Сто років боротьби. Українська революція 1917–1921 років Юрій Марченко
Брошура в стислій та популярній формі розповідає про події Української революції 1917–1921 років – процеси державного будівництва, творення української політичної нації, відродження української науки, освіти, культури та духовності. Багато уваги приділяється лідерам Української революції – Михайлу Грушевському, Володимиру Винниченку, Симону Петлюрі, Павлу Скоропадському, Євгену Петрушевичу, Номану Челебіджіхану та ін., які розробляли її ідеологію, формували порядок денний, вели за собою народ. Розкривається інституційне будівництво, творення законодавчої, виконавчої, судової гілок влади, розбудова війська, дипломатії, фінансової системи тощо. Фотокартки і свідчення сучасників відтворюють атмосферу того часу, проливають світло на життя і побут звичайної людини в умовах революційних потрясінь.
Брошура підготовлена на основі матеріалів інформаційно-просвітницької кампанії, яку Український інститут національної пам’яті проводить до 100-річчя Української революції 1917-1921 років, в ході якої підготовлено низку фотодокументальних виставок, комплектів листівок та інформаційних матеріалів, дитячу настільну гру, спеціалізовану веб-сторінку, присвячену подіям Української революції 1917–1921 років (www.UNR.memory.gov.ua).
Сто років боротьби. Українська революція 1917–1921 років Юрій Марченко
Брошура в стислій та популярній формі розповідає про події Української революції 1917–1921 років – процеси державного будівництва, творення української політичної нації, відродження української науки, освіти, культури та духовності. Багато уваги приділяється лідерам Української революції – Михайлу Грушевському, Володимиру Винниченку, Симону Петлюрі, Павлу Скоропадському, Євгену Петрушевичу, Номану Челебіджіхану та ін., які розробляли її ідеологію, формували порядок денний, вели за собою народ. Розкривається інституційне будівництво, творення законодавчої, виконавчої, судової гілок влади, розбудова війська, дипломатії, фінансової системи тощо. Фотокартки і свідчення сучасників відтворюють атмосферу того часу, проливають світло на життя і побут звичайної людини в умовах революційних потрясінь.
Брошура підготовлена на основі матеріалів інформаційно-просвітницької кампанії, яку Український інститут національної пам’яті проводить до 100-річчя Української революції 1917-1921 років, в ході якої підготовлено низку фотодокументальних виставок, комплектів листівок та інформаційних матеріалів, дитячу настільну гру, спеціалізовану веб-сторінку, присвячену подіям Української революції 1917–1921 років (www.UNR.memory.gov.ua).
Each month, join us as we highlight and discuss hot topics ranging from the future of higher education to wearable technology, best productivity hacks and secrets to hiring top talent. Upload your SlideShares, and share your expertise with the world!
Not sure what to share on SlideShare?
SlideShares that inform, inspire and educate attract the most views. Beyond that, ideas for what you can upload are limitless. We’ve selected a few popular examples to get your creative juices flowing.
Велич і трагедія президента Карпатської України library_darnitsa
Бібліографічний нарис до 145-річчя від дня народження визначного українського громадсько-політичного і державного діяча, президента Карпатської України Августина Волошина.
Біобібліографічний нарис присвячено Симону Петлюрі, організатору українських збройних сил, військовому міністру першого українського уряду Центральної Ради у 1917 – 1918 рр., Голові Директорії УНР у 1918 – 1920 рр.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
2. 1. Об`єднання Закарпаття із Чехо-Словаччиною;
2. Економічне становище;
3. Політичне становище;
4. Освіта (Неповага до мови);
5. Карпатська Україна;
6. Українське Національне
Об`єднаня (УНО);
7. Августин Волошин;
8. Висновок
3. 1919 р. - Сен-Жерменський
договір. Міжнародне визнання
входження Закарпаття до
складу ЧСР;
11 жовтня 1938 р. - надання
автономії Закарпаттю.
Створення першого
автономного уряду на чолі з А.
Бродієм;
28 жовтня 1938 р. - створення
автономного уряду на чолі з
А. Волошиним
Підкарпатська Русь,
Карпатська Україна,
народовці, русини,
русинський рух
4. Після розпаду Австро-Угорської імперії, наприкінці 1918 р.
стала актуальною проблема про об`єднання Закарпаття з
українською державою.
21 січня 1919 р. в Хусті було проголошено возз`єднання
Закарпаття з Україною, проте, умови зовнішньої політики не
сприяли цьому.
Представницький орган влади 8 травня 1919 р. проголосив
про злуку Закарпаття з Чехо-Словаччиною. Це було
необхідно для одержання автономії. (Але ЧСР недотримала
свого слова)
5. Карпатські
українці –
частина
російського
народу;
право автономії у
складі
Чехословаччини
або Угорщини
Соціальна база
Підтримувалися
чехословацькими
аграрною, народно-
соціалістичною, народно-
демократичною партіями
Окремі представники
греко-католицького
духовенства,
інтелігенції
Просвітницьке
“Общество им.
Духновича”
Основна ідея
6. Ідейні засади
Русини – самобутня
європейська нація
Мета
Автономія
Закарпаття,
у перспективі -
незалежність
Соціальна база:
мадяризовані священики.
Народної підтримки
не було
8. У ЧСР Закарпаття вважали занедбаним
аграрним краєм , який забезпечував
Чехо-Словаччину дешевою робочою
силою та сировиною.
Промисловість практично не
розвивалась. Був незначний розвиток у
лісовій та лісохімічній галузях.
Робітники у неналежних умовах праці,
отримували низьку заробітну плату.
Загалом ЧСР не була зацікавлена в
економічному розвитку Закарпаття, але
певну підтримку таки надавала
9. Закарпаття не мало власних партій, а якщо партії і були,
то лише під керівництвом Чехо-Словацьких.
Найвпливовіші:
1. Аграрна
2. Комуністична
3. Людова
4. Соціал-демократинчна
Політика місцевих партій поширювалась на різні течії:
москвофіли, русини, українці.
10. Становище української школи після років мадяризації дещо
поліпшилось, збільшилась кількість шкіл. Але влада Чехо-Словаччини
від 28 червня 1925 р. визнала українську мову «чужою» для населення
Закарпаття
Як наслідок, вводилась
заборона викладання
українською мовою у
школах, натомість
викладали чеською
Процес деградації української освіти посилився
після окупації 1939 р. краю Угорщиною. Згодом
не залишилося жодної української школи
11.
На Закарпатті не було ні
свободи слова, ні свободи
друку
«Неповага до руського
народу та руської мови
були помітні повсюди.
Всюди були чеські написи,
але руських - майже
ніде…»
12. 8 жовтня 1938 р. було утворено
перший автономний уряд на чолі з
А. Бродієм (затверджений
центральною владою 11
жовтня 1938 р.).
22 листопада 1938 р. празький
парламент ухвалив конституційний
закон про автономію Карпатської
України, після чого Чехо-
Словаччина перетворилася на
федеративну державу чехів,
словаків і карпатських українців
13. А. Бродія було усунуто з
посади голови уряду.
Прем'єр-міністром
Карпатської України
обрано Августина Волошина.
2 листопада 1938 р. значна
частина Карпатської України
були приєднані до Угорщини.
10 листопада столицю
Карпатської України
перенесено до Хусту
Герб Карпатської
України
14. Провідна
ідея
Єдність
українців по
обидва боки
Карпат
Соціальна база -
більшість населення
краю.
Провідна сила -
Християнсько-народна
партія
Мета: пробудження національної
самосвідомості населення,
автономія в ЧСР, приєднання до
Соборної України
Августин
Волошин
15. У січні 1939 року була
заснована політична організація
закрпатських українців, що
відстоювала ітереси
українського населення-
Українське національне
об'єднання (УНО).
15 березня 1939 р. на засідані
Сейму було оголошено про
самостійність Карпатської
України
16. Було ухвалено закон, що містив такі пункти:
Карпатська Україна - незалежна держава;
Назва держави - Карпатська Україна;
Карпатська Україна - це республіка з президентом, вибраним
Соймом Карпатської України;
Державна мова - українська;
Барва державного прапора Карпатської України є синя і
жовта
17. Український політичний, культурний, релігійний
діяч Закарпаття, греко-католицький священик.
1917-1938 - директор вчительської семінарії
в Ужгороді; автор ряду підручників.
26 жовтня 1938 р.Волошин був призначений
новим прем'єр-міністром автономного
уряду Карпатської України.
15 березня 1939 р. став президентом
Карпатської України
У травні 1945 р. заарештований радянськими
спецслужбами. Помер у московській Бутирській
в'язниці 19 липня 1945 року.
15 березня 2002 р. Надано посмертне звання»
Герой України» з удостоєнням ордена Держави
18. Політика Августина Волошина:
Допомого найбіднішому населенню,
скасування деяких податків;
Налагодження зовнішньо-еконоічних
стосунків з іншими державами;
Надання можливості закарпатцям
виєжджати за кордон на заробітки;
Повна Українізація суспільства;
Існуання єдиної політичної партії –
УНО
19. У листопаді 1939 р. як напівмілітарна структура із
добровольців була створена Карпатська Січ, голова якої був
Степан Росоха. На чолі організації стояла Головна команда:
командант Дмитро Климпуш, заступник Іван Роман і штаб з
осідком у Хусті. Бойовики Карпатської Січі підтриували
тісні зв`язки з німецькою службою безпеки, групи січовиків
готувалися до війни з Польщею на боці Гітлера. Частина
січовиків виконувала допоміжну службу в поліції чи
прикордонній сторожі. Проводилася також культурно-
освітня праця серед населення (артистична група «Летюча
естрада», видавався тижневик «Наступ» під редакцією С.
Росохи)
21. Загалом були переваги і недоліки перебування Закарпаття у
складі Чехо-Словаччини.
Перевагою була певна економічна підтримка населення а саме
надання безземельним селянам частинку власної землі,
будувалися дороги, мости. Відбулося розширення шкіл.
Недоліком був перш за все колоніальний характер політики.
80 % урядовців були вихідцями з Чехії, звужено викладання
українською мовою, великий вплив здійснювали чеські
політичні партії, самостійної української партії не було. У той
час на Закарпатті панували три течії: москвофільство, русинство
і безперечно українська течія, найпослідовніше якої
дотримувалася Християнсько-народна партія на чолі з
Августином Волошином