1. Нехай повік в душі твоїй
Не згасне Україна Кобзаря.
2 вересня 2013 року КЗО «СЗШ№91» ДМР, 10А клас
Матеріали вступної частини до перегляду Всеукраїнського телеуроку ,
присвяченого 200-річчю Т.Г. Шевченка
Звучить « Реве та стогне Дніпр широкий»
Ведуча:
Ти чуєш, як шумить Дніпро,
Як лине пісня солов"їна?
То все на щастя, на добро,
То наша рідна Україна.
Не згасла проведена зоря,
Не впала правда на коліна.
У кожній думі Кобзаря
Живе могутня Україна.
Ведучий:
В боях щербили ми шаблі
І воскресали на руїнах.
По всій землі, святій землі
Гриміла славна Україна.
І слава Хортиці гучна,
І Берестечка кров невинна –
То все вона, для всіх одна,
То наша вільна Україна.
Ведуча:
Тут все твоє - степи, гаї,
У небі туга журавлина.
Нехай повік в душі твоїй
Не згасне слава України.
Ведучий:
Україна... Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних
поетичних слів відомо нам з творів Великого Кобзаря , щоб висловити гарячу любов до краю, де
народилися й живуть українці!
Ведуча:
У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала
Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію. Україна виколисала велетнів сили і духу -
таких як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк,
Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський...
Ведучий :
Цей перелік, можна продовжити й іменами героїв, які примножили славу нашої Батьківщини під час
воєнного лихоліття 1941-1945 років. І сьогодні ми пригадуємо героїв Битви за Дніпро, які заради
незалежності нашої держави йшли на смерть у страшному 1943-му. Ціною свого життя вони
виборювали у фашистів кожну жменю рідної землі з високих берегів та кожну краплю рідної води
Дніпра-Славути.
Ведуча:
Україно! Мій духмяний дивосвіт
Голубінь над чистим золотом колосся
Через терни йшла до волі стільки літ,
І настав той світлий день коли
Збулося!
Ведучий :
Все, що мріялось нами,
сповнилось, настало:
"Ще не вмерла Україна", -

2. Гордо прозвучало!
Виходять представники батьківського комітету з хлібом.
Мати:
Хліб - сіль на рушнику несу.
Любов несу всесвітню.
Люблю людей я над усе,
Як люблять землю рідну.
Прийміть цей хліб,
Як символ достатку і життя.
Бабуся:
Допоки хліб - допоки світ,
З ним щастя і великі справи.
Подоба в нього від землі,
А суть - од правди.
Дарують хліб учням класу
Виходять учні - українець і українка.
Українка:
До звука звук, струна струні одвітна,
А всі - одвітні серцю Кобзаря
А вже козацьке військо маком квітне,
І спалахнула Хортиці зоря.
Українець:
Ці звуки, звуки золототривожні,
Закличний марш: агей козацтво в путь!
І як струна, душа правдива кожна,
З глибин історії, вони ідуть.
Звучить козацький марш.
Українець:
Пам’ятаймо, чиї ми сини,
Коли будні на серці чи свято,
Знову бачиться з давнини
Україна зажурена мати.
І зруйнована бачиться січ,
Де мій прадід лежить серед поля,
А йому похилилась до віч,
Україна немов Тополя.
Українка:
Затуляли чужинці в обіймах нам рот,
І перевертні кривдили зраджену мову,
Вилив душу в пісні український народ,
І живе мій народ у співучому слові
Українець:
Ми - Українці від Тараса,
Мазепи й Сковороди...
Було сліз більше, ніж води.
Нас голодом не раз морили,
Фашисти населяли страх.
Ой наші мовчазні могили,
Куди не глянь - по всіх світах....
Звучить «Ой Днепро, Днепро , ты широк, могуч»
Українка:
Сину, сину... А Він мовчить...
Сину, сину, скажи що небудь...
Жовте листя на вітах тремтить,
І летять журавлі у небо.

3. Українець:
Народе мій, до тебе повернусь,
Я ,смерть поправши, обернуся до життя.
Я син, доземно тобі уклонюсь.
Своїм стражденним і незлим обличчям.
Ведучий :
Дай нам, Боже, сили і снаги,
Щоб цвіли Дніпровські береги,
Щоб жили гуртом, не поодинці
На землі щасливі українці
Ведуча:
Я на рідній мові друзям щастя зичу
Хай добро хлібину кожному несе.
У гостинну хату щиро всіх покличу
І вони, я певна, зрозуміють все.
І вони, я певна зрозуміють слово,
Де вкраїнська мова пахне барвінково,
Кобзарева пісня розправля крило.
Ведучий :
Рідне слово Кобзареве - в нім озвуться віки.
Рідне слово Кобзареве – і крізь хмари сія.
Словом вишию день - простелю рушники,
А на тих рушниках - Україна моя.
Далі: 9.00. І національний телеканал.
Всеукраїнський телеурок, присвячений 200-річчю від Дня народження Т.Г. Шевченка