Віруси відкрив у 1892 році російський ботанік Дмитро Йосипович Івановський. Перший відкритий вірус був збудником тютюнової мозаїки.Наука, яка займається вивченням вірусів називається “вірусологією”.
Віруси відкрив у 1892 році російський ботанік Дмитро Йосипович Івановський. Перший відкритий вірус був збудником тютюнової мозаїки.Наука, яка займається вивченням вірусів називається “вірусологією”.
Презентація до розділу "Фітоімунологія" курсу "Імунологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Презентація до курсу "Загальна та сільськогосподарська фітопатологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Презентація до розділу "Фітоімунологія" курсу "Імунологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Презентація до курсу "Прикладна мікологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Презентація до розділу "Фітоімунологія" курсу "Імунологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Презентація до розділу "Фітоімунологія" курсу "Імунологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
04.07. BRAINY. Лекторій з теорії еволюції Лекція 1. Еволюція — як це працює?ProstirChasopys
4 липня на першій лекції з теорії еволюції в рамках BRAINY ми обговорювали питання: Дарвін vs. Нострадамус: хто кращий пророк, навіщо дітям зябра, а рибам - пальці, чи можливі розумні восьминоги й метелики завбільшки з автомобіль. Відповідь на усі ці питання ми дізналися від Біжана Шаропова, аспіранта Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України, лектора НАУКМА.
Презентація до курсу "Прикладна мікологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Презентація до розділу "Фітоімунологія" курсу "Імунологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Презентація до курсу "Загальна та сільськогосподарська фітопатологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Презентація до розділу "Фітоімунологія" курсу "Імунологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Презентація до курсу "Прикладна мікологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Презентація до розділу "Фітоімунологія" курсу "Імунологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Презентація до розділу "Фітоімунологія" курсу "Імунологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
04.07. BRAINY. Лекторій з теорії еволюції Лекція 1. Еволюція — як це працює?ProstirChasopys
4 липня на першій лекції з теорії еволюції в рамках BRAINY ми обговорювали питання: Дарвін vs. Нострадамус: хто кращий пророк, навіщо дітям зябра, а рибам - пальці, чи можливі розумні восьминоги й метелики завбільшки з автомобіль. Відповідь на усі ці питання ми дізналися від Біжана Шаропова, аспіранта Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України, лектора НАУКМА.
Презентація до курсу "Прикладна мікологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Безбар’єрність в бібліотеці – суспільна нормаssuser15a891
Виступ директора Арцизької міської публічної бібліотеки Галини Стоматової 08.06.2024 р. під час засідання круглого столу «Безбар’єрне середовище в публічній бібліотеці: комфорт для кожного», який відбувся в місті Чорноморськ, в рамках ХХІV Інтелект-форуму «Українська книга на Одещині»
Батько, тато, татусь, татусенько… Він вимогливий і суворий, мудрий і сміливий, сильний і міцний. 16 червня в Україні відзначають День батька. Бути хорошим батьком – найвідповідальніша місія в житті кожного чоловіка. Навчити, розповісти, захистити, пояснити та зробити все це з любов’ю й терпінням – таке може тільки справжній тато.
Тато – це людина, поруч з якою не буває страшно, вона любить тебе понад усе. Тож привітайте своїх татусів зі святом та нагадуйте їм про свою любов не лише в цей день.
Передвиборча програма Ковальової Катериниtetiana1958
Передвиборча програма Ковальової Катерини - кандидатки на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
Нинішній етап розвитку економіки країни вимагає підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію, виробництво якої неможливе без розвинутого агропромислового комплексу. Тому вплив наукових розробок на сферу виробництва сільськогосподарської продукції набуває все більшої уваги, розцінюється як визначальний фактор інноваційного розвитку в розбудові продовольчого ринку України.
У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва пріоритетним напрямком наукових досліджень є обґрунтування та удосконалення сучасних агротехнологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Зернобобові культури належать до цінних у продовольчому, кормовому та агроекологічному значенні рослин сільського господарства України.
За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров’я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному в ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.
проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.
Передвиборча програма Майора Станіславаtetiana1958
Передвиборча програма Майора Станіслава - кандидата на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
2. 3.1. Формальні таксони царства Vira
3.2. Підходи щодо класифікації вірусів
3.3. Сучасна класифікація родин
вірусів
3.4. Система класифікації вірусів
Балтімора
3. У 1966 році на міжнародному
мікробіологічному конгресі у
Москві був затверджений
Міжнародний комітет з
номенклатури вірусів – МКНВ. У
1973 році МКНВ був
перейменований на Міжнародний
комітет з таксономії вірусів
(МКТВ) (International Committee
on Taxonomy of Viruses, ICTV).
6. Порядок (Order) – складається
із родин вірусів із спільними
характеристиками, що
відрізняються від інших
порядків і родин (-virales) –
Caudovirales, Herpesvirales,
Mononegavirales, Nidovirales,
Picornavirales.
7. Родина (Family) i підродина
(Subfamily) – об’єднуює роди,
представники яких мають
один тип геному та вихідну
структурну організацію
вірусної частки
(-viridae, -virinae);
8. Роди (Genus) – це групи
вірусів, що мають спільні
характеристики (-virus);
9. Вид (Species) – формально
кожний окремий вірус може
бути визначений як вид.
15. Порядок Herpesvirales
Родина Підродина Представник
Чутливий
організм
Alloherpes-
viridae
Герпесвірус
ікталурід І типу
Ікталуріди
Herpesviridae
Alphaherpesvirinae
Вірус простого
герпесу І, ІІ
типів
Хребетні
Betaherpesvirinae Цитомегаловірус Хребетні
Gammaherpesvirinae
Вірус
Епштейна-Барр
Хребетні
Malacoherpes-
viridae
Герпесвірус
остерід І типу
Молюски
16. Порядок Mononegavirales
Родина Підродина Представник
Чутливий
організм
Bornaviridae
Вірус хвороби
борна
Хребетні
Filoviridae Вірус Ебола Хребетні
Paramyxoviridae
Paramyxovirinae Вірус кору Хребетні
Pneumovirinae
Респіраторно-
синцитіальний
вірус
Хребетні
Rhabdoviridae
Вірус
везикулярного
стоматиту
Хребетні
18. Порядок Picornavirales
Родина Представник
Чутливий
організм
Comoviridae
Вірус кільцевої плямистості
тютюну
Рослини
Disistroviridae Вірус паралічу цвіркунів Безхребетні
Iflaviridae
Вірус інфекційної слабкості
тутових шовкопрядів
Безхребетні
Marnaviridae РНК-вірус Heterosigma akashiwo Рослини
Picornaviridae Вірус гепатиту А Хребетні
Sequiviridae
Вірус жовтої плямистості
пастернаку
Рослини
19. Некласифіковані родини (62)
Родина Представник
Чутливий
організм
Adenoviridae
Аденовіруси овець, курей,
індиків, людини
Хребетні
Corticoviridae Фаг PM2 Pseudoalteromonas Бактерії
Cystoviridae ФагPhi6 Pseudomonas Бактерії
Luteoviridae
Вірус скручування листя
картоплі
Рослини
Metaviridae
Вірус Ty3 Saccharomyces
cerevisiae
Дріжджі
Orthomyxoviridae Вірус грипу А, В, С Хребетні
Papillomaviridae
Папіломавірус людини, овець,
корів, собак
Хребетні
Retroviridae Вірус імунодефіциту людини Хребетні
20. Некласифіковані роди (19)
Рід Представник
Чутливий
організм
Deltavirus Вірус гепатиту дельта Хребетні
Hepevirus Вірус гепатиту Е Хребетні
Hordeivirus
Вірус смугастості та мозаїки
ячменю
Рослини
Rhizidiovirus Вірус Rhizidiomyces Гриби
Tenuivirus Вірус смугастості рису Рослини
Tobamovirus Вірус тютюнової мозаїки Рослини
Umbravirus Вірус плямистості моркви Рослини
21. Крім вірусів, у царстві Vira
розглядаються й інші молекулярні
паразити, які систематизуються у
рамках невизначених таксонів. Це
віроїди (Viroid), серед яких
виділено дві родини і 8 родів,
сателіти вірусів (Sattelites) і пріони
(Prions).
22. Система класифікації
вірусів Балтімора була
запропонована у 1971
році Нобелівським
лауреатом Девідом
Балтімором. Згідно
даної класифікації
віруси поділяються на
7 груп в залежності від
механізму утворення
вірусної іРНК у
інфікованій клітині.
23.
24. І длДНК-віруси
Реплікація вірусів з даним геномом
відбувається наступним чином:
клітинний фермент ДНК-залежна РНК-
полімераза на матриці вірусної ДНК
синтезує іРНК (ол(+)РНК), на основі якої
здійснюється синтез вірусних білків. А
копіювання вірусного ДНК-геному
відбувається за допомогою клітинного
ферменту ДНК-залежної ДНК-
полімерази.
25. ІІ олДНК-віруси
При проникненні вірусів даної
групи до клітини відбувається
добудовування вірусного геному до
дволанцюгової ДНК за допомогою
клітинної ДНК-полімерази, а
подальші процеси відбуваються за
механізмом вірусів І групи.
26. ІІІ длРНК-віруси
Разом із вірусною РНК до клітини
потрапляє РНК-залежна РНК-полімераза,
яка забезпечує синтез ол(+)РНК. В свою
чергу ол(+)РНК забезпечує синтез вірусних
білків у інфікованій клітині і служить
матрицею для синтезу нових ол(-)РНК
ланцюгів вірусною РНК-полімеразою.
Комплементарні ланцюги (+) і (–) РНК
утворюють дволанцюгову РНК, яка
упаковується у білкову оболонку, формуючи
таким чином наступне покоління вірусів.
27. IV ол(+)РНК-віруси
Після потрапляння вірусу до клітини на
матриці вірусної ол(+)РНК одразу
починається синтез вірусних білків,
включаючи фермент РНК-залежну РНК-
полімеразу, який синтезує молекули (-)РНК
на матриці (+)РНК. Далі за допомогою
вказаного ферменту у клітині на матриці
(-)РНК починається синтез молекул вірусної
(+)РНК, а із синтезованих вірусних білків і
РНК збираються готові віріони.
28. V ол(-)РНК-віруси
Геном вірусів даної групи містить
інформацію про фермент РНК-залежну
РНК-полімеразу, який необхідний для
утворення ол(+)РНК на матриці вірусної
ол(-)РНК у інфікованій клітині. Далі
утворюються вірусні білки, в тому числі і
РНК-залежна РНК-полімераза, яка на
матриці ол(+)РНК ситнезує ол(-)РНК,
після чого відбувається збірка вірусних
часток.
29. VІ олRT-РНК-віруси
Або ретровіруси, тобто віруси, які
містять ол(+)РНК і мають у своєму
життєвому циклі стадію синтезу ДНК
на матриці РНК. До даної групи
належать деякі онковіруси і такі
віруси, як ВІЛ (не дивлячись на те, що
його геном представлений длРНК,
стадія синтезу ДНК є невід’ємною
частиною його життєвого циклу).
30. VІІ длRT-ДНК-віруси
Тобто віруси які містять
дволанцюгову ДНК і мають у своєму
життєвому циклі стадію синтезу ДНК
на матриці РНК (ретроїдні віруси, такі
як вірус гепатиту В). Дволанцюгова
ДНК, яка міститься у геномі вірусів
даної групи копіюється відмінним від
вірусів І групи шляхом (у яких вірусну
ДНК синтезує клітинна ДНК-залежна
ДНК-полімераза).
31. У вірусів даної групи спочатку на
матриці вірусної ДНК клітинним
ферментом ДНК-залежною РНК-
полімеразою синтезується ол(+)РНК,
на якій далі синтезуються вірусні
білки і вірусна ДНК. Синтез вірусної
ДНК на матриці РНК здійснює
фермент зворотня транскриптаза,
інформація про синтез якого
закодована у вірусній ДНК.