1. Тема: Тканини
План
1. Формування споживних властивостей
тканин у процесі виробництва.
2. Визначення та класифікація пряжі та
текстильних ниток.
3. Характеристика основних видів
переплетення
4. Види обробки тканин
5. Споживні властивості тканин
2. 1. Схема процесу
виробництва тканин
1. Первинна обробка
волокна
2. Очищення волокна
3. Прядіння, отримання пряжі
та ниток певним методом
3. 4. Ткацтво
(отримання тканини певним
видом переплетення)
5. Отримання суворої
тканини
6. Обробка тканин, отримання
готової тканини
4. 2. Вихідні напівфабрикати
текстильних товарів - текстильні
нитки
Текстильні нитки - гнучкі й міцні
тіла з малими поперечними
розмірами, значної довжини.
Залежно від способу отримання :
прядені і непрядені.
Прядені нитки бо пряжу отримують
з коротких волокон, з’єднаних між
собою скручуванням.
Способи прядіння: кардний, апаратний,
гребінний, мокрого і сухого прядіння тощо
залежно від природи волокон, що
перероблюється на пряжу.
5. Пряжа – це тонка нитка,
отримана в процесі прядіння
шляхом скручування або
склеювання натуральних і
хімічних волокон обмеженої
довжини
Апаратна пряжа найтовстіша і більш пухнаста,
більш нерівномірна за товщиною і міцністю.
Кардна пряжа порівняно товста і пухнаста.
Гребінна пряжа найтонша, гладка і рівномірна
за міцністю.
Лляні волокна перероблюються на пряжу
сухим або мокрим способами прядіння.
6. 3. Тканина
– це виріб, який
отримується на
ткацькому верстаті в
результаті взаємного
переплетення двох
систем ниток:
подовжніх (ниток
основи )
та поперечних (ниток
утоку)
7. Будова тканини визначається
ниток
основи
і утоку
взаємним
розташуванням
видом і
товщиною
числом ниток,
що доводиться
на одиницю
довжини тканини
видом
переплетення
в тканині
9. 4. Види обробки тканин
сувора
- Це тканина, що
знята із ткацького
верстату, має
бруднувато-сірий
або жовтуватий
колір, шорсткувату
(негладку)
поверхню
обробка
Мета обробки -
поліпшення
властивостей
тканини,
надання їй
товарного виду
10. Тканина має дві
сторони: лицьову й виворітну
Їх визначають по малюнку, блиску,
ворсу, чистоті обробки.
Лицьова сторона: гладка,
блискуча, має яскравий колір і
малюнок, менше вузликів і
ворсинок.
Виворітна сторона: шорсткувата,
матова, має блідий колір і
малюнок, більше вузликів і
ворсинок.
11. Види обробки тканин
Процеси:
вибілювання, фарбування,
друкування і завершальні
операції облагороджування
тканин (т.з. завершальна
обробка).
12. Завершальна обробка
процеси, що поліпшують зовнішній
вигляд і якість тканин, підвищують
опірність їх до різних дій при
експлуатації (прання, стирання і ін.):
апретування тканин,
висушування з одночасним ширенням
і ліквідацією перекосів по основі і
утоку,
стрижка, розгладження,
декатирування, м'якшення,
безусадкова обробка тощо.
13. 5. Споживні властивості
Важливе значення мають ті
властивості, що впливають
на:
термін служби тканин,
зовнішній вигляд,
ергономічні (гігієнічні)
безпечність
14. Властивості, від яких залежить
термін служби тканин
міцність тканини
на розрив,
видовження
стійкість до
стирання і
багаторазових
вигинів
термостійкість
стійкість до світла і
світлопогоди,
біологічна стійкість
стійкість
до кислот і
лугів
15. Стійкість тканин до
дій багаторазових
руйнівних вигинів
Найбільш
високу
стійкість
мають:
тканини з
капрону
найменшу –
з
ацетатного
шовку
Стійкість до світла і
світлопогоди
Найменш світлостійкі
тканини з натурального
шовку, з капрону,
найбільш світлостійкі –
тканини з нітрону,
вовняні тканини.
Стійкість текстильних
виробі до світла і
світлопогоди залежить
від характеру заключної
обробки, температури і
відносної вологості
повітря
17. Довжина, ширина
Довжина відрізу і ширина тканини
регламентуються НД.
У торговельних підприємствах
довжину тканини визначають
на триметровому лінійному столі,
а ширину – за допомогою
нескладних метрових лінійок.
Відрізи, довжина яких менше
зазначеної в НД, переводяться в
мірний відріз, вартість якого нижче
на 30 – 60%.
18. Зминання
здатність тканини
створювати при перегинах
незникаючі складки і
зморшки, що погіршує
зовнішній вид виробу.
Найбільше зминаються
віскозні, бавовняні,
лляні тканини.
На еластичних і
пружних тканинах такі
складки
розправляються
цілком або частково
Незминання
здатність тканин
пручатися утворенню
зморшок і складок або
відновлювати первісну
форму після перегину і
стискання – є
характеристикою,
зворотною зминанню.
Незминання залежить
від пружності волокон,
будови тканини і
характеру обробки.
19. Найменше
зминаються
чистововняні
тканини, а також
тканини,
виготовлені з
ниток інших
волокон креповим
переплетенням.
Тонкі тканини
мнуться
більше, ніж
товсті.
Найбільш високе
зминання мають
тканини
полотняного
переплетення
Для зниження
зминання
тканин
застосовують
різноманітні
суміші волокон
і спеціальні
обробки
20. Усадка
зменшення
площі тканин й
одночасне їхнє
ущільнення
Зміна розмірів тканин
(усадка), особливо
довжини, можливо
при тривалому
збереженні в процесі
лежання, під дією
світлопогоди і прання
Найбільшу усадку
дають тканини з
віскозного
волокна й інші
тканини
крепової крутки
установлені межі
усадки:
по основі – 1,5–5%,
по утоку – 1,5 –2%.
21. Вимоги стандарту Oeko-Tex-100 щодо
безпечності текстильної продукції
Категорія критеріїв А1
стосується складу виробу
наприклад, вільного лугу
– для вовни, пестицидів,
хімічних речовин, якими
обробляють натуральні
волокна задля
зберігання – для бавовни
та вовни,
сурми – для
поліефірних волокон,
цинку – для
поліуретанових
волокон тощо).
Друга категорія критеріїв (А2)
поширюється на процеси й
хімікати, у тому числі барвники
та регламентує на всіх
етапах виробництва
текстильної продукції
дозвіл на використання
визначених препаратів і
норми вмісту або міграції
шкідливих хімічних
речовин, серед яких:
умасла, віск, пом’якшувачі,
миючі засоби, важкі метали,
вільний або частково
гідролізований формальдегід,
хлорфеноли, металомісткі
комплексні барвники та
азобарвники тощо
