Захист рослин від шкідників і захворювань

1. Реферат на тему:
«Захист рослин від
шкідників і
захворювань»
Ясенівці 2015
Проць Андрій
вчетель Левкович А.Ю

2. Способи боротьби з шкідниками і хворобами рослин
У числі заходів, що забезпечують збереження і підвищення врожаю сільськогосподарських
культур, важливе місце займає боротьба з шкідниками та хворобами.
Успіх цієї роботи залежить від своєчасного проведення захисних заходів у поєднанні з
профілактичними та агротехнічними прийомами догляду за рослинами.
Рекомендації щодо захисту сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб об'єднуються під
загальною назвою системи заходів, що включають різні методи боротьби - агротехнічні, механічні,
біофізичні, хімічні та біологічні.
Ефективність цих заходів, у свою чергу, залежить від своєчасного виявлення хвороб рослин і
вогнищ поширення найбільш небезпечних шкідників.
Велику допомогу колгоспам і радгоспам у проведенні робіт по боротьбі з шкідниками та
хворобами надає служба захисту рослин. Станції захисту рослин знаходяться у всіх
сільськогосподарських районах нашої країни.
При плануванні та проведенні заходів по боротьбі з шкідниками та хворобами необхідно
враховувати особливості біології шкідників та збудників хвороб, а також кліматичні і погодні
умови, від яких значною мірою залежить успіх заходів щодо захисту рослин.
1. Агротехнічний метод
Розвиток шкідників і мікроорганізмів, що викликають хвороби рослин, так само як і розвиток
самих рослин, залежить від умов навколишнього середовища.
Агротехнічні заходи проводять, щоб створити умови, сприятливі для розвитку та росту рослин і
одночасно перешкоджають розповсюдженню шкідників і паразитних мікроорганізмів, що
викликають хвороби рослин.
При ретельній обробці грунту руйнуються місцеперебування багатьох шкідливих комах,
знищуються рослинні залишки, на яких зберігаються паразитні мікроорганізми. Погана обробка
утрудняє доступ кисню у грунт. Це послаблює розвиток рослин, скорочує розмноження корисних
мікроорганізмів у грунті, що знищують збудників хвороб, і сприяє масовому поширенню чорної
ніжки, корнееда та ін
Своєчасний посів забезпечує найбільш сприятливі умови для проростання насіння та розвитку
рослин, що робить їх більш стійкими до пошкоджень.
Застосування сівозміни з необхідної просторової ізоляцією для культур у ряді випадків виключає
можливість їх пошкодження, так як комахи і багато збудники хвороб, пристосовані до живлення на
певних рослинах, при зміні культур гинуть від нестачі їжі.
Добрива та підживлення покращують умови живлення рослин, що підвищує їх стійкість до
пошкоджень.
Правильний вибір ділянки, особливо при закладці багаторічних плодових і ягідних насаджень,
сприяє кращому розвитку рослин, підвищує стійкість їх до шкідників і хвороб. Відомо, що,
висаджені поряд агрус і смородина сильніше пошкоджуються агрусового огнівкою; при сусідстві
картоплі і томатів останні уражаються фітофторою (картопляна гниль).

3. Правильна посадка культур (дотримання оптимальних відстаней між рослинами) сприяє кращому
провітрювання ділянки і попереджає поширення таких захворювань, як парша яблуні і груші,
антракноз смородини та багатьох інших.
Знищення бур'янів, які є кормовою базою для багатьох шкідників, та опалого листя, на яких
перезимовують мікроорганізми - збудники хвороб рослин, видалення сухих гілок, очищення
відмерлої кори на плодових деревах, своєчасні поливи в значній мірі попереджають масове
накопичення шкідників і шкідливих мікроорганізмів.
Однак не слід забувати, що ефективність перерахованих агроприйомів в сильному ступені
залежить від строків їх проведення та особливостей розвитку кожного шкідника або хвороби
рослин.
Наприклад, застосування калійних або фосфорно-калійних добрив підвищує стійкість багатьох
культур до пошкодження хворобами і шкідниками. Підживлення, проведена до розселення
шкідників (попелиці, капустяна білан на капусті), знижує кількість заселених ними рослин.
Сильна обрізка агрусу, ураженого борошнистою росою, сприяє розвитку цього захворювання, так
як утворюється багато молодих пагонів і створюються сприятливі умови для розвитку паразита
(збудник борошнистої роси вражає в першу чергу молоді зростаючі тканини).
Велике значення має якість посівного і садивного матеріалу та підбір сортів, стійких до хвороб і
шкідників.
Таким чином, змінюючи умови середовища різними агротехнічними прийомами, можна
підвищити врожайність рослин, їх стійкість до пошкоджень, а також сприяти знищенню
зимующего запасу шкідників та збудників хвороб.
2. Фізико-механічний метод
Фізико-механічний метод боротьби полягає в безпосередньому знищенні шкідників та збудників
хвороб шляхом збору вручну і виловлювання їх різними пастками та іншими пристосуваннями.
Цей метод дуже трудомісткий, однак, у ряді випадків є необхідним. Наприклад, якщо взимку або
рано навесні не зібрати зимуючі гнізда білана жилкуватого і златогузки, що висять на деревах, то
навесні вийшли з гнізд гусениці можуть знищити значну частину листя. Те ж можна сказати про
соскабліванія на підстилку з подальшим знищенням яйцекладок непарного шовкопряда і про зріз
молодих пагонів з колечками яєць кільчастого шовкопряда.
Для виловлювання гусениць яблуневої плодожерки на плодоносні дерева накладають ловчі
пояси, під які охоче забираються на окукливание гусениці. З цією ж метою влаштовують восени в
саду ловчі купи з опалого листя, куди йдуть на зимівлю різні жуки-довгоносики. Пізньої осені такі
купи спалюють.
У невеликих садах практикують ранньовесняне струшування жуків-довгоносиків на полотнища,
розстелені під деревами.
До механічних способів боротьби відноситься також використання пасток і капканів проти
мишоподібних гризунів.

4. Для вилову метеликів яблуневої плодожерки та деяких інших шкідників застосовують різні
светоловушки і електроуловітелі. У боротьбі з суничним кліщем розсаду суниці обробляють в
гарячій воді.
У великих овочівницьких господарствах широко практикується термічне знезараження грунту
водяною парою.
Для цього в культиваційних приміщенні на середину підготовленого ділянки укладають в
поздовжньому напрямку парораспределітельную тубу, з'єднану гумовим шлангом з пароводом.
Грунт, призначений для пропарювання, добре розпушують, а потім покривають термостійкої
плівкою. Краї плівки закріплюють мішечками з піском (розміром 1м х 12 см).
Пара (10-110 0 С) подають під плівку до тих пір, поки температура грунтів по краях ділянки не
підніметься до 70 0 С. При тиску 5 атм обробка продовжується 10ч, а при тиску 8 атм - 5ч.
Для пропарювання можна також використовувати перфоровані пластмасові труби діаметром до 5
см, які укладають в грунт на глибину 25-30см через кожен 25 см. зверху ділянку покривають
плівкою. У цьому випадку пропарювання триває 6ч та більш економно витрачається пара. Потім
труби з остиглого грунту переносять на нову ділянку. Так само пропарюють грунтову суміш,
призначену для приготування поживних горщиків.
Дія високої температури використовують також для знезараження насіннєвого матеріалу. Насіння
огірка проти вірусних хвороб просушують і прогрівають протягом трьох діб при 50-52 0 С, а потім
протягом доби при 78-80 0 С. Перед посівом їх зволожують. Насіння капусти витримують 20 хв. у
воді при 48-50 0 С, після чого їх негайно поміщають на 2-3 хв. в холодну воду.
У галузі біофізики ведуть роботи з використання променевої стерилізації комах, що призводять до
безпліддя.
3. Біологічний метод
Використання живих організмів або продуктів їхньої життєдіяльності для запобігання або
зменшення шкоди, що завдається шкідливими організмами, називається біологічним методом
боротьби. У природних умовах чисельність шкідників обмежується багатьма хижими й
паразитичними комахами, різними мікроорганізмами (вірусами, бактеріями, грибами),
комахоїдними і хижими птахами і ссавцями.
З ранньої весни і до пізньої осені на полях зустрічаються хижі жужелиці, які знищують яйця,
личинок (гусениць), лялечок і дорослих особин багатьох шкідливих комах. Одна жужелиця за добу
може знищити три-п'ять гусениць агрусового вогнівки, до десяти ложногусеніц ріпакової
пильщика, до 100 личинок галиць. Не менш корисні личинки і дорослі особини божих корівок.
Вони активно винищують попелиць, кліщів, щитівок та інших шкідників. Семикрапкових корівка за
добу знищує до 200 попелиць, а маленький жук стеторус - до 210 яєць павутинного кліща.
Інтенсивно знищують попелиць та їх личинок хижі личинки златоглазок і мух-сирфіди.
Істотну роль у зниженні чисельності шкідників відіграють дрібні паразитичні комахи. Паразит
апантелеса заражає гусениць капустяної білянки (першого-другого віків), відкладаючи в їхнє тіло
по 20-60 яєць. Відроджені личинки паразита харчуються внутрішнім вмістом гусениці, яка через
деякий час гине. У садах на півдні країни перетинчастокрила комаха афелінус за сприятливих для
його розвитку умов ефективно знищує личинок і дорослих особин кров'яної попелиці на яблуні.

5. У нашій країні для боротьби з багатьма видами шкідливих метеликів широко застосовують
трихограму, а для знищення павутинних кліщів, які ушкоджують огірки в теплицях, - хижого кліща
фітосейулюса.
Трихограма - дрібне паразитичне комаха, личинки якого знищують яйця багатьох шкідливих комах
(капустяної совки, озимої совки, лучного метелика, яблуневої плодожерки та ін.) Для трихограми
сприятлива температура 18-30 0 С і відносна вологість повітря 55-95%. Тривалість розвитку однієї
генерації при 20-25 0 С складає 16-11 днів. Одна самка заражає 20-30 яєць совок і ряду інших
шкідливих метеликів. У полі трихограму випускають зазвичай у два строки: на початку і в період
масової кладки яєць шкідником. Норма випуску трихограми залежить від кількості яєць шкідника,
проти яких її застосовують, і може коливатися від 20 до 100 тис. особин на 1 га. Розмножують
трихограму на біофабриках, використовуючи для цього яйця зернової молі - шкідника зерна при
зберіганні. В даний час різні види трихограми застосовують на площах близько 10 млн. га.
Фітосейулюс - тепло-і вологолюбний хижий кліщ. найбільш сприятлива температура для його
розвитку 25-30 0 С і відносна вологість повітря вище 70%. За таких умов одна генерація триває 5-6
діб. Плодючість самки 50-80 яєць. за добу дорослі особини знищують до 30 яєць або 24 особини
павутинного кліща в різних фазах розвитку. При виявленні в теплицях вогнищ павутинного кліща
випускають фітосейулюса з розрахунку 15-60 особин на рослину.
Фітосеулюса розмножують на рослинах сої, попередньо заражених павутинним кліщем.
Крім хижаків і паразитів, у боротьбі з шкідниками сільськогосподарських культур застосовують
мікробіологічні препарати: ентобактерін, дендробаціллін, бактероденцид та ін
Багатьох шкідливих комах знищують птахи (шпаки, синиці, граки), а також кроти, землерийки і
деякі інші тварини.
4. Хімічний метод
Багаторічна сільськогосподарська практика показала, що для успішного проведення заходів із
захисту рослин необхідно використовувати всі методи боротьби, особливо агротехнічний. Проте у
ряді випадків успіх боротьби з шкідниками і хворобами вирішує хімічний метод. Перевага
хімічного методу полягає у швидкості дії, можливості одночасного знищення кількох шкідників або
збудників хвороб, а також у його високій окупності.
Однак не слід забувати, що хімічний метод має свої недоліки і при невмілому використанні
хімічних препаратів може дати негативні результати. Так, деякі препарати, знищуючи шкідників,
одночасно вбивають і корисних комах. Сильно пахнуть речовини залишають неприємний запах на
оброблених плодах. Неправильно складені розчини можуть викликати опіки рослин і т.д. Тому
застосовуючи хімічні речовини для боротьби з шкідниками і хворобами, слід суворо
дотримуватися встановлених регламентів і правил користування ними, застосовувати їх на певних
культурах у встановлені терміни з дотриманням концентрацій і норм витрат.
При хімічному методі для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин використовують отруйні
речовини - пестициди («пестіс» - зараза, руйнування; «цідо» - вбиваю).
У залежності від організмів, проти яких застосовують отрутохімікати, їх поділяють на такі групи:
інсектициди (фозалон, карбофос, Ділором) - для боротьби з шкідливими наскомимі;

6. акарициди (акрес, кельтан) - рослиноїдних кліщами;
родентициди (фосфід цинку) - з гризунами;
моллюскіціди (метальдегід) - з молюсками (слимаками);
нематіціди (карбатіон, тіазон) - з нематодами;
фунгіциди (мідний купорос, бордоська рідина, каптан, цинеб, ТМТД. хлорокис міді, формалін) - з
хворобами рослин;
гербіциди - для боротьби з бур'янами.
Деякі хімічні засоби мають комплексним дією. Вони одночасно можуть бути і інсектицидами і
акарицидами (фосфамід, антіо. Метафос). Препарати нітрафен і ДНОК володіють властивостями
інсектицидів, акарицидів і фунгіцидів.
У залежності про дії на шкідливі організми пестициди умовно поділяють на групи: контактної дії
(акрекс. кельтан. Карбофос), кишкового (фосфід цинку), системного (фосфамід, антіо), фуміганти і
протруйники (формалін, ТМТД).
Отрутохімікати контактної дії проникають в організм шкідника через шкірні покриви або
закупорюють дихальні органи. Кишкові отрутохімікати знищують комах, потрапляючи в їхній
кишечник разом з їжею (частками листа, плодів, стебел, а також соком рослини, з приманкою і
т.д.). Отрутохімікати надходять в організм захищається рослини і роблять клітинний сік отруйним
для сисних комах, а також попереджають зараження паразитними мікроорганізмами або
пригнічують їх розвиток всередині рослини. Системні отрутохімікати розподіляються по рослині і
довго зберігають свою захисну дію, так як мало залежать від погоди і кількості опадів.
Фуміганти отруюють повітря і проникають в організм шкідника через дихальну систему.
Протруйники знищують збудників хвороб, що знаходяться на поверхні насіння, або захищають
насіння від зараження їх бактеріями, грибами, що знаходяться в грунті.
Залежно від фізико-хімічних властивостей і погодних умов пестициди застосовують шляхом
обприскування, обпилювання, фумігація. у вигляді аерозолів, отруєних приманок або
протруювання.