Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
Що і як ми ретвітимо?
1.
2.
3. приколи, креатив анонси подій, заходів загальні поточні новини фахове - статті, аналітика, новини особисте - друзів, знайомих, колег У твіттері переважно відслідковую Тут і далі на аналогічних слайдах – розподіл частот варіантів, відноситься до попереднього слайду і розшифровує кожен стовбчик діаграми; По осі ординат – інтенсивність прояву ознаки, по осі абсцис – скільки осіб вказали яку інтенсивність. Наприклад, на другій діаграмі 15 осіб вказали, що відслідковування у твіттері фахової інформації проявляється у них максимально (у 5 умовних балів)
4.
5. коли просять про допомогу "у відповідь", тих, що ретвітять мене те, що буде корисно моїм фоловерам цікаву й корисну інформацію повідомлення друзів, знайомих Я ретвічу те, що мені вигідно
6.
7.
8.
9. у мене багато друзів мої твіти неординарні, несподівані я непересічна (модна/відома) особистість я визнаний фахівець у своїй галузі Я думаю, мене ретвітять тому, що
10.
11. маю коло твіттерян зі свого міста/області залюбки піду на зустріч твіттерян у своєму місті ретвічу "локальні" твіти беру участь в обговоренні локальних тем Наскільки важлива для мене регіональна локалізація?
12.
13. хочу поділитися цікавим/корисним особисто знаю автора хочу, щоб саме від мене отримали цю інфу підтверджую статус обізнаної людини "в темі" хочу долучитися до новини, думки, ідеї, події Я ретвічу тому, що хочу допомогти авторові хочу отримати/утримати інформаційне лідерство, авторитет писати нема чого/настрою, а RT рятує від "тиші в акаунті"
14.
15. щоб позначити твіт саме для тих, кого він стосується (кому цікаво) щоб мене помітили і зафоловили щоб долучитися до тих, кого він об'єднує щоб його отримало побільше людей щоб показати причетність до події Я використовую хеш-теги
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
Editor's Notes
Знаючи, яку інформацію споживають користувачі, організація (яка займається поширенням інформації) отримує корисний інструмент: має структуру споживання, і може забезпечити краще сприймання своєї інформації; при цьому постає інша наукова проблема: наскільки збігається те, що респонденти думають, що вони споживають – і те, що вони фактично споживають; чи та сама буде структура?
Що респонденти думають, що вони поширюють, і в якій мірі; Розкриваються певні мотиваційні моменти.
Наскільки активними є користувачі в поширенні інформації, і наскільки “успішними” в цьому? Дехто поширює багато інформації, дехто менше. Як бачимо, переважна більшість поширює набагато більше чужих повідомлень, аніж інші поширюють їхні; І лише 4% є настільки “успішними”, що їхню інформацію поширюють значно активніше, аніж вони самі ретранслюють чужу.
Розкриваємо ступінь приєднання до інформації, яка “передається далі”; хоча і сам факт передачі інформації (“ретвіту”) уже передбачає певний акт приєднання до неї – факт додавання до повідомлення свого власного тексту значно підвищує оце приєднанння: це у вигляді короткого коментаря своя оцінка, уточнення, додавання чогось тощо. Тобто людина не просто передає далі, вона обробляє цю інформацію, і додає щось від себе.
Як користувачі бачать мотивацію своїх друзів по соціальній мережі з приводу поширення їх власної інформації. Певною мірою це “я думаю, що вони думають про мене саме так – і тому передають мої повідомлення далі”.
Онлайн-спільнота вже досить давно шукає виходів у реальний світ: влаштовуються спеціалізовані конференції, семінари, або просто зустрічі й знайомства людей, які спілкуються в мережі. З іншого боку, мережа є глобальною – і далеко не усі “визнають” себе там як вихідці (чи дійсні мешканці) з якогось конкретного регіону. Ще з іншого боку, ось такі “регіональні” знайомства в середині соціальної мережі формують певні інформаційні зв’язки – і часто мотивом до поширення інформації є саме причетність її до того ж регіону, що й сам користувач.
Пряме запитання про мотивацію поширення інформації
Ці теги дозволяють відфільтрувати усі повідомлення, позначені одним таким тегом; наприклад, тег #chernivtsi покаже усі повідомлення, які (на думку авторів) стосуються Чернівців. Відповідно, якщо позначити своє повідомлення таким тегом – то його побачать не лише друзі з цієї соціальної мережі, а й абсолютно усі, хто захоче подивитися повідомлення за цим тегом. Часто такі теги створюються під якусь конкретну подію або захід (наприклад, якась конференція), і учасники прямо під час нього активно діляться враженнями.
Це питання щодо того, наскільки активно користувачі готові підхопити якись модний тренд і долучитися до його подальшого розвитку. Як бачимо, 2% готові бездумно роздувати інформаційний шум, 9% - якщо тема для них актуальна; і ще 57% - підтримати 1-2 повідомленнями в разі, якщо тема актуальна. Саме ці показники, на мою думку, і роблять цю соціальну мережу такою “інформаційно вибухонебезпечною”: якщо з’являється якись цікавий тренд – то в лічені години інформація поширюється небаченими темпами.
Досить прямий зв’язок між успішністю користувача і тим, що він додає власний текст у ретрансльовану інформацію. Більш успішні користувачі роблять це найчастіше. Дуже цікава інша тенденція: розподіл кількості користувачів за додаванням тексту до повідомлень не нормальний; Має два такі собі “піки” – на 2-3 повідомленнях, і на 7-8 повідомленнях. Тобто найчастіше користувачі додають свій текст або до 2-3 повідомлень з 10, або вже до 7-8.
Досить показова структура: більш успішні користувачі у меншій мірі самі поширюють інформацію, в той час як їхню поширюють частіше; власне, в цьому і є ця умовна “успішність”.
Користувачі бачать мотивацію поширювачів своєї інформації і як змістовну (тому що фахівець, тому що відома/модна особистість), так і мотивацію, пов’язану із формою подачі інформації (неординарність, несподіваність); При чому формі подачі надають навіть більшого значення, аніж, наприклад, фаховості.
Як “поділитися”, так і “долучитися” і “допомогти” – на мою думку, мають спільну мотиваційну природу; це усе причетність (за мотиваційною схемою “влада”, “причетність”, “успіх”); Щоб “саме від мене”, “авторитет” – момент “успіху” та певної “влади”