2. Загальна характеристика річкової
системи Дніпропетровщини
Областю протікають 55 річок завдовжки понад
25 км кожна, а якщо врахувати річки завдовжки до
10 км, загальна їх кількість становить 217.
Загальна їх довжина складає, приблизно, 4500 км.
Майже всі вони відносяться до малих річок і є
притоками р. Дніпро – першого, другого і третього
порядку.
Густота річкової системи неоднакова.
Найбільша – на Придніпровській височіні, що
обумовлено коливанням висот Орільсько-
Самарської та Самарсько-Вовчанської вододільних
рівнин.
3. Характеристика течії
Річки області є типовими
рівнинними. Вони характеризуються
широкими і неглибокими долинами,
невеликим нахилом. В результаті
швидкість течії води в річках
невелика, що впливає на утворення
перекатів, кіс і т.д.
4. Дніпро –
найбільша річка області
Від північно-західного кордону до
Дніпропетровська долина річки
розташована на кордоні кристалічного
масиву та західного Донбасу. Місцями
русло розділяється острівками на рукава.
Від Дніпропетровська до Запоріжжя
Дніпро тече у південному напрямку. Русло
має багато гранітних виступів, що
утворюють пороги. Із 10 порогів найбільш
небезпечними вважаються
Ненаситницький та Вільний.
6. Довжина річки 118 км, впадає у
Дніпро (акваторія Запорізького
водосховища).
Русло річки звивисте, проходить по
м'яким породам, прорізаючи їх до
кам'янистих шарів. В басейні є багато
ярів.
Живлення в основному дощове і
снігове. Через незначне ґрунтове
живлення, влітку може пересихати.
7. Базавлук
Довжина – 157 км, площа басейну –
4200 км².
Протікає на заході Дніпропетровщини,
є правою притокою Дніпра.
Характер течії рівнинний, протікає
через густозаселений степ, влітку
пересихає.
Має дві основні притоки: права –
Кам'янка, ліва – Солона.
8. Довжина 549 км, витік знаходиться в заболоченій балці
поблизу с.Топило Кіровоградської області.
У верхній течії Інгулець має ряд озероподібних або
заболочених плес, що з'єднуються між собою тільки після
злив або весняних паводків. У середній течії річка має
скелясті береги, перекати, пороги (техногенного походження).
Нижче Кривого Рога розмиває осадові породи. У нижній течії
характерними є петлі довжиною 5-7 км.
Живлення річки переважно снігове. Зазвичай у грудні
замерзає, вскривається у березні.
На території Дніпропетровської області в долині Інгульця
є пам'ятки природи: ландшафтний заказник “Інгулецький
степ”, геологічна пам'ятка “Скелі Мопра”, техногенний парк
“Визирка”, виходи магматитів, сланців, амфіболітів, що
утворюють мальовничі скелі.
Основними притоками є Саксагань, Висунь, Жовта,
Бокова.
9. Довжина річки 144 км, ширина від 20
до 40 м. Протікає в південно-східній
частині Придніпровської височини.
Русло річки нерозгалужене. Швидкість
течії незначна. Природний режим
Саксагані значно змінений регулюючим
впливом гребель, а також забором води
для технічних потреб. На ділянці шахти
“Саксагань”- Чорногірка річка переведена
в підземний колектор.
10. Довжина річки – 320 км, площа басейну - 9 800
км².
Витік річки знаходиться біля села Єфремівка
(Харківська обл.), гирло поблизу міста Перещепино.
Праві схили долини круті, високі, ліві – низькі,
пологі. Заплава заболочена, її ширина 3-4 км, є
стариці. Течія спокійна, повільна. Русло дуже
звивисте, ширина 2-10 м, на плесах – до 100 м,
глибина 6 м, дно піщане.
Замерзає в кінці листопада – початку грудня,
вскривається – в кінці березня. Характерним для
Орілі є весняна повноводність та літня межінь, на
окремих ділянках влітку пересихає. Живлення річки
переважно снігове, а також дощове.
11. Довжина річки 311 км. Витік знаходиться біля с.
Весела Гора на західних схилах Донецького кряжу,
впадає у Дніпровське водосховище.
Ширина до впадання притоки Вовча 15-40 м, нижче
– 40-80м (максимальна 300м). Заплава двостороння
шириною до 3-4 км, зустрічаються стариці.
Живлення мішане, переважно снігове. Льодовий
режим не стійкий, замерзає на початку грудня,
вскривається в кінці березня. Інколи перемерзає
повністю. У верхній течії пересихає в кінці липня ( в
посушливі роки до листопада), утворюючи окремі
плеса.
Нижче впадання Вовчої на лівому березі
знаходиться Самарський ліс – місце розташування
дитячих таборів, санаторіїв, пансіонатів.
12. Довжина річки 323 км, площа басейну 13300 км². Витік на
схилах Донецького кряжу, є лівою притокою Самари. Біля витоку
Вовча має вид невеликого струмочка до 0,5 м шириною і 10—15 м
глибиною. Далі вона утворює численні плеса, поверхня яких улітку
покрита ряскою, а берега заростають високою і густою поросллю
очерету. У літню пору перекати між плесами часто пересихають.
Аналогічне спостерігається на більшості припливів Вовчої, у заплаві
яких існують численні озера. Лише за межами Донецької області
Вовча перетворюється в ріку з постійним плином; глибина її в
окремих місцях перевищує 2 м, а ширина — 20—30 м. Вовча має
досить великий лівий приплив — ріку Верхню Терсу.
Свою назву вона дістала не тому, що в її заплаві водилося багато
вовків, як це іноді пояснюють, а тому, що місцеві жителі цією назвою
відобразили якість води в річці, яка непридатна не тільки для пиття
чи приготування їжі, а й для поливання городини.
Існує така точка зору, яка говорить про те, що Самара є
притокою Вовчої. Тому що в гідрології притокою вважається та річка,
яка більш повноводна. Ситуація така, що в місці злиття річок витрата
води Вовчої більша за Самару.
13. За хімічним складом води річок
Дніпропетровщини відносяться до
сульфатного класу. Величина жорстокості
річної води на території області складає
20-50. Іригаційні якості води у більшості
річок нашої області задовільні і хороші.
Річкові ресурси Дніпропетровщини
використовуються для місцевого
транспорту, зрошення полів, для
водопостачання великих промислових
підприємств і населених пунктів.
