Проект 3-Б класу

3. • викликати у молодого покоління інтерес
до історичного минулого народу, його
звичаїв і традицій, наблизити їх до
перлин народної творчості;
• виховувати любов до Батьківщини, до
мистецтва;
• розвивати таланти і здібності дітей у
різних сферах художньо-естетичного
циклу.

4. Виховання підростаючого покоління –
проблема вічна. Відколи існує людство, відтоді й
дбає про потомство й продовження роду. Від
батьків передається генетичний код, рідна мова,
матеріальна й духовна культура, що забезпечує
прогрес суспільства, наступність і спадкоємність
поколінь.
Ці питання постають нині перед педагогом.
Тому провідною ідеєю нашого проекту є
творчий пошук учнівського колективу,
спрямований на впровадження національних
традицій, звичаїв народу.

5. • зібрати матеріал стосовно даної теми
(включаючи пісні, аудіозаписи,
фотографії, зразки вишивок);
• проаналізувати стан проблеми, що
досліджується;
• організувати виставку вишивок ;
• розробити сценарій проведення свята,
присвяченого Дню української
вишиванки.

6. Шапка Богдана Хмельницького Найдавніші знахідки зображення одягу

8. 1. Якби я вміла вишивать,
Розшила б я Дніпрові зорі.
Щоб їх тобі подарувать(2 рази),
Якби я вміла вишивать(2 рази).
2. Якби я вміла малювать,
Намалювала б ніжні маки.
Щоб їх тобі подарувать(2 рази),
Якби я вміла малювать(2 рази).
3. Якби я вміла так кохать,
Як не кохав ніхто на світі,
Щоб все тобі подарувать(2 рази),
Якби я вміла так кохать(2 рази).

9. Виколювання Хрестик Набірування
Занизування “Коса” гладь

10. 1. Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними
Червоними і чорними нитками.
Приспів:
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне – то любов, а чорне – то журба.
2.Мене водило безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги.
Переплились, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні,
Мої сумні і радісні дороги.
3. Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна,
І вишите моє життя,
Івишите моє життя на ньому.

17. “

18. • Рідна мати моя
• Рушники наче лебеді
• Рушничок (з репертуару Аліни Гроссу)

19. 1.Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала,
2. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.
3. Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

23. З вечора пригожого аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала, дівчина, вишивала,
Чорну і червону нитку брала.
А що чорна ниточка – розставання,
А червона ниточка – то кохання.
Щоб та чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка гладко слалась.
Встану я в неділеньку спозаранку,
Подарую милому вишиванку.
Сердься, мій соколику, чи не сердься,
Будеш ти носить її коло серця.