2. Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який
відображає на певну дату його активи, зобов'язання і
власний капітал.
Метою складання балансу є надання користувачам
повної, правдивої та неупередженої інформації про
фінансовий стан підприємства на звітну дату.
Формула Балансу:
Активи (А) = Зобов’язання (З) + Капітал (К)
3. Активи — це ресурси, контрольовані підприємством у
результаті минулих подій, використання яких, як
очікується, приведе до отримання економічних вигод у
майбутньому.
Зобов’язання — це заборгованість підприємства, яка
виникла в наслідок минулих подій і погашення якої в
майбутньому, як очікується, призведе до зменшення
ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні
вигоди.
Власний капітал — це частина в активах підприємства,
що залишається після вирахування зобов’язань. Тобто,
величина власного капіталу буде тим більшою, чим
будуть меншими зобов’язання.
4. Баланс може бути:
1. Бухгалтерський баланс, який дозволяє
охарактеризувати ресурси підприємства по
складу і джерелам їх утворення;
2. Статистичний баланс – використання
робочого часу по відпрацьованому і
невідпрацьованому часу по різним чинникам.
5. Основні правила при
складанні балансу:
Підсумок активів балансу повинен дорівнювати
сумі зобов'язань та власного капіталу.
Згортання статей активів та зобов'язань є
неприпустимим, крім випадків, передбачених
відповідними положеннями (стандартами).
Дані графи балансу “На початок звітного
періоду” переносять із попереднього річного
балансу з графи “На кінець звітного періоду” з
урахуванням коригувань вступного залишку
нерозподіленого прибутку.
6. Перелік нормативно- правового забеспечення,
яке регулює складання і подання «Балансу»
Назва документу Затверджено Що регулює
Порядок подання фінансової звітності Постанова КМУ від 28.02.2000 р.
№419
Визначає порядок та терміни подання
фінансової звітності
Положення(стандарт) бухгалтерського
обліку 1 «Загальні вимоги до
фінансової звітності»
Наказ Мінфіну України від
31.03.99 р. №87
зі змінами, внесеними наказом
Мінфіну від 25.11.2002 р. № 989
Визначаються мета, склад і принципи
підготовки фінансової звітності (в тому
числі консолідованої) та вимоги до
визнання і розкриття її елементів, звітні
періоди
Положення(стандарт) бухгалтерського
обліку 2 «Баланс»
Наказ Мінфіну України від
31.03.99 р. №87 зі змінами,
внесеними наказом Мінфіну від
23.05.2003 р. № 363
Визначаються зміст і форма Балансу та
загальні вимоги до розкриття його статей
Положення(стандарт) бухгалтерського
обліку 6 «Виправлення помилок і
зміни у фінансових звітах»
Наказ Мінфіну України від
28.05.99 р. № 137
Визначається порядок виправлення
помилок, внесення та розкриття інших
змін у фінансовій звітності
Закон України Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні
Відомості Верховної Ради України
(ВВР), 1999, N 40, ст.365
Із змінами, внесеними згідно із
Законами
Цей Закон визначає правові засади
регулювання,організації,ведення
бухгалтерського обліку та складання
фінансової звітності в Україні.
7. Баланс складається з двох частин: активу і пасиву,
підсумок яких повинен бути однаковим, бо саме
поняття "баланс" передбачає рівність. Кожна з частин
балансу складається з декількох розділів.
Актив включає в себе чотири розділи: необоротні
активи, оборотні активи і витрати майбутніх періодів,
необоротні активи та групи вибуття.
Пасив містить п'ять розділів: власний капітал,
забезпечення таких витрат і платежів, довгострокові
зобов'язання, поточні зобов'язання, доходи майбутніх
періодів.
8. Оцінка статей бухгалтерського балансу - вираз в
грошовому вимірі розкритих в балансі окремих видів
господарських засобів і джерел їх утворення.
9. На оцінку статей Балансу впливають ринкові відносини, які приводять до
постійних змін оцінки.
Загалом, для відображення активів в Балансі використовуються такі види
оцінок:
історична (фактична) собівартість, за якою актив відо- бражається за сумою
сплачених грошових коштів чи їх еквівале- нтів або за справедливою
вартістю компенсації, виданої, щоб придбати їх, на момент придбання.
поточна собівартість, за якою активи відображаються за сумою грошових
коштів або їх еквівалентів, яка б була сплачена у разі придбання такого ж
або еквівалентного активу на поточний момент;
теперішня вартість, за якою актив відображається за те- перішньою
дисконтованою вартістю майбутніх чистих надхо- джень грошових коштів,
які, як очікується, має генерувати стат- тя активу під час звичайної діяльності
підприємства.
10. Звичайна діяльність — це
будь-яка основна діяльність
під- приємства, а також
операції, що її забезпечують
або виникають внаслідок її
проведення.
11. Основна діяльність — це операції, пов’язані з виробництвом
або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною
метою створення підприємства і забезпечують основну частину
його доходу:
чиста реалізаційна вартість, за якою актив відображається
за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яку можна б було
отримати на поточний момент шляхом продажу активу в ході
звичайної реалізації;
справедлива вартість, за якою актив може бути обміняний
чи отриманий в господарській операції між незалежними, обізна-
ними та зацікавленими сторонами.
12. Для відображення зобов’язань в Балансі використовуються
такі види оцінок:
історична собівартість — це сума надходжень, отриманих в
обмін на зобов’язання або, за іншими обставинами, сума
грошових коштів чи їх еквівалентів, що, як очікується, будуть
сплачені з метою погашення зобов’язань під час звичайної
діяльності підприємства;
поточна собівартість — це недисконтована сума грошових
коштів чи їх еквівалентів, яка б була необхідна для погашення
зобов’язання на поточний момент;
13. вартість погашення — це недисконтована сума грошових
коштів або їх еквівалентів, що, як очікується, буде сплачена
для погашення зобов’язань під час звичайної діяльності;
теперішня вартість — це дисконтована вартість майбутніх чистих
відпливів, які як очікується, будуть необхідні для погашення
зобов’язань під час звичайної діяльності.
14. При складанні Балансу найбільш поширеною є
оцінка за історичною (первісною) вартістю, але вона
комбінується з іншими видами оцінок активів, які
передбачені П(С)БО.
15. Так, оцінка запасів на дату Балансу за П(С)БО 9 «Запаси»
відображається за найменшою з двох оцінок (п. 24—28):
первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Дебіторська заборгованість оцінюється на дату Балансу за
П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» за первісною вартістю
або чистою реалізаційною вартістю.
Зобов’язання оцінюються на дату Балансу за П(С)БО 11
«Зобов’язання» (п. 10, п. 12) за теперішньою вартістю або за
сумою погашення.
16. Нематеріальні активи (П(С)БО 8 п. 10—18) та Основні засоби
(П(С)БО 7 п. 7—14) відображаються за первісною або справедливою
вартістю.
Власний капітал окремо не підлягає оцінці, а його величина
відображається в Балансі одночасно з відображенням активів або
зобов’язань, які призводять до його зміни.