Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів

1. Охорона праці жінок,
неповнолітніх та
інвалідів
Виконала :
Студентка 4 курсу, МЕіМ факультету
Ракул Людмила

2. Термін "охорона праці" у вузькому розумінні визначається як створення
для працівників здорових та безпечних умов праці.
Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. в ст. 1 так визначає
охорону праці так:
"Охорона праці — це система правових, соціально-економічних,
організаційно- технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів,
спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі
роботи".

3. Охорона праці жінок
Згідно зі ст. 24 Конституції України жінки мають рівні з чоловіками права
і свободи. Рівноправність жінок у сфері трудових відносин забезпечується
наданням їм рівних з чоловіками можливостей у професійній підготовці, у
праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці та
здоров'я жінок; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати
працю з материнством; матеріальною і моральною підтримкою материнства і
дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним
жінкам і матерям.

4. Забороняється:
 Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із
шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах.
 Залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких
перевищує встановлені для них граничні норми.
Граничні норми :
підіймання і переміщення вантажів при
чергуванні з іншою роботою –
до 2 разів на годину – 10 кг;
підіймання і переміщення вантажів протягом
робочої зміни – 7 кг.

5. Праця вагітних жінок і жінок, які мають
неповнолітніх дітей, регулюється чинним
законодавством.
 Статті гл. XII Кодексу законів про працю України забезпечують права жінок
на максимально досконалі режими праці і відпочинку, обмеження праці
жінок на роботах у нічний час (ст. 175).
В нічний час застосування праці жінок з
22.00 год. до 6.00 год. – не допускається,
за винятком тих галузей, де це
викликається необхідністю. Вагітним та
жінкам з дітьми до 3-х років –
забороняється працювати в нічні,
надурочні, вихідні, відправляти у
відрядження.

6. Надзвичайно важливе значення мають
нормативи, які враховують материнську
функцію жінок
 переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком
до трьох років (ст. 178);
 жінкам надаються відпустки по вагітності і родах тривалістю сімдесят
календарних днів до родів і п'ятдесят шість календарних днів після родів
(ст. 179)
 перерви для годування дитини (ст. 183)
 відпустка 3 роки по догляду за дитиною, додаткова неоплачувана
відпустка 3 роки – з 3-х до 6 років.
 забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати
зарплату за мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до
3-х років.

7. Охорона праці неповнолітніх
Важливим є соціальний захист працюючої молоді. Неповнолітні
(особи, що не досягли вісімнадцяти років) у трудових
правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі
охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці
користуються пільгами, встановленими законодавством України (ст.
187).

8. Не допускається:
 залучення неповнолітніх до праці на важких роботах;
 на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних
роботах;
 до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні;
 а також до підіймання і переміщення речей, маса яких
перевищує встановлені для них граничні норми
Календ
. вік
Граничні норми вантажу, кг
Короткочасна
робота
Тривала робота
юнаки дівчата юнаки дівчата
14 5 2,5 – –
15 12 6 8,4 4,2
16 14 7 11,2 5,6
17 16 8 12,6 6,3

9.  Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість робочого
часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються
законом: молодше 16 років – не допускаються до прийняття на роботу, з 15
років – за згодою одного з батьків (або особи, що його замінюють). У
вільний від навчання час допускаються до роботи особи 14-річного віку
знову ж за згодою одного з батьків (або особи, що його замінюють).
 Тривалість робочого часу становить: 16-18 років – 36-годинний робочий
тиждень; 15-років – 24-годинний.
 Звільнення працівників, молодших 18 років, з ініціативи власника або
уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального
порядку звільнення, тільки за згодою відповідного комітету у справах
неповнолітніх.

10. Охорона праці інвалідів
Особи зі зниженою працездатністю володіють усією повнотою соціально-
економічних, політичних, особистих прав і обов'язків. Згідно із Законом
України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня
1991 p. дискримінація інвалідів заборонена і переслідується законом (ст.1).
З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з
урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право
працювати на підприємствах із звичайними умовами праці, в цехах і на
дільницях, де застосовується праця інвалідів, а також займатися
індивідуальною та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

11. Не допускається:
 відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі;
 звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу;
 переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів
інвалідності;
 залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час без їх згоди.

12. Робоче місце інваліда
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 p. №314
затверджено Положення про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів (ЗП України. -1995. - №7. - Ст. 181), яким
передбачено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка
виробничої площі на підприємстві, де створено необхідні умови для праці
інваліда.
Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані
створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-
соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації і
забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені
законодавством.

13. Висновки:
Тема «охорони праці жінок,неповнолітніх ті інвалідів» була є і буде
актуальною. Адже, важливою умовою життєдіяльності людей є праця. Тільки
завдяки праці люди можуть задовольняти свої матеріальні та моральні
потреби. Саме тому праця становить єдність двох функцій: засобу до життя і
сферу ствердження особи.
Право на безпечні та нешкідливі умови праці визнано в Україні одним із
конституційних прав людини і громадянина, забезпечення цього права
здійснюється за допомогою системи правових, соціально-економічних,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних
заходів та засобів, що утворюють охорону праці.