2. Південні землі — Середня Наддніпрянщина, Запоріжжя —
мали значні природні багатства, але були незаселені. Саме
тут і постає нове соціальне явище — козацтво.
Українське козацтво як суспільний стан в Україні почало
формуватися з кінця XV - початку XVI ст. Перша згадка
про українських козаків датована 1492 р.
Козак- вільна
озброєна людина
3. Основні причини виникнення
козацтва:
соціальні (посилення
феодальної експлуатації з
боку литовських та
польських магнатів, шляхти,
оформлення кріпосної
залежності);
економічні (нестача власної
землі у селян і як наслідок –
переселення селян на "Дике
поле", у Запоріжжя та нижнє
Подніпров'я);
політичні (прагнення
польської адміністрації
залучити козацтво на службу
для охорони південних
кордонів від татарської
загрози);
стратегічні (загроза з боку
Кримського ханства);
національно-
релігійні (політика
полонізації українського
населення та наступ
католицької церкви на права
православної).
4. У 1556 р. на о. Мала Хортиця
черкаський староста Дмитро
Вишневецький заснував
фортецю Хортицю, яка
започаткувала Запорізьку Січ.
Назва «Запорозька Січ»
означає, що знаходилася
вона за порогами Дніпра.
Крім Хортицької, також
відомі січі Базавлуцька,
Томаківська,
Чортомлицька, Каменська
тощо.
5. Зазвичай Січ розміщувалася на
високому місці острова, вона
була добре укріплена, оточена
глибоким ровом і
десятиметровим валом із
дерев’яним частоколом,
кількома високими чатовими
баштами з бійницями для
гармат. У центрі Січі був
майдан, де проходила козацька
рада, там же знаходилася
церква, канцелярія, курені, де
жили січовики, стовп, де карали
винних, та інші господарські й
ремісничі будівлі. Пізніше слово
«курінь» означало не
приміщення, де жили козаки, а
військову одиницю на чолі з
отаманом, а потім і
територіальну одиницю.
Курені часто називали за тією
місцевістю, звідки прийшли
козаки — Канівський, Корсунський,
Батуринський, Переяславський та
інші (усього налічувалося майже
40 куренів).
6. У 1572 р. за наказом польського короля
Сигізмунда ІІ Августа формується загін
із 300 козаків, які вносилися у
спеціальний список —
реєстр. Реєстровим козакам була
встановлена виплата з польської казни,
вони не підпорядковувалися місцевій
владі, а лише призначеному урядом
«старшому»; козацька старшина
отримала знаки влади — клейноди
Центром реєстрового козацтва стало м.
Трахтемирів. Офіційно реєстрове
козацтво називали Запорізьким
Військом, якому формально
підпорядковувалась і Запорізька Січ.
Проте взяти Запоріжжя під свій
контроль Речі Посполитій так і не
вдалося.
7. Символами козацького
війська були: малиновий
прапор, полкові хоругви,
гетьманська булава,
бунчук та ін.
Малиновий (червоний)
прапор із зображенням
на одному боці
Св. архангела Михаїла,а
на другому — білого
хреста; печатка — герб
Запорізької Січі — являла
собою зображення
козака з рушницею на
плечі, із шаблею і
списом, устромленим у
землю поруч із козаком;
гетьманська булава —
символ влади.
8. Устрій Запорізької Січі був
демократичним. Він
будувався на таких
засадах:
Не існувало кріпацтва.
Кожний міг
використовувати землю
для своїх господарських
потреб.
Всі запорожці мали
однакові виборчі права.
Всі рішення ухвалювали
методом «загальної
згоди».
9. Одяг у козаків був простий — гостроносі чоботи, широкі шаровари,
сорочка, жупан, висока гостра шапка зі смушковою околицею. Околиця
шапки часто була козакові за кисет чи кишеню: туди він клав тютюн,
кресало, люльку. Головною ознакою запорозького козака був оселедець.
10. Їли козаки з одного казана. Він в
них шанувався, як святиня і символ
їхньої військової частини. Козацькі
бунти починалися з того, що вони
перевертали свої казани. Казани
також грали роль символу
військової єдності куреня
У військових походах
козакам пиячити було суворо
заборонено. Порушення
цього правила
прирівнювалось до зради і
могло каратись смертю.
11. Значення козацтва в історії України:
заселили степові, запустілі землі;
захищали південні райони України від
турецько-татарських нападів;
брали участь у народних повстаннях;
сформували основи козацької державності.
