Самостійна робота
1. Боротьба за мир – найсвятіша справа.
2. Розквітай, мій краю, веснами, цвітом яблунь і пшениць.
3. І добро, і щастя в цьому домі будуть.
4. Неповторні картини дитинства!
5. У колективі нічиєї межі не переореш.
6. Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер.
7. На жаль, чудес на світі не буває.
8. У драмі людській небагато дій.
9. Певно, це і є велике щастя.
10. На півночі, в урочищі, жив у хуторі старий козак.
11. Глибока, тиха, нерозважна туга вникає в серце, каменем лягає.
12. Галя на печі лежить, а Надя по дорозі біжить.
Речення -
це синтаксична одиниця, що виражає певну думку, має
інтонаційну та смислову завершеність і служить для
спілкування.
Характеристика речення
1. За метою висловлювання - розповідні, питальні й спонукальні.
Прямо над нашою хатою хатою пролітають лебеді. (розповідне)
Ти знаєш, що ти – людина? (питальне)
Говори! Розпечи шнівом баню! (спонукальне)
2. За емоційним забарвленням - окличні й неокличні.
Як ти зжилася з тугою чаїною! (окличне)
Шматок землі, ти звешся Україною. (неокличне)
3. За кількістю граматичних основ - прості й складні.
Непомітно вечір підкрався. (просте)
Навіщо має битися серце, якщо його ніхто не чує. (складне)
4. За наявністю головних членів прості речення поділяють
на односкладні та двоскладні.
Тиша. (односкладне)
У теплі дні збирання винограду її він стрів. (двоскладне)
5. За наявністю чи відсутністю необхідних членів речення - повні й неповні.
Поезія згубила камертон. (повне)
Довкола бузкова далеч. (неповне)
6. Наявність другоряднихчленів речення – поширене / непоширене.
На небі світить сонце. (поширене)
Свіить сонце. (непоширене)
7. За наявністю чи відсутністю ускладнень - ускладнені й неускладнені.
Ускладнюватися речення можуть такими компонентами:
- звертаннями, - вставними словами і вставленими конструкціями,
- однорідними членами, - відокремленими членами речення.
Впізнай речення. Запишіть в дужках різновид речення.
1. Люблю новорічну чарівну ніч.
2. Надворі вже зовсім смеркло.
3. Чесне діло роби сміло.
4. Біля школи споруджують казкове льодове містечко.
5. Степовою засніженою стежкою, мов на крилах, лечу до рідного села.
6. Хороше і тепло мені на душі.
7. Працюй добре – матимеш усе.
8. Дерев’яну підлогу тут, видно, часто поливають холодною водою.
9. А ось ліси, вкриті сніжно-білою ковдрою.
10.Не люблю я осінньої зливи.
11. Світлая, дивная ніч.
ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ
Відокремлюються додатки, уведені в речення за допомогою прийменників
крім, окрім, опріч, за винятком, наприклад, зокрема:
Я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези.
Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле.
ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ
ВІДОКРЕМЛЮЄМО НЕ ВІДОКРЕМЛЮЄМО
виражені дієприслівниковим зворотом:
Степ, струснувши з себе росу, горить жовтим
кольором.
якщо обставина фразеологічного типу:
Вона сиділа склавши руки.
одиничним дієприслівником:
Падаючи, сніжинки витанцьовували вальс.
виражена одиничним дієприслів-ником
(із значенням способу дії), який стоїть
після присудка:
Пішов козак сумуючи.
ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ
ВІДОКРЕМЛЮЮТЬСЯ НЕ ВІДОКРЕМЛЮЮТЬСЯ
виражені дієприкметниковим зворотом, який стоїть
після означуваного слова:
Степ, омитий росами, виблискує на сонці.
перед означуваним словом:
Омитий росами степ виблискує
на сонці.
якщо означення стосується особового займенника:
Щасливі, ми залишали футбольне поле.
після означуваного слова, якщо перед ним уже є
узгоджене означення:
І наша земля, засніжена й біла, кличе в простори
простори свої.
якщо означення відділене від означуваного слова
іншими членами речення:
Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім
новий світ.
ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ
ВІДОКРЕМЮЄМО НЕ ВІДОКРЕМЛЮЄМО
якщо прикладки стосуються особового
займенника:
Щасливиця, я успішно склала ЗНО.
прикладки зі словом як, коли вони не мають
відтінку причини (можна поставити питання у
ролі кого? у ролі чого): Ми знаємо Шевченка як
поета.
поширені прикладки після означуваного слова:
Лелеки, друзі літа, відлітають у дальню путь.
не відокремлюємо власні назви, якщо вони стоять
після означуваного слова: Космонавт Леонід
Каденюк – перший українець, який полетів у
космос.
поширені прикладки перед означуваним словом,
які мають обставинний відтінок: Як справжній
лірик, Сосюра різноманітний у своїх
переживаннях.
! Поширені прикладки в кінці речення
відокремлюються тире
Однорідні члени речення
Виросли у дворі вишні, сливи, черешні, груші.
Будь сміливим не язиком, а ділом.
Не то сон, не то забуття склепляло повіки.
Чорніє поле, і гай, і гори.
По хуторах і пасіках, по байраках і долинах не затихав спів.
Батько хоч і нічого не говорить, та все пильно на мене поглядає.
З городу не біжить – вихором вилітає Мар’яна.
https://wordwall.net/uk/resource/32822571
https://wordwall.net/uk/resource/4127598
https://wordwall.net/uk/resource/1523936
Записати речення, розкриваючи дужки. Розставити розділові знаки. Підкреслити відокремлені члени
речення
Старий зараз ніякої роботи (не) визнає окрім пасіки. На світі все знайдеш крім рідної мат(и,е)рі.

9.2. Характеристика простого речення. Відокремлені члени речення.pptx

  • 1.
    Самостійна робота 1. Боротьбаза мир – найсвятіша справа. 2. Розквітай, мій краю, веснами, цвітом яблунь і пшениць. 3. І добро, і щастя в цьому домі будуть. 4. Неповторні картини дитинства! 5. У колективі нічиєї межі не переореш. 6. Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер. 7. На жаль, чудес на світі не буває. 8. У драмі людській небагато дій. 9. Певно, це і є велике щастя. 10. На півночі, в урочищі, жив у хуторі старий козак. 11. Глибока, тиха, нерозважна туга вникає в серце, каменем лягає. 12. Галя на печі лежить, а Надя по дорозі біжить.
  • 2.
    Речення - це синтаксичнаодиниця, що виражає певну думку, має інтонаційну та смислову завершеність і служить для спілкування.
  • 3.
    Характеристика речення 1. Заметою висловлювання - розповідні, питальні й спонукальні. Прямо над нашою хатою хатою пролітають лебеді. (розповідне) Ти знаєш, що ти – людина? (питальне) Говори! Розпечи шнівом баню! (спонукальне) 2. За емоційним забарвленням - окличні й неокличні. Як ти зжилася з тугою чаїною! (окличне) Шматок землі, ти звешся Україною. (неокличне) 3. За кількістю граматичних основ - прості й складні. Непомітно вечір підкрався. (просте) Навіщо має битися серце, якщо його ніхто не чує. (складне)
  • 4.
    4. За наявністюголовних членів прості речення поділяють на односкладні та двоскладні. Тиша. (односкладне) У теплі дні збирання винограду її він стрів. (двоскладне) 5. За наявністю чи відсутністю необхідних членів речення - повні й неповні. Поезія згубила камертон. (повне) Довкола бузкова далеч. (неповне) 6. Наявність другоряднихчленів речення – поширене / непоширене. На небі світить сонце. (поширене) Свіить сонце. (непоширене) 7. За наявністю чи відсутністю ускладнень - ускладнені й неускладнені. Ускладнюватися речення можуть такими компонентами: - звертаннями, - вставними словами і вставленими конструкціями, - однорідними членами, - відокремленими членами речення.
  • 6.
    Впізнай речення. Запишітьв дужках різновид речення. 1. Люблю новорічну чарівну ніч. 2. Надворі вже зовсім смеркло. 3. Чесне діло роби сміло. 4. Біля школи споруджують казкове льодове містечко. 5. Степовою засніженою стежкою, мов на крилах, лечу до рідного села. 6. Хороше і тепло мені на душі. 7. Працюй добре – матимеш усе. 8. Дерев’яну підлогу тут, видно, часто поливають холодною водою. 9. А ось ліси, вкриті сніжно-білою ковдрою. 10.Не люблю я осінньої зливи. 11. Світлая, дивная ніч.
  • 7.
    ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ ВІДОКРЕМЛЕНІДОДАТКИ Відокремлюються додатки, уведені в речення за допомогою прийменників крім, окрім, опріч, за винятком, наприклад, зокрема: Я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези. Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле.
  • 8.
    ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ ВІДОКРЕМЛЮЄМО НЕВІДОКРЕМЛЮЄМО виражені дієприслівниковим зворотом: Степ, струснувши з себе росу, горить жовтим кольором. якщо обставина фразеологічного типу: Вона сиділа склавши руки. одиничним дієприслівником: Падаючи, сніжинки витанцьовували вальс. виражена одиничним дієприслів-ником (із значенням способу дії), який стоїть після присудка: Пішов козак сумуючи.
  • 9.
    ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ ВІДОКРЕМЛЮЮТЬСЯ НЕВІДОКРЕМЛЮЮТЬСЯ виражені дієприкметниковим зворотом, який стоїть після означуваного слова: Степ, омитий росами, виблискує на сонці. перед означуваним словом: Омитий росами степ виблискує на сонці. якщо означення стосується особового займенника: Щасливі, ми залишали футбольне поле. після означуваного слова, якщо перед ним уже є узгоджене означення: І наша земля, засніжена й біла, кличе в простори простори свої. якщо означення відділене від означуваного слова іншими членами речення: Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ.
  • 10.
    ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ ВІДОКРЕМЮЄМО НЕВІДОКРЕМЛЮЄМО якщо прикладки стосуються особового займенника: Щасливиця, я успішно склала ЗНО. прикладки зі словом як, коли вони не мають відтінку причини (можна поставити питання у ролі кого? у ролі чого): Ми знаємо Шевченка як поета. поширені прикладки після означуваного слова: Лелеки, друзі літа, відлітають у дальню путь. не відокремлюємо власні назви, якщо вони стоять після означуваного слова: Космонавт Леонід Каденюк – перший українець, який полетів у космос. поширені прикладки перед означуваним словом, які мають обставинний відтінок: Як справжній лірик, Сосюра різноманітний у своїх переживаннях. ! Поширені прикладки в кінці речення відокремлюються тире
  • 11.
    Однорідні члени речення Вирослиу дворі вишні, сливи, черешні, груші. Будь сміливим не язиком, а ділом. Не то сон, не то забуття склепляло повіки. Чорніє поле, і гай, і гори. По хуторах і пасіках, по байраках і долинах не затихав спів. Батько хоч і нічого не говорить, та все пильно на мене поглядає. З городу не біжить – вихором вилітає Мар’яна.
  • 12.
  • 13.
  • 14.
    Записати речення, розкриваючидужки. Розставити розділові знаки. Підкреслити відокремлені члени речення Старий зараз ніякої роботи (не) визнає окрім пасіки. На світі все знайдеш крім рідної мат(и,е)рі.