2. Мета роботи:
дослідження питань, пов'язаних з роллю Кульчицького
у визволенні Відня від турецьких загарбників та його
участі у становленні кавових традицій у Європі.
Актуальність роботи:
полягає у прагненні донести до людей правильну оцінку
діяльності маловідомих постатей козацької доби.
Практичне значення та новизна роботи:
полягає в аналізі та узагальненні різної інформації про
життя та діяльність Ю.Кульчицького, якої немає в
підручниках.
3. Народився Юрій Кульчицький
близько 1640 р. у селі
Кульчиці-Шляхотські
біля Самбора на Львівщині.
Його рід належав до родинної
галузі Шелестович.
Очевидно, вже його батько під
тиском різних обставин перейшов
в католицизм. Про це свідчить друге
ім'я Кульчицького Франц
4. Кульчиці були засновані осадниками, що походили з лицарів герба
Драго-Сасів. Рід Кульчицьких також мав свій родинний герб
“Сас” (за іншими джерелами – герб “Роля”.)
5. Після походів Драго-Саси
опинилися на землях угрів,
а потім прибули на службу до
князя Данила та його сина Лева.
Перша письмова згадка про
Кульчиці у привілеї Лева 1284 р.
Про дитячі та юнацькі роки віденського героя майже нічого не
відомо. Окремі дослідники стверджують, що ще в молоді роки
(близько 1660 р.) Юрій подався до Запорозької Січі. Добре знав
польську, угорську, німецьку та румунську мови, швидко опанував
і турецьку, завдяки чому блискуче виконував обов’язки товмача
під час козацьких походів у чужі землі. В одному з походів на
Крим його було схоплено, доставлено до Османської імперії і
на кілька років ув’язнено.
6. Через деякий час його звідти
викупили купці із Бєлграда.
Так на початку 70-х років XVII ст.
він опинився за перекладача в
білгородській (Білгород-
Дністровський, колись Акерман)
філії «Орієнтальної Торгівельної
Компанії»
Через цю діяльність Кульчицький вперше мав контакт з Віднем.
Свою працю там він залишив перед 1678 роком.
У переддень облоги турками австрійської столиці Ю.Кульчицький
вже проживав у одному з районів Відня, що звався
Леопольдштадт.
З початком облоги Відня турками він вступив до ополченського
загону добровольців під проводом капітана Амброзія Франка.
7. Кульчицький був одружений з
Леопольдиною Мейєр
(за іншими даними –
Марією Уршулею), яка, очевидно,
була австрійкою за походженням.
У 1683 році вона лікувала свого
чоловіка від ран, які він отримав під
час битви з турками 12 вересня.
Очевидно, вони мали нащадків,
адже дім-кавярня Кульчицького
перейшла до когось із них.
8. Наприкінці XVII століття Османська імперія вирішила остаточно
поглинути Європу і підпорядкувати собі всі матеріальні і духовні
багатства, насильно нав’язати європейським народам іслам.
Якщо конкретно мовити про Австрію та її столицю Відень, що чи не
першою в Центральній Європі, якщо не враховувати вже раніше
завойовані Болгарію і Угорщину, відчула жах перед тією
турецькою навалою
9. Цій експансії проти європейського
світу, крім імператорів і королів,
успішно протистояв Ватикан, в
числі інших і так званий папський
корпус.
У липні 1683 року Ватикан надсилає
100 тисяч флоринів, з яких 50 тисяч
було виділено для козацького
походу на Крим.
Тоді ж польський король Ян ІІІ
Собєський призначив 60 тисяч
флоринів на боротьбу проти татар
Україні.
10. Історичні джерела свідчать, що
влітку 1683 року, під час австро-
турецької війни, 200-тисячне
військо турецького візиря Кари-
Мустафи за наказом турецького
султана Мегмеда VI підійшло
правим берегом Дунаю до Відня
– столиці Габсбургзької імперії.
17 липня турки зайняли міські
райони Пратер і Леопольдштадт,
перервавши зв'язок з лівим
берегом, де на деякій відстані
стояло військо герцога Карла
Лотарінгського, і півколом
оточили місто.
11.
12.
13.
14.
15. Отже, коли Кульчицького запросив до себе комендант міста ґраф
Штаргемберґ і поцікавився, яким чином може він винагородити
героя за його жертовність, то у відповідь почув:
- Віддайте мені оті мішки і- сиво-зеленими зернами.
16.
17.
18.
19. Помер Юрій Франц Кульчицький – герой Відня
і засновник першої в Європі мережі кав'ярень
– 19 лютого 1694 року у віці 54 роки від сухот і
був з почестями похований на центральному
кладовищі Відня біля собору Св. Стефана (це
кладовище й могила не збереглися).
20. У 1885 році на цьому будинку,
над кав'ярнею, на висоті
першого поверху, встановлено
бронзову статую козака-
галичанина Юрія Кульчицького в
повний зріст. Скульптор
зобразив Кульчицького в
турецькому одязі, що нагадує
про його славний подвиг. У лівій
руці він тримає тацю з
чашечками, а в правій – кавник.
На обличчі каварника – типові
козацькі вуса. Під ногами у нього
повергнуті турецькі воєнні
хоругви, зброя, щити і
трофейний мішок з кавою.
21. Завдяки несподіваному
наскокові українських козацьких і
лицарських полків, що були
при армії Яна Собєського ІІІ, на
турецький табір і його
погромові, Відень вдалося
врятувати від знищення і
поневолення, а з ним і всю Західну
Європу.
Ця перемога і розгром
турецької армії об’єднали
європейські сили так, що турки
вже ніколи і ніде не могли їм
успішно протистояти. Від того часу
вплив і престиж християнської
віри сильно зріс не лише в Європі,
але й на інших континентах.