Презентація до виступу президента Енергоатома Юрія Недашковського на Українському Енергетичному Форумі 2017 Інституту Адама Сміта (02.03.2017)

1. Український енергетичний форум Інституту Адама Сміта
Київ
2 березня 2017 р.
Президент Компанії Недашковський Ю.О.

2. 2
ВП ЗАЕС
ВП РАЕСВП ХАЕС
ВП ЮУАЕС
ВП «АТОМПРОЕКТІНЖИНІРІНГ»
ВП «АВАРІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ
ЦЕНТР»
ВП «АТОМКОМПЛЕКТ»
ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ»
ВП «АТОМРЕМОНТСЕРВІС»
СТРУКТУРА ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»
ДИРЕКЦИЯ
ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»
2

3. Встановлена потужність АЕС
“ДП “Енергоатом””
13 835 МВт
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000 ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ЮУАЕС
ВВЕР-
1000
ВВЕР
-1000
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000 ВВЕР-
1000
ВВЕР-
440
ВВЕР-
440
ВВЕР-
1000 ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ВВЕР-
1000
ОлГЕС
6000 МВт
302 МВт
Енергогенеруючі потужності “ДП “НАЕК “Енергоатом”
3
ТаГАЕС
11.5 МВт

4. Загальна встановлена потужність АЕС України досягла 13,8 ГВт (е), що складає 25 % від встановленої
потужності ОЕС України. При цьому частка АЕС у загальному виробництві електроенергії в ОЕС
України постійно зростає і у 2017 році перевищила 60 %.
НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» - ЄДИНА ЕКСПЛУАТУЮЧА ОРГАНІЗАЦІЯ АЕС В УКРАЇНІ
4
Основні завдання НАЕК «Енергоатом»:
1. Безпечне виробництво електроенергії
2. Підвищення безпеки АЕС
3. Будівництво нових та продовження термінів експлуатації діючих енергоблоків
4. Встановлення національної інфраструктури по поводженню з ядерним паливом та радіоактивними відходами
5. Фізичний захист ядерних установок
6. Підвищення кваліфікації персоналу
Обсяги виробництва електроенергії за видами генерації, ТВтг
0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.66
0.33
0.14
Поточний показник незапланованих
аварійних зупинень на 7000 годин
роботи реактора в критичному стані
на українських АЕС (0,14) майже в 2,4
рази нижче середнього по ВАО АЕС
МЦ і в 4,7 разів нижче світового
НАЕК «Енергоатом» – безпечна, надійна, сучасна енергетична компанія
із значним потенціалом розвитку та планами на майбутнє

5. До 2020 року НАЕК «Енергоатом» завершить виконання заходів комплексної зведеної програми
підвищення безпеки експлуатації АЕС. Буде досягнуто:
• підвищення рівня безпеки всіх енергоблоків України до рівня, відповідного міжнародним і
національним вимогам з безпеки;
• виконання існуючих зобов'язань перед міжнародними організаціями щодо реалізації заходів
з підвищення безпеки;
• заміна обладнання, важливого для безпеки, яке відпрацювало свій ресурс, на сучасне;
• впровадження постфукусімських коригуючих заходів;
• створення умов для продовження проектного терміну експлуатації енергоблока.
До 2020 року проектний термін експлуатації всіх енергоблоків АЕС НАЕК «Енергоатом» буде
продовжено (за винятком найновіших енергоблоків ХАЕС-2, РАЕС-4, проектний термін
експлуатації яких завершується у 2034 році).
У 2021 рік НАЕК «Енерготом» увійде сучасною компанією, яка експлуатує енергоблоки АЕС з
відновленим ресурсом, модернізовані за сучасними технологіями та з рівнем безпеки, що
відповідає кращим світовим стандартам.
Електрична енергія, що виробляється НАЕК «Енергоатом» є екологічно
чистою, вільною від викидів СO2 та конкурентною на внутрішньому та
зовнішньому ринках.
Рівень безпеки та надійності експлуатації АЕС НАЕК
«Енергоатом»
3

6. Українські АЕС відповідають міжнародним стандартам з безпеки
За результатами ЗАБ - критерії безпеки (ЧПАЗ, ЧПАВ) відповідають
нормам з безпеки
Відповідний рівень безпеки українських АЕС підтверджується
міжнародними експертами:
 на періодичних нарадах в МАГАТЕ щодо дотримання
положень Конвенції з ядерної безпеки;
 при проведенні постійного моніторингу міжнародними експертами в рамках
міжнародного співробітництва, в тому числі з ВАО АЕС;
 за результатами комплексної оцінки безпеки українських енергоблоків, проведеної в
рамках Спільного проекту ЕК-МАГАТЕ-Україна з оцінки безпеки українських АЕС в
2007-2010р.р.
В остані роки проведено пять партнерських перевірок ВАО АЕС рівня есплуатаційної
безпеки в НАЕК «Енергоатом»:
• ЮУАЕС - 2014;
• ХАЕС- 2015;
• ЗАЕС -2015
• Корпоративна перевірка НАЕК «Енергоатом» – 2015
• РАЕС -2016
Безпека експлуатації АЕС є найвищим приорітетом діяльності НАЕК
«Енергоатом»
66

7. Пілотний проект
«Енергетичний міст «Україна - Європейський Союз»:
- перший крок на шляху стратегічної синхронізації Української та Європейської енергосистем,
безпечне та безпроблемне плавне приближення до режиму повної синхронізації;
- можливість забезпечити експорт до країн ЄС в об’ємі потужності до 2,55 ТВт вже в
короткостроковій перспективі;
- фінансовий інструмент для добудови енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС
Хмельницька АЕС, УкраїнаПовітряна лінія 750 кВм. Жешув, Польща

8. Історічна перспектива проекту
3
 Україна та Польща володіють взаємним стратегічним енергетичним потенціалом, який може бути використаний для розвитку енергетичного
сектору України та Польщі, інтеграції і співпраці між країнами Європи. Цій потенціал – повітряна лінія довжиною майже 450 км напругою 750
кВ і потужністю до 2000 МВт, що зв'язує Хмельницьку АЄС (Україна) з підстанцією 750/400 кВ Віделка (біля міста Жешув, Польща).
 У 1979 році п'ять країн РЕВ (СРСР, Польща, Чехословаччина, НДР і Угорщина) підписали угоду про будівництво нової енергетичної лінії, з метою
забезпечення експорту електроенергії з Радянського Союзу до Польщі, Чехословаччини та Угорщини (НДР підключалася до системи для
стабілізації, але без конкретних поставок електроенергії). Лінія була введена в експлуатацію в 1985 році і зв'язала Українську РСР з Польщею.
В сьогоднішніх умовах будівництво такої лінії “з нуля” мало би коштувати до півмільярда Евро.
 Фактично експорт електричної енергії до Польщі по цієї лінії здійснювався аж до 1991 р., хоча запланований обсяг поставки у 6000 ГВт*год/рік
був виконаний тільки в 1988 р. Але у 1992 р. поставки електричної енергії були припинені, і відразу після цього вони стали технічно
нездійсненні, оскільки Польща разом з Чехословаччиною та Угорщиною від'єдналися від свого східного сусіда і синхронізували власні
електричні системи з європейською енергосистемою. С тої пори незважаючи на значні економічні вигоди для Польщі і України, які щодня
могла б приносити ця лінія, якби експлуатувалася, лінія залишається в відключеному стані і не використовується.
 Потенціал цієї лінії дозволяє експортувати частину електроенергії, що виробляється на Хмельницькій АЕС, яка експлуатує два енергоблоки
ВВЕР-1000. Фахівцями НАЕК “Енергоатом” проведено попередній огляд (за допомогою супутникових даних) всієї протяжності лінії, та
встановлено що вона не має видимих розривів чи пошкоджень. Потребується ревізія та відновлюваний ремонт само лінії та вводів цієї лінії на
ВРУ-750 кВ Хмельницької АЕС. Також потребується розчистка санітарної зони безпосередньо під лінією: ця зона дуже поросла молодими
деревами на багатьох ділянках (переважно на української території). Згідно з аналізом, для відновлення і повторного введення ПЛ 750 кВ у
роботу необхідно приблизно 18 місяців.
Підстанція Віделка 750/400 кВ Вводи лінії с Хмельницької АЕС
750 кВ на підстанцію Віделка (Польща)

9. Україна тісно пов'язана лініями електропередач з країнами-сусідами Європи
Схема міждержавних з'єднань України з країнами Європи
• З урахуванням сучасних змін в геополітичному
становищі України альтернатива повної
синхронізації України з ENTSO-E не існує.
• Очікується, що Україна зможе експортувати до
країн ENTSO-E до 15-25 ТВтГ е/е при
відсутності політичних обмежень та за умови
виконання повної синхронізації починаючи з
2025 року.
• Першим кроком на шляху повної
синхронізації з ЄС є пілотний проект
«Енергетичний міст «Україна – ЄС»
Коментарі
* Між Україною та Польщею збудована, але починаючи з 1993 року не працює
міждержавна лінія електропередачі 750 кВ Хмельницька АЕС — Жешув.
За оцінкою національних операторів енергосистем України та Польщі
технічний стан лінії є задовільним та не потребує значних фінансових та
часових витрат на відновлення її роботи.
Згідно з прогнозами і оцінками ринкових консультантів, ціна на
електроенергію в країнах ЄС на найближчі 20 років буде зростати в
середньому на 1% щорічно в діапазоні 36– 50 EUR/МВт*год.
Враховуючи поточний рівень ціни електроенергії АЕС України у 16,3
євро за 1 МВт*год, очевидна її конкурентність на ринку ЄС навіть при її
збільшені на інвестиційну складову.

10. Організація експорту електроенергії з Хмельницької АЕС (Період 2017-2019 рр.)
В зоні відповідальності НЕК “Укренерго”:
1. Відновлення працездатності та підвищення
ефективності експлуатації трьох існуючих
повітряних ліній (ПЛ) напругою 750 кВ:
 Хмельницька АЕС (Україна) –
ПС Вiделка (Жешув, Польща)
 Хмельницька АЕС (Україна) –
ПС Західноукраїнська (Україна) - в
робочому стані
 ПС Західноукраїнська (Україна) –
ПС Альбертирша (Угорщина) - в робочому
стані (завантажена на 10%)
2. Відключення частини підстанції
Західноукраїнська від української системи та її
підключення до Бурштинського острову
Попередня оцінка вартості - 8 млн євро
В зоні відповідальності НАЕК “Енергоатом”:
1). Модернізація енергоблоку №2 Хмельницької АЕС та перепідключення його до Бурштинського острову
Попередня оцінка вартості – 16 млн євро
2). Забезпечення резерву власних потреб енергоблоку №2 ХАЕС при роботі на енергосистему ENTSO-E за рахунок випереджуючого монтажу
блочного трансформатора енергоблока №3 ХАЕС
Попередня оцінка вартості - 31 млн євро
Експорт електроенергії з енергоблока №2 ХАЕС до ЄС планується розпочати у 2019 році

11. Пілотний проект - Енергетичний міст „Україна – Європейський Союз”
Схема реалізації
 Відновлення роботи існуючої ПЛ 750 кВ
Хмельницька АЕС – Жешув.
 Радіальне приєднання 2 існуючих ПЛ 750 кВ
енергосистеми України: (1) Хмельницька АЕС –
Жешув та (2) Хмельницька АЕС – ПС
Західноукраїнська – Альбертирша, до
"Бурштинського острову" - дозволяє збільшити
пропускну спроможність системи;
 Синхронізація блоку № 2 Хмельницької АЕС
(1000МВт) з розширеним «Бурштинським
островом» дозволяє збільшити генеруючу
потужність системи;
 Електростанції в розширеній системі: Блок № 2
Хмельницької АЕС (1000МВт), Бурштинська ТЕС,
Калуська ТЕС.
 Експортний потенціал “Бурштинського острову”
зростає приблизно до 1550 МВт (в перспективі
максимально до 2550 МВт);
 Експорт електроенергії в рамках проекту можливо
забезпечити починаючі з 2019 р.
МЕТА: Підвищення експортного потенціалу України за рахунок поставок електроенергії в країни
Європейського Союзу шляхом розширення "Бурштинського острова". Проект передбачає
відновлення ПЛ 750 кВ ХАЕС – Жешув, радіальне приєднання її до "Бурштинського острову", та
синхронізацію енергоблоку 2 ХАЕС з розширеним Бурштинським островом, що дозволить
збільшити українські генеруючі потужності, що синхронізовані з Європейським Союзом та
експорт електроенергії в країни ЄС до 1550 МВт (в перспективі максимально до 2550 МВт). 11

12. Переваги використання енергетичного потенціалу пілотного проекту «Енергетичний
міст «Україна – Європейський Союз»
4
Опція 1
За рахунок відновлення працездатності повітряної лінії
напругою 750 кВ «ХАЕС – Жешув» створюється «енергетичне
кільце» «Жешув – ХАЕС – Альбертирша», яке дозволяє
здійснювати транзитну передачу електричної потужності у
1300 МВт між різними регіонами Європи (від Німеччини,
Польщі через Україну до Угорщини, Румунії та країн
балканського регіону).
Опція 2
За рахунок підключення енергоблока №2 ХАЕС до
«Бурштинського острову» збільшується можливість експорту
електричної потужності з «Бурштинського острову» України
до країн Європи до 1550 МВт, з перспективою зростання до
2550 МВт.
Опція 3
Повна синхронізація ОЕС України з ENTSO-E збільшує
експортні можливості України в сторону ЄС до 4000 МВт. При
цьому очевидні переваги отримують всі країни-учасники:
Відкритий доступ до ринків електроенергії;
Взаємна безпека та резервування енергосистем;
Політичні та економічні переваги

13. Система шин 750 кВ 2-го енергоблока ХАЕС підключаеться
через лінію ХАЭС-Жешув безпосередньо до ENTSO-e
Безпека роботи АЕС та енергосистеми в цілому є
безумовним пріоритетом організації Проекту
 Техніко-економічним аналізом «Підключення
енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС до Бурштинського
енергоострову» (ПАТ КIEП) визначено 4 можливих
варіанти видачі потужності енергоблоку № 2 ХАЕС до
системи ЕNTSO-Е, кожен з яких повністю відповідає
вимогам безпеки на проектному рівні, включаючи схему
живлення власних потреб ХАЕС.
 Безпечне виділення енергоблоку №2 ХАЕС для
ізольованої від української енергосистеми роботи вже
забезпечено початковою проектною схемою видачі
потужності Хмельницької атомної станції, де енергоблок
№2 видає потужність у власну систему шин 750 кВ, яка
виділена по класу напруги від інших енергоблоків ХАЕС.
 Наявність блоків №3 та №4 ХАЕС, що будуються,
дозволяє додатково посилити безпеку забезпечення
власних потреб діючих енергоблоків в режимі
роздільної роботи, за рахунок резервного
електропостачання з блоків, що будуються, шляхом
випереджаючого введення в дію їх систем живлення.
Саме за рахунок реалізації виділення енергоблоку №2 ХАЕС на роботу в системі ENTSO-Е
проект «Енергетичний міст «Україна-Європейський Союз» забезпечує наявність джерела
резервного електропостачання безпосередньо на майданчику Хмельницької АЕС з
безпрецедентною потужністю і можливостями у вигляді незалежної енергосистеми ENTSO-Е.
Наявність такого незалежного джерела електропостачання значно підвищує безпеку як ХАЕС у
випадку втрати власного електропостачання, так i української енергосистеми або
Європейської енергосистеми в цілому у випадку «особливої» аварії в енергосистеми.

14.  Україна тісно пов’язана ЛЕП з західними країнами-сусідами, проте синхронізовано з ENTSO-E
лише лімітована потужність Бурштинського острову. Повна синхронізація вимагає політичної
волі, злагоджених зусиль проектних та енергетичних організацій України і ЄС, та значного часу.
 Проект «Енергетичний міст «Україна – Європейський союз» є пілотним проектом та першим
кроком на шляху стратегічної синхронізації енергетичної системи України з енергосистемою
ЄС. Старт експорту в об’ємі потужності 1,55 ГВт (в перспективі до 2,55 ГВт) заплановано
розпочати вже в 2019 році. Реалізація проекту повинна забезпечити безпечне та плавне
безпроблемне приближення до режиму повної синхронізації (орієнтовні терміни повної
синхронізації -2025 р.)
 Проект є повністю інвестиційним і не передбачає будь-якого додаткового навантаження на
бюджет України. Проект буде реалізовано в формі Державно – приватного партнерства
відповідно до законодавства України. Повернення інвестицій буде забезпечено за рахунок
продажу електроенергії на європейському ринку
 Проект створює механізм організації комерційного фінансування, необхідного ДП «НАЕК
«Енергоатом» для модернізації атомних енергоблоків. Передбачається, що кошти від експорту
електроенергії енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС можуть бути використані як необхідне
джерело фінансування будівництва енергоблоків № 3 та № 4 на Хмельницької АЕС за
допомогою довгострокової угоди про продаж електроенергії між інвесторами та українськими
партнерами.
14
Висновки

15. НАЕК «Енергоатом» та Всесвіт1`
Відповідно до сучасних наукових теорій, вік Всесвіту від
Великого Вибуху і до наших днів становить 13,8 млрд років.
Встановлена електрична потужність всіх українських АЕС, що
перебувають в експлуатації, становить 13,8 млрд. Вт,
або 1 Вт на кожен рік існування Всесвіту!
Дякую за увагу!