2.
1) Дистанційне навчання
2) Історія виникнення дистанційного навчання
3) Нормативно-правове забезпечення дистанційного навчання
4) Учбово-методичне забезпечення дистанційного навчання
5) Структура програмного засобу дистанційне навчання
6) Вимоги до програмного засобу дистанційне навчання
7) Європейські та інші міжнародні інститути, що
запровадили дистанційне навчання
8) Висновки
9) Список використаної літератури
План
3.
Дистанційне навчання - сукупність сучасних
технологій, що забезпечують доставку інформації
в інтерактивному режимі за допомогою
використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних
технологій) від тих, хто навчає (викладачів,
визначних постатей у певних галузях
науки, політіків), до тих, хто навчається
(студентів чи слухачів). Застосовується під час
підготовки як у ВНЗ, так і в Бізнес-школах.
Основними принципами дистанційного навчання є
інтерактивна взаємодія у процесі роботи, надання
студентам можливості самостійного освоєння
досліджуваного матеріалу, а також
консультаційний супровід у процесі дослідницької
діяльності. Дає змогу навчатися на відстані, за
допомогою диспутів експертів із кількох країн, за
відсутності викладача.
Дистанційне навчання
4.
1856 р. – початок розвитку дистанційного навчання.
Створення Інституту в Берлині, заснованому на заочній
формі навчання іноземних мов.
У 1850 р. - в Росії створено перший Інститут заочного
навчання.
Еволюцію дистанційного навчання за аналітичним оглядом
UNESCO Institute for Information Technologies
in Education визначили три покоління засобів.
Засоби першого покоління:
• написані від руки чи друковані матеріали, що з
середини ХІХ століття залізницею та поштою
розповсюджувалися інструкторами серед великої
кількості географічно розділених учнів;
• з 20-х років ХХ століття - радіокурси;
• з 50-х років ХХ століття – телевізійні курси.
Історія виникнення
дистанційного навчання
5.
Друге покоління засобів (з 1969 р. – рік створення Відкритого університету
Великобританії):
• високоякісні навчальні матеріали (переважно друковані, в комплекті з радіо- та
телематеріалами , аудіозаписами ), що відобразили комплексний підхід до організації
дистанційного навчання та відрізнялися високою вартістю підготовки.
Саме у цей час формується соціальна функція дистанційного навчання – надання
освітніх послуг всім тим, хто бажає навчатися, але не має можливості змінити звичний
спосіб життя та відвідувати регулярно навчальний заклад.
Третє покоління засобів:
• інформаційні та телекомунікаційні, що забезпечили двосторонній
синхронний/асинхронний обмін інформацією різних форматів (текст, графіка, звук,
анімація) та суттєво полегшили взаємодію між наставником і тими, хто навчається,
останніх між собою.
Історія виникнення дистанційного
навчання
6. Для успішного рішення цього питання необхідно підготувати відповідну нормативно-правову
базу. У цьому напрямку також ведеться інтенсивна робота. Уже нині ми маємо наступний
перелік документів:
- Закон України “ Про Національну програму інформатизації”;
- Постанова Верховної Ради України від 06.07.2000 р. № 1851 -III ’ТІрс затвердження завдань
Національної програми інформатизації на 2000-2002 роки;
- Указ Президента України від 31.07.00 № 928/2000 “Про заходи щодо розвитку національної
складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до
цієї
мережі в Україні”;
- Наказ Міністерства освіти і науки України “Про створення Українського центру
дистанційної освіти” від 07.07.2000 р. № 293.;
- Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні, затверджена Міністром освіти і науки
України В.Г. Кременем 20 грудня 2000 p.;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.03 № 1494 “Про затвердження Програми
розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки”;
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.01.04 № 40 “Про затвердження Положення
про дистанційне навчання”;
''‘ Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.04.04 № 335 “Про створення
Координаційної ради з розвитку системи дистанційного навчання при Міністерстві освіти і
науки” та ін.;
Нормативно-правове забезпечення
дистанційного навчання
7.
Незважаючи на те, що саме
технічний потенціал сучасних
інформаційних технологій
допомагає реалізувати одне з
головних переваг дистанційних
систем - навчання на відстані,
створення в навчальному
закладі відповідної
матеріально-технічної бази не
дозволить досягти найвищого
ефекту. Головним все-таки є
наявність і розробка учбово-
методичного забезпечення
самостійної роботи студентів
або слухачів курсів.
Учбово-методичне забезпечення
дистанційного навчання
8.
Структура програмного засобу
дистанційного навчання
Модулі програмного засобу
системи дистанційного навчання Реєстрація
Обробка замовлень
Реєстрація платежів
Керування групами
Бібліотека навчальних матеріалів
Календарний план
Тестування
Спілкування і консультації
Адміністрування
Звіти
Інтерфейс користувача
Дизайн текстів
Мультимедіа-сервер
На підставі зазначеного програмного
засобу дистанційного навчання
можна організовувати віртуальні
навчальні центри с залученням
викладачів з інших BI-ІЗ, міст і
країн, а також проводити
консультації, мережне тестування і
підготовку абітурієнтів,
забезпечувати самостійну роботу
студентів денного відділення,
створювати індивідуальні навчальні
плани і програми, реалізовувати
індивідуальні графіки занять поза
стінами навчального закладу.
9. -Простота освоєння й експлуатації.
-Можливість створення розподіленої системи
дистанційного навчання, яка об’єднує кілька подібних
систем дистанційного навчання в єдине освітнє
середовище.
-Простота інтеграції з іншими інформаційними системами.
-Можливість користувачам системи дописувати нові
модулі.
-Невисокі вимоги, пропоновані до ресурсів сервера
системи дистанційного навчання, клієнтським
комп’ютерам і до пропускної здатності мережі.
-Розвинені засоби контролю процесу навчання.
-Можливість підключати до системи електронні курси,
розроблені різними програмними засобами й у будь-яких
форматах.
-Масштабування .
-Відсутність ліцензій на клієнтські місця, що дозволяє
навчати необмежену кількість слухачів за необмежений
період часу.
Вимоги до програмного засобу
дистанційного навчання
10.
Сьогодні в багатьох країнах світу
існують різні мережі, що безпосере-
дньо впроваджують системи
дистанційної освіти. Так, наприклад,
досить велика дистанційна мережа,
яку очолює міжнародна рада,
створена у 1038 р. Дана організація
має назву Міжнародна рада із
заочної та дистанційної освіти -
International Council for Open and Di
stance Educatio.
Саме ця організація спрямувала
свою діяльність у сфері
забезпечення освітою заочно тих,
хто бажає отримати її та продов-
жувати працювати.
Європейські та інші міжнародні інституції,
що запроваджують дистанційну освіту
11.
Дистанційне навчання має велику
історію виникнення та розвитку.
Більшість науковців по наш час
ведуть боротьбу за кращий вид
навчання.
В процесі своєї роботи я дійшовдо
висновку, що дуже хорошим
явищем є винайдення
дистанційного навчання. Воно дає
змогу людям, не витрачаючи велику
кількість часу, отримувати освіту. І,
я вважаю, що це дуже хороший
спосіб отримання освіти.
Висновки
12.
Соловйов,В.І. Дистанційне навчання:
методика ,можливості ,переваги і недоліки/Проблеми
освіти. Вип.43.-к.:Науково-методичний центр вищої
освіти,2006.-с.135-139.
Овчаренко О.В. Дистанційна освіта в європейських країнах
//Засоби і технології єдиного інформаційного
простору.К.,2004.-с.170-176.
ПолатЕ.С. Моїсєєва М. В., Петров А.Є. Педагогічні
технології дистанційного навчання / Під ред.Е.С.Полат. —
М., "Академія", 2006.
Антонов В.М. Сучасні комп’ютерні мережі. – К.: „МК-
Прес”, 2005.
Використана література