Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Працевлаштування в Україні

589 views

Published on

Працевлаштування в Україні

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Працевлаштування в Україні

  1. 1. Працевлаштування Виконали: студентки ЕМБ-502 Когут Вікторія та Попова Анна
  2. 2. 1. Основні трудові права працівників Працівники мають право на (стаття 2 Кодекс законів про працю України) на: • відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки; • здорові і безпечні умови праці; • об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку; • участь в управлінні підприємством, установою, організацією, • матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності; • матеріальну допомогу в разі безробіття; • звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.
  3. 3. 2. Застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні Стаття 42 ЗУ «Про зайнятість населення» визначає, що роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. 2. Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців, за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі - Дозвіл) на кожній посаді. 3. Іноземний найманий працівник може суміщати роботу на посаді, визначену дозволом, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника, за умови, що суміщення триває не більше 60 календарних днів протягом календарного року. 4. Іноземці та особи без громадянства мають право провадити в Україні інвестиційну, зовнішньоекономічну та інші види діяльності відповідно до законодавства.
  4. 4. 1) іноземці, які постійно проживають в Україні; 2) іноземці, які набули статусу біженця або одержали дозвіл на імміграцію в Україну; 3) іноземці, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні; 4) представники іноземного морського (річкового) флоту; 5) працівники закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні; 6) спортсмени, які набули професійного статусу, артисти та працівники мистецтва для роботи в Україні за фахом; 7) працівники аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт; 8) працівники іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку; 9) священнослужителі, які тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності; 10) іноземці, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги; 11) іноземці, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення; 12) інші іноземці у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Категорії осіб, працевлаштування яких здійснюється без Дозволу (ст.42 п.6 ЗУ «Про зайнятість населення) :
  5. 5. Розмір плати за видачу дозволу • строком від 1 до 3 років (або у випадку продовження строку дії на той самий строк) становитиме у шість прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб (станом на квітень 2018 року —10 200 грн). • строком від 6 місяців до 1 року (або у випадку продовження строку дії на той самий строк) становитиме чотири розміри прожиткових мінімуми доходів громадян для працездатних осіб (станом на квітень 2018 року — 6800 грн). • строком до 6 місяців буде коштувати два розміри прожиткових мінімуми доходів громадян для працездатних осіб (станом на квітень 2018 року —3400 грн).
  6. 6. 3. Поняття та види трудового договору Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст.21 КЗпПУ). Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
  7. 7. Види трудового договору (ст. 23 КЗпПУ) 1) безстроковий, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
  8. 8. 4. Випробування при прийнятті на роботу При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
  9. 9. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу (ст.26 КЗПпУ): • осіб, які не досягли вісімнадцяти років; • молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; • осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; • осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; • осіб, обраних на посаду; • переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; • осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітних жінок; • одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; • осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців; • осіб на тимчасові та сезонні роботи; • внутрішньо переміщених осіб. • при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
  10. 10. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках - шести місяців. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини. 1 Робітники до 1 місяця ч. 2 ст. 27 КЗпП 2 Особи, яких приймають на державну службу до 6 місяців ст. 35 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу) 3 Особи, які приймаються на службу в органах самоврядування до 6 місяців ч. 2 ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2011 р. № 2493-ІІІ, ст. 35 Закону про держслужбу 4 Особи, яких приймають на дипломатичну службу до 6 місяців ст. 11 Закону України «Про дипломатичну службу» від 20.09.2001 р. № 2728-ІІІ 5 Прийняті на військову службу за контрактом іноземці та особи без громадянства 2 місяці ч. 1 ст. 212 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ 6 Особи, яких приймають на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України до 6 місяців ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально- виконавчу службу України» від 23.06.2005 р. № 2713-IV 7 Особи, яких приймають на посади начальницького складу й державної служби до Національного антикорупційного бюро до 6 місяців ч. 5 ст. 10, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 р. № 1698- VII, ст. 35 Закону про держслужбу 8 Особи, які приймаються на службу в податкові чи митні органи до 6 місяців п. 342.2 ПКУ, ч. 1 ст. 570 МКУ, ст. 35 Закону про держслужбу
  11. 11. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; 2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці; 3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; 6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках (ст. 40 КЗпПУ):
  12. 12. 7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу; 9) призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду; 10) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
  13. 13. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника (ст.38 КЗпПУ) Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
  14. 14. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника (ст.39 КЗпПУ) Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП.
  15. 15. Трудова дисципліна: заохочення за успіхи в роботі Працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов'язки, надаються в першу чергу переваги та пільги в галузі соціально-культурного і житлово-побутового обслуговування. Таким працівникам надається також перевага при просуванні по роботі. Для певних категорій працівників чинним законодавством спеціально врегульоване проходження службової кар'єри. Зокрема, Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 р. передбачено кваліфікацію посад, рангів державних службовців, а також закріплено положення, відповідно до якого просування по службі здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі.
  16. 16. Трудова дисципліна: порушення та стягнення  Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть є одним з видiв юридичної вiдповiдальностi й застосовується виключно до порушникiв трудової дисциплiни.  За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. До державних службовцiв, окрiм загальних видiв дисциплiнарної вiдповiдальностi, застосовується попередження про неповну службову вiдповiднiсть.  Дисциплiнарне стягнення застосовується власником (уповноваженим ним органом) безпосередньо за виявленням проступку, але не пiзнiше одного мiсяця вiд дня його виявлення. До того ж, дисциплiнарне стягнення не може бути накладене, якщо з моменту вчинення проступку пройшло більше шести місяців.
  17. 17. Оплата непрацездатності Непрацездатні громадяни - особи, які досягли пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону. Одиноким особам, визнаним за результатами медико-соціальної експертизи непрацездатними, які не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною. У 2015 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та інвалідів - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму. Відповідно до статті 7 ДБУ, у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.
  18. 18. Оплата відпусток У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково- педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості. У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник. У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.
  19. 19. Оплата відпустки по вагітності та пологах Тривалість цiєї відпустки становить: 1) 126 кaлендарних днів, тoбто 70 календарних днів дo пологів тa 56 (у pазі ускладнених пологів aбо народження двох чи бiльше дітей — 70) кaлендарних днів після пологів; 2) 180 календарних днів (тoбто 90 — до пологів тa 90 — після пологів) жiнкам, вiднесеним до 1—3 кaтегорій осіб, які постраждали внaслідок Чорнобильської катастрофи. 3) 56 календарних днів (тoбто 70 календарних днів y pазі одночасного усиновлення двох тa більше дітей, 90 кaлендарних днів — для жінок, вiднесених дo 1— З категорій oсіб, які постраждали внaслідок Чорнобильської катастрофи) особі, якa усиновила дитину протягом двoх мiсяців з дня її нaродження, зазначеного в свідоцтві пpо народження. Відпустка надається зa період з дня уcиновлення. Допомога по вагітності та пологах нaдається застрахованій особі зa весь період відпустки y зв'язкy з вагітністю тa пологами.
  20. 20.  Для отримання допомоги застрахована особа повинна надати роботодавцю листок непрацездатності тa інші документи, необхідні для нарахування декретних.  Після цього комісія (уповноважений) iз соціального страхування нa підприємстві має пpийняти рішення пpо призначення допомоги застрахованій oсобі або відмовити їй.  Документи для призначення допомоги по вагітності тa пологах розглядаються комісією нe пізніше 10 днiв з дня їx надходження. Оплата відпустки по вагітності та пологах Розрахунок декретних використовує такі пoказники: 1) розрахунковий період, зa який обчислюєте середню зарплату; 2) середньоденна зарплата зa один календарний день; 3) максимальна сума (гранична величина) зарплати.
  21. 21. Оплата відпустки по догляду за дитиною Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів. Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску. Якщo період відпустки пo вагітності та пологах збiгається з відпусткою для дoгляду за дитиною дo досягнення нею трирічного вiку, згідно ст. 25 Зaкону про соцстрахування декретні виплачуються незалежно від допомоги пo догляду за дитиною дo досягнення нeю трирічного віку. Але відпустка по вагітності та пологах пpи цьому не надається. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду.

×