Реалізм як напрям у світовій літературі. 10 клас

2. Тема. Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному й
суспільному житті ХІХ ст.; зв’язок із розвитком природничих наук.
Видатні майстри соціальної прози: Стендаль, О. де Бальзак, Г.Флобер,
Ч. Діккенс, Г.Джеймс, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. Чехов та ін.
Мета: поглибити поняття про реалістичну літературу, її особливості та
роль у мистецькому, суспільному житті; ознайомити з видатними
майстрами соціальної прози ХІХ ст.; розвивати образне й логічне
мислення, уміння зіставляти явища літератури з явищами життя,
визначати головне, робити висновки; виховувати прагнення до пізнання,
сповідування загальнолюдських цінностей; виховувати інтерес до
літератури.

3. 1. Назвіть письменників, які
розробляли жанр соціально-психологічного
роману.
(Стендаль, Флобер, Золя)
2. Який новий тип героя з‘явився в літературі
реалізму ?
(типовий герой, який діє за типових
обставин).
3. Американський поет – засновник
модернізму?
(Волт Вітмен)

4. 4. Приклад роману-епопеї?
(«Війна і мир» Л.Толстого)
5. Приклад роману у віршах?
(«Євгеній Онєгін» О.Пушкіна).
6. Приклад філософського роману?
(«Герой нашого часу» М. Лермонтова)

5. 2. ПРИГАДАЄМО:
ПЕРІОДИЗАЦІЯ
КУЛЬТУРНОГО ПРОЦЕСУ
ХІХ СТ.
Назвіть три головні етапи
культурного процесу ХІХ ст. та
їх представників:

6. 1. початок XIX ст. — 1830-ті роки —
доба романтизму: Гофман, Гейне,
Байрон, А.Міцкевич, Гюго
2. 1840–1860-ті роки —
доба реалізму: Бальзак, Достоєвський,
Толстой, Некрасов, Золя, Чехов, Шоу
3. 1870–1890-ті роки —
доба раннього модернізму: Волт Вітмен,
Шарль Бодлер, Поль Верлен Артюр
Рембо, Оскар Уайльд

7. Дев’ятнадцяте століття —
одна з найцікавіших і
найяскравіших сторінок у
розвитку світової
літератури. Реалізм як
літературний напрям
(особливо у прозі) набув
найбільшого розквіту в
середині століття.

8. РЕАЛІЗМ
(латин. realis — речовий,
дійсний) — напрям у
літературі та мистецтві,
що набув розвитку в 1830-х
роках спочатку у Франції,
а в ХІХ ст. поширився по
всій Європі й Америці.

9. Основоположним для
реалізму став принцип
відповідності мистецтва
реальній дійсності.
Ключовою його проблемою
взаємовплив людини й
середовища, а також
вплив конкретної
соціально-історичної
ситуації на формування
особистості.

10. У мистецтві й літературі
реалізм прагне до
найдокладнішого опису
спостережених явищ, без
ідеалізації. Проте поняття
реалізм дуже широке:
реалістичним можна назвати
монументальне єгипетське
мистецтво, але реалістами є й
митці, які з фотографічною
точністю копіюють природу.

11. Популярність реалізму
зумовлена загальною
доступністю і зрозумілістю
його мистецьких засобів,
тому його тенденції в
українському мистецтві
проявлялися за кожної
доби, і як стиль він
актуальний понині.

12. Реалізм як літературно-
художній напрям
утвердився в Європі у 30-х
рр. XIX ст. Термін «реалізм»
уперше з’явився у працях
письменників
О. де Бальзака і Стендаля.
На початковому етапі в
європейських літературах
реалізм взаємодіяв з
романтизмом.

13. Видатні
представники
реалізму:

14. 1. у Франції —
Стендаль,
Оноре де Бальзак,
Проспер Меріме,
Густав Флобер,
Гі де Мопассан,
Еміль Золя;

15. 2. в Англії —
Чарльз Діккенс;
Вільям Теккерей,
Шарлотта Бронте;

16. 3. у Росії —
Іван Гончаров,
Іван Тургенєв,
Микола Лєсков,
Михайло Салтиков-
Щедрін,
Федір Достоєвський,
Лев Толстой,
Антон Чехов та ін.

17. Визначальні риси
реалізму

18. 1. правдиве
зображення
типових подій і
характерів у
типових
обставинах при
правдивості
деталей;

19. 2. принцип точної
відповідності
реальній дійсності
усвідомлюється як
критерій художності,
як сама художність;

20. 3. зображення людини у
різноманітних зв’язках із
середовищем,
суспільством - характер і
вчинки героя
пояснюються його
соціальним походженням
та становищем, умовами
повсякденного життя;

21. 4. конфліктність
(драматизація) як
сюжетно-
композиційний спосіб
формування художньої
правди;

22. 5. провідні жанри
реалізму прозові,
передусім роман;

23. 6. художнє
відображення
закономірностей
суспільного життя ,
розв'язання проблем на
основі
загальнолюдських
цінностей.

24. ВИСНОВКИ
Література в усі часи свого розвитку не була
відстороненою від дійсності, зображувала її й
намагалася вплинути на неї, тобто була
реальною.
У центрі реалістичної літератури — типова
людина в типових обставинах.