Джерела

1. 7 клас
1. «Тепер слов’яни бушують повсюдно... Вони спустошили та спалили
міста й фортеці, узяли полонених і стали панами на землі. Вони осіли
на ній панами, як на своїй, без страху... І нині вони живуть тут і
перебувають у країні ромеїв... Зіслов’янилась вся наша земля і стала
варварською»? (Велике розселення слов´ян 5-7 ст)
2. «Рушив Аскольд і Дір на Греків, і прийшов туди... Цесарград двомастами
кораблів оточили. ...знялася буря з вітром і кораблі русів розметало і
побило...» (похід Аскольда на Візантію 860 р.)
3. «Аскольд же і Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег
Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є князі, ні роду княжого. А я єсмь роду
княжого. — І тут винесли Ігоря. - А се — син Рюриків» (похід Олега на
Київ 882 рік)
4. «Ішла Ольга до Новгорода. І встановила вона… погости і оброки. І
ловища її є по всій землі, і знаки (її), …і сани її стоять у Пскові й до
сьогодні...»
«…І пішла Ольга по древлянській землі з сином своїм і дружиною,
встановлюючи устави й уроки; й існують становища її й ловища…»
(реформа збору данини 946)
5. «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися
війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город
їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і
прийшов до Києва» (Святослав)
6. «Його слов’янське ім’я, варязьке виховання, кочовий спосіб життя
віддзеркалювали поєднання європейського та азіатського начал. Його
управління ознаменувало апогей ранньої героїчної доби в історії
Київської Русі»? (Святослав)
7. «…на другий день посилає до імператора просити миру за такою
умовою: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол.., [візантійці]
повинні дозволити привозити до себе хліб…»
«Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи:
«Хочу йти на вас»...І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому
данину...! повернувся він в Переяславець...» (Святослав,
Балканські походи 969-972)

2. 8. «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися
війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город
їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв...» (Святослав, розгром
Хозарського каганату, 965)
9. «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого... який, порушивши
клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом на
10 тисячах кораблях, а повернувся лише з десятком човнів, сам став
передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його подальшу жалюгідну
долю...» (Звернення візантійського імператора до князя Святослава)
10.«І тоді єпископ корсунський з попами охрестили Володимира.
Охрестився ж він у церкві святої Софії. А стоїть та церква на високому
місці посеред города...»
«Охрестився ж він у церкві Святої Софії... у городі Корсуні. По хрещенні
ж привів Володимир цесарицю на обручення.. Коли ж охрестили його...
передали йому віру християнську...» (Хрещення Володимира і Русі, 988
рік)
11.«…з того часу великий князь став повноцінним суб’єктом
міжнародного права, а Давньоруській державі відкрито шлях до
налагодження й розширення плідних зв’язків, заснованих на принципі
рівноправності, з багатьма європейськими країнами» (запровадження
Володимиром Великим християнства як державної релігії)
12.«І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна
дерев'яного, - а голова його була срібна, а вус - золотий, - і Хорса, і
Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла...»(Володимир Великий, перший етап
релігійної реформи)
13.«...побачив, що церкву завершено, він помолився Богу, говорячи: «Осе
даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину.
Якщо се одмінить хто - хай буде проклят...» (Володимир Великий,
побудова Десятинної церкви)
14. А було ж печенігів без числа. Виступив тоді він із города, приготував
добою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія
стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він
печенігів під вечір». ( Ярослав)

3. 15.«Отець бо його... землю... хрещенням просвітив, а сей великий князь...
засіяв книжними словами серця віруючих людей...»? (Ярослав Мудрий)
16. «Заложив він в городі Києві ворота Золоті, ...також церкву святої
Софії, Премудрості Божої, а потім церкву на Золотих воротах,
кам’яну...»
«І заложив князь город — великий Київ, а в города сього ворота є
Золоті... Спорудив [церкву] Благовіщення. Після цього він звів монастир
Святого Георгія Побідоносця...» (Ярослав Мудрий, 1036-37)
17.« Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм
Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю
сторону, а Мстислав - ту...» (Ярослав Мудрий, 1019)
18.«…Кожен хай держить отчину свою: Святополк — Ізяславів [уділ];
Володимир — Всеволодів [уділ]; Давид, Олег, Ярослав — Святославів
[уділ]; іншим [хай будуть] уділи, які їм роздав Всеволод…» (рішення
Любецького з´їзду князів 1097)
19.«... Паче всього — убогих не забувайте, годуйте й подавайте сироті...
не давайте сильним погубити людину... гордості не майте в серці і в
умі. Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. Лжі бережися, і
п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. А се вам основа
всього: страх божий майте вище над усе...» («Повчання дітям»
Мономаха)
20.«У той же рік прийшов Батий до Києва з многим - множеством сили
своєї, і окружив город. І обступила Київ сила татарська, і був город в
облозі великій...»
«І взяли татари місто Київ, місяця грудня в 6 день... а Дмитра воєводу
привели пораненого до Батия, і не велів Батий убивати його ради його
мужності...» (1240р. монгольська навала)
21.«...і відтоді з Поділля вигнано владу татарську. Цей Ольгерд інші руські
землі під свою владу взяв, і Київ з-під Федора-князя, ставленика хана,
взято і посадив в ньому Володимира, сина свого, і почав над ними
володіти...» (утвердження Литви після битви на Синіх Водах 1362)
22.«...государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще нехрещеними
братами, ближніми, ...що проживають на його землях, жагуче бажає й
просить прийняти їх у католицьку віру святої римської церкви...

4. Нарешті, князь Ягайло обіцяє свої литовські й руські землі навік
приєднати до королівства Польського». (Кревська унія 1385 р.)
23. «...Василій Іванович, великий князь московський, взяв град Смоленський.
Король Сигізмунд... послав проти нього свого воєводу князя
Костянтина Івановича Острозького, старосту луцького і
брацлавського, з хоробрими воїнами литовськими і руськими. І стали
князь з воїнами литовськими проти великої ворожої армії, і вдарили та
погубили вісімдесят тисяч, а інших в полон взяли».
(Битва під Оршею К.І. Острозький 8 вересня 1514)
24. «Був дехто з Києва, який постригся під іменем Агапіта... цей Агапіт...
допомагав хворим. І коли хто з братії хворів... то оздоровлювався
молитвою його. І через те прозваний він був Лікарем, бо дарував йому
Господь дар зцілення...» (Києво-Печерський патерик)
25.Данило вийшов з військом із Холма та на третій день став у Галичі.
...ввійшов у свій город... та прийняв стіл батька, та проголосив
перемогу, заткнувши свою хоругву на Німецьких воротах...»
(Волинський літопис)
26.«Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми... — то було між
них три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому —
Хорив, і сестра їх — Либідь. ...Зробили вони городок і на честь брата їх
найстаршого назвали його Києвом...» («Повість минулих літ» 1113 р.)
27. «Галицький Осмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своїм
золотокованім столі, підпер гори угорські своїми залізними полками...
Стріляй, господарю, Кончака, раба поганого, за землю Руську, за рани
Ігореві, смілого Святославича!» («Слово о полку Ігоревім» 1187 рік)
28.«...І сказав йому буй-тур Всеволод: «Один брат, один світ світлий —
ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі!» ...«Хочу-бо, — сказав Ігор, — списа
переломити кінець поля половецького; з вами, русичі, хочу голову свою
положити або напитися шоломом з Дону!..» («Слово о полку Ігоревім»
1187р.)
29. «Ми присягаємо той мир тримати твердо, без будь-якої хитрості...
Королю держати сповна землю Львівську, а нам держати
Володимирську, Луцьку, Белзьку, Холмську та Берестейську. Мир
тримати від Покрови Богородиці два роки...» (1352р. Розподіл між

5. Польським королівством і Великим князівством Литовським земель
Галицько-Волинської Русі)
30.«Після смерті короля Казимира III Великого цей край перейшов під владу
Угорщини. Однак після укладення Кревської унії Польща знову набирає
силу і остаточно приєднує його до своїх володінь і утворює на його
теренах Руське воєводство» (Галичина, 1387 – закріплення за
Польщею)

6. 8 клас
1. «Хортиця — місцевість на Борисфені. Тут князь Вишневецький
поставив колись фортецю... Середину цього місця оточив муром та
огорожею з дубів, зміцнених природою та Богом...» (1556р. заснування
Хортицької Січі)
2. «...випала доля “степового короля” — людини, яка надала перших
організаційних форм козаччині, не підозрюючи, що через неповні сто
літ його творіння захитає підвалини Речі Посполитої»(Д.
Вишневецький – засновник Хортицької Січі 1556)
3. «...Почалася книга, названа «Апостол», друкуватися в Богом
береженому місті Львові... року 1573, лютого в 25 день, і завершилася
[друкуватися] року 74-го того ж місяця в 15 день».
(Іван Федоров, 1574 р.)
4. «Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою оголошуємо таке: на
скликаному цьому сеймі закінчили справу [об’єднання] між князівством
Литовським та королівством Польським в братерській любові і за
згодою обох народів...» (підписання Люблінської унії 1569)
5. «Нововведенням, яке невдовзі тріумфально увійшло в практику
української освіти, стало вивчення трьох мов — грецької, латинської
та церковнослов’янської. Створення школи слов’яно-греко-латинського
типу було справжньою революцією в освітній православній традиції,
уперше поєднавши на порубіжні греко-слов’янського культурного
ареалу і католицької Європи візантійський Схід із латинським
Заходом». (Заснування Острозької академії 1576)
6. «Якби якийсь вотчинний підданий або селянин пішов від котрогось
боярина, не переходячи до іншого [боярина], і той, від якого піде, не
шукав би того підданого або селянина десять років, — надалі йому до
нього нема діла». (Закріпачення селян за Литовським статутом 1588
року)
7. «Найдорожчому во Христі сину нашому Сигізмунду ІІІ, славному королю
Польщі, папа Климентій VIII посилає привіт. Думаю, що не треба
пояснювати, як близько ми беремо до серця спасіння руського народу.
Зважаючи на важливість справи і нашу пастирську турботу, ми

7. доручаємо справу твоїй величності і посилаємо наше апостольське
благословення». (утворення уніатської церкви 1596)
8. «...Прибув до Києва святійший патріарх єрусалимський Феофан.
...поставив і висвятив на митрополію Київську чоловіка гідного й
чесного іменем Йов Борецький...»;( 1620 р)
9. «...Він дивився на козаків не лише під кутом зору їхніх особливих
станових інтересів, а й як на потенційних рушіїв українського
суспільства в цілому. Сам він об'єднав військову силу козацтва з
політично слабкою церковною та культурною верхівкою України...»
(йдеться про П. Конашевича-Сагайдачного після його вступу разом з
військом до Київського братства)
10. «Стали поляки обозом та вишикували своє військо на рівнині коло
Корсуня. Того ж ранку вдарив Хмельницький зі своїм і ординським
військом на поляків. Ті, недовго втримуючи свій стрій, з великими
втратами відступили...» (битва під Корсунем 16 травня 1648)
11. «Увесь народ, вийшовши з Києва, вся чернь вітала його. Академія
вітала його промовами як спасителя народу від рабства польського, як
Мойсея, вбачаючи в імені Богдан добрий знак і називаючи його Богом
даний...» (в´їзд Хмельницького до Києва грудень 1648)
12. «Тих польських ратних людей біля Жовтих Вод самовільні козаки,
з’єднавшись із татарами, всіх побили, а інших у полон побрали живими
разом із сином коронного гетьмана Потоцького...» (5-6 травня 1648)
13. — по Львів, по Холм і Галич»? (Б. Хмельницький, промова у Переяславі)
14. «Сповнені великої радості, вітаємо твою достойність королівську
милість зі світлою перемогою над татарами й козаками
Хмельницького під Берестечком...» (червень 1651)
15. «І ось зібрав Богун своїх полковників на раду. Думали вони, як би
вирватися з осади... На раді полковники вирішили навести через річку
Плетиву міст, переправити ним на той бік побільше війська, відігнати
Лянцкоронського і дати змогу усьому козацтву вийти з облоги...»
(виведення І. Богуном козаків з оточення під Берестечком)
16. «Сподвижник Б. Хмельницького, полковник. Відмовився скласти присягу
на вірність московському цареві. Підтримав курс гетьмана І.
Виговського на незалежність від Москви, проте виступив проти

8. Гадяцького договору (1658 р.), піднявши повстання на Правобережній
Україні. Згодом заперечував зближення козацької держави з
Туреччиною»? (І.Богун)
17.«...Через рік після перемоги під Берестечком повністю загинуло
польське військо. ...господарю ж Василю довелося влаштовувати
весілля своєї дочки Розанди з Тимошем, сином гетьмана Хмеля...»;(
1652)
18. «То ми, великий государ, підданого нашого Богдана Хмельницького... і
все наше Військо Запорозьке пожалували — веліли їм бути під нашою,
царського величества, високою рукою, згідно з давнішими їх правами і
привілеями...»
«Бачу зле, бо віддав Хмельницький усіх нас у неволю московському
цареві… Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під
каранням мечем до того привів, що присягли всі…»
(Переяславська рада, Березневі статті 1654)
19. «Наш підданий гетьман Богдан Хмельницький, майже поєднавши свої
війська з угорцем Ракочієм, послав до Польської держави наказного
гетьмана Антіна Ждановича, і Богуна, й інших начальників для
спустошення...» (1657)
20. «що козак, то був полковник, що сотник — то гетьман»? (період
Руїни, боротьба за владу)
21.«...Генералісимус Василь Голіцин сказав козакам, що царі, згідно зі
старим звичаєм, дозволили їм обрати вільними голосами гетьмана...
Згодом почулися голоси, що хочуть вибрати Мазепу...» (1687р)
22. «...За кілька днів після приєднання козацького головнокомандувача
графа Мазепи до шведів князь Меншиков на чолі численного війська й
артилерії пішов на Батурин, резиденцію гетьмана Мазепи... Здобувши
місто силою, Меншиков віддав усе живе мечу та вогню...». (взяття
Батурина Меншиковим у 1709 році)
23. «...Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо
Запорозьке домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом...
щоб із тими всіма генеральними особами мають радитися гетьман і
його наступники про ...всілякі справи, нічого без їхнього дозволу й
поради не починати... У гетьманській резиденції тричі на рік має

9. збиратися генеральна Рада: на Різдво, Великдень і Покрову. Між Радами
Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною»?
(«Конституція» П. Орлика)
24.«Після звільнення від нас графа Розумовського... для належного
управління в Малій Росії створити Малоросійську колегію, у якій бути
головним... графу Рум’янцеву»; ( 1764)
25. «У братських школах, академіях учні писали вірші, промови, а потім
виголошували їх. Виконавці виходили на сцену й декламували текст,
об’єднаний спільною темою. Шкільні вистави присвячувалися
християнським святам, впливовим особам, важливим подіям. Вистава
тривала досить довго, тому глядачам давали перепочинок,
пропонуючи їхній увазі в перервах між діями спектаклю театралізовані
сценки народно-побутової тематики». (Інтермедія)
26. «Треба найлегшим способом привести до того, щоб вони... перестали
дивитись, як вовки на ліс. Коли в Малоросії не буде гетьмана, то треба
намагатися щоб час і назва гетьманів зникли» (ліквідація
Гетьманства 1764)
27. «...Ми, Катерина II, імператриця всеросійська...Об’являємо всім нашим
людям, які живуть в... Речі Посполитій, зокрема у воєводствах
Київському, Подільському, Брацлавському, Волинському... Ми змушені з
жалем прийняти до відома, що... кріпаки, відкинувши послух владі і їхнім
панам допустились убивств... внаслідок обману розбишак, які видають
себе частиною Війська Запорозького...» (Коліївщина, 1768)
28. «Братія шляхетська, побачивши перед собою родючі українські землі,
думала не про татар та козаків, а про нову здобич для польського
плуга»? (наслідок – поширення фільварків)
29. «…нашому генерал-поручику Текелію з довіреними нашими військами...
без будь-якого опору з боку козаків, тому що були оточені з усіх боків...
у цілковитому порядку …найспокійнішим чином виконати доручену
йому справу, уникаючи, наскільки це можливо, кровопролиття...»
(зруйнування Запорозької (Нової) Січі)

10. 9 клас
1. «Бувають в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє
життя й кладуть межу високу посеред рівного шляху історичних
подій... Ми маємо таку історичну дату — це... рік 1798-й. Того року
прилетіла перша ластівка українського національного відродження —
невеличка книжка, од якої початок нового українського письменства
рахуємо...». («Енеїда» І. Котляревського)
2. «Кирило-мефодіївські братчики, повернені з заслання, зібралися в
Петербурзі. Жваву діяльність виявив Куліш, який із Білозерським
розпочинає видавати український місячник «Основа»; ( Петербурзька
громада 1859р)
3. «Тут же склався гурток із чотирьох душ... Поїхали Дніпром на могилу
Тараса Шевченка... Молодь дала на могилі Тараса клятву не
зраджувати Україні та все життя оддати їй...»
«...Ми, свідомі Українці, назавжди пориваємо зв'язок з українофілами.
Ми оддаємо всі наші сили на творення української культури, на
соціально-політичне визволення поневоленого українського народу. Ми
вживаємо тільки українську мову. Ми працюємо тільки для
українського народу. Ми мусимо агітувати за наші думки... кожен
повинен протягом року вивчити українській грамоті не менше двох
членів для нашої організації...»? (1893р Братство Тарасівців)
4. «...Засноване політичне товариство «Головна Рада» мало обстоювати
перед центральним правительством... національні потреби українців;
його органом стала газета «Зоря Галицька».(Травень 1848р)
5. «...політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якого
вони повинні прагнути. ...при об’єднанні кожне слов’янське плем’я
[українці, росіяни, білоруси] повинно мати свою самостійність.
Визначаємо, що кожне плем’я повинно мати народне правління і
дотримуватися повної рівності співгромадян... Має існувати спільний
Слов’янський собор з представників всіх племен. ...правило «Мета
виправдовує засоби» визнається безбожним»? (Кирило-Мефодіївське
братство 1845-45р)

11. 6. «... ми вимушені були співати у концертах народні пісні на французькій
мові... Тим [розпорядженням] українська мова була цілком заборонена,
той [документ] не давав мені видавати і моєї драми «Не судилось», яка
була... начорно закінчена та вичитана Косачкою й Кониським...»
(Емський указ імператора Олександра II від 30 травня 1876 р.)
7. «Божою милістю Ми, Олександр Другий... оголошуємо, що кріпосні
люди отримають повні права вільних сільських обивателів...»
(«Маніфест...» імператора Олександра II від 19 лютого 1861 р.)
8. «...не допустити ввезення в межі імперії без окремого на те дозволу...
будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійською
говіркою; ...припинити видання газети «Киевский телеграф». (Емський
указ імператора Олександра II 1876 р.)
9. «...Видання книг малоруською мовою як духовного змісту, так і
навчальних, і взагалі для першопочаткового читання народу,
припинити...» (Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва 1863 р.)
10. «Він був сином мужика, і став володарем в царстві духа. Він був
кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури. Він був
самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним
ученим. ...Найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті —
невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських
сердець все наново збуджуватимуть Його твори» (Т.Г, Шевченко)
11. «Будучи останнім представником поезії українського бароко, він став
предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями
гуманізму та Просвітництва...» (Г. Сковорода)
12. «Він став самобутнім виявом імпресіонізму в українській літературі,
вдаючись до аналізу психологічного стану своїх героїв. Його творчість
остаточно розвіяла сумніви, чи зможе українська література стати
великою літературою...» (М. Коцюбинський)
13. «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і
культурного розвитку. Його славу зачинателя нової української
літератури, доповнює слава «батька» українського театру...» (І.
Котляревський)
14. «Я заявився до київського генерал-губернатора Дундукова-Корсакова,
просив паспорт за кордон… Через три дні дозвіл було одержано і я

12. виїхав через Галичину й Угорщину до Відня, де почав готуватися до
видання збірника «Громада». Водночас уряд почав конфісковувати
брошури соціал-демократичного змісту, а тому вирішив перенести
видання «Громади» до Женеви…» (виїзд Драгоманова до Женеви 1876
після Емського указу)
15. «...Переважно досліджує губернії Київського освітнього округу в усіх тих
аспектах, що є предметом занять Товариства, і особливо дослідження
зі статистики та етнографії... відшукує й доводить до відома вже
зібрані й ті, що зберігаються в місцевих архівах, відомості про край,
розглядає їх, вирішує, як їх використати для науки...» (Південно-
Західний відділ Російського географічного товариства)
16. «У тих землях, що одійшли до Австрії, нове правительство австрійське
заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків українських,
обмежити безмежну владу польських панів над ними». (реформи Марії-
Терезії та Йосифа ІІ 1770–1780-х рр.)
17. «Негайно вислати з краю Драгоманова і Чубинського як невиправних й
однозначно небезпечних для краю агітаторів» (Емський указ 1876)

13. 10 клас
1. «На початку XX ст. на оперних сценах світу царювали четверо
чоловіків — Баттістіні, Ка рузо, Тітто Руффо, Шаляпін. І лише одна
жінка спромоглася сягнути їхніх висот і стати врівень з ними.
Найвимогливіші критики світу називали її «Незабутньою Аїдою»,
«Найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан», «Вражаючою Валькірією»..(Соломія
Крушельницька)
2. «На час до вирішення справи... Установчими Зборами по справах
місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є
Генеральний Секретаріат, котрого призначає ...уряд по пропозиціям
Центральної Ради»
В. Винниченко назвав «...не чим іншим, як цинічним і провокаційним
порушенням угоди 16 липня й одвертим бажанням видерти з рук
українства всі його революційні здобутки...»;
( Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові 4 серпень 1917)
3. «...визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана..., ми рішуче
ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до
Всеросійського Учредительного Зібрання»; (Другий Універсал ЦР 3
липня 1917, наслідок – збройний виступ самостійників)
4. «У Петрограді зчинилися криваві події... Частина людності Петрограда
за приводом більшовиків повстала озброєно проти Тимчасового
правительства і хоче накинути свою волю всій Російській республіці»;
(Більшовицький переворот 25 жовтня 1917)
5. «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи
з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право
сам порядкувати своїм життям». (Перший Універсал ЦР 10 червня
1917)
6. «До одноосібників, які... саботують хлібозаготівлі, негайно
застосувати репресії... До одноосібників, що... не виконують плану... та
про яких... відомо, що продавали хлібза спекулятивними цінами на
ринку… застосувати штраф...».

14. «Загальні збори бідноти... виносили постанови про відібрання у куркулів
усіх засобів виробництва. Намічали день розкуркулення й розподіляли
актив бідняків по господарствам куркулів. В зазначений термін актив
приходив до куркуля та описував усе його майно» «Опір набув великого
поширення. Зброя, яка залишилася з воєнних часів, стала умовою для
розгортання партизанської війни. Партизанські загони швидко
розгорталися в лісовій та лісостеповій зонах суцільної колективізації»
«Адміністрування, перегини по відношенню до середняка, штучне
насадження колгоспів, методи насильства не тільки щодо середняка, а
й бідноти набули характеру системи...»
«...У всіх колгоспах, які не виконали плану хлібозаготівель, в
п’ятиденний строк вивезти всі без винятку наявні колгоспні фонди, у
тому числі і насіннєвий, в рахунок виконання плану хлібозаготівель...»
. (Розкуркулення і колективізація 1932-33рр)
7. «...при перших же ознаках протидії збиранню продподатку негайно
вживати... заходів примусового характеру, вводячи в села військові
частини, ...спрямовувати туди виїзні сесії ревтрибуналів [революційних
трибуналів]».(воєнний комунізм 1919-20рр)
8. «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не
відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо
станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти, щоб уся
Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів».(Третій
універсал ЦР 7 листопада 1917)
9. «Влада на території Української республіки віднині належить виключно
радам робітничих, солдатських і селянських депутатів; ...в центрі —
Всеукраїнському з’їздові рад..., його Центральному виконавчому
комітетові... Україна проголошується республікою рад».
«Більшовики, що були на з’їзді... переїхали до Харкова, улаштували там
свій з’їзд і на ньому вибрали Український Радянський Уряд.., оголосивши
себе єдиним робітничо-селянським Правительством на всю Україну...»
(12 грудня1917р проголошення влади рад у Харкові)
10. «Тепер є сприятливі обставини в цьому питанні, завдання створення в
Києві Української академії наук бере на себе держава. Завдання це —
справа державної ваги й вирішити його не під силу приватному

15. товариству. Участь держави в цій справі, створення Комісії для
вироблення законопроекту про заснування Академії на чолі з В. І. В
«Характер державної системи... складно визначити..,
найправдоподібніше це мала бути конституційна монархія, відмінна
від традиційної самодержавної системи в Росії... її характер
визначався... українською історичною традицією...»? Вернадським
дасть можливість втілити думку про Академію скоро та найбільш
повно...»(Українська Держава П. Скоропадського)
11. «Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та
єдності держави загальноросійської... До обов’язків уряду Ми віднесли
виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні
основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів...»
«За рік після його оприлюднення... виходило майже 20 українських
періодичних видань. Справжнім проривом стала поява газети
“Хлібороб” у Лубнах і щоденної української газети “Громадська думка” у
Києві...» (Маніфест Миколи ІІ 17 жовтня 1905)
12. «Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових продуктів... мир з
Україною мусить бути підписаний якнайскоріше... На випадок, якби
Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів,
то таке прохання можливо задовольнити. За це Україна
зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба...» (Брест-Литовський
договір між УНР, Німеччиною та її союзниками лютий 1918)
13. «Продукція соціалістичної індустрії України зросла більш як удвоє.
Почали діяти нові величезні підприємства (Запорізький комбінат,
Новокраматорський машинобудівний завод, Криворізький
металургійний завод)...» (Індустріалізація 1930х, )
14. «У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 р.,
його наступ перевершив усі очікування. Він виконав поставлене
завдання — врятувати Італію від розгрому... полегшив становище
англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік і
зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік»?
(Брусиловський прорив, 1916)
15. «…[його скликання] стало першим кроком відродження нації на шляху
державності. Будучи одночасно сильним організуючим і агітаційним
засобом, він став першим підготовчим етапом у творенні як ідеї

16. Української держави, так і в частковому втіленні її в життя»
(Український національний конгрес, квітень 1917)
16. «На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки, професори, лікарі, священики,
письменники, студенти та викладачі вищої школи, вчителі. Основним
обвинувачуваним влада зробила віце-президента ВУАН С. Єфремова.
Звинувачувальний вирок зайняв кілька номерів столичної газети «Вісті
ВУЦВК? (справа «Спілки визволення України» 1930)
17. «1. Карпатська Україна є незалежна Держава. 2. Назва Держави є
Карпатська Україна. 3. Карпатська Україна є республіка на чолі з
президентом, вибраним Сеймом Карпатської України. 4. Державною
мовою Карпатської України є українська мова. 5. Барвами державного
прапора Карпатської України є синя і жовта...» (Проголошення
Карпатської України після розчленування та ліквідації Чехо-
Словаччини 1938)
18. «…Українська Держава стояла на краю загибелі. Спаслась вона дякуючи
могутньому підтриманню центральних держав…»
«Український народе! …твоєю волею утворилася на українських землях
бувшої Австро-Угорської монархії Українська держава…»
«Селянство відповіло повстанням і терором проти поміщиків.., що
вибирали Гетьмана. Піднімались цілі села, викопували принесені з
фронтів рушниці й виступали проти урядових сотень.., палили
дворища гетьманців...»(Гетьманський переворот 29 квітня 1918)
19. «Віднині зливаються в одно вікáми відділені одна від одної частини
України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпровська Україна —
в одну Велику Україну… Віднині Український народ, звільнений могутнім
поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів
для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і
щастя українського народу…» (Універсал Директорії УНР, Акт злуки
УНР та ЗУНР 22 січня 1919)
20. «Польща та більшовицька Росія поділились українськими землями, як
колись в Андрусові в 1667 році…»? (Ризький мир 1921р. між Польщею
та РСФРР)
21. «Селянські повстання, які раніше, до 1921 року, були загальним явищем,
майже цілковито зникли. Селянство задоволено своїм теперішнім

17. становищем. …Це досягнуто впродовж одного року» (заміна
продрозкладки продовольчим податком під час НЕПу)
22. «…Щоб усунути нерівність культур, що створилися внаслідок вікового
утиску, Робітничо-Селянський уряд, дотримуючись рівноправності мов
усіх національностей, які є на території України, вживає низку
практичних заходів, що мають забезпечити українській мові місце,
відповідне числу та питомій вазі українського народу на території
УСРР…»
«...У цьому напрямку нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову
їхню поступку стихійній силі українського національного руху, а
водночас логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіння
силою цього руху й зміцнення своїх позицій в Україні...»?
(реалізаціїя політики коренізації)
23. «Переселення є наслідком дій УПА. Це важке, але необхідне рішення, яке
забезпечить населенню спокійне життя в нових умовах, створених
владою на інших територіях Речі Посполитої. Ті, хто не підкоряться
наказу і залишаться в околицях, охоплених переселенською акцією,
вважатимуться бандитами...» (операція «Вісла»)
24. «Зростання української культури та української інтелігенції йде
швидкими темпами, і якщо ми не візьмемо в руки цього руху, він може
піти мимо нас. ...віддавати цей рух у руки чужих нам елементів не
можна ні в якому разі...» (причини коренізації)
25. «У селі Копилів Сокольського повіту Львівського воєводства знищено
приміщення читальні, подерто бібліотечні книжки і портрети
Шевченка і Франка. Після знищення читальні установлено людей перед
читальнею і змушено їх кричати: "Хай живе Пілсудський!" ...» (1930,
пацифікація на Зх.Україні)
26. «Українська Центральна Рада із задоволенням взяла до відома заяву
вищої команди в справі формування першого українського полку, як
визнання українізації армії.., підтримує... виокремлення українців в
окремі відділи...» (травень 1917 І Військовий з´їзд, формування полку
ім.. Б.Хмельницького)
27. «А наступними днями, як виплив з Універсалу, як логічне переведення
його в життя було засновано Генеральний Секретаріат Української
Центральної Ради, інститут, який мав реалізувати виставлені в

18. Універсалі тези...» (Створення Генерального Секретаріату 15 червня
1917)

19. 11 клас
1. Уряд СРСР та Німецький Уряд після розпаду колишньої Польської
держави розглядають ...як своє завдання відновити мир... на цій
території... З цією метою вони дійшли згоди в наступному: …Уряд СРСР
та Німецький Уряд встановлює в якості кордону... на території колишньої
Польської держави лінію, яка нанесена на додану до цього карту та більш
докладно буде описана в додатковому протоколі».
«Німецьке населення одностайно вітає рішення радянського уряду
взяти під захист братнє радянському народові білоруське та
українське населення Польщі, залишене напризволяще польським
урядом...» (Пакт Молотова – Ріббентропа про ненапад між
Німеччиною та СРСР від 23 серпня 1939)
2. «В Інституті надтвердих матеріалів виготовлено перші штучні
алмази, у Фізико-технічному інституті побудовано найбільший у світі
на той час прискорювач електронів, в Інституті фізики розгорнулися
дослідження в галузі фізики атомного ядра завдяки уведенню в дію
ядерного реактора». (1960-ті роки)
3. «Розглянувши висновки Тимчасової комісії Президії Верховної Ради України
по перевірці діяльності... посадових осіб органів влади, управління,
громадських об’єднань... Президія Верховної Ради України постановляє: 1.
Відповідно до частини другої статті 7 та керуючись пунктом 6 статті
106 Конституції України, заборонити діяльність Компартії України».
(Указ ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 30 серпня 1991р, викликаний
підтримкою керівництвом Компартії України спроби державного
перевороту 19–21 серпня 1991 р. та сприяння його здійсненню в
Україні;)
4. «Той, хто оволодіє кукурудзою, той зможе добитися піднесення у
тваринництві. Той, хто займатиме щодо цієї культури консервативну
позицію, буде викинутий життям з сідла»; (Відлига)
5. «Прискорення, гласність та «очищення» соціалізму від негативних
нашарувань минулого. Ось головні завдання. Так вимагає час і іншої
альтернативи для нас немає»; (Перебудова)

20. 6. «Зворотний бік буржуазного націоналізму — безрідний космополітизм,
який проявляється в плазуванні перед буржуазною культурою і в
низькопоклонстві перед іноземщиною»; (післявоєнна відбудова)
7. «Основою партійного підходу до розв’язання економічних проблем
розвинутого соціалізму є незмінна вимога — все в ім’я людини, все для
блага людини». (Застій)
8. «Необхідно підтримати ініціативну групу по переходу до православ’я,
підтримати священиків, які переходять від уніатства до православної
віри»;
«Метою нашого [представників Ради у справах греко-католицької
церкви при Раді Міністрів СРСР] відрядження було з’ясування
можливостей... ліквідації уніатської церкви Закарпаття та ставлення
до цього партійних і радянських органів Закарпаття...»
«У теперішній ситуації, коли завдяки героїчним подвигам і славній
перемозі Радянського Союзу всі українські землі з'єдналися разом...
Собор постановляє скасувати постанови Берестейського Собору 1596
р., ліквідувати унію... і повернутися до нашої батьківської святої
православної віри і Руської Православної Церкви...»
(ліквідація УГКЦ 1946)
9. «Засідання рекомендує, щоб Українська РСР та Білоруська РСР були
запрошені стати членами-засновниками пропонованої Міжнародної
Організації»; (створення ООН 1945р)
10.«Своїм головним завданням Група вважає ознайомлення світової
громадськості з фактами порушень на терені України Загальної
Декларації прав людини...»;
«...Держави-учасниці поважатимуть права людини та основні свободи,
включаючи свободу думки, совісті, релігії та переконань, для всіх,
незалежно від раси, статі, мови та релігії...» (створення Української
Гельсінської групи 1976)
11.«...ліквідувати Українську Раду народного господарства. Визнати за
необхідне ліквідувати Ради народного господарства економічних районів
УРСР» (ліквідація раднаргоспів 1964)

21. 12. «...Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо
виконати за п’ять років... Розрахунки показують, що посіви кукурудзи
повинні орієнтовно складати 9 — 10 млн га і рівнятися приблизно
половині всієї площі зернових...» (Відлига, перехід до семирічки)
13. «Командування Південно-Західного фронту вжило додаткових заходів
для оборони Києва в умовах оточення. Навколо міста було створено три
лінії оборони. На допомогу армії сформовано 13 винищувальних
батальйонів, 19 загонів народного ополчення...» (М. Кирпонос)
14.«Комуністи у своїх виступах піддали принциповій критиці новий роман О.
Гончара «Собор». Висловлюючи жаль... що зрілий майстер художнього
слова... як у кривому дзеркалі, показав працю, побут, духовний світ
металургів і колгоспників Подніпров’я...» (1964-67)
15.«Ми, керівники Республіки Бєларусь, РРФСР, України... констатуючи, що
недалекоглядна політика центру призвела до глибокої економічної і
політичної кризи... заявляємо про утворення Співдружності Незалежних
Держав...» (8 грудня 1991)
16.«У СРСР побудовано розвинене соціалістичне суспільство... зрілих
соціалістичних суспільних відносин, у якому на основі... фактичної
рівності всіх націй і народностей... склалася нова історична спільнота
людей — радянський народ». (1972)
17.«М’якотілість! Вас обманюють, спеціально доповідають про таке, щоб
вас розжалобити і примусити використати резерви», (адресовані
першому секретареві ЦК КП(б)У М. Хрущову з — 1947 рр.)
18. . (.)
19. «Війська 1-го Українського фронту в результаті стрімко проведеної
операції... штурмом оволоділи столицею Радянської України містом
Києвом... Зі взяттям Києва нашими військами захоплено… плацдарм на
правому березі Дніпра, важливий для вигнання німців з Правобережної
України»? (листопад 1943)
20. «Що стосується війни на Сході, то, звичайно, вона буде сувора. Але ні на
мить не сумніваюсь в успіху. Передусім я сподіваюсь, що ми зможемо
надовго забезпечити собі базу продовольства в Україні. Вона
постачатиме ресурси, які нам будуть потрібні...» (план «ОСТ» -
колонізація України)

22. 21. «...Репресії показали, що в дискусії з українськими «дисидентами» влада
не знайшла більш переконливих аргументів, ніж застосування сили, а
умови в таборах переконали мене у тім, що простір застосування цієї
сили не знає кінця...» (кін. 1960-поч. - 1970х рр.)
22. «Комуністи у своїх виступах піддали критиці новий роман О. Гончара
«Собор». Висловлюючи жаль, що зрілий майстер художнього слова як у
кривому дзеркалі показав працю, побут, духовний світ металургів і
колгоспників Подніпров’я…»(1965)
23. «Зворотною стороною буржуазного націоналізму є безрідний
космополітизм, який проявляється в плазуванні та низькопоклонстві
перед іноземщиною. Безрідний космополітизм є зброєю в боротьбі
проти соціалізму...» (боротьба з безрідним космополітизмом після
війни)
24. «Низька технічна оснащеність наукових лабораторій, різке зниження
життєвого рівня і соціальна незахищеність призвели до масового виїзду
багатьох вчених за кордон, переходу їх до комерційних структур…»
(др.пол. 80х років 20 ст)
25. «...Реформа була для свого часу досить сміливою, перш за все в плані
розширення самостійності підприємств і товарно-грошових відносин
між ними. Добре пам’ятаю, яке пожвавлення вона викликала в
суспільстві, які породила надії, надавши позитивний вплив на розвиток
економіки у восьмій п’ятирічці, мабуть, найбільш успішній у післявоєнні
роки». (Косигінська аграрна реформа 1965р)