Osvitnya programa

1. 1
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор БогуславськогоНВК
«ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 – гімназія»
______________Л.Ф.Байбуз
СХВАЛЕНО
рішенням педагогічної ради
Протокол№ 6 від 12.06.2018 року
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Богуславського навчально-виховного комплексу
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 - гімназія»
Богуславської районної ради
Київської області
на 2018 – 2023 р.р.
2018

2. 2
ЗМІСТ
№ розділу/
пункту
Назва розділу/пункту Сторінки
І. Загальні положення 3
ІІ. Рівні освіти 5
ІІІ. Режим роботи 5
ІV.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинатиздобуття
освіти
6
V. Загальний обсяг навчального навантаження 7
VI. Очікувані результати навчання здобувачів освіти 7
VII.
Оцінювання навчальних досягнень здобувачів
освіти
14
VIII. Навчання за наскрізними лініями 14
IX. Форми та методи організації освітнього процесу 16
X. Освітні галузі та навчальні програми 16
XI.
Опис та інструменти системивнутрішнього
забезпечення якостіосвіти
21
ХІІ.
Створення та забезпечення рівних можливостей
для отримання доступнї, якіснї та ефективної
освіти дітей з особливимиосвітніми потребами
24

3. 3
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Освітня програма школи як навчально-виховного комплексу ґрунтується
на визнаних світом та перевірених досвідом ключових ідеях української
педагогічної думки, базових принципах гуманістичної філософії та здобутках
сучасної науки управління. Будучи динамічною моделлю системи
взаємовідносинучасників освітнього процесуу єдностіз матеріальною основою
цих відносин, програма містить бачення та місію школи, загальні та операційні
завдання її розвитку, особливості організації навчально-виховного процесу,
пріоритетні напрямки цього розвитку, його індикатори і критерії
результативності обраної стратегії.
Освітня програма закладу розроблена на:
ВИКОНАННЯ:
Конституції України; Законів України: «Про освіту»; «Про загальну середню
освіту»; Національної Програми «Освіта України ХХІ століття»; Національної
доктрини розвитку освіти; Національної Програми «Діти України»; Концепції
Нової української школи, розпоряджень Кабінету Міністрів України №988-р від
14.12.2016 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері
реформуваннязагальноїсередньоїосвіти«Новаукраїнськашкола»наперіоддо2029
року», №903-рвід 13.12.2017«Прозатвердженняпланузаходів на2017-2029рокиіз
запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування
загальної середньої освіти «Нова українська школа»; Державних стандартів
початкової, базової і повної загальної середньої освіти; Конвенції ООН «Про
права дитини»; Типової освітньої програми під керівництвом Р.Б.Шияна,
затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від
22.02.2018, Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І
ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від
20.04.2018 № 407, Типової освітньої програми закладів загальної середньої
освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від
20.04.2018 № 405, Типової освітньої програми закладів загальної середньої
освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти інауки України від
20.04.2018 № 406, Типової освітньої програми закладів загальної середньої
освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від
20.04.2018 № 408.
РЕАЛІЗАЦІЮ:
сучасної державної політики в освітянській галузі на основі державно-
громадської взаємодії з урахуванням сучасних тенденцій розвитку освіти та
потреб учасників навчально-виховного процесу; нормативно-правових актів
щодо розвитку освітньої галузі.
СТВОРЕННЯ:
належних умов для розвитку доступної та якісної системи освіти школи; умов
рівного доступудо освіти; гуманних відносинв освітньомузакладі; сприятливих

4. 4
умов для підтримки та розвитку обдарованих учнів; належних умов для
соціально-психологічного захисту учасників навчально-виховного процесу;
необхідної матеріально-технічної бази.
Освітня програма визначає:
 вимогидо осіб, якірозпочинають навчання запрограмою початковаосвіта,
базова середня освіта, профільна освіта;
 загальнийобсяг навчальногонавантаження, якийвизначає загальнийобсяг
навчального навантаження за кожним рівнем здобуття освіти, орієнтовну
тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за
вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічну послідовності їх
вивчення, що подані в навчальних планах (далі – таблиці);
 очікувані результати навчання та компетентності учнів, подані в рамках
навчальних програм;
 навчальні програми предметів, що вивчаються за інваріантним і
варіативним складниками; навчальні предмети вибрані учнями на
підсилення вивчення предметів, які мають гриф Міністерством освіти і
науки України»;
 форми організації освітнього процесу;
 системи внутрішнього забезпечення якості освіти, проведення поточного
та підсумкового оцінювання;
 кадрове забезпечення, навчально-методичне, навчально-технічне,
соціально-психологічне середовище закладу освіти, створення умов для
підвищення фахового рівня педагогічних працівників.
Освітня програма закладу спрямована на:
 поєднання стабільного змісту освіти і варіативності вибору навчальних
дисциплін, наявності різних програм та альтернативних підручників з
кожного предмету;
 диференційованого таіндивідуального навчання навсіх ступенях, вільного
застосування вчителями різних методик, навчання та виховання;
 розширення повноважень вчителів, учнів, батьків в управлінні школою,
вирішенні методичних, педагогічних, фінансових питань, завдань
розвитку матеріальної бази;
 утвердження в школі атмосферигуманізму, поваги до особистостівчителя
і учня;
 формування у підростаючого покоління патріотизму, потребитурбуватись
про майбутнє Батьківщини, національної самосвідомості;
 забезпечення суверенності:школа є самостійним, національним державно-
громадським інститутом освіти, виховання і педагогічної діяльності. Це
проявляється в практичній можливості розробки концепції системи,
змісту, структури освіти і виховання, навчального плану, програм та

5. 5
посібників, у вільному вирішенні всіх кадрових та інших питань
управління школою.
Освітня програма визначає зміст та організацію освітнього процесу,
забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального, фізичного
розвиткуі саморозвиткукожного учня, що реалізуються через оновлення змісту
навчальних програм, методики проведення уроку, форм організації освітнього
процесу.
ІІ. РІВНІ ОСВІТИ
У відповідності до чинного законодавстваБогуславськийНВК «ЗОШ І-ІІІ
ст. № 3 – гімназія» здійснює освітній процес відповідно до рівнів
загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:
I ступінь - початкова освіта;
II ступінь - базова загальна середня освіта;
III ступінь - середня (повна) загальна середня освіта.
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти,
який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів,
здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та
індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування
цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують
її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві,
продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли: 1–2 класи і 3–4 класи, що
враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість
забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених
готовністю до здобуття освіти.
Базова та повна загальна середня освіта окреслює підходи до
планування й організації Закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для
досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених
Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
ІІІ. РЕЖИМ РОБОТИ
Заклад працює в режимі, що оптимально поєднує усі сфери освітньої
діяльності учнів в умовах розвивального середовища – сукупності освітніх,
виховних та оздоровчих процесів, що забезпечують реалізацію індивідуальних
потреб учнів, батьків і педагогічного колективу.
Режим роботи закладу регламентується єдиним розкладом навчальних
занять, самопідготовки, позаурочної діяльності відповідно до вимог ДсанПіН
5.5.2.008-01.
Навчальний рік розпочинається1вересня святом -День знань ізакінчується
не пізніше 1 липня. Навчальні заняття організовуються за семестровою
системою
Впродовж навчального року для учнів проводитимуться канікули:

6. 6
осінні, зимові, весняні.
Навчальні заняття розпочинаються о 8 год. 30 хв. і закінчуються о
15 год. 15 хв. Група продовженогодня працює з12.00 год. до 18.00 год.
Тривалість уроків:
- у 1-х класах – 35 хвилин;
- у 2-4 класах – 40 хвилин;
- у 5-11 класах – 45 хвилин.
Перерви встановлено тривалістю не менше 10 хв. ( для учнів 1 класу – не
менше 15 хв.).
Школа працює у п’ятиденномурежимі в одну зміну.
Заклад забезпечує оптимальні умови освіти, відпочинку, проектно-
дослідницької діяльності та екскурсійно-краєзнавчої роботи.
У першій половині дня організовується навчальна діяльність, друга
половина дня включає розвивальну та пізнавальну діяльність.
ІV. ВИМОГИ ДО ОСІБ,
ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ
Початкова освіта здобувається відповідно до Закону України «Про
освіту», як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного
навчального рокуне виповнилося шестироків, можуть розпочинатиздобуття
початкової освітицього ж навчального рокуза бажанням батьків або осіб, які
їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.
Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають
враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.
Період життя дитини від 5 до 6 (7-ми) років (старший дошкільний вік)
визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної
ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток
базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості,
довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації,
відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої
дійсності та інше. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності
дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-
ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття
початкової освіти. Діти, які здобулипочатковуосвітуна 1 вересня поточного
навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти
цього ж навчального року.
Особиз особливимиосвітніми потребами можуть розпочинатиздобуття
базової середньої освіти за інших умов.
Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової
середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту, на 1 вересня
поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної
середньої освіти цього ж навчального року.

7. 7
Особиз особливимиосвітніми потребами можуть розпочинатиздобуття
профільної середньої освіти за інших умов.
V. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу Закладу
складає 805 годин/навчальний рік.
Загальнийобсяг навчального навантаження для учнів 2-4-го класів складає
2695 годин/навчальний рік: для 2-го класу – 875 годин/навчальний рік, для 3-го
класу – 910 годин/навчальний рік, для 4-го класу – 910 годин/навчальний рік.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1(5)-5(9)-го класів
складає 5845 годин/навчальний рік: для 1(5)5-го класу – 1050 годин/навчальний
рік, для 2(6)-го класу – 1155 годин/навчальний рік, для 3(7)4-го класу – 1172,5
годин/навчальнийрік, для 4(8)-го класу – 1207,5 годин/навчальнийрік, для 5(9)-
го класу – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального
навантаження І ступеня на тиждень окреслено у навчальному плані закладу.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів
навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи,
забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів,
зазначених у програмі.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів
загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів –
1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х
класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний
рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальнийрік. Детальний розподілнавчального
навантаження ІІ ступеня на тиждень окреслено у навчальному плані закладу.
Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної
середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х
класів – 1330 годин/навчальнийрік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальнийрік.
Детальний розподілнавчального навантаження ІІІ ступеня на тиждень окреслено
у навчальному плані закладу.
VI. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИНАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще
необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з
ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності,
необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.
Ключовікомпетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої
реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та
працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві
знань.

8. 8
Школа I ступеня, зберігаючи наступність із дошкільним періодом
дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її
інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток.
Пріоритетами в початкових класах є виховні, загально-навчальні і
розвивальні функції. У молодших школярів формується розгорнута навчальна
діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логіко-
мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінювальними уміннями і
навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному і
природному оточенні, співпраці в різних видах діяльності.
Освітніми результатами цього ступеня навчального закладу є повноцінні
мовленнєві, читацькі, обчислювальніуміння й навички, узагальнені знання про
рідний край, реальний світ у його зв’язках і залежностях, національна
самосвідомість та екологічна культура. У молодших школярів достатньо
розвинені мислення, уява, пам’ять, сенсорні уміння, здатність до творчого
самовираження, особистісно цілісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я,
уміння виконувати нескладні творчі завдання.
Основними засобами реалізації є:
·засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм;
·продовження навчання за освітнім проектом «Росток»;
·екологічна безпека і сталий розвиток.
Школа ІІ ступеня (5-9 класи)
Цей ступінь дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом
загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує у них готовність до вибору
і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. На цьому
етапі завершується формування цілісної культури світу, оволодіння способами
пізнавальної і комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел
інформацію, переробляти і застосовувати знання.
Завершуючи школу II ступеня, учні мають добре володіти українською
мовою, на практичномурівні однією іноземною мовою. Учні мають сформовані
загально-навчальніуміння і навички, володіють навчальним матеріалом на рівні,
достатньому для подальшого навчання.
Основними засобами реалізації є:
·засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм;
·екологічна безпека і сталий розвиток;
·введення курсів математично-природничого спрямування.
Школа ІІІ ступеня ( 10-11 клас)
Старша школа функціонує як профільна, з поглибленим вивченням предметів
обраного профілю, та передбачає обов’язкове засвоєння рівня загальної
середньої освіти, стійке зацікавлення обраним профілем навчання, ерудицію та
кругозір відповідно до вікових особливостей.
Профільність навчання визначається з урахуванням освітніх потреб учнів,
кадрових можливостей і матеріальної бази школи, перспектив здобуття
подальшої освіти випускниками школи.
Зміст Освітньої програми закладу має потенціал для формування у
здобувачів таких ключових компетентностей:

9. 9
№
з/п
Ключові
компетент-
ності
Компоненти
І ступінь ІІ-ІІІ ступінь
1
Спілкуваннядержавноюмовою
Вільне володіння
державною мовою, що
передбачає уміння усно і
письмово висловлювати
свої думки, почуття, чітко
та аргументовано
пояснювати факти, а також
любов до читання, відчуття
краси слова, усвідомлення
ролі мови для ефективного
спілкування та культурного
самовираження, готовність
вживати українську мову як
рідну в різних життєвих
ситуаціях
Уміння: ставити запитання і розпізнавати
проблему; міркувати, робити висновки на основі
інформації, поданої в різних формах (у текстовій
формі, таблицях, діаграмах, на графіках);
розуміти, пояснювати і перетворювати тексти
задач (усно і письмово), грамотно
висловлюватися рідною мовою; доречно та
коректно вживати в мовленні термінологію з
окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло
формулювати думку, аргументувати, доводити
правильність тверджень; уникати невнормованих
іншомовних запозичень у спілкуванні на
тематику окремого предмета; поповнювати свій
словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та
лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять,
формулювання властивостей, доведення правил,
теорем
2
Спілкуванняіноземнимимовами
Здатність спілкуватися
іноземними мовами, що
передбачає активне
використання рідної мови в
різних комунікативних
ситуаціях, зокрема в побуті,
освітньому процесі,
культурному житті
громади, можливість
розуміти прості
висловлювання іноземною
мовою, спілкуватися нею у
відповідних ситуаціях,
оволодівання навичками
міжкультурного
спілкування
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер,
тем і ситуацій, визначенихчинною навчальною
програмою; розуміти на слух зміст автентичних
текстів; читати і розуміти автентичні тексти
різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння
змісту; здійснювати спілкування у письмовій
формі відповідно до поставленихзавдань;
використовувати у разі потреби невербальні
засоби спілкування за умови дефіциту наявних
мовних засобів; обирати й застосовувати
доцільні комунікативні стратегії відповідно до
різних потреб.

10. 10
3
Математичнакомпетентність
Виявлення простих
математичних залежностей
в навколишньому світі,
моделювання процесів та
ситуацій із застосуванням
математичних відношень та
вимірювань, усвідомлення
ролі математичних знань та
вмінь в особистому і
суспільному житті людини
Уміння: оперувати текстовою та числовою
інформацією; встановлювати відношення між
реальними об’єктами навколишньої дійсності
(природними, культурними, технічними тощо);
розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту;
будувати і досліджувати найпростіші
математичні моделі реальних об'єктів, процесів і
явищ, інтерпретувати та оцінювати результати;
прогнозувати в контексті навчальнихта
практичних задач; використовувати математичні
методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики
для повноцінного життя в сучасному суспільстві,
розвитку технологічного, економічного й
оборонного потенціалу держави, успішного
вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв'язування математичних
задач, і обов’язково таких, що моделюють
реальні життєві ситуації
4
Основнікомпетентностіу
природничихнаукахі
технологіях
Формування допитливості,
прагнення шукати і
пропонувати нові ідеї,
самостійно чи в групі
спостерігати та
досліджувати,
формулювати припущення і
робити висновки на основі
проведених дослідів,
пізнавати себе і
навколишній світ шляхом
спостереження та
дослідження
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у
довкіллі; будувати та досліджувати природні
явища і процеси; послуговуватися
технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості
природничихнаук як універсальної мови науки,
техніки та технологій, усвідомлення ролі
наукових ідей в сучасних інформаційних
технологіях.
Навчальні ресурси: складання графіків та
діаграм, які ілюструють функціональні
залежності результатів впливулюдської
діяльності на природу
5
Інформаційно-цифрова
компетентність
Опанування основою
цифрової грамотності для
розвитку і спілкування,
здатність безпечного та
етичного використання
засобів інформаційно-
комунікаційної
компетентності у навчанні
та інших життєвих
ситуаціях
Уміння: структурувати дані; діяти за
алгоритмом та складати алгоритми; визначати
достатність даних для розв’язання задачі;
використовувати різні знакові системи;
знаходити інформацію та оцінювати її
достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та
джерел її отримання; усвідомлення важливості
інформаційних технологій для ефективного
розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова
графіків та діаграм за допомогою програмних
засобів

11. 11
6
Інноваційність
Відкритість до новихідей,
ініціювання змін у
близькому середовищі
(клас, школа, громада
тощо), формування знань,
умінь, ставлень, що є
основою компетентнісного
підходу, забезпечують
подальшу здатність
успішно навчатися,
провадити професійну
діяльність, відчувати себе
частиною спільноти і брати
участь у справах громади
Надати нинішньому та майбутнім поколінням,
незалежно від соціального та культурного
походження, характеристик успішних
інноваторів – включно з допитливістю (або
цікавістю), використанням фантазії, критичним
мисленням, розв’язанням проблем та
наполегливістю (стійкістю чи витривалістю), що
включає позитивне прийняття ризику.
Ці характеристики пов'язані з "творчістю", тобто
процесом, який зазвичай передбачає уявлення
можливостей, створення чогось нового,
рефлексію і зміну об'єкту створення. У ширшому
сенсі це спосіб розуміння світу та дій у ньому.
"Інноваційність" означає створення чогось
нового у певному контексті або прагнення до
досягнення мети у новий спосіб. Процес
інноваційності включає в себе рефлексію щодо
того впливу, який новий артефакт чи підхід
матиме у цьому контексті.
6
Уміннявчитисявпродовжжиття
Опанування уміннями і
навичками, необхідними
для подальшого навчання,
організацію власного
навчального середовища,
отримання нової інформації
з метою застосування її для
оцінювання навчальних
потреб, визначення власних
навчальних цілей та
способів їх досягнення,
навчання працювати
самостійно і в групі
Уміння: визначати мету навчальної діяльності,
відбирати й застосовувати потрібні знання та
способи діяльності для досягнення цієї мети;
організовувати та планувати свою навчальну
діяльність; моделювати власну освітню
траєкторію, аналізувати, контролювати,
коригувати та оцінювати результати своєї
навчальної діяльності; доводити правильність
власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх
потреб та цінності новихзнань і вмінь;
зацікавленість у пізнанні світу; розуміння
важливості вчитися впродовж життя; прагнення
до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної
освітньої траєкторії
7
Ініціативністьіпідприємливість
Ініціювання змін у
близькому середовищі
(клас, школа, громада
тощо), формування знань,
умінь, ставлень, що є
основою компетентнісного
підходу, забезпечують
подальшу здатність
успішно навчатися,
провадити професійну
діяльність, відчувати себе
частиною спільноти і брати
участь у справах громади
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати
життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати,
ухвалювати оптимальні рішення;
використовувати критерії раціональності,
практичності, ефективності та точності, з метою
вибору найкращого рішення; аргументувати та
захищати свою позицію, дискутувати;
використовувати різні стратегії, шукаючи
оптимальних способів розв’язання життєвого
завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність,
упевненість у собі; переконаність, що успіх
команди – це й особистий успіх; позитивне
оцінювання та підтримка конструктивних ідей
інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького
змісту (оптимізаційні задачі)

12. 12
8
Соціальнаігромадянськакомпетентності
Громадянські та соціальні
компетентності, пов’язані з
ідеями демократії,
справедливості, рівності,
прав людини, добробуту та
здорового способу життя,
усвідомленням рівних прав
і можливостей, що
передбачають співпрацю з
іншими особами для
досягнення спільної мети,
активність в житті класу і
школи, повагу до прав
інших осіб, уміння діяти в
конфліктних ситуаціях,
пов’язаних з різними
проявами дискримінації,
цінувати культурне
розмаїття різних народів та
ідентифікацію себе як
громадянина України,
дбайливе ставлення до
власного здоров’я і
збереження здоров’я інших
людей, дотримання
здорового способу життя
Уміння: висловлювати власнудумку, слухати і
чути інших, оцінювати аргументи та змінювати
думку на основі доказів; аргументувати та
відстоювати свою позицію; ухвалювати
аргументовані рішення в життєвих ситуаціях;
співпрацювати в команді, виділяти та
виконувати власну роль в командній роботі;
аналізувати власну економічну ситуацію,
родинний бюджет; орієнтуватися в широкому
колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв,
робити споживчий вибір, спираючись на різні
дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне
ставлення до інших незалежно від статків,
соціального походження; відповідальність за
спільну справу; налаштованість на логічне
обґрунтування позиції без передчасного
переходу до висновків; повага до прав людини,
активна позиція щодо боротьби із
дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9
Культурнакомпетентність
Залучення до різних видів
мистецької творчості
(образотворче, музичне та
інші види мистецтв)
шляхом розкриття і
розвитку природних
здібностей, творчого
вираження особистості
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою
думку, аргументувати та вести діалог,
враховуючи національні та культурні
особливості співрозмовників та дотримуючись
етики спілкування і взаємодії; враховувати
художньо-естетичну складову при створенні
продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів,
схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація,
повага до культурного розмаїття у глобальному
суспільстві; усвідомлення впливуокремого
предмета на людську культуру та розвиток
суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних
видах мистецтва

13. 13
10
Екологічнаграмотністьіздоровежиття
Усвідомлення основи
екологічного
природокористування,
дотримання правил
природоохоронної
поведінки, ощадного
використання природних
ресурсів, розуміючи
важливість збереження
природи для сталого
розвитку суспільства
Уміння: аналізувати і критично оцінювати
соціально-економічні події в державі на основі
різних даних; враховувати правові, етичні,
екологічні і соціальні наслідки рішень;
розпізнавати, як інтерпретації результатів
вирішення проблем можуть бути використані для
маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку
окремого предмета та екології на основі різних
даних; ощадне та бережливе відношення до
природнихресурсів, чистоти довкілля та
дотримання санітарних норм побуту; розгляд
порівняльної характеристики щодо вибору
здорового способу життя; власна думка та
позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання
соціально-економічного, екологічного змісту;
задачі, які сприяють усвідомленню цінності
здорового способу життя
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна
спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних
видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також
практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати
виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на
практиці й встановлювати причинно-наслідковізв’язки. Формуванню ключових
компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі
міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-
інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх
використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання іпідвищує рівень
їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального
матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду
застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: уміння
висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення,
творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння
конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення,
розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації
Освітньої програми закладу використовуються внутрішньопредметні і
міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів освіти та переносу
умінь у нові ситуації.

14. 14
VII. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному,
формувальному оцінюванню, у 3-4 класах ЗОШ І ступеня та у 5-11 класах –
формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток
дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати
досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й
запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й
ухвалювати рішення щодо корегування програмиі методів навчання відповідно
до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально
можливі результати; виховувати ціннісні якостіособистості, бажання навчатися,
не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень
здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними
освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію,
яка здійснюється лише з метою моніторингу якостіосвітньої діяльності Закладу
та якості освіти. Здобувачі базової освіти проходять державну підсумкову
атестацію з метою відстеження результатів базової освіти, здобувачі повної
освіти проходять державну підсумкову атестацію у форматі зовнішнього
незалежного оцінювання.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх
прогнозування та коригування можуть проводитися моніторинговідослідження
навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному
рівнях, а також на рівні окремих класів.
VIII. НАВЧАННЯ ЗА НАСКРІЗНИМИ ЛІНІЯМИ
Навчання за наскрізними лініями реалізується через організацію
навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при
формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання.

15. 15
Наскрізна
лінія
Коротка характеристика
І ступінь ІІ-ІІІ ступінь
Екологічнабезпекайсталий
розвиток
Формування в
учнів соціальної
активності,
відповідальності
й екологічної
свідомості, у
результаті яких
вони дбайливо й
відповідально
ставитимуться до
довкілля.
Формування в учнів соціальної активності,
відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати
участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку
суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для
майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через
завдання з реальними даними про використання природних
ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних
сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього
середовища, екології, формуванню критичного мислення,
вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати
перспективи розвитку навколишнього середовища і
людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянськавідповідальність
Формування
відповідальності
та готовності до
співпраці через
колективну
діяльність (робота
в групах, парах,
проектах тощо) .
Сприятиме формуванню відповідального члена
суспільства, що розуміє принципи і механізми його
функціонування. Ця наскрізна лінія освоюється в основному
через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в
групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між
собою і розвиває в учениць готовність до співпраці,
толерантність щодо різноманітних способів діяльності і
думок.
Наскрізна лінія націлює на виховання порядності,
старанності, систематичності, послідовності, посидючості і
чесності. Приклад вчителя відіграє важливу роль у
формуванні толерантного ставлення до однокласниць
незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'яібезпека
Формування
навичок
здорового
способу життя та
безпечної
поведінки
Становлення учня як емоційно стійкого члена
суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і
формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про
безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з
середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і
транспортнихзасобів). Формує валеологічні знанняучениць
про власне здоров’я та здоров’я оточуючих, навички
здорового способу життя та безпечної поведінки, виховує
бережливе ставлення до власного здоров’я.
Підприємливістьі
фінансоваграмотність
Формування в
учнів здатності
застосовувати
знання й уміння у
реальних
життєвих
ситуаціях
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських
ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному
швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого
розуміння ученицями практичних аспектів фінансових
питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення,
страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням
практичних завдань щодо планування господарської
діяльності та реальної оцінки власних можливостей,
складання сімейного бюджету, формування економного
ставлення до природних ресурсів.

16. 16
IX. ФОРМИТА МЕТОДИОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
 формування компетентностей;
 розвитку компетентностей;
 перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
 корекції основних компетентностей;
 комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії,
віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги,
квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група), інтегровані
уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.
Методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти,
сюжетно-рольовіігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії,
дитяче волонтерство тощо.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи
конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних
очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмахокремих предметів.
X. ОСВІТНІ ГАЛУЗІ ТА НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ
Освітню програму закладу укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Естетична культура
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних
навчальних програмах.
Типова освітняпрограма початкової освіти під керівництвом Шияна Р.Б.
Цикл І (1-2 класи) для учнів класів НУШ
(затверджена рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 22
лютого 2018 року)
Перелік навчальних програм закладу
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня
(2-4 класи ЗОШ І ступеня)
(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

17. 17
№
п/п
Назва навчальної програми
1. Українськамова. Навчальна програмадля загальноосвітніх навчальних закладів
1–4 класи
2. Інформатика. Навчальна програмадля загальноосвітніх навчальних закладів 2–
4 класів
3. Літературне читання. Навчальна програмадля загальноосвітніх навчальних
закладів 2–4 класи
4. Математика. Навчальна програмадля загальноосвітніх навчальних закладів 1–4
класи
5. Музичне мистецтво. Навчальна програмадля загальноосвітніх навчальних
закладів 1–4 класи
6. Образотворчемистецтво. Навчальна програмадля загальноосвітніх навчальних
закладів 1–4 класи
7. Основи здоров'я. Навчальна програмадля загальноосвітніх навчальних закладів
1–4 класи
8. Природознавство. Навчальна програмадля загальноосвітніх навчальних
закладів 1–4 класи
9. Трудовенавчання. Навчальна програмадля загальноосвітніх навчальних
закладів 1–4 класи
10. Фізична культура. Навчальна програмадля загальноосвітніх навчальних
закладів 1–4 класи
11. Я у світі. Навчальна програмадля загальноосвітніх навчальних закладів 3–4
класи
12. Іноземні мови. Навчальні програмидля 1–4 класів загальноосвітніх навчальних
закладів та спеціалізованих шкіл
Перелік навчальних програм закладу
ІІ ступінь
Затверджені наказами Міністерства освіти і науки України
від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407
Інваріантна складова
№
п/п
Назва навчальної програми
1. Українськамова
2. Українськалітература
3. Біологія
4. Всесвітня історія
5. Географія
6. Зарубіжна література
7. Інформатика
8. Історія України

18. 18
9. Математика
10. Мистецтво
11. Основи здоров’я
12. Природознавство
13. Трудовенавчання
14. Фізика
15. Фізична культура
16. Хімія
17. Іноземні мови
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня
(затверджені наказом МОН від 14.07.2016 № 826)
№
п/п
Назва навчальної програми
Рівень вивчення
1.
Астрономія
рівень стандарту, академічний
рівень
профільний рівень
2.
Біологія
рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
3.
Всесвітня історія
рівень стандарту, академічний
рівень
профільний рівень
4.
Географія
рівень стандарту, академічний
рівень
профільний рівень
Психологія
5.
Екологія
рівень стандарту, академічний
рівень
профільний рівень
6.
Економіка
рівень стандарту, академічний
рівень
профільний рівень
7.
Зарубіжна література
рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
8. Захист Вітчизни рівень стандарту
9.
Інформатика
рівень стандарту
академічний рівень

19. 19
рівень поглибленого вивчення
профільний рівень
10.
Історія України
рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
11.
Людина і світ
рівень стандарту, академічний
рівень
профільний рівень
Філософія
12.
Математика
рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
рівень поглибленого вивчення
13.
Правознавство
рівень стандарту, академічний
рівень
профільний рівень
14.
Технології
рівень стандарту, академічний
рівень
15.
Українськалітература
рівень стандарту, академічний
рівень
профільний рівень
16.
Українськамова
рівень стандарту, академічний
рівень
профільний рівень
17.
Фізика
рівень стандарту
пояснювальназаписка
академічний рівень
профільний рівень
18.
Фізична культура
рівень стандарту, академічний
рівень
профільний рівень
19.
Хімія
рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
поглиблене вивчення
20.
Художня культура
рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
Естетика

20. 20
21.
Англійська мова
академічний рівень
профільний рівень
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня
(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)
№
з/п
Назва навчальної програми Рівень вивчення
1. Українська мова Рівень стандарту
2. Астрономія (авторський колектив під керівництвом
Яцківа Я. Я.)
Рівень стандарту
3. Біологія і екологія Рівень стандарту
4. Біологія і екологія Профільний рівень
5. Всесвітня історія Рівень стандарту
6. Географія Рівень стандарту
7. Географія Профільний рівень
8. Громадянська освіта (інтегрований курс) Рівень стандарту
9. Економіка Рівень стандарту
10. Економіка Профільний рівень
11. Зарубіжна література Рівень стандарту
12. Захист Вітчизни Рівень стандарту
13. Інформатика Рівень стандарту
14. Інформатика Профільний рівень
15. Історія України Профільний рівень
16. Історія: Україна і світ (інтегрований курс) Рівень стандарту
17. Математика (алгебра іпочатки аналізу та геометрія) Рівень стандарту
18. Математика (початок вивчення на поглибленому рівні з 8
класу)
Профільний рівень
19. Мистецтво Рівень стандарту
20. Правознавство Рівень стандарту
21. Природничі науки
проект4 – авторськийколектив під керівництвом
В.Ільченко
Рівень стандарту
22. Технології Рівень стандарту
23. Українська література Рівень стандарту
24. Фізика і астрономія (авторський колектив під
керівництвом Локтєва В. М.)
Рівень стандарту
25. Фізика і астрономія (авторський колектив під
керівництвом Локтєва В. М.)
Профільний рівень
26. Фізична культура Рівень стандарту
27. Хімія Рівень стандарту
28. Хімія Профільний рівень
29. Англійська мова Рівень стандарту
Англійська мова Профільний рівень

21. 21
Х. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:
 стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
 систему та механізми забезпечення академічної доброчесності,
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів
освіти;
 оприлюдненікритерії, правила і процедуриоцінювання педагогічної
діяльності педагогічних працівників;
 оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання
управлінської діяльності керівних працівників Закладу;
 забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного
управління закладом;
 створення в закладі інклюзивного освітнього середовища,
універсального дизайну та розумного пристосування;
 інші процедурита заходи, що визначаються спеціальними законами
або документами закладу.
Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Загальні положення (завдання системи внутрішнього забезпечення
якості освіти):
 оновлення методичної бази освітньої діяльності;
 контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми,
якістю знань, умінь і навичокучнів, розробкарекомендаційщодо їх
покращення;
 моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища
закладу освіти;
 створення необхідних умов для підвищення фахового
кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Принципи забезпечення якості:
 системності;
 об’єктивності;
 безперервності;
 перспективності;
 гуманістичної спрямованості;
 відкритості;
 оперативності.
Процедури забезпечення якості:
 розроблення, затвердження, здійснення моніторингу та
періодичний перегляд освітніх програм;
 забезпечення прозорої та зрозумілої політики щодо
здобувачів освіти на усіх стадіях навчання – від зарахування
до випуску, включаючищорічне оцінювання здобувачів світи;

22. 22
 щорічне оцінювання педагогічних, наукових і науково-
педагогічних працівників, забезпечення умов для підвищення
ними своєї кваліфікації, застосування чесних та прозорих
процесів щодо прийняття на роботу та розвиток персоналу
(кадрова політика);
 забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації
освітнього процесу;
 забезпечення наявності інформаційних систем для
ефективного управління освітнім процесом (інформаційний
менеджмент);
 створення в закладі освіти інклюзивного освітнього
середовища, універсального дизайну та розумного
пристосування;
 забезпечення публічності інформації про освітню,
адміністративну, економічну та інші види діяльності закладу;
 інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними
законами або документами закладу освіти.
Об’єкти моніторингу якості загальної середньої освіти :
 зміст освіти;
 рівень сформованості компетентностей (навчальних досягнень
учнів;
 рівень соціалізації здобувачів освіти;
 засоби, що використовуються для досягнення освітніх цілей;
 умови здійснення педагогічного процесу та їх вплив на
результати.
Оцінювання здобувачів освіти:
 оприлюднені критерії, правила і процедуриоцінювання здобувачів
освіти;
 оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання
педагогічної діяльності педагогічних працівників;
 оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання
управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному,
формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому
(бальному) оцінюванню.
Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень
учнів початкової школи, затверджені наказом Міністерства освіти і науки
України від 19 серпня 2016 р. №1009.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію,
яка здійснюється лише з метою моніторингу якостіосвітньої діяльностізакладу.
Критерії базової та повної загальної середньої освіти реалізуються в
нормах чотирьох рівнів досягнень:початковий, середній, достатній, високий,
затверджені наказом Міністерства освіти і науки від 13 квітня 2011 р. № 329,

23. 23
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. За №
566/19304.
Перший рівень - початковий. Відповідь учня фрагментарна,
характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень - середній. Учень відтворює основний навчальний матеріал,
виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної
діяльності.
Третій рівень - достатній. Учень знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки
між ними, вміє пояснитиосновнізакономірності, атакож самостійно застосовує
знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями
(аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки,
виправляти допущені помилки. Відповідь учня правильна, логічна,
обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.
Четвертий рівень - високий. Знання учня є глибокими, міцними,
системними; учень вміє застосовуватиїх для виконання творчих завдань, його
навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні
ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього,
а також додає нові.
Компоненти системи внутрішнього забезпечення якості:
 виконання навчальних планів та освітньої програми(контроль за
виконанням),
 кадрове забезпечення освітньої діяльності (створення необхідних
умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня
педагогічних працівників);
 навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності
(оновлення методичної бази освітньої діяльності);
 забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації
освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи
здобувачів освіти;
 матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
 якість проведення навчальних занять;
 моніторинг досягнення учнями результатів навчання
(компетентностей), якості знань, умінь і навичок учнів, розробка
рекомендацій щодо їх покращення;
 моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища
закладу освіти;
 академічна доброчесність.

24. 24
XІ. СТВОРЕННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ
ОТРИМАННЯ ДОСТУПНЇ, ЯКІСНЇ ТА ЕФЕКТИВНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ З
ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
Актуальним питанням сьогодення є розроблення інноваційних стратегій
навчання школярів з інтелектуальними порушеннями, підготовка їх до
самостійної діяльності та формування життєвої компетентності для успішної
подальшої соціальної адаптації. В умовах запровадження концепції Нової
української школи виникає потреба в зміні освітніх пріоритетів щодо
корекційного навчання дітей з інтелектуальними порушеннями.
Важливе місце в навчальному процесі займає корекційно-розвиткова
модель навчання, яка забезпечує школярів необхідними комплексними
знаннями, уміннями та навичками Провідним підходом у концепції Нової
української школи є компетентнісний підхід, спрямований на оновлення змісту
освіти, заснованого на формування необхідних життєвих компетентностей.
Компетентнісний підхід визначає спрямованість освітнього процесу на
досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані компетентності
учнів, як ключові, предметні та життєва. Життєва компетентність, як здатність
дитини з порушеннями інтелектуального розвитку у процесі інтегрування у
соціальне оточення цілісно реалізовувати на практиці знання, досвід і цінності,
набуті у процесі корекційного навчання, набуває інтегративного значення в
реалізації оновленого змісту освіти дітей з особливостями психофізичного
розвитку.
Метою освіти дітей з інтелектуальними порушеннями є особистісне
становлення учнів, розвиток їхніх пізнавальних здібностей, компетентностей та
наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних
особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності,
творчості, пізнавальної активності, що забезпечують їхню готовність до життя в
демократичному суспільстві, продовження навчання в основній ланці школи.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого
рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між предметами за роками
навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів
освіти. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового
навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети.
Навчальний план містить інваріантну складову, сформованунадержавномурівні
та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів
інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття,
консультації.
Інваріантна складова навчального плану обов’язково включає години
корекційно-розвитковихзанять, спрямованихна вирішення завдань, зумовлених
особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме:
- розвиток мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-
комунікативний розвиток дітей з особливими потребами;

25. 25
- розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з
навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок
комунікативної діяльності і творчості;
- формування компенсаційних способів діяльностіяк важливої умови підготовки
дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти;
- створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими
освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих
компетенцій.
Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час
визначення гранично допустимого навантаження учнів.
Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням
особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань
та напрямів такої роботи.
Мета корекційно-розвиткової роботи: психосоціальний розвиток та
корекція психофізичних порушень дітей з інтелектуальними порушеннями.
Завдання корекційно-розвиткової роботи:
- формування особистісних якостей дитини, розвиток і корекція всіх психічних
процесів, сприяння психологічної адаптації та соціальної реабілітації дітей;
- розвиток та подолання порушень усного та писемного мовлення;
- корекція та розвиток рухових порушень та недоліків фізичного розвитку,
формування вмінь диференціювати рухи відповідно до ступеня мускульних
навантажень, темпу рухів, тощо.
Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: розвиток мовлення,
соціально-побутове орієнтування, розвиток психомоторних процесів, арт-
терапія.
Корекційно-розвиткові заняття проводять спеціалісти закладу освіти:
вчитель-логопед, практичний психолог. Години корекційно-розвиткових занять
навчального плану не враховуються при визначенні гранично допустимого
навантаження учнів.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному
стандарті базової та повної загальної середньої освіти, визначено завдання, які
має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання
повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів
освіти.
№
з/п
Ключові
компетентності
Компоненти
1 Спілкування
державною мовою
(і рідною – у разі
відмінності,
українською
жестовою)
Уміння: (самостійно або за допомогою) ставити запитання та
розпізнавати проблему; робити висновки на основі інформації,
поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах,
на графіках); розуміти, пояснювати та перетворювати тексти
задач письмово, грамотно висловлюватися рідною мовою;
доречно та коректно вживати в мовленні термінологією з
окремих предметів, чітко та зрозуміло формулювати думку,
аргументувати, доводити правильність тверджень, поповнювати
свій активний та пасивний словниковий запас.
Ставлення: розуміння чітких та лаконічних формулювань.

26. 26
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання
властивостей, доведення правил, теорем.
2 Математична
компетентність
Уміння: (самостійно або за допомогою) оперувати текстовою та
числовою інформацією; встановлювати відношення між
реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними,
культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема
практичного змісту; будувати та досліджувати найпростіші
математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ,
інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в
контексті навчальних та практичних задач; використовувати
математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для
повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку
технологічного, економічного й оборонного потенціалу
держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв’язання математичних задач, зокрема
таких, що моделюють реальні життєві ситуації.
3 Основні
компетентності у
природничих
науках і
технологіях
Уміння: (самостійно або за допомогою) розпізнавати проблеми,
що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні
явища та процеси; користуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як
універсальної мови наук, техніки та технологій, усвідомлення
ролі наукових ідей у сучасних інформаційних технологіях.
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які
ілюструють функціональні залежності результатів впливу
людської діяльності на природу.
4 Інформаційно-
цифрова
компетентність
Уміння: (самостійно та за допомогою) структурувати дані; діяти
за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність
даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові
системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність;
доводити істинність тверджень.
Ставлення: осмислення інформації та джерел її отримання;
усвідомлення важливості інформаційних технологій для
ефективного розв’язання математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та
діаграм за допомогою програмних засобів.
5 Уміння вчитися
впродовж життя
Уміння: (самостійно та за допомогою) визначати мету
навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні
знання та способи діяльності для досягнення цієї мети;
організовувати та планувати свою навчальну діяльність;
моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати,
контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї
навчальної діяльності; доводити правильність власного
судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності
нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння
важливості вчитися впродовж життя; прагнення до
вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.
6 Ініціативність і
підприємливість
Уміння: (самостійно та за допомогою) вирішувати життєві
проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні
рішення; використовувати критерії практичності, ефективності з