333

1. Резервний урок до теми:«Український державотворчий процес».
Тема. Проголошення Акту ЗлукиУНР та ЗУНР.
Мета. На основі знання фактичного матеріалу виявити історичні умови, які
спонукали політичних лідерів УНР та ЗУНР підписати Акт злуки;
з'ясувати ставлення сучасників до цієї історичної події;
удосконалюватинавичкироботиз історичним джерелом; уміння працюватив
малих групах;
виховувати шанобливе ставлення до державних символів, розуміння
приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття
відповідальності за долю держави та українського народу.
Обладнання. Роздатковий матеріал для роботи з історичними джерелами,
стенд «Символи України», презентація за темою.
Зміст уроку.
І. Організація класу.
ІІ. Актуалізація знань учнів.
Слайд № 2.
Ділова гра «Спільний проект».
Учні об'єднуються в малі групи , отримують завдання різного змісту для
висвітлення проблеми з різних боків. по завершенню роботи кожна група
звітує і записує на дошці певні положення. В результаті з відповідей
представників груп складається спільний проект, який рецензується та
доповнюється групою експертів.
Завдання дляспільногопроекту: «Українасоборна – погляд сучасникау 1919
рік».
І група.
« Схарактеризуйте політичну ситуаціюв Наддніпрянській Україні в 1918 – на
початку 1919р. які політичні події цього періоду спонукали лідерів до
об'єднання з ЗУНР?»
ІІ група.
« Схарактеризуйте військову ситуацію в Наддніпрянській Україні в 1918 – на
початку 1919 р. Чи існувала на той час загроза знищення української

2. державності? Які, на вашу думку, заходи дали б можливість зберегти
незалежність України?»
ІІІ група.
« Схарактеризуйте державотворчий процес на Західноукраїнських землях.
Які заходи впроваджував уряд ЗУНР для укріплення своєї влади ?»
ІV група.
Схарактеризуйте зовнішньополітичні обставини, які спонукали політичних
лідерів ЗУНР до об'єднання з УНР.
Завдання експертам.
На основі відповідей представників груп проаналізуйте історичніумови, які
спричинили об'єднання українських земель в єдину державу.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Отже, на початку 1919 року на територіїсучасноїУкраїниіснувалидві держави
– УНР та ЗУНР.
Робота з картою.
Слайди № 3,4.

3. - Покажіть на карті територію сучасної України.
- Порівняйте її розміри з розмірами територій, які контролювалиуряди
УНР та ЗУНР.
- Покажіть територію , підконтрольну УНР.
- Покажіть територію, підконтрольну ЗУНР.
Вчитель.
Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі
України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії,
Польщі,Австро-Угорщини.Тожспоконвічноюмрією українців булооб'єднання
розрізнених частин України в межах однієї держави.
Об'єднавчийрух,якийнаприкінці1918 –на початку1919р.р. охопив майже
всю Україну, досяг свого апогею і в двадцятих числах січня перемістився в
столицю УНР.
ІV. Повідомлення теми та мети уроку.
Слайд №1.

4. Сьогодніна уроцімище раз згадаємоосновніподіїпроголошенняДекларації
про об'єднання УНР та ЗУНР, детально проаналізуємо цей документ та
з'ясуємо історичні наслідки цієї події.
V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.
Вчитель.
А зараз наші історики – дослідники ще раз нагадають нам основні події, які
передували проголошенню Декларації про об'єднання УНР та ЗУНР.
З початком Першої світової війни у Галичині було створено Головну
Українську Раду ( пізніше – Загальна Українська Рада), яка відстоювала
інтереси українців. Євген Петрушевич, ЄвгенЛевицький, КостьЛевицький,
Семен Вітик – одні з перших виступили з ідеєю соборності України. На їх
думку, ця дія відповідала б найвищому ідеалу української нації. У їх
численних промовах відкрито пропагувались ідеї злуки всіх українських
земель.
9 жовтня 1918 року на засідання австрійського парламенту 'майбутній
глава уряду ЗУНР К. Левицький висловив загальне прагнення галицького
народу до Києва.
20 жовтня 1918 року на багатотисячній маніфестації у Львові С. Вітик
закликав до негайної злуки з великою Україною.
Підвищений інтерес до соборності серед громадсько – політичних діячів
Галичини був невипадковий. Передбачаючи швидкий занепад Австро –
Угорської імперії українці боялися, щоб Галичина не відійшла до складу
Польщі. Тому 18 – 19 жовтня 1918 року у Львові відбувся з'їзд політичних і
громадських діячівукраїнських земельу складі Австро – Угорської імперії,
на якому було створено Українську Національну Раду.
З'їзд від імені Ради видав постанову, яка окреслювала українську етнічну
територію в Австрії та зазначала, що «… ця українська національна
територія стає українською державою». На жаль, така заява не мала
практичного значення , і важлива лише як вияв політичної думки і волі
українців Галичини.
У середині листопада 1918 р. Австро – Угорська імперія розпалась під
впливом революційних подій в країні. І вже 1 листопада війська
Української Національної Ради захопили Львів, проголосивши створення
Української держави. А 13 листопада за новоутвореною державою
закріпиласьназва ЗУНР. Тож одниміз найважливішихзавдань уряду ЗУНР
було об'єднання всіх українських земель в єдину державу. Але поки
гетьман П. Скоропадський володарював у Києві, ця мета була
недосяжною. Ситуація змінилася, коли на зміну гетьманату до влади
прийшла Директорія. Було відновлено УНР та її закони. Директорія дуже
прихильно поставилась до ідеї соборності. Як наслідок, ініціатори

5. об'єднавчого руху, представники Державного Секретаріату ЗУНР – Д.
Левицький, Л. Цегельський , члени Директорії В. Винниченко, С. Петлюра,
П. Андрієвський, Ф. Швець 1 грудня 1918 року підписали у Фастові
передвступний договір про наміри об'єднати населення і території обох
утворень в одній державі. Обидва уряди зобов'язувалися в найкоротший
час здійснити це об'єднання. Даний договір, викликавши схвалення
українського загалу, став, по суті, першим і основним актом соборності.
Після нього значно активізувалася боротьба за ідейно – політичну і
територіальну консолідаціюукраїнцівусіхземель.Першерішенняу цьому
напрямі зробила Українська Національна Рада, яка 3 січня 1919 року
одностайно прийняла ухвалу про злуку ЗУНР з УНР.
Київські видання друкували численні статті, інформації, інтерв'ю,
присвячені об'єднанню українських республік. Директорія і Рада
Народних Міністрівпризначили урочисте святкування злуки УНР і ЗУНР на
22 січня. Мабуть, це було не випадково, бо вказаний день збігався з
річницею історичного ІV Універсалу Української Центральної Ради, згідно
з яким УНР проголошуваласьсамостійною, незалежноюдержавою. Отже,
він мав стати днем подвійного всенародного свята – Незалежності й
Соборності.
Вчитель.
Слайди № 5,6,7,8,9.
І ось настав день, за який українці боролись упродовж багатьох століть. Уранці 22 січня
біля святої Софії було велелюдно. Вхід з Володимирської вулиці прикрашала
тріумфальна арка з гербами історичних земель України. Під звуки оркестру крокували
військові підрозділи. Урочистості розпочав заступник президента ЗУНР Л. Бачинський,
який нагадав про традицію «одного нерозривноготіла» від Володимира Великого до
«великих гетьманів». Держсекретар Л. Цегельський оголосив вірчу грамоту президії
УкраїнськоїНаціональноїРади й передавїї головіДиректоріїВолодимируВинниченку,
який привітав галицьких делегатів, наголосивши на непересічному значенні Акта
соборності. Представник Директорії Ф. Швець виголосив великі слова: «Віднині
зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина,
Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна – в одну Велику Україну.
Віднині український народ, звільнений могутнім поривом власних сил, має змогу
об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української
Держави на добро і щастя українськогонароду». Усвідомлюючи суспільно – політичне
значення цієї події, керівництво Директорії подбало, щоб прийняття Акту Злуки стало
величною маніфестацією єднання східних і західних українських земель, днем
народження єдиної незалежної соборної держави.
Сценарій урочистостей розроблявся під керівництвом міністра освіти І. Огієнка, а
режисурою опікувався М. Садовський. Особливої значущості події надавала

6. присутністьусьогокерівництваУНР,представниківЗУНР,делегатів ТрудовогоКонгресу,
духовенства, військової старшини, іноземних дипломатів та великої кількості людей.
Це була велика, урочиста, єдина в своєму роді історична маніфестація братерства
українського народу. Вона не лише справила велике враження на всіх учасників, але й
почала нову добу в житті народу. Ця заява єдності всього народу назавжди знищила
штучно збудований фізичний і духовний кордон. Таким чином, вперше за кілька
століть був зроблений серйозний крок до об'єднання більшості етнічних українських
земель в єдину державу.
Вчитель.
- А зараз я пропоную вам детально ознайомитись з документом, за
допомогою якого було проголошено об'єднання українських земель в
єдину державу.
- Для кращого усвідомлення змісту документу пропоную користуватися
пам'яткою.
Робота з історичним документом.
УНІВЕРСАЛ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 22 січня 1919 року.
Іменем УкраїнськоїНародноїРеспублікиДиректоріяоповіщаєнародукраїнський
про велику полію в історії землі нашої української.
3 – го січня 1919 року в м. Станіславі Українська Національна Рада Західної
Української Народньої Республіки, як виразник волі всіх українців Австрійської
Імперії і як найвищийїхній законодавчийчинник,торжественнопроголосилазлуку
Західної Української Народньої Республіки з Наддніпрянською Українською
Республікою в одноцільну суверенну Народню Республіку.
Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших,
Директорія Української Народньої Республіки ухвалила тую злуку прийняти і
здійсняти на тих умовах, які зазначені в постанові Західньої Української Народньої
Республіки від 3 – го січня 1919 року. Однині воєдино зливаються століттями
одірвані одна від одної частини єдиної України - Західно – Українська Народня
Республіка (і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились
віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України.
Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка. Однині народ
український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу
об'єднаними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну самостійну Державу
Українську на благо і щастя всього її трудового народу.
22 січня 1919 року у м. Києві

7. Як працювати з джерелом інформації:
1. Уважно прочитайте текст джерела інформації.
2. Визначте, ким складений текст джерела і з якої причини.
3. Встановіть дату появи даного джерела.
4. Якможнаохарактеризувати той історичнийперіод,колибулоскладене
джерело? Що ви про нього знаєте?
5. Визначте, про яку конкретну особу або подію йде мова в тексті
джерела?Скільки часу відокремлюєсаму подіючи особистістьвід часу
опису?
6. Наскільки правдиво в джерелі висвітлені історичні події? Спробуйте
довести свої міркування. Знайдіть у тексті ті місця, що допоможуть
аргументувати вашу думку.
7. Що є нереальним в тексті джерела?
8. Чим дане джерело інформації збагатило ваші знання?
9. На які міркування наштовхуєвас змістданого джерела? Які висновки зі
своїх міркувань ви можете зробити?
Учні працюють у малих групах, а потім повідомляють про результати своєї
роботи.
Вчитель.
- Ви зрозуміли, що для кращого розуміння навчального матеріалу,
необхідно багато працювати з джереламиінформації. І зараз я пропоную
вам ознайомитись з різними джерелами інформації, які дають уявлення
про ставлення сучасників до цієї події.
ЛонгинЦегельськийговоривпро день 22січня: «цетака дата, що її виучувати
будуть напамять українські діти грядущихпоколінь побіч таких дат, як дата
Хрещення Русі, як битва біля р. Калки, як Полтавська битва або зруйнування
Січі».
Учасник визвольних змагань, перший міністр закордонних справ України
Олександр Шульгін писав: «Ідея, проголошена 22 січня 1919 року, живе й

8. житиме: нас поділяликордони,але цей актназавждивстановив: існуєєдина
українська нація».
Зовсім інакшої думки був відомий політик, майбутній прем’єр
УНР, І. Мазепа: «Проголошення української соборности було великим
історичним актом в житті українського народу, проте мало лише
декларативне значення».
В. Винниченко коментує Акт Злуки не з акцентами на його політичній
значущості, а з наголосом на його зовнішній недоречній урочистості,
помпезності: «свято поєднання» відбулося «розуміється, на Софійській
площі, з дзвонами, молебнем, парадомі Головним Отаманом». Зрештою і
заголовок підрозділу «Свято поєднання і «Мертвонароджений», у якому
переповідаютьсяці події,звучить відвертим дисонансомоптимістичнійназві
його книги «Відродження нації».
« Безпорадність проводу впливала на загальнийнастрій, - писала сучасниця
тих подій, історик Наталя Полонська – Василенко. – Україна, затиснута між
двома потужними силами – Антантою і більшовиками – не мала сил для
боротьби. Військо розбігалося, ширилося безладдя. У такихумовахпройшла
майже непоміченою подія, яка мала велике ідейне значення: свято
соборності України. 22 січня 1919 року на Софійській площі проголошено
злуку УНР і ЗУНР… Але під тиском невідрадних подій свято пройшло сухо,
тихо».
План зіставлення різних джерел інформації:
1. Уважно прочитайте текст жерел інформації.
2. Визначте, яка історична подія, особа або яке явище є головною темою
джерел.
3. Встановіть авторів джерел. Хто з них, на ваш погляд, міг точніше
описати подію? Чиїй думці можна довіряти більше? Чому?
4. Визначте,з якихпитань, положеньви будетезіставляти тексти джерел.
5. Знайдітьв текстах положення, які повторюються. Самецюінформацію
можна вважати найбільш достовірною.
6. Підлягаєсумнівутаінформація,щоміститьсятільки в одномуджерелі.
Хоча різні відомості не завжди правдоподібні, вони можуть
створювати більш повну картину, висвітлювати подію з різних сторін.
7. Підводячи підсумки, спробуйте досить чітко усвідомити, що є
головним і найбільш достовірним в даній події. Визначте ті питання,
що вимагають додаткового підтвердження.

9. Робота з візуальним джерелом.
Слайд № 5
Загальна схема аналізу історичних фотографій
Інтерпретація доказу Чому ви так думаєте?
Які засоби застосовує
автор?
Наскільки ви
упевнені в
цьому?
1. Що, на вашу думку,
відбувається на цій фотографії?
2. Хто ці люди? Чим вони
займаються? Які це об'єкти?
3. Приблизно вкажіть, коли, на
вашу думку, був зроблений
знімок (рік, період, подія?)
4. У яку пору року зроблений
знімок?
5. Це природнафотографіячидля
неї спеціально позували перед
камерою?

10. Назвіть будь – які інші історичні джерела, що могли б вам допомогти
перевірити достовірність ваших висновків щодо цієї фотографії.
Що ви знаєте про події, які відтворені на фото?
Чи відповідаєця фотографія на питання, на які ви б хотіли одержативідповіді?
Вчитель.
Акт злуки УНР та ЗУНР мав бути затверджений Установчими зборами,
скликаними з території всієї України. До того часу Західна область УНР
залишалася зі своїми законодавчими і виконавчими органами влади.
Спроба возз'єднанняукраїнськихдержав булаприречена залишитисятільки
декларацією. Польські війська витісняли адміністрацію ЗУНР з території
західноукраїнськихземель. Через два тижні після церемонії злуки змушений
був залишити Київ і уряд Директорії.
Об'єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам'яті
українського народу. Свідченням того стали січневі події 1939 року у
Карпатській Україні – перше офіційне святкування Дня Соборності , а також
січневі події 1990 року, коли було створено живий ланцюг між Києвом та
Львовом , єднаючи Київ і Львів, Схід і Захід України.
VІ. Підсумок уроку.
- В яких історичних умовах було проголошено Акт Злуки УНР та ЗУНР?
- Як були організовані урочистості в Києві?
- Якназивається документпрооб'єднання УНР та ЗУНР?Що вам відомо про
його зміст?
- Розкажіть про наслідки цієї події.
VІІ. Домашнє завдання.
Написати есе за темою: « Україна соборна – погляд сучасника у 1919 рік».