2

1. Районний
конкурс сценаріїв та методичних розробок
виховних заходів
«Перлина натхнення»
(Урок-свято для учнів 3 класу)
Номінація:
«Художньо-естетичне виховання»
Омелянова Валентина Миколаївна-
класний керівник 3 класу
Чорноморська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
2019 р.

2. Тема:Свято у 3 класі«Хліб – усьомуголова»
Мета: поглибити знання учнів про хліб, фольклор, народнізвичаї та
обрядовість, пов'язаніз хлібом,- розвиватипам'ять, ерудицію,- виховувати
дбайливе ставлення до хліба і повагу до хліборобів.
Свято проводиться у актовому залі. У центрі сцени на столі стоїть
«дідух»-сніп пшениці, коровай на рушнику, хлібобулочні вироби на розшитих
рушникахта серветках. На плакатахслова народної мудрості:
«Хліб – усьомуголова»
« Добретам живеться, де гуртом сіється та жнеться»
«Хліб – батько, а вода– мати!»
«Як хочеш жити – сій жито»
«Хліб на столі, то й стіл – престол, бо як хліба трошки, то й стіл – дошка!»
«Кинь ячмінь в болото – вбере тебе в золото»
На рушник розшитий
Хліб кладемо з сіллю,
Щоб легкі дороги
Славили країну!
Ведучий: Добрийдень вам, люди щирі!
Ведуча: Добрийдень вам, друзі милі!
Ведучий: Сьогодніми зібралися, щоб поговоритипро те, що завжди було
турботоюі радістю людини.
Ведуча: Про те, без чого не уявити ні степової долі, ні світанку, ні рідного
дому.
Ведучий: Про те, що для кожного з нас необхідне, як сонячнесвітло чи
дихання.
Учень: Про хліб поговоримсьогодні,
Бо хліб – усьомуголова.
Від хліба все – і радість, і пісня,
І життя, і зростання, іматері посміх,
І крокидитини, і доля щаслива.
Візьму я в руки хліб духмяний,
Він незвичайний, він святий.
Ввібрав і пісню, й працю в себе,
Цей хліб рум’янийна столі.
Йому до ніг вклонитись треба,
Він – скарб найбільший на землі.
Учень А що таке на вашу думку хліб? Хліб – це наша щоденна їжа. Це
найдавніша і найпотрібніша їжа. Україну з давніх-давен називали хлібним
краєм, бо люди, що жили тут, були великими працелюбами, вміли гарно
оброблятиземлюі вирощували на ній хороші врожаї.
Для нашого народухліб був не просто стравою, цебула основаоснов життя і
найдорожчасвятиня. Хліб у кожній родині – найперший годувальник, батько,
всього головаі розпорядник.Ось прослухайтетакі прислів’я:Де є хліб і вода
– там голодунема; Коли є хліба край, то і під вербою рай; Без перебільшення

3. можна сказати: без хліба немає життя. Недарма у слів «жито» і «життя» один
корінь. А чи знаєте ви, звідки до нас прийшов хліб?
Учениця:Здається, що він був завжди, але це не так. Учені вважають, що у
далеку-далеку давнину люди споживализерна дикорослихрослин, колиїм не
щастило на полюванні. Згодом зернапочалирозмочуватиу воді,
роздрібнювати. Минуло ще багато-багато років, і люди навчилися випікати
на розжареномукамінні прісні коржі. Це і був, власне, перший хліб.
Учениця:Коли я йду роздольним полем
У світ розбудженихсвітань,
Мені до них колоссям повнодзвонним
Навкруг вклоняються густіжита.
Раніше існував такий звичай. Весною господарна ситих конях з хлібом –
сіллю під’їжджав до поля. Він піднімав хліб до сонця і казав:
Благослови, Боже, щоб родило всюди! Хто перший не почав, щоб у мене
позичав,
Землю я благословляюна багатий урожай,
Хай достатком розквітає степовий наш рідний край!
Учитель:Діти, а які прислів’я про хліб ви знаєте?
Хліб – усьомуголова.
Посієш вчасно – збереш рясно.
Багато снігу – багато хліба.
Як у травні дощ надворі, то восенихліб у коморі.
Хто про землю дбає, тому вона повертає.
Учитель:В одномуселі трапилась дуже цікава історія. Давайте подивимось
її.
(Інсценізаціяказки «Безтруда нема плода)
Біжить вовк. Побачив чоловіка.
– Я тебе з’їм.
– Не їж мене, я почастую тебе хлібом.
Почастував чоловік вовка хлібом.
– Ну й смачний, – похвалив звір, а далі й питає:
– А де ти його взяв?
– Та де взяв?Виорав…
– І все?
– Ні, потім посіяв жито…
– І вже маєш хліб?
– Та ні, почекав, поки жито зійшло, виросло, поспіло. Потім я його вижав,
змолотив, намолов борошно, замісив тісто й аж тоді спік буханців.
– Що смачнийхліб, то смачний, – сказав вовк,- Та скільки ж коло нього
походититреба!
– Твоя правда, – сказав чоловік, – Клопоту багато, але без труда нема плода.
(Звучить пісня «Сіявбатькожито», муз. І. Карабиця, сл. В. Крищенка)
Учитель: А чи знаєте ви загадки про хліб? А чи любите їх відгадувати? Тоді
послухайте!
1. Щоб город перекопати, що беруть до рук? (Лопату)

4. 2. Потім з рук в м’яку грядкувисівають що? (Зернятко)
3. Щоб зернятко ожило, треба сонце і (тепло)
4. Зуби має, а їстине просить (Борона)
5. Ходить полем з краю в край, ріже чорнийурожай (Трактор)
6. Відгадай загадочку, кину її в грядочку, нехай моя загадочкалежить до
весни (Озимина)
7. Не чоловік, не звір, а має вуса (Овес)
8. Крилами махає, а не літає (Млин)
9. Б’ють мене ціпами, ріжуть мене ножами, за те мене отак гублять, бо всі
мене люблять (Хліб)
10. У пору літню, в час осінній навесні в гарячийчас косять, жнуть вони і
сіють, орють лан у котрийчас (Хлібороби)
Вчитель:Ємир на землі буде й хліб на столі
Учениця МИР НА ЗЕМЛІ
Учень
Золотіслова забувать немає права,
Хліб – усьомуголова в полі, в домі, у державі.
Честь і слава хліборобам, що живуть в моїм селі!
Хлібороби хліб нам роблять, знайте ви про це усі!
В пору літню, в час осінній, навесні – в гарячийчас
Хлібороб в широкім полі нам вирощує врожай,
Пшениці шумлять на волі, де початокїм, де край?
А їсте ви паляницю, калачі смачні їсте,
Не забудьте уклонитись хліборобовіза те!
Учитель: Притча про хліб
Якось одинчоловік знайшов велику грудку золота. У своєму господарстві
він, звичайно, не міг його застосуватиі вирішив продати, але боявся
продешевити. І пішов чоловік до мудреця з проханням допомогтивизначити
вартість золота. І сказав йому мудрець:
– Ти що-небудь їв сьогодні?
– Нічого не їв.
– А вчора?
– І вчоране їв.
– А позавчора?
– Позавчораїв.
– От коли поголодуєштри доби, своє золото віддасиза шматок хліба.
Уміймо цінувати не примарне, а справжнє наше багатство – хліб. Кожного
разу, беручив руки запашну скибку хліба, згадуємо його творців. Шануймо
їхню працю!
Учень
Як хлібдо столу прийшов
Як смачно пахне свіжий хліб!
Люблю його я їсти на обід.
Та це не просто собіхліб –
У ньому труд людськиххлопіт!

5. Його ще вранці мама замісила,
До того був він борошном собі,
Яке з зернана млині збили,
Яке на ниві колосилось,
Його до поки не скосили,
А ще раніше в землю посадили
Оте простезерно.
Яке, щоб їв я хліб сьогодні
Таке важке буття пройшло!
Учениця
У полі
У полі спить зоря під колоском
І сонно дума думу колоскову.
І соннатиша сонним язиком
Шепоче саду сиву колискову.
Не кидайсь хлібом, він святий! , –
В суворостіласкавій,
Бувало, каже дід старий
Малечі кучерявій.
Не кидайсь хлібом, то ж бо гріх, –
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючисміх,
Бувало, каже мати.
Бо красен труд, хоч рясенпіт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людськийсвіт
І людськіріднить мови.
Хто сіє зерно золоте
В землі палку невтому,
Тойсам пшеницею зросте
На полі вселюдському.
УЧИТЕЛЬ:Які чудові обрядиізвичаї приносить до нас наша українська
земля, люди праці, їх любов до рідного краю. Я розповім вам про деякі з
них. З останніх колосків заплітали вінок і одягалийого на найкрасивішу
дівчину. З піснями женці йшли в село і співали:
А ми своємупану
Та й зробилиславу:
Житечко пожали,
В снопипов’язали,
У копи поклали.
Учениця
Господар зустрічав женців біля воріт хати з хлібом-сіллю. Він запрошував
всіх до столу, частував. Дівчину у віночку садили на покуті. Цікаво, що
віночок із колосків зберігали на покуті під образамидо наступного врожаю.

6. А через рік зерна, які були в віночку, сіяли на новомулані. В день Спаса
віночок із колосків освячувалив церкві поруч з хлібом.
А ось час підійти і до хліба на столі. Але до нього ми так звикли, що давно
перестали замислюватись:а чи він завжди існував? Старовинналегенда
сповідає, що у стародавньомуЄгиптіодинраз раб забувся витопити піч, а
другий, не помітивши цього, сунув у неї тісто. Звичайно, хліб залишився
сирим. Однак тісто виглядало дивно: вкрите якимись пухирцями, воно мало
ще й незвичайний запах.
Ведуча: Запали в печі й знов поставили туди тісто. І яка ж була радість, коли
хліб вийшов пухнастий і смачний. Так уперше були використанідріжджі.
Хліб в українців, народу з давніми землеробськимитрадиціями, був і є одним
із найцінніших харчів. Ще у далекому минулому з ним їли густі й рідкі
страви на сніданок, обід і вечерю, фрукти й кавуни чи молоко на підвечірок.
Казали:
Без хліба суха бесіда;
Рибка без хліба – бридка;
Хліб та вода – козацька їда.
Учень: Вірили, що хліб на рушнику має магічну силу дарувати благополуччя,
щасливе майбутнє. А спробуйбуло покласти хліб на столі сподом догори –
батьки за це карали. Навіть різати ножем хлібину годилося тільки «до себе»,
а не від себе, щоб тим самим не применшувати його значення. Коровайниці,
посадившиу піч весільний коровай, обмиваливід тіста й борошнаруки над
хлібною діжею, самі умивалися й умивали всіх присутніх на обряді,
цілувалися й носили на руках діжу, величаючи її та піч.
А піч наша на сохах,
А діжу носять на руках.
Воду урочисто виливали під родючедерево, вірячи, що це принесе молодій
парі щастя, кохання, довголіття шлюбного союзу.
А ми руки мили
І під вишню лили,
Щоб дітки милувались
Учениця
Ріднеполе
Добрийранок, рідне поле!
Любе поле, добрийдень!
Не наслухаюсь ніколи
Гомінких твоїх пісень.
Житнє поле… Чисті звуки
Линуть в небо голубе,
Хліборобськідобріруки
Знов озвучилитебе!
Як хлібдо столу прийшов
Як смачно пахне свіжий хліб!
Люблю його я їсти на обід.
Та це не просто собіхліб –

7. У ньому труд людськиххлопіт!
Його ще вранці мама замісила,
До того був він борошном собі,
Яке з зернана млині збили,
Яке на ниві колосилось,
Його до поки не скосили,
А ще раніше в землю посадили
Оте простезерно.
Яке, щоб їв я хліб сьогодні
Таке важке буття пройшло!
Учениця
У полі
У полі спить зоря під колоском
І сонно дума думу колоскову.
І соннатиша сонним язиком
Шепоче саду сиву колискову.
Не кидайсь хлібом, він святий! , –
В суворостіласкавій,
Бувало, каже дід старий
Малечі кучерявій.
Не кидайсь хлібом, то ж бо гріх, –
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючисміх,
Бувало, каже мати.
Бо красен труд, хоч рясенпіт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людськийсвіт
І людськіріднить мови.
Хто сіє зерно золоте
В землі палку невтому,
Тойсам пшеницею зросте
На полі вселюдському.
Ведучий: І головнепам’ятайте: Хліб – наше багатство. Бережіть і шануйте
його!
Використана література
1. КонверстР. Жнива скорботи, Київ, 1993р.;
2. Маркова Н.І.Від колоска до духмяного короваю.// Виховна роботав школі -
№9(118) – 2014;
3. Мельничук Н. Звідки прийшов хліб.// Початкова школа - №10 – 2014;
4. Олеш В.Б. Свято хліба (сценарій свята) Сценарії свят та забав у дитячому
садку. – Харків:МОСТ – Торнадо, 2001;
5. Федорченко Т.А. Нові сценарії улюблених свят. 1-4 класи. – Х.:Вид. група
«Основа», 2010;