більше інформації.

Якщо відбулася подія i, то ми одержуємо інформацію

                          I i = − log 2 pi
Приклад: подія 1 – йде сніг, подія 2 – сніг не йде.
влітку                               взимку
     p1 = 0,001; p2 = 0,999                   p1 = 0,5; p2 = 0,5
 I1 = − log 2 0,001 = 9,97 біта         I1 = I 2 = − log 2 0,5 =
 I 2 = − log 2 0,999 = 0,0014 біта              = log 2 2 = 1 біт
                                                                    15
Формула Шеннона (1948)
Середня інформація (невизначеність, ентропія системи)

      N
I = −∑ pi log 2 pi = − p1 log 2 p1 − p2 log 2 p2 −  − p N log 2 p N
      1


Інформація – міра зняття невизначеності.

Система двох подій:        p2= 1 – p 1     I
                                               1


 Середня інформація (невизначеність)
                                           0,5
 максимальна, коли всі події
 рівноімовірні.                                                        p1
                                               0        0,5        1
                     1                 N
                                          1 1
 p1 = p2 =  = p N =            I = −∑ log 2 = log 2 N
                     N               i =1 N N
                                                                   16
Семантична теорія
Ю.А. Шрейдер:
Тезаурус – знання приймача інформації про
  зовнішній світ, його здатність сприймати ті
  чи інші події.
        I              найкраще
                      сприйняття




                                        тезаурус

                                   відомостіт
       нічого
                                     не нові
    незрозуміло                                    17
         …
ІНФОРМАЦІЯ

 Тема 3. Задачі
Переведення в інші одиниці
25 Кб =
   =25·1024 байт
   =25·1024·8 біт
   =25:1024 Мб
   =25:1024:1024=25:10242 Гб
   =25:1024:1024:1024= 25:10243 Тб
             множення
  великі                  дрібні
  одиниці                одиниці
              ділення

                                     19
Задачі: текст
Скільки місця у пам’яті потрібно виділити
для збереження речення «Привіт,
Вася!»?
     обмежуючі лапки не враховуються
     порахуємо всі символи, включаючи знаки
      пунктуації (тут 13 символів)
     якщо немає додаткової інформації, то
      вважаємо, що 1 символ займає 1 байт
     для кодування UNICODE 1 символ займає
      2 байта
Відповідь: 13 байт або 104 біта
       (в UNICODE: 26 байт або 208 біт)
                                               20
Задачі: текст
Скільки місця потрібно виділити для
збереження 10 сторінок книжки, якщо
на кожній сторінці розміщується 32
рядки по 64 символа в кожному?
Розв’язання:
    на 1 сторінці 32·64=2048 символів
    на 10 сторінках 10·2048=20480 символів
    кожний символ займає 1 байт
Відповідь:
    20480 байт або …
    20480·8 біт або …
    20480:1024 Кб = 20 Кб
                                              21
Задачі: рисунок
Скільки місця у пам’яті потрібно
виділити для збереження 16-колірного
рисунка розміром 32 на 64 пікселя?
Розв’язання:
    загальне число пікселів: 32·64=2048
    при використанні 16 кольорів
     на 1 піксель відводиться 4 біта
     (вибір 1 з 16 варіантів)
Відповідь:
    2048·4 біта = 8192 біта або …
    2048·4:8 байта = 1024 байта або …
    1024:1024 Кб = 1 Кб
                                           22
ІНФОРМАЦІЯ

Тема 4. Інформація і
        управління
Інформація і управління
Управління – це ціленаправлена взаємодія двох
 об’єктів, один з яких – керуючий (регулятор), а
 другий – керований (об’єкт управління).

        ціль                             середовище

           регулятор           Об’єкт



Кібернетика – наука про загальні закономірності
  управління і передачу інформації в природі, техніці і
  суспільстві.
Н. Вінер (1894-1964)
  «Кібернетика, або Управління і зв’язок в тварині і
   машині»
  «Кiбернетика i суспільство»
                                                          24
Системи управління
Система – група об’єктів і зв’язків між ними, які
 виділені із середовища та розглядаються як одне
 ціле.
 Система володіє особливими властивостями, якими не
 володіє ні один об’єкт, якщо він є відокремленим.

Приклади:
 • сім’я
 • екологічна система
 • комп’ютер
 • технічна система
 • суспільство




                                                    25
Системи управління
Розімкнуті – регулятор не одержує інформацію про
 стан об’єкта (програмне управління).
       ціль                                    середовище
                      управління
          регулятор                   oб’єкт


Приклади:
 • водій із зав’язаними очима
 • керівник, який не перевіряє робітників
 • інформаційне табло на вокзалі
 • світлофор
    простота – не потрібно датчиків
    • потрібна точна модель об’єкта
    • Неможливо врахувати вплив середовища
                         Невідомо, чи досягнута        26
                         ціль.
Системи управління
Замкнуті – регулятор одержує інформацію про стан
 об’єкта по каналу зворотнього зв’язку.
       цiль                                  середовище
                       управлiння
порівняння
           регулятор                oб’єкт
 з цілью!

                                       зворотній
                        датчики        зв’язок

Від’ємний зворотній зв’язок – регулятор намагається
  зменшити різницю між цілью і фактичним станом
  об’єкта.

    • модель об’єкта може бути неточною
    • можна врахувати вплив середовища
     ускладнення системи
                                                      27
Системи управління
Автоматичні – працюють повністью без участі
 людини.
Автоматизовані – деякі процеси виконуються
 автоматично, але при участі людини-оператора.
Адаптивні – автоматично змінюють алгоритми своєї
 роботи при зміні зовнішніх умов:
  • живі істоти
  • технічні системи управління
  • роботи




                                                   28
ІНФОРМАЦІЯ

Тема 5. Інформаційне
     суспільство
Інформаційне суспільство
Інформаційне (постіндустріальне)
  суспільство – головними продуктами
  виробництва є інформація і знання.

Етапи розвитку:
 • письменність (Египет, Міжріччя, Китай, 3000
   р. до н.е.)
 • книгодрукування (XV ст., І. Гутенберг)
 • засоби зв’язку – телеграф, телефон, радiо, TV
   (кiнець XIX ст.)
 • комп’ютерна техніка (XX ст.)

Інформатизація – процес переходу до
  інформаційного суспільства.
                                              30
Інформаційне суспільство
Критерії:
 • число комп’ютерів
 • рівень розвитку комп’ютерних мереж
 • доля населення, яке заняте у сфері ІТ
ближче всього США, Японія, Німеччина
Характерні риси:
 • зміни структури економіки
 • розвиток телекомунікацій
 • вільний доступ до інформації
 • ріст інформаційної культури (потреба і уміння
   людини використовувати ІТ)
 • доступність освіти
 • зміна укладу життя                              31
Кінець




         32

Information

  • 1.
    IНФОРМАЦIЯ 1.Вступ 2. Вимірювання кількості інформа 3. Задачі 4. Інформація і управління 5. Інформаційне суспільство © К.Ю. Поляков Переклад: В.Семенюка
  • 2.
  • 3.
    Інформатика вивчає … інформацію та її властивості  процеси  збереження…  обробки…  передачі інформації за допомогою комп’ютерiв. Французська мова: informatique = information + automatique інформатика інформація автоматика Англійська мова: computer science комп’ютер + наука = наука про комп’ютери 3
  • 4.
    Інформація – це… Будь-які відомості про оточуючий світ, які людина одержує за допомогою органів чуття:  очі (зір, 90 процентів інформації)  вуха (слух)  язик (смак)  ніс (нюх)  шкіра (дотик) Латинська мова: informatiо – роз’яснення, відомості Інформація – одне з базових понять в науці (як матерія, енергія), тому немає більш чіткого означення. 4
  • 5.
    Види інформації  Символ(знак, жест)  Текст (складається із символів, важливий їх порядок) МИР ≠ РИМ  Числова інформація  Графічна інформація (малюнки, картини, креслення, фото, схеми, карти)  Звук  Тактильна інформація (дотик)  Смак  Запах 5
  • 6.
    Інформаційні процеси  Збереження  мозок, папір, камінь, шкіра, …  пам’ять ПК, дискети, вінчестери, CD, DVD, магнітна плівка  Обробка  створення нової інформації  кодування – зміна форми, запис в іншій знаковій системі  пошук  сортування – розташування елементів у заданному порядку  Передача завади джерело приймач інформації інформації канал зв’язку 6
  • 7.
    IНФОРМАЦIЯ Тема 2. Вимірювання кількості інформації
  • 8.
    Одиниці вимірювання 1 біт(binary digit, двійкова цифра) – це інформація, яка заключена у відповіді на питання: «Так» або «Ні»? (вибір одного з двох можливих варіантів) Приклади: Ця стінка – зелена? Так. Двері відкриті? Ні. Сьогодні вихідний? Ні. Це новий автомобіль? Новий. Ти п’єш чай чи сік? Чай. 8
  • 9.
    Якщо варіантів більше… «Так» або «Ні»? 2 варіанта – 1 біт 4 варіанта – 2 біта 8 варіантів – 3 біта 9
  • 10.
    Якщо варіантів більше… Кількість варіантів 2 4 8 16 32 64 128 256 512 1024 Кількість біт інформації 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 6 варіантів – між 4 (2 біта) і 8 (3 біта) Відповідь: кількість інформації між 2 і 3 бітами 10
  • 11.
    Одиниці вимірювання 1 байт(bytе) – це об’єм комп’ютерної пам’яті, який має індивідуальну адресу. Приклади з історії: 1 байт = 4 біта 1 байт = 6 біт 1 байт = 12 біт Зараз прийнято: 1 байт = 8 біт 11
  • 12.
    Одиниці вимірювання 1 байт(bytе) = 8 біт 1 Кб (кілобайт) = 1024 байта 1 Мб (мегабайт) = 1024 Кб 1 Гб (гігабайт) = 1024 Мб 1 Тб (терабайт) = 1024 Гб 1 Пб (петабайт) = 1024 Тб 210 12
  • 13.
    Формула Хартлі (1928) I = log 2 N I – кількість інформації в бітах N – кількість варіантів Приклад: В аеропорту стоїть 6 літаків, з них один летить до Киїєва. Скільки інформації у повідомлені «До Київа летить другий літак»? ln 6 lg 6 I = log 2 6 = = = 2,585 біт ln 2 lg 2 13
  • 14.
    Імовірністний підхід Імовірність події– число від 0 до 1, що показує, як часто відбувається подія при великій кількості однакових дослідів. p=0 подія ніколи не відбувається (немає невизначеності) p = 0,5 подія відбувається в половині випадків (є невизначеність) p=1 подія відбувається завжди (немає невизначеності) Повна система подій: одна із N подій обов’язково відбудеться (і тільки одна!). pi – імовірність вибору i-ого варіанту (i=1,…,N) 0 ≤ pi ≤ 1, p1 + p2 +  p N = 1 14
  • 15.
    Формула Шеннона (1948) Якпідрахувати інформацію, якщо варіанти не рівноімовірні? 0 ≤ pi ≤ 1 – імовірність вибору i-ого варіанту (i=1,…,N) Ідея: якщо відбувається менш імовірна подія, то ми одержуємо більше інформації. Якщо відбулася подія i, то ми одержуємо інформацію I i = − log 2 pi Приклад: подія 1 – йде сніг, подія 2 – сніг не йде. влітку взимку p1 = 0,001; p2 = 0,999 p1 = 0,5; p2 = 0,5 I1 = − log 2 0,001 = 9,97 біта I1 = I 2 = − log 2 0,5 = I 2 = − log 2 0,999 = 0,0014 біта = log 2 2 = 1 біт 15
  • 16.
    Формула Шеннона (1948) Середняінформація (невизначеність, ентропія системи) N I = −∑ pi log 2 pi = − p1 log 2 p1 − p2 log 2 p2 −  − p N log 2 p N 1 Інформація – міра зняття невизначеності. Система двох подій: p2= 1 – p 1 I 1 Середня інформація (невизначеність) 0,5 максимальна, коли всі події рівноімовірні. p1 0 0,5 1 1 N 1 1 p1 = p2 =  = p N = I = −∑ log 2 = log 2 N N i =1 N N 16
  • 17.
    Семантична теорія Ю.А. Шрейдер: Тезаурус– знання приймача інформації про зовнішній світ, його здатність сприймати ті чи інші події. I найкраще сприйняття тезаурус відомостіт нічого не нові незрозуміло 17 …
  • 18.
  • 19.
    Переведення в іншіодиниці 25 Кб = =25·1024 байт =25·1024·8 біт =25:1024 Мб =25:1024:1024=25:10242 Гб =25:1024:1024:1024= 25:10243 Тб множення великі дрібні одиниці одиниці ділення 19
  • 20.
    Задачі: текст Скільки місцяу пам’яті потрібно виділити для збереження речення «Привіт, Вася!»?  обмежуючі лапки не враховуються  порахуємо всі символи, включаючи знаки пунктуації (тут 13 символів)  якщо немає додаткової інформації, то вважаємо, що 1 символ займає 1 байт  для кодування UNICODE 1 символ займає 2 байта Відповідь: 13 байт або 104 біта (в UNICODE: 26 байт або 208 біт) 20
  • 21.
    Задачі: текст Скільки місцяпотрібно виділити для збереження 10 сторінок книжки, якщо на кожній сторінці розміщується 32 рядки по 64 символа в кожному? Розв’язання:  на 1 сторінці 32·64=2048 символів  на 10 сторінках 10·2048=20480 символів  кожний символ займає 1 байт Відповідь:  20480 байт або …  20480·8 біт або …  20480:1024 Кб = 20 Кб 21
  • 22.
    Задачі: рисунок Скільки місцяу пам’яті потрібно виділити для збереження 16-колірного рисунка розміром 32 на 64 пікселя? Розв’язання:  загальне число пікселів: 32·64=2048  при використанні 16 кольорів на 1 піксель відводиться 4 біта (вибір 1 з 16 варіантів) Відповідь:  2048·4 біта = 8192 біта або …  2048·4:8 байта = 1024 байта або …  1024:1024 Кб = 1 Кб 22
  • 23.
  • 24.
    Інформація і управління Управління– це ціленаправлена взаємодія двох об’єктів, один з яких – керуючий (регулятор), а другий – керований (об’єкт управління). ціль середовище регулятор Об’єкт Кібернетика – наука про загальні закономірності управління і передачу інформації в природі, техніці і суспільстві. Н. Вінер (1894-1964) «Кібернетика, або Управління і зв’язок в тварині і машині» «Кiбернетика i суспільство» 24
  • 25.
    Системи управління Система –група об’єктів і зв’язків між ними, які виділені із середовища та розглядаються як одне ціле. Система володіє особливими властивостями, якими не володіє ні один об’єкт, якщо він є відокремленим. Приклади: • сім’я • екологічна система • комп’ютер • технічна система • суспільство 25
  • 26.
    Системи управління Розімкнуті –регулятор не одержує інформацію про стан об’єкта (програмне управління). ціль середовище управління регулятор oб’єкт Приклади: • водій із зав’язаними очима • керівник, який не перевіряє робітників • інформаційне табло на вокзалі • світлофор простота – не потрібно датчиків • потрібна точна модель об’єкта • Неможливо врахувати вплив середовища Невідомо, чи досягнута 26 ціль.
  • 27.
    Системи управління Замкнуті –регулятор одержує інформацію про стан об’єкта по каналу зворотнього зв’язку. цiль середовище управлiння порівняння регулятор oб’єкт з цілью! зворотній датчики зв’язок Від’ємний зворотній зв’язок – регулятор намагається зменшити різницю між цілью і фактичним станом об’єкта. • модель об’єкта може бути неточною • можна врахувати вплив середовища ускладнення системи 27
  • 28.
    Системи управління Автоматичні –працюють повністью без участі людини. Автоматизовані – деякі процеси виконуються автоматично, але при участі людини-оператора. Адаптивні – автоматично змінюють алгоритми своєї роботи при зміні зовнішніх умов: • живі істоти • технічні системи управління • роботи 28
  • 29.
  • 30.
    Інформаційне суспільство Інформаційне (постіндустріальне) суспільство – головними продуктами виробництва є інформація і знання. Етапи розвитку: • письменність (Египет, Міжріччя, Китай, 3000 р. до н.е.) • книгодрукування (XV ст., І. Гутенберг) • засоби зв’язку – телеграф, телефон, радiо, TV (кiнець XIX ст.) • комп’ютерна техніка (XX ст.) Інформатизація – процес переходу до інформаційного суспільства. 30
  • 31.
    Інформаційне суспільство Критерії: •число комп’ютерів • рівень розвитку комп’ютерних мереж • доля населення, яке заняте у сфері ІТ ближче всього США, Японія, Німеччина Характерні риси: • зміни структури економіки • розвиток телекомунікацій • вільний доступ до інформації • ріст інформаційної культури (потреба і уміння людини використовувати ІТ) • доступність освіти • зміна укладу життя 31
  • 32.