1. 131 травня 2013 року
Ціна 75 коп.
п’ятниця
31 травня
2013 року
№44
(19770)
Перша обласна громадсько-політична газета
ФотоОлегаГаніна
Антон Яценко організовує в Умані Театральний фестиваль
вуличної сцени
У
перше в місті, у
рамках культурно-
мистецького про-
екту «Умань — культурна
столиця України», запо-
чаткованого народним
депутатом Антоном Яцен-
ком, пройде Театральний
фестиваль вуличної сце-
ни. До міста завітають
Олександр Пушкін із На-
талею Гончаровою, Ко-
роль Франції Людовік XIV
та грецька богиня Афіна.
В програмі — карнаваль-
на хода центральною ву-
лицею міста та шоу ходу-
лістів «Космос».
Любителі класичного
театрального мистецтва
зустрінуться з улюбле-
ними героями україн-
ських комедій «Кайдаше-
ва сім’я», «Сватання на
Гончарівці», «За двома
зайцями».
Дітей різного віку роз-
важатимуть професійні ак-
тори з лялькового театру.
Також у програмі виступи
популярних артистів і за-
пуск повітряних кульок-
мрій. Протягом усього
дня в центральному парку
проходитимуть різнома-
нітні майстер-класи.
Завершиться фести-
валь яскравим вогняним
шоу від артистів Київсько-
го театру вогню і світла.
На вас чекають теа-
тральні вистави, музичні
та хореографічні номери,
шоу вогню, світла та ще
безліч цікавого.
Народний депутат
України Антон Яценко за-
прошує всіх уманчан та
гостей міста завітати на
фестиваль.
Елемент дрес-коду —
театральна маска.
Культурно-мистець
кий проект «Умань — куль-
турна столиця України»
започаткований народ-
ним депутатом України
Антоном Яценком мину-
лого року.
Проектпередбачаєре-
алізацію ряду культурно-
мистецьких заходів, спря-
мованих на розкриття
туристичного потенціалу
міста Умань.
За цей період від-
ремонтовано Свято-
Михайлівський кафе-
дральний собор, відкрито
фонтан «Щастя», автор
якого — всесвітньо ві-
домий скульптор Олег
Пінчук, здійснено ре-
конструкцію парку Чер-
няховського, встановлено
25 дитячих майданчиків.
Також Верховною Ра-
дою України прийнято
Постанову «Про відзна-
чення 60-річчя утворення
Черкаської області», по-
дану на розгляд народ-
ним депутатом Антоном
Яценком. У даній поста-
нові включені й питан-
ня щодо поліпшення ста-
ну історико-культурних
пам’яток міста Умань.
Зокрема, реконструк-
ція парку ім.Т.Шевченка
та впорядкування Наці-
онального дендрологіч-
ного парку «Софіївка». З
початку старту проекту з
концертами в Умані по-
бували Степан Гіга, Ніна
Матвієнко, Ольга Шаніс,
Віктор Романченко, Тоня
Матвієнко, Альона Ві-
нницька та всесвітньо ві-
домий італійський співак
Тото Кутуньо.
м.Умань, неділя, 2 червня,
Центральна площа міста,
Початок: 14.00
2 червня місто Умань перетвориться на
справжню театральну столицю країни.
Шановні друзі, любі діти!
Щороку 1 червня ми відзначаємо свято маленьких гро-
мадян нашої країни — Міжнародний день захисту дітей.
Діти — наш найдорожчий скарб, наша радість і наше
майбутнє. Саме тому ми всі разом маємо докласти мак-
симум зусиль, щоб захистити вразливі дитячі душі від
труднощів і незгод нашого світу, підтримати обдарованих
і талановитих дітей та розвинути в кожному з них унікаль-
ну й неповторну особистість.
Ми повинні забезпечити право кожної дитини на вихо-
вання в сім’ї. Сьогодні це питання на Черкащині контро-
люється спеціальною обласною програмою на 2013-2015
роки. Із 2478 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьків-
ського піклування, що проживають сьогодні в області,
85% виховуються у сім’ях громадян. Такий показник на
5% перевищує середньодержавний. Тільки з початку року
17 молодих черкащан отримали житло.
Дорогі діти! Бажаємо вам та вашим батькам, учите-
лям, вихователям гарного настрою, злагоди й успіху в до-
сягненні поставлених цілей! Зі святом!
Дорогі черкащани!
Щиро вітаємо вас з Днем міста! Для тих, хто народив-
ся в Черкасах і для кого це квітуче затишне місто над Дні-
пром стало другою батьківщиною, воно — найкраще й
найдорожче: як кохана людина, як рідний дім.
Черкасам — 727 років, і всі ми відчуваємо причетність
до його історії, сьогодення та разом формуємо його пер-
спективу. Кожен із нас любить Черкаси по-своєму, кожен
має свої, приємні серцю і душі куточки, парки, сквери, ву-
лиці, будинки. Все, чим знамените місто, — заслуга ба-
гатьох поколінь, які є справжніми патріотами Черкас,
докладають багато зусиль, енергії і таланту, аби примно-
жити його славетну історію та традиції.
Висловлюємо вам, дорогі черкащани, щиру вдячність
за самовіддану працю, за те, що розбудовуєте свій край,
робите місто з року в рік прекраснішим.
Бажаємо всім здоров’я і процвітання, щастя і добро-
буту, подальших здобутків задля блага України. Нехай ве-
лич могутнього Дніпра зміцнює потужний поступ нашо-
го міста.
Сергій ТУЛУБ,
голова облдержадміністрації,
Герой України
Валерій ЧЕРНЯК,
голова
обласної ради
До продукції місцевого
виробника
у покупців більше
довіри
стор.2
ніціативаІ
2. 31 травня 2013 року2 Поступ влади
Нас знову
будуть
прослуховувати?
У
МВС підготували законопроект,
що розширює можливості сте-
ження за користувачами, пише
«Комерсант-Україна». Він передбачає
внесення змін у закон «Про телекому-
нікації». У разі його прийняття, опера-
тори зв’язку повинні будуть не тільки
встановлювати на своїх мережах об-
ладнання, необхідне правоохоронним
органам для «негласних слідчих дій та
забезпечення тимчасового доступу до
речей і документів, а й що містять ін-
формацію про надання абоненту теле-
комунікаційних послуг».
країнські новиниУ
езонансР
Уряд своєю постановою затвер-
див Угоду між Кабінетом міні-
стрів України та урядом Респу-
бліки Індія про співробітництво
у сфері оборони. Про це повідо-
мляє прес-служба Міністерства
оборони України.
nnn
Україні нічого робити у Мит-
ному союзі на тих умовах, які
сьогодні пропонує Росія. Про це
в ефірі «5 каналу» заявив радник
Президента України Володимир
Зубанов. Він також зазначив,
що за інформацією політиків та
експертів, після вступу Украї-
ни до Митного союзу ціна на газ
може становити 350 доларів.
nnn
Україна в цьому році очікує за-
лучити близько 549 млн. доларів
міжнародної технічної допомоги.
Про це повідомляє прес-служба
Міністерства економічного роз-
витку і торгівлі України.
nnn
В Україні постійно збільшуєть-
ся кількість зібраного врожаю з
гектара площі. Зокрема зростає
врожайність цукрових буряків
та гречки. Тому аграрії можуть
скорочувати посівні площі під
ними. Так вважає виконавчий ди-
ректор Асоціації «Український
клуб аграрного бізнесу» Олек-
сандр Вержиховський.
nnn
Україні та Білорусії вдалося за-
лагодити більшість спірних пи-
тань у сфері взаємної торгівлі, і
зараз продукція українського ви-
робництва поступово поверта-
ється на прилавки білоруських
магазинів.
nnn
В Україні введуть плату за пере-
вищення допустимого наванта-
ження на вісь вантажівок. Про
це заявив журналістам Прем’єр-
міністр України Микола Азаров
після ознайомлення з експеримен-
тальним зразком автоматично-
го пункту габаритно-вагового
контролю на автотранспорті.
nnn
До дисциплінарної відповідаль-
ності за бездіяльність під час
сутичок на мітингу 18 травня
притягнуть 15 працівників мілі-
ції. Про це повідомив заступник
начальника слідчого управління
ГУ МВС України у Києві Валерій
Симон в ефірі «5 каналу».
nnn
Пора відпусток вже не за гора-
ми, а у школярів вже розпочали-
ся канікули. Тому батьки поча-
ли відправляти дітей до бабусь
та дідусів. Проте на потяг мо-
жуть не пустити без паспорта,
а дитину без свідоцтва про на-
родження. Якщо ви подорожує-
те з домашнім улюбленцем, не
забудьте паспорт і для нього.
Я
к проходить у спеці-
алізованій школі I-III
ступенів у селі Кос-
тянтинівка цього ж Смілян-
ського району літнє оздо-
ровлення учнів, голова
облдержадміністрації поба-
чив ще від воріт. На газо-
ні перед школою розбили
намети і приготували все
для багаття та варіння каші
гуртківці-туристи. Керує
ними учитель історії Андрій
Громовий. Семикласниця
Яна Безнос розповіла, що
збирається у другий тур-
похід по району: торік хо-
дили в Мельниківку, тепер
— у Сунки. А шестиклас-
ниця Юлія Громова в захо-
пленні від участі в обласних
змаганнях зі спортивного
орієнтування: багато драй-
ву та нових друзів.
Зараз 204 дитини у та-
борах при школі: учні по-
чаткових класів у «Веселці»,
старші — у «Дивосвіті». Що
тут для них — відпочинок чи
оздоровлення? — намагав-
ся дізнатися Сергій Тулуб.
Як розповіли педагоги, є і
розваги та заняття: працю-
ють спортивні секції, мала
академія наук, для молод-
шої школи — насичена ігро-
ва програма. І покращене
харчування: для старшо-
класників та категорійних
дітей воно обходиться в 11
гривень на день, для учнів
початкових класів — у 10
гривень. Плюс ТОВ «Лан»
додає дещо з продуктів.
— Ви цілий рік тут учи-
лися, і залишилися знову в
цих же стінах школи. Вам
це подобається? — допи-
тувався Сергій Борисович
у дітей.
— Так! — дружно запев-
нили вони. — Ми ж не на-
вчаємося.
У коридорі школи, де
діти майстрували з ко-
льорового паперу, Сергій
Борисович завважив серед
дівчат одного хлопця, який
«завзято робить квіточку».
А побачивши шестикласни-
ка Максима Борща за ша-
ховою дошкою на середині
партії, зробив кілька хо-
дів, зігравши до «бойової
нічиєї». Побажав дітям під-
рости до першого вересня
і подарував комп’ютери та
солодощі.
— Чи потрібні вам ці
м’ячі? — запитав Сергій Ту-
луб дітей уже іншого закла-
ду, Балаклеївського дитсад-
ка «Берізка», демонструючи
їм подарунки, які привіз та-
кож і сюди.
— Мені потрібний! —
потяглися ручки діток, які
саме сиділи за столиками
та їли підвечірок.
Так само зацікавили
малюків машинки та м’які
іграшки. От тільки один
хлопчик засмутився, що
не встиг першим вигукну-
ти «Мені!», коли Сергій Бо-
рисович з-поміж подарунків
вийняв ноутбука.
Лариса СОКОЛОВСЬКА
Як заробляють батьки і як проводять канікули діти
вивчав на Смілянщині Сергій Тулуб
Фабрику морозива Смілянської філії ТОВ «Еліт»
відвідав цього вівторка голова облдержадміні-
страції Сергій Тулуб. Фабрика виробляє 11 ти-
сяч тонн морозива на рік, харчовий лід, вафлі.
Продукція розходиться в Україні, експортується
в Казахстан та Ізраїль. Сьогодні на полицях чер-
каських магазинів повинні бути якісні товари від
місцевого виробника, тож очільник області де-
тально ознайомився з виробництвом, його вкла-
дом у цей соціально-економічний проект. Підпри-
ємство важливе для регіону й тим, що ввібрало
значні трудові ресурси: тут працює 850 осіб. От
тільки зарплата нижче середньообласної: 2210
гривень. Про це очільник області вів мову з керів-
ництвом.
З
вітуючись про загальні тенден-
ції соціально-економічного роз-
витку регіону, перший заступник
голови облдержадміністрації Сергій
Рябцев зазначив, що динаміка зрос-
тання економіки області є стрима-
ною, але позитивною. Збільшилися
обсяги валової продукції сільського
господарства (1,4 млрд. грн., що на
5,3% більше, ніж за аналогічний пе-
ріод минулого року), оборот роздріб-
ної торгівлі порівняно з попереднім
роком зріс на 13,3% і становив 4,4
млрд. грн. Поряд із цим, спостеріга-
ється приріст харчової промисловос-
ті (13,4%), яка орієнтована переважно
на внутрішнього споживача.
На колегії зазначено, що пріори-
тетним завданням державної Про-
грами активізації розвитку економіки
на 2013-2014 роки є зниження адмі-
ністративних бар’єрів для розвитку
підприємництва та підтримка місце-
вого товаровиробника. Заступник го-
лови облдержадміністрації Анатолій
Івашкевич повідомив, що в області
розпочато інформаційну компанію «То-
вар Черкащини». Відтак, у торговель-
них закладах вже можна побачити від-
повідне маркування на продуктах.
— На жаль, сьогодні імпорт знач
но перевищує експорт. Тому голов
ним завданням влади є створення
комфортних умов для розвитку ма-
лого і середнього бізнесу на Черка-
щині. За перший квартал року тільки
податковими органами кількість пере-
вірок зменшено на третину. Поряд із
цим, порівняно із попереднім роком,
надходження до бюджетів усіх рівнів
за цей період зросли на 22,4%. Така
ефективна співпраця влади та бізне-
су сприятиме подальшому зростанню
промисловості та економіки регіону,
— зазначив голова облдержадміні-
страції Сергій Тулуб.
За підсумками розгляду питання
керівники структурних підрозділів обл
держадміністрації отримали низку до-
ручень, зокрема продовжити роботу з
постачання на черкаські ринки продук-
ції місцевого виробника і, насамперед,
хлібобулочних виробів.
Ще одним важливим питанням,
яке спільно із членами колегії обгово-
рили освітяни області — забезпечен-
ня реалізації прав дітей на повноцін-
не та якісне оздоровлення. Заступник
начальника управління у справах сім’ї,
молоді та спорту Вікторія Кара пові-
домила: за останні три роки рівень
охоплення дітей оздоровчими та від-
починковими послугами збільшився
з 65% у 2011 році до 79% відсотків,
які плануємо цього року. В області за-
працюють п’ять новостворених оздо-
ровчих закладів для дітей-інвалідів,
сиріт та дітей, позбавлених батьків-
ського піклування.
— Рівень фінансового забезпечен-
ня оздоровчої кампанії порівняно з
2011 та 2012 роками зріс на 10%. Сьо-
годні він становить понад 31 млн. грн.
Водночас на регіональному рівні ак-
тивно здійснюється робота із залучен-
ня позабюджетних коштів, що позитив-
но вплине на збільшення фінансування
в цілому, — зазначив керівник облас-
ті, акцентуючи увагу на важливості під-
вищення рівня соціальної відповідаль-
ності підприємців Черкащини.
До продукції місцевого виробника
у покупців більше довіри
На засіданні колегії обласної державної адміністрації під голо-
вуванням очільника області Сергія Тулуба обговорено питан-
ня підсумків економічного і соціального розвитку Черкащини
за І квартал 2013 року та ходу підготовки до літнього відпо-
чинку й оздоровлення дітей.
Фотоавтора
Юні туристи
з Константинівки.
Похваливши Максима
за «блискучий хід»,
Сергій Борисович
обмірковує свій.
У п’ятитисячній Балаклеї відкрили
вже третій дитсадок, але
черга дітей ще — 70 осіб.
3. 331 травня 2013 року Панорама
Прокуратура США звинувачує
компанію «Liberty Reserve» у
сприянні злочинцям у відмиванні
коштів на суму понад 6 мільяр-
дів доларів. Засновник бізнесу
— громадянин США українського
походження Артур Будовський.
У прокуратурі США заявляють,
що це, можливо, «найбільше в іс-
торії переслідування за відмиван-
ня грошей».
nnn
У Гондурасі церква примирила
дві найкривавіші світові банди:
M18 і Mara Salvatrucha. Цікаво,
що перемир’я підписали в місті
Сан-Педро-Сула, яке вважаєть-
ся найнебезпечнішим населеним
пунктом на планеті. Там щоріч-
но відбувається 169 вбивств на
100 тисяч населення. Помирив-
шись, бандити просили вибачення
за криваві розправи, в результа-
ті яких загинули десятки тисяч
людей.
nnn
Німеччина виплатить жертвам
Голокосту, які вижили, мільярд
доларів. Ця сума буде виплачена
владою ФРН у вигляді щорічних
компенсацій до 2017 року.
nnn
Президент Білорусії Лукашен-
ко виділив ділянку площею на 40
відсотків більше Манхеттена
поряд з міжнародним аеропор-
том «Мінськ» для нової забудови
вартістю 5 млрд. доларів, здат-
ної вмістити 155 тисяч осіб. Він
звернувся до Китаю за допомо-
гою у пожвавленні економіки. Но-
вий промисловий центр дозволить
китайським експортерам розміс-
титися поблизу країн-членів ЄС
і отримати вільний доступ в Ро-
сію та Казахстан, які входять до
Митного союзу з Білорусією.
овини світуН
С ь о г о д н і ,
на жаль, умо-
ви літнього від-
починку дітей
залишають ба-
жати кращого. За останні два десят-
ки років багато оздоровчих центрів
і таборів відпочинку були доведе-
ні до жалюгідного стану. Але Прези-
дент України поставив перед урядом
та органами місцевої влади чітке за-
вдання — забезпечити гідний відпо-
чинок дітей.
Сергій Арбузов,
перший віце-прем’єр-
міністр України
итатаЦ
óðéîçÊ
Китайці
використали
Путіна
для реклами
шоколаду
У
Китаї фото глави РФ В.Путіна ви-
користали для реклами російсько-
го шоколаду. Усміхнене обличчя
президента красується на вивісці біля
входу в магазин. Напис на плакаті за-
кликає купувати російський шоколад і
оголошує початок фестивалю шокола-
ду. На звороті плакату зобразили Льва
Толстого.
Полиці магазину забиті російським
шоколадом. Особливою популярніс-
тю в китайців користується шоколад-
ка «Оленка». Фотографія дівчинки в
хустинці дуже подобається місцевим
жителям.
обоча поїздкаР
Фотоавтора
тудентствоC
Минулого четверга голова об-
ласної ради Валерій Черняк від-
відав з робочою поїздкою Лисян-
щину, де взяв участь у роботі
сесії районної ради.
С
початку побував на хлібозаводі.
Після занепаду споживчої коо-
перації смак «свого хліба», який
вона пекла для району, тут на де-
сятки років забули. І лише нинішньо-
го року за відродження справи взявся
місцевий підприємець Степан Рудий.
На сьогодні відбудований та оснаще-
ний новітнім обладнанням хлібозавод
вже випускає близько тисячі штук хлі-
бобулочних виробів. Керівник заводу
планує довести асортимент продукції
до 30-ти видів, на різні смаки й ціни.
Валерій Черняк водночас висло-
вив думку, що жителі кожного регіону
області мають бути забезпечені якіс-
ною харчовою продукцією власного
виробництва.
— Я за те, щоб у кожному регіо-
ні створювалися переробні підприєм-
ства — чи то хлібопекарство, чи то ви-
робництво макаронних або ковбасних
виробів.
Що хлібозавод у Лисянці — це
крок до розв’язання цілої низки про-
блем, це Валерій Черняк висловив і
на пленарному засіданні сесії Лисян-
ської районної ради. Вислухавши
звіт голови райради Анатолія Лисич-
кіна перед депутатами, Валерій Чер-
няк зокрема зауважив, що в районі є
резерви для відновлення виробничо-
го потенціалу та створення нових ро-
бочих місць. Якщо галузеві програми
(а їх у районі 16) будуть конкретними
й реальними.
— Слід чітко визначити джерела
фінансування, належно контролювати
використання коштів, — порадив він.
— Нехай у програмі буде п’ять пунк-
тів, але щоб вони були виконані.
Коментуючи звернення, які на-
дійшли до нього в ході сесії, Валерій
Черняк запевнив, що візьме на контр-
оль їх вирішення. А це — добудова
спортивного майданчика у Лисянці,
газифікація окремих населених пунк-
тів району, функціонування дільнич-
ної лікарні у селі Виноград. Запевнив-
ши учасників сесії, що обласна рада
завжди готова підтримати місцеві
ради у позитивних починаннях та до-
лучитись до вирішення проблем, він
водночас наголосив, що мають пере-
йматися ними й на місцях. Так, веду-
чи мову про Виноградську дільничну
лікарню, він пояснив, що мова йде не
про її закриття, а про реформуван-
ня, що дасть змогу не просто утриму-
вати медичну базу, а й забезпечити
її пацієнтів більш якісними медичними
послугами. Йдеться передусім про
забезпечення лікарні новітнім облад-
нанням, спецавтомобілями. Але долю
медичного закладу слід вирішувати
не одноосібно, а залучившись рішен-
ням місцевих територіальних громад
та профільної комісії районної ради.
Валерій Черняк провів розширену
нараду з сільським та селищним го-
ловами і секретарями рад з питань
місцевого самоврядування.
Феофан БІЛЕЦЬКИЙ
Валерій Черняк:
«Треба виходити на свій споживчий ринок»
Святкуймо разом день міста!
31 травня
ПК «Дружба народів»:
16.30 — виставка картин «Черкаси — рідне місто».
Вул. Смілянська, 100:
11.00 — відкриття літнього дитячого відпочинкового майданчику «Позитив».
1 червня
ПК «Дружба народів»:
8.00-22.00 — виставка-ярмарок
«Містечко майстрів».
Театральна площа:
10.00 — парад дитячих візочків «Бебі-
бум» до майдану Б.Хмельницького.
Майдан Б.Хмельницького:
11.00 — нагородження учасників
параду «Бебі-бум»;
11.30 — концертно-розважальна програма
14.00 — старт дводенного історико-
культурного квесту «Моє місто»;
14.30 — спортивно-розважальне
свято «Спортивні та смішні».
Сквер ім. Б.Хмельницького:
11.00 — фестиваль «Полуниця
— насолода смаку»;
— шоу-програма артистів
оригінального жанру;
— пленер учнів художньої
школи ім. Д.Нарбута.
Долина троянд:
13.00 — флешмоб «Ми любимо
Черкаси» та конкурс футболок;
15.00 — показові виступи
відомих богатирів України;
— виставка-ярмарка «Hand Made»;
17.40 — нагородження переможців
конкурсу «Побажання місту»;
20.00 — концерт зірок: гурти
«ТІК», «Реал О» та «ІНДІ»;
22.00 — феєрверк.
Парк 50-річчя Жовтня:
15.00 — концертна програма;
16.00 — відкриття фестивалю
«Живий камінь».
Майдан Б.Хмельницького:
18.00 — хода випускників до Соборної площі.
Соборна площа:
18.30 — урочиста лінійка випускників.
Парк Перемоги:
15.00 — фольклорна програма.
Дитячий парк «Казка»,
сквер Хіміків,
площа 700-річчя,
площа біля м-ну «Велика кишеня»
(перехрестя вул.Гагаріна та
вул. Героїв Сталінграда):
16.00 — святкові програми
«З днем народження, моє місто».
Площа біля Палацу молоді:
17.30 — святкова програма
«З днем народження, моє місто».
2 червня
Долина троянд:
10.00-20.00 — відкритий
турнір вуличного танцю
«EXPLOSION BATTLE».
ПК «Дружба народів»:
10.00-18.00 —
виставка-ярмарка
«Містечко майстрів»;
12.00 — дводенний
історико-культурний
квест «Моє місто»;
12.00 — концертна
програма «РЕТРО
ЧЕРКАСИ».
Парк 50-річчя Жовтня:
12.00 — відкриття табору
денного відпочинку
«Велика гра».
Школа № 31:
15.00 — відкриття
нового дитячого ігрового
майданчику «АЗОТ».
Сквер за обласною
радою:
19.00 — концерт
інструментальної музики.
У ці дні у самодіяльних акторів студентського
театру Уманського педагогічного університету
і їхнього незмінного режисера Наталії Алексє-
євої багато турбот — готуються до участі у
міжнародному фестивалі «Діалог культур і на-
родів», що незабаром відбудеться в місті Лєшно
(Польща).
З
аснований театр у 2000 році з ініціативи ректора
професора Наталії Побірченко. Здобув статус на-
родного колективу, став дипломантом міжнародно-
го конкурсу студентських театрів. В основі репертуару —
українська класика, особливо люблять глядачі водевіль
Михайла Старицького «По-модньому».
У Польщі конкурувати доведеться з маститими ко-
лективами з Чехії, Німеччини, Польщі, України. Уман-
ські театрали підготували українську класику: п’єси «За
двома зайцями» Михайла Старицького та «Безталанна»
І.Карпенка-Карого. Крім того, польських глядачів чекає
сюрприз: для них уманчани підготували сценічні мініатю-
ри польською мовою.
Ольга Даниленко
Сюрприз для польських глядачів
4. 31 травня 2013 року4 Грані
елоС
ашеН
Фотоавтора
С
аме тоді журналістські доро-
ги звели мене з Миколою Пи-
липовичем, який стояв на тому,
що навіть за великої скрути тарасів-
ська земля може давати високу від-
дачу. На своєму лану, не маючи й
путнього тракторця, він все ж отри-
мував по 45-50 центнерів пшениці з
гектара, а цукрових буряків уже пер-
шого року господарювання зібрав по
400 центнерів на круг.
Та не міг спокійно дивитися хло-
пець, як поступово гине сільгосппід-
приємство. З болем у голосі розпо-
відав про поля, які ось уже котрий
рік не бачили добрив, про порушен-
ня технології при вирощуванні зерно-
вих культур і недотримання сівозмін.
І подумалося тоді: дати б йому про-
стір для ініціативи... Та з усього ви-
ходило, що нікому з новоявлених ха-
зяїв не було до того діла. Так було
колись. Бо тепер у Тарасівці збира-
ють рекордні врожаї зернових та тех-
нічних культур з гектара, обганяючи
вже й визнаних лідерів.
— А пробудило наше село ТОВ
«АгроРось», а ще конкретніше — ге-
неральний директор цього товари-
ства Петро Петрович Євич, — розпо-
відає Микола Пилипович.
Було це п’ять років тому, коли
люди вже не вірили нікому. Тож і
прихід нового інвестора не вселяв їм
надії. Та Євич не поділяв песимізму
жителів села. Ознайомившись з осо-
бливостями господарства, відразу ж
визначив головні напрями господа-
рювання, зосередившись на впрова-
дженні нових перспективних сортів
зернових та інтенсивних технологій
у рільництві. При цьому передусім
звернув увагу на зміцнення матері-
альної бази. Отож вперше за багато
років не було тут проблем з виходом
у поле. Водночас довели працюю-
чим норми виробітку та суму заробіт-
ку. Тому й посіяли вчасно, на високо-
му агротехнічному рівні, всі культури,
доглянули належно.
— Відповідно й зародило поле.
Особливо там, де засіяли його пер-
спективними вітчизняними сортами
пшениці. На деяких полях до 90 цент-
нерів зерна з гектара мали, — прига-
дує Микола Пилипович, який і керує
з того часу Тарасівським відділком. —
А бачили б ви, як працювали хлопці
на збиранні врожаю! Майже 5 тисяч
тонн зерна було зібрано одним ком-
байновим екіпажем. Не встигали пе-
реводити подих і водії. Дехто заробив
за жнива понад шість тисяч гривень.
Наші механізатори і водії до цього й
не тримали в руках таких грошей. До
речі, тоді чи не вперше за всі роки
по-людськи розрахувалися і за орен-
довану землю, і так пішло й надалі.
Ось і торік орендодавці отримали за
пай по 2300 гривень. При цьому вони
мають можливість і виписати збіжжя
за пільговою ціною.
Близько сорока жителів села ма-
ють роботу і сталі заробітки. В між-
сезоння додатково залучаються до
роботи ще кілька десятків працівни-
ків. Повсякчас дбаючи про вироб-
ництво, гендиректор “АгроРосі” не
відмахується від проблем, що нако-
пичилися в селян протягом багатьох
років, а то й сам проявляє ініціати-
ву щодо соціально-культурного роз-
витку села. Завдяки йому сільський
фельдшерсько-акушерський пункт,
що був уже аварійним, перебрав-
шись у спеціально реконструйоване
й обладнане відповідним чином при-
міщення, став одним із кращих у ра-
йоні.
— Саме Петро Петрович розпо-
рядився і про впорядкування кладо-
вищ у Тарасівці й Ново-Українці та
створення ритуальної служби. І про
дороги в селі не забув. А ще торік з
його ініціативи господарство нада-
ло 100 тисяч гривень на освітлення
сільських вулиць у нічний час. Взагалі
ж планів у нього багато. Бо хоче Пе-
тро Петрович, аби була наша Тара-
сівка не гіршою, аніж відомі Квітки в
Корсунь-Шевченківському районі, де
розташований центральний офіс ТОВ
“АгроРось”, — продовжує свою роз-
повідь Микола Пилипович.
Та цілком зрозуміло, що подаль-
ший розвиток села цілком залежить
від виробничих показників господар-
ства. Тому й можна частенько по-
бачити в селі керівників “АгроРосі”.
Характерно, що при цьому різного
роду директиви не спускають “зго-
ри”. Спільно розробляються відповід-
ні технології, які забезпечуються не-
обхідними мінеральними добривами і
засобами захисту. А щодо строків ви-
конання тих чи інших робіт, то їх ви-
значають на місці. Тут уже відпові-
дальність повністю лягає на керуючого
відділком, якому, до речі, гендиректор
довіряє повністю. Адже саме Яцун зу-
мів згуртувати сьогоднішній працьо-
витий колектив та вміло використати
його потенціал для подальшого розви-
тку виробництва. Цінують механізато-
ри його знання, селянську кмітливість,
що передалася йому в спадок від діда і
батька, яких і до сьогодні добрим сло-
вом згадують у Тарасівці.
— Якщо сказав Пилипович, що
треба вийти в поле і закривати во-
логу чи приступити до сівби, — без
зайвих слів виходимо, що б там си-
ноптики не передбачали, — почув я
від механізаторів. — Щоб точно бути
з урожаєм.
Феофан БІЛЕЦЬКИЙ
С
тарі пенсійні справи
мали бути списані, про-
те їх залишили для істо-
рії, як пам’ять про життя людей
району, наших батьків. Затер-
ті роками трудові книжки, до-
відки про заробітки, випис-
ки, розрахункові книжки, давні
пенсійні посвідчення, фотогра-
фії і просто старі речі можуть
багато про що розповісти.
В експозиції відображено
історію становлення пенсій-
ної системи ще з часів Росій-
ської імперії, в перші роки ра-
дянської держави, довоєнний
та післявоєнний період.
— В часи окупації більшість
документів були знищені, —
розповідають працівники фон-
ду. — Проте найстаріша пен-
сійна справа, представлена в
експозиції, датується 1935 ро-
ком. Зібрані зразки пенсійних
посвідчень ста останніх років.
Відслідкували й історію трудо-
вої книжки. На огляд представ-
лені не тільки найстаріші з них,
а й «Трудові списки», які були
попередниками сьогоднішніх
трудових книжок. Серед доку-
ментів збереглося навіть роз-
порядження на призначення
пенсії, виписане на виборчому
бюлетені та заява до райсобе-
зу на хлібній карточці.
Після війни папір був дефі-
цитним, тому для формування
пенсійної справи використо-
вувалися… газети. А перепис-
ку з громадянами органи, що
призначали пенсію, вели на
невеликих листівках, які теж
збереглися. Цікавими є листи-
звернення пенсіонерів міста
Шпола до Сталіна та Хрущо-
ва про допомогу у збільшенні
розміру пенсії.
Місцевий районний архів
передав для експозиції книги
обліку заробітків та трудоднів
місцевих колгоспів імені Сталі-
на та «Червона нива», датовані
1945 роком.
Є тут і зразки грошей, яки-
ми виплачували пенсію протя-
гом ста останніх років, «техніка»
перших уповноважених Пенсій-
ного фонду: рахівниця, ариф-
мометр, друкарська машинка,
перші калькулятори. Свідчен-
ням минулої епохи є зразки
листів дев’яностих років з про-
ханнями про зарахування пен-
сій продукцією (вугіллям, зер-
ном, дровами), в рахунок пенсії
передплачували навіть газету
«Шполянські вісті».
— Експозиція ще на стадії
розробки і збір матеріалів три-
ває, — повідомив начальник
управління Пенсійного фонду
в Шполянському районі Борис
Курінний.
Наш кор.
Тарасівку пробудила «АгроРось»
Керуючого Тарасівським
відділком ТОВ
«АгроРось» рідко
застанеш у конторі.
Бо звик Микола Яцун
до поля ще відтоді,
як після закінчення
сільськогосподарського
технікуму брався
господарювати на своїх
чотирьох гектарах,
оскільки тамтешнє
сільгосппідприємство
дійшло до того, що
агрономам, тим
більше молодим,
там уже нічого було
робити.
Микола Яцун.
Тепер у Тарасівці збирають рекордні врожаї
зернових та технічних культур з гектара,
обганяючи вже й визнаних лідерів.
Унікальний музей пенсійної справи функціонує у Шполі
Вже півроку в приміщенні управління Пенсійного фонду
Шполянського району діє експозиція «Історія пенсійної
справи». В її основу покладені місцеві архівні матеріа-
ли. Про це повідомили у прес-службі фонду в області.
Так от хто вона,
Одарка ГармашЩойно видана у Чорнобаї книга
під однією обкладинкою зібрала
розповіді про найвідоміших зем-
ляків, які були удостоєні звання
Героя Радянського Союзу і Героя
Соціалістичної Праці.
Є
там, скажімо, розповідь про знат-
ну трактористку ще 30-их років
Дар’ю Гармаш. Багато років тому
в редакцію “Черкаської правди” надій-
шов лист із Росії: автор просив дати
адресу трактористки, чиє ім’я гримі-
ло на всю країну в роки війни, коли на
її заклик жінки замінили на тракторах
чоловіків, які пішли на фронт. Мовляв,
він знає, що героїня — уродженка Чер-
каської області, тож ми просто муси-
мо знати все про неї. Ми, зазирнувши
в усі відомі енциклопедії, нічим допо-
могти не змогли. Дзвінки в районні інс-
танції теж були марними, так і відпові-
ли: про долю Дар’ї Гармаш, на жаль,
повідомити нічого не можемо, навіть не
певні, чи насправді вона із Черкащи-
ни. Що було потім — краще не розпові-
дати, бо впертий адресант поскаржив-
ся на газету до вищестоящих інстанцій,
мовляв, не захотіли журналісти провес-
ти свій пошук, бо, очевидно, не знають,
хто їх хлібом годує…
У щойно виданій книзі автор нарисів
Григорій Суховершко розповідає, чому
в рідних краях Дар’ї (а від народжен-
ня вона була батьками названа Одар-
кою) не надто обізнані з її біографією.
Відірвана ще в дитинстві від українсь-
ких ланів, бо виїхала родина Гарма-
шів із села Старого на російську Ря-
занщину, вона, депутат Верховної Ради
СРСР, лише раз чи два й навідалася на
історичну батьківщину. Та й узагалі їхнє
обійстя уже давно стало дном Кремен-
чуцького водоймища.
А росіянка Тетяна Горбачова саме
в Україні, в селі Велика Бурімка Чор-
нобаївського району, на всю країну ус-
лавила себе працею доярки. Тож лише
доводиться здогадуватися, чи в її рід-
ній Калузькій області знають, скільки
тонн молока надоїли її невтомні руки.
І таких розповідей у книзі — майже
тридцять. З ілюстраціями, репортажни-
ми знімками. Передмову до книги, яка
стане своєрідним доповненням до під-
ручників із сучасної історії рідного краю
насамперед для черкаських школярів,
написав професор, доктор історичних
наук Анатолій Чабан.
Лише доводиться із сумом згада-
ти: сам автор, журналіст Григорій Сухо-
вершко, всього кілька місяців не дожив
до виходу цієї книги…
Ганна Шквар
ові книгиН
5. 531 травня 2013 року
езабутнєН
Суспільство
Для порятунку
трьох дітей
1 червня підіб’є підсумки двомісячний благодій-
ний марафон «Сотвори добро», започаткова-
ний Золотоніським відділенням Дитячого фон-
ду України.
Т
орік відділення успішно провело акцію «Від серця
до серця», кульмінацією якої був благодійний кон-
церт для збирання коштів на операції трьох хворих
діток району. Тож цього року справу було продовжено.
У районному будинку культури відбувся благодій-
ний концерт заради збору коштів для лікування хво-
рих дітей: трирічного Ростислава Реготуна з Кропив-
ної і 16-річної Сніжани Пугач з цього ж села, 12-річного
Олександра Андрущенка із Дмитрівки. Було зібрано 21
тисячу гривень.
Валентина ГАВРИШКЕВИЧ
Міліціонер виніс із вогню
двох хасидських дітей
Пам’ятний знак
прикордонникам
відкрили у Христинівці
Два прикордонні стовпи, один із символами колишнього Со-
юзу, другий — жовто-синій, з гербом України — такий ви-
гляд має цей пам’ятний знак прикордонникам. Чому з’явився
він саме в Христинівці, розташованій у центрі України, да-
леко від рубежів?
Експерти помиляються
28 травня країна вшановува-
ла охоронців її кордонів. У Орша-
нецький навчальний центр, що під
Черкасами, цього дня приїхав при-
вітати свою племінницю-курсантку
черкасець Сергій Кузьмін.
Син колишнього фронтовика,
який дійшов із боями до Берліна,
Сергій також свого часу обрав про-
фесію захисника Вітчизни, у Тур-
кистанському прикордонному заго-
ні проходив службу інструктором
службових собак. Катерина Семе-
ністова, наслухавшись розповідей
дядька про романтику прикордон-
ної служби, теж наважилась стати у
стрій людей у погонах.
У жовтні дівчина завершує на-
вчання в Оршанці — й відразу ви-
їздить за місцем призначення, в
Чернігівську область (по великому
секрету повідомила: там же, в при-
кордонному загоні, служить її наре-
чений).
На знімку нашого фотокорес-
пондента Олега Ганіна у день про-
фесійного свята — представни-
ки династії прикордонників: Сергій
Кузьмін і Катерина Семеністова.
Наш кор.
отофактф
Молоко
з «Маяка»
продають
з автомата
Ще один свій фірмовий магазин ми-
нулого тижня відкрила піщанська
агрофірма «Маяк»: на відомому
ринку над трасою в селі Софіївка, в
якому очолюване Героєм України
Миколою Васильченком сільгосп-
підприємство орендує земельні паї.
Н
а відкритті фірмового магазину був
присутній і сам Микола Семенович.
Магазин такий самий, який з де-
сяток років працює в Піщаному, де про-
дають продукцію «Маяка»: крупи, олію,
мед, цукор, а також ковбаси зі свого
цеху, виготовлені без жодних замінни-
ків і поліпшувачів смаку, а лише з м’яса.
«Краківська», «Дрогобицька», сосиски
«Особливі», ковбаски «Мисливські» мож-
на придбати за ціною від 60 до 80 гри-
вень, а всього в магазині продається 14
видів м’ясних виробів.
Щойно відкритий фірмовий магазин
незвичайний ще й тим, що тут працює
молокомат, тобто такий автомат, що про-
дає свіже охолоджене молоко. Для цьо-
го в продавця потрібно купити жетон за 7
гривень. Скільки в щілинку автомата вки-
нете жетонів, скільки літрів він відміряє.
У «Маяку» на кожну з тисячі корів мо-
лочного стада надоюють майже по 8 ти-
сяч літрів молока. За високою ціною,
оплачуючи відмінну якість, заготовляють
молоко в цьому господарстві столичні пе-
реробники.
Валентина Гавришкевич
Антимонопольний
розбирався,
як «ображають» ОСББ
Хочете свою багатоповерхівку обслуговува-
ти без ЖЕКів і РЕУ — створити об’єднання
співвласників багатоквартирного будинку?
То будьте готові до того, що чиновники мо-
жуть затягувати з передачею будинку на ба-
ланс ОСББ, що є нормативна невизначеність
з отриманням ОСББ прибудинкової терито-
рії, що ресурсопостачальні підприємства мо-
жуть відмовлятися укладати прямі договори
з кінцевими споживачами та встановлювати
необґрунтовано завищені платежі на утри-
мання ОСББ, нараховувати власникам квар-
тир і нежитлових приміщень плату за надані
послуги без врахування показань приладів об-
ліку... Словом, доведеться поборотися.
О
ргани Антимонопольного комітету України під
час дослідження ринків житлово-комунальної
сфери виявили ряд таких проблемних питань,
насамперед,пов’язанихзнедосконалістюнормативно-
правового регулювання відносин з надавачами послуг
з електро-, газо-, тепло-, водопостачання, що обме
жує конституційні права громадян. АМКУ в режимі
веб-конференції з усіма регіонами України провів кру-
глий стіл на тему: «Шляхи розвитку конкурентного се-
редовища на ринках житлово-комунальних послуг». В
ньому взяли участь і управлінці житлово-комунального
господарства, надавачі компослуг, представники дію-
чих ОСББ нашої області.
Як повідомляє прес-служба облтервідділення
АМКУ, учасники круглого столу всієї України нада-
ли свої пропозиції щодо внесення змін до діючих
нормативно-правових актів. За результатами круг-
лого столу Антимонопольний комітет України ініцію-
вав створення експертної робочої групи.
Лариса СОКОЛОВСЬКА
родбезпекаП
ильністьП
ригодиП
редакційної поштиЗ
К
инувся туди — у під’їзді ні
душі, на сходах задимле-
но, а на третьому повер-
сі взагалі важко дихнути. Але
чути було дитячий плач. Ривком
відкрив двері однієї з квартир
— на підлозі сиділо двоє дітей.
Юрій підхопив на руки маля — це
була дворічна дівчинка, старшо-
го хлопчика міцно взяв за лікоть і
збіг сходами вниз. Вивів дітей на
свіже повітря, а сам повернувся
на задимлений поверх, перевіри-
ти чи не залишився там ще хтось.
У квартирі більше нікого не було.
Підоспіли рятувальники, і за 10
хвилин ліквідували пожежу. Вияс-
нили причину: коротке замикання
в електричній мережі.
Виявилось, що врятовані діти
— з сім’ї хасидів. У цьому будинку
більшість квартир викуплені іно-
земними громадянами. Господа-
рі і квартиранти з’являються тут
лише кілька разів на рік, у дні іу-
дейських свят. Тож поломки ко-
мунікацій виявляють не відразу.
Так трапилось і тепер.
Ольга ДАНИЛЕНКО
Інспектор патрульно-постової служби Юрій Постоленко
щойно заступив на чергування в «хасидському мікрорайоні»
міста Умань, коли побачив, що з вікон третього поверху
будинку №46 по вулиці Пушкінській клубочиться дим.
У
цих краях свято бережуть
пам’ять про воїнів у зеле-
них кашкетах з трагічного
літа 1941 року, які приймали тут
останні бої. Тут і братська могила
полеглих під час визволення краю
від фашистської окупації. Та й не-
мало місцевих хлопців проходили
службу в прикордонних військах.
Зберігаючи армійське братство,
заснували громадську організа-
цію, яку очолює голова фермер-
ського господарства «РОМ» Ми-
кола Рак.
З ініціативи і стараннями
колишніх прикордонників і вдалося
встановити у парковому меморіалі
цей пам’ятний знак. Місцева спілка
колишніх охоронців рубежів Бать-
ківщини дуже активна: армійські
побратими підтримують постійні
зв’язки, допомагають родинам за-
гиблих, беруть участь у благоустрої
міста, доброчинній діяльності.
Є в них свої традиції, і одна
з них — зустріч під селом Леге-
дзине, на місці останнього бою у
серпні 1941 року прикордонного
загону з фашистами.
Ольга Даниленко
Нещодавно, переглядаючи місцеву пресу, натра-
пив на статтю, передруковану з московського
тижневика «Независимая газета». В ній наголо-
шується, що, на думку так званих «експертів-
соціологів», в Україні почалася інтелектуальна
деградація населення, це в найближчому майбут-
ньому призведе до втрати українцями власного
потенціалу до розвитку. Як приклад наведено
той факт, що за останні роки в Україні відслід-
ковується спад рівня продажу книг серед місце-
вого населення.
П
роте, до уваги не береться той факт, що за резуль-
татами справжніх експертних досліджень, проведе-
них у 2012 році, у всьому світі значно знизився рі-
вень продажу книг, що пов’язано зі стрімкою інтеграцією
передових інформаційних технологій у повсякденне жит-
тя громадян та глобальною комп’ютеризацією суспіль-
ства. У найближчому майбутньому книжки можуть взага-
лі вийти з повсякденного користування і стати ще одним
експонатом в історії людства.
Сьогодні майже кожен українець має мобільний теле-
фон з функцією доступу до глобальної мережі Інтернет,
натиск однієї кнопки — читай книжки, отримуй найсвіжі-
шу інформацію про суспільно-політичні події як в Україні,
так і в усьому світі.
Тож можна зробити висновки, що такі публікації вка-
зують або на недостатню компетентність так званих екс-
пертів, або на наміри російської сторони виставити укра-
їнців невігласами.
Анатолій Загорулько,
м.Кам’янка
лагодійністьБ
ФотоОлегаГАНІНА
6. 31 травня 2013 року6 Наша Шевченкіана
Так
спокійніше?Моринський комплекс «Дошкіль-
ний навчальний заклад — загаль-
ноосвітня школа», що на Звени-
городщині, носитиме ім’я Тараса
Шевченка.
Т
аке рішення, обговоривши подан-
ня колективу закладу й сільської
територіальної громади, прийняли
депутати на недавній сесії райради.
Це волевиявлення земляків ду-
ховного батька нації викликане ще
й намаганням захистити сільський
навчальний заклад від різного роду ре-
формувань і оптимізацій. Бо на цій же
сесії розглядалося питання про реор-
ганізацію шкіл у Вільховці й Боровико-
вому, а в Чемериському і Мурзинцях
вони вже ліквідовані.
І хоч у Моринцях особливих про-
блем з наповненістю класів досі не ви-
никало, завбачливі земляки подбали
про оберіг для школи.
Феофан БІЛЕЦЬКИЙ
Від кого
пішов рід
Тараса
Григоровича?Цієї середи у Каневі на Чернечій
горі, де поминали Кобзаря в день
роковин перепоховання його пра-
ху, гурт цікавих до шевченкознав-
ства обступив Миколу Лисенка.
Він праправнук Тараса Шевчен-
ка по родинній лінії брата Йо-
сипа, приїхав з Керелівки (тепер
— Шевченкове Звенигородського
району). І привіз книгу — роботу
свого життя.
Я
набрався сміливості і взявся до-
слідити генеалогію Тараса Шев-
ченка. До мене жоден музей чи
інститут цього не зробив. Я збирав ін-
формацію по крихтах майже 35 років.
Їздив по архівах і музеях всього Союзу,
спілкувався з нащадками цього роду.
Знайшов родинні фото, вік деяких по-
над 100 років. Вони у нас є, дякуючи
Григорію Петровичу Шевченку, який
був фотографом.
Довго не знаходилося грошей на
видання, поки колишній народний депу-
тат Юрій Кармазін вийняв потрібну суму
зі своєї кишені і я видав невеликим ти-
ражем: 500 примірників книги «Коріння
Шевченкового роду».
А починається рід Тараса Шевченка
від військового писаря Запорозької Січі
Андрія Товстого. Були в роду і вчені, й
художники, і хлібороби. Всього я виявив
1310 осіб рідні.
Лариса СОКОЛОВСЬКА
З
а спогадами Панте-
леймона Куліша, «…
коли Тарас співав, усі
довкруж замовкали і зача-
ровано слухали. Шевчен-
ко мав голос приємного срі-
блястого тембру — тенор».
Високо цінував співоче мис-
тецтво Шевченка і Михайло
Максимович. Поет добре ро-
зумівся на класичній музиці,
володів кількома інструмен-
тами — грав на кобзі, тор-
бані та бандурі. Дуже любив
м’який ніжний голос віолон-
челі. Ці факти відомі з листів
і щоденника поета, зі спога-
дів сучасників. А ще Шевчен-
кові був добре знайомий та-
кий суто народний музичний
інструмент, як гармонь. Ви-
словив і обґрунтував цю вер-
сію відомий музикант-земляк
Іван Сухий з Жашкова — пе-
дагог, заслужений працівник
культури України, автор на-
вчального посібника «Укра-
їнська гармоніка», засновник
музею гармоніки. І.І.Сухий
підготував цікаву літератур-
ну розвідку на тему «Тарас
Шевченко і гармоніка».
— Якось у нашому му-
зеї гармоніки в Жашкові по-
бував молодий науковець з
Київської національної му-
зичної академії імені Чай-
ковського Віктор Бондарчук,
— розповідає Іван Сухий. —
Він працює над темою жан-
рових і стильових особли-
востей народного мелосу
Черкащини. І нагадав мені
безцінний факт, що досі за-
лишався поза увагою: про
гармоніку писав Тарас Шев-
ченко!
Мене як палкого гармо-
ніста це дуже зацікавило.
Почав з того, що простуді-
ював повість Шевченка «Ка-
питанша», написану у 1845
році, на сторінках якої гар-
монь — одна з головних ді-
йових осіб, якщо можна так
сказати. У пошуках інфор-
мації побував у шевченків-
ських музеях нашого краю,
в Санкт-Петербурзі. В Мо-
скві відвідав музичний му-
зей Альфреда Мірека, якого
при житті називають «леген-
дою російської гармоні». Я
шукав відповіді на запитан-
ня: чи знали українці в той
час — на початку ХІХ століт-
тя — гармонь? Чи насправді
грав Шевченко на цьому ін-
струменті чи це тільки твор-
чий домисел у його прозі?
Повість «Капитанша»
написана російською мо-
вою. На її сторінках Шев-
ченко описує свою подорож
з Москви в Україну. Одна з
сюжетних ліній присвячена
гармоніці й подібна до сво-
єрідного музичного супро-
воду дорожніх пригод героя
повісті. Шевченко детально
описує, як випадково купив
в Орлі гармоніку, грав на
ній всю дорогу аж до Глу-
хова, а пізніше подарував
українській дівчині, навчив-
ши її грати на інструмен-
ті. Ця подорож — дійсний
факт з біографії Шевчен-
ка. Це стверджує відомий
дослідник творчості поета
Олександр Кониський в мо-
нографії «Тарас Шевченко-
Грушівський: хроніка його
життя». А в коментарях до
6-томного зібрання тво-
рів поета знаходимо рядки:
«Змалювання подорожі має
біографічну основу і відби-
ває окремі факти поїздки
Шевченка з Петербурга в
Україну». Але читаємо далі:
«Хоч біографічна достовір-
ність опису цієї поїздки за-
галом не викликає сумні-
ву, абсолютизувати її також
було б перебільшенням».
Народний музичний ін-
струмент гармонь, без сум-
ніву, був добре знайо-
мий Шевченку. Це можна
стверджувати завдяки та-
кому незаперечному факту.
Російський художник Олек-
сій Венеціанов був одним
з активних учасників вику-
пу Шевченка з кріпацтва
у 1834 році. Молодий Та-
рас, звичайно, добре знав
його творчість, в тому числі
й картину «Дівчина з гармо-
нікою», написану на почат-
ку 40-их років ХІХ ст. На по-
лотні дівчина тримає в руках
гармонь-п’ятиклапанку. Як
вважає І.І.Сухий, це перше
живописнезображеннятуль-
ської гармоні. О.Венеціанов
— художник-реаліст, відтво-
рив інструмент з фотогра-
фічною точністю.
— Тему достовірнос-
ті появи гармоніки в жит-
ті Шевченка якось замовчу-
вали, обходили стороною,
— продовжує І.Сухий. —
Або ж досліджували не
музиканти-професіонали,
тим більше не гармоністи,
тому що гармонь у радян-
ські часи вважалась інстру-
ментом простеньким, навіть
меншовартісним. Аналізу-
ючи шевченківську прозу,
зокрема повість «Капитан-
ша» з точки зору музикан-
та, я прийшов до двох логіч-
них висновків. По-перше: на
той час українці вже знали
гармоніку, зокрема цей ін-
струмент побутував у північ-
ному регіоні — на Чернігів-
щині, автор чітко вказує на
це. До рук Шевченка потра-
пила тульська гармоніка, яку
він купив у місті Орел. Автор
повісті міг змалювати, при-
міром, кобзу, якою вправ-
но володів. Але Шевченко
обирає гармонь: «Я не
предвидел большого
разнообразия в моем
путешествии: дай-ка,
мол, я куплю гармо-
нику, буду хоть детей
спотешить на подво-
рьях». Герой знає, що
цей інструмент просто
незамінний для роз-
ваги в дорозі, може
водночас вести ме-
лодію й акомпанува-
ти. Шевченко деталь-
но описує як минав
час у дорозі: «…по-
лежу в фургоне, да и вылезу
из него, пройду версту-
другую пешком, да и опять
в фургон, поиграю на гар-
монике, а Ермолай попля-
шет”. Азартно витанцьовую-
чи, кучер вигукує: «Почаще,
барин! Я ему и почаще заи-
граю». Оце «почаще» на мові
гармоністів означає приско-
рення темпу гри або ж вір-
туозні перебори варіаційної
форми, зазначає І.Сухий.
Так може висловлюватись
тільки людина, яка воло-
діє музичним інструментом,
знайома з прийомами гри.
Шевченко зі знанням спра-
ви описав, як азартно тан-
цював його візник під звуки
гармоніки. Отже, поету була
відома особливість цього ін-
струмента: пульсація, інер-
вація (звукова хвиля), яка
виникає під час гри на гар-
моніці, спричинює нервові
скорочення м’язів людини і
«ноги самі рвуться в танець».
З тексту повісті стає зрозу-
мілим, що гармонь на Черні-
гівщині була відома. Прості
люди — господарі корчми у
Глухові — зраділи, коли їх
донька Олена освоїла гру на
гармоніці. Коли Яків Туман
почув, що Шевченко хоче
розрахуватися цим інстру-
ментом за постій, то навіть
зрадів, адже в їх хаті буде
«своя музика». Більше того,
маючи вибір взяти в оплату
дорогу тульську гвинтівку чи
гармонь, без вагань віддає
перевагу музиці.
Відтак гармоніка вже
була популярною в той час,
— стверджує І.Сухий у сво-
єму дослідженні. Інстру-
мент цей явно подобався
Шевченку. Звернемо ува-
гу на одну деталь: жодного
разу на сторінках повісті ав-
тор не назвав поблажливо,
зверхньо «гармошка». Тіль-
ки «гармонь», а частіше ла-
гідне «гармоніка». Шкода,
що Олександр Кониський
— прижиттєвий шевченко
знавець — мало уваги звер-
нув на роль музики в житті
поета, зокрема не деталізу-
вав інформацію про гармо-
ніку. Коли б це питання до-
сліджувалось раніше, можна
було б знайти нащадків гос-
подаря глухівської корч-
ми Якова Тумана і гармоні-
ку, на який грав Шевченко.
А може, навіть орловського
лавочника, в якого була ви-
падково куплена гармонь за
один карбованець сріблом.
Не здогадувався торговець,
якого має перед собою по-
купця!
— Мені довелося побу-
вати в Тулі, проїхати шляхом,
який описує Шевченко, —
розповідає Іван Іванович. —
Ми їхали з молодим орлов-
ським гармоністом Дмитром
Шиловим. На задньому си-
дінні автомобіля лежали дві
гармоніки, придбані на Туль-
ській фабриці музичних ін-
струментів. Одна з них мала
призначеннядаруватилюдям
радість у Орлі, а друга пря-
мувала в Україну, до нашого
Жашкова. В Орлі я знайшов
знаменитий старий базар,
де Шевченко купив гармонь
і зустрівся з відомим росій-
ським музикантом Євгенієм
Дербенком, до якого привіз
на консультацію свого тала-
новитого учня Вадима Шве-
ця. І далі наш маршрут про-
лягав шляхом Шевченкової
подорожі, що описана в по-
вісті: Кроми, Глухів, Кроле-
вець, Батурин, Козелець і до
самого Києва.
Ми звикли до класичних
портретів Шевченка — сум-
ного і суворого лику. Навіть
на полотні з кобзою в руках
вираз печальний, — ділить-
ся роздумами І.Сухий. — А
я бачу зовсім іншого Тара-
са — молодого, усміхнено-
го, енергійного. А в руках
— гармоніка, що додає від-
чуття радості життя. В твор-
чості Шевченка немає дру-
горядних і малозначимих
сторінок. Навіть те, що він
просто згадав про гармонь,
додає змоги краще пізна-
ти його мистецтво й епоху.
Тож крапку в цій темі стави-
ти зарано.
Ольга Даниленко
Фотоавтора
Чи грав
Тарас Шевченко
на гармоні?
Весь світ знає рівноапостольного Та-
раса як геніального поета, мислите-
ля, вченого, художника, національного
пророка. Але широкому загалу мало
відома ще одна грань таланту велико-
го українця — музична. Адже навіть
назва першої збірки поезій — «Кобзар»
— звично сприймаємо лише як знак не-
розривного духовного зв’язку митця з
народною творчістю. А Тарас Григо-
рович, крім того, мав абсолютний му-
зичний слух і чудовий голос.
«Дівчина з гармонікою».
Олексій Венеціанов.
