SlideShare a Scribd company logo
1 of 34
Національний фармацевтичний університет
Кафедра мікробіології, вірусології та імунології
ГЕНЕТИКА БАКТЕРІЙ
План лекції
• Будова клітинного генетичного апарату.
• Позахромосомні елементи спадковості.
• Мутації.
• Генетичнi рекомбінації.
Генетика мікроорганізмів вивчає
закономірності їх спадковості і мінливості.
Генотип - сукупність наявних у організму генів.
Фенотип - зовнішній прояв геному, сукупність реалізованих (тобто
зовнішніх) генетично детермінованих ознак, тобто індивідуальний (у
визначених умовах зовнішнього середовища) прояв генотипу. При
зміні умов існування фенотип бактерій змінюється при збереженні
генотипу.
Спадковість - це збереження специфічних властивостей, тобто
постійність ознак у ряді поколінь.
F. Crick i J. Watson – відкривачі структури ДНК
Генетичний матеріал
у бактерій представлений:
1. хромосомою
2. позахромосомними елементами спадковості
У бактерійній клітині спадкова інформація зберігається в нуклеоїді, що утворює
одну кільцеву хромосому.
Бактерійна хромосома складається з однієї двониткової молекули ДНК кільцевої
форми .
Молекула ДНК побудована з двох полінуклеотидних ланцюжків.
Кожен нуклеотид складається з азотистої основи, цукру дезоксирибози і
фосфатної групи.
Азотисті основи представлені пуринами (аденин, гуанін) і піримідинами (тимін,
цитозин).
Кожен нуклеотид має полярність.
З'єднання між двома ланцюжками ДНК забезпечується водневими зв'язками
комплементарних азотистих основ: аденін з тиміном, гуаніна з цитозином.
Послідовність нуклеотидів ДНК визначає послідовність амінокислотних залишків в
молекулі білку.
Кожному білку відповідає свій ген, тобто, дискретна ділянка на ДНК, що
відрізняється числом і специфічністю послідовності нуклеотидів.
Бактерійна хромосома містить до 4000 окремих генів.
Ген є функціональною і структурною одиницею спадковості.
Має три фундаментальні функції:
1.Безперервність спадковості (забезпечується механізмом реплікації ДНК).
2. Управління структурами і функціями організму (забезпечується за допомогою
єдиного генетичного коду з чотирьох основ (А- аденин, Т- тимін, Г- гуанін, Ц-
цитозин).
Код триплетний, оскільки кодон - функціональна одиниця, що кодує
амінокислоту, складається з трьох основ).
3. Еволюція організмів (завдяки мутаціям і генетичним рекомбінаціям).
у бактерійній клітині міститься в позахромосомних генетичних молекулах ДНК,
представлених :
1.плазмiдами і помірними фагами (профагами)
2. iнсерцiйними послідовностями (Is- елементами)
3. транспозонами
4. нереплікативними (з) Bacteroides одиницями (NBU)
Додаткова позахромосомна генетична
інформація
Плазміди
є необов‘язковими компонентами мікробної клітини.
Є двонитковими молекулами ДНК від 40 до 50 генів.
Складають 1-3% від маси хромосоми.
Можуть мати лінійну або кільцеву структуру.
Здатні до автономного існування, самореплікації і інтеграції в хромосому.
Здатні передаватися стійким донором чутливому реципієнтові, забезпечуючи його
стійкість до антибіотика, з яким не було прямого контакту.
Забезпечують нові властивості клітині.
Кількість плазмід у бактерійній клітині може бути від 1 до 200.
Класифікація плазмід
За розміщенням в клітині:
позахромосомні
інтегровані
За типом передачі:
кон’югативні (трансмісивні, мають tra-ген
(англ. transfer – перенос))
некон’югативні
За ознаками, що обумовлюють певні властивості
мікроорганізмів
Функціональні властивості плазмід
Антибіотико
резистентність
пеніцилін
Загибель клітини
R-плазміда пеніцилін
Розмноження антибітикоcтійких бактерій
фертильність
реципієнт
F-плазміда
F-пілі
вірулентність
Не продукує токсин
плазміда
вірулентності
токсин
донор
метаболізм
плазміда
метаболізму
R-плазміди (resistance) - стійкість до лікарських препаратів.
Сol – продукція коліцинів (бактеріоцинів).
HLy – продукція гемолізинів
Tol – розщеплення толуолу, ксилолу
Ent – продукція ентеротоксину
Nif – зв’язування азоту в K. pneumoniae
Ti – утворення пухлин у рослин
F - плазміди - донорські функції, індукують ділення (від fertility - плодючість).
Інтегровані F- плазміди - Hfr- плазміди (високої частоти рекомбінацій).
Tox - плазміди- токсиноутворення.
Плазміди біодеградації:
Саm – розщеплення камфари
Oct – розщеплення октану
Sal – розщеплення саліцину
Види плазмід
Критерії плазмідної локалізації генів
• високий темп втрати ознаки
• збільшення темпів втрати ознаки під впливом температури або хімічних
сполук
• спільна втрата або набуття декількох ознак
Біологічна роль плазмід різноманітна, у тому числі:
1. контроль генетичного обміну бактерій;
2. контроль синтезу чинників патогенності;
3. вдосконалення захисту бактерій.
Помiрнi фаги
- чинники, що несуть додаткову генетичну інформацію для бактерійної
клітини.
- За властивостями вони багато в чому схожі з плазмідами бактерій.
Вбудовуючись в нуклеоїд у вигляді профагу, такі фаги викликають
лізогенізацію бактерій з набуттям нових ознак. Це пов'язано або з
придбанням генів, переносимих цими фагами від їх попередніх
хазяїв (бактерій-донорів), або з початком експресії генів бактерій-
реципієнтів, що "мовчать".
- В цьому випадку фагова ДНК виступає в ролі промотора. Такі
мікроорганізми, набувають нові властивості, наприклад, здатність до
токсиноутворення (дифтерійні бактерії, деякі клостридії).
Iнсерцiйнi (вставні) послідовності
(Is-елементи)
 (від англ. insertion - вставка, sequence - послідовність)
 це інтеграційні кінцеві послідовності деяких транспозонов, що повторюються.
 Є генетичними елементами, величина яких не перевищує 1500 пар нуклеотидів.
 Перед вставкою Is- елементу в ділянку генома відбувається його реплікація
(подвоєння), потім первинний екземпляр залишається на колишньому місці, а
копія вбудовується в мішень.
 Вставка Is- елементу призводить до внутрішньохромосомних перебудов, активації
або пригніченні сусідніх генів.
 Is- елементи можуть кодувати своє власне перенесення (транспозицію) по геному,
від одного нуклеоїда до іншого або між нуклеоїдом і плазмідами.
 Це обумовлено їх здатністю кодувати синтез ферментів транспозаз, що ініціюють
процеси транспозиції і рекомбінації (перебудови генома).
 IS- елементи поширені серед мікроорганізмів, наприклад, в хромосомі кишкової
палички їх більше 40.
 У вільному стані в клітині Is- елементи не виявлені.
Функції IS-елементів
1. Координуюча: взаємодія транспозонів, плазмід,
помірних фагів між собою та хромосомою бактерії,
забезпечуючи їх реплікацію.
2. Регуляторна: викликають інактивацію генів, або
служать промоторами (ділянки ДНК, які регулюють
експресію клітинних генів).
3. Індукують мутації за типом делеції або інверсії.
Транспозони
 це інтегративні генетичні елементи із 2500-20000 і більше пар
нуклеотидів.
 Вони можуть перебувати в клітині у вільному стані у вигляді кільцевої
молекули.
 Некон'югативні транспозони можуть переміщатися («стрибати») з
плазміди в хромосому і назад, забезпечуючи генетичну мінливість.
 Кон'югативні транспозони здатні передаватися від клітини до клітини
як плазміди в процесі кон'югації бактерій. Так як для інтеграції в геном
транспозони не потребують класичної рекомбінації, а володіють
власною системою вбудовування, то вони можуть широко
горизонтально поширюватися між різними видами бактерій.
 Транспозони можуть входити до складу різних плазмід.
 Також вони можуть проникати в хромосому клітин тварин або людини
подібно з провірусами.
 Відомі транспозони, містять детермінанти стійкості до антибіотиків,
синтезу токсинів та ін.
Функції транспозонів
1. Регуляторна.
2. Кодуюча.
3. Індукують генні мутації за типом делеції або інверсії.
4. Включення їх в реплікон супроводжується абераціями
(структурними перебудовами) в ДНК цих репліконів;
найчастіше проявляються інсерції, делеції, інверсії.
Нереплікативні (з) Bacteroides одиниці (NBU)
 невеликого розміру інтегративні генетичні елементи.
 Вони вирізаються з хромосоми в присутності кон'югативних
транспозонів і мобілізуються ними, а, потрапляючи у клітину-
реципієнт, інтегруються в його геном.
 Здатні викликати мутації у плазмід.
Мігруючі генетичні елементиМігруючі генетичні елементи
TGATCTGATC
ACTAGACTAG
GCGTATCGCGTATC
GG
CGCATAGCGCATAG
CC
TGATCTGATC
ACTAGACTAG
GCGTATCGCGTATC
GG
CGCATAGCGCATAG
CC
Гени дляГени для
транспозиціїтранспозиції
ISIS ISISГени лікарськоїГени лікарської
стійкості та ін.стійкості та ін.
5’5’
3’3’
3’3’
5’5’
3’3’
5’5’ 3’3’
5’5’
Прямі послідовності, що повторюються таПрямі послідовності, що повторюються та
обмежують транспозонобмежують транспозон
Прямі послідовності, що повторюються таПрямі послідовності, що повторюються та
обмежують IS-елементобмежують IS-елемент
ТранспозонТранспозон
Повторні кінцеві IS-елементиПовторні кінцеві IS-елементи
Серцевинна областьСерцевинна область
IS (інсерційний, вставочний елемент)IS (інсерційний, вставочний елемент)
Інвертовані повторні послідовностіІнвертовані повторні послідовності
Серцевинна областьСерцевинна область
Мінливість - це набуття нових ознак під впливом різних факторів.
Мінливість у бактерій може бути фенотипова неспадкова і генотипова, що
успадковується.
Фенотипова мінливість (неспадкова, модифікаційна або модифікація) – це
тимчасові, спадково не закріплені зміни, що виникають в результаті адаптивних
реакцій бактерій на зміни зовнішнього середовища. Після усунення причини
бактерії реверсують до вихідного фенотипу
Генотипова мінливість (що успадковується) виникає
в результаті мутацій і генетичних (генотипових)
рекомбінацій.
Мутації - це зміни в послідовності нуклеотидів ДНК, виявляються
спадково закріпленою втратою або зміною якої-небудь ознаки або
групи ознак.
За походженням: спонтанні (тобто виникають довільно, без впливу
ззовні, вони можуть створювати як сприятливі так і несприятливі
генетичні зміни);
індуковані (що виникають під впливом зовнішніх факторів, які
називають мутагенами)..
За локалізацією: нуклеоїдні;
цитоплазматичні.
За кількістю генів, що мутували: генні (обумовлені появою нової
ознаки при зміні гена);
хромосомні (обумовлюють появу нової ознаки при зміні двох і
більше ділянок хромосоми).
За величиною: великі (хромосомні); малі (точкові).
• інверсія
• дуплікація
• делеція
• дислокація
Хромосомні мутації Точкові мутації
• делеція
• інсерція (вставка)
• заміна:
• транзиція (пуринова основа на
пуринову, піримідинова – на
піримідинову)
• трансверзія (пуринова основа
на піримідинову та навпаки)
1. Пряма мутація
2. Зворотна (обернена) мутація або реверсія
3. Супресорна мутація (внутрішньогенна, позагенна). Веде до
відновлення фенотипу, а не генотипу.
4. Плейотропна мутація (зміна 2-ох і більше властивостей
клітини)
5. Нонсенс-мутація (робить кодон нісенітним – не кодує жодної
амінокислоти)
Мутації
Мутагенні фактори
•Фізичні:
1. УФО (λ-260 НМ) – найсильніша мутагенна дія – утворюються димери
тиміну, заміна основ
2. Іонізуюче опромінення (рентгенівське, гамма-промені) - руйнування ДНК,
летальний ефект
•Біологічні: транспозони
•Хімічні:
1. Азотиста кислота - дезамінує нуклеотиди
2. N-нітрозометилсечовина – супермутаген, канцероген
3. Етилметансульфонат
4. Акридини – комплекс з ДНК, інтеркаляція
5. Нітрозогуанідин
6. Аналоги основ (5-бромурацил, 2-амінопурин) – заміщення
7. Лікарські препарати (нітрофурани, деякі антибіотики)
Дія різних мутагенів на бактерії
Деякі фізичні й хімічні фактори підвищують частоту мутацій. Ультрафіолетове
випромінювання та діоксин є мутагенами й викликають утворення мутантів
(червоний колір).
Трансдукція
Кон’югація
Трансформація
Генетичні рекомбінації
Це мiнливiсть, що пов'язана з обміном генетичної інформації між мікроорганізмами.
Генетичні рекомбінації можуть здійснюватися шляхом трансформації, трансдукції,
кон'югації.
Кон’югація (Ледерберг і Тейтум, 1946)
Це обмiн генетичним матерiалом при безпосередньому контактi двох клiтин.
Головну роль вiдiграють кон’югативнi F-плазмiди.
Схематическое изображение конъюгации у
бактерий.
1. Клетка-донор выпуска
пиль.
2. Пиль прикрепляется к
реципиенту, соединяя дв
3. В мобильной плазмид
однонитевой разрыв, и о
переходит в клетку-реци
4. Обе клетки достраива
ДНК плазмиды, восстана
двуцепочечную кольцеву
образуют половые пили.
клетки являются полноце
донорами.
ТРАНСДУКЦІЯ
Це передача генетичної інформації з клітини в клітину за допомогою
бактеріофагу
Викликають помірні, дефектні фаги.
Види:
• Загальна (генералізована, неспецифічна) – перенесення бактеріофагом
фрагменту будь-якої частини бактеріальної хромосоми.
• Специфічна – спостерігається в тому випадку, коли фагова ДНК інтегрує в
бактерію з утворенням профагу.
• Абортивна – внесений фрагмент ДНК донора не вбудовується в хромосому
рецiпiєнта, а залишається в цитоплазмі i там самостiйно функцiонує. В
подальшому вiн передається однiй iз дочiрнiх клітин i потiм губиться в
потомствi.
ТРАНСДУКЦІЯ (Ціндер і Ледерберг, 1952)
ДНК бактеріофагу
Хромосома клітини хазяїна
Клітина А (донор)
Частинки фагу
Лізис
Фаги з частинкою ДНК хазяїна
Частинки ДНК хазяїна
Клітина В (реципієнт)
Вмонтована в ДНК
Донорська ДНК
Спеціалізована трансдукція
Трансформація (досліди Грифітса, 1928;
Евері Мк Леода і Макарті, 1944)
Це захват i поглинання фрагментiв чужої ДНК i утворення на цiй основi
рекомбiнанта.

More Related Content

What's hot

морф. найпростіших
морф. найпростішихморф. найпростіших
морф. найпростішихolgazelik
 
Епітеліальна тканина
Епітеліальна тканинаЕпітеліальна тканина
Епітеліальна тканинаAlla Khodorovska
 
Topic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganismsTopic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganismsViktor Stabnikov
 
Гістологія органів ендокринної системи
Гістологія органів ендокринної системиГістологія органів ендокринної системи
Гістологія органів ендокринної системиAlla Khodorovska
 
Topic 10 pathogenic microorganisms. immunoresistance.
Topic 10  pathogenic microorganisms. immunoresistance.Topic 10  pathogenic microorganisms. immunoresistance.
Topic 10 pathogenic microorganisms. immunoresistance.Viktor Stabnikov
 
Пухлини. Лекція друга - загальні відомості про пухлини
Пухлини. Лекція друга - загальні відомості про пухлиниПухлини. Лекція друга - загальні відомості про пухлини
Пухлини. Лекція друга - загальні відомості про пухлиниmicrosvit
 
імунітет 2 ч.
імунітет 2 ч.імунітет 2 ч.
імунітет 2 ч.olgazelik
 
патофізіологія зовнішнього дихання
патофізіологія зовнішнього диханняпатофізіологія зовнішнього дихання
патофізіологія зовнішнього диханняVictor Dosenko
 
Лекція Захворювання серцево - судинної системи.pptx
Лекція Захворювання серцево - судинної системи.pptxЛекція Захворювання серцево - судинної системи.pptx
Лекція Захворювання серцево - судинної системи.pptxTetianaitova
 
Topic 11 microorganisms of soil, water and air
Topic 11 microorganisms of soil, water and airTopic 11 microorganisms of soil, water and air
Topic 11 microorganisms of soil, water and airViktor Stabnikov
 
патологія тканинного росту пухлина
патологія тканинного росту пухлинапатологія тканинного росту пухлина
патологія тканинного росту пухлинаVictor Dosenko
 
Chastina 3
Chastina 3Chastina 3
Chastina 3leka1401
 
токсичний гепатит
токсичний гепатиттоксичний гепатит
токсичний гепатитVoyevidka_OS
 
Аритмії серця
Аритмії серцяАритмії серця
Аритмії серцяVictor Dosenko
 
Дія токсичних хімічних речовин на організм людини
Дія токсичних хімічних речовин на організм людиниДія токсичних хімічних речовин на організм людини
Дія токсичних хімічних речовин на організм людиниAlina Levo
 
морф.грибів, актиноміц
морф.грибів, актиноміцморф.грибів, актиноміц
морф.грибів, актиноміцolgazelik
 

What's hot (20)

морф. найпростіших
морф. найпростішихморф. найпростіших
морф. найпростіших
 
Епітеліальна тканина
Епітеліальна тканинаЕпітеліальна тканина
Епітеліальна тканина
 
Topic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganismsTopic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganisms
 
Гістологія органів ендокринної системи
Гістологія органів ендокринної системиГістологія органів ендокринної системи
Гістологія органів ендокринної системи
 
Topic 10 pathogenic microorganisms. immunoresistance.
Topic 10  pathogenic microorganisms. immunoresistance.Topic 10  pathogenic microorganisms. immunoresistance.
Topic 10 pathogenic microorganisms. immunoresistance.
 
Пухлини. Лекція друга - загальні відомості про пухлини
Пухлини. Лекція друга - загальні відомості про пухлиниПухлини. Лекція друга - загальні відомості про пухлини
Пухлини. Лекція друга - загальні відомості про пухлини
 
імунітет 2 ч.
імунітет 2 ч.імунітет 2 ч.
імунітет 2 ч.
 
патофізіологія зовнішнього дихання
патофізіологія зовнішнього диханняпатофізіологія зовнішнього дихання
патофізіологія зовнішнього дихання
 
Лекція Захворювання серцево - судинної системи.pptx
Лекція Захворювання серцево - судинної системи.pptxЛекція Захворювання серцево - судинної системи.pptx
Лекція Захворювання серцево - судинної системи.pptx
 
Будова і функції нервової системи
Будова і функції нервової системиБудова і функції нервової системи
Будова і функції нервової системи
 
Topic 11 microorganisms of soil, water and air
Topic 11 microorganisms of soil, water and airTopic 11 microorganisms of soil, water and air
Topic 11 microorganisms of soil, water and air
 
патологія тканинного росту пухлина
патологія тканинного росту пухлинапатологія тканинного росту пухлина
патологія тканинного росту пухлина
 
дифтерія
дифтеріядифтерія
дифтерія
 
Chastina 3
Chastina 3Chastina 3
Chastina 3
 
токсичний гепатит
токсичний гепатиттоксичний гепатит
токсичний гепатит
 
Аритмії серця
Аритмії серцяАритмії серця
Аритмії серця
 
Дія токсичних хімічних речовин на організм людини
Дія токсичних хімічних речовин на організм людиниДія токсичних хімічних речовин на організм людини
Дія токсичних хімічних речовин на організм людини
 
6 2
6 26 2
6 2
 
морф.грибів, актиноміц
морф.грибів, актиноміцморф.грибів, актиноміц
морф.грибів, актиноміц
 
Орган зору
Орган зоруОрган зору
Орган зору
 

Similar to генетика бактерий

Genetika bakteriy
Genetika bakteriyGenetika bakteriy
Genetika bakteriynatali67
 
генетика людини
генетика людинигенетика людини
генетика людиниElena Bosa
 
Нагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіри
Нагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіриНагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіри
Нагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіриAlinaPokhilko
 
Генетика людини
Генетика людиниГенетика людини
Генетика людиниZAVERTKIN
 
генетична інженерія
генетична інженеріягенетична інженерія
генетична інженеріяjimp-yuri
 
Лекція 1. Теоретичні основи клінічної імунології
Лекція 1. Теоретичні основи клінічної імунологіїЛекція 1. Теоретичні основи клінічної імунології
Лекція 1. Теоретичні основи клінічної імунологіїYuriy Korsak
 
морфологія вірусів
морфологія вірусівморфологія вірусів
морфологія вірусівolgazelik
 
Лекція 2: Основні внутрішньоклітинні процеси
Лекція 2: Основні внутрішньоклітинні процесиЛекція 2: Основні внутрішньоклітинні процеси
Лекція 2: Основні внутрішньоклітинні процесиAndrii Cherninskyi
 
Лекція 4_Мінливість.ppt
Лекція 4_Мінливість.pptЛекція 4_Мінливість.ppt
Лекція 4_Мінливість.pptNastyaPalamarova
 
Ендогенні ретровіруси
Ендогенні ретровірусиЕндогенні ретровіруси
Ендогенні ретровірусиpolyna19
 
вчення про імунітет 1 ч.
вчення про імунітет 1 ч.вчення про імунітет 1 ч.
вчення про імунітет 1 ч.olgazelik
 
Лекція 5. Трансплантація. імунологія пухлин і репродукції
Лекція 5. Трансплантація. імунологія пухлин і репродукціїЛекція 5. Трансплантація. імунологія пухлин і репродукції
Лекція 5. Трансплантація. імунологія пухлин і репродукціїYuriy Korsak
 
Inflammatory bowel disease
Inflammatory bowel diseaseInflammatory bowel disease
Inflammatory bowel diseaseVictor Dosenko
 

Similar to генетика бактерий (20)

Genetika bakteriy
Genetika bakteriyGenetika bakteriy
Genetika bakteriy
 
Entry into the genetics and physiology
Entry into the genetics and physiologyEntry into the genetics and physiology
Entry into the genetics and physiology
 
генетика людини
генетика людинигенетика людини
генетика людини
 
Genes and genomes: why do we look like our parents
Genes and genomes: why do we look like our parentsGenes and genomes: why do we look like our parents
Genes and genomes: why do we look like our parents
 
Нагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіри
Нагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіриНагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіри
Нагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіри
 
генетика
генетикагенетика
генетика
 
Генетика людини
Генетика людиниГенетика людини
Генетика людини
 
генетична інженерія
генетична інженеріягенетична інженерія
генетична інженерія
 
Лекція 1. Теоретичні основи клінічної імунології
Лекція 1. Теоретичні основи клінічної імунологіїЛекція 1. Теоретичні основи клінічної імунології
Лекція 1. Теоретичні основи клінічної імунології
 
морфологія вірусів
морфологія вірусівморфологія вірусів
морфологія вірусів
 
Лекція 2: Основні внутрішньоклітинні процеси
Лекція 2: Основні внутрішньоклітинні процесиЛекція 2: Основні внутрішньоклітинні процеси
Лекція 2: Основні внутрішньоклітинні процеси
 
Лекція 4_Мінливість.ppt
Лекція 4_Мінливість.pptЛекція 4_Мінливість.ppt
Лекція 4_Мінливість.ppt
 
Melanoma kdd 2019
Melanoma kdd 2019Melanoma kdd 2019
Melanoma kdd 2019
 
Lekcia3
Lekcia3Lekcia3
Lekcia3
 
Ендогенні ретровіруси
Ендогенні ретровірусиЕндогенні ретровіруси
Ендогенні ретровіруси
 
вчення про імунітет 1 ч.
вчення про імунітет 1 ч.вчення про імунітет 1 ч.
вчення про імунітет 1 ч.
 
Гемостаз
ГемостазГемостаз
Гемостаз
 
Лекція 5. Трансплантація. імунологія пухлин і репродукції
Лекція 5. Трансплантація. імунологія пухлин і репродукціїЛекція 5. Трансплантація. імунологія пухлин і репродукції
Лекція 5. Трансплантація. імунологія пухлин і репродукції
 
Inflammatory bowel disease
Inflammatory bowel diseaseInflammatory bowel disease
Inflammatory bowel disease
 
види, причини мутацій
види, причини мутаційвиди, причини мутацій
види, причини мутацій
 

Recently uploaded

Автомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptx
Автомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptxАвтомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptx
Автомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptxvitalina6709
 
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdf
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdfupd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdf
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdfssuser54595a
 
О.Духнович - пророк народної правди. Біографія
О.Духнович - пророк народної правди. БіографіяО.Духнович - пророк народної правди. Біографія
О.Духнович - пророк народної правди. БіографіяAdriana Himinets
 
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»tetiana1958
 
освітня програма 2023-2024 .
освітня програма  2023-2024                    .освітня програма  2023-2024                    .
освітня програма 2023-2024 .zaskalko111
 

Recently uploaded (7)

Автомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptx
Автомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptxАвтомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptx
Автомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptx
 
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdf
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdfupd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdf
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdf
 
О.Духнович - пророк народної правди. Біографія
О.Духнович - пророк народної правди. БіографіяО.Духнович - пророк народної правди. Біографія
О.Духнович - пророк народної правди. Біографія
 
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
 
Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
 
Її величність - українська книга презентація-огляд 2024.pptx
Її величність - українська книга презентація-огляд 2024.pptxЇї величність - українська книга презентація-огляд 2024.pptx
Її величність - українська книга презентація-огляд 2024.pptx
 
освітня програма 2023-2024 .
освітня програма  2023-2024                    .освітня програма  2023-2024                    .
освітня програма 2023-2024 .
 

генетика бактерий

  • 1. Національний фармацевтичний університет Кафедра мікробіології, вірусології та імунології ГЕНЕТИКА БАКТЕРІЙ
  • 2. План лекції • Будова клітинного генетичного апарату. • Позахромосомні елементи спадковості. • Мутації. • Генетичнi рекомбінації.
  • 3. Генетика мікроорганізмів вивчає закономірності їх спадковості і мінливості. Генотип - сукупність наявних у організму генів. Фенотип - зовнішній прояв геному, сукупність реалізованих (тобто зовнішніх) генетично детермінованих ознак, тобто індивідуальний (у визначених умовах зовнішнього середовища) прояв генотипу. При зміні умов існування фенотип бактерій змінюється при збереженні генотипу. Спадковість - це збереження специфічних властивостей, тобто постійність ознак у ряді поколінь.
  • 4. F. Crick i J. Watson – відкривачі структури ДНК
  • 5.
  • 6. Генетичний матеріал у бактерій представлений: 1. хромосомою 2. позахромосомними елементами спадковості
  • 7. У бактерійній клітині спадкова інформація зберігається в нуклеоїді, що утворює одну кільцеву хромосому. Бактерійна хромосома складається з однієї двониткової молекули ДНК кільцевої форми . Молекула ДНК побудована з двох полінуклеотидних ланцюжків. Кожен нуклеотид складається з азотистої основи, цукру дезоксирибози і фосфатної групи. Азотисті основи представлені пуринами (аденин, гуанін) і піримідинами (тимін, цитозин). Кожен нуклеотид має полярність. З'єднання між двома ланцюжками ДНК забезпечується водневими зв'язками комплементарних азотистих основ: аденін з тиміном, гуаніна з цитозином. Послідовність нуклеотидів ДНК визначає послідовність амінокислотних залишків в молекулі білку. Кожному білку відповідає свій ген, тобто, дискретна ділянка на ДНК, що відрізняється числом і специфічністю послідовності нуклеотидів. Бактерійна хромосома містить до 4000 окремих генів.
  • 8. Ген є функціональною і структурною одиницею спадковості. Має три фундаментальні функції: 1.Безперервність спадковості (забезпечується механізмом реплікації ДНК). 2. Управління структурами і функціями організму (забезпечується за допомогою єдиного генетичного коду з чотирьох основ (А- аденин, Т- тимін, Г- гуанін, Ц- цитозин). Код триплетний, оскільки кодон - функціональна одиниця, що кодує амінокислоту, складається з трьох основ). 3. Еволюція організмів (завдяки мутаціям і генетичним рекомбінаціям).
  • 9. у бактерійній клітині міститься в позахромосомних генетичних молекулах ДНК, представлених : 1.плазмiдами і помірними фагами (профагами) 2. iнсерцiйними послідовностями (Is- елементами) 3. транспозонами 4. нереплікативними (з) Bacteroides одиницями (NBU) Додаткова позахромосомна генетична інформація
  • 10. Плазміди є необов‘язковими компонентами мікробної клітини. Є двонитковими молекулами ДНК від 40 до 50 генів. Складають 1-3% від маси хромосоми. Можуть мати лінійну або кільцеву структуру. Здатні до автономного існування, самореплікації і інтеграції в хромосому. Здатні передаватися стійким донором чутливому реципієнтові, забезпечуючи його стійкість до антибіотика, з яким не було прямого контакту. Забезпечують нові властивості клітині. Кількість плазмід у бактерійній клітині може бути від 1 до 200.
  • 11. Класифікація плазмід За розміщенням в клітині: позахромосомні інтегровані За типом передачі: кон’югативні (трансмісивні, мають tra-ген (англ. transfer – перенос)) некон’югативні За ознаками, що обумовлюють певні властивості мікроорганізмів
  • 12. Функціональні властивості плазмід Антибіотико резистентність пеніцилін Загибель клітини R-плазміда пеніцилін Розмноження антибітикоcтійких бактерій фертильність реципієнт F-плазміда F-пілі вірулентність Не продукує токсин плазміда вірулентності токсин донор метаболізм плазміда метаболізму
  • 13. R-плазміди (resistance) - стійкість до лікарських препаратів. Сol – продукція коліцинів (бактеріоцинів). HLy – продукція гемолізинів Tol – розщеплення толуолу, ксилолу Ent – продукція ентеротоксину Nif – зв’язування азоту в K. pneumoniae Ti – утворення пухлин у рослин F - плазміди - донорські функції, індукують ділення (від fertility - плодючість). Інтегровані F- плазміди - Hfr- плазміди (високої частоти рекомбінацій). Tox - плазміди- токсиноутворення. Плазміди біодеградації: Саm – розщеплення камфари Oct – розщеплення октану Sal – розщеплення саліцину Види плазмід
  • 14. Критерії плазмідної локалізації генів • високий темп втрати ознаки • збільшення темпів втрати ознаки під впливом температури або хімічних сполук • спільна втрата або набуття декількох ознак Біологічна роль плазмід різноманітна, у тому числі: 1. контроль генетичного обміну бактерій; 2. контроль синтезу чинників патогенності; 3. вдосконалення захисту бактерій.
  • 15. Помiрнi фаги - чинники, що несуть додаткову генетичну інформацію для бактерійної клітини. - За властивостями вони багато в чому схожі з плазмідами бактерій. Вбудовуючись в нуклеоїд у вигляді профагу, такі фаги викликають лізогенізацію бактерій з набуттям нових ознак. Це пов'язано або з придбанням генів, переносимих цими фагами від їх попередніх хазяїв (бактерій-донорів), або з початком експресії генів бактерій- реципієнтів, що "мовчать". - В цьому випадку фагова ДНК виступає в ролі промотора. Такі мікроорганізми, набувають нові властивості, наприклад, здатність до токсиноутворення (дифтерійні бактерії, деякі клостридії).
  • 16. Iнсерцiйнi (вставні) послідовності (Is-елементи)  (від англ. insertion - вставка, sequence - послідовність)  це інтеграційні кінцеві послідовності деяких транспозонов, що повторюються.  Є генетичними елементами, величина яких не перевищує 1500 пар нуклеотидів.  Перед вставкою Is- елементу в ділянку генома відбувається його реплікація (подвоєння), потім первинний екземпляр залишається на колишньому місці, а копія вбудовується в мішень.  Вставка Is- елементу призводить до внутрішньохромосомних перебудов, активації або пригніченні сусідніх генів.  Is- елементи можуть кодувати своє власне перенесення (транспозицію) по геному, від одного нуклеоїда до іншого або між нуклеоїдом і плазмідами.  Це обумовлено їх здатністю кодувати синтез ферментів транспозаз, що ініціюють процеси транспозиції і рекомбінації (перебудови генома).  IS- елементи поширені серед мікроорганізмів, наприклад, в хромосомі кишкової палички їх більше 40.  У вільному стані в клітині Is- елементи не виявлені.
  • 17. Функції IS-елементів 1. Координуюча: взаємодія транспозонів, плазмід, помірних фагів між собою та хромосомою бактерії, забезпечуючи їх реплікацію. 2. Регуляторна: викликають інактивацію генів, або служать промоторами (ділянки ДНК, які регулюють експресію клітинних генів). 3. Індукують мутації за типом делеції або інверсії.
  • 18. Транспозони  це інтегративні генетичні елементи із 2500-20000 і більше пар нуклеотидів.  Вони можуть перебувати в клітині у вільному стані у вигляді кільцевої молекули.  Некон'югативні транспозони можуть переміщатися («стрибати») з плазміди в хромосому і назад, забезпечуючи генетичну мінливість.  Кон'югативні транспозони здатні передаватися від клітини до клітини як плазміди в процесі кон'югації бактерій. Так як для інтеграції в геном транспозони не потребують класичної рекомбінації, а володіють власною системою вбудовування, то вони можуть широко горизонтально поширюватися між різними видами бактерій.  Транспозони можуть входити до складу різних плазмід.  Також вони можуть проникати в хромосому клітин тварин або людини подібно з провірусами.  Відомі транспозони, містять детермінанти стійкості до антибіотиків, синтезу токсинів та ін.
  • 19. Функції транспозонів 1. Регуляторна. 2. Кодуюча. 3. Індукують генні мутації за типом делеції або інверсії. 4. Включення їх в реплікон супроводжується абераціями (структурними перебудовами) в ДНК цих репліконів; найчастіше проявляються інсерції, делеції, інверсії.
  • 20. Нереплікативні (з) Bacteroides одиниці (NBU)  невеликого розміру інтегративні генетичні елементи.  Вони вирізаються з хромосоми в присутності кон'югативних транспозонів і мобілізуються ними, а, потрапляючи у клітину- реципієнт, інтегруються в його геном.  Здатні викликати мутації у плазмід.
  • 21. Мігруючі генетичні елементиМігруючі генетичні елементи TGATCTGATC ACTAGACTAG GCGTATCGCGTATC GG CGCATAGCGCATAG CC TGATCTGATC ACTAGACTAG GCGTATCGCGTATC GG CGCATAGCGCATAG CC Гени дляГени для транспозиціїтранспозиції ISIS ISISГени лікарськоїГени лікарської стійкості та ін.стійкості та ін. 5’5’ 3’3’ 3’3’ 5’5’ 3’3’ 5’5’ 3’3’ 5’5’ Прямі послідовності, що повторюються таПрямі послідовності, що повторюються та обмежують транспозонобмежують транспозон Прямі послідовності, що повторюються таПрямі послідовності, що повторюються та обмежують IS-елементобмежують IS-елемент ТранспозонТранспозон Повторні кінцеві IS-елементиПовторні кінцеві IS-елементи Серцевинна областьСерцевинна область IS (інсерційний, вставочний елемент)IS (інсерційний, вставочний елемент) Інвертовані повторні послідовностіІнвертовані повторні послідовності Серцевинна областьСерцевинна область
  • 22. Мінливість - це набуття нових ознак під впливом різних факторів. Мінливість у бактерій може бути фенотипова неспадкова і генотипова, що успадковується. Фенотипова мінливість (неспадкова, модифікаційна або модифікація) – це тимчасові, спадково не закріплені зміни, що виникають в результаті адаптивних реакцій бактерій на зміни зовнішнього середовища. Після усунення причини бактерії реверсують до вихідного фенотипу
  • 23. Генотипова мінливість (що успадковується) виникає в результаті мутацій і генетичних (генотипових) рекомбінацій. Мутації - це зміни в послідовності нуклеотидів ДНК, виявляються спадково закріпленою втратою або зміною якої-небудь ознаки або групи ознак. За походженням: спонтанні (тобто виникають довільно, без впливу ззовні, вони можуть створювати як сприятливі так і несприятливі генетичні зміни); індуковані (що виникають під впливом зовнішніх факторів, які називають мутагенами).. За локалізацією: нуклеоїдні; цитоплазматичні. За кількістю генів, що мутували: генні (обумовлені появою нової ознаки при зміні гена); хромосомні (обумовлюють появу нової ознаки при зміні двох і більше ділянок хромосоми). За величиною: великі (хромосомні); малі (точкові).
  • 24. • інверсія • дуплікація • делеція • дислокація Хромосомні мутації Точкові мутації • делеція • інсерція (вставка) • заміна: • транзиція (пуринова основа на пуринову, піримідинова – на піримідинову) • трансверзія (пуринова основа на піримідинову та навпаки)
  • 25. 1. Пряма мутація 2. Зворотна (обернена) мутація або реверсія 3. Супресорна мутація (внутрішньогенна, позагенна). Веде до відновлення фенотипу, а не генотипу. 4. Плейотропна мутація (зміна 2-ох і більше властивостей клітини) 5. Нонсенс-мутація (робить кодон нісенітним – не кодує жодної амінокислоти) Мутації
  • 26. Мутагенні фактори •Фізичні: 1. УФО (λ-260 НМ) – найсильніша мутагенна дія – утворюються димери тиміну, заміна основ 2. Іонізуюче опромінення (рентгенівське, гамма-промені) - руйнування ДНК, летальний ефект •Біологічні: транспозони •Хімічні: 1. Азотиста кислота - дезамінує нуклеотиди 2. N-нітрозометилсечовина – супермутаген, канцероген 3. Етилметансульфонат 4. Акридини – комплекс з ДНК, інтеркаляція 5. Нітрозогуанідин 6. Аналоги основ (5-бромурацил, 2-амінопурин) – заміщення 7. Лікарські препарати (нітрофурани, деякі антибіотики)
  • 27. Дія різних мутагенів на бактерії Деякі фізичні й хімічні фактори підвищують частоту мутацій. Ультрафіолетове випромінювання та діоксин є мутагенами й викликають утворення мутантів (червоний колір).
  • 28. Трансдукція Кон’югація Трансформація Генетичні рекомбінації Це мiнливiсть, що пов'язана з обміном генетичної інформації між мікроорганізмами. Генетичні рекомбінації можуть здійснюватися шляхом трансформації, трансдукції, кон'югації.
  • 29. Кон’югація (Ледерберг і Тейтум, 1946) Це обмiн генетичним матерiалом при безпосередньому контактi двох клiтин. Головну роль вiдiграють кон’югативнi F-плазмiди.
  • 30. Схематическое изображение конъюгации у бактерий. 1. Клетка-донор выпуска пиль. 2. Пиль прикрепляется к реципиенту, соединяя дв 3. В мобильной плазмид однонитевой разрыв, и о переходит в клетку-реци 4. Обе клетки достраива ДНК плазмиды, восстана двуцепочечную кольцеву образуют половые пили. клетки являются полноце донорами.
  • 31. ТРАНСДУКЦІЯ Це передача генетичної інформації з клітини в клітину за допомогою бактеріофагу Викликають помірні, дефектні фаги. Види: • Загальна (генералізована, неспецифічна) – перенесення бактеріофагом фрагменту будь-якої частини бактеріальної хромосоми. • Специфічна – спостерігається в тому випадку, коли фагова ДНК інтегрує в бактерію з утворенням профагу. • Абортивна – внесений фрагмент ДНК донора не вбудовується в хромосому рецiпiєнта, а залишається в цитоплазмі i там самостiйно функцiонує. В подальшому вiн передається однiй iз дочiрнiх клітин i потiм губиться в потомствi.
  • 32. ТРАНСДУКЦІЯ (Ціндер і Ледерберг, 1952) ДНК бактеріофагу Хромосома клітини хазяїна Клітина А (донор) Частинки фагу Лізис Фаги з частинкою ДНК хазяїна Частинки ДНК хазяїна Клітина В (реципієнт) Вмонтована в ДНК Донорська ДНК
  • 34. Трансформація (досліди Грифітса, 1928; Евері Мк Леода і Макарті, 1944) Це захват i поглинання фрагментiв чужої ДНК i утворення на цiй основi рекомбiнанта.