2. Іонізувати газ можна двома шляхами:
1) заряджені частинки вносяться 2) заряджені частинки
в газ ззовні або створюються створюються в газі дією
дією якого-небудь електричного поля.
зовнішнього фактора.
У залежності від способу іонізації електропровідність газів (розряд у
газах) називається несамостійною (1) і самостійною (2).
3. Самостійний розряд у газі - розряд, що
зберігається після припинення дії зовнішнього
іонізуючого фактора.
Ударна іонізація – процес під час якого загальна
кількість іонів визначаэться дією самого поля
4.
5. 1. Іскровий розряд виникає, якщо через газовий
проміжок за короткий час протікає обмежена кількість
електрики.
2. Іскровий розряд розвивається поступово
3. Цей процес відбувається при великих напругах
електричного поля (≈3·106 В/м) у газі
4. Іскровий розряд широко застосовується як у техніці
так і на виробництві
5. Крім того, він використовується в спектральному
аналізі для реєстрації заряджених частинок.
6. Для пояснення іскрового розряду користуються
стримерною теорією
6. ► Дуговий розряд виникає між електродами, що
контактують між собою, якщо їх почати повільно
віддаляти один від одного, коли вони підключені до
потужного джерела струму.
► Нагрітий світний газ ніби «провисає» між
електродами, тому явище й одержало назву дугового
розряду.
► На практиці дуговий розряд можна одержати,
минаючи стадію іскри.
► Ним користуються при зварюванні й різанні металів.
7. ► Тліючий розряд спостерігається тільки при низьких
тисках
► На практиці тліючий розряд можна одержати, якщо до
електродів, впаяних у скляну трубку, прикласти напругу
► Позитивний стовп не впливає на підтримку розряду
► Тліючий розряд використовується у виготовленні
світних трубок для реклам, ламп денного світла і при
напилюванні металів.
8. ► Коро́нний розря́д — тип газового розряду, що виникає в сильних
неоднорідних електричних полях навколо електродів із великою
кривизною в газах із доволі високою густиною.
13. Список використаної
літератури
► 1. Кучерук І.М., Горбачук І.Т., Луцик П.П. Загальний курс фізики.
Т.1. Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка. –К, 1999.–532
с.
► 2. Матвеєв О.М. Механіка і теорія відносності. –К., 1993.–288 с.
► 3. Сивухин Д.В. Общий курс физики: В 6 т. Т.1. Механика.–М.,
1989.–520 с.
► 4. Іванків Л.І., Палюх Б.М. Механіка.– К., 1995.– 227 с.
► 5. Хайкін С.Е. Фізичні основи механіки.– К., 1966.– 743 с.
► 6. Кушнір Р. Курс фізики. Ч.1: Механіка. –Львів, 2000.– 196 с.
► 7. Савельев И.В. Курс общей физики: В 3 т. Т.1. Механика.
Молекулярная физика.– М., 1987.– 416 с.
► 8. Иродов Н.Е. Основные законы механики.– М., 1985.– 248 с.
