Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.
НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ
ТА НЕБЕЗПЕЧНІ ХВОРОБИ КАРТОПЛІ
(фітофтороз та альтернаріоз)
Акулов О.Ю.,
Харківський національний
універ...
Impact Factor 0.951
ВИРОБНИЦТВО КАРТОПЛІ У СВІТІ
СПОЖИВАННЯ КАРТОПЛІ У СВІТІ
вразлива рослина
джерела інфекції
(патоген)
сприятливі умови
болезнь
нет
болезни
нет
болезни
нет
болезни
нет
болезни
нет
б...
СЕРЕД НЕБЕЗПЕЧНИХ
ЗБУДНИКІВ ХВОРОБ ПАСЛЬОНОВИХ
Справжні гриби Несправжні гриби
Phytophthora infestans
(картопля, томат)
Ph...
ФІТОПАТОГЕННІ ГРИБИ
СПРАВЖНІ НЕСПРАВЖНІ
- справжня борошниста роса
- фузаріоз
- альтернаріоз
- фомоз
- біла та сіра гнилі
...
СПРАВЖНІ ГРИБИ НЕСПРАВЖНІ ГРИБИ
споріднені тваринам споріднені різноджгутиковим
водоростям
в клітинних стінках є
хітин / х...
Фітофтороз або пізня гниль картоплі та томату (Late blight) –
збудник – несправжній гриб Phytophthora infestans
фітофтороз...
Фітофтороз був причиною голодомору в Ірландії у 1845-46 рр.
Карл Маркс (1818-1883)
біля 1 млн. людей
померло з голоду
біля...
в Андах близький вид Phytophthora andina (Болівія, Еквадор, Перу)
US-1, PO-1
Перші хвилі міграції фітофтори
до 1970-х гг.
US-6, 7, 8…
Третя хвиля
міграції фітофтори
Зараз ізоляти типу А2
трапляються в Европі
з частотою 0-20%
диплофазний життєвий цикл
А1 + А2
Збудник фітофторозу пасльонових
Phytophthora infestans
торсіонні гігроскопічні
рухи конідієнсця
прорастання гіфою
прораста...
Важливий етап інфікування бульб – їх контакт
з інфікованим бадиллям під час збирання врожаю
Зооспорангії зберігаються у грунті
від 15 до 80 діб
Для інтенсивного інфікування листя рослин фітофторозом бажана
наявність наявність крапельної вологи до 6 годин
За температ...
Ооспори утворюються в діапазоні температур (5-) 10-15 (-25) град. С
через 6-7 діб після інфікування
Кількістьооспорна
квад...
БІОТРОФНИЙ ПАРАЗИТ НЕКРОТРОФНИЙ ПАРАЗИТ
Blumeria graminis Sclerotinia sclerotiorum Phytophthora
infestans
MilvaBurbank
Y. Gold
Shepody
Гаусторія продукує avr-білки,
що запускають реакцію надчутливості
RXLR-ефектори пероноспоромікотових, як фактори вірулентності,
що забезпечують чутливість рослин
modified from Schornack et...
біотрофний ізолят
гемібіотрофний ізолят
стійкість до діметоморфу полігенна
та адитивна (одна мутація резистентості
виникає з частотою 6,3 х 10 ˉ , друга-третя
– з...
Закономірності резистентності фітофтори до деяких препаратів
Phytophthora capsici Leonian (Мексика, 1922)
споры бесполого размножения:
конидии (зооспорангии), которые
способны прораст...
Особенности развития Phytophthora capsici на огурце
Альтернаріози картоплі та томату
Brown spot та Black pit
Alternaria alternata (Fries.) Keissler
= Alternaria tenuis Ness.
...
Колонізація рослин томата грибом Alternaria solani
- пряме проникнення
- ураження через рани
Особливості колонізації
бульб картоплі
Головне джерело зберігання інфекції – спори,
що сформувалися на рослинних рештках
Після мінералізації рослинних рештків сп...
Засоби боротьби:
Здоровий посівний (посадочний) матеріал
Сівозміна
Просторова ізоляція полів з пасльоновими
Запобігання зо...
Ингибиторы дыхания типа QoI (стробилурины) –
резистентность в большинстве штатов США
Боскалид, азоксистробин и дифеконазол...
НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ
ТА НЕБЕЗПЕЧНІ ХВОРОБИ КАРТОПЛІ
(бактеріози та мікози бульб)
Акулов О.Ю.,
Харківський національний
універ...
ПАРШІ КАРТОПЛІ
Звичайна
актинобактерії
Порошиста
плазмодіофоровий
слизовик
Срібляста
асковий гриб
Чорна
базидієвий гриб
Бу...
Добре переносять висушування
Звичайна парша картоплі (Common scab)
Збудники актинобактерії (актиноміцети):
 Streptomyces ...
Окрім картоплі звичайна парша
уражує численні коренеплодні культури
Коренева система
Бульби
Столони
Що уражує звичайна
парша?
Стеблі в ґрунті
фітотоксин
Thaxtomin A
(нітрифікований циклічний
дипептид, є природним гербіцидом)
Токсин блокує синтез
целюлози в рослинах
Життєвий цикл
Стандартні методи контролю:
- зниження pH ґрунту
- достатній полив в фазу ініціації
та зростання молодих бульб
- сівозміна...
Метод контролю Ефективність
Іригація в період
формування бульб
не має 100% ефективності, не є самодостатнім
Зниження pH ни...
На розвиток хвороби впливає мікробіологічна активність ґрунтів
та видовий склад мікроорганізмів ґрунту
Disease-suppressive
soils
Збудник гриб Spongospora subterranea (Wallr.) Lagerh. f. sp. subterranea Tomlinson
кореневі гали (2-10 мм)
Викликає дві хв...
Під час зберігання хвороба не поширюється від
бульби до бульби, але виразки можуть ставати
більш розвиненими
Основне джере...
Порошиста парша – переносник
(вектор) Potato Mop Top вірусу –
вірусу метільчастої верхівки (PMTV)
Батьківщина хвороби – Південна Африка
Паразит – високоспеціалізований облігатний біотроф
Спори зберігають життєздатність
в грунті до 10 років
Під впливом специфічних виділень
кореневої системи господаря за наявн...
Життєвий цикл
Методи боротьби:
- стійкі сорти,
- здоровий посадочний матеріал
- довгі сівозміни (7-10 років)
- запобігання надмірного зр...
перші комерційні
протруйники були
на основі ртуті
менш токсичний аналог
флусульфамід
дуже широко
застосовувався флуазинам
...
Срібляста парша (Silver scurf)
Хвороба посилюється під час зберігання
Зменшується лежкість бульб через зневоднення
Уражені...
конідієносці з конідіями
Життєвий цикл збудника сріблястої парші
Основне джерело інфекції – уражені бульби
Роль ґрунтової ...
Заражується перидерма бульб, але не стебла, столони та коріння
Перші симптоми хвороби – через 3-5 тижнів після інфікування...
Протруйники:
З 1968 р. широко застосовувався тіабендазол,
але згодом виникла резистентність збудника
Поширена суміш пенцик...
Плямистість шкірки або бугорчаста парша (Skin spot)
збудник гриб Polyscytalum pustulans (Owen et Wakef.) Ellis
Уражує буль...
На уражених бульбах під шкірочкою утворюються дрібні світло-коричневі плями,
які нагадують ранні етапи розвитку порошистої...
Шкодочинність хвороби зростає на важких грунтах в прохолодні, вологі
сезони, особливо при збиранні у вологих умовах
За ная...
БАКТЕРІОЗИ КАРТОПЛІ
Bacterial wilt = brown rot
Ralstonia solanacearum (Smith) Yabuuchi et al.
= Pseudomonas solanacearum (...
Erwinia
(рід фітопатогенних бактерій, описаний у 1917 р.,
викликає м'які гнилі)
Erwinia carotovora subsp. carotovora – Dic...
Dickeya chrysanthemi
(= Dickeya dadantii, 2005)
Pectobacterium atrosepticum
основний господар – картопля уражує дуже різно...
Польові симптоми:
- раннє зараження – непроростання бульб або ослаблені рослини з блідо-зеленим
до жовтого листям, верхні ...
Хвороба поширюється і зберігається переважно з
інфікованими бульбами, але також може бути на
рослинних рештках, у ґрунті, ...
Pectobacterium atrosepticum
бактерія здатна зберігатися на тілі
певних шкідників та поширюється ними ж
«бактеріальна чорна...
Життєвий цикл Pectobacterium atrosepticum
Контроль хвороби:
- не саджати уражені бульби
- дотримуватися сівозміни
- контроль розвитку шкідників
- контроль іригації ...
Водяниста раньова гниль (Watery wound rot)
збудники Pythium spp., зокрема Pythium ultimum
Хвороба дуже поширена,
але не ча...
БАКТЕРІЇ, ЩО КОЛОНІЗУЮТЬ СУДИННЕ КІЛЬЦЕ
Бактериальные в’янення
та бура гниль картоплі
збудник Ralstonia solanacearum збудн...
Бактериальные в’янення та бура гниль (Bacterial wilt and Brown rot)
(збудник Ralstonia solanacearum)
найбільш уражувані – ...
ТОП 10 НАЙВАЖЛИВІШИХ БАКТЕРІОЗІВ РОСЛИН
розвиток хвороби на картоплі
розвиток хвороби на томаті
Для картоплі основне джерело інфекції Ralstonia solanacearum
– уражені бульби, для решти рослин здебільшого ґрунт
(паразит...
Один з найшвидших способів поставити діагноз захворювання полягає в тому, щоб
опустити у воду свіжозрізаний шматочок стебл...
Збудник грам-позитивна, безджгутикова бактерія
Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus
Бактеріальна кільцева гниль ка...
Польові ознаки: судинне в'янення, як правило, в кінці сезону
(скручування нижніх листків; області між жилок листа хлоротич...
Найбільш виразним є ураження бульб:
дуже схоже на буру гниль (Ralstonia solanacearum), але початкове знебарвлення
судинног...
Основне джерело інфекції –
безсимптомно або латентно
інфіковані бульби (деякі сорти
можуть бути ураженими, але на
мати озн...
Методи контролю хвороби:
1. використання виключно сертифікованих насіннєвих бульб, ще не містять
збудника кільцевої гнилі
...
РИЗОКТОНІОЗ ТА СХОЖІ ХВОРОБИ
Ризоктоніоз
Rhizoctonia solani
Південна гниль
Athelia (Sclerotium) rolfsii
Фіолетова гниль
He...
Ризоктоніоз або чорна парша
(Rhizoctonia canker and Black scurf)
збудник гриб Rhizoctonia solani Kühn
статева форма - Than...
Rhizoctonia solani – неспеціалізований паразит, що уражує різноманітні
культурні та дикі рослини (картопля, соя, буряк, зл...
Rhizoctonia – базидієвий гриб, що колонізує рослини у вигляді стерильного бурого
септованого міцелію. Конідії не утворюють...
Інфекція поширюється з ураженими бульбами картоплі (зазвичай масово та
рівномірно) та рослинними рештками, що розтягуються...
Контроль хвороби:
- використання здорового матеріалу для посадки
- сівозміна (оптимально з використанням багаторічних бобо...
Фіолетова коренева гниль (Violet root rot)
Збудник – базидієвий гриб Helicobasidium purpureum
Уражуються соковиті підземні...
«СУХІ ГНИЛІ» КАРТОПЛІ
Фузаріоз
види роду Fusarium
Фомоз (гангрена)
Phoma solanicola f. foveata
Phoma exigua Desm. var. exi...
Фомоз або ганргена (Gangrene)
Збудники гриби:
Phoma solanicola f. foveata (Foister) Malcolmson
= P. exigua var. foveata (F...
Діагностика:
Перші симптоми гангрени – маленькі круглі темно-сірі або буруваті западини
Коли вони розростаються, стають сх...
Контроль хвороби:
- мінімізація травмування бульб під час збирання врожаю
- своєчасне збирання врожаю, бажано в сухому ста...
ФУЗАРІОЗИ КАРТОПЛІ
Суха гниль – Fusarium dry rot
F. sambucinum
F. solani (Mart.) Sacc. var. coeruleum (Lib. ex Sacc.) C. B...
Фузаріозна або суха гниль (Dry rot)
Один з найпоширеніших мікозів бульб картоплі, що викликається Fusarium spp.
особливо в...
F. solani var. coeruleum (найбільш поширений серед сухих гнилей) – синюватий
відтінок і нечіткі краї зони ураження на зріз...
Резинова гниль (Rubbery rot)
основний збудник – напівсапротрофний
гриб Geotrichum candidum Link
Більше уражуються бульби
р...
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×

2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі

341 views

Published on

Презентація до курсу "Загальна та сільськогосподарська фітопатологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

2_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби картоплі

  1. 1. НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ТА НЕБЕЗПЕЧНІ ХВОРОБИ КАРТОПЛІ (фітофтороз та альтернаріоз) Акулов О.Ю., Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
  2. 2. Impact Factor 0.951 ВИРОБНИЦТВО КАРТОПЛІ У СВІТІ
  3. 3. СПОЖИВАННЯ КАРТОПЛІ У СВІТІ
  4. 4. вразлива рослина джерела інфекції (патоген) сприятливі умови болезнь нет болезни нет болезни нет болезни нет болезни нет болезни нет болезни ТРИКУТНИК ХВОРОБИ
  5. 5. СЕРЕД НЕБЕЗПЕЧНИХ ЗБУДНИКІВ ХВОРОБ ПАСЛЬОНОВИХ Справжні гриби Несправжні гриби Phytophthora infestans (картопля, томат) Phytophthora capsici (перець, баклажан, томат) Phytophthora tropicalis, Phytophthora andina … Alternaria solani (картопля, томат, перець…) Alternaria tomatophila (томат) Alternaria alternata (не спеціалізований) АЛЬТЕРНАРІОЗ ФІТОФТОРОЗ
  6. 6. ФІТОПАТОГЕННІ ГРИБИ СПРАВЖНІ НЕСПРАВЖНІ - справжня борошниста роса - фузаріоз - альтернаріоз - фомоз - біла та сіра гнилі - сажка, - іржа … - фітофтороз - несправжня борошниста роса (пероноспороз, мільдью) - пітіоз фітофтороз томатівальтернаріоз картоплі
  7. 7. СПРАВЖНІ ГРИБИ НЕСПРАВЖНІ ГРИБИ споріднені тваринам споріднені різноджгутиковим водоростям в клітинних стінках є хітин / хітозан в клітинних стінках є целюлоза зазвичай утворюють пігменти (меланін, каротиноїди) зазвичай непігментовані вторинні метаболіти, зокрема токсини, утворюються часто вторинні метаболіти, зокрема токсини, не є характерними запасають глікоген та трегалозу запасають міколамінарин та поліфосфати утворюють сечовину не утворюють сечовину АА путь синтезі лізину … ДАП путь синтезу лізину … Складно підібрати фунгіцид за однаково високою ефективністю по відношенню до справжніх та несправжніх грибів водночас
  8. 8. Фітофтороз або пізня гниль картоплі та томату (Late blight) – збудник – несправжній гриб Phytophthora infestans фітофтороз томату фітофтороз картоплі Основний субстрат – картопля та томати (Пасльонові), але інколи гриб трапляється на рослинах інших родин Світові втрати врожаю картоплі сягають 7 млрд. доларів США на рік
  9. 9. Фітофтороз був причиною голодомору в Ірландії у 1845-46 рр. Карл Маркс (1818-1883) біля 1 млн. людей померло з голоду біля 1,5 млн. людей емігрувало в США Фітофтора – «гриб ірландського голоду» Описаний як Gangraena tuberum solani, Martius (1842)
  10. 10. в Андах близький вид Phytophthora andina (Болівія, Еквадор, Перу) US-1, PO-1 Перші хвилі міграції фітофтори
  11. 11. до 1970-х гг. US-6, 7, 8… Третя хвиля міграції фітофтори Зараз ізоляти типу А2 трапляються в Европі з частотою 0-20%
  12. 12. диплофазний життєвий цикл А1 + А2
  13. 13. Збудник фітофторозу пасльонових Phytophthora infestans торсіонні гігроскопічні рухи конідієнсця прорастання гіфою прорастання зооспорами
  14. 14. Важливий етап інфікування бульб – їх контакт з інфікованим бадиллям під час збирання врожаю
  15. 15. Зооспорангії зберігаються у грунті від 15 до 80 діб
  16. 16. Для інтенсивного інфікування листя рослин фітофторозом бажана наявність наявність крапельної вологи до 6 годин За температури 25 град. С вірулентність різко знижується, а при 28 град. С втрачається зовсім
  17. 17. Ооспори утворюються в діапазоні температур (5-) 10-15 (-25) град. С через 6-7 діб після інфікування Кількістьооспорна квадратнийсантиметр 15 град. С 10 град. С Утворення ооспор більшою мірою залежить від співвідношення статей в популяції, аніж кількості опадів або генетичних особливостей сорту рослини Ооспори здатні виживати при температурах от -80 град. С (2 доби) до +35 град. С, але за температури +40 град. С швидко втрачають життєздатність Ооспори здатні зберігатися в полі від 2 до 10 (15) років
  18. 18. БІОТРОФНИЙ ПАРАЗИТ НЕКРОТРОФНИЙ ПАРАЗИТ Blumeria graminis Sclerotinia sclerotiorum Phytophthora infestans
  19. 19. MilvaBurbank Y. Gold Shepody
  20. 20. Гаусторія продукує avr-білки, що запускають реакцію надчутливості
  21. 21. RXLR-ефектори пероноспоромікотових, як фактори вірулентності, що забезпечують чутливість рослин modified from Schornack et al., 2009 клітина рослини гаусторія фітофтори екстра- гаусторіальний матрикс for secretion into extrahaustorial space for targeting into plant cell for host-manipulating effector function signal peptide RXLR motif effector domain N C
  22. 22. біотрофний ізолят гемібіотрофний ізолят
  23. 23. стійкість до діметоморфу полігенна та адитивна (одна мутація резистентості виникає з частотою 6,3 х 10 ˉ , друга-третя – з меншою вірогідністю) При середній ураженості картопляного поля На одному гектарі щоденно формується 8 х 10 спор приблизно 1000 мутацій на добу стійкість до металаксилу та мефеноксаму виникає частіше (6,9х10ˉ ), але часто супроводжується зниженням агресивності та здатності виживати у бульбах (особливо А1) контактні (предінфекц.) препарати: манкоцеб, флуазінам, хлороталоніл (водночас впливають на різні мішені в клітинах гриба, тому резистентність виникає довше) 7 6 за наявністю форм А1 + А2 резистентність виникає дуже швидко і зберігається довше! 12
  24. 24. Закономірності резистентності фітофтори до деяких препаратів
  25. 25. Phytophthora capsici Leonian (Мексика, 1922) споры бесполого размножения: конидии (зооспорангии), которые способны прорастать зооспорами структуры полового размножения: ооспоры два типа спаривания: А1 + А2
  26. 26. Особенности развития Phytophthora capsici на огурце
  27. 27. Альтернаріози картоплі та томату Brown spot та Black pit Alternaria alternata (Fries.) Keissler = Alternaria tenuis Ness. Early blight Alternaria solani (E. et M.) Jones et Grout + Alternaria tomatophila E.G. Simmons 11 токсинів: альтернарієва кислота, соланопірони А, В, С та ін.
  28. 28. Колонізація рослин томата грибом Alternaria solani - пряме проникнення - ураження через рани
  29. 29. Особливості колонізації бульб картоплі
  30. 30. Головне джерело зберігання інфекції – спори, що сформувалися на рослинних рештках Після мінералізації рослинних рештків спори потрапляють в ґрунт, де поступово знищуються мікроорганізмами ґрунту. За 3 роки вмирає переважна більшість, а за 5 – усі спори альтернарії Для розвитку гриба потрібна температура – (8-) 24-29 (-32) град. С на тлі наявності крапельної вологи (від 6 годин) Інтенсивне поширення спор спостерігається під час злив, а також при застосуванні зовнішньої іригації Стійкість до хвороби успадковується полігенно, тому високостійких сортів до цієї хвороби не існує. Інколи використовують міжвидові гібриди (наприклад, Solanum lycopersicum × S. arcanum) Фунгіциди в дощові роки часто не спрацьовують Важливе джерело спор для поновлення інфекції – приватні присадибні ділянки та городи
  31. 31. Засоби боротьби: Здоровий посівний (посадочний) матеріал Сівозміна Просторова ізоляція полів з пасльоновими Запобігання зовнішнього поливу рослин Використання ефективних фунгіцидів
  32. 32. Ингибиторы дыхания типа QoI (стробилурины) – резистентность в большинстве штатов США Боскалид, азоксистробин и дифеконазол – наиболее эффективные фунгициды, но боскалид эффективен лишь при ранней обработке растений, а к стробилуринам часто возникает резистентность
  33. 33. НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ТА НЕБЕЗПЕЧНІ ХВОРОБИ КАРТОПЛІ (бактеріози та мікози бульб) Акулов О.Ю., Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
  34. 34. ПАРШІ КАРТОПЛІ Звичайна актинобактерії Порошиста плазмодіофоровий слизовик Срібляста асковий гриб Чорна базидієвий гриб Бугорчаста асковий гриб
  35. 35. Добре переносять висушування Звичайна парша картоплі (Common scab) Збудники актинобактерії (актиноміцети):  Streptomyces scabiei Lambert and Loria  Streptomyces acidiscabies Lambert and Loria  Streptomyces turgidiscabies Miyajima et al. Основна ознака: сухі шкірочки (струп'я), що покривають поверхню бульби, розтріскування
  36. 36. Окрім картоплі звичайна парша уражує численні коренеплодні культури
  37. 37. Коренева система Бульби Столони Що уражує звичайна парша? Стеблі в ґрунті
  38. 38. фітотоксин Thaxtomin A (нітрифікований циклічний дипептид, є природним гербіцидом) Токсин блокує синтез целюлози в рослинах
  39. 39. Життєвий цикл
  40. 40. Стандартні методи контролю: - зниження pH ґрунту - достатній полив в фазу ініціації та зростання молодих бульб - сівозміна Критичний фактор розвитку хвороби – сухість ґрунту в період ініціації бульб та на перших етапах їх розвитку (особливо перші 4 тижні) Хвороба майже не розвивається в період зберігання, але впливає на лежкість і може слугувати «воротами» для інших інфекцій
  41. 41. Метод контролю Ефективність Іригація в період формування бульб не має 100% ефективності, не є самодостатнім Зниження pH нижче 5,2 обмеження у вирощуванні інших культур в сівозміні, не є самодостатнім Сівозміна не має 100% ефективності, бо Streptomyces spp. окрім картоплі уражують інші рослини і здатні зберігатися в ґрунті Сідерати допомагають у разі коли культура-сідерат не уражується паршею Біопрепарати працюють лише в контрольованих умовах (температура, вологість, вміст органіки); швидко втрачають життєздатність Здоровий посадочний матеріал недостатній, бо інфекція може зберігатися в ґрунті Хімічна фумігація ґрунту дорого, велика шкода навколишньому середовищу (в т.ч. ґрунтам); тримає хворобу лише один сезон Фунгіцидні протруйники нестабільний результат Сірковмісні добрива не контролюють хворобу, але знижують її розвиток Стійки сорти достатньо надійний метод
  42. 42. На розвиток хвороби впливає мікробіологічна активність ґрунтів та видовий склад мікроорганізмів ґрунту
  43. 43. Disease-suppressive soils
  44. 44. Збудник гриб Spongospora subterranea (Wallr.) Lagerh. f. sp. subterranea Tomlinson кореневі гали (2-10 мм) Викликає дві хвороби картоплі: - парша у вигляді пустул на бульбах - гали на коренях Порошиста парша картоплі (Powdery scab, Sss) порошисті пустули Порошиста маса «спор» (споросорусів) дуже стійка до несприятливих умов середовища, в тому числі протруйників
  45. 45. Під час зберігання хвороба не поширюється від бульби до бульби, але виразки можуть ставати більш розвиненими Основне джерело інфекції – спори в грунті Сприятливі умови: прохолода (12-18 град С), важкі вологі ґрунти, кислий грунт (4,7-5,4) – для звичайної парші навпаки
  46. 46. Порошиста парша – переносник (вектор) Potato Mop Top вірусу – вірусу метільчастої верхівки (PMTV)
  47. 47. Батьківщина хвороби – Південна Африка Паразит – високоспеціалізований облігатний біотроф
  48. 48. Спори зберігають життєздатність в грунті до 10 років Під впливом специфічних виділень кореневої системи господаря за наявності крапельної вологи проростають зооспорами і інфікують кореневі волоски, або бульби (переважно через чечевички або рани)
  49. 49. Життєвий цикл
  50. 50. Методи боротьби: - стійкі сорти, - здоровий посадочний матеріал - довгі сівозміни (7-10 років) - запобігання надмірного зрошення - підбір полів з гарною структурою ґрунту (не використання важких ґрунтів, дренаж) - протруєння бульб (жоден препарат не має 100% ефективності)
  51. 51. перші комерційні протруйники були на основі ртуті менш токсичний аналог флусульфамід дуже широко застосовувався флуазинам (але препарат мав високу фітотоксичність та не мав 100% ефективності)
  52. 52. Срібляста парша (Silver scurf) Хвороба посилюється під час зберігання Зменшується лежкість бульб через зневоднення Уражені бульби легко заселюються іншими патогенами Зменшується здатність очків картоплі проростати збудник Helminthosporium solani Durieu et Mont. металеве (сріблясте) знебарвлення перидерми на бульбах картоплі
  53. 53. конідієносці з конідіями Життєвий цикл збудника сріблястої парші Основне джерело інфекції – уражені бульби Роль ґрунтової інфекції є незначною Спори можуть зберігатися в сховищах і колонізувати бульби на наступний рік Основний метод контролю – знезараження бульб перезараження молодих бульб від «материнської» уражені бульби спори в ґрунті
  54. 54. Заражується перидерма бульб, але не стебла, столони та коріння Перші симптоми хвороби – через 3-5 тижнів після інфікування, переважно на апексі. Найбільш помітні на сортах з червоною шкіркою (через знебарвлення) Немиті бульби, уражені сріблястою паршею мають закопчений вигляд, обумовлений розвитком спор. Оптимальні умови спороношення – відносна вологість > 90 % і температура > 4 ° C Конідії легко поширюються через вентиляційну систему Срібляста парша частіше трапляється, коли бульби перележали в грунті при високій температурі та вологості, а також у разі формування конденсату при зберіганні Симптоми хвороби можуть бути сплутані з чорною плямистістю (антракнозом), але досить часто обидві хвороби розвиваються одночасно
  55. 55. Протруйники: З 1968 р. широко застосовувався тіабендазол, але згодом виникла резистентність збудника Поширена суміш пенцикурону та толілфлуаніду Прохлораз добре контролює рост міцелію паразита, але бажано у суміші з толхлофос-метилом на 1 кг картоплі: 0,025 г флудіоксонілу та 0,285 г манкоцебу Ураженість – 3,8 %, розвиток хвороби – 0,2 %; у контролі 15,8 % та 1,1 %, відповідно
  56. 56. Плямистість шкірки або бугорчаста парша (Skin spot) збудник гриб Polyscytalum pustulans (Owen et Wakef.) Ellis Уражує бульби, корені, столони та нижню частину стебла картоплі в регіонах з помірним кліматом Через непривабливий вигляд зменшується ринкова вартість бульб
  57. 57. На уражених бульбах під шкірочкою утворюються дрібні світло-коричневі плями, які нагадують ранні етапи розвитку порошистої парші. Згодом плями стають опуклими, їх розмір збільшується до 2 мм, а забарвлення темнішає. На останніх етапах розвитку утворюються трохи заглиблені ямки з піднятим центром. Окремі плями можуть зливатися. На стеблах плями можуть зливатися і під ними розвиваються глибокі поздовжні тріщини, а самі стебла стають ламкими Від моменту зараження хвороба розвивається повільно, протягом 2 місяців У вологому середовищі при кімнатній температурі протягом 3-х діб поверх плям може розвинутися білий пухнастий спороутворюючий міцелій
  58. 58. Шкодочинність хвороби зростає на важких грунтах в прохолодні, вологі сезони, особливо при збиранні у вологих умовах За наявності вологи хвороба може поширюватися спорами під час зберігання або реалізації Раннє застосування препаратів, що пригнічують утворення паростків, припиненяє природне затвердіння шкірки сприяє зараженню бульб Інфекція зберігається на уражених бульбах, рослинних рештках та в ґрунті (до 4 років) Контроль хвороби передбачає використання здорового матеріалу під час посадки, сівозміну, вирощування менш уражуваних сортів, дезинфекцію сховищ, зберігання бульб в сухому стані, запобігання утворенню конденсату
  59. 59. БАКТЕРІОЗИ КАРТОПЛІ Bacterial wilt = brown rot Ralstonia solanacearum (Smith) Yabuuchi et al. = Pseudomonas solanacearum (Smith) Smith Blackleg and bacterial soft rot Pectobacterium carotovorum subsp. atrosepticum (van Hall) Hauben et al. = Erwinia carotovora subsp. atroseptica (van Hall) Dye Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum (Jones) Hauben et al. = E. carotovora subsp. carotovora (Jones) Bergey et al. Pectobacterium chrysanthemi (Burkholder et al.) Brenner et al. emend. Hauben et al. = E. chrysanthemi Burkholder et al. Pink eye Pseudomonas fluorescens Migula Ring rot Clavibacter michiganensis subsp. Sepedonicus (Spieckerm. et Kotthoff) Davis et al. = Corynebacterium sepedonicum (Spieckerm. et Kotthoff ) Skaptason et Burkholder Common scab Streptomyces scabiei Lambert et Loria = S. scabies (Thaxter) Lambert et Loria Streptomyces acidiscabies Lambert et Loria Streptomyces turgidiscabies Miyajima et al.
  60. 60. Erwinia (рід фітопатогенних бактерій, описаний у 1917 р., викликає м'які гнилі) Erwinia carotovora subsp. carotovora – Dickeya chrysanthemi (= Dickeya dadantii, 2005) Erwinia carotovora subsp. atroseptica – Pectobacterium atrosepticum пізніше було доведено, що E. chrysanthemi уражує велику кількість видів рослин: 16 родин дводольних та 10 родів однодольних Пектолітичні види: Erwinia carotovora (морква), Erwinia chrysanthemi (хризантема) Непектолітичні види: Erwinia amylovora Robert Dickey Frink Erwin
  61. 61. Dickeya chrysanthemi (= Dickeya dadantii, 2005) Pectobacterium atrosepticum основний господар – картопля уражує дуже різноманітні рослини уражує більшою мірою бульби та основу стебла може колонізувати судинну систему (ксилему) стебел, листків, квітів в полі хвороба розвивається лише в холодну (від 10 град С) сиру погоду в полі хвороба розвивається переважно в теплу (25-30 град С) сиру погоду обидві бактерії пектолітичні (продукують ферменти, що руйнують пектин та викликають м'які гнили) мікроанаеробні (добре розвиваються при дефіциті кисню) Бактеріальна чорна ніжка та м'яка гниль (Blackleg and Bacterial soft rot) може інфікувати через рани та гідатоди з крап ламі дощу або шкідниками переважно «піднімається» від уражених бульб з ґрунту
  62. 62. Польові симптоми: - раннє зараження – непроростання бульб або ослаблені рослини з блідо-зеленим до жовтого листям, верхні листки закручені, стебла чорнішають на рівні грунту і легко висмикуються - пізнє зараження – раптове всихання повністю розвиненого бадилля Відрізняється від ризоктоніозу (Rhizoctonia) наявністю почорнілих стебел на рівні землі та почорнілою м'якою серцевиною при розрізанні ураженого стебла збудники: Pectobacterium та Dickeya (раніше розглядалися як Erwinia) Бактеріальна чорна ніжка та м'яка гниль (Blackleg and Bacterial soft rot)
  63. 63. Хвороба поширюється і зберігається переважно з інфікованими бульбами, але також може бути на рослинних рештках, у ґрунті, воді під час миття бульб, обладнанні та сховищах Бактерії інфікують бульбу через пуповину (місце приростання столону), чечевички, очки або механічні пошкодження як під час вегетації, та і під час зберігання Розвитку хвороби сприяє вологість, зокрема водна плівка на поверхні бульб під час зберігання або транспортування Перезараження може відбуватися під час протруєння! Хворобі сприяє дефіцит кисню та надлишок вуглекислого газу Перші симптоми – водянисті плями під чечевичками за 4- 10 діб після інфікування. Уражена тканина на зрізі спочатку рожевувато-коричнева, потім повністю згниває
  64. 64. Pectobacterium atrosepticum бактерія здатна зберігатися на тілі певних шкідників та поширюється ними ж «бактеріальна чорна ніжка»
  65. 65. Життєвий цикл Pectobacterium atrosepticum
  66. 66. Контроль хвороби: - не саджати уражені бульби - дотримуватися сівозміни - контроль розвитку шкідників - контроль іригації полів, дренаж (не допускати перезволоження ґрунту під час дозрівання бульб) - збирати лише зрілі бульби, які мають добре сформовану шкірку. Раннє викопування бульб коли бадилля ще зелене сприяє розвитку хвороби - запобігати травмуванню бульб або сприяти загоєнню ран перед закладкою бульб на зберігання - не допускати зволоження поверхні бульб при транспортуванні та зберіганні; запобігати утворенню конденсату - бажано не мити бульби з ознаками хвороби перед реалізацією, або робити це дуже швидко та відразу ж підсушувати. Омивання бульб через сопла під тиском є кращим, ніж занурення, але дуже великий тиск може зашкодити. Вода для миття має бути оброблена біоцидами та постійно мінятися. - окремо зберігати та мити бульби з уражених полів, або ті що сформувалися в умовах надлишку вологи та підтоплення - контролювати температуру та рівень вмісту кисню і вуглецю у сховищах - герметичне пакування бульб (вологість, дефіцит кисню, надлишок вуглекислого газу) сприяє розвитку гнили Немає виразної сортової (специфічної) стійкості картоплі до хвороби, але форма та розмір бульб, стан розвитку шкірки, розмір та характер розташування чечевичок суттєво впливає на розвиток хвороби
  67. 67. Водяниста раньова гниль (Watery wound rot) збудники Pythium spp., зокрема Pythium ultimum Хвороба дуже поширена, але не часто призводить до суттєвих втрат врожаю М'якуш бульб спочатку знебарвлений, згодом сіруватий, оточений темно-бурим краєм, згодом розпливається у вигляді мокрої гнилі. Часто вигниває лише середина бульби, а зовні залишається шар відносно здорової тканини (гниль не поширюється назовні за межі судинного кільця). На свіжому зрізі часто відчувається запах спирту або риби. До цієї хвороби часто домішуються вторинні інфекції, що заважає точній діагностиці Інфекція зберігається в ґрунті, але уражує переважно травмовані бульби Хвороба розвивається при надлишку вологі в ґрунті
  68. 68. БАКТЕРІЇ, ЩО КОЛОНІЗУЮТЬ СУДИННЕ КІЛЬЦЕ Бактериальные в’янення та бура гниль картоплі збудник Ralstonia solanacearum збудник Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus Бактеріальна кільцева гниль картоплі
  69. 69. Бактериальные в’янення та бура гниль (Bacterial wilt and Brown rot) (збудник Ralstonia solanacearum) найбільш уражувані – картопля, томат, перець, баклажан, соя…. хвороба асоційована з судинами
  70. 70. ТОП 10 НАЙВАЖЛИВІШИХ БАКТЕРІОЗІВ РОСЛИН
  71. 71. розвиток хвороби на картоплі розвиток хвороби на томаті
  72. 72. Для картоплі основне джерело інфекції Ralstonia solanacearum – уражені бульби, для решти рослин здебільшого ґрунт (паразит уражує рослини через механічно травмовані корені під час пересадки розсади, ушкоджені нематодами та комахами, або під час догляду) Інфекція може переноситися шкідниками, поливними водами, технікою, або з посадковим матеріалом Ураження кортексу корня та судин обумовлює в'янення (особливо під час денної спеки) Оптимальні умови – висока температура (29-35 °С) та вологий грунт хвороба є найбільш шкодочинною в умовах тропічного клімату зберігається у вигляді латентної інфекції в бульбах
  73. 73. Один з найшвидших способів поставити діагноз захворювання полягає в тому, щоб опустити у воду свіжозрізаний шматочок стебла. У місці зрізу буде витікати бактеріальний ексудат молочно-білого кольору
  74. 74. Збудник грам-позитивна, безджгутикова бактерія Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus Бактеріальна кільцева гниль картоплі (Bacterial Ring Rot – BRR) карантинний організм Захворювання більш поширене в умовах прохолодного клімату (Північній і Східній Європі)
  75. 75. Польові ознаки: судинне в'янення, як правило, в кінці сезону (скручування нижніх листків; області між жилок листа хлоротичні, краї – некротичні) Польові симптоми важко відрізнити від інших захворювань і можуть бути замасковані природним старінням рослин В США діє стандарт «нульової терпимості» (zero tolerance) для цієї хвороби. Виявлення хоча б однієї інфікованої (позитивної) бульби або рослини в процесі сертифікації призводить до відхилення всієї партії насіннєвих бульб укорочення міжвузль та міжжилковий хлороз зелена карликовість крайовий некроз та скручування листків
  76. 76. Найбільш виразним є ураження бульб: дуже схоже на буру гниль (Ralstonia solanacearum), але початкове знебарвлення судинного кільця, як правило, не буре, а водянисте й склоподібне, а також слиз – кремовий або кольору сиру Подальший розвиток хвороби призводить до формування порожнин в зоні судинного кільця, а шкірка картоплі стає сухою, потрісканою, трохи запалою або навіть муміфікованою На уражених бульбах розвиваються вторинні інфекції, що призводить до їх повной руйнації
  77. 77. Основне джерело інфекції – безсимптомно або латентно інфіковані бульби (деякі сорти можуть бути ураженими, але на мати ознак хвороби) Бактерії синтезують позаклітинні полісахариди (слиз який домомагає їм виживати) Бактерія легко прикріплюється до будь-яких поверхонь і може виживати в сухому стані і залишатися заразною протягом кількох (2-5) років в приміщеннях для зберігання або на обладнанні, але не в грунті Поширення інфекції від хворих рослин до здорових – під час безпосереднього контакту бульб (особливо при наявності пошкоджень), з поливною водою, шкідниками, технікою
  78. 78. Методи контролю хвороби: 1. використання виключно сертифікованих насіннєвих бульб, ще не містять збудника кільцевої гнилі 2. суворе і ретельне дотримання санітарних умов під час транспортування та зберігання Хвороба дуже поширюється під час різання або інших способах травмування бульб перед посадкою Дезінфектант Властивості Четвертичний амоній [R4N]+X- Широко використовуються, можуть застосовуватися на поверхнях з нержавіючої сталі, зберігаються 1-2 роки Гіпохлорит (відбілювач) 5,25% Швидкодіючий, недорогий, використовується у водному розчині 1:50, але сильно роз'їдає шкіру, швидко інактивується органікою і зберігається не довше 6 місяців, викликає корозію металів Сполуки йоду Поступово вивітрюється і втрачає активність (коли жовто- коричневий колір розчину зникає), сильно викликає корозію металів Феноли Мають залишкову активність, зазвичай сильно смердючі, не викликають корозію металів Діоксид хлору Широко використовується як біоцид широкої дії, в розчині зберігається не більше 2 тижнів, викликає корозію металів (особливо алюмінію та латуні)
  79. 79. РИЗОКТОНІОЗ ТА СХОЖІ ХВОРОБИ Ризоктоніоз Rhizoctonia solani Південна гниль Athelia (Sclerotium) rolfsii Фіолетова гниль Helicobasidium purpureum Збудники – базидієві гриби, що розвиваються у вигляді стерильного міцелію та не утворюють конідій
  80. 80. Ризоктоніоз або чорна парша (Rhizoctonia canker and Black scurf) збудник гриб Rhizoctonia solani Kühn статева форма - Thanatephorus cucumeris (A.B. Frank) Donk Темний наліт на поверхні уражених бульб, столонів, коріння та нижньої частини стебла Під нальотом можуть спостерігатися виразки (запалі з чітко вираженими краями), які іноді повністю оточують стебло Затримка росту рослин, зменшення числа стебел Може спостерігатися низькорослість, вянення та закручування листків На уражених стеблах на рівні грунту може розвиватися білий комірець Зберігається на уражених бульбах та рослинних рештках, значно меншою мірою в грунті Розвитку хвороби сприяє холодна погода
  81. 81. Rhizoctonia solani – неспеціалізований паразит, що уражує різноманітні культурні та дикі рослини (картопля, соя, буряк, злаки…)
  82. 82. Rhizoctonia – базидієвий гриб, що колонізує рослини у вигляді стерильного бурого септованого міцелію. Конідії не утворюються. Плодові тіла з базидіоспорами формуються не часто на перезимувалих рослинних рештках міцелій базидії і базидіоспори
  83. 83. Інфекція поширюється з ураженими бульбами картоплі (зазвичай масово та рівномірно) та рослинними рештками, що розтягуються технікою по полю (часто у вигляді локальних осередків) При ранньому ураженні дочірніх (новоутворених) бульб часто спостерігається роздвоєння та розтріскування Розвитку хвороби сприяє поверхневе ущільнення ґрунту, та швидка зміна холодної вологої погоди на спекотну та суху Хвороба частіше розвивається в пониззях, де вода затримується довше, а аерація ґрунтів гірша максимальна активність за температури 26-28 град. С
  84. 84. Контроль хвороби: - використання здорового матеріалу для посадки - сівозміна (оптимально з використанням багаторічних бобових) - правильний підбір попередника (це не має бути культура, уражувана ризоктоніозом) - прискорення мінералізації рослинних рештків - підтримка високої активності мікроорганізмів в ґрунті - використання фунгіцидних протруйників - не висаджувати бульби в холодний ґрунт - обирати добре дреновані ґрунти - своєчасне рихлення ґрунту - уникати глибокої посадки Сортів з генетично дерермінованою специфічною стійкістю не має
  85. 85. Фіолетова коренева гниль (Violet root rot) Збудник – базидієвий гриб Helicobasidium purpureum Уражуються соковиті підземні органи різноманітних культур (картопля, буряк, морква...)
  86. 86. «СУХІ ГНИЛІ» КАРТОПЛІ Фузаріоз види роду Fusarium Фомоз (гангрена) Phoma solanicola f. foveata Phoma exigua Desm. var. exigua
  87. 87. Фомоз або ганргена (Gangrene) Збудники гриби: Phoma solanicola f. foveata (Foister) Malcolmson = P. exigua var. foveata (Foister) Boerema Phoma exigua Desm. var. exigua (більш поширений, але слабкий патоген) Джерела інфекції – уражені бульби та рослиині рештки Зараження відбувається коли збір врожаю затримується через холодну і сиру погоду, переважно через рани Хвороба розвивається повільно і перші симптоми як правило спостегінаються вже під час зберігання Симптоматично хвороба дуже нагадує суху (фузаріозну) гниль
  88. 88. Діагностика: Перші симптоми гангрени – маленькі круглі темно-сірі або буруваті западини Коли вони розростаються, стають схожими на вдавлення великого пальця Вони можуть зливатися і перекриватися, але часто залишають виразні гребені між ними, від чого бульба стає зморшкуватою. Глибина виразок воже варіювати Уражена тканина темна, дуже чітко обмежена від здорової Немає характерної концентричності плям, що дозволяє розрізнити хворобу від сухої фузаріозної гнилі Структури спороношення – кластери пікнід з конідіями, але наявність супутніх інфекцій перешкоджає точній діагностиці хвороби
  89. 89. Контроль хвороби: - мінімізація травмування бульб під час збирання врожаю - своєчасне збирання врожаю, бажано в сухому стані - обробка тіабендазолом або імазалілом перед закладанням на зберігання - annual store cleaning programmes will prevent spores bridging one season’s problem to the next - використання здорового матеріалу для посадки - сівозміна - прискорення мінералізації рослинних рештків - підтримка вискогої активності мікроорганізмів в грунті Сортів з генетично деремінованою специфічною стійкістю не має
  90. 90. ФУЗАРІОЗИ КАРТОПЛІ Суха гниль – Fusarium dry rot F. sambucinum F. solani (Mart.) Sacc. var. coeruleum (Lib. ex Sacc.) C. Booth а також F. avenaceum (Fr.) Sacc., F. oxysporum Schlechtend.: Fr., F. culmorum (Wm. G. Sm.) Sacc., F. sulphureum F. acuminatum Ellis et Everh., F. equiseti (Corda) Sacc., F. crookwellense Фузаріозне вянення – Fusarium wilt F. avenaceum (Fr.) Sacc. F. oxysporum Schlechtend.: Fr. F. solani f. sp. eumartii (Carp.) Snyd et Hans.
  91. 91. Фузаріозна або суха гниль (Dry rot) Один з найпоширеніших мікозів бульб картоплі, що викликається Fusarium spp. особливо в теплих, піщаних грунтах Симптоми різних фузаріозів дещо різняться, але як правило, хвороба розвивається навколо первісної рани у вигляді сухих концентричних некрозів з білим пухнастим міцелієм назовні всередині бульб – суха бура гниль, зазвичай з формуванням великих порожнин, вкритих білим пухнастим міцелієм зараження відбувається під час збору та обробки (сортування) врожаю, а потім хвороба поступово розвивається в період зберігання згодом до хвороби може домішуватися мокра (бактеріальна гниль)
  92. 92. F. solani var. coeruleum (найбільш поширений серед сухих гнилей) – синюватий відтінок і нечіткі краї зони ураження на зрізі F. sulphureum – виразні великі порожнини, які за зовнішніми ознаками можуть бути сплутані з гангреною (фомозом) F. avenaceum – гниль має темно-бурий колір F. culmorum – порожнини на поперечному зрізі у вигляді тунелів з виразними стінками темно-коричневого кольору Інфекція зберігається в уражених бульбах, рослинних рештках і, певною мірою, в грунті Контроль хвороби: - мінімізація травмування бульб під час збирання врожаю (бульби без розвиненої шкірки уражуються значно сильніше) - контроль якості бульб при посадці - аналіз видового складу збудників на конкретних полях та правильний підбір попередника - сівозміна (до 7 років) та прискорення мінералізації рослинних решток
  93. 93. Резинова гниль (Rubbery rot) основний збудник – напівсапротрофний гриб Geotrichum candidum Link Більше уражуються бульби раннього врожаю Бульби водянисті, еластичні (гнучкі, майже резинові), шкірка повністю або частково вкрита бурими плямами неправильної форми з більш темними краями, вкрита білими пасмами міцелію та ексудатом М'якуш на зрізі сірувато-рожевий, запах оцтовий або кислого молока Хвороба виникає на залитих водою (заболочених) грунтах в теплих умовах незадовго до збирання врожаю Основні способи контролю – адекватний дренаж грунту та окреме зберігання бульб при підозрі на цю хворобу

×