Музичне мистецтво 5 клас (методичні матеріали для учителя)

1. Музичне
мистецтво
5 клас
Методичні матеріали
для учителя
Бурштин
2008 рік

2. Бурштинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2
Музичне мистецтво
5 клас
Методичні матеріали
для учителя
2008 рік

3. 2
Упорядник Петро Мороз
Методичні матеріали містять календарне планування навчального ма-
теріалу з курсу «Музичне мистецтво. 5 клас» відповідно до навчальної програми
з музичного мистецтва «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Ху-
дожньо-естетичний цикл. 5-11 класи», затвердженої Міністерством освіти і науки
України листом № 1/11-6611 від 23.12.2004 р.(керівник авторського колективу
Б.М.Фільц), «Навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів (12-
річна школа) «Музичне мистецтво. Програма /рівень стандарту/ для учнів 5 – 8
класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів», Київ – 2006 та структури
педагогічного програмного засобу для загальноосвітніх навчальних закладів
«Музичне мистецтво, 5-7 класи», що є предметом авторського права Міністерст-
ва освіти та науки України та Приватного підприємства «Контур плюс», погодже-
ного Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки
України; перелік музичних творів, розміщених на диску «Фонохрестоматія. Музи-
чне мистецтво. 5-6 класи», та розробки поурочних планів для 5 класу.
Програмний засіб орієнтований на сучасні форми навчання із забезпе-
ченням сумісності з традиційними навчальними матеріалами, але не відповідає
інструктивно-методичним рекомендаціям Міністерства освіти і науки України що-
до вивчення шкільних дисциплін у 2008/09 навчальному році.
Настанова користувача програмного засобу містить пункт: «Важливим
засобом ППЗ є конструктор уроків, за допомогою якого вчитель може створити
уроки за власною методикою, а також при потребі відредагувати запропоновані
розробниками уроки». Це дає підставу для редагування матеріалів ППЗ у запро-
понованому упорядником варіанті з метою приведення у відповідність з інструк-
тивно-методичними рекомендаціями Міністерства освіти і науки України щодо
вивчення шкільних дисциплін у 2008/09 навчальному році.

4. 3
ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
для роботи з ППЗ «Музичне мистецтво, 5 клас»
(1 год. на тиждень, усього 35 год.)
№
п/п
Дата Тема Теоретичний матеріал Матеріал для сприймання Матеріал для виконання
1 Звучить вокальна музика Види мистецтва, музика, літерату-
ра, вокальна музика, ода, вокаліз,
творчість С.Рахманінова.
С. Рахманінов. «Вокаліз» «Ода пісні». Сл. А. Орел,
муз. О. Антоняка
2 Пісня без слів Пісня як вокальний та інструмента-
льний жанр, творчість Л. Ревуцько-
го.
Л. Ревуцький. «Пісня» «Ода пісні». Сл. А. Орел,
муз. О. Антоняка
3 Інструментальна музика.
Варіації
Народна пісня як цілісний музично-
поетичний твір, роман, творчість Р.
Савицького
Р. Савицький. Варіації на тему пісні
«Їхав козак за Дунай»
«Їхав козак за Дунай»
Сл. і муз. С.Климовського
4 Вокально-інструменталь-
на музика. Кантата
Зв’язок літератури та музики, кан-
тата, відомості про М. Лисенка
М. Лисенко. «Радуйся, ниво неполи-
тая»
«Їхав козак за Дунай»
Сл. і муз. С.Климовського
5 Оркестрова музика. Увер-
тюра
Відомості про пісню «Засвіт встали
козаченьки», творчість М. Лисенка,
увертюра
М.Лисенко. Увертюра до опери «Тарас
Бульба»
«Засвіт встали козачень-
ки».
Сл. і муз. М.Чурай
6 Музично-сценічне мистец-
тво. Опера та література
Давньогрецький театр, лібрето,
творчість В.А. Моцарта, відомості
про оперу «Чарівна флейта»
В.А. Моцарт. Хор «Звідки приємний та
ніжний той дзвін» з опери «Чарівна
флейта»
«Засвіт встали козачень-
ки».
Сл. і муз. М.Чурай
7 Музично-сценічне мистец-
тво. Література в балеті
Балет, відомості про С. Прокоф’єва С. Прокоф’єв. Фрагменти «Па-де-
шаль» та «Аморозо» з балету «Попе-
люшка»
«Веселкова». Сл. М. Яса-
кової, муз. О.Янушкевич
8 Симфонічна музика. Від
пісні до симфонії
Симфонія, інструменти симфоніч-
ного оркестру, творча спадщина П.
Чайковського
П. Чайковський. Симфонія №2 (фінал) «Веселкова». Сл. М. Яса-
кової, муз. О.Янушкевич
9 Музичні образи в народній
творчості. Казка
Музика в літературі. Пісня «Ой є в лісі калина». Українська
народна казка «Чарівна скрипка»
«Чарівний смичок».
Норвезька народна пісня
10 Аматорське музичне мис-
тецтво. Музичні образи в
казці
Музичні образи в казці, чонгурі Грузинська народна казка «Чонгуріст» «Чарівний смичок»
Норвезька народна пісня

5. 4
№
п/п
Дата Тема Теоретичний матеріал Матеріал для сприймання Матеріал для виконання
11 Інструментальна музика в
поезії. Квартет
Музика в поезії, квартет відомості
про В. Барвінського
І. Крилов. «Квартет»
В. Барвінський. «Квартет для двох
скрипок, альта і віолончелі»
«Все це потрібно мені».
Сл. і муз. А.Житкевича
12 Музичні образи в літерату-
рних творах. Оповідання
Авторські літературні твори, відо-
мості про В.А. Моцарта, фантазія
К. Паустовський. Оповідання «Старий
кухар».
В. А. Моцарт. «Фантазія ре мінор»
«Все це потрібно мені».
Сл. і муз. А.Житкевича
13 Єдність мистецтва музики
та слова
Відомості про повість В.Короленка
«Сліпий музикант»
Фрагменти з повісті В.Короленка «Слі-
пий музикант»
«Ой на горі на й женці
жнуть». Укр. народна пісня
14 Музика в кіномистецтві Кінематограф, музика в кіномистец-
тві, сценарій, відомості про кіно-
стрічку «Звуки музики»
«До, ре, мі»
Муз. Р. Роджерса
15 Казкова тема у професій-
ній музиці
Казкова тема у творчості професій-
них композиторів, відомості про
балет П.Чайковського «Лускунчик»,
різдвяні свята
П. Чайковський. Балет «Лускунчик»:
«Марш» і «Вальс квітів»
Колядка «Добрий вечір
тобі, пане господарю»
16 Музика і мистецтво слова
(узагальнення)
«Ода пісні», «Веселкова»,
«Добрий вечір тобі, пане
господарю»
17 Музика та візуальні образи Різноманітний світ мистецтва, відо-
мості про цикл А.Вівальді «Пори
року», відомості про «Співа зима,
агукає» з кантати Г. Свиридова
«Поема пам’яті Сергія Єсеніна»
І.Грабар. «Лютнева блакить»
Й.Бокшай. «Зима»
А. Вівальді. Концерт «Зима» з циклу
«Пори року»
Г. Свиридов. «Співа зима, агукає» з
кантати «Поема пам’яті Сергія Єсені-
на»
«Біла казка». Сл. М. Яса-
кової, муз. О. Янушкевич
18 Пейзаж у музиці та живо-
писі
Вплив мистецтва на людину, відо-
мості про Ю. Щуровського
А. Куїнджі. «Місячна ніч на Дніпрі»
Ю. Щуровський. «Після перегляду
Куїнджі»
«Біла казка». Сл. М. Яса-
кової, муз. О. Янушкевич
19 Взаємозв’язок різних видів
мистецтва. Відлуння історії
Історичні сюжети в музиці, твор-
чість І.Карабиця, січові стрільці,
творчість М.Гайворонського
І.Карабиць. «Думи»
Л. Жемчужніков. «Кобзар на шляху»
«Йде січове військо»
Сл. і муз.
М.Гайворонського

6. 5
№
п/п
Дата Тема Теоретичний матеріал Матеріал для сприймання Матеріал для виконання
20 Музика програмна і непро-
грамна. Героїчні образи
Непрограмна музика, програмна
музика, творчість В.Васнецова,
творчість О.Бородіна
О. Бородін. Симфонія «Богатирська», І
частина
В.Васнецов. «Богатирі»
О.Бородін. Мелодія головної теми
симфонії
21 Від симфонії до скульпту-
ри
Героїчні образи в різних видах
мистецтва, відомості про авторів
«Пісеньки джури», відомості про
симфонію № 3 «Героїчну»
Л.Бетховена, героїчне у скульптурі,
архітектор Й.Пінзель
Л. Бетховен. Симфонія № 3 «Героїчна»
(1 ч.)
«Пісенька джури»
Сл. і муз. О.Жилінського
22 Тема козацтва в мистецтві.
Взаємозбагачення різних
видів мистецтва
Поєднання і взаємозбагачення
різних видів мистецтва, опера
М.Лисенко. Сцена «Запорізька Січ» з
опери «Тарас Бульба»
М.Дерегус. «Тарас Бульба на чолі
війська»
«Пісенька джури».
Сл. і муз. О.Жилінського
23 Пісенність і мелодизм у
поезії Т. Г. Шевченка
Творчість Т.Г. Шевченка, відомості
про Шевченка-художника, пісен-
ність і мелодизм у творчості Т.Г.
Шевченка
М. Божій. «Думи мої, думи...» «Думи мої». Сл. Т. Шевче-
нка, муз. народна
24 Кобзарське мистецтво Музичні інструменти кобза, банду-
ра, творчість К.Трутовського
К. Трутовський. «Кобзар над Дніпром» «Думи мої». Сл. Т. Шевче-
нка, муз. народна
25 Образи природи у творах
мистецтва
Краса рідної землі у творах мистец-
тва, творчість О.Шовкуненка, відо-
мості про І.Стравінського та балет
«Весна священна»
О. Шовкуненко. «Весна. Конча-Заспа»
І. Стравінський. Вступ до балету «Вес-
на священна»
Веснянка «Благослови,
мати»
26 Музика та візуальні образи
(узагальнення)
Музичні та живописні образи О. Шовкуненко. «Весна. Конча-Заспа»
О. Адамов. «Дорога в лісі»
С. Рахманінов. «Весняні води»
Веснянка «Благослови,
мати»
27 Тема материнства у тво-
рах мистецтва
Тема материнства в мистецтві,
відомості про Ф. Шуберта
Ф. Шуберт. «Аве Марія»
Рафаель Санті. «Сікстинська мадон-
на»
«Мама». Сл. М. Пляцков-
ського, муз. Ю.Чичкова

7. 6
№
п/п
Дата Тема Теоретичний матеріал Матеріал для сприймання Матеріал для виконання
28 Духовна тематика у творах
мистецтва
Духовна музика, відомості про
А.Веделя і «Херувимську»
А. Ведель. «Херувимська»
Репродукція ікони Вишгородської (Во-
лодимирської) Богоматері
«Мама». Сл. М. Пляцков-
ського, муз. Ю.Чичкова
29 Народні обряди та звичаї.
Мистецтво писанки
Весняні обряди, писанкарство,
писанки, творчість Л.Дичко,
Л. Дичко. Варіації для фортепіано
«Українські писанки»
«Писанки»
Сл. С. Жупарина,
муз. В. Таловирі
30 Архітектура і музика Архітектурне мистецтво, розповідь
про Свято-Володимирський собор у
Києві, мистецтво дзвону, прелюдія
(прелюд)
С. Рахманінов. Прелюдія до-дієз мінор «Писанки»
Сл. С. Жупарина,
муз. В. Таловирі
31 Дивовижне мистецтво.
Імпресіонізм
Імпресіонізм, розповідь виставку в
Парижі 1874 р., імпресіонізм у му-
зиці, творчість композитора
К.Дебюссі, сюїта
К. Моне. «Враження. Схід сонця»
К. Дебюссі. «На морі від зорі до полуд-
ня» із сюїти «Море»
«В долонях рідної землі»
Сл. В. Тарасенка,
муз. В. Раковського
32 Природа в мистецтві. Зву-
чать Карпати
Природа в піснях, Карпати у творах
мистецтва, творчість
Ю.Щуровського, флейта Пана
Й. Бокшай. «Верховина»
Ю.Щуровський. «Маленька українська
симфонія», ІІІ ч. («Закарпатська карти-
на» )
«В долонях рідної землі»
Сл. В. Тарасенка,
муз. В. Раковського
33 Пісенні образи в живописі Створення живописних образів із
народнопісенної тематики, відомос-
ті про М. Кривенка
Українська народна пісня «Їхав козак
на війноньку»
М. Кривенко. «Їхав козак на війнонь-
ку...»
«Літо золоте»
Сл. М. Ясакової,
муз. О. Янушкевич
34 Музика життя Творчість К. Білокур, зорові образи,
творчість І. Карабиця
К. Білокур. «Квіти над тином»
І. Карабиць. «Прелюдія»
«Літо золоте»
Сл. М. Ясакової,
муз. О. Янушкевич
35 Музика та інші види мис-
тецтва. Урок-концерт
«Йде січове військо»,
«Біла казка»,
«Літо золоте»

8. 7
Перелік музичних творів, розміщених на диску
«Фонохрестоматія. Музичне мистецтво. 5-6 класи»
5 клас
1. «Ода пісні» + 3:11
2. «Ода пісні» - 3:10
3. «Вокаліз» 5:53
4. «Пісня». 3:28
5. «Їхав козак за Дунай» + 1:51
6. «Їхав козак за Дунай» - 1:52
7. Варіації на тему пісні «Їхав козак за Дунай» 2:41
8. Радуйся, ниво непопитая IV ч. 2:47
9. Хор «Засвіт встали козаченьки» 2:06
10. «Засвіт встали козаченьки» + 1:40
11. «Засвіт встали козаченьки» - 3:15
12. Увертюра до опери «Тарас Бульба» 4:35
13. Хор «Звідки приємний той дзвін» з опери «Чарівна флейта» 0:44
14. «Веселкова» + 2:54
15. «Веселкова» - 2:53
16. Балет «Попелюшка». Фрагмент «Аморозо» 0:09
17. Балет «Попелюшка». Фрагмент «Па-де-шаль» 0:11
18. Симфонія №2. Фінал 9:55
19. Чарівний смичок + 1:09
20. Чарівний смичок - 1:09
21. Казка «Чарівна скрипка» 5:49
22. Чонгуріст 2:52
23. Все це потрібно мені + 2:03
24. Все це потрібно мені - 2:03
25. Квартет 2:06
26. Квартет для двох скрипок, альта та віолончелі 1:11
27. Старий кухар 7:38
28. Фантазія ре мінор 3:28
29. Ой на горі та й женці жнуть + 2:53
30. Ой на горі та й женці жнуть - 2:51
31. Сліпий музикант. Фрагменти 5:04
32. До, ре, мі + 2:11
33. До, ре, мі - 2:11
34. Марш з балету «Лускунчик» 2:23
35. Вальс квітів з балету «Лускунчик» 2:50
36. Добрий вечір тобі, пане господарю + 2:51
37. Добрий вечір тобі, пане господарю - 2:51
38. Концерт «Зима» з циклу «Пори року» 3:40
39. «Співа зима, аукає» з кантати «Поема пам'яті Сергія Єсеніна» 4:17
40. Біла казка + 3:12
41. Біла казка - 3:13

9. 8
42. Після перегляду Куїнджі 3:16
43. Думи 8:37
44. Йде січове військо + 1:01
45. Йде січове військо - 1:01
46. Симфонія «Богатирська», І частина 3:54
47. Симфонія «Богатирська». Мелодія головної... 0:18
48. Пісенька джури + 1:56
49. Пісенька джури - 1:55
50. Симфонія №3.1 частина 5:14
51. Хор «Гей не дивуйте» 1:06
52. Т. Шевченко. Думи мої + 3:06
53. Т. Шевченко. Думи мої- 2:44
54. Ой піду я лугом 5:32
55. Вступ до балету «Весна священна» 6:02
56. Благослови, мати + 1:18
57. Благослови, мати - 1:17
58. Весняні води 2:12
59. Аве Марія 3:58
60. Мама + 3:50
61. Мама - 3:50
62. Херувимська 5:20
63. Писанки + 2:03
64. Писанки - 2:03
65. Варіації для фортепіано «Українські писанки» 10:04
66. Прелюд до-дієз мінор 3:36
67. На морі від зорі до полудня 8:30
68. В долонях рідної землі + 2:23
69. В долонях рідної землі - 2:24
70. «Маленька українська симфонія», III частина 5:09
71. Їхав козак на війноньку 2:39
72. Літо золоте + 2:27
73. Літо золоте - 2:27
6 клас
74. Прелюдія 1:57
75. Летіла зозуля 2:14
76. Хлоп'ята і дівчата + 2:14
77. Хлоп'ята і дівчата - 2:14
78. Вальс 3:49
79. Вальс мі-мінор 3:04
80. Концертний вальс ре-мінор 4:18
81. Симфонія № 5, 1 ч. 5:08
82. Музика + 2:23
83. Музика - 2:24
84. Прелюдія № 4 5:49
85. Колискова Клари 3:29
86. Колискова - 1:19

10. 9
87. Спіричуел «Єрусалим» 2:01
88. Органна фуга соль-мінор 1:52
89. Весняна пісня + 1:36
90. Весняна пісня - 1:36
91. Прелюдія мі-мінор 0:40
92. Менует соль-мажор 1:53
93. Симфонія № б, 1 ч. (експозиція) 4:40
94. Колискова пісня в бурю + 2:41
95. Колискова пісня в бурю - 2:41
96. Ой у лузі червона калина + ЗЛ4
97. Ой у лузі червона калина - 3:14
98. Український марш 2:27
99. Всякому городу нрав і права 1:21
100. Щедрик. Обробка М. Леонтовича 1:29
101. Пряля. Обробка М. Леонтовича 1:16
102. Лелека + 2:05
103. Лелека - 2:04
104. Концерт № 2, 1 ч. 10:43
105. Ноктюрн сі-мажор 4:38
106. Скерцо сі бемоль-мінор 9:44
107. Ой у саду + 2:18
108. Ой v саду - 2:19
109. Ой чи є, чи нема + 0:58
110. Ой чи є, чи нема - 0:57
111. Бог предвічний 0:31
112. Нова радість стала 0:32
113. Віють вітри, віють буйні 4:04
114. За городом качки пливуть 3:20
115. Веселкова пісня + 3:05
116. Веселкова пісня - 3:05
117. Жарт 1:27
118. Ой під вишнею, під черешнею 2:00
119. Арія Снігуроньки 3:55
120. Сцена танення Снігуроньки 6:02
121. Од Києва до Лубен + 1:35
122. Од Києва до Лубен - 1:35
123. Веснянка + 2:18
124. Веснянка - 2:18
125. Веснянки. 1 ч. Заспів 2:02
126. Веснянки. 2 ч. Молода 2:24
127. Веснянки. 3 ч. Ягілочка 2:52
128. Веснянки. 4 ч. Весно-веснице 1:37
129. Веснянки. 5 ч. Зелений шум 1:36
130. Рондо з «Маленької нічної серенади» 3:24
131. «Лякрімоза» з «Реквієму» 5:37
132. Увертюра до фільму «Час, уперед» 3:31

11. 10
133. Колиска майбуття + 1:50
134. Колиска майбуття - 1:50
135. Концерт № 2. 3 ч. 6:49
136. Моя земля + 2:11
137. Моя земля - 2:10
138. На галявині лісу 2:44
139. Прощання 3:16
140. Фінал симфонії «Я стверджуюсь» 2:37
141. Доктор Gradus and Pamassum із сюїти «Дитячий куточок» 2:04
142. Тихий марш + 1:18
143. Тихий марш - 1:17
144. Я мить чудову пам'ятаю 3:43
145. «Прощай, світе, прощай, земле» із циклу «Тихі пісні» 4:58
146. Веснянка 1:58
147. Цвіт землі + 1:34
148. Цвіт землі - 1:34
149. На прекрасному голубому Дунаї 9:42
150. «Три коломийки» 1 2:12
151. «Три коломийки» 2 1:32
152. «Три коломийки» 3 2:26
153. Коломийка + 0:45
154. Коломийка - 0:45
155. Легенда про троїстих музик 1:24
156. Троїсті музики 4:01
157. Хоровий концерт № 24 9:32
158. Я малюю мрію + 2:00
159. Я малюю мрію - 2:00
160. Рапсодія № 2 для фортепіано. М. Лисенко 7:16

12. 11
Поурочні плани
Музичне мистецтво. 5 клас
Урок 1
Тема уроку. Вокальна музика.
Мета уроку. Ознайомити учнів з поняттям про вокаліз. Прослухати «Вокаліз» С. Рахма-
нінова. Розучити «Ода пісні» О. Антоняка. ______________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Бесіда про вокальну музику.
Музика – це справжнє мистецтво! Однак є й інші види мистецтва. Наприклад, живопис чи
література.
Усі вони тісно пов’язані між собою. Література – це мистецтво слова, за допомогою якого
письменник передає свої думки та почуття.
А ще є мистецтво говорити… Це мистецтво також пов’язане з музикою, тому що людсь-
кій вимові притаманний музичний елемент – інтонація. Інтонація є основою виразності музичної
мови. Одне й те саме речення (навіть слово!) можна вимовити з різною інтонацією – і кожного
разу людину зрозуміють по-іншому. З мовної інтонації народжується мелодія. Так виникла вока-
льна музика. Коли вірші та мелодія поєднуються в пісні, вони починають жити як новий твір мис-
тецтва, в якому музика і література збагачують і доповнюють одна одну.
2. Слухання. «Ода пісні»
Про що йдеться в «Оді пісні» композитора Олега Антоняка?
У Давній Греції одами називали пісні. Зараз, щоб отримати таку назву, твір повинен мати
величальний характер.
3. Розучування «Оди пісні».
Караоке. «Ода пісні».
1. На перехресті сильних почуттів,
Де нота серця стрілася зі словом,
З глибин життя народжений мотив
Пливе на хвилях музики і мови.
Приспів:
Пісні слава за ніжність і силу,
Хай летить понад світом вона,
В ній народної вольності крила,
України душа чарівна.
2. Струмками в річку голоси течуть,
Та без душі вони так мало значать,
А пісню ту далеко й довго чуть,
В якій сміються пристрасті і плачуть.
Приспів.
3. То ж над землею лийся, пісне, знов,
Сій між людьми краси й добра насіння,
Гнів заколисуй і неси любов
Із покоління в нові покоління.

13. 12
Приспів.
4. Відомості про вокальну музику, вокаліз
До вокальної музики відносять твори, в яких є вокально-мелодійний розвиток, але немає
віршованого тексту.
Вокаліз – це музичний твір для виконання голосом без слів.
5. Відомості про «Вокаліз» С. Рахманінова
Прикладом вокальної музики є «Вокаліз» російського композитора Сергія Рахманінова.
Він є майстром фортепіанної, вокальної, симфонічної та оперної музики. Рахманінов дуже любив
співати народні пісні. Перебуваючи в Україні, він познайомився з творчістю Тараса Шевченка і
створив кілька вокальних творів на його вірші.
6. Слухання. «Вокаліз» С. Рахманінова
7. Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, який характер музики цього твору.
Поміркуйте, який темп музики.
Поміркуйте, якою є динаміка вокалізу.
8. Підсумки уроку
Різні види мистецтва – музика, живопис, література – тісно пов’язані між собою. Літера-
тура – це мистецтво слова, за допомогою якого письменник передає свої думки та почуття.
У самій людській вимові закладено музичний елемент – інтонацію, що є основою вираз-
ності музичної мови. З мовної інтонації народжується мелодія. Так виникає вокальна музика.
Коли вірші і мелодія поєднуються в пісні, вони починають жити як новий твір мистецтва, в якому
музика і література збагачують і доповнюють одна одну.
Прикладом цього є «Ода пісні», яку ми розучили на сьогоднішньому уроці. Також ми діз-
налися, що таке вокаліз і прослухали «Вокаліз» С. Рахманінова для того, щоб краще засвоїти це
поняття.
Урок 2
Тема уроку. Інструментальна музика. Пісня без слів.
Мета уроку. Ознайомити учнів з поняттям інструментальної музики, з творчістю україн-
ського композитора Левка Ревуцького, прослухати та проаналізувати його твір «Пісня», вивчити і
проспівати «Оду пісні». ______________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ
Пісня як найпростіший вокальний жанр виникла у результаті поєднання двох видів мис-
тецтва — слова та музики.
Ми вже знаємо, що є вокальні твори і без тексту. Наприклад, «Вокаліз» Сергія Рахмані-
нова. А ще існують музичні твори для окремих музичних інструментів. їх також називають пісня-

14. 13
ми. Це тому, що ці твори мають чітко виражений пісенний характер, однак призначені вони не
для співу, а тільки для інструментального виконання.
2. Відомості про «Пісню» Л. Ревуцького
До інструментальної музики належить твір «Пісня» українського композитора Левка Ре-
вуцького. У ній можна помітити фольклорні джерела, зв’язок із народною творчістю.
Левко Ревуцький народився на Полтавщині в кінці 19 століття Після здобуття освіти в Ки-
ївській консерваторії він виявив себе як талановитий композитор, науковець і педагог. Ревуцький
є автором багатьох творів різноманітних жанрів. З його іменем пов’язане становлення українсь-
кої симфонічної та фортепіанної музики минулого століття.
3. Слухання.
«Пісня» Л. Ревуцького
4. Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, яким є характер твору.
Поміркуйте, в якому темпі звучить музика
Чому композитор Л. Ревуцький назвав свій інструментальний твір «Піснею»?
5. Робота над «Ода пісні»
Виконувати пісню треба урочисто, піднесено. При цьому потрібно домагатися інтонацій-
но-осмисленого співу кожного куплету. Також слід дотримуватися правил дихання і фразування.
Караоке. «Ода пісні».
1. На перехресті сильних почуттів,
Де нота серця стрілася зі словом,
З глибин життя народжений мотив
Пливе на хвилях музики і мови.
Приспів
Пісні слава за ніжність і силу,
Хай летить понад світом вона,
В ній народної вольності крила,
України душа чарівна.
2. Струмками в річку голоси течуть,
Та без душі вони так мало значать,
А пісню ту далеко й довго чуть,
В якій сміються пристрасті і плачуть.
Приспів.
3. То ж над землею лийся пісне знов,
Сій між людьми краси насіння,
Гнів заколисуй і неси любов
Із покоління в нові покоління.
Приспів.
6. Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися з українським композитором Левком Ревуцьким, прослухали
та проаналізували його твір «Пісня», а також вивчили і проспівали «Оду пісні».

15. 14
Урок 3
Тема уроку. Інструментальна музика. Варіації
Мета уроку. Вивчити з учнями пісню Сергія Климовського «Їхав козак за Дунай», озна-
йомити їх із варіаціями на тему цієї пісні видатного українського композитора Романа Савицького
та з цікавою сторінкою творчого доробку Л. Бетховена. ___________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Розповідь про пісню «Їхав козак за Дунай».
Кажуть, у сиву давнину виконання пісні було певним містичним ритуалом, у якому люди
розмовляли з природою, переказували одне одному різні легенди. Про найвидатніших людей і
найвизначніші події обов’язково складали пісні.
Ми не раз мали змогу переконатися в тому, що народна пісня є цілісним музично-
поетичним твором. Пісні, складені в сиву давнину чи у наш час, є історією народу.
У пісні Семена Климовського «Їхав козак за Дунай» висвітлюються історичні події 18 сто-
ліття: від’їзд на чужину запорізьких козаків після знищення російською царицею Запорізької Січі.
Тут правдивий життєвий зміст. Він відображений просто і майстерно виразною наспівною мело-
дією. Це, до речі, притаманне більшості народних пісень. І пісні «Їхав козак за Дунай» також.
Тому її вважають народною. Жанр цього твору визначають як пісня-романс.
Романс – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом.
2. Демонстрація пісні Сергія Климовського «Їхав козак за Дунай»
3. Бесіда про пісню «Їхав козак за Дунай» С. Климовського
Яка сумна пісня! Але іноді (під настрій) дуже хотілося б її почути. Краще вміти її співати!
Тому розучимо пісню Сергія Климовського «Їхав козак за Дунай», яку вважають народною і вико-
нують у вигляді романсу.
4. Розучування пісні С. Климовського «Їхав козак за Дунай».
Караоке. Пісні «Їхав козак за Дунай»
1. Їхав козак за Дунай,
Сказав: «Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Скачи та гуляй!».
Вийшла, ручки заломивши,
І тяженько заплакавши:
«Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!»
2. «Білих ручок не ламай,
Ясних очей не втирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!»
«Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного,
Будь здоров ти, мій миленький,
А все пропадай!»
3. «Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче,

16. 15
На кого ж ти покидаєш,
- Тільки подумай!»
Свиснув козак на коня:
«Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года!»
5. Слухання.
Варіації на тему пісні Р. Савицького «Їхав козак за Дунай»
6. Аналіз прослуханого твору
Яку мелодію нагадує цей твір?
В якому темпі написані варіації?
Який характер твору?
7. Відомості про композитора Р. Савицького
Мелодія інструментального твору, який щойно прозвучав, – це відома пісня, але звучить
вона трішки незвично. А тому, що український композитор Роман Савицький створив і назвав
його Варіаціями на тему пісні «Їхав козак за Дунай».
Роман Савицький – композитор і музичний педагог. Народився на Львівщині у родині
священика. Музичну освіту здобув у Львові й у Празі. Його називали одним із найкращих західно-
українських піаністів. Основу творчості складає інструментальна музика та обробки народних
мелодій. Останні роки життя провів у США.
Роман Савицький – не єдиний композитор, який використав «Їхав козак за Дунай». Також
всесвітньовідомий німецький композитор Бетховен зробив обробку пісні «Їхав козак за Дунай»!
У 1810-1818 роках Бетховен їздив до Австрії на курорт у м. Тепліц. Там він і почув цю пі-
сню у виконанні кріпацького хору одного ясновельможного пана, який теж приїхав на курорт.
8. Підсумки уроку
Сьогодні зазирнули в сиву давнину, звідки бере свій початок народна пісня, вивчили піс-
ню Сергія Климовського «Їхав козак за Дунай», ознайомилися із варіаціями на тему цієї пісні
видатного українського композитора Романа Савицького та дізналися про цікаву сторінку творчо-
го доробку Л. Бетховена.
Урок 4
Тема уроку. Вокально-інструментальна музика. Кантата
Мета уроку. Поєднати музику та літературу на прикладі кантати М.Лисенка «Радуйся,
ниво неполитая», написаної на слова Т. Шевченка. Завершити роботу над піснею «Їхав козак за
Дунай». ___________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Кантата

17. 16
Ми вже знаємо, що література і музика тісно пов’язані між собою. Досить часто музичні
та поетичні твори, які відображають різноманітні явища життя, природи тощо, споріднені за хара-
ктером своїх образів.
Український композитор Микола Лисенко написав концертний твір «Радуйся, ниво непо-
литая» на основі поезії Тараса Шевченка. У цьому творі оркестрову музику, вокальний і хоровий
співи поєднано з віршованим текстом. Такий концертний твір для солістів, хору та оркестру нази-
вають кантатою.
Кантата – це великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для ви-
конання хором, солістами та симфонічним оркестром.
2. Відомості про М. Лисенка
Микола Лисенко – славетний український композитор, засновник української музичної
класики, диригент, піаніст і музичний педагог ХІХ-ХХ століть. Протягом усього життя він збирав
український пісенний фольклор, творчо застосовував його у власній музиці.
Микола Лисенко народився на Полтавщині, звідки широкими калиновими рушниками
простелилася творча доля багатьох українських митців. Він був високоосвіченою людиною, на-
вчався в Харківському та Київському університетах, а також у Лейпцизькій консерваторії.
Формування творчих ідей Лисенка відбувалося під впливом поезії Тараса Шевченка – на
його вірші композитор створив близько дев’яноста вокальних творів різних жанрів. Серед них –
кантата «Радуйся, ниво неполитая».
3. Слухання.
Кантата М. Лисенка «Радуйся, ниво неполитая» (5 частина)
4. Аналіз прослуханого твору
Визначте, яким є характер твору.
Поміркуйте, в якому темпі звучить кантата.
5. Робота над піснею «Їхав козак за Дунай»
Не поспішаючи, стримано виконайте пісню «Їхав козак за Дунай».
Розділіться на дві групи і проспівайте її з ритмічним супроводом у помірному темпі.
Караоке. Пісня «Їхав козак за Дунай».
1. Їхав козак за Дунай,
Сказав :»Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Скачи та гуляй!».
Вийшла, ручки заломивши,
І тяженько заплакавши:
«Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!»
2. «Білих ручок не ламай,
Ясних очей не втирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!»
«Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного,
Будь здоров ти, мій миленький,
А все пропадай!»

18. 17
3. «Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче,
На кого ж ти покидаєш,
Тільки подумай!»
Свиснув козак на коня:
«Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года!»
6. Підсумки уроку
На сьогоднішньому уроці ми поєднали музику та літературу на прикладі кантати
М.Лисенка «Радуйся, ниво неполитая», яка написана на слова Т. Шевченка. Також завершили
роботу над піснею «Їхав козак за Дунай».
Урок 5
Тема уроку. Оркестрова музика. Увертюра.
Мета уроку. Розучити пісню «Засвіт встали козаченьки», автором якої є Маруся Чурай,
прослухати увертюру до опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба», ознайомити учнів зі звучанням
симфонічного оркестру. _____________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Відомості про пісню «Засвіт встали козаченьки»
Розучімо ще одну історичну українську пісню «Засвіт встали козаченьки».
За переказами її автором є легендарна піснярка з Полтавщини Маруся Чурай. Вона
склала цю пісню в день розлучення з коханим, який вирушив із козаками в похід.
Сповнена туги лірична пісня полюбилася козакам. Її виконували в походах; з часом вона
стала маршовою героїчною піснею.
2. Слухання.
«Засвіт встали козаченьки».
3. Аналіз прослуханого твору
Про що йдеться в цій пісні?
Поміркуйте, як потрібно заспівати пісню «Засвіт встали козаченьки», щоб найкраще
відобразити її життєвий зміст.
Які засоби музичної виразності ви помітили при прослуховуванні твору?
4. Розучування пісні «Засвіт встали козаченьки»
Караоке. «Засвіт встали козаченьки»
1. Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі.
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.
2. Не плач, не плач, Марусенько,

19. 18
Не плач, не журися,
Та за свого миленького
Богу помолися.
3. Стоїть місяць над горою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
4. Іди, іди, мій синочку,
Та й не забавляйся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся.
5. Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось мій кінь вороненький
В воротях спіткнувся.
6. Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь,
Заграв мій кінь вороненький —
Назад сподівайтесь.
5. Слухання.
Увертюра до опери М. Лисенка «Тарас Бульба»
6. Аналіз прослуханого твору
Мелодія якої пісні прозвучала в увертюрі?
Яким є характер музики?
В якому темпі звучить увертюра?
7. Розповідь про творчість М. Лисенка
Автором опери «Тарас Бульба» є Микола Лисенко. З його іменем пов’язують становлен-
ня української національної опери. Опера «Тарас Бульба» за сюжетом повісті Миколи Гоголя є
вершиною оперної творчості Миколи Лисенка і неоціненним внеском до скарбниці українського
оперного мистецтва. У ній розповідається про визвольну боротьбу українського народу проти
іноземного поневолення 1648-54 років. Події відбуваються в Дубенському замку на Рівненщині.
Кожна опера починається з увертюри.
Увертюра – це оркестровий вступ до опери, балету, кантати чи кінофільму.
8. Підсумки уроку
Сьогодні ми розучили пісню «Засвіт встали козаченьки», автором якої є Маруся Чурай,
прослухали увертюру до опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба», почули звучання симфонічного
оркестру.

20. 19
Урок 6
Тема уроку. Музично-сценічне мистецтво. Опера та література
Мета уроку. Розширити знання учнів про давньогрецький театр і основу театру опери,
жанр опери у творчості композитора В. А. Моцарта, використання композиторами народних ме-
лодій у своїх операх на прикладі опери М. Лисенка «Тарас Бульба». ________________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Відомості про оперу
Сьогодні ми торкнемося теми давньогрецького театру... У давньогрецькому театрі музи-
ка була обов’язковим елементом: плавно, наспівно промовлялися акторами ролі; хор уособлю-
вав одночасно і «голос народу», і голос автора. У 16-17 століттях в італійському місті Флоренції
спроби відродити грецьку трагедію сприяли створенню першої опери як поєднання музики та
драми. Надалі протягом століть музика і сюжет «змагалися» між собою за «головну роль» в опе-
рному жанрі. Опера – це вершина музично-сценічного мистецтва. На сьогодні вона є найсклад-
нішим музичним жанром, у якому з музикою та літературою поєднані елементи хореографії,
театрального й образотворчого мистецтв.
Літературною основою опери є лібрето – літературний текст опери.
2. Відомості про В. А. Моцарта
Щоб створити оперу, потрібно бути справді майстерним композитором. Наприклад, коли
ми слухаємо твори Моцарта, нас зачаровує краса, легкість та «прозорість» його музики. Звучан-
ня кожного його твору розкриває перед слухачами незрівнянне багатство та глибину душі генія.
Австрійський композитор 18 століття Вольфганг Амадей Моцарт ще дитиною вражав усіх
своїм неперевершеним обдаруванням – у 6 років він став віртуозом гри на клавесині, гастролю-
вав із концертами Європою; тоді ж почав складати свої перші твори. За 35 років життя компози-
тор створив понад 600 музичних творів: 41 симфонію, 19 опер, а також багато інших творів у
різних жанрах.
3. Відомості про оперу В. А. Моцарта «Чарівна флейта».
Моцарт створив 19 опер. «Чарівна флейта» – це остання опера композитора, створена
на основі казкового літературного сюжету. У ній ідеться про перемогу розуму й добра над забо-
бонами та злом. Головні дійові особи – мудрий і добрий чарівник Зорастро та безжалісна і мсти-
ва Цариця Ночі.
У мелодіях опери композитор використав австрійські та німецькі народні пісні. Особливо
це виявилось у темах персонажа Папагено. «Приємний та ніжний» дзвін чарівних дзвіночків не
раз допомагає йому та його друзям перемагати зло і знайти своє щастя.
4. Слухання.
Хор «Звідки приємний та ніжний той дзвін» з опери «Чарівна флейта»
5. Аналіз прослуханого твору
Які почуття викликало у вас прослуховування фрагменту з опери?
Якою є динаміка твору?
6. Спільне двох геніїв

21. 20
Ви, напевне, помітили, що творчості Моцарта властивий тісний зв’язок з інтонаціями на-
родних австрійських і німецьких народних мелодій. М. Лисенко у своїх творах використовував
українські народні пісні. Наприклад, «Засвіт встали козаченьки»
7. Робота над піснею «Засвіт встали козаченьки»
Виконайте пісню «Засвіт встали козаченьки» чітко, слідкуючи за інтонацією.
Проплескайте ритмічний рисунок пісні.
Виконайте пісню з ритмічним супроводом.
Караоке. «Засвіт встали козаченьки»
1. Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі.
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.
2. Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та за свого миленького
Богу помолися.
3. Стоїть місяць над горою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
4. Іди, іди, мій синочку,
Та й не забавляйся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся.
5. Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось мій кінь вороненький
В воротях спіткнувся.
6. Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь,
Заграв мій кінь вороненький —
Назад сподівайтесь.
8. Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися багато нового про давньогрецький театр і основу театру оперу.
Опера – це вершина музично-сценічного мистецтва, один із найулюбленіших жанрів композитора
В. А. Моцарта.
Також ми звернулися до творчості М. Лисенка і дізналися, що композитори у своїх опе-
рах використовували мелодії народних пісень. Наприклад, в опері «Тарас Бульба» М.Лисенко
використав пісню «Засвіт встали козаченьки».

22. 21
Урок 7
Тема уроку. Музично-сценічне мистецтво. Література в балеті.
Мета уроку. Вивчити сучасну пісню «Веселкова» Ольги Янушкевич на слова поетеси
Марії Ясакової. Ознайомити учнів з балетом, з творчістю композитора Сергія Прокоф’єва (з фра-
гментами з його балету «Попелюшка»: «Па-де-шаль» та «Аморозо»). _______________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Відомості про пісню «Веселкова»
Зустрічаймо нову пісню «Веселкова» сучасного автора Ольги Янушкевич. Разом із пое-
тесою Марією Ясаковою вона створила багато гарних і різноманітних пісень для дітей і дорослих.
«Веселкова» – одна з них.
Поміркуймо, про що ця пісня і які засоби музичної виразності найкраще розкривають її
поетичний зміст.
2. Слухання.
Пісня «Веселкова»
3. Розучування пісні «Веселкова»
Караоке. Пісня «Веселкова»
За веселковим, за небокраєм
Хтось на сопілці чарівно грає.
А чи то грає, чи то здається,
Чи пісня лине із мого серця?
Приспів.
Над моїм краєм,
Над моїм містом
Пісня лунає
Голосом чистим.
Пісня злітає
У світ широкий.
Веселка грає
На семи нотах
В чарівній пісні слова чудові,
Всі кольорові, всі веселкові.
Краплини сонця у кожнім слові.
Краплини щастя — теж кольорові
Приспів.
За веселковим, за небокраєм
Срібні дзвіночки хтось розсипає.
На тих дзвіночках веселка грає,
Пісня лунає над рідним краєм.
Приспів
4. Відомості про балет
На минулому уроці ми познайомилися з жанром опери, однак театральне мистецтво не-
можливо уявити і без балету.
Балет – це музично-драматичний твір сценічної дії, зміст якого передають за допомогою
хореографії (танцю).

23. 22
У ньому музика і танок відіграють роль слова, відображають розвиток сюжету. Отже, для
створення балетного спектаклю також необхідне лібрето.
5. Бесіда про казку Ш. Перро «Попелюшка»
На сюжет казки Шарля Перро «Попелюшка» відомий російський композитор Сергій Про-
коф’єв створив однойменний балет.
Пригадайте зміст і персонажів казки.
6. Відомості про композитора С. Прокоф’єва
Сергій Прокоф’єв народився в українському селі Сонцівка на Донеччині. У рідній домівці
музика оточувала його з раннього дитинства, оскільки мати чудово грала на фортепіано. Компо-
зитор велику увагу проділяв створенню творів для дітей.
Музика Прокоф’єва втілює гармонійне, радісне відчуття життєвої краси та енергії.
7. Слухання. Фрагмент «Па-де-шаль» із балету «Попелюшка»
Прослухаймо «Па-де-шаль» (танок із шаллю) – першу сцену з балету «Попелюшка». Дія
відбувається в будинку батька Попелюшки. Сестри вишивають шаль, мачуха спостерігає за ни-
ми. Раптом сестри починають сваритися. Сварка завершується падінням дівчаток.
8. Слухання. Фрагменти «Па-де-шаль» та «Аморозо» з балету «Попелюшка»
Прослухаймо фрагмент «Аморозо» із балету «Попелюшка». Солов’їна ніч. Попелюшка і
Принц знайшли один одного. Серед пахощів квітів вони йдуть до великого, світлого і радісного
щастя взаємного кохання.
9. Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, що спільного та відмінного між двома танцями.
Поміркуйте, яким є настрій двох прослуханих фрагментів.
10. Підсумки уроку
Сьогодні ми вивчили сучасну пісню «Веселкова» Ольги Янушкевич на слова поетеси
Марії Ясакової. Дізналися про балет; познайомилися з творчістю композитора Сергія Прокоф’єва
(зокрема з фрагментами з його балету «Попелюшка»: «Па-де-шаль» та «Аморозо»).
Урок 8
Тема уроку. Симфонічна музика. Від пісні до симфонії.
Мета уроку. Завершити роботу над піснею «Веселкова». Пояснити учням, чому мелодії
українських народних пісень були близькі Чайковському і він використав у Другій симфонії украї-
нську народну пісню «Журавель». _____________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Почуття, настрої в музиці. Симфонія
Які почуття, настрої переживає людина?
Радість, смуток, безтурботність, щастя, тривога, замріяність, піднесеність, розгніваність.

24. 23
Як композитору передати душевний світ людини з усіма його складнощами: суперечли-
вими почуттями, думками, що безперервно змінюють одна одну, протирічать одна одній, взаємо-
діють?
Яку форму обрати композитору для передачі цього світу, на яких думках і почуттях зосе-
редитись?
Саме симфонія краще, ніж інші види музики, здатна передати картину суперечливих по-
чуттів. Ось чому майже всі композитори зверталися до написання симфоній!
Симфонія – це великий музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з чо-
тирьох частин, кожна з яких має свою назву та характер.
2. Відомості про симфонію, інструменти симфонічного оркестру
Симфонії виконує симфонічний оркестр, який складається з таких груп:
- струнні інструменти (скрипка, віолончель, альт, контрабас);
- дерев’яні духові інструменти (флейта, гобой, кларнет);
- мідні духові інструменти (валторна, труба, тромбон);
- ударні інструменти (литаври, бубон, тарілки, барабан).
3. П. Чайковський і Україна
Творча спадщина Чайковського охоплює майже всі музичні жанри, однак чільне місце в
ній посідають опера та симфонія. Композитор багато років поспіль проводив літо на лоні україн-
ської природи – Черкащині, Поділлі, Сумщині; бував у Києві, Харкові, Одесі. Творчість Чайковсь-
кого тісно пов’язана з Україною. У його творах надзвичайно талановито, по-новому звучать ме-
лодії українських народних пісень.
4. Слухання. Фінал Другої симфонії П. Чайковського
5. Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
Який темп прослуханої музики?
Яку українську народну пісню використав композитор у фіналі Другої симфонії?
6. Повторення пісні «Веселкова»
Виконайте «Веселкову» весело, завзято.
Співайте пісню м’яким, округленим звуком, зберігаючи чітку, ясну вимову.
Під час співу не виділяйтесь із загального хору.
Караоке. Пісня «Веселкова».
За веселковим, за небокраєм
Хтось на сопілці чарівно грає.
А чи то грає, чи то здається,
Чи пісня лине із мого серця?
Приспів.
Над моїм краєм,
Над моїм містом
Пісня лунає
Голосом чистим.
Пісня злітає
У світ широкий.
Веселка грає

25. 24
На семи нотах
В чарівній пісні слова чудові,
Всі кольорові, всі веселкові.
Краплини сонця у кожнім слові.
Краплини щастя — теж кольорові
Приспів.
За веселковим, за небокраєм
Срібні дзвіночки хтось розсипає.
На тих дзвіночках веселка грає,
Пісня лунає над рідним краєм.
Приспів
7. Підсумки уроку
Дід П. Чайковського, як ми вже знаємо, був родом з України, а саме – з Кам’янки, що не-
подалік від с. Гриньки, де й народився М. Лисенко. Тому мелодії українських народних пісень
були так близькі Чайковському і тому він використав в Другій симфонії українську народну пісню
«Журавель». Сьогодні ми завершили роботу над піснею «Веселкова».
Урок 9
Тема уроку. Музичні образи в народній творчості. Казка.
Мета уроку. Ознайомити учнів з музичними образами у народній творчості, у казках. По-
вторити пісню «Ой є в лісі калина». Розучити пісню «Чарівний смичок». ___________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Музика в літературі
Сьогодні ми вкотре переконаємося, наскільки важливим є літературне мистецтво для
музики: пісня, кантата, опера, балет нерозривно пов'язані з літературою. Ці музичні жанри не
можуть без неї існувати.
А чи може література існувати без музики?..
Щоб відповісти, спочатку пригадаємо народні пісні і поміркуймо, чи всі вони можуть бути
просто віршами.
Прослухайте знайому українську народну пісню «Ой є в лісі калина».
2. Слухання. Пісня «Ой є в лісі калина».
Ви переконалися – дзвінко, весело, жартівливо! Одним словом – гарно!
Прочитайте слова пісні як вірш, без співу.
Ой, єсть в лісі калина.
Ой, єсть в лісі калина.
Калина-калина,
Комарики-дзюбрики,
Калина.
Там стояла дівчина.
Там стояла дівчина.
Дівчина-дівчина,
Комарики-дзюбрики,

26. 25
Дівчина.
Цвіт-калину ламала.
Цвіт-калину ламала.
Ламала-ламала,
Комарики-дзюбрики,
Ламала.
Та й в пучечки в'язала.
Та й в пучечки в'язала.
В'язала-в'язала,
Комарики-дзюбрики,
В'язала.
«Комарики-дзюбрики» та часте повторювання слів виглядає курйозним і неприродним
без мелодії. Це не вірш, а пісня — музичний жанр, в якому, як ми вже переконалися, є невідділь-
ними віршований текст і мелодія.
Лише деякі з народних пісень могли б жити як поезії (без музики). Наприклад, норвезька
народна пісня «Чарівний смичок».
3. Демонстрація пісні «Чарівний смичок».
4. Розучування пісні «Чарівний смичок».
Караоке. Пісня «Чарівний смичок».
1. Прийшов у село музикант-старичок,
В руках музиканта – чарівний смичок.
Ударив у струни – зібрався народ.
Танцює, співає, сміється село.
2. Проходив багач – як почув скрипаля,
То враз його заздрість за душу взяла.
– Продай свою скрипку! Тобі заплачу,
За неї віддам я всього досхочу!
3. – Ні! скрипку свою я тобі не продам.
Дорослим потрібна вона й дітлахам.
Під звуки її веселиться народ,
Танцює, співає, сміється село!
5. Українська народна казка «Чарівна скрипка».
Ми виконали пісню «Чарівний смичок», існує також казка про чарівну скрипку.
Вона народилася на Буковині – у співучому краї, що славиться різноманіттям чудових і
своєрідних народних пісенних мелодій, а також запальними танцювальними ритмами.
Жив колись на світі бідний русин. Життя проминало, а у чоловіка ні сина, ні багатства –
сама біда в хаті. Пішов бідняк найматися до графа, якого буковинці любили, як сіль в оці чи тер-
нину в боці.
– Підеш молотити, – сказав граф, – а за роботу візьмеш те, що в чоботи нападає.
Русин погодився. Цілий місяць вимахував ціпом і приносив у чоботах заробіток. Нарешті
провіяв зароблене зерно, розстелив на ряднині, аби просушилося. Та горобці теж були голодні й
видзьобали все до зернини.
Побачив це русин, кинув спересердя брилем об землю:
– А смерека б вас побила!

27. 26
– Не сердься, добрий чоловіче, – запищало в нього за спиною. Я – одна зернина, яку не
з'їли горобці.
Нахилився русин, підняв листок лопуха і помітив золоту зернину. А вона радить:
– Ти мене не їж, а посій у землю і поливай три рази на день водою з Черемошу.
Русин так і зробив. А одного ранку почув він за вікном таку чудову музику, що за серце
брала. Виглянув. На тому місці, де була посіяна зернина, виросла дивна яблуня. З її гілля звиса-
ли не яблука, а скрипки – із зеленими і жовтими смугами. Зачудувався русин і вийшов надвір. Не
встиг підійти до чарівного дерева, як почув:
– Добридень, тату!
– Добридень,— відповів русин. – А хто мене називає татом?
– Це я, ваш син Петрик, – і з яблуні скочив красний хлопець зі скрипкою в руках.
– Що це таке? – запитав батько.
– А то така скрипка, що коли погладжу на ній зелені смуги, то омолоджується добро, а як
торкнуся жовтих – старіється зло.
Чоловік не міг нарадуватися чарівному синові.
Однієї неділі Петрик подався у село. На толоці побачив людей. Вони намагалася танцю-
вати, але всі були такі змарнілі, що падали з ніг.
– Що ті люди роблять? – спитав Петрик селян.
– Весілля справляють, – відповів один дід. – Але граф їх зовсім виснажив роботою.
Погладив хлопчина зелені смуги скрипки і втяв веселої. Люди стали жвавими, щасливи-
ми. Молодий із молодою – як місяць із зірницею. І всі пустилися до танцю-тропотанцю. А граф
вийшов на балкон палацу, глянув у бік толоки і аж рота роззявив від подиву. Він наказав гайду-
кам позаганяти всіх селян до своїх воріт. Прийшли бідні люди, поскидали брилі.
– Бачу, що від музики ви дістали добру силу. Завтра під горою маєте продовбати вели-
кий прохід, аби весь Черемош міг туди текти!
Наступного дня зранку люди взяли мотики й лопати і подалися до гори. Минали дні, тиж-
ні, місяці, доки продовбали крізь гору тунель. Подивився граф і каже:
– Тепер побудуйте всередині гори високий палац – з великими залами, довгими коридо-
рами, ясними світлицями. Брама до палацу має бути така, аби її закрила і мала дитина, а відчи-
нити міг тільки один я.
Рушили бідні люди до хати, де жив із родичами Петрик. Викликали його й докоряють:
– Ти дав нам снагу видовбати діру для ріки, а тепер лишив нас у біді?..
Петрик відповів:
– Завтра всі до одного беріть кияння, довбні та лопати і йдіть до гори. Я прийду на поміч.
Наступного дня люди прийшли до гори, але ніхто не міг підняти ні кия, ні лопати. Тут Пе-
трик погладив зелені смуги скрипки, приклав смичок до струн і врізав коломийку. Люди помолоді-
ли, дістали красну силу — аж уламки скелі розліталися. Коли все було готове, граф розіслав
гайдуків скликати гостей. Гості зібралися в палаці, який збудували всередині гори.
Прийшов туди Петрик. Граф наказав слугам викинути зухвалого хлопця, але той погла-
див жовті смуги скрипки, приклав смичок до струн і заграв. У палаці одразу притихли. Граф згор-
бився, руки затремтіли. Петрик вийшов за браму і зачинив її назавжди.
Минули роки, брама обросла травою-муравою. Про графа ніхто й не згадував. А про Пе-
трика та його чарівну скрипку розповідають і донині.
6. Підсумки уроку
Невідомі творці казок та оповідань, в яких виражено народну мудрість, прекрасно розу-
міли, як впливає музика на людину, тому з любов'ю та захопленням розповідали про народних
умільців, котрі майстерно володіли мовою музики. Це — свідчення того, що народ завжди високо

28. 27
цінував і з великою повагою та особливою любов'ю ставився до музикантів-аматорів, які силою
свого мистецтва допомагали творити добро, несли людям радість та розраду.
Урок 10
Тема уроку. Аматорське музичне мистецтво. Музичні образи в казці.
Мета уроку. Ознайомити учнів з музичними образами у казці, з народним грузинським
інструментом чонгурі, з грузинською народною казкою «Чонгуріст», а також пригадати норвезьку
народну пісню «Чарівний смичок». ____________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Музичні образи в казці
Музика присутня у багатьох казках народів світу в чарівних історіях про талановитих му-
зикантів, їхні інструменти та чудодійну силу музики. Наприклад, у грузинській народній казці
«Чонгуріст» юнак співав і грав на чонгурі.
Чонгурі – грузинський чотириструнний щипковий інструмент із тихим голосом і ніжним
звучанням.
2. Грузинська народна казка «Чонгуріст»
Жив на світі цар. Мав він дочку прекрасну, як сонце. Багато славних і знатних юнаків
просили її руки, та цар усім відмовляв.
– Принеси спочатку яблуко безсмертя, – говорив цар кожному, – і доведи, що ти гідний
царівни.
Поблизу від палацу жив бідний юнак. Славився він своїми піснями та грою на чонгурі.
Покохав юнак прекрасну царівну і попросив у царя дозволу взяти її за дружину.
Не прогнав цар бідного чонгуріста, а сказав йому, як і всім говорив:
– Добудеш для мене яблуко безсмертя, – буде по-твоєму.
Узяв чонгуріст чонгурі та й подався в путь. Ішов він, ішов, дев'ять гір перейшов та й ба-
чить: розкинувся на схилах пагорба сад. Загорожа навкруги саду кам'яна, висока-превисока.
Чонгуріст обійшов сад – з ранку до вечора йшов! – входу не знайшов.
Іде юнак, грає на чонгурі та співає лагідну пісню. Завмер сад, перестали шелестіти лис-
тям дерева. Слухають пісню гори й долини. Пташки, що пролітали в небі, посідали на дерева,
щоб послухати пісню чонгуріста.
І зараз почув людину страшний гвелвешапі, що стеріг чарівну яблуню, та й розсунув ка-
мінну огорожу.
Іде чонгуріст садом, співає сумну пісню.
Відкрив гвелвешапі величезну пащу, понісся на людину... і раптом завмер.
Утихомирила лагідна пісня лють злого чудовиська.
А чонгуріст іде собі, звучать солодкі звуки його пісні.
З очей гвелвешапі побігли сльози, незнана печаль охопила його. Та раптом порвалися
струни чонгурі. Зупинився юнак перед гвелвешапі, чекаючи своєї долі.
А гвелвешапі зірвав яблуко і подав юнакові.
– Візьми яблуко, не бійся. Ніколи ще зі мною не розмовляли мовою пісні. Бери це яблуко
безсмертя, воно твоє. Бо безсмертна людина, яка здатна скласти таку чарівну пісню.

29. 28
3. Бесіда про пісню «Чарівний смичок».
Невідомі творці казок та оповідань, в яких виражена народна мудрість, прекрасно розу-
міли, як впливає музика на людину, тому з любов'ю та захопленням розповідали про народних
умільців, котрі майстерно володіли мовою музики. Так народжувалися музичні образи в казках та
оповіданнях, а пізніше — і в літературних творах.
Яскравим прикладом є норвезька народна пісня «Чарівний смичок». Головний герой каз-
ки майстерною грою на скрипці дарував людям радість і вселяв у їхні душі оптимізм.
4. Робота над піснею «Чарівний смичок»
Виконайте пісню «Чарівний смичок» стримано та легко.
Зверніть увагу на те, що вона починається не з повного такту, а із затакту.
У супроводі якого музичного інструмента звучить пісня «Чарівний смичок» і чому?
Караоке. Пісня «Чарівний смичок»
1. Прийшов у село музикант-старичок,
В руках музиканта – чарівний смичок.
Ударив у струни – зібрався народ.
Танцює, співає, сміється село.
2. Проходив багач – як почув скрипаля,
То враз його заздрість за душу взяла.
– Продай свою скрипку! Тобі заплачу,
За неї віддам я всього досхочу!
3. – Ні! скрипку свою я тобі не продам.
Дорослим потрібна вона й дітлахам.
Під звуки її веселиться народ,
Танцює, співає, сміється село!
5. Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися про народний грузинський інструмент чонгурі, познайомилися з
грузинською народною казкою «Чонгуріст», а також пригадали норвезьку народну пісню «Чарів-
ний смичок».
Урок 11
Тема уроку. Інструментальна музика в поезії. Квартет.
Мета уроку. Розучити пісню Анатолія Житкевича «Все це потрібно мені», дати учням по-
няття про квартет, прослухати «Квартет для двох скрипок, альта та віолончелі» Василя Барвін-
ського. _________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Відомості про пісню та авторів
Сьогодні ми розучимо одну з пісень Анатолія Житкевича.
Цей композитор – щаслива людина! Він зрозумів, що йому насправді потрібно. Пісня на-
зивається «Все це потрібно мені». Автор пісні привертає нашу увагу до найдорожчого для люди-
ни у світі, у тому числі й до «гордих, крилатих пісень».

30. 29
2. Демонстрація пісні А. Житкевича «Все це потрібно мені».
3. Розучування пісні «Все це потрібно мені».
Караоке. Пісня «Все це потрібно мені»
Милі, чарівні слова,
Казка стара і нова,
Мрія висока, не грізна,
Ласка матусина ніжна,
Татова сильна рука,
І повноводна ріка
Горді, крилаті пісні —
Все це потрібно мені,
Все-все-все, Все-все-все,
Все це потрібно мені!
В полі тривкий колосок,
Сад і маленький лісок,
Мова моя солов'їна,
Рідна моя Україна,
Чисте дзвінке джерело,
Миле до болю село,
Спокій і мир на землі —
Все це потрібно мені
Все-все-все, Все-все-все,
Все це потрібно мені!
4. Музика в поезії.
Як ви думаєте, чи потрібна людям музична мова, якщо словами можна все сказати?..
Існує музика, яка насправді нікому не потрібна. Наприклад, така, яку описав Іван Крилов
у своїй байці «Квартет».
Байка І. Крилова «Квартет»
Раз Мавпі та Мишкові, Ослу, Козлу,
Всім разом, як по змові,
Схотілося Квартет заграть.
Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали
Й під липу в лузі посідали,
Щоб світ мистецтвом чарувать.
Ударили в смички,— ладу ж дарма шукать!
«Стій, братця, стій! — кричить їм Мавпа.
— Постривайте!
Хіба заграєм так? Інакше посідайте.
Ти з басом, Мишечко, сідай проти альта,
Я, прима, сяду проти втори;
Тоді вже буде музика не та:
У танець підуть ліс і гори!»
Знов сіли, почали Квартет;
А діло все не йде вперед.
«Стривайте ж, я знайшов секрет.—
Кричить Осел. — Усе в нас піде ладом,

31. 30
Як поряд сядем».
Послухали Осла, поважно сіли вряд;
А все-таки Квартет не йде на лад.
Ще гірше, ніж раніш, пішли між ними чвари
І свари,
Кому і як сідать.
Припало Солов'ю якраз там пролітать.
До нього всі вдались, як до свого спасіння:
«Будь ласка,— мовили,— та ж наберись терпіння,
Допоможи Квартет улаштувать,
І ноти, й інструмент зуміли ми дістать,
Скажи лиш, як сідать!»
«Щоб буть музикою, потрібне тут уміння,
Та трохи тонших би ушей,—
їм одмовляє Соловей.—
То ж, як сідати,— сварки марні,
Бо з вас музики незугарні».
Квартет – це музичний твір для чотирьох виконавців (музикантів або співаків).
Також це група виконавців із чотирьох осіб.
Тобто квартет – це або чотири виконавці, або твір, який вони виконують.
5. Відомості про В. Барвінського
Оскільки справжньої музики у гope-квартету так і не вийшло, послухаймо дійсно красиву
музику — Квартет для двох скрипок, альта та віолончелі Василя Барвінського.
Спочатку дізнаємось трохи про композитора. Василь Барвінський родом із Тернопільщи-
ни. Навчався у Львові та Празі (Чехія). Мелодичне багатство музики Барвінського знайоме вам
ще з молодших класів.
6. Слухання. В. Барвінський. «Квартет для двох скрипок, альта і віолончелі».
7. Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, який характер прослуханого твору.
Поміркуйте, чи злагоджено звучить музика.
8. Підсумки уроку
Сьогодні ми розучили пісню Анатолія Житкевича «Все це потрібно мені», дізналися, що
таке квартет, прослухали «Квартет для двох скрипок, альта та віолончелі» Василя Барвінського.
Урок 12
Тема уроку. Музичні образи в літературних творах. Оповідання.
Мета уроку. Прослухати оповідання К.Паустовського «Старий кухар», де музика висту-
пає співучасником подій і дійовою особою. Вивчити поняття фантазії у музиці і пригадати пісню
А.Житкевича «Все це потрібно мені». __________________________________________________
__________________________________________________________________________________