2. Лікувальна фізкультураЛікувальна фізкультура
Лікувальна фізкультура - це цілий комплекс різноманітних
вправ, які проводяться з лікувально-профілактичною метою при
хворобах опорно-рухового апарату, внутрішніх органів та нервової
системи.
Від інших видів фізичної активності (ранкова зарядка,
спортивні заходи) лікувальна фізкультура відрізняється тим, що
виконується за призначенням лікаря і під контролем інструктора
(вчителя) ЛФК. Самостійно, вдома робити вправи лікувальної
фізкультури можливо лише після вивчення їх і під контролем
лікаря, інструктора (вчителя) ЛФК.
Для вправ лікувальної фізкультури серйозне значення має
вірне виконання всіх рухів.
4. Вплив розвитку дрібної моторики наВплив розвитку дрібної моторики на
результативність процесу навчаннярезультативність процесу навчання
Батьків та педагогів хвилює питання - як забезпечити повноцінний розвиток дитини.
Зв’язок рухів руки з мовленням був відмічений ще в 1928 році. Пізніше, на основі спеціально
проведених дослідів було висунуто думку про те, що рухи пальців рук стимулюють розвиток
центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини.
Дрібна моторика рук – це здатність виконувати точні скоординовані дії пальцями. Навички
дрібної моторики необхідні не тільки в побуті, вони мають великий вплив на процес навчання
дитини (письмо, малювання тощо). Крім того, розвиток дрібної моторики тісно пов’язаний з
розвитком мови, так як зони кори головного мозку, що відповідають за ці функції, розташовані
дуже близько один від одного.
У побуті нам щохвилини доводиться вчиняти дії дрібної моторики: застібати ґудзики,
зав’язувати шнурки, тримати столові прилади тощо.
Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток
психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком
рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування,
координації рухів та ін.
Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до
шкільного навчання.
Недостатній розвиток дрібної моторики, зорового сприймання, уваги призводить до
виникнення негативного ставлення до навчання.
6. Порушення поставиПорушення постави
Постава - це вміння без особливої напруги утримувати своє тіло,
зберігаючи правильну позу в різних положеннях: сидячи, під час ходьби та
ігор.
Неправильна постава погано позначається на роботі внутрішніх органів:
серця, легенів, шлунково-кишкового тракту, зменшується життєва ємність
легень, знижується обмін речовин, з'являються головні болі, підвищується
стомлюваність, падає апетит, дитина стає млявою, апатичною, уникає
рухливих ігор.
У дитини головною причиною порушення постави є слабкий розвиток
м'язово-зв'язкового апарату і постійне зростання кістково-суглобової
системи. Причини появи викривлення хребта можуть бути як уродженими,
так і набутими.
7. ПрофілактикаПрофілактика
порушень поставипорушень постави
Профілактика порушень постави є дуже важливим заходом і повинна проводитися
всім без винятку дітям і підліткам, а також дорослим з підвищеним ризиком розвитку
деформацій.
Не дарма кажуть, що найкраще лікування – це профілактика.
Важливі профілактичні заходи:
• забезпечити адекватну ергономіку робочого місця (гарне природне і штучне
освітлення, зручні меблі, які підходять за зростом );
• стежити за робочою позою;
• спати на ортопедичній подушці і матраці;
• носіння ортопедичного взуття (за потребою) і зручного одягу, які не сковують рухи;
• оптимальний руховий режим;
• профілактика травм та інших захворювань хребта;
• розвиток м’язів спини.
Якщо з раннього дитячого віку привчати дитину до підтримання правильної
постави, то в результаті тіло буде не тільки здоровим, але і красивим.
9. Плоскостопість,Плоскостопість,
вальгусна деформація стопивальгусна деформація стопи
Плоскостопість — одне з найпоширеніших захворювань опорно-рухового апарату у дітей.
Це деформація стопи з сплощенням її зводу (у дітей зазвичай деформується подовжній звід,
через що підошва стає плоскою).
Фактори, що впливають на розвиток плоскостопості:
- спадковість (якщо у когось з рідних є / було це захворювання, потрібно бути особливо
обережним: дитину слід регулярно показувати лікаря-ортопеда),
- носіння «неправильного» взуття (на плоскій підошві, або занадто вузькій чи широкій, без
каблука),
- надмірні навантаження на ноги (наприклад, при піднятті тягарів або при підвищеній масі
тіла),
- параліч м’язів стопи і гомілки (через перенесеного поліомієліту або ДЦП).
Чим небезпечне плоскостопість?
Часом, батьки не усвідомлюють серйозність цього захворювання, так як з боку воно спочатку
не помітно і, на перший погляд, не має значного негативного впливу на дитину. Однак це
помилка може призвести до сумних наслідків. Плоскостопість порушує «ресорні» функції
стопи, майже пропадає амортизація, і при ходьбі вся «віддача» (струс) дістається гомілки і
тазостегнового суглобу, що може призвести до артрозу.
Тому, обов’язково потрібна профілактика і корекція (лікування) плоскостопості.
10. Профілактика плоскостопостіПрофілактика плоскостопості
Слід пам’ятати!!!
Дитяче взуття повинне бути з жорстким задником, м’яким супінатором і
невеликим каблуком (приблизно 0,5 сантиметра). Супінатор в даному випадку
покликаний компенсувати відсутність під ногами нерівностей або камінчиків.
Також не варто давати доношувати дитині чуже чи старе взуття — в цьому випадку
буде неправильно розподілятися навантаження на стопу.
Важливим чинником для нормального формування стопи у дитини є повноцінне
та здорове харчування. Дуже важливо забезпечити дитину достатньою кількістю
вітамінів і правильним фосфорно-кальцієвим обміном.
Зростаюча дитяча стопа потребує регулярних тренувань, роль яких прекрасно
виконують прогулянки босоніж. Дуже корисно, щоб дитина хоча б інколи ходила по
нерівних поверхнях — піску, камінцях, траві тощо. При цьому дитина може
залишатися в шкарпетках, але взуття обов’язково потрібно зняти.
В домашніх умовах можна відтворити такі поверхні. Наприклад, в якості
камінчиків прекрасно підійде горох. Ці прості заходи є досить ефективною
профілактикою плоскостопості у дитини.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
