1. Лексикологія
Лексика – це словниковий склад мови.
Лексикологія - наука, що вивчає лексичний
склад мови
Слово – одиниця мови, яка дає
найменування предметам, діям і
процесам, властивостям.
2. Ознаки слова:
Складається зі звуків і має один
основний наголос
Має лексичне значення
Може поділятися на морфеми
(префікс, корінь, суфікс, закінчення
)
4. Повнозначні слова
Лексичне значення -
те, що слово означає
(в тлумачному словнику)
Граматичне значення –
приналежність до певної
частини мови,
морфологічні ознаки
Стілець — предмет
меблів, що призначений
для сидіння однієї
людини і має ніжки і
спинку.
Стілець — іменник
чоловічого роду, в
називному відмінку
однини…
5. За кількістю лексичних значень
однозначні багатозначні
- Наукові терміни (суфікс,
гіпербола, бронхіт, уран)
- Назви деталей машин та
механізмів (втулка, шайба)
- Різновиди дерев, кущів
(береза, ялина, бузок)
- Назви тканин (батист,
вельвет)
- Власні назви (Карпати, Київ)
Прибуток тку, ч. 1. Сума, яка
складає різницю між доходом і
витратами; 2. Доход,
одержуваний від якого-небудь
роду діяльності, справи і т. ін.
8. Слова за значенням
Пароніми -
(гр. para–
поблизу, onimа –
ім’я
Подібні за звучанням
і частково - за
будовою, але різні за
значенням
адресат – особа або організація, кому адресоване поштове
відправлення (одержувач)
адресант – особа або організація, що посилають поштове
відправлення (відправник)
9. Слова за значенням
Омоніми
(гр. homos – однаковий,
onima – ім’я
Однакове
звучання, але
різне лексичне
значення
Акт – документ, дія
Точити – обробляти на верстаті, цідити, наливати
плАчу і плачУ
Коса – с/г знаряддя, заплетене волосся, смуга суходолу в морі
11. Лексика української мови за
походженням
Успадковані слова Слова іншомовного
походження
Спільноіндоєвропейські слова (брат,
вода)
Запозичення зі слов’янських мов:
старослов’янізми, русизми (святиня,
чудеса)
Спільнослов’янські слова (дума, ліс) Запозичення з неслов’янських мов:
грецизми, латинізми, слова англ.пох.
(театр, гуманізм, рейтинг)
Спільносхіднослов’янські слова
(урожай, дешевий)
Власне українські слова (віхола,
височінь, правник)
12. Ознаки власне українських слів
-ин(а) година, хвилина, тканина
-ин(и) відвідини,роковини, заручини
-анин(а), янин(а) біганина, стрілянина
-щин(а), ччин(а) Київщина, козаччина
-ник, -ниц візник, заступник, заступниця
-івник, івниц(я), -альник, альниц(я), -ильник, -ильниц(я)
газівник, формувальник
-ець кравець, промовець
-к (а) для ж.р вчителька, лікарка
-ень красень, велетень
-ань здоровань, горбань
-ищ(е) днище, горище, дідище
-от(а) голота, німота
-ання, -ення, -іння змагання, бачення, свытання,
розуміння
-ій водій, носій
13. Ознаки власне українських слів
- Подовження приголосних в ім. с.р гілля, волосся, безлюддя
- ик, -очок, -ечок, -инка, -оньк(а), -еньк, -ц(е)вогник, голівонька,
батечко, слівце
- -уват, юват, -овит, -езн, -анн довгуватий, синюватий,
талановитий, довжелезний,
малюсінький
- су-, перед-, між-, по-, прі- сізір’я, суміш, передмова,
міжгір’я, прізвище