1. Підрізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
с. Підріжжя, Ковельський район, Волинська область
З дідусем у ліс піду,
Там грибів на суп знайду.
Я у школі їх вивчаю.
Їстивні усі я знаю!
ЕЛЕКТРОННА ГАЗЕТА
“БОРОВИЧОК-ЛІСОВИЧОК”
2. ЗМІСТ
1. Вступ.
2. Класифікація грибів.
3. Вірші для виразного читання.
4. Математичні цікавинки.
5. Логічні завдання.
6. Вікторина.
7. Використана література.
3. ВСТУП
Цей матеріал використовується на заняттях гуртка «Стежинка в
природу», що дає можливість розширювати і поглиблювати
знання учнів з природознавства (курс «Я і Україна»); формувати
уявлення про різноманітність грибів у природі, їх значення і
цінність для людей, охорону грибів, формувати понять їстівні та
отруйні гриби, вміння розрізняти найпоширеніші в даній
місцевості гриби.
Вивчення даної теми дає можливість поглиблювати та
розвивати міжпредметні зв’язки з курсів читання, української мови,
математики, образотворчого мистецтва; а також виховує
обережність, щоб не зашкодити власному здоров’ю, естетичні
почуття під час сприймання об’єктів природи; бажання і вміння
охороняти природу; оцінювати вчинки інших людей.
5. ПРО ГРИБИ
Світ грибів цікавий та різноманітний. Відомо біля 100 тис. видів грибів.
В цих організмах є ознаки як рослин, так і тварин.
Ознаки рослин – це нерухомість, постійний ріст, живлення розчиненими
речовинами, наявність кліткових стінок.
В той же час гриби мають ознаки тварин: відсутнісь пластид, наявність в
клітинних стінках особливої речовини – хітину (з нього покрови пауків, раків).
Гриби мають також якості,
властиві тільки їм: майже у всіх
грибів вегетативне тіло представляє
собою грибницю або міцелій.
По всіх цих ознаках гриби
виділяють в окреме царство
живих організмів.
Гриби присутні у всіх біологічних
нішах — у воді, на суші і в повітрі.
6. ПРО ГРИБИ
Тіло шляпочного гриба складається із двох частин: грибниці (з тонких
багатоклітинних ниток гіф) і плодового тіла.
Плодове тіло складається з шляпки та ніжки. Якщо розглядати шляпку знизу,
то в одних видно отвори трубочок, а в других – пластинки. Тому по будові
нижнього слою шляпки розрізняють трубчасті та пластинчаті гриби.
Грибниця по своїй будові у всіх шляпочних грибів схожа. А плодові тіла дуже
різноманітні і часто забарвлені в червоний, зеленоватий, жовтий та інші кольори.
Шляпочні гриби вбирають з грунту воду, мінеральні солі, а також органічні
речовини, що утворюються в грунті в результаті розкладання рослинних решток.
7. ПРО ГРИБИ
Деякі шляпочні гриби отримують органічні речовини з коріння дерев.
Такий зв’язок грибів та дерев пояснюється тим, що міцелій оремих видів грибів
вступає в тісний контакт з корінням деяких дерев. При цьому гіфи міцелія
обплітають корінь і навіть проникають в всередину його клітин. Відносини між
грибом та деревом “вигідні” для обох сторін. Коріння дерева отримують від
гриба воду та мінеральні солі, а гриб від коріння – органічні речовини,
необхідні для утворення плодових тіл. Такі зв’язки між різними організмами
називають симбіозом.
Щороку ліси України дають велику
кількість їстівних грибів. Є вони і в
степовій зоні, трапляються в лісах,
штучних лісонасадженнях та у
полезахисних смугах. Гриби належать
до великої і поширеної в природі групи
організмів і певна їх частина
використовується людиною в їжу.
8. ПРО ГРИБИ
Наявність у грибах значної кількості білків (удвічі більше ніж у картоплі),
вуглеводів, мінеральних речовин, мікроелементів, екстрактивних та
ароматичних речовин дозволяє розцінювати їх як досить поживний та
калорійний продукт.
Але, незважаючи на значний відсоток засвоюваних організмом людини
білків, гриби все ж не можна використовувати як єдине джерело надходження
білків, потрібних людині, бо їх довелося б споживати у дуже великій кількості
(до 2 кг свіжих грибів на добу).
Проте слід завжди пам'ятати, що
гриби важко перетравлюються,
особливо в не подрібненому вигляді,
тому їх краще вживати як приправу.
Через певну властивість ферментативної
системи людини малі діти, хворі та
старі люди взагалі дуже чутливі до
грибних страв.
9. ПРО ГРИБИ
Взагалі за своєю харчовою і смаковою цінністю гриби поділяються на категорії:
їстівні гриби (плодові тіла не містять гіркоти, шкідливих речовин або
неприємного запаху) – їх можна використовувати в їжу, вони безпечні
умовно їстівні гриби (плодові тіла містять гіркоту, шкідливі речовини,
неприємний смак тощо і в їжу вживаються тільки після тривалого вимочування,
соління або відварювання з обов'язковим видаленням відвару).
неїстівні гриби – які навіть після приготування під дією
високих температур все ж залишаються небезпечними для
людини, можуть в частих випадках викликати занедужання.
отруйні гриби – не можна вживати в їжу в жодному
випадку, оскільки вони обов’язково викличуть хворобу,
отруєння і нерідко – смерть.
Кількість їстівних грибів, що потрапляють до столу людини,
навіть у "грибні роки" становить біля 10-15 видів. Разом з тим на
території області налічується близько 80 видів отруйних грибів,
з них особливо небезпечних – 20-25 видів. Деякі з них за
зовнішнім виглядом нагадують їстівні гриби.
10. ЇСТІВНІ ГРИБИ
Гриби, як відомо, дуже велика група організмів, що нараховує десятки тисяч видів.
Людина споживає лише незначну їх частину.
Їстівними вважають гриби, з яких після чищення і промивання можна готувати
різні страви — смажити, тушкувати, варити, маринувати, солити.
На Україні росте близько двохсот видів їстівних грибів. Та через необізнаність,
упереджене ставлення до окремих видів знаходять своє застосування лише 10—15 видів.
В лісах зустрічаються білі гриби, підберезники, підосичники, маслюки, моховики,
грузди, рижики, вовнянки, опеньки, лисички та інші.
Це основні гриби, що попадають у кошик грибника. Тому
початкуючому, недосвідченому «гриболову» треба спочатку
навчитися розпізнавати хоча б кілька поширених видів грибів,
які збирають у даній місцевості.
Розпізнати гриб, визначити, чи їстівний він можна за будовою,
формою гриба, за його забарвлення, а також за часом і місцем,
коли й де він росте .
11. ЇСТІВНІ ГРИБИ
Сприятлива погода – дощі та відносне тепло, що часто встановлюються на Волині в
жовтні, - роблять свою справу. В ліси на тихе полювання кожних вихідних (будні не
виключення) потягнулися тисячі мешканців області.
Добре, якщо за лісними дарами ви вирушаєте з досвідченим грибником – тоді за своє
здоров’я можна не хвилюватися, але як бути тим, хто в цій справі ще новачок або
почувається не зовсім впевнено в грибній науці. Адже кожного року від отруєння грибами у
Волинській області гинуть люди. Щоб цього не відбувалося, ми нагадаємо Вам о правилах
грибної безпеки.
ДЕ ШУКАТИ. Гриби полюбляють рости на «постійних» місцях, до того ж кожний
вид обживає свій ареал. Якщо погода стоїть суха та
спекотна, то гриби ховаються в затінок – під гілки
дерев, ближче до стовбурів. Якщо пройшли дощі, то
гриби «вибігають» на галявини, подалі від кущів та
дерев. Білі краще шукати у сосновому борі,
красноголовці під осинами, бабки під березами,
опеньки на пеньках, а маслюки варто шукати у
молодих сосняках.
12. ЇСТІВНІ ГРИБИ
ЯК ЗБИРАТИ. По-перше треба знати, що збирати. Для цього найкраще
передивитися ілюстровану книгу, вивчити як виглядає декілька видів їстівних грибів і
не брати інших. Набачивши гідний екземпляр, уважно обстежте все навколо: поруч
повинні бути його браття – гриби частіше ростуть групами. Беріть гриба так, щоб не
пошкодити корінь грибниці, аби наступного року гриби знову вродили.
Складати гриби краще в плетений кошик. По-перше, він дихає (без повітря гриби
«задихаються» та псуються), а по-друге,
тримає тверду форму, завдяки чому лісні
дари не зминаються. З цієї ж причини для
збору грибів не підходять пакети, сітки
та відра.
Зручно складати шляпками донизу
перед тим обрізавши ножем бруд з ніжки,
що була в землі.
13. ЇСТІВНІ ГРИБИ
ЯК ГОТУВАТИ. Перед тим, як готувати, уважно обстежте весь кошик. Якщо серед
їстівних грибів знайдете бліду поганку, викиньте весь врожай – отруйний гриб може
залишити свої токсини на оточуючих їстівних грибах. Якщо в якомусь грибі виникає
сумнів – покажіть його досвідченому грибнику. Майте на увазі, термін зберігання грибів в
звичайних умовах не більше 12 годин від початку збору. Якщо зберігати довше (на повітрі),
гриби починають псуватися і в них з’являються токсини. Тому навіть самі їстівні гриби
можуть стати отруйними. І хоча зберігання свіжих грибів у холодильнику дозволяє
збільшити строк до двох діб, краще всього їх готувати відразу.
Для цього гриби треба почистити від сміття, добре перемити та замочити в воді з
невеликою кількістю солі – якщо в них є хробаки,
жуки, вони виповзуть. Потім чисті гриби поріжте та
зваріть у підсоленій воді. Першу воду слід злити через
10-15 хвилин варки, після чого готуємо з грибів страви
за смаком та бажанням – смажимо, тушимо, марнуємо,
солимо. Після охолодження відварені гриби можна
заморозити для тривалого зберігання. Свіжі гриби
(особливо білі) варто засушити у теплому та сухому
місці, аби зимою ласувати запашною юшкою.
14. ЇСТІВНІ ГРИБИ
НЕ ВСІМ КОРИСНІ. В грибах містяться ароматичні та екстрактивні
речовини, які підвищують апетит, а специфічні білки роблять грибні страви
«важкими», із-за чого вони не рекомендуються тим, хто хворіє на виразку шлунку,
гастритом, захворюваннями печінки.
Також не рекомендується давати ці страви дітям до 12 років, адже в них ще
немає ферментів, що допомагають перетравлювати важку їжу.
ЩО Є В ГРИБАХ. 90% - вода,
5% - вуглеводи, 4% - білки,
1% - жири. Вітаміни А, В, D, РР.
Мікроелементи: цинк, йод, фосфор
та марганець.
16. ПЕЧЕРИЦЯ ЛУГОВА, СТЕПОВА, ЗВИЧАЙНА, ШАМПІНЬОН
Опис: Капелюшок діаметром 3-12 см, товсто-м’ясистий, спочатку із глибоко загнутим
усередину краєм, потім опукло-розпростертий з опуклим центром, білий або білувато-
рожевий, іноді світло-жовтувато або буро-коричнюватий, глинясто-жовтий, шовковисто-
волокнистий, сухий, іноді в центрі з маленькими лусочками або з розтрісканими лусочками,
зрідка із залишками покривала. Пластинки вільні, тонкі, часті, з рівним краєм, спочатку
білуваті, потім рожеві, сірувато-рожеві, сірувато-фіолетові й, нарешті, темно-коричневі або
майже чорні з фіолетовим відтінком, легко відокремлюються від м'якоті капелюшка. Ніжка
коротше діаметра капелюшка, циліндрична або звужена до основи, іноді розширена, біла,
гладка, волокниста, з тонким зникаючим кільцем. М'якоть біла, на зрізі кольору не міняє або
злегка червоніє.
Росте в степах, на полях, лугах, у городах, по узліссях.
Плодоношення: Плодові тіла утворить у червні - жовтні.
Використання: Їстівний.
Вживається свіжим, маринованим, солоним.
17. ПОЛЬСЬКИЙ ГРИБ
Опис: Капелюшок діаметром 4-15 см, напівсферичний, подушковидно-опуклий, потім
плоский, спочатку з підігнутим, пізніше з опущеним волокнистим краєм, сухий, у вологу
погоду злегка клейкий, у молодих екземплярів з матовою замшевою поверхнею, у старих і
при висиханні блискучий, від каштаново-коричневого до червоно-коричневого. Шкірочка
не знімається. Гіменофор у більшості прирослий; пори кутасті, дрібні, від блідо-жовтих до
жовто-зеленуватих, у старих грибів з маслиновим відтінком; при натисканні вони
здобувають синювато-зеленуватий, а потім бурувато-коричнюватий колір. Ніжка 4-12 * 1-3
см, циліндрична, іноді звужена або злегка роздута до основи, волокниста або гладка, іноді
волокниста з тонкими лусочками, світло-коричнева, вгорі й у основи більш світла, при
натисканні синіє, потім буріє. М'якоть білувата, пізніше блідо-жовтувата, на розрізі синіюча,
що потім буріє; із приємним запахом і смаком.
Зустрічається в соснових й змішаних із сосною лісах, найчастіше
на піщаних ґрунтах.
Плодові тіла утворить у липні - жовтні.
Використання: Гарний їстівний гриб.
Вживається свіжим, маринованим, сушеним.
18. БАБКА, ПІДБЕРЕЗНИК, БЕРЕЗОВИК, ОБАБОК
Опис: Капелюшок діаметром 3-20 см, спочатку напівсферичний, потім опукло-
розпростертий, з тупим краєм, гладкий, голий, сухий. Його колір мінливий: білувато-сірий,
сірувато-коричневий, іноді темно-коричневий, жовтувато-бурий або темно-бурий.
Гіменофор виїмчастий або майже вільний, легко відокремлюється від м'якоті; пори дрібні,
округлі, білуваті, згодом сіруваті, маслиново-сірі. Ніжка 3-17 х 1-3 см, циліндрична або
розширюється до основи, щільна, білувата, темно-волокниста, густо покрита темними
лусочками. М'якоть біла, іноді сірувато - біла, при розрізуванні майже не змінюється, іноді
злегка рожевіє й темніє, особливого запаху й смаку не має. Зустрічається безліч форм,
кожна з яких росте в характерній для неї умовах. У заболочених березняках поширена
менш цінна форма - підберезник болотний. У нього білий або білуватий із зеленим
відтінком капелюшок, до 7 см у діаметрі; зустрічається гриб не часто, але місцями рясно. У
заболочених лісах попадається так само підберезник рожевіючий з гарним темно-сірим,
майже чорним зі світлими плямами капелюшком, що нагадує по кольору мармур.
Росте в березових або змішаних з березою лісах на різних ґрунтах.
Плодові тіла утворить у травні - жовтні.
Використання: Вживається свіжим, маринованим, солоним,
сушеним. Молоді гриби дуже смачні, з ніжною м'якоттю, однак
при сушінні, засолюванні й варінні чорніють, тому їх іноді
називають чорними грибами.
19. МАСЛЮК ЗВИЧАЙНИЙ, ПІЗНІЙ
Опис: Капелюшок діаметром 3-12 см, напівсферичний, потім опуклий або плаский, голий,
клейкий, каштановий або жовтувато-коричневий; шкірочка легко знімається. Гіменофор
прирослий; пори кутасто-округлі, дрібні, білуваті, з віком жовтіють. Ніжка 3-12 х 1-2,5 см,
циліндрична, суцільна, гладка, вище кільця біла, нижче волокниста, жовтувата або
коричнева. Кільце клапте-плінчате, біле, згодом коричнювате, іноді з лілуватим відтінком,
що зникає в старих грибів. М'якоть водяниста, біла, з віком жовтіє, під шкірочкою більше
темна, при розрізуванні кольору не міняє, із фруктовим запахом.
Маслюк - гриб, що любить світло, росте в соснових (переважно молодняках) і змішаних
лісах, по краях галявин і на узліссях та біля доріг. Іноді на одній галявині можна набрати
повний кошик, але при цьому буває багато червивих, до 95 %.
Плодові тіла утворить у травні - листопаді. Масова заготівля ведеться в серпні - вересні.
Використання: Вживається свіжим (жарять, варять), маринованим, сушеним і солоним.
Шкірочку знімають, іноді можна й залишати - смак гриба від цього не змінюється.
Однак вигляд неочищених грибів менш привабливий:
капелюшки після маринування стають майже чорними,
а маринад темним і густим. Очищені маслюки набувають
гарний світло-кавовий колір й, як говорять грибники, стають
біліше білих грибів. Для сушіння звичайно використають
гриби з неочищеними капелюшками, тому що після сушіння
вони однаково темніють. Маслюк - смачний гриб другої
категорії, однак засвоюється важко й не всім рекомендується.
20. ГРИБ-ПАРАСОЛЬКА ВЕЛИКА СТРОКАТА, ЛЕПІОТА ВЕЛИКА
Опис: Пластинчастий гриб сімейства агарикових, порядку агариковий. Існує 11 видів цього
гриба. У нас на Україні зустрічається 7. Капелюшок діаметром 6-26 см, у молодих грибів
конусоподібний, у зрілих конусовидно- або плоскорозпростертий, з тупим бугром, покритий
відстаючими лусочками, сухий, білуватий, сіруватий або сірувато-коричневий, у центрі більш
темний. Пластинки вільні, відділені від ніжки, часті, дуже широкі, білі. Ніжка 7-25 (40) см,
порожня, булавоподібна, покрита бурими лусочками, світло-бурувата, із широким рухливим
подвійним кільцем, знизу буруватим, зверху білим. М'якоть товста, ватоподібна, біла.
Росте в низькощільних лісах, парках, садах; віддає перевагу освітленим місцям.
Плодові тіла утворює у серпні - жовтні, звичайно групами.
Використання: Дуже гарний їстівний гриб. Однак, беруть його деякі. Відштовхує грибників
його "мухоморний" вигляд. А даремно.
Зараз багато пишуть про те, що гриби можуть накопичувати важкі метали й радіоактивні
речовини. Отож, парасолька строката одна з деяких грибів
майже не вбирає цю гидоту. Цей гриб вживається свіжим.
По деяких джерелах йогро можна й сушити.
А от у виданій в 97 році книзі Харківського видавництва
«Релікт» «Усе про гриби» написано, що гриб цей можна
вживати й сирим. Це підтверджує його високі якості,
але їсти сирим його все-таки не варто. Навіщо? Адже
в смаженому вигляді він - делікатес.
21. МАСЛЮК ЗЕРНИСТИЙ, ЛІТНІЙ
Опис: Капелюшок діаметром 3-10 см, у молодих грибів напівсферичний, опуклий, у зрілих
- більше плаский, гладкий, слизовий, при висиханні блискучий, жовтувато-коричневий,
рудувато-коричневий, каштановий, буро-жовтий, буро-охряний, зі шкірочкою, що
знімається. Гіменофор з коротких трубочок, прирісший, що іноді злегка опускається; пори
опукло-кутасті, дрібні, жовтуваті, у вологу погоду виділяють краплі рідини. Ніжка 4-8 * 1-2
см, суцільна, зерниста, без кільця, жовтувато-білувата, з віком темніє. М'якоть щільна,
білувато-жовта, при розрізуванні кольору не міняє, із приємним запахом і смаком.
Росте в рідких соснових лісах.
Плодові тіла утворює у травні - листопаді, часто невеликими групами.
Використання: Вживається в їжу, як і маслюк пізній.
22. ОПЕНЬОК СПРАВЖНІЙ, ОСІННІЙ
Опис: Капелюшок діаметром 2-12 см, тонком’ясистий, спочатку напівсферичний, потім
пласко-розпростертий, іноді в центрі з горбком, а в зрілих грибів з рівним краєм, бурувато-
жовтий, жовтувато-коричнювато-сіруватий, оливковий або рудувато-коричневий, лускатий.
Шкірочка знімається. Пластинки прирослі або злегка спадають, часті, тонкі, жовтувато-білі,
з віком покриваються буруватими плямами. Ніжка 5-12 х 0,4-1,2 см, циліндрична або злегка
стовщена до підстави, щільна, волокниста, угорі світла, до основи коричнювато-бурувата, з
білуватим кільцем, яке з віком зникає. М'якоть м'яка, пухка, білувата, із приємним запахом.
Паразитний гриб. Вражає багато деревних порід, особливо ялину, дуб, сосну.
Росте на старих пнях і коріннях, нерідко на ослаблених або висихаючих деревах.
Плодові тіла утворить із серпня й до початку стійких заморозків. Період масового збору
триває 2-3 тижні. У теплу осінь буває багато червивих грибів.
Використання: Умовно їстівний гриб, необхідно попереднє
відварювання. У деяких джерелах – їстівний.
Вживається смаженим, маринованим, солоним (у їжу придатні
в основному капелюшки, тому що ніжки дуже волокнисті).
23. КРАСНЮК, КРАСНОГОЛОВЕЦЬ, ОСИНОВИК, КРАСНОГОЛОВИК
Опис: Капелюшок діаметром 4-20 см, товсто-м’ясистий, напівкулястий, згодом опукло-
розпростертий, з підігнутим, а пізніше опущеним тонким краєм, трохи бархатистий або
голий, сухий, рідше злегка вологий. Колір міняється від світлого до темно- або оранжево-
червоного, з віком вицвітають. Гіменофор вільний; пори округлі, дрібні, грязно-білі або
сірувато-буруваті. Ніжка 6-20 х 1,8-4,5 см, циліндрична або до основи рівномірно
розширюється, суцільна, біла, з білуватими, а потім з темно-бурими лусочками. М'якоть
щільна, біла, при розрізуванні стає в лілувато-рожевого кольору, але згодом стає сірувато-
бурою або чорної.
Росте в осичняках і березняках, соснових й ялинових лісах, на узліссях, галявинах, серед
вересу.
Плодові тіла утворить у травні - жовтні.
Використання: Вживається майже так само, як білий гриб.
По поживності й смакових якостях нарівні з підберезником
посідає друге місце після білого гриба.
Мариновані красноголовці зберігають натуральний вигляд.
Молоді гриби солять, консервують.
24. СИРОЇЖКА ЇСТІВНА
Опис: Капелюшок діаметром 4-10 см, щільно – м’ясистаий, напівсферичний, пласко-
опуклий або розпростертий, з хвилясто-вигнутим, нерідко піднятим краєм, зморшкувато-
горбкуватий, з відстаючою шкірочкою; у забарвленні переважають різні відтінки
червоного, що переходить у коричневий, рожевий, ліловий, навіть у зеленувато-
коричневий. Пластинки білі, ледве жовтуваті, виступають з-під капелюшка. Ніжка 3-4 х 2-3
см, до основи часто звужена, гладка або злегка повздошно-зморшкувата, суцільна, біла, біля
землі іноді з іржавими плямами. М'якоть добре розвинена, біла, із солодким смаком і без
особливого запаху.
Росте в листяних і хвойних лісах.
Плодові тіла утворить у липні – жовтні,
поодиноко й невеликими групами.
Використання: Дуже смачний гриб.
Вживається свіжим, маринованим,
солоним.
25. БІЛИЙ ГРИБ, БОРОВИК
Опис: Капелюшок діаметром 3-25 см, майже кулястий, з віком стає подушкоподібним,
опуклим, від світло-бурого або червоно-коричневого до темно-коричневого кольору.
Поверхня його тонкозморшкувата, гола, суха, у дощову погоду слизова. У молодих грибів
капелюшок прилягає до ніжки, а з віком може здобувати вигляд своєрідної парасольки.
Гіменофор білий, потім жовтуватий або зеленувато-жовтуватий, легко відокремлюється від
м'якоті капелюшка. Пори дрібні, округлі. Ніжка від 3-20 х 2- 6 см, у молодих грибів масивна,
товста, яйцеподібна, згодом циліндрична, тонкозморшкувата, у верхній частині зі світлим
сітчастим малюнком, брудно-біла, сірувата, коричнювата. М'якоть капелюшка й ніжки
щільна, завжди біла, при розрізуванні й сушці колір не міняє, із приємним запахом і смаком.
Існує кілька різновидів білого гриба з різними фарбами капелюшків, колір яких залежить
від мікоризних зв'язків з певною деревинно-чагарниковою
рослинністю.
Росте у хвойних і листяних лісах.
Перші плодові тіла попадаються в травні, масове
плодоношення в липні - жовтні.
Використання: Вживається свіжим, маринованим,
сушеним. З нього роблять грибне борошно й ікру,
консерви.
26. ЛИСИЧКА
Опис: Гриб одержав назву за характерне яєчно-жовтий або блідо-жовтий колір.
Капелюшок діаметром 1-8 см, щільном’ясистий, воронкоподібний, у молодих грибів часто
опукла або плоска, з тонким, звичайно хвилястим краєм. Гіменофор у вигляді
розгалужених, товстих складок, що спадають на ніжку. Ніжка довжиною до 7 см, звужена до
основи, суцільна, гладка. М'якоть щільна, як гумова, біла, рідше злегка-жовта, із приємним
запахом і смаком. Від схожого виду - лисички хибної, чітко відрізняється кольором м'якоті -
у хибної вона жовто-жовтогаряча або рожевувата.
Росте у хвойних і листяних лісах, віддає перевагу злегка зволоженим, добре освітленим з не
дуже моховитим і зі слабким трав'янистим покриттям місця. Росте найчастіше родинами,
рідко - поодиноко. У борах масово плодоносить у дощову погоду.
Плодові тіла утворює у червні - жовтні.
Використання: Вживається свіжим, маринованим, солоним
і сушеним. Приємний, смачний гриб третьої категорії,
але засвоюється важко. Містить вітаміни В2, С и ін.
По вмісту каротину перевершує всі відомі гриби.
27. ЗЕЛЕНИЦЯ
Опис: Капелюшок діаметром 3-15 см, плотно - м’ясистий, спочатку опуклий, потім
плаский, часто із хвилястим піднятим краєм, оливковато-зеленуватий або жовтувато-
зелений, у центрі буруватий, з мілкими лусочками, рідше голий, клейкий, звичайно із
частками ґрунту, що пристали до нього. Шкірочка легко знімається. Пластинки виїмчасті,
широкі, часті, сірі або лимонно-жовті. Ніжка 4-7 х 1-3,5 см, щільна, волокниста, одного
кольору з капелюшком або трохи світліше, звичайно стовщена донизу. М'якоть спочатку
біла, потім жовтувата, приємна на смак, з борошнистим запахом.
Росте переважно в соснових молодняках на піщаних ґрунтах, віддає перевагу
лишайниковим соснякам. Зустрічається й у спілих сосниках, де утворить особливо великі
плодові тіла. Не рідко зустрічається й у змішаних сосново-березових лісах.
Період збору - вересень - листопад.
Використання: Гриб дуже смачний. Вживається
свіжим, маринованим, солоним; можна й сушити.
Однак вимагає дуже ретельного очищення від піску
й землі.
28.
29. ОТРУЙНІ ГРИБИ
Серед їстівних часто трапляються й отруйні. Кожному відомо, якого лиха можуть
накоїти останні. При їх уживанні в організмі людини можуть виникнути
ускладнення, проти яких сучасна медицина безсила. Тому кожен повинен пам’ятати,
що збирати гриби можна тільки у тому випадку, коли добре знаєш їх характерні
особливості — зовнішній вигляд, колір, запах. Якщо виникає навіть незначний
сумнів, краще залишити підозрілий гриб, щоб запобігти нещасному випадку.
Найбільша кількість отруйних (смертельно отруйних) грибів належить до
пластинчатих їх форм.
Очевидно, найбільш дійовим способом уникнути отрути є вживання в їжу
напевно доброякісних та добре відомих їстівних грибів. Також не завжди можна
орієнтуватись на запах і смак сирого гриба як на показник його їстівності або
отруйності, оскільки найбільш небезпечні, навіть смертельно отруйні дикорослі
гриби, такі як мухомор зелений (бліда поганка), павутинник жовтогарячо-червоний,
сторчок звичайний та багато інших, мають приємний запах і смак.
Існує припущення, що отруту у грибах можна усунути (знешкодити), якщо їх
проварити з кухонною сіллю або оцтом – це спосіб старий, але завідомо
неефективний.
30. ОТРУЙНІ ГРИБИ
Слід запам’ятати характерні особливості отруйних та неїстівних грибів:
Бліда поганка – найотруйніші гриби. Всі поганки мають тонку ніжку з
«комірцем» і бульбоподібним потовщенням біля основи, замкнутим наче в мішок.
Несправжні опеньки – всі вони мають жовто-сіру, в центрі – іржавого
кольору шапочку, без лусочок, жовтувато-зеленуваті пластинки.
Жовчний гриб – у нього на ніжці темний сітчастий малюнок, низ шапки
рожевий, м’якоть гірка.
Мухомор–«червоний» – у нього червона шапка з білими плямами-лусочками,
внизу ніжки — потовщення, у верхній частині — кільце;
Мухомор-«пантерний» – шапка сіро-бура або зеленувата з маленькими
білими лусочками, пластинки білі, ніжка біла з кільцем біля верхньої частини та
потовщенням у нижній частині, замкнутим наче в мішок;
Мухомор-«порфировий» – схожий на шампіньйон, але ніжка у мухомора
тонка, запах неприємний, луски на шапці часто немає.
Умовно їстівні гриби — зморшки і сморжі — можна споживати тільки після
відповідної термічної обробки. Взагалі їсти сирі гриби не рекомендується.
31. ОТРУЙНІ ГРИБИ
Запам’ятайте декілька правил:
• не збирайте грибів в’ялих, червивих, окремих частин грибів;
• не їжте грибів у сирому вигляді;
• при отруєнні грибами з’являється нудота, сильні болі живота та голови, нестерпне
блювання, пронос; можуть бути судоми, наростаюча загальна слабість, непритомний стан;
• потерпілому потрібно дати блювотні, проносні засоби, зігріти ноги та живіт і
якнайшвидше відправити до лікарні. Залишки їжі і блювотиння погрібно зберегти, щоб
передати їх лікареві для аналізу. Ні в якому разі не дозволяється давати хворому спиртні
напої, бо від них посилюється всмоктування грибної отрути із кишечника в кров;
• в жодному разі не давайте грибів дітям. Якщо у вас виникає найменший сумнів щодо
їстівності грибів, ліпше взагалі відмовитись від їх вживання.
Перші ознаки отруєння можуть виникнути у проміжку від кількох годин до 3 діб
після вживання грибів у їжу. При перших симптомах отруєння - нудоті, блювоті,
запамороченні, поносі тощо негайно потрібно звернутися до медичного закладу.
Самолікування у випадках отруєння грибами ніколи не дає позитивного
результату. Але до надання кваліфікованої медичної допомоги необхідно промити
шлунок, прийняти активоване вугілля (2 таблетки для дитини дошкільного віку і
до 5 таблеток - для дорослих), очистити кишківник, випити одну столову ложку
олії, пити якнайбільше рідини.
Пам’ятайте народну мудрість: береженого Бог береже.
32.
33. ТИХЕ, АЛЕ НЕБЕЗПЕЧНЕ ПОЛЮВАННЯ
«Тихе полювання» — це збір грибів. А небезпечне воно тому, що кожен рік від
отруєння грибами помирають люди. Особливо важко перебороти отруту організму
дитини. То чим же для нас є гриби: друзями чи ворогами?
Декілька століть тому в європейських країнах королівськими
наказами забороняли збір грибів. Все тому, що деякі гриби
дуже отруйні, і королі вважали, що краще не їсти грибів
зовсім, ніж померти від отруєння.
Отруєння може виникнути при вживанні в їжу не лише
отруйних грибів, таких як червоний і сірий мухомори,
несправжній опеньок, бліда поганка, несправжня печериця
тощо. Отруїтись можна і їстівними грибами, якщо вони
зіпсовані: покриті слизом, цвіллю, довго зберігалися. Навіть
тривале кип'ятіння не знищує отруйних речовин, що
знаходяться у грибах.
Юному грибникові необхідно відрізняти їстівні гриби від
неїстівних, добре знати отруйні гриби.
34. ТИХЕ, АЛЕ НЕБЕЗПЕЧНЕ ПОЛЮВАННЯ
ГРИБИ-ВОРОГИ
У найціннішого гриба - білого — є страшний двійник. Це сатанинський гриб.
Відрізняється він від білого тим, що у нього нижня сторона капелюшка не біла чи
жовтувата, як у боровика, а рожева чи навіть червона. Якщо розрізати шапочку білого
гриба, вона не змінить свого кольору. Сатанинський же гриб спочатку почервоніє, потім
почорніє.
Недосвідчені грибники можуть назбирати несправжніх опеньків замість їстівних.
Запам'ятай: у їстівних опеньків капелюшок коричнево-жовтий, на ніжці плівочка, схожа
на кільце. У несправжніх опеньків капелюшок жовтозелений чи червонястий, на ніжці
кільця немає.
несправжні
білий їстівні
сатанинський
35. ТИХЕ, АЛЕ НЕБЕЗПЕЧНЕ ПОЛЮВАННЯ
ГРИБИ-ВОРОГИ
Зелена сироїжка дещо схожа на найнебезпечніший гриб наших лісів – бліду поганку.
Бережіться блідої поганки! В ній міститься найсильніша з усіх грибних отрут. З’їдений
шматочок блідої поганки сильніший від укусу змії. Рідко хто виживає, отруївшись цим
грибом. Впізнати бліду поганку неважко. Від усіх їстівних грибів вона відрізняється тим,
що ніжка в неї начебто вилізає із шийки широкого глечика. Колір шапочки білий, блідо-
зелений, жовто-зелений в середині темніший, ніж з краю. У верхній частині ніжки є
кільце плівки.
Перші ознаки отруєння блідою поганкою:
головний біль, погіршення зору, запаморочення –
з'являються через 10-12 чи навіть 30 годин після
вживання в їжу. За ці довгі години отрута
встигає дуже нашкодити організму,
тому надії на видужання
залишається мало.
Бліда поганка
Зелена сироїжка
36. ТИХЕ, АЛЕ НЕБЕЗПЕЧНЕ ПОЛЮВАННЯ
ГРИБИ-ВОРОГИ
Отруйний червоний мухомор не схожий на жодного їстівного гриба. У цього
красеня червона чи червоно-оранжева шапочка з білими цяточками. Ніжка біла, як і у
блідої поганки, має внизу потовщення — «горщик», а зверху ніжки — білу плівочку.
Запам'ятай!
Найпростіший спосіб
уникнути грибних отруєнь
— збирати лише ті гриби,
які тобі добре відомі та
обов'язково під наглядом
добре з цим обізнаної
дорослої людини.
37. ТИХЕ, АЛЕ НЕБЕЗПЕЧНЕ ПОЛЮВАННЯ
ОЗНАКИ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ
Перші ознаки отруєння можуть бути помічені вже через 1,5 години: швидко настає
слабкість, з'являється слиновиділення, нудота, блювання, різкий біль в животі, головний
біль і запаморочення. Потім погіршується зір, настають судоми, людина марить.
Якщо хворому не надати допомогу, стан його буде погіршуватись і за 6-10 годин
може закінчитись смертю.
Поради лікаря:
Перша допомога відіграє основну роль при рятуванні хворого.
• Необхідно зразу ж починати промивання шлунку і мити до приїзду швидкої
допомоги;
• Обов'язково промийте кишечник.
Весь цей час хворого потрібно зігрівати: тепло накрити, прикласти до ніг грілку.
Хворий повинен якомога більше пити теплої води.
Найголовніше: відразу до лікарні!!!
38. ВІКТОРИНА: “ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ГРИБИ?”
Під осикою гриб. Шапочка у нього оранжево-червона, дуже схожа на опале
листя осики. Здогадалися, що це за гриб? Якщо ні – розріжте ножем шапочку,
чи ніжку гриба. М’якуш гриба – білий і враз починає синіти, і чим далі – тим
більше.
Красноголовець
Його добре видно здалеку. На високій білій ніжці, в червоній шапочці,
покритій білими краплинками. Але якщо гриб не ховається під деревом, а сам
запрошує грибника, то тут щось не те. Напевно, це отруйний гриб. Але
топтати його не потрібно. Хай собі росте, а як постаріє, краї шапочки загнуться
доверху і він перетвориться в блюдце на ніжці. Пройде дощ і у блюдечко
потрапить вода. Але це вже буде не проста вода, а отрута. Якщо муха захоче
напитися води, вона гине не встигнувши злетіти. Тому гриб назвали...?Мухомор
Ім’я для нього не дуже підходить. Якщо гриб росте під сосною, шапочка його
має колір соснової кори. А під ялиною росте гриб з шапочкою зовсім іншого
кольору – зеленувато-синього. Якщо невпевнений – обріж ножем оранжеву
ніжку. На зрізі виступить краплинка оранжевого соку. Спробуй язиком на смак,
і відчуєш присмак смоли. Що це за гриб?
Рижик
39. ВІКТОРИНА: “ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ГРИБИ?”
А оцей навіть на гриб не схожий. Все у нього не так. По-перше, з’являється
раніше інших, тільки сніг зійде. По-друге, у грибів добре видно шапочки і
ніжки, а у нього все зрослось, не розумієш, де що. І все-таки це - перший
їстівний гриб, що виріс цього року. А тому, що він такий смішний і
зморщений, його назвали...?
Зморшок
Згадай, у яких грибів шапочки різного кольору, але всі вони носять одне ім’я.
Сироїжки
Трухлявий пеньок допоможе вам правильно знайти дорогу до цих грибів.
Які ж гриби ростуть на пеньках і руйнують їх?
Опеньки
В листяних лісах їх не знайдеш. Вони ростуть в ялинових, а частіше в
соснових лісах. Та не по одному, а цілим сімейством. В хорошу погоду цей
гриб сухий, шапочка шовковиста, блискуча. Шкірка на шапочці легко
відділяється і шапочку можна обчистити, як яйце. А в дощову погоду
шапочка гриба стає слизькою, маслянистою. Тому цей гриб називається...?
Маслюк
40. ГРИБНА МАТЕМАТИКА
Завдання. Щоб із числа 53 відняти число 8, можна робити це по частинах.
Спочатку записати число 8 у вигляді суми: 8=5+3, а потім відняти почергово
кожний доданок.
Розв'яжи приклади, докладно
записавши процес розв'язування.
Допоможи веселому гномику
впоратися з «грибними»
прикладами.
41. ГРИБНА МАТЕМАТИКА
Вигляда малий грибочок,
Заховався за пеньочок.
Поруч липовий листок,
А під ним іще грибок.
В кого мудра голова,
Скільки всіх грибочків?
Два грибочки білка швидко
Понесла в своє дупло.
А в дуплі в неї раніше
П'ять грибочків вже було.
А тепер скажіть Ви нам,
Скільки всіх грибочків там?
Гриць і Галя в ліс пішли
І по три гриби знайшли.
Скільки разом Гриць і Галя
Там грибочків назбирали?
42. МУХОМОР У КРАЇНІ СИМЕТРІЇ
Завдання. Домалюй картину по
клітинках. Назви головні кольори
мухомора і відповідно розфарбуй
цього красеня.
43. ВІДГАДАЙКА ВІД БОРОВИЧКА
Живуть ці гриби на пеньках, на
деревах чи близько біля них. Живуть
великими групами. Іноді з одного
пенька можна зібрати зразу майже
повний кошик. От за це і назвали
гриби...
Зріжеш гриб і скоро побачиш: ніжка
його на зрізі потемніла. А у цього гриба
не темніє ніколи. Навіть коли
висушиш, вона залишається білою.
Може, тому і одержав гриб свою
назву...
У суху погоду капелюшки цих грибів
малопомітні між травою, листям,
сосновими опалими голками. А у вологу
ж погоду блищать, ніби маслом
помащені, та ще й слизькі. За це їм і
назву дали...
Цей гриб можна знайти не тільки під
березою. Але найчастіше всього він
росте саме там. І назву взяв від дерева...
о п е н ь к и м а с л ю к и
б і л и й
г р и б
д б е р е з нп і и к
44. ВІДГАДАЙКА ВІД БОРОВИЧКА
Зачервонілось листя на осиці, опадає. А
під нею — гриб. А шапка в нього схожа
на опале листя. Сховався і біля інших
дерев рости не хоче. Хто він?
Ой, які чепурухи ці гриби! Все
намагаються вбратися не так, як інші.
А тому і ростуть на одній галявині сині,
червоні, жовті, фіолетові, а назва у всіх
одна.
Красень-гриб! Здаля його видно. Біла,
струнка ніжка під червоним капелюхом
з білими плямами. Ласують ним і
лікуються різні лісові мешканці. А ми
його візьмемо?
Цей гриб і на зріст не маленький, і на
колір цікавий - блідо-зелений. Тільки
щось у ньому насторожує. Так і є. Он,
бачиш, ніжка росте ніби з
кругленького горщика чи корзинки. А
раз так - брати не будемо, бо то гриб
блідий став від люті, від злості на все
хороше. Його так і назвали за його
вдачу...
д о с и ч н ип і к
с и р о ї ж к и
м у х о м о р
б л і д а
п о г а н к а
46. ВІРШІ ДЛЯ ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ
Я рахую до шести
Грибна пригода
На місточку
Андрійко йде по гриби
Грибок
У діброві
Гриби
Боровик
Гриб діткам купив
шапки
Ліс удосвіта
Маслючок
Печеричка
Несправжні опеньки
47. Я РАХУЮ ДО ШЕСТИ
Шість грибів Людмила мала
І на стіл їх викладала.
Перший гриб — це дощовик,
Під дощем рости він звик.
Підберезник - це вже два,
Кругла в нього голова.
Рижик — третій, він рудий,
Їстівний та ще й смачний.
А четвертий — боровик,
Він веселий жартівник.
Сироїжка буде п'ята,
Тільки трішечки прим'ята.
Шостий дуже підозрілий,
Хоч червоний — наче спілий.
Білі цяточки він має:
Мухомора кожен знає!
Він отруйний, небезпечний
І до столу недоречний.
48. ГРИБНА ПРИГОДА
Сидять гриби навпочіпки,
Про щось собі шепочуться.
Мабуть, таємно радяться,
Як від мене сховатися.
Зібрались тут піддубники –
Кремезні дуболюбники –
З тонкими, невеличкими
Жовтенькими лисичками.
Скрадалися обніжками
Вовнянки з сироїжками,
Грузді хрусткі, округлисті,
Товсті і капелюшисті.
Маслюк із маслючатами…
Тут кожен не мовчатиме…
Гей, лісовії красені!
Я бачу вас з-за ясена.
Ви радьтеся, не радьтеся –
Від мене не сховатися.
До вас я сам скрадаюся –
Із вами в жмурки граюся.
Віктор Кочевський
49. Через міст перейти
Треба нам, малята,
Щоб гриби, щоб гриби
В лісі позбирати.
На місточку вовчик спочиває,
На місточок діток не пускає.
Він гарчить, він гарчить,
Клацає зубами:
– Не пущу, не пущу
Діток за грибами!!!
Вийшов козлик з зеленого гаю,
Він сердито вовчику гукає:
– Заколю, заколю
Я тебе рогами!
Затопчу, затопчу
Я тебе ногами!..
Мабуть, дуже вовчик налякався,
Бо з місточка геть собі подався.
Ми йдемо, ми йдемо
Мостом через річку,
Несемо, несемо
Козлику травичку.
Ой, спасибі, козлику рогатий,
Що поміг нам вовчика прогнати!
Г. Бойко
НА МІСТОЧКУ
50. АНДРІЙКО ЙДЕ ПО
ГРИБИ
Андрійко нишпорить лісочком,
У нього кошик у руці
І гострий ножик, щоб грибочкам
Зрізать дбайливо корінці.
Їх рвати з коренем не треба!
Коли ж про це забудеш ти,
Грибки образяться на тебе
І більш не схочуть тут рости.
Он-он з травиці визирає –
І тут грибок, і там грибок.
Андрійко ходить та збирає,
Дивіться - повен козубок.
Наталя Забіла
51. ГРИБОК
Біля дуба зріс грибок –
В капелюшку колобок.
Вмився, усміхнувся,
У листок вдягнувся,
Став під квіткою і жде...
День мина — ніхто не йде.
Гай стоїть — дрімає...
А дітей немає.
Увірвавсь грибку терпець,
Звівся він на корінець,
Звівся та й гукає:
— Хто грибів шукає?!
Василь Шевчук
52. У ДІБРОВІ
Гномик-дід раненько встав
І грибочків назбирав.
На пеньки поклав кілочка
І повісив казаночка.
Спік печеню із грибами,
Поділився із дубами.
Страву нюхають дубочки:
— Ах, які смачні грибочки!
Олена Плавенчук
53. ГРИБИ
У бору грибів багато —
Сироїжки, маслюки,
Жовті рижики і лисички,
І товсті боровики.
А під лісом скрізь опеньки
Приліпились на пеньках,
І біленькі печерички
Поховались у квітках.
Катерина Переліска
54. БОРОВИК
Під сосною боровик
Шапку підіймає,
Відсуває мох убік,
Ніжку витягає...
На сусідів-маслюків
Згорда подивився,
Та й крутнутися не вспів —
В торбі опинився!
Катерина Переліска
55. ГРИБ ДІТКАМ КУПИВ
ШАПКИ
Гриб діткам купив шапки.
Повдягалися грибки
І стають аж на носочки,
Щоб їх бачили в лісочку.
Гриб говорить їм: —
Дітки, не спинайтесь на носки,
Не показуйте шапки:
Ходить баба за дубами —
Попадете в борщ грибами.
М. Стельмах
56. ЛІС УДОСВІТА
Ще дріма в кущі зайча, ще тетеруки мовчать.
Сняться сойці і синиці учорашні полуниці.
Он високо у дуплі совенята сплять малі.
Сплять осики і дуби. Сплять усі, лише гриби
Між кущів — то там, то тут —
Так і знай — ростуть, ростуть...
Йосип Струцюк
57. МАСЛЮЧОК
За ріку в соснячок завітав маслючок.
Соснячок — молодий, маслючок — золотий!
І з тих пір маслючок не кида соснячок —
там росте наш грибок, дожидає діток.
Йосип Струцюк
58. ПЕЧЕРИЧКА
Тече річка
невеличка.
Коло річки –
печеричка.
Дрібен дощик
впав на річку
і сполохав
печеричку.
І зірвалась,
і побігла
поміж стерні,
біла-біла.
Через поле
бігла, бігла,
а до лісу
вже не встигла.
Натомилась,
мабуть, трішки,
чи вколола
білу ніжку?
59. НЕСПРАВЖНІ ОПЕНЬКИ
Аж захекалось зайча!
Стільки радості в очах!
„Мамо, я знайшов опеньки!
Подивись, які жовтенькі!"
Глянула на сина мати
і сказала: „Мій вухатий!
Хоч вони такі гарненькі,
та несправжні то опеньки"
60. НАЙЯСКРАВІША СТОРІНКА
МУХОМОР
Я — мухомор, я - мухомор,
Червоний, наче помідор.
Кашкет цяцькований, розлогий,
А сам — стрункий і довгоногий.
Серед урочища грибного
Не знайдеш красеня такого.
Та я отруйний, пам'ятай!
Мене побачиш — обминай.
О. Підсуха
61. НАЙЯСКРАВІША СТОРІНКА
МУХОМОР
Мухомор і мух заморить,
Бо отруту в собі творить.
Гриб отруйний, а краса —
Це природи чудеса:
Рівна ніжка біла-біла,
Обідком спідничка сіла.
Хто насипав білі крапки
На червону гарну шапку?
Та ногою не зламайте,
Краще просто обминайте:
Мухомор тварин лікує,
Звірів від хвороб рятує.
І. Осадченко
