Bursitis infectiosa galli - Гостра контаг хв молодих курей, що хар запаленням суглобів, кишок, фабрицієвої сумки з наступною її атрофією. Збудник РНК вірус з родини Birnaviridae.
2. Гостра контаг хв молодих курей, що хар запаленням суглобів, кишок,
фабрицієвої сумки з наступною її атрофією.
Збудник РНК вірус з родини Birnaviridae.
сферичної форми, має 3 серотипи, проявляє тропізм до лімфоїдної тк
Культивується в 10 - 12-денних курячих ембріонах
В організмі перехворілої птиці зумовлює утворення
віруснейтралізуючих та преципітувальних антитіл.
Вірус резистентний до УФ-опромінення,
зберігається у воді та кормах - 52 доби.
при 60 °С – живе 90 хв,
Інактивується під дією препаратів йоду - через 2 хв.
3.
4. сприйнятливі курчата будь-якого віку, однак особливо чутливі бройлери віком 2 - 11 тижнів та
курчата віком менш як 3 тижні, які не мають матер. антитіл. Джерело інф хворі курчата
Зараження-аерогенно, трансоваріально (на шкаралупі яєць), з продуктами забою хворої
птиці, інфікованими кормами, водою, інвентарем, тд. Носіями патогенного вірусу можуть бути
качки, індики, гуси, цесарки. Хвороба за 3 - 4 дн охоплює 80 - 90 % сприйнятливого поголів'я.
Характерним для інф бурситу є часті випадки ускладнення хвороби різними секундарними інф.
5. Патогенез.
Клітинами – мішенями
вірусу є B–лімфоцити в сумці
Фабриціуса – центр органі,
відповід за імунний статус.
Запалення сумки призводить
до збільшення, а потім до
атрофії органу. Через 36 - 48
год після зараж. у
фабрицієвій сумці розв
гострий запал. процес,
(масовий некроз лімфоцитів,
посилена репродукція вірусу
в цитоплазмі гістіоцитів та
макрофагів).
Накопич. в нирках,
селезінці, тимусі,
печінці, легенях, ГМ.
Зменшення в крові
кількості B–
лімфоцитів може
призвести до
імунодефіциту.
6. Інкуб пер – 1-3дні (іноді до 3тижнів) Перебіг -гострий, підгострий та латентний.
Гостр (5-7дн) - водянистий пронос, депресія, відмова від кормів, невпевнена хода, у
ділянці клоаки відмічається сильний свербіж, який вони намагаються спинити
розкльовуванням. на 3 - 4-ту добу розв сенсорні поруш - глибока прострація,
дрижання голови,шиї, кал стає біло-жовтого кольору. Після цього настає швидке
одужування курей.
Підгостр-хар для стаціонарно неблаг. господарств, хв проходить легше, іноді
залишається непоміченою. Установлена можливість латентного безсимптомного
перебігу інф бурситу у перший тиждень після вилуплення або в стаціонарно неблаг.
господарствах.
7. У фабрицієвій сумці –спост. набряк, гіперемія, збільш в об*ємі, смугасті й
крапчасті крововиливи, некротичні осередки на слизовій об. В її просвіті -
серозний, рідше гемораг ексудат, іноді сироподібну фібрин. масу. Згодом
відмічається стоншення складок слиз об, прогресуюча атрофія фабрицієвої сумки.
Спост. збільш. печінки, набряк, світло-сірий колір нирок від накопичення уратів
(«бліда нирка»), атрофія селезінки, запалення травн каналу, геморагії та ерозії в
слизовій об залозистого шлунка й сліпої кишки.
8.
9.
10. Лабораторна діагностика. Передбачає виділення вірусу в курячих ембріонах або в
первинних культурах клітин фібробластів чи нирок курячого ембріона,
ідентифікацію виділеного вірусу за РН та РДП, проведення біопроби на курчатах,
дослідження парних сироваток крові для виявлення динаміки зростання титрів
специфічних антитіл, гістологічні дослідження органів і тканин забитих хворих
курчат.
У лаб доставляють фабрицієву сумку, печінку, селезінку, нирки, взяті від
забитих з діагност метою хворих курей після появи у них перших клін ознак.
Через 7 діб від початку хв виділити вірус не вдається. Для серолог досліджень
- сироватки крові, які відбирають на початку хв і через 21 добу.
Ретроспективну діагностику здійснюють на підставі зростання титрів
віруснейтралізуючих та преципітувальних антитіл у парних сироватках крові
курей, відібраної в господарствах, неблагополучних щодо цієї хвороби.
11. Диференціальна діагностика.
Передбачає необхідність виключення кокцидіозу, хв Ньюкасла і кормового
отруєння
Перебіг кокцидіозу значно повільніший. не виявляються патолого-
гістологічні ураження фабрицієвої сумки. Наявність кокцидій у вмісті кишок
є підставою для діагнозу
Хворобу Ньюкасла діагностують за даними вірусологічних і серологічних
досліджень, які дають змогу встановити достовірний діагноз.
Отруєння визначають токсикологічними дослідженнями кормів,
характеризуються масовістю. Після виключення з раціону токсичних кормів
захворювання припиняється