Презентація на тему Механізми та види сну

1. МЕХАНІЗМИ ТА
ВИДИ СНУ

2. ВИЗНАЧЕННЯ
Сон - це генетично запрограмований стан
організму, що періодично виникає і
характеризується закономірним послідовним
чергуванням певних стадій. Він належить до
добових або циркадіанних (циркадних) ритмів: сон
- неспання.
Основними проявами сну є тимчасова відсутність
свідомості, нерухомість організму і зниження більшості
його функцій (артеріального тиску, частоти дихання,
температури тіла), зменшення чутливості органів чуття,
збудливості нервової системи і метаболізму.

3. ФОРМИ СНУ
1. Фізіологічний - монофазний, характеризується добовою періодичністю
"сон - неспання»,
2. Поліфазний – у багатьох тварин зміна "сон - неспання" відбувається
кілька разів на добу ),
3. Сезонний сон (сплячка) - спостерігається у деяких тварин (їжаки,
кажани, ведмеді),
4. Гіпнотичний,
5. Наркотичний,
6. Патологічний.

4. Активна теорія сну – сон є активним процесом і настає в результаті збудження певних
структур ("центрів сну"), що викликає загальне зниження активності організму.
Вальтер Рудольф Гесс у 1940 х рр. виявив центр сну.
Пасивна теорія сну - настання сну відбувається пасивно в результаті припинення дії
певних чинників, що необхідні для підтримки стану бадьорості
ТЕОРІЇ СНУ
Хімічна теорія сну - людина засинає внаслідок того, що під час стану бадьорості в
клітинах тіла накопичуються продукти – чинники сну. Деякі дослідники припустили,
що під час стану бадьорості в організмі синтезується особлива отруйна речовина -
гіпнотоксин, руйнування якого відбувається під час сну.
Гальмівна теорія сну - згідно з поглядами автора – І.П.Павлова - причиною сну є
поширення внутрішнього гальмування по корі великих півкуль і відділах мозку, що
знаходяться нижче. Цей процес забезпечує "відпочинок" головного мозку і лежить в
основі відновлення його працездатності для подальшої після сну життєдіяльності.

5. СУЧАСНІ ТЕОРІЇ СНУ
Більшість сучасних гіпотез щодо функціонального призначення сну й
окремих його стадій можна звести до трьох основних типів.
1) Енергетичні теорії сну - під час сну
відбувається відновлення енергії, витраченої під
час бадьорості.
2) Інформаційні теорії сну - сон настає в
результаті зменшення сенсорного потоку до
ретикулярної формації, що призводить до
включення гальмівних структур.
3) Психодинамічна теорія сну - відпочинку
потребують не клітини, тканини й органи, а
психічні функції(сприйняття, мислення, пам'ять).

6. ФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СНУ
Сон впливає як на нервову систему, так і на діяльність різних
органів і систем організму.
Тривале безсоння підсилює дратівливість, стомлюваність,
знижується координація рухів. Сон різними шляхами відновлює
нормальний рівень активності нервових центрів і баланс їх
діяльності. Під час сну зменшується активність симпатичної
нервової системи і зростає діяльність парасимпатичної нервової
системи. Відновлювальна дія сну на вісцеральні функції
виявляється в зниженні температури тіла, розширенні судин
шкіри, деякому посиленні роботи травного каналу, розслабленні
мʼязового тонусу, зниженні загального обміну на 10-30 %,
підвищенні процесів анаболізму на 2-4 стадіях повільного сну.

7. Ядра шва, розташовані в каудальній половині моста і довгастому мозку.
Нервові волокна від цих ядер розповсюджуються в ретикулярній формації, а
також ростральному таламусі, гіпоталамусі, лімбічній системі і корі великих
півкуль. Стимуляція цих ядер викликає сон, близький до природного. Нервові
закінчення волокон, що виходять знейронів шва, виділяють серотонін, а
порушення синтезу серотоніну позбавляло сну тварин на декілька днів.
Ядро одиночного шляху, розташоване в сенсорній області довгастого мозку і
моста, нейрони якого сприймають вісцеральні сигнали, що надходять у мозок
аферентними волокнами блукаючого і язикоглоткового нервів. Стимуляція
цього ядра викликає сон, попередня руйнація - веде до безсоння.
Ядра ростральної частини гіпоталамуса і області зорового перехреста, а
також окремі ядра таламуса сприяють виникненню сну.
ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ СНУ

8. Руйнування нервових центрів, які сприяють розвитку безсоння. Роздільне
руйнування ядер шва викликає стан активного безсоння. Такий же ефект
спостерігається при двосторонньому пошкодженні медіальних ростральних
областей переднього гіпоталамуса, розташованих над зоровим перехрестом.
ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ СНУ
В обох випадках збудливі ретикулярні ядра
середнього мозку і верхнього відділу моста
звільняються від гальмівних впливів з боку
вищерозташованих центрів і викликають
активне неспання. У деяких випадках
пошкодження переднього гіпоталамуса
викликає таке сильне безсоння, що тварини
гинуть від виснаження.

9. Серотонінова гіпотеза сну не може повністю пояснити ряд фактів, що
мають відношення до його розвитку. Так, концентрація серотоніну в
крові під час сну нижча, ніж під час неспання. Деякі агоністи серотоніну
пригнічують сон, а його антагоністи (наприклад, ритансерин)
збільшують тривалість повільного сну.
БІОХІМІЯ СНУ
3 медіальної преоптичної області гіпоталамуса виділений простагландин ПгD2,
що збільшує тривалість повільного ішвидкого сну. Водночас ПгЕ2, екстрагований
зцих же відділів гіпоталамуса, викликає безсоння. Успинномозковій рідині ісечі
тварин, позбавлених сну протягом декількох днів, виявлена речовина, яка
викликає сон у іншої тварини при введенні її в шлуночки мозку. Речовина
подібного типу була ідентифікована в крові і сечі тварини, позбавленої сну
протягом декількох днів. Такою речовиною виявився низькомолекулярний
пептид мураміл. Введення кількох мікрограмів цієї речовини в третій шлуночок
протягом декількох хвилин викликало сон і тварина продовжувала спати
протягом кількох годин. 3 крові сплячих тварин були виділені нанопептиди, що
надають такий же гіпногенний ефект. Можна вважати, що тривале неспання
викликає прогресивне накопичення чинників сну у стовбурі мозку і
спинномозкової рідини, що і призводить д о виникнення сну.

10. ФАЗИ СНУ
Виділяють повільний (ортодоксальний) і
швидкий (парадоксальний) сон, які чітко
різняться між собою за електричною
активністю мозку, послідовністю змін фаз одна
на одну і 3-5-разовими циклами, кожен з яких
триває близько 90 хв. Парадоксальним
швидкий сон називається тому, що в умовах
мʼязової атонії спостерігаються швидкі рухи
очей (REM-сон, від Rapid Eye Movement) і
нерегулярні мʼязові скорочення кінцівок і
тулуба.

11. Велику частину часу займає повільний сон. Він може бути глибоким,
заспокійливим сном, який триває протягом першої години сну після
багатогодинного неспання.
ФАЗИ СНУ
Повільний сон за ЕЕГ поділяється на стадії:
 дрімота і перехід до сну характеризується низько-амплітудною активністю альфа-
ритму і появою "сонних веретен";
 повʼязана з появою тета-хвиль низької частоти і амплітуди, які можуть тривати
близько 50 % нічного сну;
 характеризується наявністю дельта-хвиль низької частоти і високої амплітуди.
Швидкий REM-сон проявляється розвитком бета-хвиль дещо підвищеної амплітуди.

12. Зміни ЕЕГ під час розвитку різних фаз сну
(за А, Гайтоном і Д. Холлом, 2008р)

13. Під час повільного сну (всупереч думці про відсутність сновидінь) зʼявляються сновидіння
і навіть нічні кошмари. Відмінність сновидінь під час повільного і швидкого сну в тому,
що сновидіння, які виникають під час швидкого сну, залишаються в памʼяті, а сновидіння
під час повільного сну не запам'ятовуються. Швидкий сон спостерігається епізодично
протягом повільного сну і займає у молодих людей близько 20-23 %загального часу
спання. Кожен період швидкого сну повторюється через 90 хвилин. Швидкий сон не є
заспокійливим, оскільки він повʼязаний з яскравими сновидіннями.
ФАЗИ СНУ
Під час нормального нічного сну періоди швидкого
продовжуються від 5 до 30 хв кожні 90 хв. Якщо людина
знаходиться в стані глибокого сну, то кожен відрізок швидкого сну
стає коротшим, а іноді він навіть відсутній. | навпаки, якщо
людина добре відпочила вдень, то тривалість швидкого сну
зростає.

14. Швидкий сон характеризується такими особливостями:
• спостерігаються нерегулярні мʼязові скорочення і швидкий рух очних яблук;
• незважаючи на це, під час епізодів швидкого сну людина прокидається спонтанно;
• частота скорочень серця та частота дихання стають нерегулярними;
• мозок знаходиться в стані підвищеної активності і загальний його метаболізм
збільшується до 20 %;
• ЕГ має той же вигляд, що й у стані неспання.
• сновидіння;
• людину важче розбудити, ніж під час повільного сну;
• можлива ерекція статевого члена і клітора;
ФАЗИ СНУ

15. ФАЗИ СНУ ЛЮДИНИ ПРОТЯГОМ НОЧІ
Повільна і швидка фази сну змінюють одна одну
декілька разів з проміжками у 80-120 хв., за ніч
спостерігається 4-6 таких циклів.
Повільний, або ортодоксальний сон –
глибокий без сновидінь сон, становить 75-
80% усієї його тривалістю.
Швидкий, або парадоксальний сон – 20-
25% усього сну. Людина починає бачити
сни.

16. Фазу повільного сну поділяють
на 4 стадії:
- дрімання;
- поверхневий сон;
- початок глибокого сну;
- глибокий сон.
ФАЗИ СНУ ЛЮДИНИ ПРОТЯГОМ НОЧІ

17. Повільний сон:
Уповільнення серцевої діяльності
Інтенсивності обміну речовин та газообміну;
Зменшення t тіла;
Розслаблення скелетних м’язів;
Майже зникають усі види чутливості;
Зниження електричної активності кори
(високочастотні змінюються на
низькочастотні).
ПОРІВНЯННЯ ФАЗ СНУ ЗА ОСОБЛИВОСТЯМИ
ПЕРЕБІГУ ОСНОВНИХ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Швидкий сон:
• Трохи підсилюється серцева діяльність і
дихання;
• Підвищується обмін речовин та t тіла;
• Менш розслабленими стають скелетні
м’язи;
• Дещо підвищується чутливість;
• Підвищується електрична активність кори
(низькочастотні змінюють
високочастотними);
• Очні яблука швидко рухаються у різних
напрямках.

18. БІОЕЛЕКТРИЧНІ КОЛИВАННЯ МОЗКУ ПІД ЧАС
БАДЬОРОСТІ ТА РІЗНИХ СТАДІЯХ СНУ

19. ДЯКУЮ
ЗА
УВАГУ!