Презентація до теми №1 з дисципліни "Кримінологія"

1. Тема 1. Вступ до
кримінології

2. План лекції
1. Поняття кримінології , її предмет, завдання та
функції
2. Кримінологічна діяльність: ознаки, види,
співвідношення
3. Методологія кримінології
4. Місце кримінології у системі наук, її зв'язок з
юридичними та іншими науками
5. Система науки кримінології
6. Основні положення про історію кримінології

3. Мета навчальної дисципліни
«Кримінології»
формування у студентів знань, вмінь та
навичок, що дають змогу фахівцю з
кваліфікацією «бакалавр» професійно
виконувати роботу на посадах спеціаліста
державної служби, помічників суддів та
секретарів суду, слідчих, адвокатів, нотаріусів,
юрисконсультів, спеціалістів з оперативно
розшукової діяльності, співробітників поліції,
служб з виконання кримінальних покарань та
пробації.

4. Завданнями вивчення дисципліни
«Кримінологія»
є формування у студентів:
• знань щодо злочинності як соціального явища;
• розуміння методів збору та обробки кримінологічної інформації,
• уявлень про механізм індивідуальної злочинної поведінки та особу
злочинця;
• вмінь аналізувати стан злочинності, враховуючи її кількісні та якісні
показники,
• навичок оцінювати роль економічних, соціально-психологічних,
організаційно-управлінських та правових факторів у структурі
детермінант злочинності,
• вмінь розробки заходи запобігання злочинності та запроваджувати їх у
практику,
• навичок проведення кримінологічного дослідження, кримінологічної
експертизи та інших видів кримінологічної діяльності.

5. Питання 1.
Поняття кримінології
• Етимологічно поняття "кримінологія"
означає вчення про злочин (від лат. сrітеп —
злочин та грец. lоgоs — слово, вчення).
• У науковий обіг цей термін був уведений в
1885 р. італійським вченим Р. Гарофало, який
опублікував книгу про злочини, назвавши її
«Кримінологія».

6. • Роки життя
18.11.1851 – 18.04.1934
• Місце життя і смерті
Неаполь, Італія
• Учень Чезаре Ломброзо,
представник біологічного
напряму у кримінології,
автор теорії “ природного
злочину ”
• Ввів у науковий обіг термін
“ кримінологія ”
Рафаелє Гарофало

7. Вітчизняну кримінологію можна
визначити як
комплексну науку про:
• злочинність, її сутність та форми прояву,
стан злочинності
• детермінанти злочинності
• особу злочинця та жертву злочину
• засоби протидії злочинності
• а також про інші, пов'язані з злочинністю,
антисоціальні криміногенні явища

8. Елементи предмету кримінології:
Основні:
• злочинність як
соціально-правове явище
• особа злочинця
• причини та умови
(детермінанти, фактори)
злочинності
• запобігання злочинам
(попередження
злочинності)
Другорядні
• окремі різновиди
кримінологічної
діяльності
• супутні злочинності
негативні соціальні
явища
• жертва злочину (особа
потерпілого від
злочину)

9. Завдання кримінології
• здобуття достовірних знань про те, що
становить її предмет;
• виявлення та аналіз факторів (чинників), які
детермінують (обумовлюють) злочинність;
• встановлення процесу формування особи
злочинця та жертв злочинів;
• розробка засобів протидії злочинності та
запобігання злочинній поведінці з боку
окремих осіб.

10. Функції кримінології:
• описова
• пояснювальна
• прогностична
• практично-перетворювальна

11. Питання 2.
Кримінологічна діяльність:
визначення, види,
взаємозв'язки

12. Визначення кримінологічної
діяльності
• У широкому розумінні кримінологічна діяльність - це
система різноманітних за формою і напрямами дій
громадян та колективних суб’єктів суспільного життя,
що спрямовані на досягнення двоєдиної мети -
надбання наукового знання про злочинність та інші
безпосередньо пов’язані з нею об’єкти і на їх підставі
ефективно впливати на злочинність засобами
запобігання.
• У вузькому, більш практичному, розумінні
кримінологічна діяльність – це система дій переважно
спеціалізованих суб’єктів, яка підпорядкована меті
протидії злочинності профілактичними засобами,
засобами запобігання злочинності.

13. Види кримінологічної діяльності
• Теоретична • Практична

14. Теоретична кримінологічна діяльність
• Спрямована на створення системи кримінологічного знання,
тобто змісту науки кримінології, шляхом обробки і
узагальнення кримінологічної інформації.
• Результат теоретичної діяльності представлені у вигляді
систематизованої емпіричної інформації про кримінологічні
об’єкти, аналітичних матеріалів, кримінологічних
характеристик, наукових вчень, теорій, системи знань.
• Основним продуктом теоретичної кримінологічної
діяльності є кримінологічна характеристика, як узагальнена
наукова інформація про об’єкт дослідження. Вона включає
такі елементи (напрями опису і аналізу) як: поняття та
основні ознаки явища, його родо-видові зв’язки; кількісно-
якісні показники; структурні елементи, видові форми;
детермінаційний комплекс; характеристика суб’єктів; політика
протидії і заходи запобігання.

15. Практична кримінологічна
діяльність
• Спрямована на запобігання злочинам
шляхом впливу на детермінанти (фактори)
злочинності
• Результат полягає у нейтралізації або
усуненні причин та умов злочинності, інших
факторів злочинної поведінки, а також у
створенні умов для усунення детермінант
злочинності

16. Форми практичної
кримінологічної діяльності
• ведення кримінологічних обліків, кримінологічної статистики;
• створення і експлуатація автоматизованих систем накопичення і
зберігання кримінологічної інформації;
• кримінологічний аналіз практичного спрямування;
• кримінологічні наукові дослідження « в польових умовах»;
• організаційні форми забезпечення управління профілактичною
діяльністю органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, а саме:
кримінологічне прогнозування, планування, координація, контроль,
розповсюдження передового досвіду запобігання злочинам;
• інформаційний вплив на об’єкти кримінологічної протидії;
• проектування профілактичного законодавства та кримінологічна
експертиза правових актів;
• різноманітні форми профілактичної правоохоронної і право
застосовної діяльності спеціалізованих суб’єктів кримінологічної
протидії;
• інші види кримінологічної діяльності у межах загальної соціальної,
спеціальної та індивідуальної профілактики злочинів.

17. Питання 3.
Методологія кримінології
• під методологією слід розуміти систему певних
теорій, які виступають як керівний принцип,
знаряддя наукового аналізу, засіб реалізації
вимог цього аналізуй.
• в основі методології кримінології лежить
загальний метод пізнання — діалектичний та
історичний матеріалізм
• реалізується методологія через застосування
наукових теоретичних підходів,принципів,
методів кримінологічних досліджень

18. Загальнонаукові методи
кримінології
• логічний
• абстрактного мислення
• висунення гіпотез
• аналізу й синтезу
• спостереження
• експерименту
• інші

19. Спеціальні методи кримінології
• системного аналізу
• конкрктно-соціологічні
• статистичні
• математичні
• психологічні
• педагогічні
• історико-порівняльні
• тощо

20. Питання 4.
Місце кримінології у системі наук

21. Погляди щодо місця кримінології у
системі наук
• Кримінологія є частиною кримінального права
• Кримінологія — самостійна наука, яка перебуває
на межі со­ціології і кримінального права,
частково співпадає з теорією девіантної поведінки
в соціології
• Кримінологія — загальнотеоретична соціолого-
правова наука про злочинність, політику протидії
злочинності.
• Кримінологія — самостійна галузь юридичної
науки, складова частина системи юридичних наук

22. Кримінологія безпосередньо
пов'язана з:
Юридичними науками
• Кримінальним правом
• Кримінально-
виконавчим правом
• Кримінальним
процесуальним правом
• Криміналістикою
• Адміністративним
правом
Неюридичними науками
• Соціологією
• Статистикою
• Психологією
• Педагогікою
• Демографією

23. Кримінологія
є самостійною,
комплексною
загальнотеоретичною
наукою про злочинність,
що організаційно віднесена
до блоку юридичних наук.

24. Питання 5.
Система науки кримінології

25. Система науки кримінологія
відображує внутрішній устрій, структуру науки.
Система розглядається за двома критеріями:
• за предметом дослідження
• за рівнем узагальнення науково-практичної
інформації

26. Зміст системи кримінології
За предметом дослідження
• вчення про злочинність
• вчення про
детермінацію злочинів
• вчення про особу
злочинця та жертву
злочинів
• вчення про засоби
протидії злочинності
За рівнем узагальнення
науково-практичної
інформації
• загальна частина
• особлива частина

27. Питання 6.
Основні положення про
історію кримінології

28. Виникнення кримінології як науки
пов'язане з іменем
Чезаре Беккаріа
італ. - Beccaria Bonesana Cesare
15.03.1738-28.11.1794
м. Мілан, Італія
Публіцист та юрист
1764 року в трактаті «Про
злочини та покарання»
сформулював основи науки
про злочинність, зокрема,
принцип «краще запобігати
злочинам, аніж карати»

29. Залежно від розуміння причин
злочинності виділяють такі основні
концептуальні підходи у кримінології
• Містичний: злочинець- пособник “нечистої сили”, ченці-
інквізитори Я. Шпренгер і Г. Інститоріс опублікували 1486
настанову для інквізиторів «Молот відьом»
• Класичний: причини злочину - «зла воля» самого злочинця, Ч.
Беккаріа стверджує необхідність застосування до злочинців кари
з метою зміни поведінки людей
• Біологічний: причину злочину вбачають в біологічній природі
людини (антропології), виродження людської раси- Ч. Ломброзо .
Методи протидії –ізоляція, лікування, очищення раси,
виправлення людської породи різними методами
• Соціологічний: Е. Феррі в праці «Кримінальна соціологія»
(1881) стверджував, що «винне» у злочині «соціальне
середовище», а не злочинець. Протидія злочинності- у впливі
на соціальні чинники злочинності.

30. Періоди розвитку
кримінологічних теорій
• класичний
з другої половини 17 ст. до останньої третини 19 ст.
• позитивістський
з останньої третини 19ст. по 20-ті роки 20 ст.
• плюралістичний (сучасний)
з 30-х років 20 ст. до нашого часу

31. Класична школа кримінології
• Основні ідеї: природні права людини,
справедливість, законність, рівність перед
законом, співмірність покарання, відмова від
жорстокості до злочинців, переваги
запобігання над покаранням
• Започаткували: Ш.-Л. Монтеск'є (1689—1755),
Вольтер (1694—1778), Ч. Беккаріа (1738—
1794)

32. Кримінологічні теорії позитивізму
• Основна ідеологія: за основу пізнання береться
достовірне, фактичне знання, отримане з
досліджень реальності (емпіричні данні),
методами спостережень та практичного досвіду
• Напрями(в залежності від об'єкту дослідження):
антропологічний (біологічний), Ч. Ломброзо, Р.
Гарофало
соціологічний , Ф. Ліст, Ван-Гамель, Прінс та ін.
психологічні, З.Фрейд, Н.Петражицький

33. Сучасний (плюралістичний,
еклектичний) період в кримінології
• Основна ідеологія: продовження наукових пошуків у
рамках біологічних, психологічних, соціологічних теорій
з використанням інтегративних методик і просуванням
багатопідходних теорій
• Напрями переважно соціологічного змісту:
теорія соціальної структури ( теорії соціальної
дезорганізації, аномії, культурної девіантності, теорії
субкультур і теорії можливостей)
теорії соціального процесу (теорії соціального навчання,
соціального контролю, диференціального зв'язку)
“альтернативні” (теорія стигматизації, теорія конфлікту)
статистичні та віктимологічні (вчення про жертву злочину)
теорії.