Бібліотека, методичні рекомендації

1. Локачинська
центральна районна
бібліотека
СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА
КНИГА
Методичні рекомендації
2013

2. 2
Локачинська центральна районна бібліотека
СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА КНИГА
Методичні рекомендації
2013

3. 3
Сучасна українська книга: метод. реком. / Локачинська центральна
районна бібліотека; уклад. М. Поліщук. – Локачі, 2014. – 12 с.
Укладач: М. Поліщук – методист ЦРБ
Відповідальна за випуск: Л. Мариняк – директор ЦБС
Комп'ютерний набір: О. Киричук

4. 4
Сучасна Україна живе не тільки політикою. Найкраще реальне життя
країни презентує сучасна українська література , яка є однією з
найяскравіших і найцікавіших в Європі. Зміни які відбуваються в суспільстві,
знаходять своє відображення і в художній літературі, яка реагує на нові
ситуації, запити, інтереси інших людей. Пожвавлення літературного процесу
в нашій країні сприяло формуванню потужної та цікавої літератури, яка може
задовольнити читацькі смаки будь якої аудиторії. Книга як найцінніший
людський витвір, пройшовши всі процеси розвитку цивілізації і на сучасному
етапі залишається незамінною. Саме книга і читання, як процес, позитивно
впливає на формування особистості, незважаючи на розвиток інформаційних
технологій, збільшення форм масової інформації.
Читачі, які раніше відмовлялися від україномовної художньої
літератури, виявляють бажання читати українською, проте за умови, що та чи
інша книга буде професійно рекомендована обізнаним бібліотекарем.
Набуток сучасної української літератури значний. Працівники бібліотек
повинні приділяти належну увагу інформуванню читачів про видання
української художньої літератури. Щоб читач знайшов українську книгу –
потрібно її популяризувати.
Популярні сьогодні серед читачів твори Василя Шкляра, Ігора
Римарука, Євгенія Кононенка, Юрія Андруховича, Оксани Забужко, Василя
Герасим"юка.
Ці автори не потребують голосної реклами в літературі. Сьогодні
українська література живе своїм активним життям. З"явилася нова
генерація письменників: Галина Логінова, Марина Соколюк, Таня Малярчук,
Галина Ткачук. Наразі у всіх на слуху імена відомих українських
письменників, серед них: Марія Матіос, Галина Пагутяк, Ліна Костенко, Ірен
Роздобудько, Ю.Андрухович, Оксана Забужко.
У бібліотеках повинна бути побудована ефективна система
популяризації сучасного українського слова. Розуміючи, що українська
література є інтелектуальною основою національної культури і від її рівня
залежить рівень культури громадян в цілому, працівникам бібліотек
необхідно уважно стежити за кращими зразками сучасної художньої
літератури і оперативно інформувати про новинки своїх користувачів.
Краще зорієнтуватись у сучасних тенденціях української літератури,
познайомитися із найбільш яскравими та маловідомими авторами
допоможуть книжкові виставки :

5. 5
Світ сучасної української літератури
- Жіноча проза
- Український історичний роман
- Пригоди, подорожі, фантастика
- «Краса художнього слова в сучасній українській літературі»
- « Дивосвіт нової української книги» виставка – подорож;
- « Книги лауреатів літературних премій»
- « Відкриваємо сучасну українську прозу» - виставка – презентація ;
- « Сучасні українські автори» - виставка – діалог;
- « Краща українська книга» - виставка – рейтинг;
- «Читай сучасне, українське» - виставка – заклик;
Бібліотечні працівники повинні уважно стежити за новими творами
сучасних неординарних і популярних українських письменників, творчість
яких рекомендувати своїм читачам. З цією метою необхідно
організовувати виставки, де поруч із книгами розміщують статті з
періодичних видань, інформація з Інтернету присвячена їх творчості.
Більшість читацьких запитів пов’язані з діловим читанням, шкільною
програмою і, на жаль , все зменшується процент читання для душі. Тому такі
форми як презентації книг дадуть можливість підвищити інтерес до
української книги , а твори сучасних українських письменників І. Малковича,
С. Процюка, О.Забужко, Люко Дашвар та багато інших допоможуть ще й
розвити інтерес до читання.
Однією з умов проведення презентації є завдання не лише прочитати
цікаву книгу, але й знайти літературознавчі матеріали, рецензії на цю книгу
та відомості про автора, організація книжкової виставки, проведення
бібліографічного огляду, можна запросити автора.
І все ж таки, навіть враховуючи різноманітність форм і методів, яким
оперують бібліотеки, сам процес читання залишається проблемою. Ми
маємо напрочуд цікаву українську літературу, якій конче потрібен цікавий
сучасний інтелектуальний читач. Тому необхідно бібліотекам постійно
шукати активні форми спілкування з користувачами з популяризації
української книги.
Із розмаїття літературно – художніх видань бібліотекарям слід відібрати
найцікавіші твори з нової української прози. З метою ознайомлення радимо
організувати бібліографічні огляди, літературні бесіди, обговорення, дні
історичної книги, години літературного календаря, поетичні калейдоскопи,

6. 6
літературно – музичні вернісажі, дні нової книги, літературні панорами,
літературні портрети, літературні подорожі в історію.
Як і раніше, багато письменників сучасності працюють у жанрі
історичного роману та повісті. У цьому плані слід відзначити письменника
українського бестселера , переможця літературної премії імені Т.Г.Шевченка
2010 року Василя Шкляра за його роман «Залишенець. Чорний ворон».
Роман відтворює одну із сторінок української історії — боротьбу українських
повстанців проти радянської влади у 1920-х роках. В його основу покладено
історичні документи, зокрема, з розсекречених архівів КДБ. Робота над
романом тривала майже 13 років. Саме під цією назвою роман здобув
першу премію ліги українських меценатів за кращий український роман.
Потім з"явилася назва «Чорний ворон» після його появи 2009 році, а лише
2011-го, коли письменник у відкритому листі відмовився від Шевченківської
премії, вимагаючи відставки міністра освіти та науки. Така заява спричинила
викреслення «Чорного ворона» зі списку номінантів. Натомість, у відповідь
на заклики Юрія Андруховича, Василеві Шкляру було вручено першу
«Народну Шевченківську премію», зібрану коштом прихильників. Зараз
триває схожий збір грошей – на екранізацію цього роману. Після скандальної
відмови автора від премії думки критиків розділилися: одні звинувачували
письменника у ксенофобії , інші (їх була більшість) вбачали в «Чорному
вороні» свідчення нового відродження української літератури.
Відомий Василь Шкляр і іншими творами «Тінь сови», «Ностальгія»,
«Ключ», «Кров кажана», в основі сюжету роману «Елементал» реальні події
порятунку Алли Дудаєвої ( дружини першого президента Чечні), з якою
Василь Шкляр знайомий особисто, і саме реальна історія її викрадення з
лабет російських спецслужб українцями лягла в основу його роману.
Сьогодні серед письменників дуже популярною є тема українських
національно – визвольних змагань 40- 50 років під проводом ОУН-УПА проти
фашистського і комуністичного злочинства. Свій погляд на дані події
висловив і письменник Михайло Андрусяк. Він є автором художньо -
документальних повістей «Ув"язнена скрипка», «Криваві роси сорокових», «
Брати грому».
Українська література одержала завдяки наполегливим творчим
зусиллям Івана Корсака – волинського письменника цілий корпус важливих
історичних романів. Це « Завойовник Європи», «Отаман Чайка», «Діти
Яфета», «Корона Юрія ІІ».

7. 7
Як і кожен історичний роман І.Корсака «Немиричів ключ» - це
панорама тодішньої епохи, Юрій Немирич- донині, мабуть одна з
найзагадковіших постатей у нашій історії. Дослідники її не можуть з
остаточною впевненістю сказати, у скількох європейських університетах він
навчався. На думку Івана Корсака, він був не просто на голову вищим за
сучасників, а й значно попереду свого часу. Окрема тема – його релігійні
шукання й аріянська академія, яку він заснував у своєму маєтку в Кисилині
на Волині.
Юрій Немирич багато в чому був подібний до іншого польського
шляхтича – В"ячеслава Липинського , який жив після нього аж через два з
половиною століття. Вони не тільки уродженці Волині , їхні маєтки були
неподалік один від одного. Обидва мали феноменальну освідченість і стали
оборонцями українського народу. За словами В.Липинського він був
мандрівник, письменник і український пан , став одним із тих, хто творив
козацьку державу.
Серед письменників історичного жанру можна назвати Сергія
Батурина «Охоронець», Василь Кожелянко « Конотоп», «Срібний павук»,
Ліна Костенко « Записки українського сумашедшего»,Юрій Покальчук «На
брата брат», «Шабля і стріла»,В.Лис «Століття Якова».
Якщо коротко сформулювати висновок нашого літературознавчого
прогнозу, то слід сказати, дещо переінакшивши вислів Ю. Мушкетика, що і в
XXI столітті ми будемо виглядати у криниці минулого, щоб побачити небо
сучасного і майбутнього.
Більшу частину читачів бібліотек в Україні сьогодні становлять жінки.
Жінка, здебільшого хоче читати про те, що її найбільше хвилює , і що її до
душі. Активний прихід жінок, авторів у літературу останніми роками став
справді помітним явищем культурного життя. Сьогодні усім, хто цікавиться
сучасною українською літературою, добре відомі імена М.Матіос,
Л.Романчук, Люко Дашвар, І.Роздобутько, І, Карпа. Г. Тарасюк, Н.Фіалко.
Сучасний український жіночий роман є дуже популярним серед
користувачів сьогодні. Він актуальний і надзвичайно цікавий у своїх текстових
проявах, що й викликає інтерес до неї у читачів.
Колоритною є літературна творчість сучасних жінок-письменниць
України.
Тут роль належить, безперечно, Оксані Забужко: скандальний роман
«Польові дослідження з українського сексу» (1996) став першим бестселером

8. 8
у пострадянській Україні. Жіноча проза має й певну специфіку, що, власне, і
дозволяє виділяти цей шар літературного потоку в окремий рівень
національної літератури.
Письменниця й сценаристка Люко Дашвар – унікальне явище в
сучасній літературі. ЇЇ перший роман – Село не люди, став лауреатом премії
конкурсу « Коронація слова -2007». Наступний роман – «Молоко з кров"ю» -
став дипломантом премії «Коронація слова – 2008», а в 2009 році її роман
«Рай.центр» отримав диплом «Вибір видавців. П"ятий роман « Макар»
стане першим у трилогії «Биті є». Народилася в Харкові. З 2006 року
займається тільки літературною діяльністю. У 2010 році конкурс «Коронація
слова» надав письменниці офіційний статус « Золотий письменник України».
Дедалі більше прихильників здобувають твори Лесі Романчук . Вона
народилася в Магаданській області , в сім"ї політв’язнів . Після закінчення
терміну заслання у 1963 році сім"я переїхала до Тернополя. Тут закінчила
медичний інститут. Автор роману у 8 книгах «Софія . Не залишай(2001 –
2004), який набув всеукраїнського резонансу, «Графітація»(2004), «Чотири
дороги назустріч»(2006) . Герої романів Лесі Романчук – наші сучасники з
своїми радощами та болями , проблемами та переживаннями. Адже вони
торкаються таємних струн жіночої душі.
Роман «Лицарі любові і надії» (2010 р.)присвячений пам"яті свого
батька , члена УПА Івана Романчука. Український Архіпелаг ГУЛАГ – саме так
можна назвати нову книгу відомої письменниці. Тут правдиво змальовані
важкі життєві дороги політв’язнів сталінських таборів в далекому Сибірі.
Член Національної Спілки письменників України. Лауреат літературної
премії імені Уласа Самчука. Леся Романчук - авторка і виконавиця власних
пісень. Кандидат медичних наук.
Міла Іванцова народилася в Києві , освіта філологічна.
Працювала викладачем у школі, ліцеї Туризму, інституті Туризму.
Оповідання Міли Іванцової друкувалися в журналах України, Естонії,
Німеччини, Росії, Нової Зеландії, Ізраілю.
Романи «Родовий відмінок» ("Нора-Друк"), «Вітражі» ("Нора-Друк") та
«Ключі від ліфта» ("КСД"). Лауреат конкурсу "Коронація слова" (2009, 2010
та 2011 рр), а також їх було відзначено у рейтингах «Книга року БіБіСі» 2009
та 2010 років та «Краща книга року» журналу «Кореспондент» в 2009р.
Роман "Гра в паралельне читання" посів третє місце в "Коронації слова 2012"

9. 9
В листопаді 2012 року нагороджена відзнакою "Золотий письменник
України".
В 2012 році вийшов з друку роман "Сердечна терапія"("КСД")
одночасно українською та російською мовами, а в березні 2013-го - роман
"Гра в паралельне читання" ("КСД").
В січні 2013 була названа в рейтингу тридцяти найуспішніших
письменників України за версією журналу "Фокус" і посіла в ньому 4 місце.
З часу незалежності з"являються романи Оксани Забужко «Польові
дослідження з українського сексу», Євгенії Кононенко «Ностальгія» та
«Зрада», Галини Погутяк «Записки Білого Пташка», Світлани Пиркало « Не
думай про червоне», Ірен Роздобудько «Мерці», «Зів"ялі квіти викидають»,
Галини Тарасюк «Блудниця Вавилонська». Ці твори різні за жанровими
ознаками.
Вперше за 20 років мовчання новий роман опублікувала Ліна Костенко
«Записки Українського сумашедшого». Це розповідь про сучасного 35 –
річного програміста, який записує все, що його бентежить. В романі
піднімаються серйозні проблеми недалекого минулого, як Чорнобиль,
справа Гонгадзе, касетні скандали.
Некоронований титул « найбільш плідної письменниці України» має
Марія Матіос. За свою творчість вона отримала чимало державних нагород
«Книжка року» (Солодка Даруся), лауреат Національної премії України
імені Т.Г.Шевченка за роман «Солодка Даруся». Відомі романи «Чотири пори
життя», « Майже ніколи не навпаки», « Нація», «Москалиця», «Щоденник
страченої», «Вирвані сторінки з автобіографії», який є сьогодні однією з
найскандальніших книг в Україні.
Одна із найпопулярніших сучасних українських письменниць,
журналістка, сценарист, автор понад двадцяти книг – Ірен Роздобудько .
Лауреат багатьох конкурсів і премій. Твори її різні : мелодраматичні
«Ґудзик», авантюрний роман « Останній діамант міледі». Тим , хто хоче , але
дуже боїться змінити своє життя, особливо цікавим буде роман «Все, що я
хотіла сьогодні». Нові романи Ірен Роздобудько «Якби», «Мандрівка без
сенсу і моралі», « Я знаю, що ти знаєш, що я знаю».
Галина Тарасюк народилася на Вінничині в родині бібліотекаря,
завідуючого сільським клубом. У 1968 році переїхала до Чернівецької області.
Закінчила філологічний факультет Чернівецького Національного університету
імені Юрія Федьковича. Була редактором першої в краї демократичної

10. 10
(відродженої) газет “Час”, організатором прогресивного жіночого руху,
головою Жіночої Громади Буковини.
З 2000 року живе в Києві. Завідує відділом поезії і прози газети
«Літературна Україна».Новели Г. Тарасюк публікувались у газеті «Літературна
Україна», часописах «Жінка», «Вітчизна», «Березіль», «Київ», «Дніпро»,
«Дзвін», інших українськиї періодичних виданнях.
Галина Тарасюк — лауреат премії журналу “Березіль” та родини
Нитченків за кращий прозовий твір року (2002, 2003, 2004 рр.),
Сучасний жанр абсурдного реалізму яскраво виявляється у її творчості, а саме
в збірці « Ковчег для метеликів».
Автор багатьох прозових книг: «Дама останнього лицаря» (збірка
новел) (Чернівці: «Місто», 2004), «Між пеклом і раєм» (роман) (Чернівці:
«Місто», 2005), «Жіночі романи» (Бровари: «Відродження», 2006). «Янгол з
України» (Київ: «Либідь», 2006), «Новели» (Бровари: «Відродження», 2006),
«Трепанація» (Бровари: «Відродження», 2006), «Храм на болоті» (роман)
(Бровари: Відродження, 2006), «Цінь Хуань ґонь» (роман) (Біла Церква:
«Буква», 2008), «Короткий танець на Віденськім балу» (Бровари:
«Відродження», 2009), «Ковчег для метеликів» (новели) (Луцьк: ВАТ
«Волинська обласна друкарня», 2009), «Сестра моєї самотності» (роман)
(Київ: Освіта України, 2010).
Пригодницький і фантастичний жанри — детектив та фентезі —
належать до читання, яке покликане нейтралізувати негативні емоції нашого
буття.
Сучасні майстри детективного жанру у своїх творах намагаються
залучити читача до співпраці та співпереживання. Вони чудово вміють
передати ті почуття, які охоплюють їх під час написання. Тому їх книги
читають на одному подиху. Близьким «родичем», детективного жанру є
фантастика.
Письменники-фантасти намагаються розв’язати історичні загадки за
допомогою всіляких фантастичних гіпотез. Фантастика стає «науковою»,
цікавлячись всілякими відкриттями, теоріями та гіпотезами.
Окреме місце в сучасній українській фантастиці займають твори
подружжя Дяченків. Вже перші їх книги були тепло зустрінуті критикою і
вдячно — читачами. Марина та Сергій Дяченки є лауреатами майже всіх
премій в галузі фантастики. Також можна виділити Андрія Кокотюха. В.
Кузьменка, Я. Дубилянську та інших.

11. 11
МЕДВІДЬ (Медвєдєв) В'ячеслав Григорович (22.02.51) – прозаїк, есеїст.
Народився на Житомирщині. За освітою бібліотекар-бібліограф вищої
кваліфікації (Київський державний інститут культури, 1972).
Від 1988р. - професійний письменник. Почесний член Асоціації “Нова
література”. У тому ж часі пориває з поетичною творчістю та
сюрреалістичними етюдами і пише перші “поліські” новели, що згодом
(1981) склали книжку “Розмова”. У 1987 р. побачив світ роман “Таємне
сватання”, “Збирачі каміння” (1989). У 1993 р. друкує у журналі “Київ”
еротично-філософський роман “Льох”. У 1996 р. - закінчує багатолітню працю
над великим за обсягом та епічним за задумом романом-оперою “Кров по
соломі”, за який одержує Національну Шевченківську премію. Твори
лауреата шевченківської премії позначені глибокими роздумами над долею
української нації та її призначенням у сучасній цивілізації.
Сьогодні ми з радістю відмічаємо в бібліотеці інтерес читачів до
сучасної української книги, і що дуже приємно, нею цікавиться молодь.
Можна сказати, що для української літератури минули часи, коли книжки
майже не видавалися. Нині такі видавництва, як «Факт», «Лілея-НВ»,
«Кальварія», «Піраміда» стали основними news-мейкерами українського
книжкового ринку. Саме їм ми вдячні за нові книги, що по-справжньому
зацікавлюють читача і ми маємо змогу задовольнити будь-які запити.