Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

экономика предприятия Лекция 8

195 views

Published on

перезалита

Published in: Economy & Finance
  • Login to see the comments

  • Be the first to like this

экономика предприятия Лекция 8

  1. 1. Мета: Вивчення таких понять, як: конкуренція, конкурентоздатність. Ознайомитись та вивчити головні формули по темі. На прикладах, які приведені в лекції навчитись вирішувати реальні задачі. Питання, що розглядаються: • Загальні поняття про конкурентоспроможність товарів і товаровиробників • Методи оцінки рівня конкурентоспроможності нової техніки • Визначення рівня конкурентоспроможності за методом функції бажаності
  2. 2. Конкуренція - важливий чинник ринкової економіки. Конкурують між собою товари, подані на ринках, і виробники цих товарів - фірми, галузі, країни. Тому конкуренція і конкурентоспроможність можуть розглядатися в двох аспектах: а) конкурентоспроможність товарів (продукції, послуг); б) конкурентоспроможність товаровиробників (фірм, галузей, країн). Під конкурентоспроможністью виробника розуміється його спроможність вести ефективну виробничо-збутову діяльність і тим самим протистояти конкурентам. Під рівнем конкурентноздатності товаровиробника варто розуміти показник, що дає відносну характеристику його спроможності протистояти конкурентам на конкретних ринках у розглянутий період. Конкурентоспроможність продукції - це її властивість, а рівень конкурентоспроможності - показник цієї властивості, що дає відносну характеристику спроможності продукції задовольняти вимоги конкретного ринку в розглянутий період у порівнянні з продукцією конкурентів. Під рівнем конкурентоспроможності товару пропонується розуміти відносну характеристику продукції (послуги) як товару, що виражає ступінь її преваги на даному ринку товару-конкуренту (аналогу). Апостеріорним критерієм конкурентноздатності в цьому розумінні може служити відносна частка продажів оцінюваного товару Jні в порівнянні з товаром-конкурентом: Jні = Мн / (Мн + Мі), Мн, Мі - обсяги продаж нового товару та і-го його аналога. Конкурентоспроможність продукції (послуги) залежить від ряду чинників, що впливають на перевагу товарів і визначають обсяг їхньої реалізації на даному ринку: • Техніко-економічні чинники • Комерційні чинники • Нормативно-правові чинники
  3. 3. Оцінка конкурентоспроможності нових виробів проводиться на основі співставлення її технічних, якісних, експлуатаційних, економічних, естетичних, ергономічних та інших параметрів с параметрами базової техніки або техніки-еталона. Найчастіше на практиці використовуються два основних методи оцінки конкурентоспроможності нової техніки - диференційний та комплексний. Диференційний метод дозволяє лише констатувати факт конкурентоспроможності інноваційної техніки або наявність в неї недоліків в порівнянні з технікою-еталоном. Диференційний метод оцінки конкурентоспроможності заснований на співставленні одиничних параметрів розроблюємої та базової техніки. В результаті такої оцінки встановлюється наступне: а) чи досягнуто рівня параметрів базової техніки; б) по яким параметрам цей рівень досягти не вдалося; в) які з параметрів в найбільшій мірі відрізняються від базових. Якщо за базу оцінки прийняти величину певного параметра, розрахунок одиничного показника (qi) нової техніки слід проводити по одній з наступних формул: qi = i / io 100 % qi = io / i  100 % i = 1, 2, 3,....., n, i - значення і-го параметра техніки, що розроблюється; io - значення і-го параметра базової техніки; n - кількість функціонально-технічних показників, що розглядаються. Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності, на відміну від диференційного методу, оснований на використанні групових, інтегральних та змішаних показників або на співставленні показників одиничних корисних ефектів техніки-еталона і техніки, що розробляється. Розрахунок групового показника конкурентоспроможності по нормативно-правовим параметрам (Jнп) проводиться по наступній формулі: Jнп = qн1 qн2 qн3......qm, qні - одиничний показник конкурентоспроможності по і-му нормативному параметру; m - кількість нормативних показників.
  4. 4. Розрахунок групового показника конкурентоспроможності по техніко-економічним показникам Jтп (за виключенням нормативних) проводиться з використанням наступної формули: Jтп = qт1 т1 + qт2 т2 + qт3 т3 +...... + qтк тк, qті - одиничний показник конкурентспроможності по і-му технічному параметру; ті - вага і-го показника (параметра) в загальному наборі з “к” технічних показників, які характеризують потребу в даному виробі. Інтегральний показник конкурентоспроможності нової техніки J по відношенню до техніки-еталону визначається за допомогою наступної формули: J = Jнп Jтп Jеп, Jнп, Jтп, Jеп - відповідно групові показники конкурентоспроможності по нормативно-правовим, техніко-економчним та комерційним параметрам. Наприклад, нехай на ринку є три товари-конкуренти, що займають по обсягу продажів відповідно 20, 30, і 50% місткості ринку, тобто їхні обсяги продаж відносяться як 2:3:5, а частки продаж складають: J1 = 0,2; J2 = 0,3; J3=0,5. На ринок поставляється нова (оцінювана) продукція. Для прогнозування її конкурентоспроможності був проведений експертний опит групи експертів із 10 чоловік. Кожному експерту задавалося одне питання: “Якому з двох товарів Ви віддасте перевагу, роблячи покупку на даному ринку в розглянутий період - оцінюваному або його конкуренту? ” Це питання задавалося кожному експерту тричі - для порівняння оцінюваної продукції з кожним із конкурентів. У результаті опиту з'ясувалося, що при порівнянні з першим аналогом оцінюваному товару віддали перевагу 5 експертів, при порівнянні з другим - 8, а при порівнянні з третім - 4. Вважаючи, що відношення n / 10 (n - число експертів, що віддали превагу оцінюваній продукції) є апріорна оцінка переваги нової продукції щодо кожного і-го аналога-конкурента, знаходимо наступні оцінки: Jн1 = 0,5; Jн2 = 0,8; Jн3 = 0,4. Тепер по формулі (21.9) можна знайти апріорну (прогнозовану) оцінку очікуваної частки продажів нової продукції на даному ринку: Jн = 1/{1 + 0,5/0,5 + 0,2/0,8 + 06/04} = 4 / {4+4+1+6} = 4/15 = 0,267 Обчислення, виконані по цій формулі, показують, що місткість ринку з новим товаром можна прийняти кратною 15 одиницям, а обсяги продаж будуть співвідноситися як Jн : J1 : J2 : J3 = 4 : 4 : 1 : 6 Це значить, що очікувані частки продажів складуть: для нового товару 4/15; для конкурента №1 - 4/15; для конкурента №2 - 1/15; для конкурента №3 - 6/15, тобто поява нового товару на ринку веде до зміни співвідношень обсягу і частки продаж усіх товарів. Це пояснюється перерозподілом попиту на товари в зв'язку зі зміною їхньої переваги в нових умовах ринку.
  5. 5. метод оцінки рівня конкурентноздатності дозволяє досить просто і наочно одержати кількісні оцінки рівня конкурентоспроможності різних об'єктів по всій сукупності розглянутих параметрів, а також гнучко реагувати на навіть незначні зміни кожного з них. Процедура одержання таких оцінок містить у собі три наступні етапи: а) вибір критеріїв (параметрів) оцінки досліджуваного об'єкта (вироби, послуги і т. п. ); б) одержання оцінок стану рівнів окремих параметрів конкретного об'єкта дослідження; в) об'єднання отриманих оцінок в один узагальнений показник, що характеризує рівень конкурентоспроможності досліджуваного об'єкта в цілому. Метод заснований на використанні функції бажаності е - основа натурального логарифма; x - приведене значення параметра досліджуваного об'єкта. Функція f визначена в інтервалі 0....1 і використовується в якості безрозмірної шкали, названою шкалою бажаності, для оцінки рівнів параметрів порівнюваних об'єктів (виробів, послуг). Відповідність значень функції бажаності рівню конкурентноздатності досліджуваного об'єкта:
  6. 6. Процедура одержання оцінки рівня параметра виробу по шкалі (функції) бажаності f містить у собі наступні етапи: а) визначення значень приведеного параметра x, що відповідають вузловим точкам шкали бажаності по формулі (21.12); б) визначення значень параметра P, що відповідають межам інтервалів шкали бажаності f, відповідно до умов (критеріїв), приведених у табл. 21.2; в) визначення коефіцієнтів апроксимації за даними x і P ; г) обчислення значення x для конкретного значення оцінюваного параметра P по формулі (21.12); д) визначення значення функції бажаності f для оцінюваного параметра. Маючи оцінки рівнів окремих параметрів виробу, розраховується рівень конкурентоспроможності усього виробу за допомогою узагальненої функції бажаності F: F = (f11 x f22 x....х fіi x.... x fnn)1/n, fі - значення функції бажаності для i-го параметра досліджуваного виробу; i - вагомість i-го параметра досліджуваного виробу; n - кількість проаналізованих параметрів виробу. У випадку, коли заздалегідь невідомі вимоги конкретних споживачів, рекомендується притримуватися наступних правил: а) за f = 1,00 приймається рівень параметра, що перевищує кращий світовий або максимально можливий рівень, або рівень, поліпшувати котрий немає рації; б) за f = 0,80 приймається кращий світовий рівень, тобто найкраще значення параметра серед усіх розглянутих; в) за f = 0,20 приймається найнижчий рівень значення параметра серед усіх розглянутих виробів; г) за f = 0,00 приймається найбільше низький рівень значення параметра, що можна собі представити; д) інтервал на шкалі параметрів, що відповідає значенням функції бажаності f = 0, 20...0,80 варто розбивати рівномірно. При цьому значення параметра P у точках, що відповідають значенням бажаності 0, 37 і 0, 63 визначаються з рівняння апроксимації. Наприклад, для випадку лінійної моделі: P = (x - a) / b, а, b - лінійні коефіцієнти.

×