2. Мета:
Знати форми та системи оплати праці, навчитись вирішувати ситуаційні задачі. Освоїти
альтернативні форми оплати праці в Україні та за кордоном
Питання, що розглядаються:
• Заробітна плата в умовах ринкової економіки. Тарифна система оплати праці
• Форми і системи оплати праці
• Планування фонду оплати праці
• Альтернативні форми оплати праці в Україні і за кордоном

3. Заробітна плата (ЗП) - виражена в грошовій формі частина національного доходу, що надходить
в особисте розпорядження працівників відповідно до кількості і якості витраченої ними праці.
Тарифна сітка являє собою шкалу розрядів, кожному з яких присвоєно тарифний коефіцієнт. У
машинобудівній промисловості, наприклад, застосовується переважно восьмирозрядна тарифна сітка:
Кт показує в скільки разів годинна тарифна ставка розглянутого
розряду більше, ніж годинна тарифна ставка першого розряду.
Наприклад, тарифний коефіцієнт шостого розряду знаходиться як: Сч1, Сч6 - годинні тарифні ставки першого і шостого
розряду.
У загальному випадку відрядний заробіток визначається так: Звд=Р·n,
Р – відрядна розцінка за одиницю виготовленої продукції, n – кількість одиниць виготовленої продукції чи виконаної роботи.
Відрядна розцінка для одиничного і дрібносерійного виробництв: Р= Сч1i·KTi·tшi,
KTi - тарифний коефіцієнт розряду на i - ой операції; tшi – штучний час (трудомісткість) на i-й операції.
Для крупносерійного і масового виробництва розцінка знаходиться як:
Нвир – норма виробітку.
По часовий заробіток розраховується так: Тф – фактично відпрацьований час.
Коефіцієнт приробітку - відношення фактичного відрядного заробітку бригади до загального тарифного заробітку
робітників бригади.
Коефіцієнт трудової участі (КТУ) – розраховується по спеціальних методиках, що враховують індивідуальні
показники роботи окремих робітників.
КТУ може бути в межах від 0 до 2.

4. Непряма відрядна система оплати праці – застосовується для допоміжних робітників, від результатів праці яких
залежить виробіток основних робітників. Вона застосовується для оплати праці наладчиків, транспортних робітників і т.
д. Для таких робітників звичайно використовується денна тарифна ставка (СТдн). Після переводу оплати праці на
непряму відрядну систему розцінка знаходиться так:
М – кількість об'єктів (бригад, основних робітників), що обслуговуються допоміжними робітниками;
Нво – норма виробітку основних робітників, які обслуговуються допоміжними робітниками.
Відрядно - прогресивна система оплати праці використовується для несприятливих ділянок виробництва, на яких
необхідно стимулювати перевиконання норми на визначені періоди часу (3 – 6 місяців).
Наприклад:
Приклад: Визначити заробіток робітника при використанні відрядно - прогресивної системи оплати праці, якщо робітник
п’ятого розряду за місяць виготовляє 100 виробів з нормою штучного часу tш=2,7 год. /шт. . Відповідно до норм
виробітку він повинний виготовити за зазначений період 65 виробів. Базовий коефіцієнт виробітку - 108%.
При використання відрядно - прогресивної системи величина заробітку(Звп) знаходиться як: Звп=Рн ∙ nб+Рз(nф - nб),
Рн – нормальна розцінка; Рз - збільшена розцінка; nб – кількість виробів у межах базової норми виробітку; nф – фактична
кількість виготовлених виробів.
Рн=Сч1 ∙ КТ5 ∙ tш=1,32 ∙ 1,7 ∙ 2,7=6,06грн.
nб =65 ∙ 108%/100%71шт. , nф=100 шт.
Для визначення Рз необхідно визначити відсоток перевиконання норм часу(П):
По величині цього відсотку і по шкалі знаходиться коефіцієнт збільшення розцінок(Кз):
Рз=Рн(1+Кз)=Рн(1+1)=6,06 ∙ 2=12,12 грн.
Тоді заробіток складає: Звп=6,06 ∙ 71+12,12(100-71)=781,74 грн.
При відрядно-преміальній системі робітнику крім заробітку по прямих відрядних розцінках виплачується премія за
виконання і перевиконання встановлених кількісних і якісних показників.

5. Фонд заробітної плати (ФЗП) – це обсяг грошових коштів, необхідних для оплати праці відповідно
до кількості і якості випущеної продукції. В плановий ФЗП включають всі грошові виплати ВПП і
промислового персоналу.
Прямий фонд ЗП робітників-відрядників (Фпр.в.) складається з оплати по відрядних розцінках:
Pij – розцінка при виконанні j-ій операції на i-му виробі; Овi – об’єм випуску виробів i-го виду;
n - число нормованих операцій при виготовленні одного виробу i-го виду; m – число видів виробів.
Прямий фонд ЗП робітників-почасовиків являє собою оплату фактично відпрацьованого часу:
КТср – тарифний коефіцієнт середнього розряду почасових робіт по даному виробничому підрозділу;
Ncп - списочна чисельність робітників-почасовиків.
Годинний фонд зарплати (Фг) включає прямий фонд і доплати: Фг=Фпр+дч,
Денний фонд (Фд) - це оплата за час, який має бути відпрацьований: Фд=Фч+дд,
Місячний (річний) фонд – це весь фонд ЗП: Фм(р)=Фд+дм,
На основі величини річного фонду ЗП виконується розрахунок середньо річної ЗП: Зр=Фр/Nсп,

6. До них можна віднести безтарифну систему оплати праці і оплату по контракту.
Безтарифн а система є варіантом колективної системи оплати праці. ЗП кожного працівника
знаходиться як частка ФОП колективу і залежить від коефіцієнта кваліфікаційного рівня працівника
(Ккр), його коефіцієнта трудової участі (Кту) і відпрацьованого часу за даний період (Т).
Зпф - фактична зарплата працівника за минулий період (один-чотири квартали);
Зм - мінімальна ЗП на підприємстві.
Одержані величини Ккр використовуються для поділу працівників на групи по кваліфікаційному рівню і розрахунку
індивідуального заробітку. Кту розраховується для всіх працівників щомісячно. Він може коригувати ЗП не більше ніж на
10%. Сума балів, які заробив кожен працівник (впі) знаходиться як впі = Ккрі ∙ Ктуі ∙ Ті,
Потім визначається вартість одного балу (Вб): ФОПк - фонд оплати праці колективу;т-кількість працівників
ЗП кожного працівника знаходиться так: ЗПі = впі ∙ Вб,
Є і інші варіанти безтарифної системи оплати праці. Цю систему найбільш доцільно
використовувати на малих підприємствах (чисельністю до 50 працівників), або в
підрозділах більших підприємств.