Стаття до проекту

1. Лимани: особливості хімічного складу води
Лимани – затоплена
пригирлова частина річкової
долини (або балки), що
перетворилась у мілку й
витягнуту затоку.
Відкритий лиман має
постійний водообмін із морем і
досить велику та сталу площу
водного дзеркала. Закритий
лиман (лиманне озеро) відмежований від моря косою, пересипом, його
розміри змінюються залежно від випаровування і надходження води.
Рівень води в ньому нижчий за рівень моря, живлення відбувається
переважно за рахунок малих річок або інфільтрації морської води чи під
час прориву коси внаслідок шторму. Відкриті лимани поступово
замулюються, закриті — заболочуються і заростають галофітною
рослинністю.
Хімічний склад води
Склад води лиману
відрізняється від морської води, тим,
що мінеральні речовини в лимані
представлені кристалами солі, які у
6 разів солоніше ніж у морі.
Воду лиманів, що є насиченим
розчином солей, називають ропою. За хімічним складом ропу озер
розділяють на 3 типи: карбонатний, сульфатний і хлоридний. Концентрація
і склад ропи можуть коливатися в залежності від гідрометеорологічних

2. умов в різні пори року і протягом багатьох років. Також, в ропі постійно
відбуваються різні хімічні процеси, які призводять до зміни сольового
складу. У складі ропи присутні катіони Натрію Na+
, Калію K+
, Магнію
Mg2+
, Кальцію Ca2+
; аніони: сульфати SO −2
4 , хлориди Cl-
, гідроген
карбонати CO −2
3 ; мікроелементи: Бром, Фосфор, Арсен, Цинк, Купрум,
Плюмбум, Нікель, Аргентум; а також кремнієва кислота H2SiO3, феноли,
гумінові кислоти, вітаміни, гормони, біогенні стимулятори, амінокислоти,
жирні кислоти, полісахариди.
Концентрація солі в лиманній ропі має велике значення для
нормального процесу грязеутворення. У спекотні періоди року, коли
випадає мало атмосферних опадів, концентрація солей в ропі значно
збільшується і навпаки, в періоди багаті атмосферними опадами
концентрація ропи помітно знижується. Між мулом, що лежить на дні
лиману і шаром ропи, що покриває його, весь час відбувається
взаємообмін солями. Інтенсивність і напрям взаємообміну змінюється в
залежності від концентрації ропи.
Утворення лиманів
Лимани утворюються в затоках річок і в місцях їх впадання в море.
Територія, на якій розташований лиман, від руйнівного впливу морських
хвиль зазвичай захищена скелями або піщаними мілинами. Однак, коли
вітер дме з моря, рівень води на території лиману може значно
підвищитися і вода на деякий час затоплює більшу частину лиману. На
краю лиману море бореться із сушею. Як тільки десь розжарюються
мулисті відкладення, там утворюється новий острівець суші.
Якщо маленький пагорб не буде розмитий морськими водами, він
може збільшитися і з часом, давши притулок першим рослинам, які
можуть розростися до меж великої території.

3. Рослини, які ростуть на лимані, допомагають осушити землю.
Поступово розростаючись, лимани дають притулок все новим видам.
Лимани утворюються на рівних узбережжях, на які не впливають морські
припливи і відливи, а також морські течії. Солелюбні рослини, що
зростають тут, роблять ґрунт твердіше.
Одеські лимани
Одеські лимани — група із семи лиманів, що знаходяться в
безпосередній близькості від міста Одеси:
• Куяльницький (Андріївський),
• Хаджибейський,
• Сухий (Клейн-Лібентальський),
• Великий Аджалицький (Дофінівський),
• Малий Аджалицький (Григорівський),
• Тилігульський,
• Дністровський.
Хаджибейський лиман – покритий шаром чорного мулу, що має
лікувальні властивості. Завдяки цьому на Хаджибейському лимані
організовано бальнеологічний курорт, що розташований за 10 км на
північному заході від Одеси.
На Сухому лимані поширені водолюбні рослини, при берегах
зарості очерету й осоки. Лиман є місцем нагулу таких видів риб, як глось,
бички (особливо чисельний зеленчак), атерина, кефалі. Через забруднення
лиману чисельність і біомаса багатьох форм життя зменшується,
поширюються морські види з Чорного моря.
Дофінівський лиман вважається самим мілким лиманом Північно-
Західного Причорномор'я.
Григорівський лиман – з півночі до лиману впадає річка Малий
Аджалик. З півдня лиман з'єднаний з Чорним морем судноплавним

4. каналом
Тилігульський лиман – на пересипі лиману та прилеглій акваторії
створено орнітологічний заказник місцевого значення «Тилігульський
пересип», в середній частині лиману — орнітологічний заказник
загальнодержавного значення «Коса Стрілка».
Дністровський лиман –
утворився в результаті
трансгресії моря в долину
Дністра.
Куяльницький лиман.
Утворене в процесі
вертикальних тектонічних
коливань суші і змін рівня
Чорного моря широке гирло
річки поступово було відокремлено від моря наносами піску і мулу і,
врешті-решт, перетворилося в озеро, рівень води в якому завжди нижче
рівня моря на 1- 6 м. Розміри лиману Куяльник непостійні, залежать від
кількості атмосферних опадів. За багато сотень років своєрідні озерні
умови призвели до накопичення в Лиманській ропі значної кількості
мінеральних солей, в основному кухонної солі.
Під впливом сонячного світла і бактерій, в результаті складних
хімічних реакцій між мінеральними солями, водою і органічними
речовинами (водоростями, мікроорганізмами і мулом, що змивається зі
схилів) стала утворюватися грязь , яка століттями встеляла дно лиману.
Лікувальна грязь
Лікувальна грязь утворюється в природних умовах під впливом
геологічних процесів і перебуваючи в суміші з водою, застосовується в
лікувальних цілях у вигляді аплікацій. Формування грязей обумовлено

5. взаємодією геолого-гідрологічних, кліматичних, фізико-хімічних і
біологічних факторів. Біологічний фактор формується за рахунок
життєдіяльності, загибелі, розкладання і подальших перетворень флори і
фауни водойм (водоростей, планктону, мікроорганізмів). Саме цей фактор
визначає формування органічних речовин, їх біологічно активні
властивості.
Сульфідна лікувальна грязь заслужено вважається найкращою для
лікувального застосування, а серед них лікувальні грязі Куяльницького
лиману служать еталоном за своїми фізико-хімічними, біологічними та
терапевтичними властивостями.
Лікувальна грязь Куяльника та її склад
В умовах курорту Куяльник в якості одного з провідних лікувальних
факторів використовується лиманна ропа. За хімічним складом наша ропа
відноситься до хлоридно-натрієво-магнієвої групі вод з мінералізацією, що
коливається від 80 до 200 г/л, а в посушливі дні до 280 г/л. Концентрація і
склад лиманної ропи сильно впливають на хід і зміст тих складних
хімічних і біологічних процесів, які визначають лікувальні властивості
грязі.
Куяльницькі мулові сульфідні грязі утворилися в лимані за рахунок
того, що з нього випаровується більше, ніж поступає. Це створює умови
для накопичення в лимані солей. Вимерлі організми тварин та рослин
лиману є поживним матеріалом для особливих мікроорганізмів.

6. Продуктом життєдіяльності цих мікробів є сірководень H2S. Він
сполучається з глиною, яка збагачена оксидами Феруму, і утворює
колоїдні сульфідні сполуки Феруму, які складають основу лікувальної
грязі.
Тверда фаза лікувальної грязі складається з грубодисперсної частини
(кістяка бруду) і тонкодисперсної частини (колоїдного комплексу).
Рідка фаза грязі (грязьовий розчин) складається з води, розчинених у
ній мінеральних солей, органічних речовин і газів.
У сольовому розчині, поряд з розчиненими в ньому мінеральними
солями, містяться органічні речовини і гази. Гази утворюються за рахунок
біологічних процесів і в результаті хімічних реакцій. Це сірководень H2S
(специфічний запах бруду обумовлений, перш за все, сірководнем і є
показником її терапевтичної ефективності), метан CH4, вуглекислий газ
CO2, водень H2 та ін. Якщо вміст газів в розчині перевищує розчинність, то
вони виділяються у вільному вигляді, утворюючи,так званий, летючий
комплекс. Саме летючий комплекс володіє найбільшою здатністю
проникати всередину організму через неушкоджену шкіру. Тому
прогулянки вздовж лиману Куяльник також мають суттєвий
терапевтичний ефект.
Мікроорганізми - найважливіша біологічна складова частина грязі.
Мікроорганізми лікувальної грязі Куяльнику активно беруть участь в
регенераційних процесах, що забезпечують розкладання флори і фауни,
формування органічного субстрату, процеси газоутворення,
бактерицидність і адсорбційну здатність лікувальної грязі.
В одному грамі грязі Куяльника знаходиться від 1,23 до 3,11 млрд
всіляких мікроорганізмів. В результаті взаємодії мікроорганізмів з флорою
і фауною утворюється наступні органічні сполуки:
- Органічні кислоти (мурашина, оцтова, смоляна, гумінові), які
надають несприятливий вплив при аплікації грязі на шкіру;

7. - Вуглеводи: цукор, лігнін, целюлоза;
- Аміносполуки: солі жирних кислот, ароматичні похідні;
Біологічно активні речовини.
У лікувальні грязі присутні наступні біологічно активні речовини:
- Антибіотики (пеніцілліно- і стрептоміціноподібні);
- Жіночі статеві гормони, тому в санаторії Куяльник так успішно
борються з жіночим безпліддям.
Мікроелементи
Лікувальна грязь Куяльнику містить в собі також до 15 мікроелементів -
свинець, йод, мідь, берилій, молібден, цирконій, стронцій, ванадій,
марганець, титан, нікель, кобальт і ін., які беруть активну участь в
регенерації всього організму людини, що приймає грязьові або сольові
ванни. Таким чином, Куяльницькі лікувальні грязі мають комплекс фізико-
хімічних і біологічних властивостей, які дозволяють визнати їх
еталонними для застосування в лікувальних цілях.