2. Професі́йна дія́льність — діяльність людини за ознаками
певної сукупності професійних завдань та обов'язків (робіт), які
виконує фахівець.
Трудова діяльність людини є різновидом його соціальної
поведінки. Трудова діяльність - це жорстко фіксований у часі і
просторі доцільний ряд операцій і функцій, що здійснюються
людьми, об'єднаними в трудові організації.
У психології праці професійна діяльність це і є трудова
діяльність.
ВИЗНАЧЕННЯ
3.
4. При вивченні професійної діяльності треба враховувати:
Закономірні зв'язки між діяльністю індивіда і діяльністю суспільства. Ці
зв'язки розкриваються загальною соціологією через знання про закони
розвитку суспільства, знання про механізм дій і форм прояву цих законів в
діяльності особистостей і соціальних груп .
Закономірності і тенденції формування і зміни професійної напрямленості
суб'єкта праці і фактори, що їх визначають: інтереси, мотиви, ціннісні
орієнтації, особистісні установки, воля і т. д.
Закономірності формування і зміни психічних процесів: сприймання, увага,
пам'ять, мислення і т. д.
Індивідуально-типологічна своєрідність і його прояви в поведінці людини.
Вивченням явищ 1-4 займається загальна психологія і диференціальна
психологія.
Функціональні можливості організму суб'єкта праці (фізіологія праці і
медицини)
5. Будь-яка професійна діяльність - це складна
динамічна система, до складу якої входять численні
елементи.
Серед них слід виділити основні, які визначають
успіх діяльності:
- конструктивна (конструктивно-змістова,
конструктивно-оперативна,
- конструктивно-матеріальна);
- організаторська діяльність;
- комунікативна.
6. Педагогічна діяльність є окремий випадок професійної
діяльності, але вона має свою специфіку, а тому і свою власну
структуру.
До складу структури педагогічної діяльності за А. І. Щербаковим
входять такі компоненти:
- конструктивні;
- організаторські;
- орієнтаційні;
- комунікативні;
- інформаційні;
- розвиваючі;
- мобілізаційні;
- дослідницькі.
7. Відома класифікація професій розроблена Е. Клімовим. У ній професії постають як
багатопризнакові об’єкти. Характеристика конкретної професії визначається
поєднанням ознак, вибраних по чотирьох рівнях.
Перший рівень об’єднує типи професій за предметного змісту праці (Л – чоловік,
П – жива природа, Т – техніка і нежива природа, З – знак, X – художній образ).
Відповідно до цього виділяються п’ять типів професій: “людина – людина”, “людина
– природа”, “людина – техніка”, “людина – знак”, “людина – художній образ”.
Другий рівень становлять класи професій, об’єднаних за переважаючою метою
трудових завдань (П – перетворювальні, Г – гностичні, В – вишукувальні).
Третій рівень складають загони професій, які класифікуються за
використовуваними знаряддями праці (Р – ручні, М – механізовані, А –
автоматизовані, Ф – функціональні).
Четвертий рівень об’єднує групи професій за умовами праці та їх вимогами до
людини (Б – побутові умови праці, О – робота на відкритому повітрі, Н – незвичайні
умови праці, пов’язані з наявністю факторів шкідливості для здоров’я, небезпеки, М
– особливі вимоги професії до моральних якостей суб'єкта праці).
8.
9. Трудова діяльність - незалежно від способу, засобів і результатів -
характеризується рядом спільних властивостей:
1) певним функціонально-технологічним набором трудових
операцій;
2) набором відповідних якостей суб'єктів праці, зафіксованих у
професійних, кваліфікаційних та посадових характеристиках;
3) матеріально-технічними умовами і просторово-часовими
рамками реалізації;
4) певним способом організаційно-технологічної та економічної
зв'язку суб'єктів праці із засобами умовами їх реалізації;
5) нормативно-алгоритмизировать способом організації, при
посередництві якого формується поведінкова матриця індивідів,
включених у виробничий процес (організаційно-управлінською
структурою).
10. Кожен вид трудової діяльності можна виділити дві основні
характеристики: психофізіологічний зміст (робота органів почуттів,
м'язів, процеси мислення і т. п.); та умови, в яких здійснюється
трудова діяльність.
Структура та рівень фізичних і нервових навантажень в процесі
трудової діяльності визначаються цими обома характеристиками:
12. ФІЗИЧНІ
залежать від рівня автоматизації праці, його
темпу і ритму, конструкції та раціональності
розміщення обладнання, інструменту, оснащення;
13. ВИСНОВКИ
Трудова діяльність як цілеспрямований та усвідомлений вид
активності, який спрямований на задоволення базових
потреб індивіда.
Особистість як суб’єкт професійної діяльності можливостей
методів, якими володіла людина (міфологізація,
інтроспекція, спостереження, стандартизовані методи
дослідження) та ускладнення потреб індивіда, що спонукало
вивчати трудову діяльність як одне з основних джерел їх
реалізації.
