3. Струганням називають процес різання, за якого площина
різання збігається з оброблюваною поверхнею.
Обробку плоских поверхонь деталей майбутнього виробу
виконують спеціальними інструментами — стругами. Вони
мають різноманітну форму, залежно від роботи, яку треба
виконати. Але, незалежно від призначення, кожний струг
складається з певних частин.
Будова струга на прикладі рубанків: дерев'яна (а) чи металева
(б) колодка, сталевий різець, який має назву залізко,
і клин для закріплення залізка в колодці. Нижня частина
колодки має назву підошва, передня — носок, задня — п'ята.
Будова струга
(на прикладі
рубанків)
4. Залежно від форми
та призначення
використовують такі види
стругів:
шерхебель — для чорнового
стругання дощок і брусків;
рубанок із одинарним
залізком — для
вирівнювання поверхні
після обробки шерхебелем;
рубанок із подвійним
залізком — для чистового
стругання деталей, а також
для зачищання задирок,
завилькуватих місць і
складених виробів.
7. ШИПОВЕ З'ЄДНАННЯ
Більшість меблевих виробів мають прямокутну форму, тобто
деталі, складальні одиниці та групи з'єднуються під прямим
кутом. Найбільшого поширення у столярній справі набули
шипові з'єднання.
Елементи шипового з'єднання:
а — шип; б — гніздо; в — провушина
8.
9. Професії деревообробної промисловості
Столяр — це людина, яка виконує чистову обробку деревини,
виготовляє з неї деталі й вироби.
Тесляр — виготовляє чорнові підлоги, зводить зруби.
Приклади столярно-будівельних виробів:
різноманітні меблі: від простого табурета до складного
гарнітура;
човни і яхти;
дерев'яні деталі приладів і музичних інструментів;
спортивний інвентар;
вироби, які необхідні нам у побуті: полички, підставки,
вішалки для одягу тощо.
Вимоги до індивідуальних особливостей столяра, тесляра:
фізична витривалість;
точний окомір, чітка координація рухів рук;
просторова уява;
фантазія, художній смак;
уміння малювати, креслити.