Урок 2

1. Розробила
вчитель вищої категорії
Тарасова Т.Б.
КЗО «СЗШ № 97
імені П.І. Шкідченка»
Дніпропетровської міської ради

2. Необхідно знати про те, що:
• підвищення температури у
приміщеннях вище нормативів
на 1° С збільшує витрати
теплоти на 4…8%;
• відповідно, кожен градус
підвищення температури
приміщення коштує нам в
середньому 6% збільшення
фінансових витрат, а кожен
градус зменшення кімнатної
температури економить
близько 6% коштів,
витрачених на опалення

3.  у житлових кімнатах
+20° С;
 у спальнях +18…20° С;
 на кухні +18° С;
 у ванній кімнаті + 25° С;
 у вбиральні + 20° С.

4. 1. Належна теплоізоляція будинку дає
змогу знизити вдвічі, а то й втричі
витрати на опалення!
2. Періодичне промивання батарей
забезпечує необхідний тепловий
режим у квартирі без додаткових
витрат енергії
3. Регулятори температури на
опалювальних радіаторах дають
можливість регулювати тепловий
режим у кімнатах.
4. Встановлення лічильників тепла та
гарячої води дає змогу сплачувати
лише за спожиті ресурси.

5.  Переважна кількість енергії, що використовується у
домогосподарстві, споживається для опалення приміщень,
відповідно саме тут криються найбільші резерви для заощадження
енергії та грошей.
 Зависока кімнатна температура є не лише шкідливою для здоров’я,
а й призводить до зайвих витрат енергії та грошей. Кожен градус
зниження кімнатної температури економить понад 6% коштів,
витрачених на опалення.
 Лічильники не дають економії, вони дають можливість оплачувати
стільки теплової енергії і гарячої води, скільки спожито.

6. 1. Які заходи
уможливлюють
зменшення
витрат на
опалення?
2. Як ви
зрозуміли
твердження,
що не шуба нас
гріє, а ми
гріємо шубу?

7. Перевірка, що ґрунтується на усвідомленій
необхідності, називають «аудит».
АУДИТ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ – обстеження
об’єкта (підприємства, організації,
установи тощо) з метою з’ясування
ефективності використання паливно-
енергетичних ресурсів та визначення
резервів їх економії.

9. Аудит використання гарячої води під час миття .
Порядок проведення аудиту:
1. Запишіть, скільки часу ви проводите в душі під
час миття і скільки разів на тиждень ви це
робите.
2. Запитайте інших членів своєї сім’ї, скільки часу
вони миються під душем і скільки разів на
тиждень вони приймають душ.
3. Розрахуйте, скільки хвилин ви та члени вашої
сім’ї проводять під душем за тиждень.
4. Зміряйте, скільки води проходить крізь вашу
душову лійку за нормального тиску. Повторіть
вимірювання кілька разів і обчисліть середній
час.

10. 5. Розрахуйте витрату води через душову лійку за хвилину.
6. З’ясуйте, скільки літрів води ви і ваша сім’я використовуєте
за тиждень.
7. Розрахуйте, скільки енергії використовується для
нагрівання цієї води.
8. Розрахуйте, скільки енергії витрачається, щоб нагріти воду,
яку використала за тиждень ваша сім’я.
9. Порахуйте, скільки теплової енергії ваша сім’я витрачає
упродовж року. У році 52 тижні.
10. Позначте час, який ви витрачаєте на
намилювання. А якщо на цей час вимкнути
душ? Скільки гарячої води ви тоді зможете
заощадити?

11. Ключові тези
 Тепловий аудит – це перевірка ефективності
використання теплової енергії.
 Обсяг гарячої води, використаної під час миття
під душем, залежить від того, скільки часу ми
миємося та скільки води пропускає душова лійка
за одиницю часу.
 Кількість теплової енергії, що витрачається
на нагрівання води, є тим більшою, чим
більшими є обсяг води, що нагрівається, та
температура її нагрівання.

12. 1. Знайти в українській
народній творчості прислів’я
та приказки щодо
бережливості та
ощадливості.
3. Розробити плакат «Як економити
гарячу воду під час миття».