1. Політика
Середа
8 травня
2013 року
№37-38
(19763-19764)
Ціна 1 грн. 40 коп.
Перша обласна громадсько-політична газета
Фото Олега ГАНІНА
нем
ЗД
ги!
емо
Пер
Дорогі ветерани!
Шановні земляки!
Від щирого серця вітаємо вас із Днем
доблесті й героїзму — 68-ою річницею
Великої Перемоги над фашистськими
загарбниками!
Свято Перемоги назавжди залишиться в історії
нашого народу символом героїчного минулого,
величі духу і мужності людей, які пройшли
вогняними шляхами жорстокої війни.
Стійкість, патріотизм, самовідданість
старшого покоління на полях битв і на
трудовому фронті — справжній приклад
високого героїзму для прийдешніх поколінь.
Ми схиляємося у доземному поклоні перед
ветеранами, які пронесли крізь призму часу
любов до Батьківщини і бажання бачити її
заможною та квітучою.
Неоціненним також є життєвий подвиг тих,
хто підняв зі згарищ міста і села, відбудував
зруйноване народне господарство, заклав
підвалини незалежної України. Ці люди й
сьогодні вчать нас мудрості, витримці, терпінню
та оптимізму.
Наш обов'язок — бути гідними вашого
надзвичайного життєвого подвигу, всіма своїми
справами утверджувати мир, злагоду та
суспільну гармонію на рідній Черкаській землі та
в усій Україні, створити всі умови для гідного
життя, доглянутої старості.
Щиро бажаємо вам, дорогі ветерани, міцного
здоров’я та довголіття, щоб ніколи тінь смутку
не затьмарювала ваше чоло.
Велич вашого подвигу непідвладна часові.
Земний уклін живим і вічна пам’ять загиблим!
З Днем Перемоги, дорогі земляки!
Сергій Тулуб,
Валерій Черняк,
голова обласної державної
голова
адміністрації, Герой України
обласної ради
Дорогі ветерани та учасники
Великої Вітчизняної війни, трудівники тилу!
Напередодні великого свята — Дня Перемоги —
щиро вітаю вас і низько вклоняюся за ратний подвиг
і відданість Батьківщині.
9 Травня ми відзначаємо свято мужності й нескоренної сили народного духу. Наша шана усім, хто
воював, працював у тилу, переніс жахіття концтаборів та відбудовував нашу Батьківщину з руїн.
Це безсмертний подвиг, історія перемоги добра над
злом, що назавжди закарбувалися в наших серцях
та бережно передаватимуться з покоління в покоління.
З нагоди свята Перемоги прийміть найщиріші слова подяки. Спасибі вам за
мирне небо для прийдешніх поколінь. Щиро зичу вам міцного здоров’я, довгих
років життя, благополуччя, Божого благословення та людської вдячності.
З великою шаною
та найщирішими побажаннями
Микола Бабич,
депутат Черкаської обласної ради,
генеральний директор ТОВ «Національна
горілчана компанія»
Шановні ветерани,
любі черкащани, дорогі мої виборці!
Маю за велику честь привітати вас із величним
святом — Днем Перемоги. 9 травня 1945 року було, є і
залишатиметься в пам’яті прийдешніх поколінь як знакова
подія в історії людства. Довгим і тернистим був шлях до
цієї знаменної дати. Перемога далася великою ціною.
Сьогодні ми хвилиною мовчання вшановуємо пам’ять про
тих, хто не повернувся, не дожив до радісного дня. Ми
доземно схиляємо голови перед ратним подвигом тих,
кому судилося повернутися і хто й донині серед живих.
У ці травневі дні висловлюємо синівську вдячність усім,
хто кував перемогу, свято вірячи в її неминучість, віддаючи заради
неї свої сили, здоров’я, життя.
Пишаємося героїзмом і самовідданістю ветеранів,
всі вони — гідний приклад для наслідування,
приклад того, як треба любити й боронити свою
Батьківщину.
Вітаю черкащан, ветеранів з Днем Перемоги,
бажаю всім мирного неба над головою, сімейного
благополуччя, добробуту й процвітання. Зі святом,
дорогі друзі, з Днем Перемоги!
З повагою
Володимир Зубик,
народний депутат України
2. 2
Панорама
Шановні ветерани,
дорогі земляки, жителі
Черкаської області!
Від усієї душі вітаю вас із
радісним і водночас сумним
днем — Днем Перемоги.
9 Травня — символ героїзму і великого подвигу цілої
країни. Низько вклоняюся і висловлюю найщиріші слова подяки всім, чиє життя обпалила
або забрала війна, хто віддавав своє здоров’я, трудячись
в тилу, всім тим невідомим солдатам, яких так і
не дочекалися їхні родини, ви без вагань стали на
захист країни, майбутнього своїх нащадків, самого
життя. Ваш подвиг, стійкість, любов до Батьківщини завжди слугуватимуть для нас високим моральним орієнтиром.
Бажаю усім ветеранам і свідкам тих днів довгих
років життя, здоров'я і щастя, а їх дітям і внукам —
гордості за свою родину, за свій народ і удачі у всіх
добрих починаннях!
З повагою
Микола Плужник,
депутат обласної ради, директор
ТОВ «МБП-Тепломережа»
Шановні ветерани,
дорогі земляки!
Щиросердно вітаю вас
із Днем Перемоги!
З усією повагою хочу
віддати шану батькам, дідусям, бабусям, — воїнамвизволителям, які зі зброєю
в руках захищали свободу та
незалежність нашої країни,
трудівникам тилу, які самовіддано працювали заради перемоги. Саме вам ми завдячуємо мирним небом над рідною домівкою, щасливими
посмішками дітей, можливістю смакувати кожну хвилину життя.
Тож у цей день, 9 Травня, згадаймо наших рідних, життя яких потрапило під бездушні жорнова війни, аби пам’ять про їхні самовіддані вчинки завжди
жила в серцях і визначала наші дії та помисли.
Здоров’я, бадьорості, віри у завтрашній день.
З повагою
Сергій Буцько,
депутат обласної ради,
генеральний директор
ТОВ «Продсільпром»
Шановні
ветерани Великої
Вітчизняної війни!
Від усього серця
вітаю вас із
найпам’ятнішим днем
— Днем Перемоги!
9 Травня — символ
нашої сили і вразливості, нашої перемоги і
смертності, нашої гордості і болю. Ми вдячні нашим батькам, бабусям, дідусям, сестрам та братам, які
не задумуючись віддавали своє здоров’я,
життя, виборюючи існування прийдешніх поколінь, існування батьківщини в мирний час. А скільки
потім ви гарували, відбудовуючи, піднімаючи з колін нашу
розтерзану, вимучену Україну.
Низько вам вклоняюся та бажаю
здоров’я, бадьорості, добра і благополуччя, спокійних днів, наповнених щастям, та мирного неба над
головою.
З повагою
Олександр Романенко,
депутат
обласної ради
8 травня 2013 року
Дорогі ветерани,
учасники Великої
Вітчизняної Війни,
жителі Черкащини!
Шановні ветерани Великої
Вітчизняної війни,
шановні черкасці та жителі
Черкаської області!
Щиро вітаю вас
З ДНЕМ ПЕРЕМОГИ!
Щороку в ці травневі дні ми
згадуємо історичну весну 1945
року, яка принесла нашому народові Перемогу над німецьким
фашизмом.
Вічна слава тим, хто поліг
смертю хоробрих, перебуваючи на фронтах, у партизанських загонах, підпіллі, гітлерівських катівнях і таборах смерті, пішов із життя від ран, хвороб чи голоду.
Вічна подяка солдатам другої світової, а також усім, хто
допомагав виборювати Велику Перемогу, тяжко працюючи у тилу для забезпечення армії! Низький уклін
ветеранам за їх неоціненний подвиг, відбудову держави у післявоєнний час та наше мирне сьогодення!
Нехай радість, мир і злагода панують у кожному
серці й у кожній сім’ї, і на українській землі більше
ніколи не буде війни!
Микола Кришталь,
ректор Академії пожежної безпеки
імені Героїв Чорнобиля,
депутат Черкаської обласної
ради, голова постійної
комісії з питань екології,
природокористування,
ліквідації наслідків
аварії на ЧАЕС та інших
надзвичайних ситуацій,
генерал-майор служби
цивільного захисту
Сердечно вітаю вас із
днем доблесті й героїзму,
ювілеєм великого подвигу патріотів — річницею
Великої Перемоги над
німецько-фашистськими
загарбниками!
День Перемоги назавжди залишиться днем
нашого національного тріумфу, символом героїчного минулого, величі духу і братства народів.
Стійкість, мужність і самовідданість старшого покоління на полях битв і на трудовому фронті в ім’я
перемоги над фашизмом — істинний приклад патріотизму для нащадків.
Щиро бажаю вам міцного здоров’я і довголіття,
добра і радості, оптимізму і непохитної віри у те,
що завтрашній день буде світлішим і щасливішим!
Петро ЄВИЧ,
депутат обласної ради,
директор ТОВ «АгроРось»
9
День перемоги!
Поступ влади
Сергій ТУЛУБ: «Розпочати
підготовку
до опалювального сезону треба «вчора»
Під час засідання колегії обласної державної адміністрації
під головуванням очільника області Сергія Тулуба підсумовано проведення опалювального сезону 2012-2013 років, обговорено питання погашення заборгованості зі сплати внесків
до Пенсійного фонду України та проаналізовано стан наповнення регіонального фонду зерном.
З
а інформацією заступника начальника управління
житлово-комунального господарства області Володимира
Ромашова, на Черкащині опалювальний сезон 2012-2013 років
проходив стабільно. Для постачання тепла до житлових будинків,
навчальних закладів, дитячих садків, об’єктів охорони здоров’я та
стаціонарних закладів соціального захисту населення працювали
162 котельні. При суттєвому зниженні температури повітря утворювалися штаби з забезпечення безперебійної роботи об’єктів
життєзабезпечення
населення,
функціонували 43 аварійні бригади. Рівень розрахунків споживачів перед підприємствами теплоенергетики становить 83%.
— Ця галузь щодня впливає на
якість життя черкащан. Тому сьогодні необхідно детально про
аналізувати ситуацію та докласти
максимум зусиль щодо погашення заборгованості населення по
оплаті за природний газ, — прокоментував ситуацію голова обл
держадміністрації Сергій Тулуб.
З метою належної підготовки підприємств та об’єктів соціальної сфери області до стабільної роботи в осінньо-зимовий
період 2013-2014 років керівник
області дав доручення управ-
лінню
житлово-комунального
господарства розробити відповідний проект і подати його на
затвердження до 20 травня. Документом має бути передбачена технічна ревізія всіх об’єктів
житлово-комунального
господарства, особливо тих, які припиняли роботу у зимовий період. Необхідно спрямувати всі
наявні ресурси на ліквідацію виявлених потенційно небезпечних та аварійних ситуацій; забезпечити системне проведення
профілактично-відновлювальних
робіт; переглянути систему навчання і постійного підвищення
кваліфікації персоналу, який відповідає за роботу об’єктів життєдіяльності, та у повному обсязі
забезпечити погашення заборгованості за спожиті енергоносії.
Не менш зацікавленим стало
обговорення питання погашення заборгованості зі сплати внесків до Пенсійного фонду України. Сьогодні це питання потребує
особливої уваги. Так, за словами
керівника Пенсійного фонду Черкащини Володимира Багрійчука,
станом на 1 квітня заборгованість
зі сплати страхових внесків населення області до бюджету Фонду
становить 26,3 млн. грн., в тому
числі недоїмка зі сплати страхових внесків — 18,6 млн. грн.
У рамках ліквідації заборгованості, за січень-березень до обласного Фонду надійшло майже 4,0
млн. грн. У порівнянні до відповідного періоду минулого року, темпи надходження коштів від платників, які порушували платіжну
дисципліну, зросли на 18%.
За підсумками обговорення
питання голова облдержадміністрації Сергій Тулуб доручив керівникам обласних підрозділів та
місцевих органів виконавчої влади посилити контроль з виплат
заробітної плати, пенсій та інших
соціальних допомог.
Члени колегії обговорили також
питання наповнення регіонального
фонду області зерном. Щорічно з
метою забезпечення стабільної
ситуації на ринку хліба та на випадок надзвичайних ситуацій, на виконання завдання Уряду в області виконується завдання з заготівлі
запасу зерна пшениці. Рішенням
обласної ради у 2008 році затверджено спеціальну програму, якою
передбачено забезпечення потреби Черкащини в продовольчому
зерні до 2015 року. Відбулося ряд
нарад за участю керівників борошномельних підприємств та хлібозаводів області з питань виконання
регіонального замовлення. У результаті за лютий-березень додатково завезено 3,4 тис. тонн, рівень
виконання завдання — 23%.
—Ми не допустимо дестабілізації в цій сфері та будемо забезпечувати населення соціальним
хлібом за стабільними цінами, —
зазначив Сергій Тулуб.
Тетяна СТАСІВ
Компетентно
Конкурс на заміщення вакантної посади директора обласної філармонії триває
З часу оголошення конкурсу на заміщення посади директора Черкаської обласної філармонії минуло більше двох тижнів. Роз’яснення
щодо подачі документів та кількості кандидатур, які претендують на участь у конкурсі, дає голова комісії, заступник голови
обласної ради Василь Касян.
З
а період, що минув із дня оголошення конкурсу,
за роз’ясненнями щодо умов та вимог до майбутніх кандидатів звернулося п’ять осіб. Знаю,
що читачів цікавлять прізвища цих людей. Проте ста-
ном на 7 травня 2013 року офіційно ще ніхто з них не
подав необхідні документи.
Тому, дотримуючись вимог положення про проведення конкурсу, комісія не має права називати
їхні прізвища, аж поки офіційно не будуть зареєстровані документи цих претендентів на посаду директора філармонії. Всі, хто звертався, мають відношення до роботи в галузі культури. Можливо, до
участі в конкурсі долучаться й інші бажаючі, адже
час для подачі документів ще є. Сподіваюся, що це
дасть змогу обрати гідного керівника обласної філармонії.
3. Панорама
8 травня 2013 року
Шановні жителі
Черкащини!
Дорогі ветерани!
Дорогі ветерани
й учасники війни,
жителі Черкащини!
Прийміть мої щирі
вітання зі світлим і радісним святом — Днем
Перемоги!
Низький уклін, віч а
н
пам’ять і слава визволителям, які зі зброєю в
руках захистили свободу і незалежність нашої
країни, і трудівникам
тилу, які самовіддано працювали задля Перемоги.
Напередодні цього світлого дня бажаю вам,
дорогі наші ветерани, великого щастя, здоров’я,
оптимізму та активного довголіття! Нехай у ваших
родинах панує злагода і спокій, а оселі повняться
достатком!
Зі святом, дорогі ветерани!
Володимир НІЖНІКОВ,
депутат обласної ради,
голова правління
ПАТ «Мало-Бузуківський
гранітний кар’єр»
травня
ледь
не перекрили
центральну
вулицю
Минулої п’ятниці кілька десятків схвильованих смілян
зібралися на акцію протесту
поблизу гімназії. Жителі вулиць Орлова, Артема, Урицького й Вишневої вимагали від
міської влади якнайшвидше відремонтувати вулицю Орлова,
яку розбивають багатотонні
фури. А ще і дорослим, і дітям
набридло дихати вапняним
пилом від суміші, якою комунальники засипають ями на цій
вулиці.
М
и не хочемо, щоб наші діти
дихали цією гидотою! Ідуть
бідолашні діти й платочками закриваються від того пилу. Це
ж вапно, перемішане зі щебенем.
Самі цим дихайте! — обурювалися мітингувальники, звертаючись до
представників влади. — Ми просили
грейдера, і де він?
Заспокоював
протестувальників заступник міського голови Юрій
Студанс.
— У нас двісті кілометрів вулиць,
сто з них потрібно асфальтувати. Ви
зрозумійте — якщо десятками років
нічого не робилося, то неможливо
це зробити за рік. Я не можу обіцяти
вам асфальт, бо на це треба величезні гроші. Але міський голова знає
про проблему й знайде необхідні кошти, щоб підремонтувати дорогу.
Однак обіцянки чиновника не
втихомирили людей. Вони просто в
обличчя заступнику мера висловили
все, що думали з цього приводу.
— Скрізь ремонтують, лише в
Смілі затишшя. У Черкасах он які вулиці зробили. А в нас? Невже ми все
літо дихатимемо цим пилом?
Мітингувальники вимагали конкретних термінів, у які влада відремонтує вулицю Орлова. Інакше
пообіцяли зібрати сотні небайдужих і перекрити центральну вулицю
Сміли.
— Пропоную кожну сесію міської ради проводити тут, на Орлова,
доти, поки влада не відремонтує вулицю, — заявив під схвальні вигуки
однодумців один із ініціаторів акції
протесту Олександр Коваленко.
Анатолій КОТОВ
Подяка
Уклін солдату й генералу
Урочистими маршами, до болю знайомими мелодіями
зустрічала вчора обласна філармонія винуватців торжества — ветеранів Великої Вітчизняної війни, які зібралися тут з усієї Черкащини. У переддень головного
нашого свята, оточені загальною увагою, усі вони наче
помолоділи, адже подумки повернулися в свою юність, у
переможний 45-ий рік…
П
ерший заступник голови
обласної державної адміністрації Сергій Рябцев тепло привітав присутніх із 68-ою річницею Великої
Перемоги і вручив групі колишніх фронтовиків, активістів ветеранського руху Почесні
грамоти облдержадміністрації та обласної ради, а також
цінні подарунки — від голови
облдержадміністрації
Сергія
Тулуба.
З повагою
Василь Бугаєнко,
голова Смілянської
райдержадміністрації
Знаменний день 9 травня
1945 року особливо відзначений в історії людства.
Проходять
десятиліття,
змінюються покоління, але
Велика Перемога, як символ національної гордості,
військової слави і доблесті
нашого народу, залишається навічно вписаною в героїчний літопис Вітчизни!
Спасибі вам за те, що відстояли мир на землі. За
те, що відбудували країну після руйнівної війни.
Низький вам уклін від нас, дітей, онуків і правнуків.
Сьогодні хочу побажати вам, перш за все, ще багато років спокійного і гідного життя! Зичу спокою і
миру, міцного здоров’я, благополуччя, довголіття.
Нехай зігріє усіх нас незгасне світло Перемоги, додає сил і наснаги для добрих справ в ім’я щасливого
майбутнього рідної землі.
З повагою
Сергій Дорошенко,
голова Жашківської районної
державної адміністрації
А потім присутнім подарували своє мистецтво художні колективи й солісти
обласної філармонії, народний танцювальний ансамбль
“Черкащанка”…
Так розпочалося на Черкащині свято, подароване усім
нам героями і безіменними
трудівниками фронту й тилу,
які ціною неймовірних зусиль
впродовж довгих 1 418 днів наближали цей день.
Фотофакт
Н
Для нас, нащадків солдатів Великої Перемоги, найвищою життєвою істиною є довічна синівська шана і повага.
З вдячністю вклоняюся ветеранам війни, які винесли на своїх плечах весь тягар воєнного лихоліття, звільнивши рідну землю від
фашизму, і день у день тяжкою працею відбудовували на ній мирне життя.
Бажаю вам, шановні ветерани, міцного здоров’я,
чудового настрою в цей святий день. У нашій
пам’яті назавжди залишиться ваш урок честі й слави, героїзму й самопожертви, патріотизму і вірності
Вітчизні. Ми свято стоятимемо на варті миру, який
ви вибороли для нас. Світла і вічна пам’ять загиблим воїнам! Честь і слава живим героям!
З днем Перемоги,
дорогі наші земляки!
Вельмишановні
ветерани
і трудівники тилу!
Фото Олега Ганіна
У Смілі
Шановні жителі
Смілянського району,
дорогі ветерани, учасники
бойових дій, трудівники
тилу! Прийміть найщиріші
вітання з нагоди
68-ої річниці Перемоги
нашого народу у Великій
Вітчизняній війні!
Олександр Черевко,
голова Шполянської
райдержадміністрації
а території області 5 травня святкували Великдень. У церковних службах узяли участь близько 310 тисяч 550 осіб.
Служби пройшли в 358 населених пунктах та 418 культових
спорудах. Охорону громадського порядку й безпеку дорожнього
руху виконували 738 правоохоронців. Порушень громадського порядку на території області не зафіксовано.
Шановні ветерани, учасники
Великої Вітчизняної війни!
Дорогі краяни!
Сердечно вітаємо вас із днем доблесті і
героїзму, 68-ою річницею Великої Перемоги!
Фото Олега Ганіна
Протест
У період весняного буйноцвіття щороку приходить
на нашу землю незгасною і
нетьмяніючою зіркою першої величини День Перемоги. В цей день, як барви на вічному полотні історії
та людського буття, переплелися радість і скорбота,
гордість і гіркота, біль і надія.
У цей славний незабутній день ми згадуємо всіх,
чиє життя забрала війна, низько вклоняємося та складаємо глибоку шану ветеранам війни, які на своїх плечах винесли тягар у повоєнні роки та підняли країну з
руїн. Скільки віддано було сил, скільки пролито крові, скільки людських життів покладено заради Великої
Перемоги, заради щастя й незалежності України. Із
вдячністю, повагою й гордістю звернемося до наших
батьків, дідів, прадідів, подаруємо їм щирі вітання, побажаємо здоров'я й щастя, обіймемо їх.
Зі святом, дорогі співгромадяни! Щиро бажаю
вам міцного здоров’я, бадьорості духу, довгих років
активного життя, тепла людських стосунків та родинного затишку.
Нехай зігріває всіх нас незгасне світло Перемоги, додає сил та наснаги для добрих справ в ім’я Вітчизни і миру.
Із Днем Перемоги всіх вас!
Слава народу-переможцю!
3
День Перемоги назавжди залишиться символом
героїчного минулого, величі духу і братерства народів. Мужність і самовідданість старшого покоління
на полях битв і на трудовому фронті в ім’я Перемоги над фашизмом — істинний приклад патріотизму
для нащадків.
Ви — наша гордість і слава.
Велич вашого подвигу непідвладна часові.
Земний уклін вам і найглибша вдячність!
Прийміть побажання щастя і добра, здоров’я і
бадьорості духу на довгі роки, незгасної любові рідних та близьких, всього українського народу!
Зі святом вас, із Днем Перемоги!
Микола Передрій,
Богдан Тихоневич,
голова Христинівської
голова Христинівської
районної ради
райдержадміністрації
4. 4
Соцзахист
Шановні жителі
Черкащини!
Сьогодні в цей світлий і
святковий для всіх нас день
звертаюсь до вас, шановні
жителі міста та області, дорогі ветерани, учасники бойових дій, трудівники тилу,
солдатські вдови! Від усієї
душі вітаю вас, ваших рідних
та близьких зі знаменним
днем — Днем Перемоги у
Великій Вітчизняній війні!
Схиляємо в шані голову перед загиблими за нашу
честь, свободу і незалежність.
Для нас, їхніх вдячних нащадків, кожен День Перемоги
— це час осмислення нашого минулого і сьогодення,
можливість ще раз оцінити мирне творення незалежної держави України.
Довгих вам років життя, міцного всім здоров’я і
бадьорого духу, любові й поваги рідних та близьких,
усього народу України! Зі святом вас!
Віталій Архип’юк,
голова Кам’янської районної
державної адміністрації
8 травня 2013 року
Дорогі черкащани!
Сердечно вітаю вас
із славним і дорогим
для всіх нас святом
— Днем Перемоги!
Велич подвигу наших
батьків, дідів і прадідів
у роки Великої Вітчизняної війни непідвладна
часу. Завдяки їхнім мужності, героїзму і самопожертві ми вже 68 років
живемо під мирним небом. Ми низько схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто
захистив нашу Вітчизну і свій народ
від поневолення фашистськими загарбниками, хто в тилу самовіддано
працював на Перемогу. Серед них —
і працівники Золотоніського машинобудівного заводу ім.І.І.Лепсе.
Ми пам’ятаємо всіх. І наша вдячність за Велику Перемогу передається з покоління в покоління.
Прийміть наше щире пошанування,
дорогі ветерани. Сили, здоров’я, життєвих радостей зичимо вам ще на довгі
роки. А тим, кого з нами вже нема —
світла пам’ять і немеркнуча слава!
Дорогі колеги,
ветерани
й учасники війни!
Прийміть щирі вітання зі світлим і
радісним святом — Днем Перемоги!
Низький уклін, вічна пам’ять і слава
визволителям, які зі зброєю в руках
захистили свободу і незалежність
нашої країни, і трудівникам тилу, які
самовіддано працювали задля Перемоги.
Напередодні цього світлого дня бажаємо
вам великого щастя, здоров’я, оптимізму
та активного довголіття! Нехай у ваших
родинах панує злагода і спокій, а оселі
повняться достатком!
З повагою
Володимир Дятченко,
голова правління ВАТ
«Золотоніський машинобудівний
завод ім.І.І.Лепсе»
Зі святом, дорогі ветерани!
Допомогти кожному ветерану
зобов’язалися влада та громадські активісти
Із нагадування про події, які очікують нас у найближчі місяці, голова облдержадміністрації Сергій Тулуб розпочав свій виступ перед
активістами ветеранського руху на Черкащині, головами місцевих
організацій ветеранів. На розмову були також запрошені керівники
ряду обласних установ, які опікуються проблемами найповажнішої
категорії громадян. Серед них — Семен Побірченко, якому впродовж
ряду років ветерани Корсунь-Шевченківського району довіряють
очолювати свою організацію. Минулого понеділка у нього був день
народження. Очільник області тепло привітав іменинника, побажав
йому довгих-довгих років такого ж, як досі, активного життя. І зупинився на пунктах конкретного втілення соціальних ініціатив, започаткованих Президентом України Віктором Януковичем.
Я
кщо говорити про нашу область,
то 251-му ветерану Великої Віт
чизняної війни впродовж виконання цієї програми було вручено ключі від
новеньких авто. Майже 1 800 учасників
війни змогли оздоровитися протягом
лише минулого року. Практично знято
проблему встановлення, за медичними
показниками, кардіостимуляторів, про
що йшла розмова під час попередньої
зустрічі з ветеранським активом, зрозуміло, державним коштом.
Нагадавши про обіцяне ветеранам і
виконане, голова облдержадміністрації
ознайомив присутніх із тим, як область
справляється із виробничими завданнями, зокрема в агропромисловому
комплексі. Адже перше місце по Україні із врожайності зернових торік — 51,3
центнера з гектара — змушує не тільки
пишатися, а й не збавляти темпів.
Великі завдання стоять перед Черкащиною й у світлі подій, які очікуються. Восени, у вересні, тим же шляхом, як ішов наступ радянських військ
із Лівобережжя, розпочнемо відзначати 70-річчя визволення районів області
від німецько-фашистських загарбників і
треба вшанувати кожне місце, яке нагадує про героїв битви за Дніпро, Перемогу. На початку наступного року нас
очікує ще одна знаменна дата — у січні
1954-го на карті України з’явилася наймолодша область. А у березні 2014-го
світ відзначатиме разом із усіма укра-
їнцями 200-літній ювілей народження
Тараса Шевченка. Необхідно, наголосив Сергій Тулуб, привести в належний
стан всі місця, пов’язані з іменем Великого Кобзаря. Скажімо, на території області, крім меморіальних, є майже 900
вулиць, названих на честь Тараса Шевченка. Впорядкувати все — нам по силах, переконаний Сергій Тулуб.
Коли заступник начальника головного управління соціального захисту
Олег Шимчук між цифрами, що характеризують ступінь охоплення ветеранів
обласною програмою “Турбота” (а це й
виділення та ремонт квартир, надання
автомобілів учасникам минулої війни),
згадав заселення 143 учасників війни в
інтернатні заклади області, голова обл
держадміністрації мусив зауважити:
— Давайте зробимо так, щоб уся ця
робота була спрямована на конкретного ветерана. От ми готуємось до світлого Дня Перемоги. Давайте подивимось, чи всі пам’ятники перебувають у
належному стані. Незабаром відзначатимемо поминальні дні. Поцікавтеся, чи
зможуть люди дістатися без перешкод
до місць поховань своїх близьких.
Наполягання голови облдержадміністрації до чиновників, які мають забезпечити належне виконання цих вимог: до 4 травня всі відповідальні особи
мають відзвітувати, що конкретно зроблено.
Зрозуміло, багатьох ветеранів ціка-
Фото Олега Ганіна
З глибокою повагою
колектив Черкаської ТПП
вить, чи вчасно вони у травні, коли багато святкових днів, зможуть отримати
пенсійні виплати. Як запевнив Володимир Багрійчук, начальник головного
управління Пенсійного фонду в Черкаській області, підстав для хвилювання
немає: працівники його служби працюють і в святкові дні. Скажімо, військові
пенсіонери одержать пенсії 8 травня.
Директор
Департаменту
охорони здоров’я облдержадміністрації Володимир Брожик детально зупинився
на окремих питаннях надання спеціалізованої медичної допомоги ветеранам, інвалідам Великої Вітчизняної
війни. Так, у 2013-му році оновлюватимуться слухові апарати тим із ветеранів, які одержали їх п’ять років тому.
21 учасник війни у даний час потребує
ендопротезування, 24 — встановлення
кардіостимуляторів. Семи літнім заслуженим черкащанам необхідне аортокоронарне шунтування. Головне, кошти
на це виділені!
— Чи задоволений я своєю роботою? — звернувся до присутніх Семен
Побірченко. — А я відповім, що ні. Бо
ще не можемо ми дійти до кожного —
ані транспорту, ані коштів…
І це при тому, що протягом минулого року чимало добрих справ зуміли здійснити корсунь-шевченківські ветерани. Вони відвідують солдатських
вдів, інвалідів. З теплотою говорив Семен Павлович про сердечність людей,
які пройшли крізь воєнне пекло, зазнали чимало поневірянь у роки повоєнної розрухи, але зберегли невичерпний
оптимізм, життєлюбство.
Раїса Омелечко, голова Чорнобаївської районної організації ветеранів,
поділилася набутим досвідом. У районі практично немає військового поховання, обелісків, до яких не дійшли
б руки як самих ветеранів, так і їхніх
помічників-волонтерів. На кладовищах
району покояться сім учасників Параду
Перемоги — юне покоління має знати
про подвиги цих людей! Раїса Борисівна пропонує відродити обласний огляд
музейних закладів, а всіх бажаючих запросила до села Воронинці — там напередодні Дня Перемоги відкривається
Кімната пам’яті. Причому, силами сільської громади! А всього на Чорнобаївщині налічується 45 музеїв і музейних
кімнат. У районі нинішній День Перемоги відзначають 170 ветеранів минулих боїв, 70 колишніх воїнів, на жаль,
за станом здоров’я вже не можуть вийти до гурту і взяти участь у святкуванні світлої дати Перемоги. Але ніхто не
залишиться обійденим увагою громадськості, ветеранської організації.
Чимало слушних питань щодо забезпечення діяльності ветеранських
організацій Черкащини порушив у своєму виступі голова її обласного осередку Володимир Веретільник. Це,
зрозуміло, хід виконання обласної
програми “Турбота”. На переконання Володимира Михайловича, оскільки вона охоплювала 2009-2013 роки,
назріла необхідність продовжити цей
проект, отже мова йде про програму
“Турбота”, яка триватиме від 2014-го
до 2020-го року. Проблеми часом виникають зовсім несподівано (під час
розмови хтось із представників Звенигородського району поскаржився:
у Ватутіному внаслідок відкриття дозвільного центру місцева ветеранська
організація може втратити приміщення, яке досі займала, що є неприпустимим). Виявляється, на часі необхідність взяти в комунальну власність
приміщення обласного госпіталю ветеранів війни. Залишає бажати кращого
і медична база закладу, якому ніяк не
обійтися без сучасного апарату УВЧ.
Слід збудувати також реабілітаційний
центр при Будинку ветеранів у Черкасах. 2013-ий Міністерство соціальної
політики оголосило Роком Героїв Соціалістичної Праці. Нещодавно обласна ветеранська організація провела цікавий вечір у будинку культури села
Червона Слобода Черкаського району,
куди були запрошені самі Герої разом
із молоддю, школярами села. На думку
Володимира Веретільника, слід використовувати таке спілкування поколінь
для виховної роботи в навчальних закладах. Є у Володимира Михайловича
і особливе прохання, пов’язане зі сторінкою вітчизняної історії: 12 жовтня
відзначатимемо 70-річчя Битви за Дніпро. Отже, цього дня, вважає голова
ветеранської організації, слід здійснити виїзд теплоходом на акваторію Дніпра — і покласти вінки у воду на честь
загиблих у тій битві воїнів…
За результатами проведеної зустрічі
голова
облдержадміністрації
дав відповідні доручення керівникам
ряду установ, які дотичні до вирішення проблем ветеранів. А всі ветераниучасники розмови на честь Дня Перемоги одержали в подарунок від голови
облдержадміністрації фотоапарати.
Ганна Шквар
5. 8 травня 2013 року
Концепцію розвитку місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні обговорювали на розширеному
засіданні регіональної ради з питань взаємодії місцевих органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
при облдержадміністрації. Здебільшого звучали голоси
«за»: щось треба змінювати, так далі «самоврядувати» не можна. Але суть криється в деталях: як саме
проводити реформу.
Ї
ї заплановано здійснити у два
етапи — роз’яснив гість Черкас,
начальник управління правового забезпечення та взаємодії
з органами виконавчої влади
та місцевого самоврядування
Державного фонду сприяння
місцевому самоврядуванню в Україні Олександр Бурий. Перший,
підготовчий, буде здійснюватися з 2013-го до
2015-го: за цей період
передбачається
створити законодавчу основу
для реалізації права територіальних громад на добровільне об’єднання, передбачивши при цьому для них
трирічний строк державної підтримки — аби вони налагодили інфраструктуру, послуги та
транспортну доступність. А також
буде уніфіковано й стандартизовано адміністративні і соціальні
послуги, які надають населенню
органи місцевого самоврядування й органи виконавчої влади
Саме ж упровадження реформи відбуватиметься з 2015-го по
2020-ий роки.
Укрупнення громад, зауважив
Олександр Бурий, — шлях, яким
пройшла Європа у другій половині минулого сторіччя. Норвегія,
Німеччина скоротили число своїх муніципалітетів на 40 відсотків,
Швеція, Данія на 75, Великобританія — на всі 80. Звичайно, Україна повинна знайти власну «спокійну модель, яка б не викликала
спротив», модель, яка б враховувала кращий світовий досвід і
свою специфіку.
— У результаті реформи має
з’явитися свідома громада, яка не
стане очікувати чудес від держави, а буде здатна ставити питання розвитку територій, знаходити шляхи розв’язання самостійно
або через кооперацію з сусідами,
— виголосив київський гість, і тут
же запевнив: — Але це не означає, що реформа перекладає на
громаду відповідальність за розвиток територій. Передбачається
її активне залучення до прийняття
рішень. Та й влада може отримати довіру населення лише через
співпрацю з громадськістю. До
речі, в Канаді в загальноосвітніх
школах навіть викладається спеціальний курс громадянської освіти, де здобуваються навички, як
брати активну участь у життєдіяльності села чи міста.
Відповідаючи
на
запитання сільських голів, представників
територіальних громад районів,
Олександр Бурий наголошував,
що об’єднання громад буде добровільним.
Через
розуміння
того, що громада на 300 мешканців не зможе бути самодостатньою. «Тобто тут нема елементу
насильства, який був закладений
у попередніх спробах реформувати самоврядування. Зараз влада не хоче це робити, як в народі
кажуть, через коліно… Для цього у нас з вами є два роки підготовчого етапу, є достатньо часу,
щоб запропонувати зміни в законодавство».
Виступаючих хвилювало, що
внаслідок територіальної реформи можуть зникнути малі села.
— Вони вже й так зникають. Починаючи з 1991 року чисельність сільського населення в
Україні зменшилася на 2,5 мільйона осіб, а кількість сіл — на 348,
а от кількість сільрад збільшилась
на 1067 одиниць. При цьому майже половина територіальних громад налічують до 3-ох тисяч осіб,
близько 5-ти тисяч — до тисячі осіб, понад тисяча громад —
до 500 осіб, — навів статистику
Олександр Бурий.
Міський голова КорсуньШевченківського, член правління Асоціації міст України
?
Суспільство
Адмінреформа
5
Редакція газети «Черкаський край»
щиро вітає друга і ділового партнера
нашої газети — президента Черкаської
торгово-промислової палати
Володимира Дмитровича
НЕВЕСЕНКА
з золотим ювілеєм.
Щастя, здоров’я, життєвих і
професійних удач Вам безмірно,
шановний Володимире Дмитровичу!
Злагоди, любові і добробуту вам і
вашій родині, а колективу ЧТПП,
який ви очолюєте, вагомих досягнень у
роботі, яка спрямована на економічну
розбудову нашої держави.
почнеться у 2015-му році
В області може залишитись
три райони
Михайло Самойленко повідомив свою точку зору:
—
Група при Мінрегіонбуді
змоделювала можливий варіант
територіального устрою. У нашій
області буде три райони — Черкаський, Уманський, Золотоніський. У нас на Корсунщині буде
три громади: Корсуньська, Стеблівська, Нетеребська. Це як варіант.
Ми побачили, як живуть муніципалітети за кордоном і підтримуємо нашу концепцію реформування. Ми у 2010 році виграли
конкурсний відбір у проекті «Сталий міський розвиток», який фінансувався ЄС, і завдяки цьому
вивчали досвід зарубіжних країн.
У Польщі, Німеччині, Латвії. У Люблінському воєводстві, за мірками Польщі, найбіднішому, завдяки реформі наслідки разючі. Ми
побачили ідеальні дороги, тротуари, освітлення. У селищі немає
річки — будують штучне озеро, зі
стоянками, кемпінгами. Євросоюз допомагає муніципалітетам,
на розвиток місцевого самоврядування.
У концепції нашої реформи
багато хороших речей. Приваблює передбачена доступність
послуг: міліції, санстанції, податкової, держскарбниці, ветеринарії. У Польщі, Латвії ці послуги
надаються зручно: все в одному
великому приміщенні. Пропонується також удосконалення створення органів самоорганізації
населення. Це було б добре, бо
сьогодні легше обрати міського
голову, ніж орган самоорганізації
населення: для цього треба двічі
зібрати більше половини жителів
вулиці, кварталу.
Проте у Європейській хартії, яку ми ратифікували у 1997
році, написано, що місцеве самоврядування — це право громад
об’єднуватися для вирішення місцевих проблем і їх спроможність
це робити. У нашій Конституції
про спроможність — ні слова. У
концепції написано, що реформу
фінансує держава і… місцеві бюджети. Але де вони візьмуть кошти?
Чи не буде замість малих сімох жебраків одного великого?
— послідувало запитання із залу.
Сьогодні в Україні з майже 12-ти
тисяч місцевих бюджетів 5,5 тисячі дотаційні на 70 відсотків і більше. Майже півтисячі територіальних громад утримуються на 90
відсотків за рахунок держбюджету. На це Олександр Бурий знову
нагадав учасникам ради про закладену в проекті закону трирічну фінансову підтримку муніципалітетів.
Дмухають і на воду сільські
та міські голови й тому, що сьогодні на словах розводяться про
повсюдність місцевого самоврядування, а насправді всі повно-
важення щодо землі територіальної громади передали нагору.
«Колись це робилось іменем революції, а тепер іменем Держкомзему», — зіронізував Михайло
Самойленко.
— І зараз у нас виписані дуже
гарні закони про місцеве самоврядування, в яких для нас повно
повноважень. Але як без повноти бюджету ними скористатися?
— висловила свої сумніви сільський голова Балаклеї Смілянського району Олена Ковальська. Хоч є у неї і аргументи «за»:
— Об’єднання потрібне. Бо сьогодні один сільський голова клопочеться лише тим, як на зарплату апарату сільради кошти знайти,
а інший на ту ж зарплату клопочеться ще про п'ятнадцять соціальних об’єктів… Також хотілося
б знати конкретно, які саме послуги хочуть наблизити до села,
як наблизити, що це за штати будуть.
— Чи потрібна ця реформа? Не
знаходжу однозначної відповіді, —
чесно зізналася сільський голова Тарасівки Звенигородського
району Раїса Недоступ. — У нас
маленьке село, 850 жителів. Щороку щось робимо, об’єднуючи
зусилля влади, бізнесу і спонсорів: то реконструкція ФАПу, то
відновлення вуличного освітлення, цього року плануємо піролізний котел у школі поставити. Громада дієздатна. Так, є непосильні
завдання. Але чи стануть вони посильними після реформи? Чи будуть враховані інтереси нашого
невеличкого села? Де гарантія,
що не буде поглинання меншої
громади більшою? Уже ж благими намірами повертали русло річок...
Хвилювало виступаючих і питання контролю за діяльністю
сільрад. Сьогодні «хоч це місцеве
самоврядування, а все що ти придумав, його відмінять» — скаржилися на надмір контролю. Як зауважила Олена Ковальська, у
Європейській хартії записано «адміністративний нагляд», а не державний контроль. Може, і в концепцію бодай записати «м’якше»?
А Михайло Самойленко зауважив,
що нагляд за законністю рішень
муніципалітетів передбачається
навіть подвійний: і державних органів влади, і нагляд прокуратури
ніхто ж не відміняв.
Перший заступник голови
облдержадміністрації
Сергій
Рябцев, який вів засідання ради,
нагадав, що це ще тільки обговорення концепції, пропозиції будуть передані робочій групі при
Кабміні.
У роботі регіональної ради
взяв участь перший заступник
голови обласної ради Володимир Вовченко.
Лариса СОКОЛОВСЬКА
Шановні ветерани, учасники
бойових дій, всі, хто
береже пам’ять про події
Великої Вітчизняної війни!
Від щирого серця вітаю
Вас з днем, що навіки
закарбувався в наших
серцях — 9 травня!
Немає такої родини на Черкащині, яка б не зазнала смутку
і втрат, пов’язаних з Великою
Вітчизняною війною. Тож цей
День Перемоги — це, перш за
все, День пам’яті тих, хто боронив нашу Батьківщину від ворога, під небезпекою
смерті виборював наше право на мирне життя.
Дорогі наші ветерани та учасники бойових дій!
Цього дня і надалі зичу вам міцного здоров’я, добробуту, вдячності від нащадків. Ми — в неоплатному боргу перед вами.
Тож схилимо голови перед пам’яттю полеглих
та віддамо шану живим!
З днем Перемоги!
З повагою
Богдан Губський,
голова ради Фонду
інтелектуальної співпраці
«Україна — XXI століття»
Керівництво та персонал Навчального
центру Державної прикордонної
служби України щиро й сердечно
вітає ветеранів і учасників війни зі
світлим, радісним святом —
Днем Перемоги!
Низький уклін, світла пам’ять і слава
визволителям, які зі зброєю в руках
захистили свободу і незалежність нашої
країни, і трудівникам тилу, які самовіддано
працювали задля Перемоги!
Напередодні цього світлого дня
бажаємо вам, дорогі наші ветерани,
великого щастя, здоров’я,
оптимізму та активного
довголіття! Нехай у ваших
родинах панує злагода і спокій, а
оселі повняться достатком!
З повагою
І.Ф.Момот,
полковник,
начальник
навчального
центру
6. 6
Незабутнє
І
дивовижна річ: те материне слізно-сердечне благання діяло: татко щоразу після воєнних походів вертався.
А потім, дивись, десь через рік
у сім’ї народжувався хтось із
нас, синів. Але росли ми, можна сказати, без батька, бо він
весь час був десь на військовій
службі. Коли ж почалася Велика Вітчизняна, батько відразу
пішов на фронт. Як і мільйонам
співвітчизників, йому довелося пережити усі страхіття боїв,
відступу і навіть німецького
полону. Смерть чатувала на
нього щодень, але той чарівний кисет зі словами “Вернися, Сеня!” ніби беріг його: татко утік з полону, партизанив, а
щойно Червона Армія погнала ворога з рідної землі, знову
відправився на фронт. Із тим
самим чарівним кисетом…
Як батько воював, ми не
знали, але безмірно раділи, що
він живий, коли одержували
від нього фронтові трикутнички. У них батько хімічним олівцем писав, що “живий і здоровий”, чого й нам бажає. В кінці
кожного такого листа приписував: ”Жду ответа, как соловей
лета”.
Він воював уже десь мало
не за межами України, а мати
готувалася народити йому п’яту
дитину. Війна була далеко, Але
кругом — розруха, попелища,
бідність. Звісно, ніяких пологових будинків не було. Народити дитя мала вдома. Пам’ятаю,
як послала вона мене, малого, до сусідки, щоб покликав
ту “бабувати”. Звали ту сусідку
по-вуличному Бедринчихою. Я
прибіг до неї і передав мамине
прохання, бо мати “плаче й аж
кричить”. Бедринчиха прибігла
і відразу до матері:
— Варко! Я тобі допоможу,
тільки за однієї умови: як народиться син, назви його Степаном…
Вона так просила, бо її
син Степан ще десь воював
і, якщо, не дай Боже, загине,
то бабі буде хоч якась утіха —
по сусідству бігатиме хлопчик
Степанко…
— А якщо народиться дівчинка? — плаче мати.
— То назвеш Степанидою…
Так у кінці війни народився
мій наймолодший брат Степан.
А потім почали потроху вертати додому зранені в боях солдати. Прийшов і Степан, син
8 травня 2013 року
БУДЕМО ЖИТИ!
Мій батько, Микола Семенович Сніжко (царство йому небесне), не був кадровим
офіцером, але в молодості, так сталося, чомусь увесь час “служив”. Спочатку
була обов’язкова строкова служба, потім був резервістом, далі — фінська війна,
опісля — визвольний похід у Західну Україну, що дозволив приєднати ці землі до
Радянського Союзу. А далі — Велика Вітчизняна… І завжди, коли моя мати Варвара проводжала чоловіка на чергову воєнну кампанію, вона вручала йому чарівний,
як їй здавалося, талісман (він мав оберігати її коханого від смерті) — кисет для
тютюну. На ньому, прикрашеному вишитими власноруч квітами, ниткою й голкою було “написано” її благання “Вернися, Сеня!” Той кисет батько чіпляв до пояса і носив наче кобуру для пістолета.
Семен Микитович і Варвара Сергіївна Сніжко та їхні
сини — Ілля, Степан, Микола, Валентин. 1956 рік. Сміла.
Бедринчихи. У день свого повернення зайшов до нас, подивився на дитинча в колисці
і сказав:
— Здрастуй, тезко. Я вернувся. Будемо жити!
І був той день, коли прибігли
у наш двір по вулиці Некрасова
у Смілі сусідські пацани. Кричать:
— Там ваш батько йде…
Ми, старшенькі сини, разом
із мамою, залишивши у колисці Степанка, вибігли на вулицю
назустріч батькові. А він ішов,
помітно накульгуючи, із солдатським речовим мішком за плечима, у гімнастерці, що була
геть вологою від поту. Мене
ще тоді по-дитячому здивувало: чому на ній немає жодної
медалі? Зате біля солдатського пояса красувався вишиваний, геть пропахлий махоркою
кисет, той самий…
Мати плакала. Батько втішав її: “Не треба! Я ж вернувся…” Зайшов у хату, поколисав
свого найменшенького: “Рости, козарлюго! Будемо жити!”
Потім розв’язав речового мішка. Дістав звідти німецькі трофеї: мамі — гарне полотно,
нитки муліне, голки, все для
вишивання. Синам — іграшки,
пера, ручки, альбоми для малювання, олівці, а мені дісталася ще й блискуча губна гармонійка. Не забув тато й про себе
— привіз різноманітні столярні і
слюсарні інструменти та перукарську машинку.
Вийшов у двір і почав перевдягатися — скинув свої
старенькі чоботи-кирзаки, зітхнув: “Дійшов до дому!”. Одна
нога його була геть понівечена
осколками, червоніла шрамами, на пальцях боліли мозолі.
Мати мила йому ноги і плакала: “Як же ти, бідненький, ходив із такими мозолями?”
Скинув він мокру від поту
гімнастерку — і ми їз жахом побачили, що груди в нього геть
вкриті шрамами.
— Оце, синку, і є мої медалі, — його погляд упав на мене.
— Правда, вони не дзеленчать,
але болять…
І з цими словами надіває
на мою голівку свою пілотку із
Від редакції.
Цією публікацією ми розпочинаємо проект, мета якого — розповісти з допомогою
наших авторів, насамперед
читачів, про всенародний подвиг, завдяки якому ось уже
майже 70 років живемо під
мирним небом. Запрошуємо
учасників Великої Вітчизняної
війни, їхніх нащадків — згадаймо разом про все пережите. Надсилайте спогади,
розповіді, почуті від батьківдідів, фотознімки, що з покоління в покоління переходять
як найдорожчий родинний
скарб разом із потертими
альбомами — свідками тієї
водночас трагічної й героїчної епохи. Давайте разом напишемо цю сторінку історії,
яка завжди з нами!
червоною зірочкою. Перевдягла мати батька в цивільне, він
поголився, помився, а потім
мама звернулася до нього:
— У зв’язку з твоїм поверненням треба щось смачненьке зварити — на тобі цього півника, піди в сарай, заріж… І ми
зваримо смачнючий супець.
Татко узяв півника. Пішов у
сарай і щось довгенько не повертався. Потім із сараю вибіг
із кудкудаканням півень, а за
ним вийшов батько.
— Що сталося? — запитує
мати.
— Не можу…
— Що “не можеш”?
— Зарізати…
— Чому?
— Крові боюся. Не можу на
неї дивитися…
— Ти ж три війни пройшов!
— Ну, то й що? Не можу.
Хай півник ще побігає…
Святкували ми батькове повернення з пісним супом. Через
якийсь час батько з допомогою
того трофейного інструменту
узявся щось майструвати. Але
все те треба було в чомусь носити. То мати й пошила йому
торбу для цього — вишила на
ній різні квіточки, півників і візерунки, а посередині красивими літерами вишила такі рідні й промовисті слова “Будемо
жити!”.
Микола Сніжко,
журналіст-ветеран
“Черкаського краю”,
лауреат премії імені
Василя Симоненка
“Берег надії”
Про врятоване від фашизму покоління
68 років тому світ почув таку очікувану й радісну звістку: фашизму, війні, яка
забрала мільйони життів, назавжди зробила інвалідами, невтішними вдовами й
сиротами інші мільйони й мільйони людей
у багатьох країнах, настав кінець. І як і
досі історики не можуть хоча б приблизно назвати цифру цих втрат, так досі далеко не всі з учасників тих подій знайшли
можливість поділитися спогадами.
П
ротягом багатьох
років на сторінках
нашої газети регулярно виходила сторінка
клубу бойових традицій
“Подвиг”. Завдяки публікаціям ветерани знаходили фронтових побратимів,
оприлюднювали
власні спогади про війну,
її відомих та невідомих
героїв. Так, після розповіді черкасців Діни й Андрія Слюсарів про учасника визволення Черкас
Анатолія
Мельникова,
який здійснив на берегах Дніпра подвиг, гідний
звання Героя Радянського Союзу, але так і не
одержав цієї нагороди,
у боротьбу за справедливість включилися юні
пошуковці із ЗОШ №27,
ЗМІ. Врешті — своїм
останнім указом про високі нагороди ветеранам
війни перший Президент СРСР Михайло Горбачов присвоїв
колишньому танкісту
Анатолію Мельникову
звання, до якого воїн
був представлений за
бій у Черкасах наприкінці 1943-го року…
Війна багатьох позбавила батьків і рідних. Серед таких і Тамара Герасименко, як
називає себе в листі до
редакції,
вихованкою
Черкаського спеціального дитячого будинку №1
для дітей загиблих воїнів. До 22 червня 1941-го
року їхня родина жила в
Черкасах, де татко Микола Михайлович, інженерелектрик, займався встановленням у лікарнях
міста рентгенівських апаратів, вів наукову роботу на кафедрі фізики в
педагогічному
інституті. Пішов на фронт і загинув при обороні Києва.
Мати, Павлина Іванівна,
педагог, померла в смілянському госпіталі для
військовополонених. Так
діти, троє доньок, стали
сиротами…
— 18 серпня 1941
року гуркіт моторів розірвав тривожну тишу — в
Черкаси увійшли окупанти, — згадує Тамара Миколаївна. — Кожен з авто-
матом напоготові. Тут же
вони почали виганяти господарів з будинків у сараї
та льохи. Так само вчинили і з нашою родиною. У
самому місті завели суворий порядок: всі мешканці
повинні були пройти реєстрацію. Видали аусвайси
і перевіряли їх на вулицях.
Євреям наказали носити
на рукавах білі пов’язки із
шестикутними зірками.
Згодом у Черкасах
почалися регулярні об-
лави: фашисти забирали все молоде населення на примусові
роботи до Німеччини.
Щоб не вивезли старшу, 16-річну, донечку,
дівчатка викопали в
сараї яму, закотили
туди величезну діжку
— на випадок облави Тамарина сестра
туди хутко стрибала
й ховалася.
Коли довжелезна колона євреївчеркасців,
яких
супроводжували незмінні
фашистиавтоматники,
рушила в Соснівку, зі
сльозами на очах
проводжали їх, своїх
земляків, друзів, колег,
юрби жителів міста. Розуміючи, що бачать цих людей востаннє. Приречені
на загибель смертники
намагалися
врятувати
своїх дітей — виштовхували їх із колони у людський натовп. Так змогла
врятуватися одна із Тамариних подруг — Оленка Бурковська. Пізніше
дівчинка знайшла притулок у дитячому будинку Олександри Шулежко,
яка, попри смертельну
небезпеку, врятувала від
загибелі 102 дитини, серед яких 25 єврейських
хлопчиків і дівчаток. Жінку, яку в Ізраїлі через десятиліття назвуть Праведницею світу…
— Гадаю, багато хто
в місті пам’ятає, наскільки нестандартно працювала директор Черкаської середньої школи
№22 Тамара Герасименко, — розповідає голова
міської організації профспілки працівників освіти
і науки Ганна Федорченко. — Вона зуміла створити справжню команду
однодумців, до якої увійшли вчителі, діти та їхні
батьки.
Зараз
заслужений
учитель України Тамара
Герасименко живе в Чигирині, але не забувають
її в рідних Черкасах, де
вона своєю активною позицією заслужила високий авторитет земляків,
вихованців. У травневі дні
ця жінка відзначає свій
день народження. Нехай
так само, як у часи, коли
її ровесники вперше почули про Перемогу, на
душі в неї буде сонячно
й радісно.
