Другий випуск "СтудОк"

1. СтудОК. Студентська історична газета. № 2, ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2013 р.
Шановні студенти!
Перед вами другий номер сту-
дентської історичної газети
«СтудОК».
Цей номер присвячений студент-
ству, адже в листопаді ми свят-
куємо наше свято – День студен-
та.
У науковій частині ми висвітлили
історію святкування цього дня.
Мало хто з нас знає про
Міжнародний день боротьби про-
ти насильства щодо жінок, який
відзначається щорічно 25 листо-
пада. Спеціально до цього дня
наша газета підготувала статтю.
В розділі «Студжиття» ми підго-
тували для вас інтерв’ю з профе-
сором кафедри історії та етно-
логії України Масненко В. В.
який святкує 1 грудня свій 50-
річний ювілей. Також у цьому
розділі ви маєте можливість
дізнатись більше про діяльність
наукового гуртка при кафедрі
історії та етнології України.
Редколегія зараз працює над
третім номером газети і ми буде-
мо максимально сприяти тому,
щоб ця газета гідно представляла
елітність наших спеціальностей і
була гарною рекламою нашого
інституту.
З повагою, Редколегія
ПОШТОВА СКРИНЬКА РЕДКОЛЕГІЇ: studok_hist@mail.ru
ГРУПА ННІ ІСТОРІЇ І ФІЛОСОФІЇ У ВК: http://vk.com/histfilos
САЙТ ННІ ІСТОРІЇ ТА ФІЛОСОФІЇ: http://histfilos.cdu.edu.ua/

2. СтудОК. Студентська історична газета. № 2, ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2013 р.
2
ЖІНОЧИЙ ФАКТОР У БОРОТЬБІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ІРЛАНДІЇ
Історія Ірландії нового часу
зводиться часто до слів: боротьба з
Англією та війна за незалежність. Бо-
ротьба «Зеленого Острова» тягнулася
впродовж століть у різних формах і
залежала від історичних умов. Часто
ця боротьба призводила до збройних
повстань проти загарбників, які хоч і
закінчувалися невдачами, та все ж не
проходили марно, оскільки формували
ментальність ірландців та прокладали
шлях до остаточного визволення.
У національно-визвольній боро-
тьбі ірландського народу одну з прові-
дних ролей відігравали і жінки. Праг-
ненням жіноцтва взятися за зброю ке-
рували різні мотиви,не остання роль
належала і самопожертві.
Проблема участі жінок у націо-
нально-визвольній боротьбі ірландсь-
кого народу є малодослідженою як
вітчизняними, так і зарубіжними вче-
ними. Окремими елементами теми за-
ймалися такі дослідники як Л. І. Голь-
ман та Я. Іляш. Тому актуальність дос-
лідження цієї проблеми є безсумнів-
ною.
Вперше ірландські жінки заяви-
ли про себе у період аграрного перево-
роту. Цей процес був пов’язаний з
переведенням сільського господарства
на новий, капіталістичний лад. Тривав
переворот протягом усієї другої поло-
вини XIX – початку XX ст. Однак по-
чаткова його стадія, яка охоплювала
перші десятиліття цього періоду, коли
капіталістична перебудова сільського
господарства супроводжувалася суттє-
вим перетворенням старих соціальних
відносин, була особливо болісною для
селянських мас. До кінця 1880 р. Ірла-
ндія представляла собою арену своєрі-
дної селянської війни, що розбила
країну на два ворожі табори. На одно-
му боці знаходилися всі революційні
сили національного руху і співчуваючі
їм прогресивні кола ірландських зем-
левласників і буржуазії, на іншому –
вся реакція, об’єднана навколо Дублін-
ського замку, лендлорди, вище католи-
цьке і протестантське духовенство.
У 1870 р. була створена Ірланд-
ська ліга гомруля, члени якої зобов’я-
залися домагатися в парламенті надан-
ня Ірландії самоврядування. На парла-
ментських виборах 1874 р. в палату
громад було обрано 60 прихильників
гомруля на чолі з протестантським ад-
вокатом І. Баттом. Нова національна
партія, головною ареною політичної
боротьби якої була палата громад, за-
стосувала такий суто парламентський
метод дії, як обструкції: внесення не-
скінченних поправок, виступи з бага-
тогодинними промовами на сторонні
теми, що не мають відношення до по-
рядку денного, що затягувало розгляд
питань і прийняття рішень. Спочатку
обструкції застосовувалися тільки кі-
лькома депутатами – гомрулерами, але
з обранням до парламенту нового ірла-
ндського депутата Чарльза Парнелла
обструкції перетворилися на ефектив-
ний засіб, яким широко стала користу-
ватися вся фракція. Чарльз Парнелл
був прихильником самостійності Ірла-
ндії. Будучи прихильником конститу-
ційних методів, Парнелл поділяв пог-
ляди гомрулерів і на рішення аграрно-
го питання.
У грудні 1881 р. з ініціативи
двох сестер Фанні і Анни Парнелл бу-
ло організовано самостійну Жіночу
земельну лігу. Їх гаряче підтримав
Майкл Девітт, який зумів переконати в
доцільності самостійної організації
жінок багатьох її супротивників. Діяч-
ки Жіночої ліги замінили заарештова-
них членів Виконавчого комітету. Жі-
нки збирали і розподіляли кошти, до-
помагали вигнаним орендарям та сі-
м’ям заарештованих. В ірландських
містах виникла мережа відділень Жі-
ночої земельної ліги. У значній мірі
завдяки участі жінок тривала боротьба
в умовах реакції посилювалася.
На початку ХХ ст. національно
-визвольна боротьба в Ірландії вилила-
ся у форму відкритого збройного повс-
тання протягом великоднього тижня
1916 р. Основною ареною повстання
був Дублін, де 24 квітня повстанці
проголосили єдину і незалежну Ірла-
ндську республіку: «Ми заявляємо про
право народу Ірландії володіти Ірлан-
дією, вільно визначати долю Ірландії,
бути незалежним і єдиним» і сформу-
вали Тимчасовий уряд. До тих пір, по-
ки ми силою нашої зброї не наблизимо
відповідний момент для обрання Пос-
тійного Національного Уряду, що
представляє весь народ Ірландії та
обирається голосами всіх її чоловіків і
жінок, всі цивільні і військові питання
Республіки від імені народу вирішува-
тиме Тимчасовий Уряд, що засновува-
вся цим документом». Декларація по-
всталих починалася словами:
«Тимчасовий уряд Ірландської Респуб-
ліки народу Ірландії: Ірландці та ірла-
ндки!». Звернення до ірландок було
вставлено не випадково. Аналізуючи
документ декларації, можна побачити
наступне: «Для обрання Постійного
Національного Уряду, що представляє
весь народ Ірландії та обирається голо-
сами всіх її чоловіків і жінок» у цьому
уривку Декларації йдеться про те, що
жінкам Ірландії даруються виборчі
права на рівні з чоловіками. «Дочки
Ірландії» отримували не тільки вибор-
чі права в 1916 р., а також і цивільні
права: «Республіка гарантує релігійну і
громадянську свободу, рівність прав і
можливостей усім громадянам, прого-
лошує свою рішучість невідступно
домагатися щастя і процвітання як усі-
єї нації, так і кожного окремо, в рівній
мірі надавати увагу і турботу всім си-
нам і дочкам Ірландії».
Історія ірландського революцій-
ного руху XX ст. знає чимало людей,
які віддали свої сили боротьбі за наці-
ональне визволення. До них відносить-
ся і Констанція Маркевич, чиє життя
складно розцінити інакше, як подвиг.
Констанція Жоржина Гоур Бус
народилася в Лондоні 4 лютого 1868 р.
у сім’ї багатого англо-ірландського
джентрі, власника маєтку Ліссадел на
Західному узбережжі Ірландії, в графс-
тві Слайго. Сім’я її належала до анг-
лійців ірландського походження. Часті
відвідування Ірландії, спілкування з
селянами - орендарями, фермерами,
здійснили великий вплив на форму-
вання характеру майбутньої активної
учасниці національно-визвольної бо-
ротьби ірландського народу за свої
права. Вона росла справжньою «дикою
дівчиною Ірландії», рішучою, сміли-
вою, яка вміє постояти за себе і здат-
ною віддаватися до кінця улюбленій
справі. Однак її інтерес до суспільно-
політичних проблем ірландського жит-
тя проявився повною мірою лише в
кінці першого десятиліття ХХ ст. У
серпні 1909 р. графиня Маркевич та
Балмер Гобсон створюють організацію
національно свідомої молоді “Воїни
Ірландії”, свого роду, Бойскаутську
групу, в якій основний акцент робився
на вивченні ірландської мови і бороть-
бі за незалежність. З часом багато їх-
ніх вихованців вступили до лав Ірла-
ндського Республіканського Братства.
25 листопада 1913 р. з’являється ще
одна організація – Ірландські Доброво-
льці. Створена в Дубліні, вона вже в
1914 р. налічує у своїх лавах близько
100 тис. бійців, ставши загальнонаціо-
нальною добровольчою армією. Разом
з Добровольцями діяла Жіноча Ліга. Її
натхненниками та ідейними керівника-
ми були графиня Маркевич, Агнес
О’Феррелл, Мері МакСуіні.
Прагнення брати участь у русі
за незалежність приводить її до лав
партії Шинн Фейн, що виступала за
національне самовизначення. Але, поз-
найомившись ближче із засновником
та ідеологом цієї партії Гріффітсом,
вона зрозуміла, що їй не по дорозі з
керівником ірландських націоналістів.
Поворотною віхою в житті Констанції
стала її зустріч з ірландським соціаліс-
том Д. Коннолі (1868–1916) – марк-
сист, вождь ірландських низів, органі-
затор Ірландської соціалістичної рес-
публіканської партії, один з головних
керівників Дублінського страйку 1913
р. і Дублінського повстання на пасха-
льному тижні 1916 р.
Разом з Коннолі і керівником
найбільшої в Ірландії профспілки тра-
нспортних і некваліфікованих робочих
Д. Ларкіном Констанція брала участь
у знаменитому «Дублінському страй-
ку» 1913 р., загальному осінньому
страйку дублінських робітників.
У грудні 1918 р. вона стала
першою жінкою, обраною у нижню
палату британського парламенту – Па-
лати громад, але не зайняла своє місце
згідно політиці Шинн Фейн брати
участь у виборах до британського пар-
ламенту, але не брати участь у його
роботі (а сама вона була знову заареш-
тована). Вона також стала однією з
перших жінок в історії, що зайняли в
уряді посаду міністра (була міністром
праці в Ірландській республіці в 1919–
1922 рр.). В останні роки життя продо-
вжувала вести активну громадську дія-
льність.
15 липня 1927 р. смерть наздог-
нала її у госпіталі для бідняків. Десят-
ки тисяч жителів Дубліна та інших
міст Ірландії проводжали труну з тілом
Констанції. Народ Ірландії віддавав
останню шану великій ірландській жі-
нці.
Отже, жіночий фактор відігра-
вав важливу роль у національно-
визвольній боротьбі Ірландії. Жінки
починаючи з кінця ХІХ ст., активно
брали участь в суспільно-політичній
діяльності як в Ірландії, так і за кордо-
ном. На прикладі графині К. Маркевич
(Гоур Бус), ми побачили, що заради
ідеї незалежності свого народу, жіноц-
тво не лише вело громадську діяль-
ність, а й бралося за зброю. Багато з
них свідомо молоді роки присвятили
національно-визвольній боротьбі.
Ключник Б. ІІІ-А курс

3. СтудОК. Студентська історична газета. № 2, ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2013 р.
3
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СТУДЕНТА: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ
17 листопада – Міжнародний
день студента. Історія його виникнен-
ня має сумний відтінок. Ця пам’ятна
дата запроваджена, на згадку про чесь-
ких студентів-патріотів, розстріляних
гітлерівцями 17 листопада 1939 р. З
того дня Міжнародний день студента –
це день, коли студентів всіх країн об’є-
днує пам’ять. Це день, коли слово
«солідарність» має дійсний зміст.
Міжнародний день студента є
офіційною пам’ятною датою ООН, яка
щороку відзначається 17 листопада.
П о х о д ж е н н я д а т и
Наприкінці 1939 р. нацистська
окупаційна влада в Чехословаччині (на
той час – Протекторат Богемія і Мора-
вія) придушили демонстрацію в Празі,
яку проводили студенти медичного
факультету Карлового університе-
ту. Демонстрація відбулася 28 жовтня
на честь річниці незалежності Чехос-
ловацької республіки. Під час цієї де-
монстрації студент Ян Оплетал був
поранений і 11 листопада помер від
ран. 15 листопада його тіло мало бути
перевезене з Праги додому в Мора-
вію. Похоронна процесія складалася з
декількох тисяч студентів, які перетво-
рили цю подію в антинацистську де-
монстрацію. Однак, це призвело до
різких заходів з боку нацистів, зокрема
штурму Празького університе-
ту. Окупанти закрили всі чеські вищі
навчальні заклади, понад 1200 студен-
тів потрапили до концентраційних та-
борів. 17 листопада дев'ять студентів і
викладачів було страчено без суду та
слідства. На згадку про це дата 17 лис-
топада була обрана в якості Міжнарод-
ного дня студентів.
Перше відзначення
День студента був вперше від-
значений 17 листопада 1941 р. в Лон-
доні Міжнародною студентською ра-
дою (у якій, на той час, було багато
студентів-біженців), що було погодже-
но із Західними союзниками
(частиною Антигітлерівської коаліції).
Ця традиція була продовжена і наступ-
ником Ради – Міжнародним союзом
студентів, який разом з Європейською
студентською радою та іншими гро-
мадськими організаціями пролобіюва-
ли визнання цього дня офіційною па-
м’ятною датою ООН.
День студента. Сьогодення
Як в українських, так і в інозе-
мних студентів є свої особливі тради-
ції святкування. Цей знаменний “день”
був, є і залишиться одним з найулюб-
леніших для всіх студентів по всьому
світу.
Найоригінальніші традиції від-
значення цього свята у різних країнах
світу.
Впродовж більш ніж ста років у
лютому в Гарвардському університеті
проводяться театралізовані святкуван-
ня, названі «Hasty Pudding» – на честь
страви, яку з 1795 р. приносили на збо-
ри студентського клубу, покликаного
«культивувати суспільні симпатії і цін-
ності, відчуття дружби і патріотизму».
Це свято вважається одним із най-
більш масштабних і веселих студент-
ських карнавалів США з костюмова-
ним парадом. Усі ролі в ньому – і чо-
ловічі і жіночі – виконують чоловіки,
адже так повелося ще з тих часів, коли
Гарвард був виключно «хлопчачим»
університетом.
У Фінляндії студентське свято має
назву Ваппу. Його відзначають 1 трав-
ня, кажуть, що нагадує він справжній
бразильський карнавал. Молоді люди,
що цього дня закінчили ліцей, отриму-
ють студентські кашкети – як символ
переходу на новий рівень дорослого
життя. Але цього дня студентський
кашкет надягають усі, не зважаючи на
вік. За традицією, святкування Ваппу
починається напередодні – 30 квітня –
з урочистого привітання президента
країни. У Хельсінкі проходять студе-
нтські гуляння, які відкриваються це-
ремонією покладання на голову статуї
Хавіс Аманди – символу Хельсінкі –
студентського кашкета. Голову статуї
заздалегідь миють. Честь покладання
кашкета щороку переходить від одно-
го ВНЗ до іншого. Для статуї виготов-
лений спеціальний кашкет, довжина
кола якого – 85 см.
У Порто і Коїмбре (Португалія) в
травні проходить велике студентське
свято Кейма – спалювання стрічок.
Кейма починається опівночі гучним
студентським співом серенад біля па-
м’ятника одному з португальських ко-
ролів. У міському парку виступають
місцеві і звпрошені музичні групи. Ку-
льмінація свята – урочистий хід студе-
нтів через усе місто. Кожен студент
одягається в уніформу рідної alma-
mater, всі учасники тримають в руках
течки зі своїми стрічками і рухаються
поряд з яскраво прикрашеною вантаж-
ною машиною. У кузові сидять випус-
кники, а першокурсники повзуть на
колінах услід по бруківці.
У Бельгії студенти не байдужі
до будь-яких студентських свят. Успі-
шне закінчення сесії – гарний привід
для зустрічі друзів. У цій країні люб-
лять збиратися компаніями давніх дру-
зів, найчастіше по 7–8 чоловік. Найпо-
пулярніше місце святкування – бари.
На природу, точніше на пікніки, бель-
гійські студенти виїжджають украй
рідко. Що стосується проведення са-
мого свята, то на відміну від наших
студентів, бельгійці не дуже люблять
співати, хоча послухати сучасну музи-
ку зовсім не проти.
Американці ж у всьому люб-
лять свободу. Можливо, тому студен-
там в Америці подобається відпочива-
ти із друзями за містом на природі.
Втім, багато хто з них воліє ходити в
дорогі клуби або ресторани, адже біль-
шість американських студентів із за-
безпечених родин. Словом, де і як від-
святкувати подія, для них не пробле-
ма. Головне, вони завжди намагаються
робити те, що їм подобається.
Для нашого українського сту-
дентського братерства характерна при-
кмета: „ Як би День студента не почав-
ся, він однаково закінчиться так само,
як і минулого разу!”
Напередодні цього свята навіть
у колишніх студентів, які зовсім нещо-
давно покинули стіни рідної Almer
Mater і ще не оговталися від безсонних
ночей держіспитів, починає щеміти у
серці від того, що душею вони ще у
вільному студентстві, а тілом вже на-
лежать до зовсім іншого соціального
класу. Адже День студента – це свято,
яке не знає національностей і віку, це
свято, коли на всій нашій неосяжній
планеті у цей день святкують і весели-
яться представники однієї національ-
ності — ”студенти”.
Слободяник Т. ІІ-Б курс

4. СтудОК. Студентська історична газета. № 2, ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2013 р.
4
ПОСВЯТА ПЕРШОКУРСНИКА
Цього року наш інститут став другою до-
мівкою для 64 першокурсників. Але перед тим,
як стати повноправними членами нашого коле-
ктиву, вони мали пройти церемонію посвяти.
Студрада вирішила провести посвяту на терито-
рії бази відпочинку «Сокирно» 11 жовтня.
Розпочалось все з історичного квесту на
знання історії інституту і університету. За під-
сумками квесту, перемогу отримали зразу три
команди. Після квесту розпочалась урочиста
частина, яку відкрила наш директор – доц. Зем-
зюліна Н.І. Вона привітала першачків з їх свя-
том і вручила залікові книжки.
Після вручення заліковок, першокурсники
урочисто прочитали текст посвяти, представили
номери від груп. Особливо всім запам’ятався
номер І-Б курсу, який показав сценку про сту-
дентське життя. По закінченні урочистої части-
ни всіх чекала смачна каша, яку зварили студе-
нти ІV і V курсу, а також святкова дискотека.
Студрада і редколегія дякує усім учасни-
кам, а особливо організаторам за підготовку
свята і запобіганню найменших неприємних
ситуацій. Сподіваємось, посвята першокурсни-
ка наступного року буде не менш вдалою!

5. СтудОК. Студентська історична газета. № 2, ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2013 р.
5
ДЕНЬ СТУДЕНТА
У сучасного студента є три найголовніші
свята – стипендія, канікули і День студента.
Цього року студентський день припадав на не-
ділю, тому було вирішено провести всі урочис-
тості 15 листопада у п’ятницю.
Наш інститут почав святкувати ще звечо-
ра у четвер. Нічний клуб-бар «Bombay
Bar&Club» з радістю прийняв наших студентів.
У клубі було розіграно заліки за купленими за-
здалегідь лотерейками, гроші за які підуть на
допомогу «проблемним сім’ям».
Наступного дня святкування відбувались
уже в стінах альма-матер. У програмі на цей
день значилось 2 заходи – «Студенти як викла-
дачі» і «Студентський квест».
Протягом всього дня на п’ятому поверсі
лунала музика і у всіх панував святковий на-
стрій. Студенти IV курсу з радістю провели ле-
кцію і семінари у I курсів. Самі у себе провели
заняття студенти III і IV курсів.
По закінченні навчального дня розпочався
квест. Він охоплював 7 завдань в семи різних
місцях. За підсумками квесту перемогу отрима-
ла збірна ІІІ-А курсу. Їх нагородою став залік з
фізичного вихованню для всієї групи.
Студрада і редколегія висловлює учасни-
кам і організаторам подяку за участь і гарну ор-
ганізацію свята!!!

6. СтудОК. Студентська історична газета. № 2, ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2013 р.
6
НАШ ЮВЕЛЯР
Інститут історії та філософії Черкаського
національного університету імені Богдана Хме-
льницького може пишатися всіма своїми викла-
дачами. Адже саме вони закладають фундамент
знань своїх випускників. Одним з таких яскра-
вих представників інституту є науковець, ви-
кладач та просто чудова людина − професор ка-
федри історії та етнології України Масненко
Віталій Васильович.
Ця людина більше ніж двадцять сім років
присвятила себе викладацькій та науковій дія-
льності. Вже двадцять років Віталій Васильо-
вич працює в Черкаському національному уні-
верситеті. У зв’язку з цим ювілеєм Віталій Ва-
сильович надав інтерв’ю для студентської газе-
ти «Студок». Діалог відбувся на тему наукового
шляху викладача. Під час розмови професор
був відвертим та радо співпрацював з редакто-
ром.
На запитання: «Коли Ви вирішили стати
істориком?». Віталій Васильович відповів: «З
дитинства я мріяв стати археологом, проте, ма-
буть, це було, в першу чергу, бажання пригод, а
вже потім здобуття професії». При цьому про-
фесор посміхнувся і стало зрозуміло, що історія
це — справа всього його життя.
Звичайно, цікаво було знати, як по-
чиналася кар’єра викладача. Науковець розпо-
вів, що навчався у Харківському націона-
льному університеті імені М. Гоголя, на
історичному факультеті. Закінчивши йо-
го у 1986 р. працював у середній школі
№ 11 м. Черкаси вчителем історії. У 19-
93 р. перейшов на посаду викладача пе-
дагогічного інституту імені 300-річчя во-
зз’єднання України з Росією (сучасний
ЧНУ ім. Б. Хмельницького). У 1996 р.
отримав науковий ступінь і вже працю-
вав як доцент кафедри всесвітньої історії.
З 2002 р. Віталій Васильович пра-
цює на кафедрі етнології та історії Украї-
ни, у цьому ж році захистив докторську
дисертацію і отримав звання професора.
Основні наукові проблеми, над якими
працює професор: Переяславська угода;
вплив історичної науки на національну
свідомість українців та багато інших іс-
торичних аспектів, які цікавлять виклада-
ча. Науковець випускає багато публіка-
цій, монографій, статей, які користуються попу-
лярністю сучасних істориків. Серед студентів
Віталія Васильовича є багато видатних випуск-
ників, які виправдали його надії. Деякі з них
теж стали науковцями, і захистили кандидатські
та докторські дисертації.
На запитання, що Ви можете побажати
майбутнім історикам, науковець відповів:
«Формувати себе, наполегливості та працелюб-
ності».
У свою чергу ми бажаємо Віталію Ва-
сильовичу натхнення та творчих успіхів.
ЗАСІДАННЯ НАУКОВОГО ГУРТКА
Події 1932−1933 рр. є трагічними сторін-
ками в історії нашої держави. Голодомор за-
брав життя мільйонів українців. Дискусії про
геноцид і рукотворність цієї події відбуваються
і досі, при чому у кожного своя правда.
23 листопада 2013 р. відзначається 80–та
річниця тих трагічних подій. Наш інститут не
став осторонь цих подій і долучився до субо-
тньої ходи, а 26 листопада провів на базі студе-
нтського наукового гуртка при кафедрі історії
та етнології України і студентської секції това-
риства істориків-аграрників відкрите засідання,
присвячене цим подіям. На засідання були за-
прошені представники дирекції – заступник
директора з виховної роботи доц. Сухушина О.
В. і заступник директора з наукової роботи
доц. Іржавська А. П., а також усі бажаючі.
Організатором даного заходу виступили
завідувач кафедри історії та етнології України
проф. Драч О. О. та доц. Георгізов Г. М. Засі-
дання розпочалось зі вступного слова організа-
торів. З доповіді студентки ІІ-Б курсу Шамато-
вої А. розпочалася основна частину заходу. В
ній вона окреслила головні напрямки голодо-
мору, а також вказала на дискусійність дослі-
дження цієї проблематики у наукових колах.
Спільна доповідь студентки ІІ-Б курсу Слобо-
дяник Т. і магістра Котиченко А. викликали
найбільшу дискусію у питаннях оцінки кілько-
сті жертв, відношення тодішньої і сучасної діа-
спори до тих подій, а також у питанні мораль-
-психологічних наслідків голодомору для сьо-
годення і його оцінці науковцями другої поло-
вини ХХ ст.
Завершальне слово у цьому засіданні взяв
професор кафедри архівознавства, новітньої
історії та спеціальних історичних дисциплін
Фареній І. А. який окреслив історіографічну
оцінку тих подій, розповів про становище се-
лянства до і після Голодомору, а також про ва-
жливість таких дискусій і обговорень.
Ми сподіваємось, що нас оминуть подібні
події, які трапились 80 років тому, але потрібно
пам’ятати історію свого народу і своєї держа-
ви, якою гіркою б вона не була. Завжди пам’я-
тайте, якою ціною будувалась радянська дер-
жава і скільки життів за це віддано.

7. СтудОК. Студентська історична газета. № 2, ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2013 р.
7
ПРИСВЯЧЕНО 80-ІЙ РІЧНИЦІ ВШАНУВАННЯ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ
Одним із найжорстокіших зло-
чинів комуністичного режиму проти
українського народу був голодомор
1932–1933 рр. Ця спланована проти
українського селянства акція мала лік-
відувати основу української нації і на-
ціонального відродження, зруйнувати
незалежні господарства, унеможливи-
ти протистояння радянській владі.
Аналіз тогочасних подій переконливо
свідчить, що в українському селі мали
місце всі елементи політики геноциду.
Такого висновку дійшли і члени Між-
народної комісії з розслідування голо-
ду в Україні, яка працювала д 1988–
1990 рр. Геноцидом українського на-
роду визнали голодомор 1932–1933 рр.
Верховна Рада України, а також понад
півтора десятка країн світу. Низка за-
рубіжних парламентів готують таке
визнання.
Головною причиною голодомо-
ру 1932–1933 рр. була цілеспрямована
злочинна політика більшовицького
керівництва. Адже сам Сталін визна-
вав, що загальний врожай зерна в 1932
р. перевищував урожай 1931 р. Інакше
кажучи, харчів не бракувало. Проте
держава цілеспрямовано конфіскову-
вала більшу їх частину, в т. ч. зерно,
яке призначалося для насіннєвого,
страхового і фуражного фондів, ігно-
руючи заклики і попередження україн-
ських представників з місць. Це прире-
кло мільйони людей на смерть від го-
лоду, який неможливо назвати інакше,
як штучний. Спроби протидіяти наси-
льству жорстоко придушувалися. Ви-
ще партійно-державне керівництво
Української СРР, зокрема генеральний
секретар КП(б)У С. Косіор, голова
ВУЦВК Г. Петровський, голова Радна-
ркому України В. Чубар, не знайшло в
собі політичної волі та особистої муж-
ності протистояти диктату Й. Сталіна,
фактично ставши слухняним знаряд-
дям у його руках.
Голод, що поширювався протя-
гом 1932 р., набув найстрашнішої сили
на початку 1933 р. За підрахунками
дослідників, в Україні щодня помира-
ло голодною смертю 25 тис. осіб, що-
години – 1 тис., щохвилини – 17. Сере-
дня тривалість життя українців у 1933
р. у чоловіків становила 7,3 р., а в жі-
нок – 10,9 р. Залишившись без хліба,
селяни їли мишей, щурів та горобців,
кісткове борошно і кору дерев. Відбу-
валися численні випадки канібалізму
(лише офіційно за фактом канібалізму
1933 р. в Україні було зареєстровано 2
тис. кримінальних справ). Конфіскації
збіжжя тривали, незважаючи на те, що
від голоду вимирали цілі села. За вка-
зівкою московських емісарів В. Моло-
това, Л. Каґановича, П. Постишева, які
керували хлібозаготівлею в Україні,
коли хліба не було, забирали сухарі,
картоплю, сало, соління, тобто всі за-
паси їжі. Траплялися випадки, коли
вилучали навіть шкіряні речі, щоб їх
не варили та не їли. Купи зерна та кар-
топлі, зібрані на залізничних станціях
для вивезення в Росію, нерідко гнили
просто неба. Але охорона не підпуска-
ла до них селян. 7 серпня 1932 р.
ВЦВК і РНК СРСР ухвалили постано-
ви "Про охорону соціалістичної влас-
ності", за якою за крадіжку колгоспно-
го майна вводилася "вища міра соціа-
лістичного захисту" – розстріл з конфі-
скацією всього майна або позбавлення
волі на термін не менше 10 років. Як
крадіжка кваліфікувалася навіть спро-
ба принести додому з колгоспного по-
ля жменю зерна, щоб нагодувати голо-
дних дітей. Не дивно, що сучасники
назвали цю постанову "законом про
п'ять колосків".
Намагаючись врятуватися, тися-
чі селян, незважаючи на те, що шляхи,
які вели до міста, були блоковані, все
ж пробивалися туди в надії купити хлі-
ба. Однак сільським жителям продава-
ти хліб заборонялося. Не знайшовши
порятунку в місті, вони вмирали прос-
то на вулицях. У Харкові, Одесі, Дніп-
ропетровську, Полтаві, Києві, інших
містах померлих від голоду кожного
ранку збирали і вивозили до братських
могил. Аби позбавити селян можливо-
сті дістати щось для харчування, їм не
дозволялося також найматися самос-
тійно на роботу на промислові підпри-
ємства, переходити або переїжджати в
Росію. На кордоні з нею, як і з Біло-
руссю, а тим більше з Румунією та
Польщею, стояли загороджувальні за-
гони, які розстрілювали втікачів з
України. Трагічною була доля селян-
ських дітей, котрим випало відчути на
собі пекло Голодомору. "Була весна
1933 р., – згадує один із очевидців, –
білим цвітом цвіли вишні, яблуні, були
погожі весняні теплі дні, але сільські
діти не бігали, не гралися, а сиділи
попід тинами з попухлими ногами,
складеними в калачик. У той час у ко-
жному класі сільської школи висіло
гасло: "Спасибі товаришу Сталіну за
наше щасливе дитинство!". Рятуючи
дітей від голодної смерті, окремі бать-
ки будь-якою ціною везли їх до міста і
залишали в установах, лікарнях, прос-
то на вулицях. Лише у Вінниці, згідно
з офіційними даними, міліція підібра-
ла за перші дні травня 1933 р. 20 під-
кинутих немовлят. За той самий час в
інших дев'яти населених пунктах знай-
дено ще 304. А скільки їх було загалом
по Україні!
Допомогу голодуючим намага-
лися надати західні українці. Зокрема,
вони пускали плоти з харчами Збручем
і Бугом. Польські прикордонники, зна-
ючи про Голодомор, дивилися на це
крізь пальці. Проте на протилежному
березі радянські прикордонники стрі-
ляли в українців, які намагалися підхо-
пити ті плоти. Загалом у 1932–1933 рр.
в Україні загинуло від 7 до 10 млн.
осіб. Особливо болісно лихо відобра-
зилося на дітях: у багатьох селах після
голоду закривалися школи – їх більше
нікому було відвідувати. Тим самим
підривалася етнічна основа становлен-
ня української нації – село, знищував-
ся прошарок, від якого залежали про-
цвітання суспільства, здатність його до
розвитку.
Трагедію українського села Й.
Сталін та його оточення сприймали як
чергову перемогу комуністичної ідеї.
Так, один із соратників "вождя наро-
дів" М. Хатаєвич, обраний наприкінці
1932 р. членом політбюро, другим сек-
ретарем ЦК КП(б)У, з гордістю заяв-
ляв: "Між селянами і нашою владою
точиться жорстока боротьба. Це боро-
тьба на смерть. Цей рік став випробу-
ванням нашої сили і їхньої витривало-
сті. Голод довів їм, хто тут господар.
Він коштував мільйони життів, але
колгоспна система існуватиме завжди.
Ми виграли війну". Голодомор став
найбільшою трагедією за всю історію
українського народу. За масштабом,
жорстокістю, цинізмом і організовані-
стю з боку влади та наслідками для
майбутніх поколінь він не має аналогів
в історії людства. Демографічна катас-
трофа посіяла в душах мільйонів лю-
дей фізіологічне почуття страху глибо-
ко вплинула на генофонд нації. Згідно
з Указом Президента України, почина-
ючи з 2000 р., у четверту суботу лис-
топада в нашій державі щорічно від-
значається День пам'яті жертв Голодо-
мору і політичних репресій.
Шаматова А. ІІ-Б курс

8. СтудОК. Студентська історична газета. № 2, ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2013 р.
8
Студентська історична газета “СтудОК”
Засновник: Студентська Рада ННІ історії і
філософії.
Виходить щомісячно.
Тираж – 50 примірників.
Адреса редакції:
бул. Шевченка, 81, к.
519а.
Черкаси, 18031
тел.: (063) 578-76-53
Головний редактор— Чупілка Ілля
Заст. голов. редактора—Кузьменко Анастасія
Графічний редактор—Нечуйвітер Владислав
Редактори:
Ключник Богдана, Шевченко Марія, Шаматова
Анастасія, Слободяник Тетяна
Науковий керів-
ник – доц. Іржавсь-
ка Анжела Петрівна
Study Tours to Poland
Study Tours to Poland (STP) – це навчальні візити до Польщі студен-
тів, молодих спеціалістів та професіоналів з країн Східної Європи. Такі
візити допомагають ознайомитись із
Польщею та обмінятися досвідом у
сфері демократичних і ринкових ре-
форм, будуванні правової держави,
зміцненні місцевих громад та грома-
дянських ініціатив.
Study Tours to Poland існує з
2004 р. і є частиною програми Поль-
сько-Американського Фонду Свобо-
ди “Перетворення в регіоні” – RITA
здійснюваного з 2000 р. Фондом
„Освіта для демократії”. З 2007 р.
координатором STP є Колегія Схід-
ної Європи ім. Яна Новака-
Єзьоранського з Вроцлава.
Студенти подають індивідуа-
льні заявки на участь у програмі й
потрапляють до неї на конкурсній
основі. Поїздки відбуваються в ма-
лих 11-особових групах двічі на рік –
навесні й восени. Щорічно Польщу
відвідує понад 200 осіб. Суттю програми є надихання її учасників до ак-
тивного життя та того, щоб стати свідомими громадянами. Особливий
наголос зроблено на ознайомленні з неурядовим сектором та на його міс-
ці в суспільстві.
Візити студентів відбуваються під девізом „Пізнай Польщу” та
обіймають:
* Зустрічі з лідерами польського суспільного життя
* Візити до державних та громадських установ
* Зустрічі з представниками університетських середовищ – керівництвом
вищих шкіл, викладачами та студентами, ознайомлення з організаційним
та культурним життям вищих шкіл
* Презентація неурядових організацій, їх місця в суспільстві, діалог з владою,
а також дії на користь місцевих спільнот
* Ознайомлення з культурою та історією Польщі
У Програмі Study Tours to Poland можуть взяти
участь успішні студенти вищих навчальних закладів,
що беруть активну участь у громадському житті та
відповідають наступним формальним вимогам:
* Віком 18 – 21 років (народжені 1 липня 1992 – 31
грудня 1995 р.)
* Які є громадянами Білорусі, Молдови, України та
Російської Федерації
* Які навчаються у Білорусі, Молдові, Україні та Ро-
сійській Федерації (у Брянській, Калінінградській,
Новгородській, Ленінградській областях та місті
Санкт-Петербург)
* Які мають дійсний закордонний паспорт (термін дії
паспорту повинен бути щонайменше до 30 вересня
2014 р.)
* Які ще не брали участі у Програмі Study Tours to Poland
Що забезпечується у рамках програми Study Tours to Poland?
* помешкання та харчування у Польщі
* часткова компенсація витрат на проїзд
* програмні витрати
Процедура подання заявки на участь у Програмі БЕЗКОШТОВНА!
Заявки від кандидатів приймаються до 14 грудня 2013 р.. Заявка на
участь у Програмі виповнюється онлайн: www.studytours.pl
РЕДКОЛЕГІЯ ВІТАЄ ВСІХ З НАСТУПАЮЧИМИ СВЯТАМИ !!!
НЕХАЙ В НАСТУПНОМУ РОЦІ У ВАС ЗБУВАЮТЬСЯ ВСІ ПЛАНИ,
НЕХАЙ ЩАСТИТЬ У СПРАВАХ ТА ПОЧИНАННЯХ, ЛЮБОВІ
ВАМ, ПОЗИТИВУ, ТЕПЛА, ЩИРОСТІ ТА ДОБРА ВІД ОТОЧУЮ-
ЧИХ, ГАРНО ТА НЕЗАБУТНЬО ВІДСВЯТКУВАТИ З ДОРОГИМИ
СЕРЦЮ ЛЮДЬМИ.
ВЕСЕЛИХ ТА ЩАСЛИВИХ СВЯТ !!!