Презентація до уроку

1. АНТИЧНА СКУЛЬПТУРААНТИЧНА СКУЛЬПТУРА
СКУЛЬПТУРА – ГІМНСКУЛЬПТУРА – ГІМН
ЛЮДИНІЛЮДИНІ
Урок № 2Урок № 2

2. Скульптура Давньої ГреціїСкульптура Давньої Греції
Мистецтво Давньої Греції прийнято ділити наМистецтво Давньої Греції прийнято ділити на
три періоди:три періоди:
архаїка (VIIархаїка (VII VI ст. до н. е.),VI ст. до н. е.),
класика (Vкласика (V IV ст. до н. е.),IV ст. до н. е.),
елліністичний період (IVелліністичний період (IV I ст. до н. е.).I ст. до н. е.).

3. АрхаїкаАрхаїка
(VII(VII VI ст. до н.е.)VI ст. до н.е.)
Курос КораКурос Кора
Образ людини, щоОбраз людини, що
склався в архаїчномусклався в архаїчному
мистецтві, мав деякімистецтві, мав деякі
риси, властиві мистецтвуриси, властиві мистецтву
Сходу: статичність,Сходу: статичність,
урочистість, підкресленаурочистість, підкреслена
декоративністьдекоративність
у трактуванні одягуу трактуванні одягу
й зачісці, навіть у типій зачісці, навіть у типі
лиця й малюнку очей.лиця й малюнку очей.
Це фігури оголенихЦе фігури оголених
юнаків, так звані куроси,юнаків, так звані куроси,
і дівчат, одягненихі дівчат, одягнених
у пеплоси – кори.у пеплоси – кори.

4. Скульптури висікалися з мармуру й розфарбовувалися (одяг, волосся,Скульптури висікалися з мармуру й розфарбовувалися (одяг, волосся,
губи, очі), мармурові тіла натиралися сумішшю шафрану й молока,губи, очі), мармурові тіла натиралися сумішшю шафрану й молока,
щоб надати їм тілесного кольору.щоб надати їм тілесного кольору.

5. Для архаїчної скульптури характерна фронтальністьДля архаїчної скульптури характерна фронтальність
(призначені для огляду спереду) і статичність.(призначені для огляду спереду) і статичність.

6. Однією з найхарактерніших особливостей, властивих архаїчнійОднією з найхарактерніших особливостей, властивих архаїчній
скульптурі, є застигла на їхніх лицях не то глузлива, не тоскульптурі, є застигла на їхніх лицях не то глузлива, не то
здивована посмішка.здивована посмішка.

8. Також немає єдності вираження між фасомТакож немає єдності вираження між фасом
і профілем. Це було помічено й сучасниками художників: проі профілем. Це було помічено й сучасниками художників: про
статую Артеміди говорили, що її лице спереду посміхається,статую Артеміди говорили, що її лице спереду посміхається,
а збоку здається сумним.а збоку здається сумним.

9. Перші кроки грецького рельєфуПерші кроки грецького рельєфу
підказані Сходом, спочатку він плоский,підказані Сходом, спочатку він плоский,
як у Прадавньому Єгипті.як у Прадавньому Єгипті.
Давньоєгипетський рельефДавньоєгипетський рельеф
«Зодчий Хесира»«Зодчий Хесира»
Фрагмент давньогрецькогоФрагмент давньогрецького
рельефурельефу

10. Класика (VКласика (V IVIV
ст. до н. е.)ст. до н. е.) Білявий юнакБілявий юнак
Класичний періодКласичний період
у давньогрецькомуу давньогрецькому
мистецтві прийнято ділитимистецтві прийнято ділити
на ранню, високу й пізнюна ранню, високу й пізню
класику.класику.
У мистецтвіУ мистецтві VV ст. до н. е.ст. до н. е.
створюється новий ідеалстворюється новий ідеал
краси, грецький типкраси, грецький тип
обличчя: довгастий, алеобличчя: довгастий, але
округлий овал, прямеокруглий овал, пряме
перенісся, пряма лінія чолаперенісся, пряма лінія чола
й носа, мигдалеподібні очі,й носа, мигдалеподібні очі,
пухкі губи з гарнимпухкі губи з гарним
вигином, без посмішки,вигином, без посмішки,
загальний вираз обличчя:загальний вираз обличчя:
спокійний і серйозний.спокійний і серйозний.

11. Критій і Несіот. ТирановбивціКритій і Несіот. Тирановбивці
Майстри ранньої класикиМайстри ранньої класики
опанували рух і взаємодіюопанували рух і взаємодію
двох і більше героїв,двох і більше героїв,
пов’язаних дією. З’являєтьсяпов’язаних дією. З’являється
сюжетна скульптурасюжетна скульптура
й групова композиціяй групова композиція
(пам’ятник героям-(пам’ятник героям-
патріотам «Тирановбивці»,патріотам «Тирановбивці»,
скульптори Критій і Несіотскульптори Критій і Несіот
взаємозв’язок героїв,взаємозв’язок героїв,
об’єднаних загальноюоб’єднаних загальною
композицією; незважаючи накомпозицією; незважаючи на
пережитки архаїки, замістьпережитки архаїки, замість
витончених «куросів» мивитончених «куросів» ми
бачимо зовсім іншебачимо зовсім інше
трактування фігури й спробутрактування фігури й спробу
показати дію).показати дію).

12. Мирон. ДискоболМирон. Дискобол
МИРОНМИРОН
Перші здобутки високоїПерші здобутки високої
класики представляють роботикласики представляють роботи
Мирона. Родом з Елевфер, вінМирона. Родом з Елевфер, він
працював в Аттиціпрацював в Аттиці
в 400-і рр.в 400-і рр. VV ст. до н. е.ст. до н. е.
Можливість судити про йогоМожливість судити про його
творчістьтворчість
і композиційні принципи даютьі композиційні принципи дають
дві його роботи: «Дискобол»дві його роботи: «Дискобол»
і «Афіна і Марсій».і «Афіна і Марсій».

13. У статуї «Дискобола»У статуї «Дискобола»
переважає фронтальнапереважає фронтальна
точка зору, але, на відмінуточка зору, але, на відміну
від «куроса», що стоїтьвід «куроса», що стоїть
прямо, юнак зображенийпрямо, юнак зображений
у сильному русіу сильному русі
й у той момент, коли тілой у той момент, коли тіло
повинне змінитиповинне змінити
положення.положення.

14. Мирон. Афіна і МарсійМирон. Афіна і МарсійТакож і в групі «АфінаТакож і в групі «Афіна
і Марсій» (заснована на міфіі Марсій» (заснована на міфі
про винахід флейти: Афіна,про винахід флейти: Афіна,
граючи на створеній неюграючи на створеній нею
флейті, помітила, що її щокифлейті, помітила, що її щоки
потворно роздуваються,потворно роздуваються,
й у гніві кидає та проклинаєй у гніві кидає та проклинає
іструмент;іструмент;
селен Марсій, полоненийселен Марсій, полонений
звуками флейти, підбирає її).звуками флейти, підбирає її).
У скульптурній групіУ скульптурній групі
Мирона Афіна, що йде,Мирона Афіна, що йде,
гнівно повернулася догнівно повернулася до
ослушника, переляканийослушника, переляканий
Марсій відступив назад.Марсій відступив назад.

15. Шляхетність у гніві Афіни,Шляхетність у гніві Афіни,
що стримує себе,що стримує себе,
протиставлена Марсію –протиставлена Марсію –
з його по-звірячомуз його по-звірячому
гнучкими рухамигнучкими рухами
й дисгармонійним лицем.й дисгармонійним лицем.
Мирон утілює в цьомуМирон утілює в цьому
протиставленні учасниківпротиставленні учасників
принцип композиціїпринцип композиції
конфлікту протиборчих сил,конфлікту протиборчих сил,
який потім у плиніякий потім у плині
тисячоліть будетисячоліть буде
характерним дляхарактерним для
образотворчого мистецтваобразотворчого мистецтва
в цілому.в цілому.

16. Творчість Мирона представляє один ізТворчість Мирона представляє один із
головних пластичних напрямів високоїголовних пластичних напрямів високої
класики – це створення образу всебічнокласики – це створення образу всебічно
розвиненої людини шляхом виявленнярозвиненої людини шляхом виявлення
краси руху.краси руху.

17. Поліклет. Дорифор
Інший шлях формуванняІнший шлях формування
гармонійного образугармонійного образу
пов’язаний зі створеннямпов’язаний зі створенням
фігури, що перебуваєфігури, що перебуває
у спокої, але сповненоїу спокої, але сповненої
прихованого подиху життя.прихованого подиху життя.
Найбільш яскравийНайбільш яскравий
представник цієї тенденціїпредставник цієї тенденції
–– Поліклет.Поліклет.

19. ФІДІЙФІДІЙ
Фідій. Афіна ПарфеносФідій. Афіна Парфенос
Був афінянином, жив близькоБув афінянином, жив близько
500 р. до н. е. Найбільш відомі500 р. до н. е. Найбільш відомі
дві роботи – статуї Афінидві роботи – статуї Афіни
в Парфеноні на афінськомув Парфеноні на афінському
Акрополі й Зевса в Олімпії.Акрополі й Зевса в Олімпії.

20. Фідій. Зевс ОлімпійськийФідій. Зевс Олімпійський

21. Найвищим увтіленням творчого геніяНайвищим увтіленням творчого генія
Фідія й духу піднесеної класики в ціломуФідія й духу піднесеної класики в цілому
є ансамбль скульптур Парфенона.є ансамбль скульптур Парфенона.

23. Статуї й рельєфи ПарфенонаСтатуї й рельєфи Парфенона
є вершиною зрілої класики.є вершиною зрілої класики.

24. Майстер виявляє пластичну структуруМайстер виявляє пластичну структуру
людського тіла й із надзвичайною силоюлюдського тіла й із надзвичайною силою
передає рух.передає рух.

27. Статуї фронтонів: Діонісій і МойриСтатуї фронтонів: Діонісій і Мойри

29. Фідій . Битва греків із кентаврами
Пластична воля,Пластична воля,
виразність,виразність,
буйний рух.буйний рух.
ЧергуванняЧергування
мотивів надаємотивів надає
цілісності фризу,цілісності фризу,
кожна з паркожна з пар
становитьстановить
завершене ціле,завершене ціле,
і в той же часі в той же час
частину загальноїчастину загальної
картини.картини.

31. Нові тенденції мистецтва яскраво виступають у рельєфахНові тенденції мистецтва яскраво виступають у рельєфах
«Кентавромахії». Бурхлива стрімкість рухів, нещадна«Кентавромахії». Бурхлива стрімкість рухів, нещадна
жорстокість сутички, страждання й злість написані на лицях.жорстокість сутички, страждання й злість написані на лицях.

32. Ніка, що розв’язує сандалію
Іншою інтимною передачеюІншою інтимною передачею
образу відзначаєтьсяобразу відзначається
рельєф із зображеннямрельєф із зображенням
Ніка, що розв’язуєНіка, що розв’язує
сандалію.сандалію.
Інтимний, жанрово-Інтимний, жанрово-
ліричний мотив позначаєліричний мотив позначає
образиобрази ПраксителяПраксителя
в мистецтві пізньоїв мистецтві пізньої
класики.класики.

33. СкопасСкопас Менада
Духовна культура пізньої класикиДуховна культура пізньої класики
формується з умовами кризиформується з умовами кризи
античного поліса, пов’язаноїантичного поліса, пов’язаної
з наслідками Пелопоннеськоїз наслідками Пелопоннеської
війни, що зруйнувала основивійни, що зруйнувала основи
громадянського життя.громадянського життя.
Це час невіри в доцільністьЦе час невіри в доцільність
гармонійності основ цивільногогармонійності основ цивільного
й духовного життя поліса,й духовного життя поліса,
відчуження громадян відвідчуження громадян від
суспільних проблем.суспільних проблем.
Відчуттям трагічних дисонансівВідчуттям трагічних дисонансів
епохи пронизана трорчістьепохи пронизана трорчість
першого великого майстра пізньоїпершого великого майстра пізньої
класикикласики СкопасаСкопаса
(працював у 380(працював у 380 350 рр. до н. е.).350 рр. до н. е.).

34. МенадаМенада
Скопас ставить перед собоюСкопас ставить перед собою
завдання розкритизавдання розкрити
індивідуальний внутрішній світіндивідуальний внутрішній світ
людини. Він шукає новілюдини. Він шукає нові
художні засоби.художні засоби.
Його героїв вирізняє інший типЙого героїв вирізняє інший тип
обличчя: широкий овал,обличчя: широкий овал,
низьке, перерізане складкоюнизьке, перерізане складкою
чоло, своєрідний малюнокчоло, своєрідний малюнок
глибоко посаджених очей, щоглибоко посаджених очей, що
створює враження погляду,створює враження погляду,
спрямованого нагору, складкиспрямованого нагору, складки
біля рота підсилюютьбіля рота підсилюють
експресію.експресію.
Ці прийоми дозволяютьЦі прийоми дозволяють
урізноманітнити вираз обличчяурізноманітнити вираз обличчя
і показувати почуття великоїі показувати почуття великої
сили.сили.

35. ПраксительПракситель
Афродита КнідськаАфродита Кнідська
Прагнення дотримуватисяПрагнення дотримуватися
ідеалу класики спричинилоідеалу класики спричинило
формування двох різнихформування двох різних
напрямів.напрямів.
Один із нихОдин із них гармонізаціягармонізація
образу через передання йогообразу через передання його
ліричності – мистецтволіричності – мистецтво
ПраксителяПраксителя. М'якість. М'якість
ліплення, майстерністьліплення, майстерність
в обробці матеріалу.в обробці матеріалу.

38. ЛісіппЛісіпп
ГераклГеракл
Інший напрям прагнувІнший напрям прагнув
зберегти класичний ідеал,зберегти класичний ідеал,
додавши йому рис офіційноїдодавши йому рис офіційної
показності – мистецтвопоказності – мистецтво
ЛісіппаЛісіппа..
Його творчість заклалаЙого творчість заклала
основи елліністичногооснови елліністичного
реалізму. Еллінізм –реалізму. Еллінізм –
історична епоха завоюваньісторична епоха завоювань
Александра Македонського.Александра Македонського.

39. Лісіпп не розглядає створення образу ідеальної людини якЛісіпп не розглядає створення образу ідеальної людини як
основне завдання мистецтва. Його цікавлять особливості вікуосновне завдання мистецтва. Його цікавлять особливості віку
людини, психологічний склад її характеру.людини, психологічний склад її характеру.
Александр Македонськийлександр Македонський

40. Апоксиомен (атлет, щоАпоксиомен (атлет, що
знімає шкребком із тілазнімає шкребком із тіла
шар олії)шар олії)
У фігурі юнакаУ фігурі юнака
вгадується стан нервовоївгадується стан нервової
втоми після пережитоївтоми після пережитої
напруги. Такий складнийнапруги. Такий складний
емоційний станемоційний стан
суперечить високійсуперечить високій
класиці.класиці.

41. Фриз Пергамського вівтаряФриз Пергамського вівтаря

42. РодоськаРодоська
школашкола
продовжувалапродовжувала
традиціїтрадиції
Лісіппа, типЛісіппа, тип
сильного,сильного,
атлетичноатлетично
збудованогозбудованого
чоловікачоловіка
(«Лаокоон»(«Лаокоон»
Агесандра).Агесандра).

43. Шедевр епохиШедевр епохи
еллінізму –еллінізму –
«Афродита«Афродита
Мілоська» роботиМілоська» роботи
АгесандраАгесандра, строга, строга
й піднесена.й піднесена.

44. «Ніка Самофракійська» встановлена на«Ніка Самофракійська» встановлена на
честь перемоги Родоського флоту.честь перемоги Родоського флоту.

46. АНТИЧНА СКУЛЬПТУРААНТИЧНА СКУЛЬПТУРА
СКУЛЬПТУРА – ГІМНСКУЛЬПТУРА – ГІМН
ЛЮДИНІЛЮДИНІ
Урок № 2.2Урок № 2.2

47. Скульптура Давньої ГреціїСкульптура Давньої Греції
й Давнього Римуй Давнього Риму
УзагальненийУзагальнений
ідеалізованийідеалізований
образ людини.образ людини.
Зображення окремоїЗображення окремої
людини у їїлюдини у її
неповторностінеповторності
й винятковості.й винятковості.

48. СкульптураСкульптура
Давнього РимуДавнього Риму
Марк АврелійМарк Аврелій
Портретній пластиці РимуПортретній пластиці Риму
належить особливе місценалежить особливе місце
в історії світового мистецтва.в історії світового мистецтва.
Іще від початку естетичнаІще від початку естетична
концепція й художня моваконцепція й художня мова
римського портрета в кореніримського портрета в корені
відрізняється від грецького.відрізняється від грецького.
Якщо грецький художникЯкщо грецький художник
прояв індивідуальності бачивпрояв індивідуальності бачив
в емоційному стані, тов емоційному стані, то
римський скульптор фіксувавримський скульптор фіксував
зовнішню фізіономічнузовнішню фізіономічну
індивідуальність, уміючиіндивідуальність, уміючи
виразити неповторністьвиразити неповторність
духовного світу людини.духовного світу людини.

49. Імператор АвгустІмператор Август
в образі Юпітерав образі ЮпітераРимський портретРимський портрет
сформувався в І ст. до н.сформувався в І ст. до н.
е. в «золоте» століттяе. в «золоте» століття
імператора Августа.імператора Августа.
Римляни усвідомилиРимляни усвідомили
повноту влади надповноту влади над
іншими народами,іншими народами,
зображення цезарівзображення цезарів
і інших родин стаютьі інших родин стають
провіднимипровідними
в скульптурі.в скульптурі.
Образ імператораОбраз імператора
Августа трактується якАвгуста трактується як
ідеалізований портретідеалізований портрет
володаря.володаря.

50. До кола уваги скульпторів входятьДо кола уваги скульпторів входять
зображення жінок. Лівія, дружина Августазображення жінок. Лівія, дружина Августа
Октавія, сестра ЦезаряОктавія, сестра Цезаря

51. АвгустАвгуст КалігулаКалігула

52. Юлій ЦезарЮлій Цезар
Драматична міцьДраматична міць
і життєва правдивістьі життєва правдивість
піздньореспубліканськогопіздньореспубліканського
періоду повністюперіоду повністю
розкрилася в портретірозкрилася в портреті
Юлія Цезаря.Юлія Цезаря.
Вільний від усякоїВільний від усякої
ідеалізації й разом із тимідеалізації й разом із тим
внутрішньо значущийвнутрішньо значущий
погляд розумної, вольовоїпогляд розумної, вольової
людини, охопленоїлюдини, охопленої
втомленим роздумом.втомленим роздумом.

53. Імператор КоммодІмператор Коммод
в образі Геркулесав образі Геркулеса
Поступово в римськомуПоступово в римському
портреті сформувалосяпортреті сформувалося
дві лінії – офіційна,дві лінії – офіційна,
придворнапридворна
й реалістична.й реалістична.
Офіційний портретОфіційний портрет
одержав своєодержав своє
поширення в портретахпоширення в портретах
імператорів, деімператорів, де
пом’якшено трактованіпом’якшено трактовані
портретні головипортретні голови
сполучаються зсполучаються з
ідеальними торсамиідеальними торсами
грецьких богів і героїв.грецьких богів і героїв.

54. У реалістичному портреті римськіУ реалістичному портреті римські
художники вперше звернулися дохудожники вперше звернулися до
внутрішнього світу конкретної людини.внутрішнього світу конкретної людини.

56. КаракалаКаракалаПортрети ІІІПортрети ІІІ ІІVV ст. дост. до
н.н. е. є вершиноюе. є вершиною
римськогоримського
реалістичногореалістичного
портрета.портрета.
Наприклад, погруддяНаприклад, погруддя
імператора Каракалиімператора Каракали::
підвищена драматичнапідвищена драматична
напруженість, щонапруженість, що
проявляєтьсяпроявляється
в раптовому різкомув раптовому різкому
русі плечей,русі плечей,
підозріливому поглядіпідозріливому погляді
спідлоба, виявляєспідлоба, виявляє
характер жорстокого,характер жорстокого,
боягузливогобоягузливого
і мстивого Каракали.і мстивого Каракали.