Urok24 nacionalni tradicii v arhitektuti
•Download as PPT, PDF•
0 likes•75 views
Urok24 nacionalni tradicii v arhitektuti
Recommended
Recommended
More Related Content
Similar to Urok24 nacionalni tradicii v arhitektuti
Similar to Urok24 nacionalni tradicii v arhitektuti (20)
More from Olga Salamaha
More from Olga Salamaha (20)
Recently uploaded
Recently uploaded (6)
Urok24 nacionalni tradicii v arhitektuti
- 1. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО, 7 КЛАС Інтерактивні завдання до курсу за програмою Бєлкіна Е.В, Поліщук А.А., Константинова О.В., Марчук Ж.С., Очеретяна Н.В., Федорук О.К., Шаповалова Н.Є., Шибанова А.Т. Культурні, національні традиції в дизайн-середовищі Урок 24 Автор: Саламаха О.М. вчитель ЗОШ I-IIIст. №2м.Борщева
- 2. Культура пам’яті – основа збереження національних традицій 4 1 2 3 На уроці ми вивчатимемо: Культурне середовище людини (малі архітектурні форми) Культурні, національні традиції у творах художників Зародження українського народного стилю в мистецтві, архітектурі
- 3. Перетягни кнопки до зображення яке йому відповідає Ландшафтний дизайн Інтер’єр Екстер’єр 1 2 3 13 2
- 4. Яка сфера існування людини в довкіллі зайва? (введи її в текстове поле) Природна Сільська Штучна
- 5. Перегляньте відео Чи сподобались вам картини малих архітектурних форм на тлі дизайн-середовища?
- 6. Культурне середовище людини (малі архітектурні форми) Мала архітектурна форма (МАФ), — об'єкти, обладнання для благоустрою території, які задовольняють утилітарні та естетичні потреби людини Утилітарність - оцінювання всіх предметів, процесів, явищ, відомостей тільки з погляду їхньої корисності.
- 7. Мала архітектурна форма - Деревяна пергола - набірна конструкція з повторюваних секцій арок, з'єднаних між собою поперечними брусами, для захисту проходу від палючого сонця. Вона може бути як окремою спорудою, так і частиною будівлі, що закриває відкриті тераси.
- 8. «Нульовий кілометр» Київ. Майдан Незалежності Мала архітектурна форма може стати навіть символом міста. Повсюдно популярний "Нульовий кілометр", який просто зобов'язаний бути виразною композицією, як у О. Х. Хайєка
- 9. В залежності від функціонального призначення малі архітектурні форми розрізняють: Малі архітектурні форми 1 Малі архітектурні споруди 2 3 4 5 Інженерно-господарське обладнання Обладнання для відпочинку Декоративно-пластичні форми Засоби візуальної інформації [10а] [10 б] [10 в] [10г] [10д]
- 10. В залежності від функціонального призначення малі архітектурні форми розрізняють: Малі архітектурні форми 1 Малі архітектурні споруди Павільйони, кіоски [10 а]
- 11. В залежності від функціонального призначення малі архітектурні форми розрізняють: Малі архітектурні форми 2 Інженерно-господарське обладнання трансформаторні підстанції, вентиляційні шахти, телефонні будки, торговельні автомати [ 10б]
- 12. В залежності від функціонального призначення малі архітектурні форми розрізняють: Малі архітектурні форми 3 Обладнання для відпочинку (паркові лави, альтанки, перголи, ліхтарі, дитячі майданчики) [ 10в]
- 13. В залежності від функціонального призначення малі архітектурні форми розрізняють: Малі архітектурні форми 4 Декоративно-пластичні форми (фонтани, паркова скульптура, басейни) [10 г]
- 14. В залежності від функціонального призначення малі архітектурні форми розрізняють: Малі архітектурні форми 5 Засоби візуальної інформації (світлове табло, світлофори, білборди) [10д]
- 15. Екологія Збереження традицій національної культури Принципи створення естетичного цілісного предметно-просторового середовища 1 2
- 16. На початку XX ст. зародилась ідея українського народного стилю в мистецтві, архітектурі Бібі-Ейбат, 1931 р. В. Кричевский Кричевский Василь Григорович (1872 – 1952рр.) 1 2
- 17. Інтер’єр пензля В.Кричевського В.Кричевський . Дамартен. 1946р. Париж
- 18. Художник, обраний Богом Віктор Наконечний. Із серії картин «Краю мій сонячний»
- 19. В його роботах сам народний обряд Віктор Наконечний 1 2
- 20. Краю мій сонячний Віктор Наконечний. Із серії картин «Краю мій сонячний»
- 21. Культура пам’яті – основа збереження національних традицій Пирогів, Київ. Національний музей народної архітектури та побуту України
- 22. Музей Михайла Біласа (м.Трускавець) 2 Михайло Білас 1924р.н., вихідець з Ів.Франківщини 1
- 23. Побутові речі українців в інтер’єрі Музей Михайла Біласа (м.Трускавець)
- 25. Рольова гра: Створення «колективного колажу» «Інтер’єр української хати» (Учні об’єднується в групи, обирають ролі предметів-побуту, які були в інтер’єрі наших предків, озвучують по черзі своє місце та роль.)
- 26. Які почуття у вас викликала віртуальна подорож музеєм народної архітектури та побуту України? Чи пишаєшся тим, що ти українець?
- 27. Поєднай портрет митця та твір мистецтва пов’язаний з його ім’ям (перетягни зображення) Михайло Білас Віктор Наконечний Василь Кричевский 1 2 3 12 3
- 28. Чи є в переліку предмети, які не є малими архітектурними формами? (введи в текстове поле) Ліхтарі Знаки споруджені на честь певних подій Фонтани Містки Пам’ятники Бесідки Міські меблі Урни для сміття Огорожі
Editor's Notes
- Нумерацію з пунктом плану уроку пропоную демонструвати покроково.
- Посилання на зображення:1. http://dizajio.kiev.ua/stat/images/detskaja/big/1.jpg 2. http://assets.freelancehunt.com/snippet/2a/73/36998/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA21.jpg 3. http://101dizain.ru/wp-content/uploads/2011/06/ozelenenie-uchastka. Цифрами позначено вірне перетягування кнопок. При вірному пооєднанні пропоную використати звуковий файл «Молодець».
- Зайва «сільська». При правильному введенні слова пропоную використати звуковий файл «Молодець».
- Слайд використовується для мотивації навчальної діяльності. Посилання на відео: http://www.youtube.com/watch?v=e3pZE66k2XU Посилання на зображення: http://mir-domov.com.ua/img/f1dadf06db19f308.jpg
- Посилання на зображення: http://www.maxarch.com.ua/uploads/posts/2011-10/1319703254_23.jpg
- Посилання на зображення: http://vagonka.in.ua/templates/vagonka_org/images/derevyannaya-pergola.jpg
- Посилання на зображення: http://restplace.com.ua/sites/default/files/styles/large/public/photos/km3.jpg Прочитай (відкриється в окремому вікні) Нульовий кілометр- точка відліку відстаней на дорогах держави що йдуть від столиці до регіонів. Зазвичай знаходиться навколо будівлі головпоштамту столиці і відзначається пам'ятним знаком. Чому головпоштамт - негласно відстані між містами прийнято вимірювати відстанню між їх поштовими відділеннями. У Києві Нульовий кілометр відмічений колоною з глобусом і розташований на Майдані Незалежності навпроти Головпоштамту. Причому відмітка що вийшла у вигляді "пам'ятника Глобусу" - так і прижилася серед киян і туристів. Біля підніжжя пам'ятника відлиті у бронзі відстані до найбільших столиць світу і центральних міст України. Прочитай(відкриється в окремому вікні) При створенні знаків міста використовуються традиційні технології, матеріали, аж до прямого цитування культурного надбання. В результаті знаки в'їзду навіть у невеликі міста найчастіше не тільки позначають місце, але і виражають його самобутність. Тобто не просто виконують знакову функцію, а, маючи власну художню цінність, організовують навколишній простір.
- Посилання на зображення: http://images02.olx.com.ua/ui/3/27/53/55722453_1.jpg
- Посилання на зображення: http://img.artlebedev.ru/everything/megapolis/phonebooth/t1.jpg
- Посилання на зображення: http://hotline.ua/img/tx/900/9009435.jpg
- Посилання на зображення: http://images02.olx.com.ua/ui/11/91/96/1311013008_229428596_1----.jpg
- Посилання на зображення: http://www.pravdorub.kr.ua/wp-content/uploads/2013/05/svetofor-388x291.jpg
- Посилання на зображення: 1. http://ecotechblog.ru/wp-content/uploads/2011/04/eco003.jpg 2.http://1.bp.blogspot.com/_oRiMFIQ0qrg/SxSxLvEUH4I/AAAAAAAADrM/Ls_GJGT56DI/s1600/%D1%8B%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0+2.JPG
- Посилання на зображення: 1. http://korners.kiev.ua/auction/3267.jpg 2.http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/6/6c/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C.jpg Прочитай (відкриється в окремому вікні) Васи́ль Григо́рович Криче́вський (1872-1952) — український маляр, архітектор, графік. Був патріархом великої родини Кричевських, яка дала українському мистецтву ряд видатних особистостей. Батько художників Василя та Миколи, митців, які здобули собі розголос особливо за свої праці аквареллю, брат Федора Кричевського, видатного образотворчого митця і педагога. Його вважають творцем нового українського стилю в архітектурі.
- Посилання на зображення:http://korners.kiev.ua/auction/841.jpg
- Посилання на зображення: http://img-fotki.yandex.ru/get/5001/skysnail.41/0_39201_8196b6e3_XL.jpg Прочитай (відкриється в окремому вікні) Віктор Андрійович Наконечний народився 7 березня 1947 р. в с. Клембівці Ямпільського району Вінницької області. З раннього дитинства самотужки вчився малювати, освоював матеріали і засоби, що були під рукою: папір, ножиці, олівці, пензлі. Дізнавшись, що в селі живе народний маляр Іван Шкорульський, пішов на три роки до нього в науку. Згодом закінчив Московський заочний народний університет мистецтв. В своїх 62 роки майстер народного малярства Віктор Наконечний має цілу низку титулів, які передують сьогоднішній найвищій відзнаці України, — член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений майстер народної творчості України (2000 р.), лауреат премії ім. Катерини Білокур (2000 р.). Основу його таланту становить генетично-фольклорна пам'ять, народна творчість у своїх найрозмаїтіших виявах. Крім живопису Віктор Наконечний займається витинанкою, графікою та писанкарством. У власному будинку створив музей народного мистецтва. Творчий доробок митця складає понад 3000 картин у техніці олійного і темперного живопису і 1000 графічних робіт, понад 500 витинанок. Його картини прикрашають приватні колекції в Україні, Росії, Канаді, США, Німеччині, Франції та багатьох інших країнах.
- Посилання на зображення: 1 http://dolesko.com/IMG/jpg/246337_original-4727e-7ba29.jpg 2 http://www.umoloda.kiev.ua/img/content/i22/22924.gif Прочитай (відкриється в окремому вікні) Мистецька постать Віктора Наконечного в царині народного малярства Поділля формувалася поступово, в процесі наполегливої творчої праці. Малюючи з дитячих літ, майстер пройшов непростий шлях художнього пізнання, зазнаючи і солодкого щастя перемог та відкриттів, і гіркоти невдач та криз. Митець постає тонким, ніжним ліриком. Ліризм присутній і в буденному краєвиді з натури, і в поетичній фантазії на тему спогадів з дитинства, і в обрядовій сцені сільського весілля чи різдвяного колядування. У його полотнах пульсує щира закоханість автора в сюжет і створювані ним образи, в мотиви краєвидів і побутові предмети та атрибути сільського подвір’я чи інтер’єру хати. Лейтмотивом творчості Віктора Наконечного є акцентований показ духовної величі і краси народу. Митець жертовно кладе на вівтар цього ідеалу свої зусилля і талант, усю любов душі, якою сповнений кожен його твір. Віктор Наконечний не тільки досконало володіє арсеналом художньо-виражальних засобів, а й сильний духовним зарядом предківських ідеалів, цінностей. Він своєрідний носій скарбів етно-духовного космосу народу, які сповнюють його мистецтво вражаючою силою впливу на глядача. Художник нині перебуває у розквіті творчих сил. Він неймовірно продуктивний і невичерпний щодо нових і нових тем та сюжетів. Він постійно на потужному творчому піднесенні. Ми його лиш починаємо відкривати, перейматися його талантом, його дивовижним і прекрасним світом. Автор розповіді про митця – Володимир Титаренко
- Посилання на зображення: http://pics.livejournal.com/photo_otchet/pic/0017ed1a
- Посилання на відео: http://www.youtube.com/watch?v=lUHbp-_iowM Посилання на зображення: http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/30/Kiev_Pyrogiv_Podillya_070628.jpg/800px-Kiev_Pyrogiv_Podillya_070628.jpg Копія ліцензії: http://en.wikipedia.org/wiki/uk:GNU_Free_Documentation_License Музей просто неба, заснований 6 лютого 1969 року. Це є архітектурно-ландшафтний комплекс усіх історико-етнографічних регіонів України. Розташований на південній околиці Києва, у Голосіївському районі, поблизу селища Пирогів. Загальна площа — 133,5 га. На території музею зосереджено 275 архітектурних експонатів народного будівництва XVI–XX століть. Садиби з сільськими хатами і господарськими будівлями сформовано з документальною достовірністю та згруповано відповідно до особливостей планування поселень того чи іншого історико-етнографічного регіону. У фондах музею зберігається понад 70 тисяч предметів побуту, творів народного мистецтва, знарядь праці. Найцікавішими із експонатів обладнано інтер'єри будівель.
- Посилання на зображення: 1. http://photos.wikimapia.org/p/00/01/78/10/57_big.jpg 2. http://www.chasipodii.net/pix/art_3040_5_1.jpg Прочитай (відкриється в окремому вікні) Щоб помітити зразки українського дизайну в різних сферах сучасного життя народу, треба простежити, де збереглася ментальна основа життя – традиції. Передусім, найвиразніше ознаки дизайну виявляються в архітектурі й хатньому будівництві. Приваблює архітектурне середовище міста-курорта Трускавця, де традиції ремесла прикарпатців успішно модернізуються в сучасних архітектурних спорудах. Помітним архітектурним шедевром народного хатнього будівництва Трускавця є будинок, в якому сьогодні розташовано музей неперевершеного бойківського митця Михайла Біласа. Музей народного художника України Михайла Біласа. Відкритий 1992 р. Це перший прижиттєвий музей в Україні. Відкрився він у місті, де сьогодні проживає майстер. Розмістився музей в одному з найгарніших будинків Трускавця, збудованому в кінці XIX ст. - Старовинної віллі "Гопляна". Михайло Білас - плідний і багатогранний художник. Його руками тчуться килими, верети, гобелени, ліжники, а також вишивані серветки, доріжки, подушки. Він - майстер текстильної пластики, образно виразних іграшок та декоративних квітів, автор неперевершених сюжетних панно та аплікацій. Одночасно він і тонкий колорист, "композитор кольору".
- Прочитай (відкриється в окремому вікні) Стіни хати зводилися з різних будівельних матеріалів залежно від місцевих ресурсів та економічних можливостей забудовників. Давні традиції в Україні мали два типи конструкції стін: зрубний і каркасний. Через хижацьке знищення лісу, високі ціни на лісоматеріали співвідношення зрубних і каркасних жител у кінці XIX — на початку XX ст. змінюється на користь останніх, а зрубне житло стає привілеєм заможних господарств, перетворюючись на своєрідний символ добробуту. У північній смузі Лісостепу каркас заповнювали деревом та частково глиносоломою, а у південній — плетінням (мінімально вживали дерево, максимально — лозу, очерет, солому з глиносоломою). На Правобережжі відстань між стовпами каркасу заповнювали дерев'яними горбулями, які горизонтально закладали в пази цих стовпів. У лівобережному варіанті переважав вертикальний спосіб заповнення каркасу. Проміжки між стовпами каркасу закладали більш тонким деревом — торцями, які заводилися зверху у поздовжню обводку, а знизу або закопувалися в землю, або вставлялися у нижню балку — підвалини. Торцьові стіни з обох боків обмазували глиною та білили. Для кращого прилягання обмазки її накладали на забиті у стіни дерев'яні кілки. У XX ст. замість тиблів почали набивати металевими цвяхами дерев'яні планки або дранку. Стіни з плетеним заповненням каркасу мали поширення у зоні Лісостепу та Степу. Вони мали досить легкий каркас із густо поставлених стовпчиків, які скріплювалися кількома рядами горизонтальних жердок. Каркас вертикально заплітали хмизом, лозою, очеретом, а далі з обох боків обмазували товстим шаром глиносоломи.
- Посилання на зображення: http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e3/Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_2441-1.jpg Копія ліцензії: http://commons.wikimedia.org/wiki/Commons:GNU_Free_Documentation_License_1.2 Прочитай (відкриється в окремому вікні) Головною особливістю українського стилю, за словами респондентів, є простота. У цьому українському домі ніколи не зустрінуться порожні відкриті стіни, на тлі яких виділяються яскраві предмети меблів. Навпаки, пофарбовані у білий тон стіни і стеля тут сприймаються як своєрідне експозиційної простір, на якому і демонструється багатство стародавніх традицій. А адже колір в інтер'єрі - один з найяскравіших виразних засобів, що використовуються в дизайні приміщень. Колірна гамма набагато сильніша, ніж особливості розстановки і дизайн окремих предметів меблів, впливає на самопочуття людини, що знаходиться у кімнаті. Правильно підібраний тон сприяє відпочинку і розслабленню. Так, білий колір означає як самопожертву, так і лідерські позиції, що веде до двоїстої і суперечливої трактуванні в застосуванні білого кольору в українській символіці. Важливий елемент для створення справжнього стилю нашого народу - правильно підібрана меблі та аксесуари. Приміром, важко уявити собі будинок, в інтер'єрі якого не використовувалися б предмети та деталі з дерева. Ще складніше уявити таке житло в Україні, тому що з давніх-давен слов'яни використовували дерево в якості основного оздоблювального матеріалу. Та й навіщо собі відмовляти в цьому, адже дерев'яні предмети надають дому затишок і вписуються в будь-який стиль, особливо якщо мова йде про етнічний дизайн.
- Посилання на зображення: http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/56/Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_2290.jpg/800px-Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_2290.jpg Копія ліцензії: GNU Free Documentation License. Прочитай(відкриється в окремому вікні) Піч була головним оберегом сім'ї всередині будинку. Біля печі давалися клятви, біля неї оселявся покровитель будинку – домовий, розміщувалися ікони, прикрашені рушниками, квітами і зеленню. Причому вишивка рушників, якими прикрашали ікони, картини, вікна та двері, була різною, оскільки мала різну оберегову символіку. Зображують на рушниках ромб, розетки, квадрати, що символізували сонце, землю, рослини, їм поклонялися як явищам, які дають життя, оберігають від різних бід і злих сил. А ось вироби, вишиті різними нитками, мають певні типи композицій, відрізняються як видом виконання, так і колірною гамою. Найбільша небезпека, вважалося, йшла в приміщення через двері, отже, саме вхід в житло ретельним чином прикрашали магічними знаками. Вони містились і у відповідній вишивці рушників, які підвішували до входу, і в хрестиком, проведених крейдою біля дверей та вікон, і в розвішані над дверима домашніми амулетами (підкова, часник, різне зілля).
- Посилання на зображення: http://lh6.ggpht.com/_q7syr6wMS1g/TT20e219lLI/AAAAAAAASHA/9DTkMGKh-Rg/240729_20110124100718.jpg
- Посилання на зображення: http://www.chasipodii.net/pix/art_3040_5_1.jpg http://www.umoloda.kiev.ua/img/content/i22/22924.gif http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/6/6c/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C.jpg 2.http://img-fotki.yandex.ru/get/5001/skysnail.41/0_39201_8196b6e3_XL.jpg 3.http://korners.kiev.ua/auction/841.jpg 1.http://photos.wikimapia.org/p/00/01/78/10/57_big.jpg Вірна відповідь: цифру 1-автор поєднати з цифрою 1 – твір і т. д. При вірному поєднанні пропоную використати звуковий файл «Молодець»
- Не є малою архітектурною формою-пам’ятники. При вірний відповіді пропоную використати звуковий файл- «Вірно».