2. Юрій Андрухович
Поет, прозаїк, перекладач, есеїст.
Один із засновників постмодерністської
течії в українській літературі.
Віце-президент Асоціації українських
письменників.
Сьогодні Ю. Андруховича символічно називають
Патріархом сучасної української літератури.
3. Коротка
біографія Народився 13 березня 1960 року у місті
Станіслав (Івано-Франківськ).
Навчався у школі з поглибленим вивченням
німецької мови.
Закінчив редакторське
відділення Українського поліграфічного
Інституту у Львові (1982) та Вищі літературні
курси при Літературному Інституті ім. М.
Горького в Москві (1991).
4. Коротка
біографія Працював газетярем, служив у війську, деякий час
очолював відділ поезії Івано-Франківського часопису
«Перевал» (1991–1995).
Співредактор (разом із Юрієм Іздриком) часопису
текстів і візій «Четвер» (1991–1996).
5. Цікаві
факти У 1985 році за результатами публікації двох книг
віршів прийнятий у СП України, у 1991 році — за
ідейним переконанням виходить зі складу Союзу
письменників разом з декількома колегами і стає
ініціатором установи Асоціації українських
письменників. Наприкінці 80-х відомий як активний
діяч первісного, ліберально-демократичного Руху.
6. Цікаві
факти
Юрій Андрухович був лідером відомої поетичної
групи Бу-Ба-Бу («Бурлеск-Балаган-Буфонада»), яка
об'єднала авторів з Києва, Львова, Івано-Франківська. В
ієрархії Бу-Ба-Бу займає посаду Патріарха, звідки й
походить прізвисько «Патріарх української поезії».
Один із засновників постмодерністської течії в
українській літературі, яку умовно називають
«станіславським феноменом».
10. Постмодернізм —
мистецький напрям
останньої третини ХХ
століття, який стирає
грані між високим
мистецтвом і кітчем,
переоцінює традиції
авангардизму й
модернізму, визнає
прогрес лише як
неспростовну ілюзію.
Ознаки
постмодернізму:
•гра зі словом і чужим
текстом;
•змішування стилів;
•наскрізна іронічність;
•закодованість тексту.
12. • Юрій Андрухович –
фаховий есеїст.
• Його есеї про українські
реалії 1990-х років
(«Центрально-Східна
ревізія», «Диявол
ховається в сирі») та про
події Революції гідності
(«Тут похований
Фантомас») є важливими
свідченнями про
історичні періоди в
незалежній Україні та її
зв’язок із минулим.
14. • Юрій Андрухович є автором кількох музичних
альбомів разом із польським гуртом «Karbido»,
• на його слова створюють пісні українські
музиканти («Плач Єремії», «Мертвий півень»).
15. «Пісня
мандрівного
спудея» - творче
кредо Юрія
Андруховича
Провідний мотив вірша — захоплення творчістю, яка не має обмежень.
Джерело відео :https://www.youtube.com/watch?v=adaYKgBHZbw
16. • Дата написання: 2013 рік.
• Збірка: “Листи в Україну”
• Жанр: медитативна лірика.
• Тема твору: звертання поета до своїх
дітей-віршів.
• Ідея: творчість для поета – не тільки
здатність самовиражатись, але й
можливість продовжувати своє існування
на землі.
• Основна думка: вірші допомагають
виразити внутрішнє Я поета.
• Римування: відсутнє, білий вірш.
17. Ліричний герой
поезії –
високоосвічена
людина.
Автор використовує
застарілі слова та
старослов’янізми,
щоб передати
естетику спудея та
його життя:
свита, отець,
воздавши, проща,
благословити.
• Спудей — учень бурси та інших
духовних закладів; так називали
студентів ще за часів Сковороди.
• Свита — старовинний довгополий
верхній одяг, звичайно з домотканого
грубого сукна.
• Черленитися — робитися темно-
червоними.
• Сувій – що-небудь згорнуте, скручене в
трубку, тут рукопис.
18. • Звертання: Агов, мої маленькі чортенята!
• Епітети: маленькі чортенята, невірні рими,
прекрасні вірші, у вирі цілоденнім, на зелену
прощу, тихі сльози, натхненний соловій.
• Метафори: З-під свити я вас випущу на світ
— туди, де кров з любов’ю черленяться, де
пристрастей i пропастей сувій; до серця
входять вірші; підслухані у вирі
цілоденнім, щоб явір тихі сльози витирав,
щоб небо, нахилившись, наслухало, щоб
завше був натхненний соловій.
• Порівняння: вірші – прекрасні, наче крила
голубів; гайда на площу, як на дно ріки; в
поля, як на зелену прощу.
• Фольклорні символи: явір, небо, соловей.
20. Ліричний герой вірша «Астролог» є особистістю, що прагне
свободи. Саме тому він відмовився від життя в затишній
квартирі, натомість мешкає на горищі. І власне тому для
інших людей він матиме вигляд своєрідного дивака.
Його передбачення нікому не потрібні, бо вони не
збуваються. Однак на героя це не впливає, він лишається
вірним собі та своїм переконанням. Творча людина багато
мріє, сприймає життя як казку, наділений поетичним
даром, проте не відмовляється від буденної пивнички на
Руській (це вулиця в центрі Львова) та від коханої Юзьки. Бо
митець також має відволікатися й «забувати святі мороки».
21. • Збірка: «Екзотичні птахи і рослини» (1991)
• Жанр: Вірш має риси балади.
• Тема: неординарна особистість у навколишньому світі.
Для героя цієї поезії бути астрологом – не просто якась
робота чи заняття, а спосіб життя: «У нього палка потреба,
У нього жадання слізне:окраєць нічного неба піймати у
фокус лінзи…».
• Мотив твору: пошук людиною свого призначення,
прагнення самореалізації.
• Віршовий розмір: дактиль.
23. • «Козак Ямайка» - суміш
непоєднуваного. Юрій
Андрухович «глобалізує» чи
«постмодернізує» козацьку
тему, переносячи козака
Мамая на Ямайку в часи
битв піратів у Латинській
Америці.
Цикл творів «Ярмаркові патрети»
25. Козака перенесено до Ямайки з вежами, піратами, золотом та
іншими необхідними атрибутами піратського стилю. І ми
бачимо, що герой тексту природно вписався в контекст: Багама-
мама не гірша Січі-матері, костьоли однакові в Польщі та на
Карибах, і байдуже, кого грабувати – Стамбул чи Фрітаун, як
байдуже з ким пити гірку. От тільки прикро, що морські косарі-
корсари зрадили, як в реальній історії постійно зраджували
татари.
Пірат Дік говорить словами Гамлета, просить вибачення і
спокушає козака спокійним життям. Можливо, це алюзія на
європейську культуру, яка давно заспокоїлася, і замість лицарів
та піратів має лише торговців невільницями.
26. • Збірка: «Екзотичні птахи і рослини» (1991)
• Жанр: постмодерний вірш. Особливість – відсутність розділових знаків.
• Тема: зображення українського козака в нетипових обставинах на Ямайці, що
мучиться вічною козацькою тугою, але почувається цілком органічно.
• Ідея твору: тісний зв’язок української і світової культури.
• Конфлікт: зіткнення української та європейської цивілізацій і культур. Вирішення
неоднозначне – українська культура вписується в стилістику західної, але як
романтика фронтиру (перехідної зони між двох різних суспільств). Проте козак
залишається козаком, зберігає свій дух та думки.
27. Есей
«Shevchen
ko is OK»
Джерело відео: https://www.youtube.com/watch?v=OXjnucWgWgo
Есей містить індивідуальний погляд
автора й не претендує на вичерпність у
розкритті теми.
28. «Shevchenko is OK»
• Жанр: есей.
• Літературний рід: епос.
• Тема: Розповідь-роздуми про Тараса Шевченка, якого називають
головним українським поетом і знають в усьому світі.
• Ідея: Розвінчати міфи й стереотипи про Шевченка, показати
багатогранність поета та його спадщини.
• Проблематика: стереотипізація Шевченка (вивчення життя й
творчості поета у шкільній програмі, знання пересічним українцем
декількох рядків з поезій Тараса Шевченка);створення культу
поета, неправильне, некоректне або ідеалістично спрямоване
потрактування творчості поета; ставлення Тараса Шевченка до
інших націй, зокрема поляків; відомість Шевченка в усьому світі
завдяки самоствердженню українських громад в еміграції.
29. «Shevchenko is OK». Композиція
• Харизма, де йдеться про стереотипізацію образу Тараса
Шевченка, яка починається зі шкільної парти.
• Культ (різновидів якого існує не менше п’яти і які часто
заперечують одне одного), що пов’язаний зі ставленням
сучасників до письменника та потрактування його творчості в
подальшому.
• Поляки і ставлення до них Шевченка, яке часто можна
визначити неправильно, головно, якщо спиратись на поему
«Гайдамаки».
• Слава світу, де говориться про те, чому по всьому світу так
багато пам’ятників поету і, як доказ світової слави Шевченка,
розповідається випадок з життя автора есею.
